Geum.ru

Разное

  • 4061. Единая геометрическая теория классических полей
    Статья пополнение в коллекции 09.12.2008
  • 4062. Единая система конструкторской документации
    Доклад пополнение в коллекции 12.11.2008

    Примечание - Коды ремонтных чертежей, спецификаций, схем, ведомостей и инструкций состоят из кода «Р» и кода документа по ГОСТ 2.102, ГОСТ 2.602, ГОСТ 2.701. Например, код ремонтного чертежа детали «Р» (обозначение ремонтного чертежа детали АБВГ.721372.001Р), код ремонтной сборочной единицы «РСБ» (обозначение ремонтного сборочного чертежа АБВГ.481226.018РСБ), код ремонтной спецификации «Р» (обозначение ремонтной спецификации изделия АБВГ.481226.018Р), код ремонтной схемы состоит из «Р» и кода схемы по ГОСТ 2.701 (обозначение ремонтной электрической, принципиальной схемы АБВГ.481226.018РЭЗ). Обозначения в примерах приведены в соответствии с требованиями ГОСТ 2.201.

  • 4063. Единое происхождение имен богов Яхве и Зевс
    Статья пополнение в коллекции 24.07.2008

    В этой главе предлагаются к рассмотрению следующие лексические параллели:

    • Адам - возможно, происходит от и.-е. *n-dom «бездомный», «изгнанник» (через посредство др.-гр. диалектов, где слогообразующий сонорый n перешел в гласную a - см. а-том «не-делимый»). К варианту этого корня, вероятно, относится слово Эдем (местность, где находился райский сад) - возможно, от и.-е. *Hdem «жилище», «место обитания» (причем, это слово было заимствовано при существовании выпавшего впоследствии сонорного H; см. др.-гр. demos «народ»);
    • Авель (сын Адама) - сразу видна параллель с и.-е. корнем *ow «овца» (см. ст.-сл. овьнъ, овьца < ovika: [23]), т.е. «овцевод» (его скотоводческие дары и были более угодны богу, чем земледельческие дары Каина), либо «агнец», т.е. безвинная жертва;
    • Каин (сын Адама, убивший своего брата Авеля) - см. ст.-сл. каяти «проклинать», т.е. «проклятый» (по одной из версий мифа Ева, изображавшаяся иногда полузмеей, родила Каина не от Адама, а от Змея-Диавола, имя которго также, возможно, связано с корнем Dieuo). Каин был земледельцем и его агрессивность была хорошо понятна только его современникам. Обычно считается, что земледельцы - миролюбивый народ, а кочевники - воинственные и жестокие, но в древности, при возникновении и развитии земледелия, было наоборот. Земледельцы осваивали речные долины и вырубали леса («подсечно-огневое земледелие»), прогоняя и уничтожая скотоводческие и другие племена. Шла жестокая война за территорию, в результате которой индоевропейцы расселились в Европе и Средней Азии. Часть и.-е. племен затем освоила степь и приняла скотоводческий характер, распространилившись по Евразийским степям от Венгрии и Украины до Монголии и Китая, от Урала и Сибири до Индии. Позже земледельческие «народы моря» филистимляне дошли до Палестины, Ливии и Египта, а гараманты (родственные армянам?) даже до Центральной Африки. О воинственном характере земледельцев свидетельствует ханаанский Бог грозы, земледелия и войны Яв, жестокие человеческие жертвоприношения и войны со своими соседями у земледельцев-солнцепоклонников ацтеков, майя, тольтеков, ольмеков. Причем, смещение культа с Бога Солнца на Бога Грозы свидетельствует, по-видимому, о том, что распространение земледелия перешло с речных долин до удаленных территорий, где все зависило только от погоды, а так как их освоение привело к еще большему обострению взаимоотношений с аборигенами, то Бог грозы стал совмещать функцию Бога войны. Возможно, самоназвание воинственного народа ариев, также происходит от первоначального значения «земледельцы» (и.-е. корень or «выращивать» - см. др.-рус. орати «пахать» < or-a:tei «растить», ратай «пахарь», рус. рост < or-st- «росток, стебель», род < or-d-, раб < or-b- «земледелец»);
    • Авраам/Аврам (ар. Ибрагим) - происхождение этого имени объясняется от слова эвер или ибри, т.е. «речной», «пришедший из-за реки». Приведу лишь другие возможные параллели: топонимы Хеврон, Алеппо (города), Иберия (местность на Кавказе), этнонимы хапиру, араб. Не исключена также следующая цепочка изменений названия народа: Hari-bh «арийский» > habirh «хабир, эвер» > habrih-im «хабиры» (затем Ибрагим). От этого же слова, возможно, происходит этноним араб;
    • Давид (ар. Дауд) - здесь возможна связь с исследованным в данной статье корнем *deiuo, т.е. «божественный», «чудесный», «творящий чудеса» (через посредство индоир. диалекта, где гласные e и o перешли в a). Можно также проанализировать связь с этнонимами дориец, данаец (в египетских источниках один из «народов моря» - даунава);
    • Соломон (ар. Сулейман) - очень «индоиранское» имя, означающее, вероятно, «солнцеподобный», которое на индоар. могло звучать как Сурья-ман «солнечный человек» (возможно, от того индоир. диалекта, где согласная l не перешла в r);
    • Арарат - в первую очередь необходимо также привлечь к рассмотрению топонимы Урарту, Уруарти (древне-восточное государство). По моему мнению, эти топонимы происходят от инд.-ир. слова wr-warti «Врата к Богу» (буквально, «врата на верх» или «врата в рай» - см. ст.-сл. вьрхъ < протосл. virsus, также из слав. мифологии Ирий - «рай», «верхняя часть мира»). Либо от ar-warti «Арийские ворота» (по которым индоарийцы проникали из Северокавказских степей на Ближний Восток - см. «Джунгарские ворота»). От и.-е. корня wr «верхний», вероятно, происходят и названия «шумерских» городов Ур и Урук (ну чем не «Город» и «Городок»). Также, по всей видимости, к этому корню относятся теонимы Уран (др.-гр. Бог неба) и Варуна (и.-ар. Бог небесных вод);
    • Харран (др. город в верховьях Евфрата, где в свое время жил Авраам) - возможно, происходит от и.-е. Harian- «Страна ариев» (см. название страны Иран - от и.-ир. Ariana, а также область Ariana в Северной Индии) - причем заимствование древнее, поскольку сохранен звук H, утраченный позднее в большинстве и.-е. языков (кроме хеттского и др. анатолийских);
    • Арцава (лувийское государство в Малой Азии) - также, по-видимому, происходит от слова arjawa (звонкие согласные в анатолийских языках затем оглушились) < aryawa - страна ариев (-ва - распространенный суффикс в анатолийских топонимах);
    • Энки - это шумерский бог-демиург (вав. Эа), выходивший из Персидского залива в образе Змея с блестящей чешуей (ну прямо ахеец в медных доспехах на морском корабле) и научивший людей, прежде всего не есть друг друга (первый пост), а также разжигать огонь, ткать, лепить горшки, сеять, писать и т.д. (аналог др.-гр. Прометея). Очень индоевропейское слово (как и множество других «шумерских» слов). Предполагаю происхождение от др.-шум. angi < и.-е. agh, ngwh "змея" (см. рус. Баба-Яга, язва, рыба язь, язвить, уж). Кстати, роль этого Доброго Змея не забыта и в русских сказках в образах Щуки и Золотой Рыбки;
    • Мардук - это халдейский (нововавилонский) аналог др.-гр. Зевса и Геракла в одном лице, как и его грузинский собрат Гмерти. Оба, по всей видимости, происходят от и.-е. слова со значением «человек» (буквально, «с-мерт-ный»), причем древние картвелы позаимствовали это имя в то время, когда в и.-е. диалектах еще сохранялся согласный H (от Hmert-), а вавилоняне позаимствовали через посредство и.-ар. или и.-ир. диалекта (где и.-е. гласная e перешла в a и не сохранился звук H).
    • Близкие мотивы в мифах народов Севера, Европы и Ближнего Востока
  • 4064. Единство и разнообразие общества
    Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

    Погруженность школы и методики преподавания в массовую коммуникацию предполагает некоторое усовершенствование дидактики и методики подачи содержания образования. Развитие систем информационного поиска, телекоммуникаций и электронной записи делает возможным использование этих средств для ведения занятий в режиме дистантного обучения. Режим дистантного обучения есть отсутствие телесного контакта с учителем и в этом его недостаток. Но режим дистантного обучения предполагает возможность очень точного и прециозного способа подачи учебного предмета. При этом учебный материал в режиме информационного поиска, телекоммуникации и электронной записи равно обращен и к родителям, и к ученикам. Педагог здесь формирует связь между ними по содержанию учебного предмета, но зато уничтожает роль родителя, ученика и учителя в учебном процессе. В силу этих свойств массовой коммуникации дистантные методы с их прециозностью подачи материала могут быть только дополнительным слоем в системе учебных материалов, весьма ценным, но только дополняющим урочно-предметную классную систему.

  • 4065. Единый сельскохозяйственный налог
    Статья пополнение в коллекции 24.06.2008

    В целях настоящей главы сельскохозяйственными товаропроизводителями признаются организации и индивидуальные предприниматели, производящие сельскохозяйственную продукцию, осуществляющие ее первичную и последующую (промышленную) переработку (в том числе на арендованных основных средствах) и реализующие эту продукцию, при условии, что в общем доходе от реализации товаров (работ, услуг) таких организаций и индивидуальных предпринимателей доля дохода от реализации произведенной ими сельскохозяйственной продукции, включая продукцию ее первичной переработки, произведенную ими из сельскохозяйственного сырья собственного производства, составляет не менее 70 процентов, а также сельскохозяйственные потребительские кооперативы (перерабатывающие, сбытовые (торговые), снабженческие, садоводческие, огороднические, животноводческие), признаваемые таковыми в соответствии с Федеральным законом "О сельскохозяйственной кооперации", у которых доля доходов от реализации сельскохозяйственной продукции собственного производства членов данных кооперативов, включая продукцию первичной переработки, произведенную данными кооперативами из сельскохозяйственного сырья собственного производства членов этих кооперативов, а также от выполненных работ (услуг) для членов данных кооперативов составляет в общем доходе от реализации товаров (работ, услуг) не менее 70 процентов.

  • 4066. Екологічна криза та форми її прояву
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Сьогодні, з огляду на дедалі зростаюче виснаження природних ресурсів, економістами-ринковиками пропонується введення широкого спектра прав власності щодо природного ресурсокористування, з їх послідовним трансформуванням у приватне право. У цьому бачиться основний шлях до збереження і захисту природних ресурсів від хижацького споживання, оскільки марнотратне використання природних ресурсів прямо повязане з концепцією суспільного продукту споживання. Виконуючи функції утилізації і будучи місцем розміщення відходів господарської діяльності, природні ресурси можуть інтерпретуватися, як ресурс спільної власності, але не суспільний продукт споживання. Забезпечення суспільства природними ресурсами (такими, як вода) не потрапляє під заголовок “суспільний продукт”. Раніше, за давніх часів, цей ресурс використовувався безоплатно-через його доступність і свободу розподілу. Система прав власності стала зявлятися, коли розробили технології та запропонували послуги водопостачання. Вода використовувалася, як ресурс спільної власності. Але зрештою, тоді як водні ресурси деделі більше виснажуються, система модифікованих прав власності розвивається для різних служб водопостачання. Права власності для інших природних ресурсів (земля, ліс, нафта, мінеральні ресурси) добре встановлено, хоча в країнах різних суспільно-політичних формацій-по-різному. В Україні вони поки що належать державі, хоча деякі перехідні (колективна, акціонерна) форми власності, аж до приватної, мають місце у використанні земельних і лісових ресурсів. Визначення природних ресурсів, як суспільного продукту споживання, стає релевантним тільки щодо їх використання, як суспільно-споживчіх продуктів (таких, як ландшафт, повітря, інші структури життєзабезпечення, які ми називаємо “якістю” навколишнього природного середовища).

  • 4067. Екологічні аспекти геологічної діяльності людини
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

    До розвитку металургії люди повині були використовувати самовідновлювані матеріали, такі, як деревина, причому використання йшло дуже повільними темпами порівняно зі швидкістю відновлення. Мідь була першим металом, який освоїла людина і почала використовувати в широких масштабах. В давнину було відомо шість металів: залізо, свинець, олово, мідь, срібло та золото. Однак вже тоді найбагатші поклади міді поблизу найбільших центрів цивілізації були повністю вичерпані і з'явились перші відходи виробництва у вигляді використаних порід та металургійних шлаків. Почали використоувати вже більш бідні і мало придатні до використання руди, так кількість відходів на 1т. металу, що виплавлялася, постійно збільшувалась. Взагалі, протягом всієї історії розробка родовищ нагадувала “збирання вершків” з переробки багатших руд. Так, в Північній Америці, в районі Верхнього озера, зустрічались ділянки мідних родовищ обємом декілька десятків кубічних метрів, що складалися з чистих мідних мінералів. В Германії, в районі Фрейберта в 12 ст. починають розроблюватись поліметалічні родовища. При цьому починають зароджуватись перші зачатки комплексного використання рудної сировини. Так , з свинцевих руд добували і мідь. В Мансфальді перероблювались мідні сланці, з яких також добувалось і срібло. При переробці руд благородних металів (золота, срібла) почав використовуватись процес альгамації, повязаний з використанням токсичної ртуті. Для видалення з руд срібла амальгацію застосовували в Південній Америці з середини 16 ст., а для видалення золота в Каліфорнії в 19 ст. Процес амальгації в широких масштабах пізніше був витіснений процесом ціанування, який був запропонований російським вченим П.Р. Багратіоном таким чином одна токсична речовина ртуть була замінена іншої токсичною сполукою цианідом.

  • 4068. Екологічні наслідки гірничо - видобувної діяльності людини
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

    Зупинимося на аварійних викидах нафти, газу і води. Вони відбуваються, як правило, в зонах розвитку аномально високих пластових тисків За останні 30 років в Україні відбулося 86 аварійних викидів нафти, газу і води ( В Дніпровсько Донецькій западині 43, Передкарпатському регіоні 28 і в Причорноморсько Кримському 15 ), які іноді супроводжувалися пожежами, людськими жертвами, виселенням людей з населених пунктів, втратою свердловин і природних ресурсів, виведенням з ладу значних ділянок родючих земель і величезними матеріальними витратами на їх ліквідацію. Більшість з них відбулося в розвідувальних свердловинах внаслідок порушення технології буріння і випробовування і лише 20 % з причин, що не залежать від виконавців робіт. Під час аварійних викидів пластові флюїди проникають в усі проникні пласти на шляху руху. Відбувається їх змішування. При цьому забруднюються джерела питної води. В атмосферу викидається велика кількість отруйних речовин ( CO2, H2S, SO, SO2 та ін. ), які при конденсації пари і високомінералізованої води, яка викидається на поверхню, випадають на земну поверхню. Викинута продукція розповсюджується в атмосфері на значні відстані в аерозольному вигляді, засмічує луки, пасовища, ріллю. З викинутої суміші на грунтовий покрив рясно випадають солі, нафтопродукти, буровий розчин з хімічними реагентами.

  • 4069. Екологічні проблеми хімічної промисловості
    Информация пополнение в коллекции 18.05.2011

    Прикладом є виробництво метилацетату, що використовується у великій кількості для одержання поліефірів та пластиків. Високо чистий метилацетат одержують на основі реакції етерифікації оцтової кислоти з метанолом. Проведення реакції обтяжено рівноважними обмеженнями та нявністю азеотропів між метилацетатом та метанолом та між метилацетатом і водою. Традиційна схема розділення потребує 8 дистиляційних колонн, 1 рідинного екстрактору та 1 відстійника для руйнування азеотропів, що містить реакційна суміш. Цей процес потребує великих капіталовкладень, великих енерговитрат, та значної кількості розчинників. В 1983р. на заводі "Істмен Кемікел" (США) ця схема була замінена принципово новою установкою каталітичної дистиляції, де високо чистий метилацетат одержують в 1 колонні - додаткові стадії очистки не потрібні, окрім того стало можливим проводити реакцію до високого ступіня конверсії. Це відбувається за рахунок того, що в клонні каталітичної дистиляції з рідиннофазної реакційної суміші може випарю ватися метилацетат, збільшуя таким чином конверсію. Описаний процес економічне, потребує тільки одну пяту капіталовкладень традиційного процесу і споживає тільки одну пяту енергії.

  • 4070. Екологія та економіка (минуле, сучасне, перспективи)
    Курсовой проект пополнение в коллекции 12.01.2009

    Першою моделлю прогнозування була модель Т. Мальтуса (1798 р.). він повязав геометричний ріст чисельності населення та арифметичне збільшення засобів існування. Подальший досвід показав спрощеність та помилковість такого підходу. Дж. Форестер запропонував динамічну світову модель (1970 р.), що враховувала зміну населення, капітальних внесків, природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища та виробництво харчових продуктів. Взаємозвязки, що покладені в основу моделі, досить складні. Наприклад, зростання чисельності населення поставлене у залежність від його густини, забезпеченості харчуванням, рівня забрудненості, наявності ресурсів, матеріального рівня. Темп смертності тут повязаний із рівнем життя, харчуваням. Забруднення середовища з обємом фондів та іншими факторами. Багатофакторна модель Форестера динаміку показників стану світової системи в залежності від варіювання різноманітних її чинників. Одним з результатів досліджень Форестера були графіки витрат природних ресурсів за стабілізації чисельності населення, фондів та якості життя. Група Д. Медоуза (1972) побудувала динамічну модель на основі пяти основних показників: прискорена індустріалізація, зростання чисельності населеня, збільшення числа осіб, що недоїдають, виснаження ресурсів, погіршення стану навколишнього середовища. В модель закладено велику кількість окремих звязків: в три рази більшу за ту, що в моделі Форестера. Виробництво сільськогосподарської продукції повязане з площею землі для оранки, індустріалізація з видобутком корисних копалин і т. д. Враховуються в моделі і такі аспекти як знаходження нових природних ресурсів та можливість їх більш ефективного використання.

  • 4071. Екологія та ландшафтна екологія
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    На думку деяких авторів Ландшафтна екологія знаходиться десь на перетині екології живих організмів ( розділ теоретичної екології ) ; науки про раціональне використання та охорону природних ресурсів т.з. енвайроменталогію та науки про техногенні фактори забруднення довкілля ( практичні розділи екології ) . В екології елементарна одиниця екосистема (єдиний природний комплекс , утворений за довгий час живими організмами й середовищем , в якому вони існують , і де всі компоненти обміном речовин та енергії ,при чому в системі повинна бути стабільною , та повинен чітко і стабільно функціонувати кругообіг речовин ) ; в ландшафтній екології елементарна одиниця геосистема ( клас полігеокомпонентних природних систем , які виділяються з реального тривимірного фізичного простору як його певний обєм , у межах якого протягом деякого періоду природні елементи й процеси завдяки існуючим між ними та з зовнішнім середовищем відношенням певного типу ( генетико-еволюційним , позиційним , речовинно-потоковим та ін. ) упорядковуються у відповідні цім відношенням структури з характерними інваріантними ознаками та динамічними змінами ) ; погодьтеся , що між двома ціма термінами є суттєва різниця .

  • 4072. Економіка зарубіжних країн укр
    Вопросы пополнение в коллекции 12.01.2009

    з курсу “Економіка зарубіжних країн”

    1. Причини та наслідки фінансових криз у світі в 90-ті рр. ХХ ст.
    2. Сучасна модель економічного розвитку Латинської Америки.
    3. Характерні риси ринкової трансформації у постсоціалістичних країнах.
    4. Зрушення у галузевій структурі економіки Індії у другій половині ХХ ст.
    5. Галузева трансформація економіки Китаю у 80-х ? 90-х рр. ХХ ст.
    6. Глобалізація та регіоналізація як основні тенденції розвитку світового господарства на сучасному етапі.
    7. Особливості економічної структури країн Північної Африки та Близького Сходу.
    8. Вплив міжнародної економічної інтеграції на країни, що розвиваються.
    9. Характеристика основних етапів економічної реформи КНР.
    10. Особливості процесу адаптації країн Східної і Південно-Східної Азії до світового господарства у 70-х ? 90-х рр. ХХ ст.
    11. Масштаби та динаміка міжнародної торгівлі в 90-ті роки.
    12. Диференціація і нерівномірність розвитку країн, що розвиваються.
    13. Диференціація та нерівномірність розвитку промислово розвинутих країн.
    14. Еволюція міжнародної валютно-фінансової системи в останні десятиріччя.
    15. Економічне становище країн Тропічної Африки.
    16. Економічний потенціал країн СНД.
    17. Економічні реформи у господарстві Чехії і Словаччини.
    18. Характеристика етапів міжнародного науково-технічного обміну.
    19. Вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток країн Латинської Америки.
    20. Фактори економічного зростання Китаю у 80-ті - 90-ті рр. ХХ ст.
    21. Закономірності розвитку світового господарства на сучасному етапі.
    22. Зовнішні фактори розвитку країн, що розвиваються (на прикладі країн Північної Африки).
    23. Зовнішньоекономічна експансія США. Суперечність між США та іншими світовими центрами.
    24. Поняття та значення інформаційних ресурсів світового господарства.
    25. Історичний процес формування світового господарства. Етапи розвитку світового господарства.
    26. Китайські реформи: напрями, особливості, наслідки.
    27. Характеристика провідних галузей національної економіки Франції.
    28. Людські ресурси світового господарства. Поняття людського капіталу.
    29. Методи і наслідки широкомасштабного державного регулювання соціально-економічної політики Індії.
    30. Вплив міжнародної валютно-фінансової системи на постсоціалістичні країни.
    31. Характерні риси міжнародної торгівлі розвинутих країн та країн, що розвиваються: новітні тенденції 90-х рр. ХХ ст.
    32. Етапи розвитку міжнародного співробітництва. Форми і типи міжнародного співробітництва (на прикладі країн-членів ЄС).
    33. Міжнародний науково-технічний обмін як динамічний елемент функціональної структури світової економіки.
    34. Місце Франції у всесвітньому господарстві та ЄС.
    35. Місце ФРН у всесвітньому господарстві та Європейському Союзі.
    36. Характеристика моделей індустріалізації країн, що розвиваються.
    37. Характеристика циклів динаміки світової економіки.
    38. Основні види міжнародного кооперування розвинутих країн світу у галузі машинобудування (80-і - 90-і рр. ХХ ст.).
    39. Основні галузі застосування інвестицій у розвинутих країнах у 80-х 90-х рр. ХХ ст.
    40. Причини і наслідки процесу інформатизації світового господарства.
    41. Загальні і специфічні риси індустріалізації сільського господарства (на прикладі США і ФРН).
    42. Фактори динаміки економічного зростання Японії в останній чверті ХХ ст.
    43. Характерні риси світових економічних криз 1974?1975 рр. та початку 80-х 90-х років ХХ ст.
    44. Нерівномірність економічного розвитку регіонів США.
    45. Нерівномірність розміщення та споживання сировинних ресурсів.
    46. Характеристика валютно-фінансових ресурсів світу та їх розміщення.
    47. Характеристика економічної моделі ФРН.
    48. Основні напрями і характерні риси зовнішньоекономічної діяльності промислово розвинутих країн.
    49. Основні напрямки переходу до ринкової економіки. Суть концептуальних змін в економічній політиці.
    50. Основні напрямки розвитку зовнішньо-економічної діяльності країн СНД.
    51. Основні напрямки торгово-економічних зв'язків країн Східної і Південно-Східної Азії.
    52. Основні ознаки промислово розвинутих країн.
    53. Основні риси соціально-економічної моделі Китаю.
    54. Основні риси соціально-економічної моделі Японії.
    55. Основні типи і моделі розвитку промислово розвинутих країн.
    56. Взаємозв'язок економічної і соціальної політики КНР у 90-ті рр. ХХ ст.
    57. Особливості галузевої структури економіки країн Північної Європи.
    58. Характерні риси трансформаційної моделі економіки Угорщини у 90-ті рр. ХХ ст.
    59. Причини і наслідки швидкого економічного зростання Південної Кореї в останній чверті ХХ ст.
    60. Особливості зовнішніх торгових зв'язків країн Латинської Америки.
    61. Система організації підприємництва в Японії.
    62. Диспропорції у галузевій і територіальній структурі господарства Італії.
    63. Характерні зміни у структурі промисловості США. Вплив НТР на галузеву специфіку.
    64. Особливості товарної структури та географії зовнішньої торгівлі Японії.
    65. Еволюційна стратегія ЄС щодо постсоціалістичних країн Європи.
    66. Міжнародна спеціалізація господарства Франції.
    67. Особливості зовнішньоекономічних зв'язків в економіці ФРН.
    68. Структура економіки країн Тропічної Африки.
    69. Структура зовнішньоекономічних зв'язків Японії.
    70. Характеристика фінансово-кредитної системи Франції.
    71. Переваги та недоліки радикальної і поступової моделей переходу до ринкової економіки.
    72. Критерії, за якими проводиться порівняння моделей економічного розвитку країн.
    73. Основні характеристики політики “відкритості зовнішнього світу”, що здійснювалась у Китаї з початку 90-х років ХХ ст.
    74. Процеси, під впливом яких відбуваються зміни у структурі світового господарства.
    75. Позитивні та негативні наслідки глобалізації.
    76. Структура ресурсного потенціалу світової економіки.
    77. Природно-ресурсний потенціал Канади і його вплив на структуру зовнішньоекономічних зв'язків.
    78. Природно-ресурсний потенціал країн, що розвиваються.
    79. Пріоритети економічної політики та стратегії США на сучасному етапі.
    80. Процеси диференціації і нерівномірності соціально-економічного розвитку серед країн, що розвиваються.
    81. Процеси диференціації та нерівномірності соціально-економічного розвитку серед розвинутих країн світу.
    82. Стратегія економічного розвитку країн Східної та Південно-Східної Азії.
    83. Розвиток економічної системи Китаю у повоєнний період.
    84. Роль Бразилії в економічному розвитку латиноамериканського регіону.
    85. Роль держави в економіці Японії.
    86. "Скандинавська модель" економічного розвитку країн Північної Європи.
    87. Структура зовнішньоекономічних зв'язків Великобританії.
    88. Динаміка зовнішньоекономічних зв'язків КНР у 90-ті рр. ХХ ст.: причини та наслідки.
    89. Сутність “шокової терапії” в Польщі на початку 90-х років ХХ ст.
    90. Регіональні відмінності у здійсненні ринкових реформ у Польщі у 90-і рр. ХХ ст.
    91. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку Японії.
    92. Технологічні ресурси світового господарства та їх роль.
    93. Товарна та географічна структура міжнародної торгівлі у постсоціалістичних країнах.
    94. Експортна модель АПК США.
    95. Особливості прояву конфліктного характеру протікання процесу транснаціоналізації.
    96. Специфіка організації ринкового господарства Франції.
    97. Фактори економічного зростання у країнах “третього світу”: характерні риси та специфіка.
    98. Суть лібералізації економіки країн Латинської Америки у 80-х 90-х рр. ХХ ст.
    99. Форми здійснення процесу інтернаціоналізації капіталу (на прикладі постіндустріальних країн).
    100. Форми та напрями регіоналізації промислово розвинутих країн.
    101. Характеристика рівнів розвитку субрегіонів Африки. Фактори, що їх визначають.
    102. Характерні риси і напрямки структурної перебудови в окремих країнах Центральної та Східної Європи.
    103. Характерні риси та особливості процесів переміщення факторів економічного розвитку (трудові ресурси і капітал) в межах світового господарства.
    104. Пріоритет сервісних галузей в економіці США.
    105. Система найважливіших показників розвитку світової економки в цілому.
    106. Дефіцит бюджету. Утворення та зростання державного боргу у різних типах країн.
    107. Вплив діяльності ТНК на соціально-економічний розвиток країн їх базування.
    108. Вплив розвитку спеціалізації і кооперування на посилення взаємозалежності національних економік.
    109. Зміни цілей та пріоритетів державного регулювання економіки ФРН у повоєнний період.
    110. Вплив міжнародної економічної інтеграції на економіку країн-учасниць.
    111. Основні напрямки державного регулювання економіки США у 80-ті роки ХХ ст.
    112. Особливості економічної структури країн, що розвиваються.
    113. Рівні та динаміка інтеграційних процесів в Латинській Америці.
    114. Еволюція та національна специфіка розвитку інтеграційних процесів у країнах Центральної та Східної Європи.
    115. Модель “соціального ринкового господарства” у ФРН: особливості функціонування та трансформації у другій половині ХХ ст.
    116. Тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків ФРН.
  • 4073. Економічне районування України
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Ситуацію обєктивно ускладнює ще один фактор. Сучасні тенденції в розвитку економіки направлені на все більш масове розповсюдження виробництв і технологій, що виникають на етиці галузей, та тих, які характерні своїм міжгалузевим характером. Споживчий ринок диктує умови господарської діяльности, визначає її доцільність і ефективність, примушує виробників випускати продукцію, виконувати роботи та послуги, визначені не галузевою належністю підприємства, а виключно питаннями конюктури. До того ж необхідно враховувати значні відмінності регіонів щодо їх демографічних, природних, геополітичних та соціально-економічних умов, рівня розвитку продуктивних сил тощо. Все це свідчить, що при впровадженні складових ринкової економіки здійснення галузевого управління народним господарством як визначальний фактор обєктивно неможливе. Потрібний невідкладний і енергійний перехід до територіальної системи державного управління. Він потребує передусім чіткого розмежування функцій держави і регіону, про що автором наголошувалось у попередній частині дослідження. Основними напрямками територіального управліня мають бути:

    1. У соціальній сфері (розпочнемо з неї, враховуючи особливу важливість для людини та суспільства в цілому);
    2. забезпечення розвитку інфраструктури;
    3. регулювання якісних і кількісних характеристик розміщення населення;
    4. повне задіяння людей у праці, ефективне використання трудових ресурсів, здійснення комплексу заходів для їх відтворення;
    5. підтримка сприятливого для проживання, роботи та рекреації природного середовища;
    6. задоволення потреб у продуктах харчування, товарах і послугах.
    7. У сфері виробництва та нематеріальної діяльності населення:
    8. раціональне використання виробничого, науково-технічного і ресурсного потенціалу;
    9. участь у вирішенні державних завдань з врахуванням місця регіону в загальнодержавному розподілі праці та специфічних інтересів території;
    10. створення сприятливих умов для розміщення і ефективного функціонування виробничих обєктів - розвиток територіальної виробничої інфраструктури та міжгалузевих проектів, виконання робіт загальнобудівельного профілю тощо;
    11. розширення територіальних виробничо-господарських комплексів;
    12. відлагодження спільної діяльності підприємств, внут-рірегіональний розподіл праці, спеціалізація і кооперування;
    13. керівництво підприємствами місцевої промисловості, координування випуску продукції і надання послуг внутрі-регіонального характеру;
    14. сприяння всім формам негосподарської діяльності (освіта, охорона здоровя, спорт, мистецтво і так далі).
  • 4074. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Яскравим прикладом зловживання економічним принципом природокористування може служити наша країна. В умовах планування в колишньому СРСР централізованої командно - адміністративної системи економіка України десятиріччами формувалась без урахування об`єктивних потреб та інтересів її народу, оцінки екологічних можливостей окремих регіонів. Панував принцип мінімум витрат, максімум прибутку.Фінансування природоохоронних заходів здійснювалось по залишковому принципу. В результаті склалась одна з екологічно «найбрудніших» економік - перенасичення хімічними, металургійними, гірнорудними виробництвами із застарілими технологіями. В процесі суспільного виробництва щорічно залучається приблизно 1,5 млрд. тон природніх речовин. В розрахунку на душу населення це складає 30 т. Такі великі обсяги первинного ресурсовикористання зумовлені екстенсивним характером експлуатації природноресурсного потенціалу. Обсяг накопичених відходів добувної, енергетичної, металургійної та інших галузей промисловості досягає 15 млрд. т. і продовжує щорічно збільшуватись більш як на міл`ярд тон. Виснажуються невідновлювані мінеральносировинні ресурси, інтенсивно забруднюються грунти і водойми, все більшою кількістю шкідливих хімічних речовин насичується повітряний басейн. Надмірне нарощування галузей з високою питомою вагою водоспоживання привело до того, що всі доступні водні ресурси опинилися на межі вичерпання.

  • 4075. Економічное районуванне, його суть та значення
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    пріоритетний розвиток АПК та п-в з випуску засобів в-ва для нього; поглиблення буряківничо-зернового та мяосо-молочного напрямів спеціалізації у с/г, нарощування потужностей цукрової, плодоовочеконсервної та мясної пр-сті; - збереження в маш-ні пріортитетного розвитку екологічно чистих наук-х вир-в з низькою металоємністю; - забезпечення подальшого розвитку легкої пр-сті, вир-ва буд мат-в, скляних, фаянсових виробів на базі власної сировини із застосуванням маловідхідних технологій; - підвищення екологічної безпеки в зоних, прилеглих до Хмельницької АЕС, Камянець-Подільського цементного комбінату, Вінницького ВО “Хімпром”. 3)Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області) ліквідація наслідків радіаційного забруднення та поліпшення екологічної ситуації в регіоні; - забезпечення ефективного розвитку галузей спеціалізації регіону сільського та лісового госп-ва, харчової і легкої пр-сті, с/г-го маш-ня, приладобудування, видобутку і переробки мінералів; створення вир-в для одержання кінцевої пр-ції з льону-довгунця; - розміщення мнаукоємних вир-в з випуску електронної техніки, електропобутових та ін товарів народного споживання; - прискорений розвиток соц та вир-ї інфрастр-ри. 4)Східний (Полтавська, Сумська, Харківська області) здійснення структурної перебудови пр-сті, зокрема маш-ня, з метою збільшення вир-ва товарів народного мпоживання, конверсія частини виробничих потужностей п-в військово-промислового комплексу, зміцнення міжгалузевих вир-в для потреб маш-ня; - технічне переоснащення і підвищення ефективності п-в тракторного і с/г маш-ня, атомобільної, електронної та електротехнічної пр-сті; - створення технопарків (технополісів) в районі м.Харкова на базі використання його науково-техн потенціалу та переваг прикордонного розташування; - удосконалення спеціалізації с/г ви-ва, підвищення його товарності та ефективності, розвиток переробних галузей харчової пр-сті; - зміцнення вир-чої інфрастр-ри, насамперед розширення мережі транспортних комунікацій; - подальший розвиток будівельної індустрії; - забезпечення максимально можливих обсягів видобутку газу, нафти, стабільного постачання і рац водокорист-ня. 5)Донецький (Донецька, Луганська області): - структурна перебудова мтелургійного комплексу, скорочення вир-ва нерафінованої сталі, вогнетривів і збільшення питомої ваги електроенрг; - удосконалення стр-ри машинобудівного комплексу, зокрема шлязом конверсії та перепрофілювання частини п-в на випуск спорідненої цивільної пр-ції та товарів народного споживання; - поліпшення екологічної ситуації шляхом перепрофілювання окремих вир-в, технічного переозброєння п-в, здійснення комплексу природоохоронних заходів; - інтенсивний розвиток с/г в-ва насамперед приміського типу; - забезпечення ефективної зайнятості нас-ня, зокрема шляхом диверсифікації в-ва і створення нових роб місць. 6)Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області): - якісні стр-ри, перетворення у народногосподарському комплексі спрямовані на посилення його соціальної орієнтованості та екологізації галузей спеціалізації (металургійної, залізорудної та хімічної); - зменшення в-ва залізної та марганцевої руди, коксу, чавуну, сталі, скорочення вивезення цієї сировини, розширення в-ва прогресивних видів прокату, пр-ції кольорової металургії; - реконструкція і технечне переозброєння пр-сті, комплексне використання корисних копалин, відходів вир-ва; - здійснення конверсії оборонних п-в шляхом перепрофілювання частинин їх вир-чих потужностей на випуск цивільної пр-ції, в т ч товарів народного споживання; - поліпшення екологічної ситуації за рах створення ефективних очисних комплексів, рекультивації порушених природних ландшафтів, впровадження системи екологічного моніторингу; - використання нуково-виробничого потенціалу Дніпропетровська, Запоріжжя та ін міст регіону для створення технопарків; - забезпечення високих темпів розвитку АПК, зміцнення матер-техн бази переробних галузей; - удосконалення територіальної орг-ції в-ва за рах активізації розвитку малих населених пунківт шляхом створення в них невеликих п-в по випуску товарів народного споживання; - рац-не викор біоресурсів Азовського моря. 7)Центральний (м.Київ, Київська, Черкаська області): - структурні зрушення в економіці, спрямовані на посилення її соц орієнтованості, прискорений розвиток харчової і легкої пр-сті, докоріння реконструкція, технічне переозброєння і створення нових потужностей для переробки с/г сировини; - прискорений розвиток машинобудівних галузей авіабудування, сільгоспмаш-ня, електроніки, точної механіки та оптики і конверсія окремих п-в військово-промислового комплексу; - реконструкція та технічне переозброєння п-в хім пр-сті; - оптимізація стр-ри АПК відповідно до конюктури внутрішнього і зовнішнього продовльчих ринків; - вирішення еколого-ек-х і соц проблем, пов з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС; пріоритетний розвиток наукоємних вир-в, створення на базі науково-техн потенціалу м.Києва технопарків (технополісів); - створення і розвиток у м.Києві міжнародного інфраструктурного центру для облслуговування потреб міжнародного співробітництва України; 8)Причорноморський (Миколаївська, Одеська, Херсонська області, Кримська АР): - удосконалення галузевої стр-ри пр-сті, прмкорення розвитку нових наукоємних, екологічно безпечних вир-в, суднобудування, здійснення конверсії частини вир-х потужностей п-в військово-промислового комплексу; - впровадження в пр-сті ресурсозберігаючих, у першу чергу енерго- та водозберігаючих технологій; - підвищення ефективності та вдосконалення спеціалізації с/г у вир-ві зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, мяса та молока; - подальший розвиток маорегосподарського комплексу, забезпечення збалансованої роботи морського портового госп-ва; - прискорений розвиток інфрастр-ри курортного госп-ва. 9)Кримський (Республіка Крим, м.Севастополь): - комплексне використання рекреаційних ресурсів, розвиток індустрії туризму, відпочинку та лікування; - удосконалення галузевої стр-ри пр-сті за рах розвитку наукоємних, екологічно чистих вир-в у маш-ня, досягнення рац-ї спеціалізації у харчовій та легкій пр-сті; - забезпечення Кримського півострова енергоресурсами, в основному за рахунок нетрадиційних, екологічно чистих джерел енергії, вирішення проблем водопостачання та охорони місцевих водних джерел від виснежаення і забруднення; - інтенсифікація с/г-го в-ва на базі науково обгрунтованих технологій зрошення, внесення добрив, рац-ї спеціалізації природних зон, створення сучасної бази зберігання і переробки с/г пр-ції, відновлення Криму як одного з кращих виноробних районів світу; - розвиток і рац викор біоресурсів Азово-Чорноморського басейну та внутрішніх водойм; - технічне переоснащення і модернізація портового господарства і виболовецького флоту, вдосконалення інфарстр-ри транспорту, засобів звязку.

  • 4076. Експертна оцінка доцільності і ефективності ручних внутріматкових втручань в родах і ранньому післяродовому періоді
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    з цілю пофки кровотечіТравма-тизм матері в родахАБ- профі-лактикаЧи засто-совува-вся АБ раніше12345678910111213141Підвищення тем-ри тіла 38 °СХр. С/оофорит. 2 арт. абортиPlacenta adhaerensНефроматія І. Анемія вагітнихРучна ревізія порожнини маткив повно-му обє-міКетамін60010однократнеНіРозрив шийки матки І стпеніці-лінтак2Підвищення тем-ри тіла 38,5 °СКольпіт 3 арт. абортиПісляродовий метроендометритКольпітРучневідділення та виділення посліду-//-Кетамін4505повторнеНі-ампіоксні3ЛактостазПозаматкова вагітність. Ерозія шійкі маткиЗагроза самовільного викидняАнемія вагітнихРучна ревізія порожнини матки-//-Кетамін50010однократнеТакРозрив стінки піхвиампіци-лінтак4Лохіометра4 абортНефроматія ІІНефроматія ІРучна ревізія-//-Тіопентал натрію7004-//-НіЕпізіо-томін-ррафіяпеніци-лінтак5ЛохіометраМетроендо-метритПісляродо-вий метроендо-метритРанній токсикоз. Анемія вагітнихРучне відділення та виділення посліду-//-Промедол55030-//-ТакРозрив промежини ІІ стпеніци-лінтак6Гематометра1 арт. аборт. 1 мимовільний викидень-Пієлонефрит вагітнихРучна ревізія-//-Пуденд-альна анестезія6505-//-Ні-ампіоксні7ГематометраТрихомоніаз. 2 арт. абортPlacenta adhaerensАнемія вагітнихРучне відділення та виділення посліду-//-Кетамін8005-//-НіРозрив шийки матки ІІ стцеорамі-зинні8ГематометраКольпіт. Хр. с/ооритСлабість потуг. ЩипціБагатовіддяРучне відділення та виділення посліду-//-Тіопентал натрію60010повторнеТакПерінео-томіяпеніци-лінтак9Гематометра1 аборт. ХламідіозГіпотонічна кровотечаБактеріуріяРучне відділення та виділення посліду-//-Промедол45030однократнеТак-оксаци-лінтак10Субінволюція маткиХр. с/оофорит. Ерозія шійки маткиПісляродо-вий метроендо-метритАнемія вагітних. ФПНРучне відділення та виділення посліду-//-Промедол60015-//-Так-гентамі-цинтак11Субінволюція маткиКольпітPlacenta adhaerensАнемія вагітнихРучне відділення та виділення посліду-//-Пуден-дальна анестезія40030-//-НіРозрив стінки піхвицеоразо-лінні12Субінволюція матки2 абортиАномалія родових силЗагроза передчасних пологівРучне відділення та виділення посліду-//-Пуден-дальна анестезія6505-//-НіЕпізіо-томіяцеоразо-лінні13Метроендометрит1 аборт. 1 мимовільний викидень. ТрихомоніазПісляродо-вий метроендо-метритТрихомонадний кольпітРучне відділення та виділення посліду-//-Кетамін70010повторнеТакРозрив шийки матки ІІ стгентам-іцинтак

  • 4077. Електроенергетика України
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Важлива роль енергетики у розвитку н/г визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування нас-ня повязаний з використанням енергії. В процесі розвитку п/с безперервно змінюються і вдосконалюються джерела та види споживної енергії. У далекому минулому енергетичною базою в-ва була мускульна сила людей, яку доповнювали силою тварин, води та вітру. З відкриттям енергії пари повязана промислова революція 18ст, наступний технічний прогрес в-ва і зростання продуктивності праці. Енергетичною основою розвитку п/с на суч етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово розєднати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце в-ва енергії від її споживачів. В рез-ті в-во енергії, іїї передача і розподіл відокремились у самостійну галузь електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях пр-сті і н/г. Це відкрило простір для концентрації в-ва в різних галузях і розміщення в-ва на відстані від енергетичних джерел. Електроенергетика є високомеханізованою галуззю пр-сті. У звязку з цим в затратах на в-во енергії відносно мала питома вага з/п. Разом з тим високий технічний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженерно-технічного персоналу. Т.ч., електроенергетика є провідною галуззю пр-сті, а використання її пр-ції електричної енергії забезпечує підвищення технічної озброєності і зростання продуктивності праці. Створення матеріально-технічної бази існування будь-якого суспільства нерозривно пов з електрифікацією і вдосконаленням на цій основі техніки, технології і орг-ції в-ва. У пр-сті електроенергія використовується на здійснення силових, теплових, електрохімічних процесів та на освітлення. Великий ек ефект дає електрифікація транспорту і с/г. Перехід на електротягу дозволяє збільшити вагу та швидкість руху поїздів. В с/г електрифікація є основою його комплексної механізації, покращання умов праці і побуту. Умови і фактори розміщення обєтків електроенергетики залежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні. Район розміщення теплової електростанції і її потужність повинні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології районів. Варіатн розміщення електростанції вибирається після проведених порівняльних розрахунків вартості перевезення палива та передачі електроенергії в район споживання. При виборі конеретного місця буд-ва ТЕС, яка працює на твердому паливі, повинна враховуватись можливість збільшення вантажопотоків по залізницях та водних шляхах сполучень. Для електростанції на рідкому чи газоподібному паливі враховується розвиток трубопровідного транспорту. При виборі місця буд-ва уточнюється можлива остаточна потужність електростанції щодо водопостачання, паливопостачання та генерального плану розміщення обєкта. Теплові електростанції розміщуються, як правило, з орієнтрацією на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ресурсів та потужного споживача. Площадки для розміщення ТЕС необхідно вибирати з урахуванням таких вимог: - електростанції повинні бути максимально наближені до джерел палива і водопостачання, споживача енерії і підїзних шляхів; - рівень грунтових вод має бути нижче глибини підвалів, останні не повинні затоплюватися паводковими водами; - не можна розташовувати станції над заляганням корисних копалин, а також на зсувних ділянках; - ухил площадки розміщеня не повинен перевищувати 0,5-1; - електростанції повинні розміщатися поблизу населеного пункту з урахуванням санітарної зони; - шлако- і золовідвали повинні розміщатися на негожих земельних ділянках, якомога ближче до площадки електростанції. Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних обєктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних обєктів з мінімальним затопленням земель під водосховища. Одним з важливих факторів розміщення обєктів електроенергетики є еклогічна безпека, додержання санітарних норм імінімізація екологічних втрат як при буд-ві, так і при експлуатації обєкта. Нині в Укр експлуатуються три типи гееруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні. Сумарна встановлена потужність електростанційх Укр на 1.01.1998р. становила 51,87млн. кВт , у т ч за типами: теплові 31,72 млн кВт (61,2%), атомні 12,82 млн кВт (24,7%), ГЕС + ГАЕС 4,69 млн кВт (9,0%) і блок-станції промислових п-в 2,64 млн кВт (5,1%). Електростанціями України в 1998р. було вироблено 172 млрд кВтгод електроенергії, у т ч більше половини на теплових, близько 40% - на атомних і майже 4% - на гідроелектростанціях. Загальний спад в-ва електроенергії за 1991-1997рр. складає 122,0 млрд кВтгод. Він був спричинений переважно загальним зниженням споживання електроенергії галузями н/г (особливо в пр-сті), скороченням експорту та гострою нестачею паливних ресурсів для електростанцій. Обсяги споживання електроенергії за останні роки також різко скоротилося. У 1997р. всіма галузями н/г було спожито близько 178,0 млрд кВтгод, що на 92,0 млрд кВтгод менше, ніж у 1990р. Значно змінилась і стр-ра споживання: особливо зменшилась частка споживання галузями пр-сті та будівельним комплексом. Практично не змінилась у стр-рі споживання частка транспорту. У звязку з низькою якістю спожитого палива значно зросли витрати електроенергії на власні потреби електростанцій та технологічні втрати електроенергії в електромережах. У заг обсязі споживання електроенергії зросла частка комунально-побутового сектора ек-ки. В електроенергетиці Укр відбувається структурна перебудова. На першому етапі створено 4 генеруючі компанії, Державну енергетичну компанію електромереж 220-750 кВт, п-во “Енергоринок”. Основними районами концентрації великих конденсаторних електростанцій (КЕС або ДРЕС) є: на сході Укр Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Харківська та Луганська області; на Заході Львівська та І-Франківська облатсі: в центрі Вінницька та Київська області. Великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ) розміщені в найб містах країни: Києві, Одесі, Харкові та ін. Пять атомних станцій розміщені в Запорізькій, Київській, Миколаївській, Хмельницькій, Рівненській областях. Основні гідроелектростанції зн-ся на Дніпрі (Київська ГЕС і ГАЕС) - в Київській області, Канівська ГЕС в Черкаській, Кременчуцька в Полтавській, Дніпродзержинська в Дніпропетровській, Каховська в Херсонській області та Дніпрогес в Запорізькій області. Будується Дністровська ГЕС та ГАЕС у Львівській області. Основну електроенергетичну базу Укр становлять теплоелоелектростанції (Запорізька, Вуглегірська, Зміївська, Трипільська, Придніпровська, Ладижинська, Бурштинська, Київська ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6), атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська) та гідроелектростанції (найбільші шість станцій Дніпровського каскаду).

  • 4078. Енергетичні напої
    Информация пополнение в коллекции 19.02.2011

    Всі енергетичні напої мають такі властивості:

    • Всі без виключення “енергетики” містять кофеїн .
    • Дія енерготоніку триває впродовж 3-4 годин на відміну від кави, яка вистачає всього на пару годин.
    • Всі енерготоніки діляться на дві категорії : у одних більше кофеїну, в інших - вітамінів і вуглеводів.
    • “Кавові” напої підходять завзятим трудоголікам і студентам, які працюють або займаються ночами, а “вітамінно-вуглеводні” - активним людям, що вважають за краще проводити вільний час в спортзалі.
    • Енергетичні напої містять рідкісні вітаміни групи В .
    • Пригніченість і сонливість викликані браком в організмі нейромедіаторів - речовин, які передають імпульси від однієї нервової клітини до іншої. Амінокислоти , що входять до складу енергетичних напоїв, заповнюють цей недолік.
    • Краще пити енергетичні напої з гуараною , чим розчинна кава, оскільки гуарана не подразнює слизову оболонку шлунку.
    • Вітаміни, що містяться в енерготониках, не можуть замінити мультівітамінний комплекс.
    • Енергетичні напої не можна пити дітям, вагітним жінкам і людям, страждаючим захворюваннями серцево-судинної системи.
    • З алкоголем енерготоніки краще не змішувати. Адже кофеїн і алкоголь - це антиподи: перший бадьорить, а другий розслабляє. До того ж кофеїн підсилює дію алкоголю на мозок.
    • В енергетичних напоях є карнітін . Це природний компонент кліток людини, сприяючий швидкому окисленню жирних кислот. Карнітін підсилює обмін речовин і знижує стомлюваність м'язів.
    • Ще в енергетичних напоях є таурін . Це амінокислота, що накопичується в м'язових тканинах. Щодня людина з продуктами харчування отримує 200-300 міліграм тауріна. Вважається, що він покращує роботу серцевого м'яза. Проте останнім часом в середовищі медиків з'явилися думки, що таурін взагалі не робить ніякого впливу на людський організм. А ось для кого він дійсно корисний, так це для кішок: таурін містять практично всі консерви для пухнастих вихованців.
    • Гуарана і женьшень , що також зустрічаються в цих напоях, - лікарські рослини, що володіють тонізуючими властивостями. Олександр Власов, науковий консультант компанії “Нутрі-фарм”: Збудливі властивості, приписувані гуарані і женьшеню, не підтверджені дослідженнями. Можливо, люди вірять в їх силу виключно із-за екзотичної назви.
    • Є у складі “енергетиків” речовина із загадковою назвою інозит . Проте, як з'ясувалося, інозит - це всього лише один з різновидів спирту. Виробники енергетичних напоїв стверджують, що він примушує печінку ефективніше переробляти жири, вуглеводи і білки. Мінкаїл Гапаров: Якщо посадити щурів на дієту з недостатнім змістом інозиту, вони отримають жирнішу печінку. Проте це у жодному випадку не означає, що додатковий інозит позитивно вплине на печінку і додасть вам енергії.
  • 4079. Естественное вскармливание детей первого года жизни
    Методическое пособие пополнение в коллекции 25.02.2002

    вскармливание его грудным молоком. Естественное вскармливание -

  • 4080. Естествознание как отрасль научного познания
    Информация пополнение в коллекции 20.05.2008

    Предмет естествознания факты и явления, которые воспринимаются нашими органами чувств. Задача ученого обобщить эти факты и создать теоретическую модель, включающую законы, управляющие явлениями природы. Следует различать факты опыта, эмпирические обобщения и теории, которые формулируют законы науки. Явления, например тяготение, непосредственно даны в опыте; законы науки, например закон всемирного тяготения, варианты объяснения явлений. Факты науки, будучи установленными, сохраняют свое постоянное значение; законы могут быть изменены в ходе развития науки, как, скажем, закон всемирного тяготения был скорректирован после создания теории относительности. Значение чувств и разума в процессе нахождения истины сложный философский вопрос. В науке признается истиной то положение, которое подтверждается воспроизводимым опытом. Основной принцип естествознания гласит: знания о природе должны допускать эмпирическую проверку. Не в том смысле, что каждое частное утверждение должно обязательно эмпирически проверяться, а в том, что опыт в конечном счете является решающим аргументом принятия данной теории. Естествознание в полном смысле слова общезначимо и дает «родовую» истину, т.е. истину, пригодную и принимаемую всеми людьми. Поэтому оно традиционно рассматривалось в качестве эталона научной объективности. Другой крупный комплекс наук обществознание, напротив, всегда был связан с групповыми ценностями и интересами, имеющимися как у самого ученого, так и в предмете исследования. Поэтому в методологии обществоведения наряду с объективными методами исследования приобретают большое значение переживание изучаемого события, субъективное отношение к нему и т.п.