Контрольная работа

17261. Філософія соціального розвитку
Философия

У цей же час відбувається конвергенція двох ідеологій інформаційного суспільства (Масуда, Тоффлер) і постіндустріалізму (Белл, Мемфорд, Турен і ін.). Варіант конвергенції ідей постіндустріалізму й інформаційного суспільства в дослідженнях Д.Белла презентує книга «Соціальні рамки інформаційного суспільства» (1980). Вираз «інформаційне суспільство» у Белла це нова назва для постіндустріального суспільства, що підкреслює не його місце в послідовності щаблів суспільного розвитку після індустріального суспільства, а основу визначення його соціальної структури інформацію. Інформаційне суспільство в тлумаченні Белла має всі основні характеристики постіндустріального суспільства (економіка послуг, центральна роль теоретичного знання, орієнтованість у майбутнє й обумовлене нею керування технологіями, розвиток нової інтелектуальної технології). Однак якщо в роботі «Настання постіндустріального суспільства» електронно-обчислювальна техніка розглядалася як необхідний засіб для вирішення складних задач (із застосуванням системного аналізу і теорії ігор), то в «Соціальних рамках інформаційного суспільства» велике значення надається конвергенції електронно-обчислювальної техніки з технікою засобів зв'язку. «У сторіччі, що наступає, стверджує тут Д.Белл, вирішальне значення для економічного і соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини буде становлення нового соціального устрою, що ґрунтується на телекомунікаціях». Для постіндустріального суспільства буде характерна нова еліта, основана на кваліфікації, що отримана індивідами завдяки творчості, а не на володінні власністю, наслідуваної чи такої, що здобувається за рахунок підприємницьких здібностей, і не на політичній позиції, що досягається за підтримкою партій і груп.
17262. Філософія України кінця 18 - початку XIX ст.
Философия

Прийнято також вважати, що у витоків перших масонських лож на Україні стояв відомий філософ Григорій Сковорода. Разом з тим відомий історик Сергій Єфремов у своїй монографії «Масонство на Україні» пише: «сам він (Сковорода) до масонства ставився якщо не зовсім негативно, то досить байдуже». Незважаючи на такий досить суворий присуд, у самого Сковороди, безперечно, були риси, що споріднили його з масонством, і не дивно масони були чи не першими в Росії, хто звернув увагу на твори українського філософа; дещо з них уперше надруковано на сторінках «Сіонского Вестника», органа містичної течії в масонстві. Цей зв'язок Сковороди з масонством зазначено і в літературі. «Не був Сковорода масоном, пише проф. М.Сумцов, але великою він мірою виріс і виховався в тій атмосфері, що живила і російське масонство, і між ним та масонами є спільні точки у формі великого нахилу до старозавітних книг, містичного тлумачення, байдужності до догматичного боку християнства, щиро аскетичного життя та бажання через моральну науку й моральне життя особисте піднести моральний рівень громади, а на цьому Сковорода не різнився з кращими російськими масонами, Новиковим, Лопухіним і найбільш з Гамалією». Ще цікавіші з цього погляду громадські переконання і практична робота Сковороди, що ставлять його поруч кращих заступників просвітнього масонства. І от коли ми зважимо, який величезний вплив мали погляди й сама навіть особа Сковороди на сучасне українське громадянство, то, певне, не помилимось, сказавши, що його діяльністю покладена була до певної міри дорога й тим організаціям морального характеру, що у формі масонських лож незабаром постануть і на українському ґрунті. І тим більше, що серед діячів масонства на Україні таки побачимо і просто учнів Сковороди, і людей, що, безперечно, під його безпосереднім впливом виховали на його науці свої громадсько-моральні погляди виробили.
17263. Філософія, її предмет та роль в суспільстві
Философия

У сучасних умовах суспільного розвитку надзвичайно зростає роль моральної відповідальності особистості у всіх сферах суспільного життя. Цілеспрямований процес формування духовності особистості передбачає одночасно і виховання та самовиховання в людині непримиренності до будь-яких відхилень від норм моралі, всього того, що гальмує духовно-моральний прогрес суспільства. Чим вища зрілість особистості в сфері суспільних відносин, тим міцніша її моральна свідомість та самосвідомість, і навпаки, чим глибший, багатший моральний світ людини, тим вища її громадянська відповідальність. Моральна свідомість особистості найкраще проявляється в її активній життєвій позиції, бо справжня мораль це мораль активної діяльності. При формуванні моральної свідомості важливим є пошук ефективних шляхів вирішення суперечностей, що властиві цьому процесу. Одна з груп таких суперечностей пов'язана з тим, що міра моральної відповідальності у значної частини членів суспільства далеко не адекватна характеру глибоких змін, що відбуваються в світі, зокрема в нашій країні. У сучасних умовах виявляє себе тими чи іншими сторонами суперечність між передовою моральною свідомістю частини суспільства і антиподами такої свідомості. Сюди також слід віднести суперечність між словом та ділом, коли у певних категорій людей знання норм моралі розходяться з їхніми практичними справами, які не повною мірою відповідають, а то і суперечать поставленим перед ними вимогам морального та громадянського обов'язку. Важливішою умовою вирішення суперечностей у сфері формування моральної свідомості є цілеспрямоване утвердження непримиренного ставлення до всіляких різновидів її антиподів, що гальмують як процес становлення моральної культури людей, так і духовних цінностей суспільства в цілому. Важливе місце серед форм суспільної свідомості належить естетичній свідомості, яка відображає об'єктивну дійсність шляхом певних художніх образів.
17264. Філософська думка ХV–ХVІІІ ст.
Философия

У XV-XVI ст. філософію України оригінальне представляли єресі. Філософські ідеї єретиків проявлялися у світоглядній оцінці діяльності церковної ієрархії, ченців. Єретики пропагували критичне ставлення до деяких православних догматів, церковних обрядів, розвивали думку про свободу волі, умовою реалізації якої вони вважали поширення освіти. Всупереч філософським ідеям єретиків використовувалась схоластична філософія. Розвитку схоластики протидіяли гуманістичні ідеї, які почали поширюватись в Україні в XVI ст. Ю.Дрогобич у своїх поглядах на людину, світ, історію звеличував силу знання та людського розуму. Він вважав, що людина здатна пізнати світ, і ця здатність зумовлюється наявністю в природі непохитних законів. Аналізуючи людину й історію, Ю.Дрогобич твердив, що історія не є реалізацією наперед визначеного Божого промислу, а постає людською драмою в дії, де головне місце належить природним силам безвідносно до велінь Бога. Філософія українських гуманістів мала яскраво виражені риси антропоцентризму. Так, С.Оріховський, на відміну від томістської точки зору, вважав, що кожна людина має самодостатню цінність, і від неї самої залежить, чи стане вона гідною високого призначення, чи перетвориться на тварину. Оріховський, замислюючись над вічним питанням про сенс людського життя, зазначав, що до безсмертного життя шлях треба торувати, живучи розважно, чесно й побожно на землі. А однією з основних чеснот людини він вважав самопізнання, що допомагає людині досягнути внутрішнього, духовного оновлення, морального вдосконалення. Оригінальною є позиція С.Оріховського в поглядах на державу. Він одним з перших у європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади й держави, виступав проти підкорення світської влади релігійній, стверджував, що королівська влада дана не Богом, виникла внаслідок договору між людьми. С.Оріховський пропагував і розвивав ідеї природного права. Він вважав, що природне право стоїть вище від людських законів, тому останні в разі необхідності можна змінювати. Мир, злагода й спокій у державі будуть тоді, коли люди житимуть у згоді з законами природи. Мислителі-гуманісти проявляли живий інтерес до світової історії та історичного минулого українського народу. Вони вважали історію вчителькою життя і радили вчитися на історичних прикладах, особливо на діяннях великих особистостей, діячів, полководців. Українські мислителі-гуманісти вважають історію засобом пробудження гордості народу за своє минуле, розвитку патріотичних почуттів, любові до Вітчизни. На основі патріотичного пафосу, громадянськості розвивалися патріотичні почуття, національна свідомість, історична традиція. Наприкінці XVI ст. починається новий етап у розвитку духовної думки в Україні. Цей етап позначається становленням нової характерології, що виникає на грунті формування української версії реформаційної ідеології та ренесансного гуманізму. Важливу роль у розвитку філософської культури тогочасної України відіграла Острозька академія перша українська школа вищого типу. В Острозькій академії вивчали сім так званих вільних наук, викладали старослов'янську, грецьку та латинську мови. Філософія як окрема дисципліна в Острозькій академії ще не значилась, але читався курс логіки, яка називалась тоді діалектикою. Рівень викладання вільних наук (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, фізика й астрономія) мав узагальнюючий, філософський характер. В Острозьскій академії був сконцентрований значний науковий інтелектуальний потенціал, що сприяло інтенсифікації процесів взаємообміну ідеями, духовного взаємозбагачення їх носіїв (острозьких книжників). У цьому взаємообміні і взаємозбагаченні народжувалась особлива філософія, в основі якої лежала ідея обгрунтування необхідності збереження й розвитку старослов'янської мови, вимога абсолютної точності при перекладах з грецької мови на старослов'янську священних і богослужбових книг. Особливе місце займала віра в чудодійну силу старослов'янської мови. Твори Герасима Смотрицького, Нова Княгиницького, Івана Вишенського (бл. 1538 - після 1620) показували, що осягнення Божественної істини в процесі здобуття навичок розрізнення численних смислових відтінків слів, проникнення в їхню приховану духовну сутність є одночасно й процесом становлення людини як особистості, її самотворенням. Особливого значення в процесі духовного становлення людини надавали тодішні українські книжники самопізнанню. Іван Вишенський, зокрема, вважав, що завдяки самопізнанню людина стає спроможною подолати свою земну форму й увійти у внутрішній духовний контакт із вищим буттям. Унаслідок цього, осяяний небесним світлом. людський розум проникає в приховану сутність вагомого повчального слова Біблії, а сама людина перетворюється із істоти, яка прив'язана до земних бажань і пристрастей, в духовну людину. Те, що осягнення істини можливе через самопізнання, острозькі книжники ґрунтували на переконаності в нерозривному зв'язку між розумом окремої людини і Богом, у безпосередньому контакті людського мислення і буття. На основі ідеї протиставлення Бога і світу, Бога й людини острозькі книжники формують уявлення про нікчемність, гріховність людської природи, граничне приниження й нівелювання її пізнавальних здібностей. Однак при цьому вірили в силу людського пізнання, яка, на їхню думку, залежала від щирості, наполегливості й волі кожної людини. На основі цієї віри Христофор Філалет закликає український народ розглядати свій власний, внутрішній потенціал як основу саморозвитку, обґрунтовує ідею свободи совісті, право людини на свою віру й церкву. Острозький культурно-освітній центр своєю діяльністю зробив значний внесок у розвиток філософської думки України. В ньому культивувалось розуміння філософії як мудрості з характерними пошуками істини на шляху містичного єднання з Богом. Тут обстоювалась життєздатність традицій слов'янської писемності, розвивалися реформаційні та ренесансно-гуманістичні ідеї. У кінці XVI і на початку XVII ст. в Україні та Білорусі виникали і розвивались релігійно-національні організації православного населення міст братства. Братства були виразниками національного протесту українського і білоруського народів проти політики національного і релігійного пригноблення українців і білорусів з боку польсько-шляхетських правлячих кіл та католицької церкви. Перше братство і його школа були створені в Україні у Львові в 1586 p. В кінці XVI і на початку XVII ст. братства виникали у Києві, Луцьку, Острозі, Вільно, Замості, Могильові, Мінську та багатьох інших містах. Найвпливовішими в Україні були Львівське і Київське братства, а створені братствами школи вели широку культурно просвітницьку діяльність. Антицерковна, реформаційна за своєю суттю спрямованість ідеології та суспільно-політичної діяльності братств одна з найхарактерніших рис ранніх періодів братського руху. У межах цієї ідеології розвивалась філософська думка братств. Виступаючи проти наступу католицизму, теологічне вчення якого протягом століть обґрунтовувалося й удосконалювалося за допомогою логіки та філософії в західноєвропейських колегіях та університетах, братчики прагнули подолати його тим ідейним арсеналом, котрий був наявний у православному богослов'ї та в попередній українській культурній традиції. Але для цієї традиції ще не властиве було виділення філософії в окрему форму суспільної свідомості. Визначний діяч Львівської, а потім і Київської братських шкіл Ісайя Копинський у своєму творі "Алфавіт духовний" досліджує з філософської точки зору проблему людини. Він розглядає людину з позицій піднесення в ній морального, розумного й духовного начала які розкриваються в процесі самопізнання. Пізнаючи себе, людина розкриває свою двонатурність, те, що вона тілесна і духовна, зовнішня і внутрішня. І перед нею виникає дилема, чому віддати перевагу: минущому, суперечливому, тлінному світові, з яким вона пов'язана тілом, чи своєму внутрішньому єству, розуму, безсмертному духові, яким вона подібна до Бога. І. Копинський радить людині обрати другий шлях, що, на його думку, веде до пізнання Бога, єднання з ним, досягнення блаженства не лише на небі, а й на землі. Певний інтерес становлять філософські ідеї такого представника Київського братства, як Кирило Транквіліон-Ставровецький. Лранквіліон, розглядаючи проблему "Бог-світ", створює вчення про чотири світи. Перший це світ невидимих духовних сутностей, що належать до небесної ієрархії; другий макрокосм, світ видимих тілесних речей, у якому живе людина; третій сама людина, мікрокосм; четвертий поєднання злих людей і грішників із дияволом, який певною мірою є самостійним творчим началом зла. Транквіліон, розрізняючи чотири світи, передусім показує, що не весь світ зло. Він наголошує на красі й доброті тілесного світу, в тому числі тіла й тілесних почуттів людини. Ставлячи у центр свого вчення проблему людини, Транквіліон, на відміну від своїх попередників, надає проблемі душі й тіла не лише морального, а й гносеологічно-природознавчого звучання. Без тіла й вегетативних процесів людина не може жити, а її душа відчувати, розуміти, набувати й виявляти доброчесності, тому тіло друг душі. Транквіліон наближається до визнання гармонії душі й тіла. Ідейну атмосферу братств передають ораторські твори Транквіліона, присвячені світським сюжетам. Це передусім "Похвала мудрості", де прославляються науки, філософія, мудрість, розкривається їхнє прикладне значення в повсякденному житті кожної людини й усього суспільства. Помітним представником другого періоду братського руху є Мелентій Смотрицький (прибл. 1572-1633), який, на відміну від попередників, надає суспільно-громадянського спрямування своїм працям. Проблема людини, її душа, критика морально-соціальних вад тогочасного суспільства набувають у нього підпорядкованого значення. Закликаючи до людяності й звертаючись до сумління та самопізнання людини, М.Смотрицький надає самопізнанню не стільки морального, як громадсько-патріотичного звучання. Незважаючи на неодноразові негативні висловлювання на адресу арістотелівських силогізмів, М.Смотрицький долає заборону застосування логіки до теології. Він вперше звертається в своїх творах до логіко-дедуктивного виведення логічних операцій і методів, розроблених західноєвропейською схоластикою і вдосконалених пізніше розвитком філософії. Шляхом розвитку гуманістичних традицій і загального піднесення рівня філософської думки в Україні йшов і Касіян Сакович. Найбільш яскраво його філософські шукання відображені в написаних ним посібниках для братських шкіл: "Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини" та "Трактат про душу". Приділяючи велику увагу проблемі самопізнання, Сакович спрямовує її розв'язання не на осягнення Бога через моральне вдосконалення й духовність, а на тілесну природу людини та її душу, пов'язану з відчуттям і мозком. Життєдіяльність людини як біологічного єства К.Сакович пояснює законами природи й ідеєю природного провидіння, яке заступає Боже втручання у природні справи. Пізнання тілесного єства людини, на думку К.Саковича, потрібне для того, щоб вивчивши закони і властивості власної природи, вона жила згідно з ними, управляла собою, уникала того, що їй шкодить. Своєрідно розглядає Сакович душу. В праці "Трактат про душу" душа розглядається в її відношенні до тіла. Сакович більше схиляється до арістотелізму, ближчого до природничого й раціоналістичного тлумачення душі. Він надає перевагу думці про божественне походження душі. Незважаючи на те, що філософія братських шкіл була обмеженою, своїм розвитком вона спонукала до нових творчих шукань, які й відбилися у філософії видатних діячів Києво-Могилянської академії, що виникла в 1632 році на базі братської школи Київського богоявленського братства.
17265. Філософська концепція Гегеля
Философия

В системі гегелівського абсолютного ідеалізму субстанція ( абсолютна ідея ) проходить стадії чистого мислення, вільно відчужує себе у формі "поняття" у власне інобуття, і, нарешті, породивши "мислячий дух" знаходить повне і завершене поняття самої себе. Кожний із ступенів необхідний для забезпечення цілісності процесу. Сама ж всесвітня історія введена Гегелем, як завершення системи обєктивного духу, в якій слідує перехід до духу абсолютного. "Дух тільки як дух - порожнє уявлення, - писав Гегель, - він повинен володіти реальністю, наявним буттям, повинен бути для себе обєктивним, наочним". Вираз духу в зовнішньому, його прояв в суспільному буття і суть гегелівський "обєктивний" дух. Філософія ж історії є осмислення тимчасової форми духу. Принципом гегелівського абсолютного ідеалізму була тотожність буття і мислення. Тільки ця тотожність і робить історію філософії неможливої. Якщо б раптом виявилося, що сама по собі не розумно організований космос, а позбавлений розумності хаос, то філософія історії стала б неможлива ( неможливо шукати закономірність і логіку в безрозсудному ). Але вона не тільки можлива, але і необхідна тому, що дух повинен пізнати себе саме у філософській формі. Тотожність мислення і буття, - ця підстава на якому тримається вся гегелівська філософія, сааме з цього і виведена необхідність історичного процесу і можливість філософії історії. Після того, як необхідність історії доведена відносно до духу, пошук її передумов до людини був "справою техніки" і, по суті справи, був вже не принциповим питанням. Коли Руссо задумався про суть історичного прогресу він припустив що людині властива "за природою" здібність до самовдосконалення. Гегелю припущення такого загального характеру також представлялось достатнім. В середовищі просвітителів існувала думка, що причиною історичного прогресу (змін) є незадоволеність людей існуючими порядками, способом життя і прагненням організувати (перетворити) їх відповідно до своїх уявлень про бажане і належне. Гегель, зовсім не заперечуючи існування таких ідеальних спонукальних мотивів історичної дії, не був схильний бачити в них рушійні сили історії і вважав, що неправомірно переносити механізм індивідуальної мотивації на суспільство в цілому. Відкидаючи прагнення Канта і Фіхте до апріорного конструювання філософії історії без опори на фактичну історію, Гегель наполягав на тому, що філософія історії повинна виходити з даного, від того що було насправді, освоювати емпіричний матеріал. Він твердив, що єдина думка принесена ним у філософію історії із загальнотеоретичної філософії є визнання того, що розум володарює над світом, і що як наслідок цього історія сама по собі розумна. Проте, ця крихта, яка очевидно з'явилася як наслідок вірності Гегеля принципам абсолютного ідеалізму, трохи не порушила з такою працею зведену будівлю філософії історії, відділивши від його все "безрозсудне" і "випадкове", відкинувши філософію на рівень вічних і незмінних субстанцій. Правильно, не можна розумно пізнавати то в чому розуму немає, але ж розум в історії не лежить на поверхні, його треба відшукати. Вивчати синтез ірраціонального з раціональним, історія жива своєю єдністю протилежностей і не можна відділяти одне від іншого без загрози руйнування значення обох. Післягегелевська філософія зробила спробу скинути кришталеве царство філософських абстракцій, знайшовши в абстрактних єствах, де колишня філософія бачила основу всього існуючого всього-навсього уявні "випаровування" життєвого процесу і інструменти пізнавальної діяльності, не більш. На зміну універсаму, складеному з речей, їх якостей і станів, прийшов мир процесів і подій, в якому немає нічого абсолютного, застиглого. Універсалізація історизму і затвердження загальної історичності стосовно всьому сущому - одна з домінуючих тенденцій пост класичної філософії. Історичність з'явилася поняттям, що акумулює і кристалізує головні параметри процесуально мінливому життю. Історичність, як факт того, що все в світі в тому або іншому ступені підпорядковано історичним змінам, настільки очевидна, що про неї не коштувало б і згадувати якщо б не розбіжності в оцінках її значущості. Адже як факт вона не бралася під сумнів і у філософському субстанціализмі, оскільки передбачалося, що все тимчасове, плинне, історичне належить до сфери випадкового, неістотного і що за всіма історичними перетвореннями, які охоплюють лише самий верхній шар реальності, перебувають незмінні вічні єства, чий зміст історією ніяк не зачіпається. Історичність стає проблемою, коли затверджується її істотність, признається історичне єство. Стосовно людини і суспільства це означає, що їх єство може зрозуміти тільки з історії. І сааме Гегелем першим зроблений крок в становленні таких понять як "історія" і "історичність". Все те кінцеве, тимчасове, що не несе в собі нічого необхідного для розвитку духу утворює, по термінології Гегелю, "тільки історичне", - зовнішній шар історичної реальності, позбавлений розумності і істинного. Таке розділення на "історичне" і лише історичне" не можна пояснити інакше, як тим фактом, що на Гегеля робили дуже сильний вплив традиційні субстанціоналісти і він так і не зміг остаточно вийти за межі ідеалістично-субстанціалистського розуміння миру. Проте, Гегель дав терміну "історія" нове життя. Замість простого збирання фактів зміни стала на перший план висуватися сама ідея історичної змінності. На відміну від елементарної хроніки історичність і є сама ідея процесу, а не його опис. Якщо довгий час історія була синонімом минулому, а історичне знання, знанню про минуле, то тепер виявилась більш фундаментальна задача: осягнути себе, власну дійсність в її історичності.
17266. Філософські і методологічні основи учення Лейбніца
Философия

Представляє інтерес даний Лейбніцом опис причин виникнення так званих "дрібних", або непомітних, неусвідомлюваних сприйнять в повсякденному житті людини: "Є тисячі ознак, що заставляють вважати, що в нас щохвилини існує безконечна безліч сприйнять, але без апперцепції і обдумування, тобто в душі відбуваються зміни, яких ми не помічаємо, тому що враження або дуже незначні, або дуже тісно зв'язані один з одним, або багаточисельні, унаслідок чого удається розрізняти їх лише частково. Не дивлячись на це, враження безупинно заставляють відчувати їх дію і навіть відчувати розгубленість від їх безлічі. Таким чином, ми не звертає уваги на рух млина, шум води, якщо проводимо деякий час поблизу і звикаємо до них. Не тому, що цей рух не зачіпає наших органів чуття і не викликає жодного відгуку в душі завдяки гармонії душі і тіла, а унаслідок того, що, позбавлені новизни враження, що знаходяться в душі і телі, недостатньо сильні, щоб знов привернути нашу увагу і нашу пам'ять. Насправді, всяка увага вимагає пам'яті і часто, коли ми не попереджені, що треба звернути увагу на одне з наших миттєвих сприйнять, ми пропускаємо його, не лише про нього не задумавшись, але навіть не відмітивши. Проте якщо хто-небудь раптом попередить нас і зверне нашу увагу на якесь явище, допустимий, шум, то ми його відмітимо і пригадаємо відразу після запобігання, що вже чули цей шум" (Там же).
17267. Філософські ідеї періоду "високої класики"
Философия

Афінський філософ Платон (427-347 рр. до н.е.) походив із афінського аристократичного роду. Справжнє ім'я Платона Арістокл, а Платон прізвисько (від "платюс" "широкий", "широкоплечий"). Аналіз творчості Платона показує, що його погляди глибоко продумані. В цілому вони складаються у систему, до якої входять: 1) вчення про буття; 2) вчення про Бога; 3) вчення про світ; 4) вчення про походження світу; 5) вчення про душу; 6) вчення про пізнання; 7) вчення про моральність і 8) вчення про суспільство. Перш за все, філософія Платона є оригінальним вченням про ідеї. Відповідно цього вчення, світ чуттєвих речей не є світом дійсно сущого: чуттєві речі перебувають у безперервній зміні, то виникають, то гинуть. Всьому тому, що є в них справді сущим, чуттєві речі зобов'язані своїм безтілесним прообразам, які Платон називає ідеями. Ідеї вічні, незмінні, безвідносні; вони не залежать від умов простору і часу. По відношенню до чуттєвих речей ідеї є одночасно і їх причинами і тими зразками, за якими були створені ці речі. Водночас ідеї є також метою, до якої прагнуть істоти чуттєвого світу. Платонівська ідея або, як часто її називав Платон, "ейдос", фактично об'єктивоване поняття. Ідеальний світ Платона протистоїть звичайному світові не тільки як абстрактне конкретному, сутність явищу, оригінал копії, але і як добро злу. Тому ідеєю всіх ідей, найвищою ідеєю Платона виступає ідея добра як такого джерело істини, краси і гармонії. Ідея добра безлика (хоча неоПлатоніки вважали платонівську ідею добра Богом). Ідея добра виражає безликий аспект філософії Платона, тоді як Бог-творець особисте начало. Бог і ідея добра дуже близькі. Ідея добра увінчує піраміду ідей Платона. Філософія Платона характеризується також своєрідним протиставленням тіла і душі. Тіло смертне, а душа безсмертна. Тіло живої істоти створене із часточок вогню, землі, води і повітря, позичених у тіла космосу. Призначення тіла бути тимчасовим вмістилищем душі, її рабом. Як і тіло, душа створена богами. Душі творяться із залишків тієї суміші, із якої Бог створив душу космосу. За Платоном індивідуальна душа складається з двох частин: розумної і нерозумної. За допомогою першої частини людина здатна мислити, а друга сприяє почуттям: завдяки їй людина закохується, відчуває голод і спрагу, буває охоплена іншими почуттями.
17268. Фінанси, їх структура і функції
Экономика

Фінансова інфраструктура - це сукупність інститутів (підприємств, установ, служб), які забезпечують організацію проведення фінансової діяльності. Як правило, такі інститути є посередниками фінансової діяльності і обслуговують їх операції. До фінансової інфраструктури відносяться комерційні банки, фондові, валютні і товарні біржі, інвестиційні фонди і інвестиційні компанії, страхові фірми, дочірні товариства, аудиторські і консультативні фірми, торгівці цінними паперами, реєстратори, зберігачі, депозитарії та ін. Вони надають певні фінансові послуги юридичним та фізичним особам на умовах, визначених законодавством. Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок, та за рахунок цих осіб або за залучені кошти з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів. Такі операції проводяться суб'єктами фінансової інфраструктури на основі одержаних ліцензій. Діяльність учасників фінансових послуг проводиться на певних ринках: банківських послуг, страхових послуг, і операцій з цінними паперами та ін.
17269. Фінансова система Болгарії
Юриспруденция, право, государство

Створений в 1981 році Мінералбанк зазнав в 1995 році збитки на суму 121 млн. доларів, а їх борг іноземним кредиторам склав 240 млн. доларів. Крім того, ЦБ Болгарії заявив про те, що заохочуватиме злиття банків з метою концентрації банківського сектора. В результаті до травня 1997 року розорилися 14 банків країни, зокрема 5 з 11 держбанків. Це привело до падіння курсу лева з 70 до 3000 за долар, перш ніж ЦБ зміг стабілізувати в лютому 1997 року курс на відмітці 1500 за долар. В ході цього руйнівного процесу випарувалися інвалютні резерви країни, оскільки болгарські компанії перевели тверду валюту за рубіж, а місцеві вкладники, втративши довіру до банків, зберігають наявну валюту у себе. Хоча дрібні вкладники болгарських банків, завдяки системі страхування депозитів, і змогли повернути заморожені засоби в повному об'ємі, багато хто з них вважав за краще відразу отримати свої валютні внески в левах по фіксованому курсу і не чекати їх повернення в доларах і німецьких марках в розстрочку. Але це не змогло відновити довіру до банківської системи, і розмір наявної валюти, що знаходиться в Болгарії на руках населення, за різними оцінками еквівалентний 6001000 млн. доларів. Скороченню валютних резервів також сприяли виплати західним кредиторам, пов'язані з обслуговуванням зовнішнього боргу (11,5 млрд. доларів).
17270. Фінансове забезпечення підприємства. Відтворення основних засобів
Экономика
14. Витрати, які здійснюються за рахунок централізованих джерел фінансування - коштів державного бюджету або тих, які надаються підприємству в системі внутрішньогалузевого перерозподілу відповідними органами управління називаються:
1. централізованими капітальними вкладеннями
2. децентралізованими капітальними вкладеннями
3. невиробничими основними засобами
4. немає вірної відповіді
17271. Фінансовий аналіз ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"
Экономика
1. Национальные положения (стандарты) бухгалтерского учета: нормативная база. Новая редакция. Харьков: Курсар, 2003. 214с.
2. Огійчук М.Ф.Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г.Панченко та ін.; За ред. ироф. М.Ф. Огійчука. К.: Вища освіта, 2006. 849с.
3. СопкоВ.В.Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарський навч. посібник. К. Фенікс, 2003. 468с.
4. ТкаченкоИ.М.Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. Учебник: для студ. высш. учеб. завед. экон. спец. 7-е изд. дополн. и перераб. К.: А.С.К., 2004. 864с.
5. УсачБ.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібн. К.: «Знання». 2004. 301с.
17272. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій
Менеджмент

Акціонерна організаційно-правова форма управління, яка одержала широке поширення і має загальновизнані переваги в світовій системі господарювання, разом з тим, несе в собі деякі особливості, вивчення яких має пріоритетне значення для формування вітчизняної концепції фінансового менеджменту та ефективної фінансової діяльності корпорації. До таких особливостей можна віднести наступні: система фінансового менеджменту в акціонерних товариствах є більш громіздкою в порівнянні з підприємствами інших організаційно-правових форм господарювання: приватними підприємствами і підприємствами державного сектора економіки; склад акціонерів може постійно змінюватися; якщо кількість акціонерів є значною, а корпорація інвестиційно-привабливою, то у якості номінальних власників акцій неминуче з'являються інституційні інвестори; діяльність акціонерного товариства як емітента обов'язково припускає його взаємодію с професійними операторами фондового ринку, а також органами державного регулювання, що регламентують діяльність учасників фондового ринку.
17273. Фінансовий менеджмент у банку
Банковское дело

Якщо прогнозується зростання ставок, банк може скористатися цим для максимізації спреду, видавши кредит на три місяці, а депозит залучивши на триваліший час, наприклад на шість місяців. Через три місяці, коли ставки зростуть згідно з прогнозом і кредит буде повернуто, банк матиме змогу реінвестувати активи ще на три місяці за вищою ставкою, що дозволить збільшити спред у розрахунку за шість місяців.
17274. Фінансовий механізм, як засіб реалізації фінансової політики
Экономика
17275. Фінансовий облік на підприємстві ПП "Руслан"
Менеджмент

Зміст операції (документ, що засвідчує її проведення) Кореспонденція рахунківСума, грн. ДтКт1Придбання матеріалів за попередньою оплатоюПерераховано аванс постачальнику за матеріали (платіжне доручення, банківська виписка) 37131130498,00Відображено податковий кредит з ПДВ (податкова накладна) 6416445083,00Отримано матеріали від постачальника (накладна, товарно-транспортна накладна) 20163125415,00Відображено податковий кредит (податкова накладна) 6446315083,00Проведено залік заборгованостей (бухгалтерська довідка) 63137130498,002Придбання запасів з наступною оплатою у нерезидента за іноземну валютуНараховано митні платежі (вантажно-митна декларація) 92685458,00Нараховано ввізне мито (вантажно-митна декларація) 2016851081,00Сплачено митні платежі та ввізне мито (платіжне доручення, банківська виписка) 6853111539,00Сплачено ПДВ на імпорт та нараховано податковий кредит (податкова накладна) 6413112834,40Отримано матеріали від іноземного постачальника, курс долара - 5,31 грн. (вантажно-митна декларація) 2016322000,00 (10620,00) Перераховано іноземну валюту постачальнику, курс долара - 5,30 грн. (платіжне доручення, банківська виписка) 6323122000,00 (10620,00) Нараховано курсову різницю за залишком коштів на валютному рахунку (бухгалтерська довідка): (5,32 - 5,30) * 2640,00 = 52,8097431240,00Відображено доход від курсової різниці за заборгованістю перед іноземним постачальником (бухгалтерська довідка): (5,31 - 5,30) * 2640,00 = 26,4063271420,003Безоплатно отримано матеріали від постачальника (накладна, товарно-транспортна накладна) 2017185083,004Придбання матеріалів підзвітною особоюОтримано готівку в касу підприємства для видачі її підзвітній особі (банківська виписка, прибутковий касовий ордер) 3013112439,84Видано кошти під звіт на придбання матеріалів (видатковий касовий ордер) 3723012439,84Оприбутковано матеріали, придбані підзвітною особою (авансовий звіт) 2013721951,87Відображено податковий кредит за придбаними матеріалами (податкова накладна) 641644487,975Нараховано зарплату і премію (розрахункова або розрахунково-платіжна відомість): - працівникам виробництва23661900,00 - загально виробничому персоналу916611000,00 - адміністративному персоналу926611800,00 - працівнику відділу збуту93661490,006Нараховано лікарняні за три дні непрацездатності Журавського М.О. (листок непрацездатності) 9366180,007Утримано із заробітної плати (розрахункова або розрахунково-платіжна відомість): - внесків до Пенсійного фонду66165185,40 - внесків до страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності66165237,40 - внесків на страхування на випадок безробіття66165320,95 - податку з доходів фізичних осіб661641357,618Нараховано на зарплату: - внески до Пенсійного фонду23651162,0091651320,0092651576,0093651182,40 - внески на страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності2365226,109165229,009265252, 209365214,21 - внески на страхування на випадок безробіття2365317,109165319,009265334, 20936539,31 - внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності2365419,809165422,009265439,609365410,789Відпущено сировину та матеріали (накладна на внутрішнє переміщення матеріалів): - у цех №1232011455,60 - у цех №2232012070,0010Нараховано амортизацію необоротних активів (відомість нарахування амортизації): - верстата для виробництва продукції №12313115,22 - верстата для виробництва продукції №22313123,22 - машини для виробництва продукції №32313124,40 - верстата для виробництва продукції №42313116,84 - монтажних інструментів231319,35 - будівлі цеху №291131230, 20 - будівлі цеху №191131375,25 - адміністративного приміщення9213164,17 - калькулятора (100% його вартості) 92132500,00 - легкового автомобіля92131200,34 - компютера (відділ збуту) 9313176,69 - будівлі магазину93131312,7511Витрати на електроенергію (рахунок): - цех №19168560,99 - цех №29168540,66 - адмінбудівля9268534,56 - торговельне приміщення9368550,83Відображено податковий кредит з ПДВ (податкова накладна) 64168537,4112Витрати на прибирання приміщень (акт виконаних робіт): - цех №19168576,25 - цех №29168530,50 - адмінбудівля9268540,66 - торговельне приміщення9368550,83Відображено податковий кредит з ПДВ (податкова накладна) 64168539,6513Використано матеріали для пакування продукції (накладна на внутрішнє переміщення матеріалів) 9320133,2414Віднесено загальновиробничі витрати до (розрахунок розподілу загальновиробничих витрат): - виробничих витрат23911692,00 - собівартості реалізованої продукції90191408,0015Оприбутковано з виробництва (акт оприбуткування готової продукції): - 10 одиниць продукції №1 (цех №1) 26231218,70 - 5 одиниць продукції №2 (цех №1) 26231828,05 - 20 одиниць продукції №3 (цех №2) 26231624,94 - 10 одиниць продукції №4 (цех №2) 26231929,6116Реалізовано продукцію за передоплатою (8 одиниць продукції №1 по 940 грн. і 6 одиниць продукції №2 по 1432 грн.) Одержано передоплату від покупця (банківська виписка) 3116817152,00Нараховано податкові зобовязання з ПДВ (податкова накладна) 6436411192,00Відображено доход при відвантаженні продукції покупцю (накладна, товарно-транспортна накладна) 3617017152,00Закрито рахунок податкових зобовязань (податкова накладна) 7016431192,00Відображено собівартість готової продукції (відомість обліку готової продукції) 901263168,08Відображено залік заборгованостей (бухгалтерська довідка) 6813617152,0017Реалізація продукції з наступною оплатою (22 одиниці продукції №3 по 826 грн. і 7 одиниць продукції №4 по 1090 грн.) Відображено доход при відвантаженні продукції покупцю (накладна) 3617017242,00Нараховано податкові зобовязання з ПДВ (податкова накладна) 7016411207,00Списано собівартість реалізованої продукції (бухгалтерська довідка) 901263094,35Одержано оплату від покупця (банківська виписка) 3113617242,0018Виплата зарплати за попередній місяцьперераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб (платіжне доручення, банківська виписка) 641311387,34перераховано внески до пенсійного фонду (платіжне доручення, банківська виписка) 6513111425,96перераховано внески на соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою непрацездатності (платіжне доручення, банківська виписка) 652311171,95перераховано внески на страхування на випадок безробіття (платіжне доручення, банківська виписка) 653311108,02перераховано внески на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (платіжне доручення, банківська виписка) 65431199,01Отримано готівку в касу для виплати заробітної плати (банківська виписка, прибутковий касовий ордер) 3013114050,62Виплачено зарплату (платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість) 6613013618,04Депоновано невиплачену заробітну плату (відомість депонування заробітної плати) 661662432,58Повернено готівку на рахунок у банку (видатковий касовий ордер, банківська виписка) 311301432,5819Надходження основних засобів як внеску у статутний капітал підприємстваОдержано деревообробний станок як внесок до статутного капіталу підприємства від засновника - неплатника ПДВ і введено його в експлуатацію (установчі документи, акт приймання-передачі основних засобів) 104463000,0020Придбання малоцінного необоротного матеріального активу з наступною оплатоюОдержано калькулятор (договір купівлі-продажу, накладна) 153631508,30Відображено суму податкового кредиту (податкова накладна) 641631101,66Введено калькулятор в експлуатацію (передані в бухгалтерію підприємства, акт приймання-передачі основних засобів) 112153508,30Перераховано кошти постачальнику (платіжне доручення, банківська виписка) 631311609,9621Виготовлення основних засобів із залученням підрядникаПерераховано аванс на виготовлення комплекту меблів (4 шафи) підряднику - платнику ПДВ (платіжне доручення, банківська виписка) 3713113662,10Відображено суму податкового кредиту (податкова накладна) 641644610,35Списано матеріали, використані на виготовлення меблів (накладна на відпуск матеріалів) 1522017119,05Отримано виготовлені меблі від підрядника (акти виконаних робіт) 1523773051,75Введено меблі в експлуатацію (акт приймання-передачі основних засобів) 10915210170,07Відображено закриття рахунка податкового кредиту (податкова накладна) 644377610,35Відображено закриття заборгованостей по підряднику (бухгалтерська довідка) 3773713662,1022Безоплатне отримання основних засобівОтримано безоплатно причіп до легкового автомобіля (акт приймання-передачі основних засобів) 1044243000,0023Продаж основних засобів з одержанням авансуОдержано аванс за комплект монтажних інструментів (банківська виписка) 311681488,00Відображено податкові зобовязання з ПДВ (податкова накладна) 64364181,33Виведено з експлуатації обєкт основних засобів у звязку з продажем (списано залишкову вартість, акт приймання-передачі основних засобів) 972106350,57Відображено списання зносу (акт приймання-передачі основних засобів) 131106150,25Передано комплект монтажних інструментів покупцю (договір купівлі-продажу, накладна) 377742488,00Закрито рахунки розрахунків (бухгалтерська довідка) 681377488,00Відображено розрахунки за податковими зобовязаннями (податкова накладна) 74264381,3324Списання обєкта основних засобівВиведено з експлуатації автомобіль у звязку з його крадіжкою (акт приймання-передачі основних засобів) 97610523238,31Відображено списання зносу (акт приймання-передачі основних засобів) 13110512821,14Відображено суму збитків на позабалансовому рахунку (бухгалтерська довідка) 072----23238,3125Безоплатна передача основних засобівВиведено з експлуатації компютер у звязку з його передачею дитячому компютерному клубу (акт приймання-передачі основних засобів) 976104826,36Відображено списання зносу (акт приймання-передачі основних засобів) 1311041878,10Нараховано податкові зобовязання з ПДВ (податкова накладна) 976641165,27Відкориговано податковий кредит, що припадає на недоамортизовану частину обєкта основного засобу (розрахунок коригування податкового кредиту) 641643165,27Включено до складу витрат суму відкоригованого податкового кредиту (розрахунок коригування податкового кредиту) 976643165,2726Вибуття основних засобів у вигляді інвестиціїСписано суму зносу будівлі цеху 1, яку буде передано до статутного капіталу іншого підприємства (акт приймання-передачі основних засобів) 13110337561,93Відкориговано податковий кредит, що припадає на його недоамортизовану частину будівлі (розрахунок коригування податкового кредиту) 64164410517,34Віднесено на збільшення балансової вартості обєкта суму ПДВ, що припадає на його недоамортизовану частину (розрахунок коригування податкового кредиту) 97264410517,34Відображено у складі витрат залишкову вартість будівлі (розрахунок коригування податкового кредиту) 97210352586,70Відображено доход від передачі основних засобів (накладна, товарно-транспортна накладна) 37774263104,04Відображено зарахування інвестиції14337763104,0427Передача в оренду основного засобу (магазину) Відображено первісну вартість і знос переданої в оренду частини будівлі магазину (договір оренди, акт приймання-передачі) 10311037512,4013113111312,47Нараховано податкові зобовязання (податкова накладна) 643641200,33Отримано в касу підприємства аванс за перший місяць оренди (прибутковий касовий ордер) 3016811201,78Нараховано орендну плату за поточний місяць (договір оренди, акт виконаних робіт, рахунок на оплату) 3777131201,98Відображено закриття рахунка податкових зобовязань (податкова накладна) 713643200,33Закрито рахунки розрахунків (бухгалтерська довідка) 6813771201,98Здано готівку в банк (видатковий касовий ордер, банківська виписка) 3113011001,6528Отримання в оренду основного засобу (легковий автомобіль) Отримано за договором операційної оренди легковий автомобіль (договір оренди, акт приймання-передачі) 01----25000,00Нараховано орендну плату і податкові зобовязання з ПДВ (договір оренди, акт виконаних робіт, податкова накладна) 92685400,0064168580,00Сплачено орендну плату за поточний місяць (платіжне доручення, банківська виписка) 685311480,0029Ремонти власних основних засобів (підтримання у робочому стані) Проведено ремонт автомобіля, яким користується адміністрація підприємства (акт виконаних робіт) 92631500,00Відображено податковий кредит з ПДВ (податкова накладна) 641631100,00Оплачено ремонт автомобіля (платіжне доручення, банківська виписка) 631311600,0030Поліпшення (модернізація) орендованого основного засобуПроведено модернізацію фрезувального станка (акт виконаних робіт) 153631550,00Відображено податковий кредит з ПДВ (податкова накладна) 641631110,00Утворено необоротний актив "Поліпшення орендованого станка" (бухгалтерська довідка) 117153550,00Оплачено ремонт станка (платіжне доручення, банківська виписка) 631311660,0031Віднесено витрати на рахунок фінансових результатів: - собівартість реалізованої продукції7919016670,43 - адміністративні витрати791924699,66 - витрати на збут791931282,91 - собівартість реалізованих необоротних активів79397263104,04 - втрати від не операційних курсових різниць79397440,00 - вартість списаних необоротних активів79397624395,2132Віднесено доходи на рахунок фінансових результатів: - від реалізації готової продукції70179111995,00 - від операційної оренди активів7137911001,65 - від операційної курсової різниці71479120,00 - від безоплатно одержаних оборотних активів7187915083,00 - від реалізації необоротних активів74279363104,0433Визначено фінансовий результат: - прибуток від операційної діяльності791445419,82 - збиток від іншої діяльності4479324435,57 A
17276. Фінансовий та CVP-аналіз підприємства
Менеджмент

За своєю сутністю CVP-аналіз є досить простим, базується на легко обчислюваних показниках і дає змогу оперативно оцінити вплив величини та структури витрат, обсягу продажу продукції на прибуток, аналізувати його залежність від рівня цін і структури виробництва, обґрунтовувати маркетингову стратегію. Із самої назви випливає, що CVP-аналіз зясовує звязок між витратами, рівнем операційної активності та прибутком. Термін «операційна активність» характеризує результативність діяльності підприємства. Для виробничого підприємства вона визначається обсягом виготовленої продукції. При цьому мається на увазі, що всю виготовлену продукцію продано, тобто обсяги виробництва і продажу продукції за певний період збігаються. Оскільки прибуток основний результативний показник діяльності підприємства, важливо знати його залежність від двох попередніх показників витрат й обсягу продукції. Ця залежність ускладнюється тим, що витрати поділяються на змінні й постійні, а обсяги виробництва і продажу продукції мають непрості звязки з цінами на окремі вироби. Крім цього, як відомо, не всі змінні витрати є пропорційними, а постійні витрати включають деякі елементи дегресуючих змінних витрат. Це все створює певні труднощі в моделюванні зазначеної залежності.
17277. Фінансові аспекти використання та амортизації основних засобів та інших необоротних активів
Экономика

Згідно з чинним законодавством виділяють дві групи методів обчислення амортизації основних засобів підприємства. До першої групи належать фінансові методи нарахування амортизації, які використовують у фінансовому обліку та фінансовій звітності. До другої групи належать методи нарахування амортизації основних засобів, які застосовують у податковому обліку під час обчислення об'єкта оподаткування податком на прибуток і заповнення декларації про прибуток підприємства. Порядок нарахування амортизації основних засобів у фінансовому обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби». Нарахування ж амортизації у податковому обліку регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (№ 283/97 ВР) від 22 травня 1997 року. Підприємства мають право у фінансовому обліку та у фінансовій звітності застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Амортизацію основних засобів підприємства у фінансовому обліку нараховують за такими методами:
17278. Фінансові резерви
Экономика

Тим часом підприємства та фірми у середньому щорічно витрачають більше, ніж одержують від продажу товарів: їм доводиться це робити, бо крім платежів за ресурси, фірми повинні інвестувати свою діяльність, спрямовуючи кошти або в основний капітал, або у товарно-матеріальні запаси. Зумовлено це, насамперед, неспівпаданням у часі витрат, пов'язаних з виробництвом, і прибутку, одержаного у результаті реалізації продукції. Витрати здійснюються раніше, ніж підприємство одержить прибуток, оскільки для виробництва продукції необхідно вкласти кошти у сировину, матеріали, обладнання, обробку сировини для одержання готової продукції та організувати її продаж. Саме тому підприємства потребують авансування грошових коштів, які після реалізації продукції повинні повернутись на підприємство вже у більшому обсязі, але через деякий час. Великих обсягів грошових коштів потребують підприємства при організації нової справи, а також при її істотному розширенні або переоснащенні вже існуючої. У цьому випадку підприємець найбільше потребує інвестицій.
17279. Фінансові результати діяльності підприємства
Экономика

ПоказникРокиВідхилення1 рік2 рік3 рік2 року до 13 року до 2+/-%+/-%Чистий доход від реалізації продукції4091597740741710419476331582081,04301205940,66Собівартість реалізованої продукції2723917-4707479-5954315-198356272,82-124683626,49Валовий прибуток (збиток)136768026999384465161133225897,41176522365,38Інші операційні доходи10777103891661133073-688544-63,89743907191,15Адміністративні витрати-32755-49643-44669-1688851,564974-37,9Витрати на збут-134969-127966-2074307003-5,19-7946462,1Інші операційні витрати-1109381-385156-799553724225-65,28-414397107,59Прибуток (збиток) від операційної діяльності1168285252633945465821358054116,24202024379,97Доход від участі в капіталі-------Інші фінансові доходи22838319142970907639,74-28944-90,69Інші доходи585982241478223641-344504-58,79-17837-7,39Фінансові витрати-54689-107569-44569-5288096,763000-58,57Витрати від участі в капіталі-------Інші витрати-639433-239276-376414400157-62,58-13713857,31Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування1082983245288643522101369903126,49189932477,43Податок на прибуток від звичайної діяльності4091597740741710419476331582081,04301205940,66Прибуток від звичайної діяльності-2723917-4707479-5954315-198356272,82-124683626,49Надзвичайні доходи (витрати)136768026999384465161133225897,41176522365,38Податки з надзвичайного прибутку10777103891661133073-688544-63,89743907191,15Чистий прибуток (збиток)788361183809035043671049729133,15166627790,65
17280. Фінансово-правова норма, її зміст та особливості
Юриспруденция, право, государство

- заборонні - містять заборони на здійснення передбачених у них дій. Їх сутністтю є державно-владний припис, який вказує на недопустимість (заборону) вчинення відповідних дій щодо мобілізації, розподілу та використання фондів коштів для учасників фінансових правовідносин та застосування у разі їх вчинення заходів, передбачених санкціями фінансово-правових норм. Заборонні норми встановлюють обов'язок особи не вчиняти певних неправомірних дій. Так, відповідно до ст. 15 Бюджетного кодексу України заборонено використовувати емісійні кошти . Національного банку України як джерело фінансування дефіциту Державного бюджету України; фінансово-правова норма ст. 32 Закону України «Про Національний банк України» забороняє випуск та обіг на території України інших грошових одиниць (крім грошової одиниці України - гривні) та використання грошових сурогатів як засобу платежу. Але через те, що регулювання фінансових правовідносин здійснюється в основному зобов'язальними фінансово-правовими нормами, кількість заборонних фінансово-правових норм є значно меншою. При порівнянні уповноважу вальної норми із зобов'язу вальною та заборонною, слід зазначити, що в ній законодавець, не конкретизуючи однозначно поведінку суб'єктів, визначає лише межі можливої поведінки. Відповідно до загальних положень уповноважувальна норма - це те правило поведінки, яке наділяє суб'єктів певними правами. Норми, що визначають права суб'єктів фінансової діяльності, є уповноважувальними, але, з одного боку, вони ніби уповноважують, надають можливість суб'єкту діяти певним чином, а з іншого боку, зобов'язують їх вчиняти певні дії, тобто є зобов'язувальними. Отже, можна зробити висновок, що уповноважувальні фінансово-правові норми в чистому вигляді зустрічаються дуже рідко. Більшість фінансово-правових норм - є зобов'язувальними та забороннними. 10. За соціальним призначенням фінансово-правові норми поділяються на:

Blog

Контрольная работа