Физика

501. Дрейфовые транзисторы их параметры, преимущества и недостатки
Курсовой проект пополнение в коллекции 01.10.2010

Особенности дрейфовых транзисторов. Как известно[3], диффузионная технология позволяет получить очень тонкую базу, что само по себе (даже без учета распределения примесей) приводит к ряду важных следствий. А именно при прочих равных условиях существенно уменьшается время диффузии tD и увеличивается коэффициент передачи ?, поскольку эти параметра зависят от квадрата толщины базы[3]. Толщина базы у дрейфовых транзисторов в 5-10 раз меньше, чем у диффузионных, а потому время диффузии tD и постоянная времени ??, оказывается меньше в десятки раз; соответственно увеличивается граничная частота f?. Коэффициент передачи ? по тем же соображениям должен был бы доходить до 1 000 и больше. На самом деле он значительно меньше и обычно не превышает 100-200. Это объясняется тем, что величины ? и ? зависят не только от толщины базы, но также от времени жизни и коэффициента инжекции. В связи с повышенной концентрацией примесей вблизи эмиттера, а значит, малым удельным сопротивлением время жизни в базе дрейфового транзистора значительно меньше, чем у диффузионных транзисторов, а коэффициент инжекции более заметно отличается от единицы [3].
502. Дуговой разряд в газах
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

В современной жизни применение электрической энергии полу-чило самое широкое распространение. Достижения электротех-ники используются во всех сферах практической деятельности человека: в промышленности, сельском хозяйстве, на транс-порте, в медицине, в быту и т. д. Успехи электротехники оказывают существенное влияние на развитие радиотехники, электроники, телемеханики, автоматики, вычислительной тех-ники, кибернетики. Все это стало возможным в результате строительства мощных электростанций, электрических сетей, создания новых электроэнергетических систем, совершенс-твования электротехнических устройств. Современная электротехническая промышленность выпускает машины и аппараты для производства, передачи, преобразования, распределения и потребления электроэнергии, разнообразную электротехническую аппаратуру и технологическое обору-дование, электроизмерительные приборы и средства электро-связи, регулирующую, контролирующую и управляющую аппарату-ру для систем автоматического управления, медицинское и научное оборудование, электробытовые приборы и машины и многое другое. В последние годы дальнейшее развитие получи-ли различные методы электрообработки: электросварка, плазменная резка и наплавка металлов, плазменно механи-ческая и электроэрозионная обработка. Из вышесказанного
503. Единая геометрическая теория классических полей
Статья пополнение в коллекции 09.12.2008
504. Единая квантовая теория
Статья пополнение в коллекции 09.12.2008

покольку в первом случае нет зарядов, а во втором электромагнитное взаимо-действие превышает эффект эквивалентности между частицами, который без того не проявляется в квантовом мире - единственный вариант должного проявления «эквиваленции» является взаимодействие электрически нейтральной частицы и заряженной частицы. Вероятно «ядерные силы» -представляет собой гравитацион-ное взаимодействие формируемое из электрического поля протона на основе «эквиваленции». Подтверждением подобного механизма ядерного взаимодействия являются существование гипер-ядер в составе которых находятся гипероны (разнородные частицы не реагирующие с нуклонами), также невозможность протон-протонных (чистых протонных) и нейтрон-нейтронных (чистых нейтронных) ядер ,которые в свою очередь должны существовать если «ядерные силы» действую равноценно между всеми нуклонами в ядре , существование устойчивости атомных ядер с четными характеристиками. Проявление зарядовой независимости в ядерном взаимодействии и стабильности нейтронов в ядрах являются по причине передаче электронов от нейтронов к протонам ,которое не имеет значения во взаимодействии, а является скорее взаимодействием нуклонов. Важным свойством ядерного взаимодействие в данном рассмотрении является расстояние действия ядерных сил, для примера рассмотрим ядро гелия-3 составленного из двух протонов и одного нейтрона, максимальное расстояние между двумя протонами является поперечник нейтрона расположенного между ними, «ядерное» взаимодействие в данном ядре, возникающее между нейтроном и протонами слабее по величине «зарядов», но расстояние их взаимодействия значительно меньше, поскольку протон и нейтрон находятся в контакте .Ядерное взаимодействие появляется при превосходстве силы притяжения над отталкиванием, которое в свою очередь определяется расстоянием взаимодействия протона и нейтрона, которое при определенной величине расстояния позволяет силам притяжения превзойти электрическое отталкивание и сформировать ядро.
505. Единая квантовая теория: матричное моделирование элементарных частиц
Информация пополнение в коллекции 20.10.2006

покольку в первом случае нет зарядов, а во втором электромагнитное взаимо-действие превышает эффект эквивалентности между частицами, который без того не проявляется в квантовом мире - единственный вариант должного проявления «эквиваленции» является взаимодействие электрически нейтральной частицы и заряженной частицы. Вероятно «ядерные силы» -представляет собой гравитацион-ное взаимодействие формируемое из электрического поля протона на основе «эквиваленции». Подтверждением подобного механизма ядерного взаимодействия являются существование гипер-ядер в составе которых находятся гипероны (разнородные частицы не реагирующие с нуклонами), также невозможность протон-протонных (чистых протонных) и нейтрон-нейтронных (чистых нейтронных) ядер ,которые в свою очередь должны существовать если «ядерные силы» действую равноценно между всеми нуклонами в ядре , существование устойчивости атомных ядер с четными характеристиками. Проявление зарядовой независимости в ядерном взаимодействии и стабильности нейтронов в ядрах являются по причине передаче электронов от нейтронов к протонам ,которое не имеет значения во взаимодействии, а является скорее взаимодействием нуклонов. Важным свойством ядерного взаимодействие в данном рассмотрении является расстояние действия ядерных сил, для примера рассмотрим ядро гелия-3 составленного из двух протонов и одного нейтрона, максимальное расстояние между двумя протонами является поперечник нейтрона расположенного между ними, «ядерное» взаимодействие в данном ядре, возникающее между нейтроном и протонами слабее по величине «зарядов», но расстояние их взаимодействия значительно меньше, поскольку протон и нейтрон находятся в контакте .Ядерное взаимодействие появляется при превосходстве силы притяжения над отталкиванием, которое в свою очередь определяется расстоянием взаимодействия протона и нейтрона, которое при определенной величине расстояния позволяет силам притяжения превзойти электрическое отталкивание и сформировать ядро.
506. Експериментальна аерогідродинаміка та гідравліка
Методическое пособие пополнение в коллекции 19.11.2010

Трубопроводи та канали, які застосовуються для транспортування рідин, складаються не тільки з прямолінійних ділянок з постійним поперечним перерізом, але й з різноманітних криволінійних з'єднувальних ділянок, як з постійним, так і зі змінним поперечним перерізом. Вони також мають різні дросельні та перекривні пристрої, ділянки з різними сітками, решітками, лабіринтами тощо. Потік рідини, проходячи через такі місця, деформується, змінює напрям, звужується або розширюється (часто з утворенням завихрень, застійних областей тощо), у результаті якась частка механічної енергії потоку перетворюється в теплоту. Місцевими гідравлічними втратами називають ту питому механічну енергію потоку, яка втрачається на різних пристроях, змонтованих на трубопроводі. Кількісне визначення величин місцевих втрат має велике практичне значення. Від правильності оцінки гідравлічного опору різних пристроїв залежить правильне проектування тієї чи іншої гідравлічної споруди, установки, якість їх роботи та економічність.
507. Експлуатація та неполадки асинхронних двигунів
Дипломная работа пополнение в коллекции 27.01.2011
1. А.А. Осьмаков. Технология и оборудование производства электрических машин. "Высшая школа", 1971.
2. А.И Вольдек. Электрические машины. "Энергия", 1974.
3. А.И. Важнов. Электрические машины. "Энергия", 1969.
4. В.И. Зимин [и др.]. Обмотки электрические машины. ГЭИ, 1961.
5. Воронина А.А., Шибенко Н.Ф. Безопасность труда в электроустановках: Учеб. пособ. для сред. ПТУ. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1984. 192 с.: ил. (Профессионально-техническое образование).
6. Г.Н. Петров. Электрические машины. Ч. І, 1974, ч. ІІІ, "Энергия", 1968.
7. Д.А. Завалишин [и др.]. Электрические машины малой мощности. ГЭИ, 1963.
8. Д.Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В.С. Хвостов. Электрические машины и микромашины. "Высшая школа", 1971.
9. Каминский М. Л. и Получанкин В. Т. Монтаж электрических машин. Учебное пособие для рабочих-электромонтажников. М., "Энергия", 1974.
10. Кацман М.М. Электрические машины и трансформаторы. Машины постоянного тока и трансформаторы. Учебник для техникумов. Изд. 4-е, доп. и перераб. М., "Высш. школа", 1976.
11. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1988. 256 с.: ил.
12. М.П. Костенко, Л.М. Пиотровский. Электрические машины. Ч. І. "Энергия", 1973.
13. П.С. Сергеев, Н.В. Виноградов, Ф.А. Горяипов. Проектирование электрических машин. "Энергия", 1969.
14. П.С. Сергеев. Электрические машины. ГЭИ, 1955.
15. Токарев Б. Ф. Электрические машины. Учебник для техникумов.- М.: Энергоатомиздат, 1989.-672 с.: ил.
508. Експлуатація та ремонт електродвигунів
Информация пополнение в коллекции 28.08.2010

Ознаки несправностіМожливі причини несправностіДвигуни з короткозамкненим роторомЕлектродвигун не розвиває номінальної частоти обертання і гудеОдностороннє тяжіння ротора унаслідок зносу підшипників, перекосу підшипникових щитів або вигину валуЕлектродвигун гуде, ротор обертається поволі, струм у всіх трьох фазах різний і навіть на холостому ході перевищує номінальний1. Обірвані один або декілька стержней обмотки ротора 2. Неправильно сполучені початок і кінец фази обмотки статора (фаза «перевернута»).Ротор не обертається або обертається поволі, двигун сильно гуде і нагріваєтьсяОбірвана фаза обмотки статора Електродвигун перегрівається при номінальних навантаженнях1. Виткове замикання в обмотці статора 2. Погіршення умов вентиляції унаслідок забруднення вентиляційних каналівНеприпустимо низький опір ізоляції обмотки статора електродвигуна1. Зволоження або сильне забруднення ізоляції обмотки 2. Старіння або пошкодження ізоляціїЕлектродвигун вібрує під час роботи і після відключення при частоті обертання ротора, близькій до номінальної1. Порушена співвісності валів 2. Неврівноважені ротор, напівмуфти або шківЕлектродвигун сильно вібрує, але вібрація припиняється після відключення його від мережі, двигун сильно гуде, струм у фазах неоднаковий, одна з ділянок обмотки статора швидко нагріваєтьсяКоротке замикання в обмотці статора електродвигунаДвигуни зфазним роторомЕлектродвигун не розвиває номінальної частоти обертанняОдностороннє тяжіння ротора унаслідок зносу підшипників, перекосу підшипникових щитів або вигину валу 2. Порушений контакт в двох або трьох фазах пускового реостата 3. Порушений електричний ланцюг між пусковим реостатом і обмоткою ротора електродвигунаУ електродвигуна частота обертання збільшується самовільно. Ротор сильно нагрівається навіть при невеликому навантаженні1. Частина обмотки ротора замкнута на заземлений корпус електродвигуна 2. Порушена ізоляція між контактними кільцями і валом ротора
509. Електричний розрахунок освітлювальних мереж
Контрольная работа пополнение в коллекции 23.06.2010

і відповідним приведеним моментам навантаження. Вибрати стандартні перерізи.

Визначити фактичні утрати напруги на ділянках ВС, BD, та DE.

Визначити розрахункові утрати напруги для наступних ділянок за ВС, BD, та DE і розрахувати їхні перерізи і дійсні утрати напруги.

Перевірити всі вибрані перерізи по допустимому нагріванні і у випадку не виконання умови на якій-небудь із ділянок, збільшити його переріз і перерахувати наступну за даною ділянкою мережі по допустимій утраті напруги.

На розрахунковій схемі для кожної ділянки вказати переріз проводу чи кабелю і величину дійсних утрат.
510. Електричні кола при синусоїдній дії
Информация пополнение в коллекции 23.01.2011

У момент часу () енергiя, накопичена в магнiтному полi, також досягає максимального значення . Пiсля цього впродовж другої чвертi перiоду вiдбувається зменшення струму та миттєвої енергiї, тобто розряд iндуктивностi; миттєва потужнiсть у цi моменти вiд'ємна. Оскiльки енергiя в системi не витрачається (P = 0), то зменшення означає, що енергiя повертається до джерела. Далi процес повторюється. Таким чином, вiдбувається коливання енергiї мiж джерелом та iндуктивнiстю, причому активна потужнiсть, яка надходить до iндуктивностi, дорівнює нулю.
511. Електровимірювальні прилади
Курсовой проект пополнение в коллекции 14.02.2011

Схему одного з переносних частотомірів, що виробляються в Україні, зображено на рис.4. На схемі позначено: Р1 і Р2 - обмотки рухомих рамок приладу, жорстко закріплених на осі рухомої системи під прямим кутом одна до одної; НК1 і НК2 - обмотки нерухомих котушок; L - котушка індуктивності з феромагнітним осердям, що має невеликий повітряний проміжок; С1 - конденсатор, який створює резонансний контур з котушкою L; r1 - додатковий опір, rш - підгінний опір; С2 - конденсатор, реактивний опір якого обмежує величину струму, що проходить через обмотку рамки Р2; AT - автотрансформатор, що дає можливість при величинах номінальних напруг контрольованої частотоміром мережі 36, 100, 127 або 220 В подавати на вимірювальний механізм певну величину напруги, на якій проводилось градуювання приладу. Зауважимо, що відхилення величини напруги мережі у межах ±10 % від її номінальної величини викликає лише невелику додаткову похибку у показаннях, яка не виходить за межі, допустимі для класу приладу. Частотоміри за наведеною схемою виробляють у декількох модифікаціях. Всі пі прилади здатні вимірювати частоти від 45 до 1650 Гц. Діапазон вимірювань частоти кожним з цих приладів відповідає ±10 % від значення середньої частоти, вимірюваної даним приладом, тобто від 45.55 до 1350.1650 Гц.
512. Електровимірювальні прилади. Техніка електричних вимірювань
Методическое пособие пополнение в коллекции 02.03.2011
Номер запитання, завданняЗапитання, завданняНомер відповіді
1. Для чого призначені електровимірювальні прилади?
2. Опишіть побудову та принцип дії стрілочного електровимірювального приладу?
3. Перелічіть основні величини, якими характеризується електровимірювальний прилад.
4. Що розуміється під межею вимірювання приладу?
5. Як визначити ціну поділки приладу?
6. Як визначити чутливість приладу?
7. Що розуміється під показанням приладу?
8. Як визначити абсолютну похибка приладу?
9. Як визначити відносну похибку приладу?
10. Що розуміється під наведеною похибкою приладу?
11. Що розуміється під класом точності приладу?
12. Як різниця між показанням приладу та дійсним значенням вимірюваної фізичної величини: = А Ад.
13. Відношення максимальної абсолютної похибки (установлюваної при проектуванні приладу) до межі вимірювання приладу (виражене у відсотках): .
14. Значення фізичної величини, яке вимірив прилад (визначається як добуток ціни поділки приладу на кількість поділок, на яке відхилилася стрілка приладу при вимірюванні): А = Сп n .
15. Як відношення абсолютної похибки до дійсного значення вимірюваної фізичної величини (виражене у відсотках): .
16. Відношення абсолютної похибки до межі вимірювання приладу (виражене у відсотках): .
17. Складається з вимірювального механізму, поміщеного в корпус, і допоміжних частин (затиски для підключення, перемикачі меж вимірювань, блок живлення, коректор). Вимірювальний механізм складається з рухомої й нерухомої частин та має шкалу з певною кількістю поділок. Принцип дії вимірювального механізму може бути заснований на явищі електромагнетизму, електромагнітної сили або теплової дії струму. У результаті цих явищ виникає обертаючий момент, що повертає рухому частину вимірювального механізму разом з покажчиком (стрілкою). Стрілка відхиляється на кут, прямо пропорційний значенню вимірюваної фізичної величини. У протидію обертаючому моменту (електромагнітним або механічним шляхом) створюється однаковий за значенням і протидіючий момент, тому що інакше стрілка буде відхилятися до кінця шкали при будь-якому значенні вимірюваної величини (відмінної від нуля).
18. Межа вимірювання, ціна поділки, чутливість, показання приладу, абсолютна похибка, відносна похибка, наведена похибка, клас точності.
19. Як відношення межі вимірювання приладу до кількості поділок на шкалі приладу: .
20. Найбільше значення фізичної величини, яке можна вимірити приладом.
21. Для перетворення різних електричних величин (сили струму, напруги, активних і реактивних потужностей і енергій, коефіцієнта потужності, опору, індуктивності, ємності) у візуальну форму, зручну для сприйняття.
22. Як відношення кількості поділок на шкалі приладу до межі вимірювання приладу: .
23. Перелічіть основні прилади, які найбільше часто використовуються для електричних вимірювань.
24. Як класифікуються електровимірювальні прилади?
25. Як здійснюється вибір електровимірювального приладу?
26. Опишіть побудову та принцип дії приладу магнітоелектричної системи, указавши область використання.
27. Опишіть побудову та принцип дії приладу електромагнітної системи, указавши область використання.
28. Опишіть побудову та принцип дії приладу електродинамічної системи, указавши область використання.
29. Опишіть побудову та принцип дії приладу індукційної системи, указавши область використання.
30. Опишіть побудову та принцип дії приладу термоелектричної системи, указавши область використання.
31. Опишіть побудову та принцип дії приладу випрямної системи, указавши область використання.
32. Прилад являє собою сукупність приладу магнітоелектричної системи та термопари (двох різнорідних металів: мідь константан, залізо константан і інших). Два кінці металевих провідників, з яких складається термопара, з'єднані в загальний вузол. До цього вузла приєднаний провідник, по якому проходить вимірюваний електричний струм. У результаті теплової дії струму загальний вузол нагрівається та у ньому наводиться постійна електрорушійна сила (названа термо-е.р.с.), незалежно від роду струму. До двох інших кінців металевих провідників, з яких складається термопара, підключений вимірювальний механізм магнітоелектричної системи. При виникненні термо-е.р.с. у котушці вимірювального механізму протікає постійний струм. При протіканні електричного струму в провідниках котушки спостерігається явище електромагнітної сили. У результаті котушка, а разом з нею й стрілка приладу відхиляються, указуючи на шкалі значення вимірюваної величини. Прилади цієї системи використовуються для вимірювань у колах постійного та змінного струмів.
33. Вимірювальний механізм приладу складається із двох котушок індуктивності (рухомої і нерухомої). При протіканні електричного струму в провідниках котушок спостерігається явище електромагнітної сили. У результаті рухома котушка (що знаходиться усередині нерухомої котушки) відхиляється на кут, пропорційний значенню вимірюваної величини. Разом із цією котушкою відхиляється стрілка приладу, указуючи на шкалі значення вимірюваної величини. Прилади цієї системи використовуються для вимірювань у колах постійного та змінного струмів.
34. Прилад являє собою сукупність приладу магнітоелектричної системи та одного або декількох напівпровідникових випрямлячів, призначення яких живлення вимірювального механізму магнітоелектричної системи постійним струмом. Прилади цієї системи використовуються для вимірювань у колах постійного та змінного струмів для вимірювання невеликих значень фізичних величин, а також для вимірювань у колах з підвищеною частотою струму (понад 50 Гц).
35. Вимірювальний механізм приладу складається із двох нерухомих котушок індуктивності (зсунених у просторі на кут 90 одна щодо іншої) і рухомої металевої частини (диска, циліндра), що розташовується між котушками. Одну котушку включають паралельно мережі, а іншу послідовно. Струми, що протікають у котушках, створюють два магнітних потоки, які пронизують рухому металеву частину та наводять у ній вихрові е.р.с. Під дією наведених вихрових е.р.с. у рухомій частині будуть протікати вихрові струми, тобто рухома частина зі струмом перебуває в магнітному полі котушок. У результаті спостерігається явище електромагнітної сили та рухома частина (диск, циліндр) приходить в обертання. Прилади цієї системи використовують, як правило, для вимірювання потужності та енергії в колах змінного струму.
36. Вимірювана фізична величина, рід струму, клас точності, принцип дії, спосіб відліку та характер шкали, характер застосування та установки.
37. Вимірювальний механізм приладу складається з котушки індуктивності з рухомим магнітопроводом, що зв'язаний зі стрілкою приладу. При протіканні електричного струму в провідниках котушки спостерігається явище електромагнетизму. У результаті магнітопровід втягується в котушку пропорційно значенню вимірюваної величини, а стрілка приладу відхиляється, указуючи на шкалі значення вимірюваної величини. Прилади цієї системи використовуються для вимірювань у колах постійного та змінного струмів.
39. визначається вимірювана фізична величина та прилад для вимірювань (сила струму - амперметр, напруга - вольтметр, потужність - ватметр і так далі);
40. визначається рід струму в колі (постійний, змінний);
41. визначається необхідний клас точності приладу;
42. визначається характер застосування та установки;
43. визначається система приладу (магнітоелектрична, електромагнітна або інша);
44. визначається межа вимірювання приладу;
45. визначається ціна поділки приладу.
46. Вимірювальний механізм приладу складається з постійного магніту, що має підковоподібну форму. Усередині магніту знаходиться котушка індуктивності, зв'язана зі стрілкою приладу. При протіканні електричного струму в провідниках котушки спостерігається явище електромагнітної сили. У результаті котушка, укріплена на осі, повертається на кут, пропорційний значенню вимірюваної величини. Разом з котушкою відхиляється стрілка приладу, указуючи на шкалі значення вимірюваної величини. Прилади цієї системи використовуються для вимірювань у колах постійного струму.
47. Амперметр, вольтметр, ватметр, електричний лічильник, фазометр, омметр, вимірювальний міст, частотомір.
48. Для чого призначений амперметр?
49. Як вибрати для вимірювань амперметр?
50. Складіть принципову електричну схему вимірювання сили струму в однофазному навантаженні.
51. Для чого призначений вольтметр?
52. Як вибрати для вимірювань вольтметр?
53. Складіть принципову електричну схему вимірювання напруги на затисках однофазного навантаження.
54. Для чого призначений ватметр?
55. Опишіть побудову ватметра.
56. Опишіть принцип дії ватметра.
57. Як вибрати для вимірювань ватметр?
58. Як визначити межа вимірювання та ціну поділки ватметра?
59. Складіть принципову електричну схему вимірювання потужності однофазного навантаження.
60. Складіть і опишіть принципову електричну схему включення ватметра у високовольтну однофазну мережу за допомогою вимірювальних трансформаторів напруги та струму.
61. Як визначити коефіцієнт потужності пристрою за показаннями амперметра, вольтметра та ватметра?
62. За родом струму, класом точності, характером застосування та способом установки, системою приладу, а також тому, що межа вимірювання приладу повинна перевищувати передбачуване значення активної потужності кола.
63. Вимірювальний механізм приладу складається із двох котушок: нерухомої та рухомої, зв'язаної зі стрілкою приладу. Нерухома котушка (струмова обмотка) має невелику кількість витків і виконана із проводу з великим перетином; включається в коло послідовно. Рухома котушка (обмотка напруги) має велику кількість витків і виконана із проводу з невеликим перетином; включається в коло паралельно. Струми в котушках повинні протікати в одному напряму, щоб стрілка приладу відхилялася вправо від нуля, для цього затиски приладу зі знаком «*» поєднують у загальний вузол.
65. Як відношення показання ватметра до добутку показань амперметра та вольтметра.
66. Принцип дії приладу заснований на явищі електромагнітної сили, що виникає при протіканні струму в обох котушках, у результаті чого виникає обертаючий момент прямо пропорційний струмам у котушках. Сила струму в рухомій котушці пропорційна напрузі в колі, тому що вона включається паралельно. Сила струму в нерухомій котушці пропорційна силі струму в колі, тому що вона включається послідовно. Отже, обертаючий момент, що діє на рухому котушку, пропорційний активної потужності в колі.
67. Як добуток межі по струму на межу по напрузі, як частка від ділення межі вимірювання на кількість поділок на шкалі приладу.
69. Для вимірювання напруги в колі.
70. За родом струму, класом точності, характером використання та способом установки, системою приладу, а також тим, що межа вимірювання приладу повинна перевищувати передбачуване значення напруги в колі.
513. Електроємність. Конденсатори. Закони постійного струму
Методическое пособие пополнение в коллекции 02.02.2010

В електростатиці вивчалась взаємодія нерухомих зарядів і поле цих зарядів електростатичне поле. При рухові зарядів виникають інші явища, виникає електричний струм. Електричним струмом називають упорядкований рух електричних зарядів. В металах електричний струм являє собою упорядкований рух електронів проти електричного поля, в електролітах іонів різних знаків у протилежних напрямках, у газах - електронів та іонів і ін. Такий струм називають струмом провідності. Якщо ж рух зарядів відбувається разом з тілом. На якому вони знаходяться, то такий струм називають конвекційним . Наприклад, конвекційний струм виникає при падінні заряджених краплин води в атмосфері під дією сили тяжіння. Рух заряджених мікроскопічних частинок під впливом електричного поля в вакуумі називають струмом в вакуумі.
514. Електромагнітна сумісність
Контрольная работа пополнение в коллекции 20.07.2010

Інтервал, ммn00000-5000,0005-10000,00010-15000,00015-20220,01420-25230,02125-30250,03430-35380,05535-408150,10340-459240,16645-505290,20050-556350,24155-608430,29760-653460,31765-707530,36670-757600,41475-8010700,48380-854740,51085-908820,56690-953850,58695-10010950,655100-1053980,676105-11071050,724110-11571120,772115-12091210,834120-12551260,869125-13031290,890130-13581370,945135-14041410,972140-14541451,000
515. Електромагнітні впливи в лініях передачі
Информация пополнение в коллекции 28.03.2011

Струми, що створюють завади на дальньому кінці з кожної елементарної дільниці лінії зменшуються при наближенні до кінця лінії, отже перехідне загасання на ближньому кінці, починаючи з деякої довжини стає незмінним, оскільки струми завад віддалених дільниць загасають, отже перехідне загасання на ближньому кінці визначаються струмами завад початкової дільниці лінії.
516. Електромеханічна система
Курсовой проект пополнение в коллекции 07.04.2010
Для електромеханічної системи у ході виконання розрахункової роботи необхідно розвязати наступні задачі:
1. скласти систему диференціальних рівнянь, що описують наведену електромеханічну систему;
2. отримати передавальні функції елементів системи, що досліджується;
3. скласти структурну схему та розрахувати її параметри;
4. провести моделювання системи за отриманою структурною схемою;
5. підібрати таке значення регульованого параметра, щоб зазначений елемент електромеханічної системи працював у номінальному режимі;
6. дослідити статичні, динамічні та енергетичні параметри системи, що моделюються;
7. сформулювати рекомендації щодо оптимізації роботи електромеханічної системи, що досліджується.
517. Електронно-променеві випарники
Информация пополнение в коллекции 27.03.2011

К.р., з одного боку, небажане явище, що зменшує термін служби електровакуумних приладів; з ін. сторони, К.р. має практичне застосування для очищення поверхонь, виявлення структури речовини (іонне травлення), нанесення тонких плівок, для одержання спрямованих молекулярних пучків і т.д. іони, Що Бомбардують, проникаючи в глиб мішені, викликають зсув її атомів. Ці зміщені атоми, у свою чергу, можуть викликати нові зсуви й т.д. Частина атомів при цьому досягає поверхні речовини й виходить за її межі. За певних умов частки можуть залишати поверхня мішені у вигляді іонів. У монокристалах найбільш сприятливі умови для виходу часток складаються в напрямках, де щільність упакування атомів найбільша. У цих напрямках утворяться ланцюжки зіткнень (фокусони), за допомогою яких енергія й імпульс зміщених часток передаються з найменшими втратами. Істотну роль при К.р. грає процес іонів, що визначає глибину їхнього проникнення в мішень К.р. спостерігається при енергії іонів E вище деякої величини E0, називаним порогом К.р. Значення E0 для різних елементів коливаються від одиниць до декількох десятків ев. Кількісно К.р. характеризується коефіцієнтом розпилення S, рівним числу атомів, вибитих одним іоном. Поблизу порога S дуже мало (10-5 атомів/іон), а при оптимальних умовах S досягає декількох десятків. Величина S не залежить від тиску газу при малих тисках р < 13,3 н/м2 (0,1 мм рт. ст), але при р > 13,3 н/м2 (0,1 мм рт. див) відбувається зменшення S за рахунок збільшення числа часток, що осаджуються назад на поверхню. На величину S впливають як властивості іонів, що бомбардують, - їхня енергія Ei (Малюнок 3 а), маса Mi (Малюнок 3 б), кут падіння її на мішень (Малюнок 3 в), так і властивості речовини, що розпорошується - чистота поверхні, температура, кристалічна структура, маса атомів мішені.
518. Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику
Курсовой проект пополнение в коллекции 25.01.2011
1. "Електричне освітлення та опромінення" методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г." 2002р.
2. "Електричне освітлення та опромінення" методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.
3. Баев В.И. "Практикум по электрическому освещению и облучению" М.: Агропромиздат. 1991
4. Жилинский Ю.М., Кумин В.Д "Электрическое освещение и облучение" М.: Колос 1982 г.
5. "Применение электрической энергии в с/г. производстве". Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: "Колос", 1974 г.
519. Електропостачання електротехнологічних установок та пристроїв
Контрольная работа пополнение в коллекции 10.07.2010

Від розподільного шинопроводу дільниці зварки криши автомобіля отримують живлення однофазні машини точкової контактної зварки, які підключені на лінійну напругу 380 В. Визначити розрахункове навантаження за нагрівом в фазах А, В і С та розрахунковий пік навантаження у найбільш навантаженій фазі А, В або С. Вихідні дані наведені в таблиці 1.1.
520. Електропостачання металообробного цеху ВАТ "Завод ім. Фрунзе"
Дипломная работа пополнение в коллекции 22.01.2011
Позиц. познач.Найменування устаткуванняРвст, кВт Кількість, штПрим.Інструментальна ділянка Координатне відділення30Верстат оброблювальний VE7/50HE31,0131Верстат оброблювальний VE420,0132Верстат координатно-розточувальний A4507,5133Верстат заточувальний настільний1,6134,35Верстат координатно-розточувальний MP3K4,0236Кран опорний електричний Q = 1,0 Tc3,21Відділення електроерозійної обробки98Верстат електроерозійний 15,0199Дистилятор4,81100Верстат електроерозійний21,01Механічна ділянка41Пила ножовочна 8Б72К1,7143,44Верстат поперечно-стругальний 7Д369,0245Верстат довбальний 74174,0146Правильно-відрізаний автомат2,8147Прес ексцентриковий кривошипний3,0151Верстат поздовжньо-стругальний 7Ф21084,0152Барабан галтувальний 1,8155Верстат горизонтально-фрезерний 6Р82Ш12,0156Верстат універсально-фрезерний F40015,0157Верстат універсально-фрезерний F315Е14,0160,61Верстат токарно-гвинторізний 16Б16КП13,4262Верстат токарно-гвинторізний 1К6212,6172Верстат плоскошліфувальний 3Д7254101137Стенд випробування абразивного інструменту20,0148Верстат згинальний 3,01Ремонтна ділянка1Верстат плоскошліфувальний ПШ-130,012Верстат вертикально-фрезерний F40015,013Верстат поперечно-стругальний 7M367,514Верстат зубофрезерний 5К32A13,515Верстат зубодовбальний 5M150П26,019,10Верстат токарно-гвинторізний 16К20П25,7211Ножиці3,0112Верстат відрізний2,82113Верстат вертикально-свердлильний 2М1252,32114Машина згинальна3,5115Прес гідравлічний4,0116Верстат радіально-свердлильний 2Л53У3,0140Верстат радіально-свердлильний 2М558,0142Верстат фрезерно-відрізний 8Б667,0170Верстат круглошліфувальний А11/0-3506,0171Верстат плоскошліфувальний 3Л722Д30,0173Верстат внутрішньо шліфувальний 3А227П7,0176Верстат шліфувальний 3М18211,0177Верстат шліфувальний 3Е1805,01Слюсарне відділення101Верстат заточувальний1,61102Верстат вертикально-свердлильний2,321103Верстат універсально-фрезерний3,121104Прес гідравлічний2,01105-111Верстат настольно-свердлильний2,87113Кран опорний електричний Q = 1 Tc3,21Термічне відділення 115Електропіч камерна СНО-6х12х4/1058,01116Електропіч камерна КН15527,01117Електропіч камерна СНО-2х4х2/12,55,01118Електропіч шахтна ПН3127,01119Електропіч шахтна СНОЛ5,01120Прес гідравлічний 4,01124Точило настольне1,01125Кран опорний Q = 1 Tc3,21Заточувальне відділення90Напівавтомат для заточування дискових пил2,0191Верстат універсальний заточувальний1,6192Верстат заточувальний2,0193,94Верстат точильно-шліфувальний 3К6343,0295Верстат заточувальний для алмазного заточування1,61Шліфувальне відділення 78Пристосування для шліфування 1,6179Верстат плоско-шліфувальний 3Д711ВФ17,0180Верстат плоско-шліфувальний 3Г717,0181Верстат заточувальний1,6182Верстат оптико-шліфувальний 395М3,01Зварювальне відділення127Випрямляч зварювальний30,01ВентустановкиП1,П2Припливна венткамера4,02В1,В2Витяжна вентустановка4,02В3Витяжна установка2,21У1,1а У2,2а Повітряно-опалювальна завіса2,2х22А1чА6Агрегат повітряно-опалювальний6Електропривод0,75Нагрівач15,0
1. Визначення категорії надійності і вибір схеми силової мережі

Blog

Физика