Поняття візуального в культурі
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Поняття візуального в культурі
1.1. Образи, та їх роль у візуалізації культури
1.2 Візуальна репрезентація в культурі та її онтологічна модель
1.3 Формотворчі складові сучасного візуального образу в контексті еволюції образної системи культури
Розділ 2. Візуальні елементи культури у контексті культурно-історичного підходу
2.1 Візуальний вимір культури глобалізації
2.2 Прояви масового візуального у культурі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність дослідження. Однією зі складових загальної культури, що тенденціями свого розвитку визначає духовний стан людини, є візуальність культури. В епоху глобальної трансформації комунікації візуальні засоби подання інформації визнаються як найкращі. Їх перевагою є компактність і чуттєва переконливість. Книжну цивілізацію Гутенберга, безпосередньо повязану з логічним, абстрактним мисленням, заміщає цивілізація бачення. Візуалізацію культури, як процес подвоєння культурного середовища, без перебільшення можна визначити як істотну зміну соціального буття, пізнавальних стратегій і особистісного Універсуму людини.
Проблематика візуалізації сучасної культури широко розглянута в роботах П. Вірільо [7], що розглядав візуальний аспект соціальної еволюції; А. Геніса [9], [10] що досліджував проблему візуального з погляду аналізу причин домінування образного сприйняття над вербальним; І. Полуехтової [25], що приділяла особливу увагу впливу візуальної культури, а, насамперед, кінематографа, на формування особистості сучасних підлітків; В. Розіна [31], що основний акцент робив на специфіку філософського осмислення візуальної культури; А. Усманової [34], [35], що аналізувала візуальність із позиції гендерних досліджень; а також ряду інших дослідників. Специфіку сприйняття візуального розглядали Р. Арнхейм [1], [2] і Ю. М. Лотман [21], [22] (на прикладі впливу кінематографа на глядача); А. Боленков [3] (у ключі розвитку медіа-арта); А. Ю. Дроздов [11], Ж. Лакан [20] і Н. Соколов [32], які проводили соціально-психологічний аналіз впливу телебачення. Дані дослідження проблеми візуального виконані здебільшого у філолофсько-культурологічному ключі.
Обєкт дослідженняформи візуального в культурі в єдності їх внутрішніх і зовнішніх аспектів.
Предмет дослідженнявиди візуалізації в культурі, їх розвиток та еволюція.
Мета курсового дослідження полягає у культурологічному аналізі явища візуальної репрезентації культури, визначенні та вивченні елементів культури, які відносяться до її візуальної ланки.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
- Визначити сутність поняття візуальне в культурі.
- Проаналізувати формотворчі складові сучасного візуального образу в контексті еволюції образної системи культури.
- Зясувати візуальні елементи культури у контексті культурно-історичного підходу.
- Дослідити візуальний вимір культури глобалізації.
Методи дослідження. При визначенні принципів і методів культурологічного дослідження був використаний комплексний науковий підхід. Відповідно до поставлених завдань у курсовій роботі було застосовано спеціально-історичні, культурологічні і мистецтвознавчі підходи та методи вивчення культурно-історичного процесу, а саме: хронологічний аналіз і синтез; системний метод для аналізу культурологічних аспектів еволюції візуальних елементів у культурі; історичний у реконструкції трансформаційних процесів в українській культурі ХХ початку ХХІ ст.; мистецтвознавчий для вивчення художніх напрямів і шкіл та окремих художніх творів.
Наукова новизна полягає у цілісному і системному аналізі феномену візуальної репрезентації культури, що дозволяє визначити особливості динаміки її історичних форм у сучасних візуальних парадигмах і характер звязку із класичним візуальним дискурсом.
Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в поглибленні та розширенні уявлень про візуальні компоненти культури. Знання особливостей динаміки історичних форм візуального в культурі може слугувати певною мірою моделлю для проектувань тенденцій розвитку процесів візуалізації в сучасній культурі.
Матеріали курсового дослідження доцільно використовувати в розробці курсів та спецкурсів з культурології, теорії та історії культури, у подальших дослідженнях феномену візуального в культурі.
Структура курсової роборти визначається метою і завданнями дослідження, логікою викладу наукового матеріалу. Робота складається зі вступу, двох розділів (пять підрозділів), висновків та списку використаних джерел (37 найменувань).
Роздл 1. Поняття візуального в культурі
Термін візуальна культура далеко не однозначний. Насамперед, тому, що це часткова область поняття культура. Слово культура багатогранне. Розуміння культури як поетапного розвитку мистецтв і наук, як художньо-естетичної освіченості особистості, як області соціальних взаємодій, а також інші численні осмислення культури як системи дають нам право уточнити кут зору на культуру візуальну.
Головна загальновизнана функція культури підтримувати єдність і цілісність суспільства, інтегрувати, зближувати, примиряти. Через трансляцію змісту культури людина входить у соціокультурний простір. Цінності культури в досвіді конкретної людини передаються, багато в чому, через зір. За різним даними, 7090 % інформації ?/p>