Контрольная работа

  • 6661. Міжнародна торгівля товарами
    Юриспруденция, право, государство

    Визначимо ключові теорії міжнародної торгівлі.

    1. Меркантилізм (Т. Мен, Ж.-Б. Кольбер та ін.) з обґрунтуванням політики протекціонізму і позитивного платіжного балансу країни.
    2. Модель “ціни-золото-доходи” Д. Юма (1711-1770 рр.) з обґрунтуванням кількісної теорії грошей, коли світові ціни в підсумку великих географічних відкриттів значно залежали від кількості дорогоцінних металів у обігу.
    3. Теорія абсолютних переваг А. Сміта (1723-1790) з обґрунтуванням переваг в експорті при наявності менших абсолютних витрат на одиницю продукції порівняльно з відповідними цифрами іноземного конкурента.
    4. Теорія порівняльних або відносних переваг Д. Рікардо (1772-1823 рр.) з обґрунтуванням переваг в експорті при наявності менших відносних витрат на одиницю продукції порівняно з відповідними цифрами іноземного конкурента. При цьому відносними (порівняльними) витратами є втрати певної кількості альтернативного товару при прирості вихідного товару на одиницю.
    5. Теорії співвідношення факторів виробництва (теореми Хекшера (1879-1952 рр.) Оліна (1899-1979 рр.), Столпера - Самуельсона, Столпера Самуельсона Джонса, Рибчинського, “парадокс Леонтьева” та ін.).
    6. Теорія міжнародного життєвого циклу, згідно з якою треба передбачити чотири етапи існування товару на ринку:
    7. впровадження;
    8. зростання;
    9. зрілість;
    10. занепад.
    11. Теорія подібності країн або теорія попиту, що перетинається, коли слід ураховувати традиційний внутрішній попит на імпортні вироби одночасно з існуванням власного потенціалу самозабезпечення або імпортозаміщення.
    12. Теорія конкурентних переваг, за якою країна досягає міжнародного успіху завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох детермінантах:
    13. факторні умови;
    14. умови попиту;
    15. споріднені й обслуговуючі галузі;
    16. стратегія фірм.
  • 6662. Міжнародна торгівля фінансовими інструментами
    Юриспруденция, право, государство

    Охарактеризуємо основні міжнародні фінансові організації:

    1. МВФ надає коротко середньострокові позички для подолання платіжно-розрахункових диспропорцій в економіці країн;
    2. група Світового банку здійснює середньо- і довгострокові позики для структурної перебудови економіки, зокрема для стимулювання розвитку приватного бізнесу; група СБ включає:
    3. МБРР (загальні задачі);
    4. Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) для кредитування країн, що розвиваються або з перехідною економікою;
    5. Багатосторонню агенцію з гарантування інвестицій (БАГІ).
    6. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає позики європейським країнам з перехідною економікою для структурної перебудови економіки, зокрема, для забезпечення екологічної безпеки (приклад фінансування добудови реакторів на Хмельницькій та Рівненській АЕС);
    7. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який діє в межах ЄС і забезпечує кредитування проектів, спільних для членів Союзу та їх економічних партнерів;
    8. Європейський валютний фонд (до 1981 року Європейський фонд валютного співробітництва ЄФВС), який є джерелом взаємодопомоги членам ЄС;
    9. Паризький клуб кредиторів неформальне обєднання державних кредитних установ для контролю за виконанням зовнішніх боргових зобовязань, зокрема, здійснення взаємозаліку боргів;
    10. Лондонський клуб кредиторів неформальне обєднання недержавних кредитних установ для контролю за виконанням зовнішніх боргових зобовязань, зокрема, здійснення взаємозаліку боргів.
  • 6663. Міжнародне перестрахування
    Банковское дело

    Munich Re - перестрахувальне товариство яке відомо багатьом у світі. Воно створено у 1880 році, а вже у 1887 році відкрило своє представництво в Санкт_Петербурзі та у 1890 в Лондоні. Надаючи свої послуги більш, ніж п'ятьом тисячам клієнтів у ста п'ятдесяти країнах, обсяг зібраних перестрахових платежів Munich Re у 2000 році склав 16 млрд. євро. Як свідчить історичні факти, страхові ризики з України перестраховувалися цим товариством ще починаючи з кінця ХІХ-го сторіччя, а з 1991 року Munich Re активно працює і в незалежній Україні, підтримуючи молоді українські страхові компанії. Крім цього, це товариство і безпосередньо директор представництва в Російській Федерації, Україні та Республіки Білорусь д-р Петер Мюллер особисто, надають конструктивну допомогу під час підготовки проектів законодавчих актів, які передбачено Програмою розвитку страхового ринку на 2001-2004 роки. Зокрема, проблемні питання впровадження страхування сільськогосподарських та екологічних ризиків, особливості німецького і європейського страхового законодавства та інша допомога, яка надається цим представництвом Munich Re в рамках співробітництва з Лігою страхових організацій України.

  • 6664. Міжнародні інтеграційні обьєднання
    Юриспруденция, право, государство

    Сформований торговельний блок об'єднує країни, в яких разом мешкає 370 млн осіб, щорічний обсяг виробництва товарів і послуг сягає 6 трлн. дол. США. Можна означити специфічність цього вільного ринку:

    1. до цього ринку входять лише три, але великі за територією, населенням та економічним потенціалом країни, що дає змогу звести проблему економічних ресурсів до мінімуму;
    2. основою цього ринку слугує економіка світового лідера за конкурентоспроможністю США, населення яких становить 69 % населення даної зони;
    3. країни, що об'єдналися в НАФТА, мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем США і Канади;
    4. більша частина зовнішньоторговельного обороту Канади (74 %) і Мексики (65 %) припадає на торгівлю зі США, канадсько-мексиканські торговельні та інвестиційні зв'язки до останнього часу залишалися надто слабкими;
    5. ринок носить широкомасштабний характер: він охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-учасницями, інвестиційну діяльність, вільний рух капіталу, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо;
    6. цей ринок розташований майже на однаковій відстані від Західної Європи і від країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що дає змогу рівномірно розвивати економічні зв'язки з обома світовими економічними центрами;
    7. у майбутньому існує реальна можливість розширення ринку за рахунок приєднання країн Латинської Америки.
  • 6665. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції
    Экономика

    Національна валютаРезервні валюти, міжнародні розрахункові валютні одиниці1. Умови конвертованості національної валюти.1. Умови взаємної конвертованості валют.2. Паритет національної валюти.2. Уніфікований режим валютних паритетів.3. Режим курсу національної валюти.3. Регламентація режимів валютних курсів. 4. Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль.4. Міждержавне регулювання валютних обмежень.5. Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни.5. Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності.6. Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу. .6. Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу. 7. Регламентація міжнародних розрахунків країни.7. Уніфікація форм міжнародних розрахунків.8. Режим національного валютного ринку і ринку золота.8. Режим світових валютних ринків і ринків золота.9. Національні органи, які керують валютними відносинами країн та регулюють їх.9. Міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

  • 6666. Міжнародні фінанси
    Юриспруденция, право, государство

    Принципи системи :

    1. Базою валютної системи було проголошено міжнародну розрахункову одиницю СДР, яка в перспективі мала стати основою паритетів і курсів валют і основним платіжно-розрахунковим засобом. До 1985 року в СДР встановлювались курси валют лише 12 країн із 149 членів МВФ. Фактично зберігався доларовий стандарт.
    2. Окрім СДР країнам дозволялось встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота. Тобто закріплювалися тенденції до багатовалютного стандарту та поділ світової валютної системи на регіональні угрупування: США - Західна Європа Японія.
    3. Юридично було завершено демонетизація золота : відмінено офіційну ціну золота та золоті паритети , золото перестало бути мірою вартості та базою золотих паритетів, США припинили обмін доларів на золото для іноземних центральних банків та урядових установ. Але золото й далі використовувалося для формування фонду ліквідних активів з метою придбання резервних валют.
    4. Було знято обовязковість обмежень щодо офіційних валютних резервів
    5. Поняття "оборотна(конвертована)валюта" замінено терміном "валюта, що вільно використовується"(тобто ринкова валюта.
    6. Країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу.
    7. Узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих.
    8. МВФ, який зберігся на уламках Бреттон-Вудської системи, закликав посилити міждержавне валютне регулювання
  • 6667. Міжнародно-правовий режим Антарктики
    Юриспруденция, право, государство

    У вузькому розумінні це південна полярна область світового океану, куди входять пд. частини Атлантичного, Тихого та Індійського океанів і ряд островів. В ширшому розумінні Анта?рктика включає також і материк Антарктиду. Певних меж Анта?рктика не має. їх проводять по ізотермі +10° найтеплішого місяця або по крайній пн. межі пакового льоду (на 1 листопада), по межі поширення айсбергів. В останній час за межі Анта?рктики вважають зону антарктичної конвергенції, тобто зону збіжності полярних вод з водами помірних широт, яка розташована між 48 і 55° пд. ш. В цих межах площа Анта?рктики - близько 60 млн. км2, з яких понад 45 млн. км2 припадає на водні простори з плаваючою морською кригою та айсбергами. Води окраїнної частини Анта?рктики розташовані у смузі пануючих західних вітрів і беруть участь в існуючій тут коловій течії західних вітрів, яка обмиває всю земну кулю з Заходу на Схід. Води Анта?рктики характеризуються низькими температурами. Взимку в пд. частині температури поверхневих шарів коливаються в межах від -1,8 до -1,9°; у районі антарктичної конвергенції від +1 до +2°. Влітку у високих широтах температури води підвищуються до +2°, в районі антарктичної конвергенції до +3,5°. Дно антарктичної частини океану являє собою серію басейнів і западин (Австрало-Антарктична, Тихоокеансько-Антарктична та ін.), розділених підводними височинами і хребтами (Пд.-Антільський, Кергелен, Пд.-Тихоокеанський та ін.), увінчаними островами, переважно вулканічного походження (Баллені, Петра І, Пд. Сандвічеві, Кергелен, Скотта та ін.). Води Анта?рктики багаті на китів, тюленів, рибу. На о-вах і узбережжі Анта?рктики - велика кількість водоплавних птахів. У літні місяці у води Анта?рктики ряд країн опоряджує китобійні експедиції, які щорічно добувають тут десятки тисяч китів [11, C. 83].

  • 6668. Мікропроцесорна система та її функціонування
    Компьютеры, программирование

    Мікросистема (МС) складається з побудованого на базі МПК центрального процесора (ЦП), основної пам'яті для зберігання програм і даних, а також підсистеми уведення-виведення для зв'язку МПС із зовнішньою апаратурою. Задача управління МС покладається на ЦП, який пов'язаний з пам'яттю і підсистемою ВВ через канали пам'яті і ВВ відповідно. Центральний процесор прочитує з пам'яті МС команди, які утворюють програму, і декодує їх. Відповідно до результату декодування команд він здійснює вибірку даних з пам'яті МС і портів введення, обробляє їх і пересилає назад в пам'ять або порти виводу підсистеми ВВ. Існує також можливість ВВ даних з пам'яті на зовнішні пристрої і назад, минаючи ЦП. В такому випадку обмін даними виконується через канал прямого доступу до пам'яті (ПДП), управління яким покладається на підсистему ВВ. Іноді виділяються ресурси підтримки режиму реального часу, в найпростішому випадку що розділяються процесором і підсистемою ВВ.

  • 6669. Мікросхеми з можливістю перепрограмування їх функцій
    Компьютеры, программирование

    МП та спеціалізовані ВІС широко використовуються також в технічних пристроях, що забезпечують підвищення надійності звязку (системах технічної діагностики, технічного обслуговування тощо), в системах керування комплексами та мережами звязку, а також, безумовно, у складі ПЕОМ, без яких вже неможливо уявити собі адміністрування сучасними системами і вузлами звязку.

  • 6670. Мінерали в харчуванні людини
    Биология

     

    1. Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / Укл.: А.В.Бабюк, О.В.Макарова, М.С.Рогозинський, Л.В. Романів, О. Є. Федорова Чернівці: Книги XXI, 2005. 456 с
    2. БременерС.М.Витамины в домашнем питаниb. М.: Пищевая промышленность, 1974. -71с.
    3. Возіанов О.Ф.Харчування та здоровя населення України// Журнал Академії медичних наук України. 2002. Т. 8, №4. С.645657.
    4. ВоробьевР.И.Питание и здоровье. М.: Медицина, 1990. 160с.
    5. ГубергрицА.Я., ЛиневскийЮ.В.Лечебное питание. 2-е изд., доработ. и доп. К.: Вища школа, 1985. 296с.
    6. ДонченкоЛ.В., НадыктаВ.Д.Безопасность пищевой продукции. М.: Пищепромиздат, 2001. 528с.
    7. ДонченкоЛ.В., НадьктаВ.Д.Безопасность пищевой продукции. М.: Пищепромиздат, 2001. 528с.
    8. ДыманьТ.Н., ШевченкоС.И., БерзинаС.В.Новые тенденции в питании человека. К.: Гнозис, 2007. 76с.: ил.
    9. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник / Т.М.Димань, М.М.Барановський, Г.О. Білявський, О.В.Власенко, Л.В.Мороз. Київ: Лібра, 2006. 304 c.
    10. ИващенкоМ.И., КривоносоеМ.В.Режим питания здорового человека. К.: Здоров'я, 1987. -72с. ПокровскийА.А. О питании. М.: Экономика, 1964. -288с.
    11. Книга о вкусной и здоровой пище/ Под ред. акад. А.И.Опарина. М.: Пищевая промышленность, 1965. -447с.
    12. Популярно о питании /А.И.Столмакова, И.О.Мартынюк, Б.М.Штабский и др. К.: Здоровье, 1989. -272с.
    13. ПрипутинаЛ.С, ВелоцкаяВ.Б.Пищевые продукты в питании человека. К.: Здоровье, 1984. -96с.
    14. СмолярВ.И.Рациональное питание. К.: Наук, думка, 1991. 368с.
    15. СмолярВ.И.Рациональное питание. К.: Наук, думка, 1991. 368с
    16. Харчування людини / Т.М.Димань, М.М.Барановський, М.С. Ківа та ін.: Під ред. Т.М.Димань. Біла Церква, 2005. 300с.
  • 6671. Місце товарної біржі в сучасній економіці
    Банковское дело

     

    1. Біржова справа: підручник / О. М. Сохацька. Тернопіль : Карт-бланш, 2005. 602 с.
    2. Бралатан В.П. Розвиток біржового ринку в Україні / В. П. Бралатан// Економіка АПК. 2006. - № 2.- С.126-129.
    3. Введение в бизнес / Ю. В. Пашкус, О. М. Мисько. Д., 2002. 212 с.
    4. Кравченко С.А. Состояние функционирования товарных бирж / С.А. Кравченко // Економіка АПК. 2006. - №9. С.98-105.
    5. Маркетинг: основи теорії і практики : навч. посіб. / В. В. Липчук, Р. П. Дудяк, С. Я. Бугіль ; за заг. ред. В. В. Липчука. Львів: Новий світ-2000, 2007. 288 с.
    6. Осауленко О.Г. Статистичний щорічник України за 2009 рік. Державний комітет статистики України / О.Г. Осауленко. К.: Консультант, 2010. С.5-7.
    7. Основи формування та функціонування аграрного ринку / за ред. І. М. Брюховецького. Суми, 2009. 179 с.
    8. Товарні біржі в Україні: Аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку / за ред. акад. УААН П. Г.Саблука. К., 200. 356 с.
    9. http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ.htm. - Кількість бірж (1992 2009 роки) Структура укладених угод на біржах [Електронний ресурс].
  • 6672. Міфологія Древньої Греції
    Культура и искусство
  • 6673. Міхась Лынькоў i Пятрусь Броўка як адны з самых выдатных творчых постацей у літаратурным працэсе Беларусі савецкага часу
    Литература

    Захапляючыся маладым імпэтам моладзі, яе гатоўнасцю, часта безразважлівай, усю сябе прысвяціць рэвалюцыйным патрабаванням новага часу, М. Лынькоў разумеў, шо невядомыя дагэтуль павароты жыцця і нечаканыя сітуацыі ў асабістым лёсе людзей, мала спрактыкаваных у адказнай сферы грамадскай дзейнасці, могуць прыводзіць і прыводзяць да трагедыі, выпустошваюць чалавеку душу, разбураюць нават побытавыя рамкі нармальнага існавання. Падобны сюжэт распрацаваны ў апавяданні «Радо» (1928). Яго змест нібы палемізуе з канцэптуальнымі асновамі апавяданняў «У мястэчку» і «Журавель мой, журавель...», па-асабліваму дапаўняе іх, з'яўляецца перасцярогай, наказам, каб людзі ў сваёй самаадданай дзейнасці дзеля светлай, па іх адчуванню і чаканню, будучыні ўнікалі фанатызму на гэтым шляху, не адмаўляліся ад чалавечнасці і гуманізму, павагі і любові да кожнага канкрэтнага чалавека, бо інакш стане немагчымай і тая светлая будучыня. Усе захапляюцца Рыпінай Скварчук як чалавекам і грамадскім дзеячам (яна загадчыца агітацыйна-прапагандысцкага аддзела ў воласці), ласкава называюць яе Рыбкай, надзвычай цэнячы яе здатнасць разумець усялякія здарэнні жыцця і ўменне вырашаць складаныя праблемы. Таварыская з людзьмі, Рыбка ўсё пра ўсіх ведае. Яна душа калектыву. «I ў працы, і ў адпачыне адна і тая ж Рыбка: жывая, вясёлая, з голасам такім маладым, крыху гарэзлівым голасам, крышачку не па-жаночаму цвёрдым. I калі на вечары якім ці спайкі той, ці якім іншым, не сядзіць Рыбка склаўшы рукі: яна і гаспадыня, яна і ў скокі ахвотніца, і ў карагодзе, ці ў гульнях якіх не адстае, а то і наперадзе будзе». I людзям цяжка здагадацца, што ў гэтай напорыстай і безагляднай грамадскай самааддачы Рыбкі ёсць нейкая душэўная ўшчэрбнасць і падраненасць, унутрана глыбока схаваная ад іншых. Толькі аднойчы яна робіць нясмелую спробу расказаць пра сябе таварышу ў дарозе, бо дарога пэўным чынам збліжае чалавека з чалавекам. Рыпіна прызнаецца, што ў яе некалі быў сын Радзівон, якога яна звала Радо, песціла яго: «Радо маё дарагое, Радо маё любае, незабыўнае, сыночак мой сінявокі». Ёй аж самой ужо быццам не верыцца, што яна некалі была пяшчотнай маці. Яна кажа: «Няма яго, даўно няма, мо год з дзесяць, мо восем. Даўно ўжо гэта было. Даўным-даўно». I ўсё ж нават добраму таварышу Рыпіна не сказала ўсёй праўды пра сябе і сына. I толькі пазней, калі той таварыш, з якім яна ехала па службовых справах, трапляе ў тую мясцовасць, дзе некалі Рыпіна працавала настаўніцай, а пасля, у дзевятнаццатым годзе, стала агентам прадкома, ён даведваецца, як усё было. Аказваецца, пад практычным кіраўніцтвам Рыпіны праводзіліся ў той час ў вёсках прадразвёрсткі. Людзі расказалі: «...Паехала раз Рыпіна з атрадам у вёску. Гэта ўжо тады, як была яна ў воласці. Развёрстку тады збіралі, ну, харч гэты самы: кароў, свіней, жыта, адным словам, усё бралі. Ну і было ўсяго: жанкі ў голас, у праклёны, пусцяць слёзы ракой. Мужчыны часам лямпу тушаць, калі там сход часам, ды за колікі, за бярданку, калі ў каго ёсць. Ну, гвалт, сумятня, да крыві даходзіла...» I Рыпіна ў службовым і асабіста ўнутраным рэвалюцыйным экстазе старалася аж зверх: «...Рыпіна з атрадам прыехала, ды, здаецца, у другі раз, ды другую развёрстку браць... Так, прыехала Рыпіна з атрадам, два дні была. Забралі тады многа і кароў, і свіней... Дык вось брала яна па развёрстцы, а то яшчэ ямы шукала, ну сховы там: дзе авёс, дзе жыта, там ячмень насыпаны, а дзе і сала кубел запруць усё ў яме...». Паехала Рыпіна з той вёскі з атрадам, павёўшы за сабой вялікі абоз. Адзін прадармеец застаўся па нейкіх дробных справах, а ноччу знік. Разам з ім знік і Радзівон. «А праз дзень ці праз два на габрылянскім шляху (вёрст пяць ад нас), каля лесу знайшлі армейца, знайшлі і Радзівона. Так, знайшлі... Пастушаняты прыбеглі, паведамілі. У армейца жывот быў разрэзаны, і ў ім жыта насыпана, і запіска там, аб развёрстцы... I дзіцянё не пашкадавалі задушана было, там і ляжала пад хвойкай з аборкай на шыі. I запіска там, каб не крыўдзілася, значыцца, Рыпіна, калі падарунак дарагім не будзе...». Вінаватых не знайшлі. I ў тым, што «вінаватых не знайшлі» асаблівы падтэкставы сэнс. Гэта значыць, што нехта, ад каго гэта залежала, не вельмі стараўся выявіць злачынцаў, маючы на ўвазе неапраўданую жорсткасць Рыпіны ў адносінах да сялян.

  • 6674. Младшие школьники: группы риска. Леворукость
    Педагогика

    В чем причина феномена леворукости достоверно неизвестно и по сей день. На этот счет существует множество любопытных мнений. К примеру, в 1980 году Майк Корбаллис выдвинул теорию «Щита и меча», согласно которой в древние времена соотношение правшей и левшей было примерно одинаковым. По мнению ученого, бесконечные войны тех времен привели к преимущественной гибели леворуких, и генетический признак праворукости надежно укоренился в популяции. Что же стало причиной печального преобладания леворуких в числе погибших? Теория Корбаллиса объясняет: левши держали меч в левой руке, а щит в правой. При этом область сердца у леворуких оказывалась менее защищенной и они чаще получали смертельные раны, нежели те воины, кто закрывал сердце, удерживая щит в левой руке, а меч в правой. Существует еще множество теорий, выдвигающих версии возникновения леворукости. В частности, доминирование правого полушария у женщин в какой-то мере зависит от особенностей гормонального фона в организме внутриутробного плода. Не самая «мощная» по своей теоретической значимости теория, конечно, - но зато чрезвычайно важная для здоровья женщин-левшей. Дело в том, что недавно американские ученые выявили неприятную закономерность: у дам, предпочитающих действовать преимущественно левой рукой, существенно повышается риск развития рака молочной железы.

  • 6675. Многоголосие детской поэзии двадцатого столетия. А. Барто
    Литература

    Стихи Агнии Барто кажутся нам такими простыми, невесомыми, рожденными словно на одном дыхании. Однако на самом деле каждое из ее произведений плод долгой, упорной, сосредоточенной работы над словом и смыслом. Каждый звук ее произведений выверен и стоит на своем месте, образуя удивительный ритмический рисунок (не зря ее кумиром в молодости был Владимир Маяковский), каждое слово стоит на своем месте и кажется, будто иначе и не могло быть написано любое из ее стихотворений. Но это совершенство давалось ей вовсе не так легко. Она переписывала стихи по много раз, зачитывала их знакомым (тоже известнейшим детским писателям, таким, как Сергей Михалков, Лев Кассиль, Корней Чуковский), членам семьи и, конечно, самым важным ценителям маленьким детям. Она чутко прислушивалась к критике, но в то же время была готова отстаивать свою позицию до последнего, если считала ее единственно верной. Она не хотела, чтобы под ее именем в свет вышла хоть одна единственная строчка, которую она сама сочла бы неверной или фальшивой. Именно эту честность перед собой и своими читателями и умели без всяких слов почувствовать дети.

  • 6676. Многогранность искусства модернизма
    Культура и искусство

    Модернизм - (итал. modernismo «современное течение»; от лат. modernus «современный, недавний») направление в искусстве и литературе XX века, характеризующееся разрывом с предшествующим историческим опытом художественного творчества, стремлением утвердить новые нетрадиционные начала в искусстве, непрерывным обновлением художественных форм, а также условностью (схематизацией, отвлечённостью) стиля. Модернистская парадигма была одной из лидирующих в западной цивилизации первой половины XX века, во второй же половине века она была подвергнута развёрнутой критике. Термин «модернизм» присущ только отечественной искусствоведческой школе, в западных источниках это термин «modern». Так как в русской эстетике «модерн» означает художественный стиль, предшествующий модернизму, необходимо различать эти два понятия, дабы избежать путаницы. К предпосылкам формирования идей Модернизма может быть отнесено: 1) конституирование комплекса идей о самодостаточности человеческого разума (элиминация из структур соответствующих философских рассуждений трансцендентно-божественного разума как основания разума в его человеческой артикуляции);2) складывание комплекса представлений о креативной природе Разума, с одной стороны, и о его исторической ограниченности - с другой. (Идея абсолютности, универсальности и тотальности Разума была поставлена под сомнение еще И. Кантом, выдвинувшим стратегию "критики" различных - "чистого" и "практического" - разумов.); 3) позитивистские идеи (начиная от Канта), согласно которым человеческий разум по своей природе контекстуален и способен трансформировать социальную реальность (в соответствии с правилами социологии как дисциплинарно организованной науки), и аналогичная этим идеям программа, предложенная в рамках марксизма, согласно которой разум полагался исторически изменчивым и способным к заблуждениям (идеология как "ложное сознание"); задача философской рефлексии усматривалась в "изменении мира" ("Тезисы о Фейербахе" Маркса). Таким образом, идеал отражения действительности и когнитивный пафос классического мировоззрения замещался установкой на социальный конструктивизм. Таким образом, тезисы исторической изменчивости разума во всех его измерениях (от политического до художественного), социального конструктивизма через посредство осмысленной деятельности человека, позитивности "разрыва" с классической традицией составили основу М.

  • 6677. Многодетные семьи
    Педагогика

    Социальная незащищенность таких семей, постоянное снижение уровня жизни создают пессимистически настроенное социальное самочувствие. Отмечается низкий уровень санитарной культуры многодетной семьи: 53,8 % семей относятся к группе риска. Страдает здоровье всех членов семьи, имеет место распространение хронической патологии. Отцы болеют в 2 раза чаще, чем в других семьях. У матери страдает репродуктивное здоровье, характерны слабое знание контрацепции, слабая социальная ориентация в сексуальной жизни, несоблюдение интергенетических интервалов между беременностями. Отмечается неудовлетворительное половое воспитание детей, сравнительно ранняя половая жизнь подростков.

  • 6678. Многоканальная связь на железнодорожном транспорте
    Компьютеры, программирование

    Системы многоканальной связи это такие системы электросвязи, которые обеспечивают одновременную и независимую передачу сообщений от нескольких отправителей к такому же числу получателей, и в сочетании с коммутационными системами являются важнейшими составными частями единой автоматизированной системы связи. В основе их построения лежит принцип уплотнения линий связи. Наиболее распространено частотное уплотнение, при котором каждому каналу связи отводится определённая часть области частот, занимаемой трактом групповой передачи сообщений. В качестве стандартного канала принимается канал тональной частоты (ТЧ), обеспечивающий передачу речевого (телефонного) сообщения с эффективной полосой частот 300…3400 Гц. С учётом защитных промежутков между каналами каждому из них отводится номинальная полоса частот 0…4 кГц. При построении многоканальной связи с частотным уплотнением используется метод объединения каналов в групповые тракты. Вначале образуют первичный групповой тракт из 12 каналов, в нашем случае стандартный, занимающий полосу частот 60…108 кГц. Для этого каждый канал посредством своего индивидуального преобразователя частоты (модулятора) переносится в соответствующую область полосы частот первичного тракта. Далее, из первичных групповых трактов аналогичным образом формируется вторичный и т. д.

  • 6679. Многоканальные системы электросвязи
    Компьютеры, программирование

    Начертите структурную схему трехканальной аналоговой система передачи с ЧРК и AM ОБЛ. Рассчитайте границы нижних и верхних боковых полос частот на выходах индивидуальных амплитудных модуляторов каждого из каналов. При расчете примите, что полоса частот первичных сигналов составляет 0,3...3,4 кГц, а несущая частота (в килогерцах) для верхнего по частоте канала равна fнес1 =60 К где К - число, образованное предпоследней и последней цифрами пароля. Fн =60 +16 = 76 кГц

  • 6680. Многоканальные системы электросвязи
    Разное

    F, кГцРвых, дБF = 8-17,40f = 64-36,54F + f =72-20,45F f = 56-21,75F 2f = 48-54,81F + 2f = 80-55,25F 3f = 40-73,85F + 3f = 88-76,563F + f = 200-31,323F f = 184-30,45