Книги, научные публикации
Pages: | 1 | ... | 2 | 3 | 4 | 5 | УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65 Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросйського державного нституту кнематограф К.К. Огнев; ...
-- [ Страница 4 ] --ЕКРАНН Ф О Р М И - про смерть кнематографа заявн ляли щоразу, коли з'являлося щось нове в галуз людського дозвлля Ч телебачення, вдео, комп'ютери, вртуальна реальн нсть. Насправд ж, ус перелн чен досягнення так чи накше пов'язан саме з екраном, тобто рзновидами екранних форм, рзними версями рухомого зображення, яким був з мон менту народження кнематон граф, а зараз Ч телебачення, вн део, комп'ютерне зображення, телебачення високо чткост, вртуальна реальнсть. Завдяки цифровому вдео в наш дн стало можливим записувати вдеонформацю на компакт-диски. Коли такий диск вставляться в систему CD-Rom, глядач дста можн ливсть або спостергати за дн ю, що розгортаться, в нен змнному вигляд, або активно втручатися в не. За допомон гою звичайного джойстика вн може впливати на сюжет фльн му на його фнал. Незабаром комп'ютерна технка дозволить глядачам не тльки змнювати сюжетну ню таких всесвтн ньо вдомих картин, як Вднен сен втром У пошуках загун бленого ковчега, але й самим брати в них участь. Можливо навть, що голографя вртун альна реальнсть знайдуть зан стосування в самому процес створення кнофльмв. Поки ж аудиторя глядачв ста свдком усе бльш вражан ючих методв проектування зображення на екран. Скажмо, система мекс здатна видан вати зображення утрич бльн ших розмрв, нж стандартне широкоекранне. Так званий Омнмекс за допомогою спен цальних об'ктивв проекту ефективне 180-градусне зон браження на куполоподбн екрани над головами глядачв. Правда, подбн дорог системи застосовуються лише в декльн кох спецально обладнаних кн нотеатрах. Науков вдкриття незабаром можуть привести до того, що сам кнопроектор виян виться непотрбним. Так елекн тронн процеси, як високодозвльне вдео (ВДВ), дозволять демонструвати фльми просто по оптоволоконному кабелю або проектувати х на екран чен рез супутник. ЕФЕКТ ЗАПАМОРОЧЕНн НЯ [англ. Vertigo Effect] Ч опен раторський прийом, рзновид суб'ктивно камери. Глядач бачить те, що вдбуваться, очима героя пд час сильного запаморочення. Вперше цей прийом використовував Альн фред Хтчкок у фльм Запан морочення. Див. Суб'ктивна камера. ЕФЕКТ ПРИСУТНОСн Т Ч люзя включення глядача в дю, що показуться на екран н. Ефект присутност обумовн лений фотографчною прирон дою кнематографа виника частше при великих розмрах екранного зображення, як дон рвнюють куту зору людини або перевищують його. Ефект присутност значною мрою залежить вд якост зображенн ня, звуку посилються при вмлому використанн кольон ру динамчно перспективи. Найбльший ефект присутн ност досягаться при зйомц кадрв, що мтують рух точки зору глядача. Останнм часом набула широкого поширення багатоканальна система звуку долб, що дозволило передан вати якнайтонш нюанси звун ково палтри. ЗАЛЗНИЙ С - Е Н А Р Й на початку 20-х рокв в Америн ц органзаця потокового вин робництва фльмв вимагала готових сценарв, що заготовн люються про запас. Для цього стала в нагод система так зван ного залзного сценарю, апробована свого часу Т. нсом Р. Саллваном. Першим ступенем роботи над сценарм синопсис, тобто короткий виклад сюжен ту майбутнього фльму. Якщо синопсис задовольняв кервнин цтво фрми, починався другий етап роботи Ч створення тритменту Ч бльш поглибленого деталзованого сюжету. До рон боти над тритментом залучан лося вже три-чотири фахвця. Один розробляв ричн сцени, нший масов т. д. , нарешт, детально розроблений сценан рй, або контюнт, передан вався режисеру для написання знмального сценарю. Псля затвердження кервництвом студ сценарй надходив у вин робництво няк змни в ньон му бльше не дозволялись. ЗАТЕМНЕННЯ КАДРУ, ЗТМ [англ. Fade, Fading] Ч прин йом зйомки, що дозволя дон сягти поступового затемнення, а потм повного зникнення екранного зображення. Зворотн ний прийом використовуться для появи на темнй площин екрана поступово освтлюван ного зображення (зйомка з за темнення). Часто застосовун ться для створення вдчуття промжку часу мж двома сун мжними сценами кадрами. ЗВОРОТНА КНОЗЙОМн КА [англ. Reverse Action Ч звон ротний рух] Ч зйомка, при якй напрям руху плвки здйснюн ться у фльмовому канал вд низу до верху, на вдмну вд звичайного прямого ходу плвки зверху вниз. Така зйомн ка робить зображення звон ротним, оскльки кадри, знят з початком руху, проходять через кадрове вкно кнопрон ектора в останню чергу. Звон ротна зйомка одним з старих екранних трюкв для отриманн ня рзних взуальних ефектв дозволя досягати комчного ефекту (наприклад, чайник втягу в себе чай з склянки). Зворотна зйомка використовун ться також при створенн нан писв креслень, що пишуться нби сам собою. ЗВУКООПЕРАТОР [англ. Recording Director, Sound Diн rector] Ч учасник знмально групи, який здйсню звуковий супровд фльму вдповдно до загального дейно-художн нього задуму автора сценарю режисера-постановника. Бере участь у робот з створення фльму на всх етапах, починан ючи вд розробки режисерськон го сценарю до здач фльму, проводить пробн записи звун ку, здйсню синхронний звун козапис, мовне шумове озвун чування та запис музики, керу монтажем фонограм, разом з режисером-постановником здйсню перезапис фонограм, створюючи дину звукову комн позицю фльму.
КОНОГРАФЯ [вд грец. Eikon Ч зображення + Grapho Ч пишу] 1. Образотворч матерали, необхдн для пдготовчо робон ти над фльмом, Ч твори живон пису, фотограф т. н., що хан рактеризують епоху, в якй розгортаться дя майбутнього фльму. За допомогою конон граф знмальний колектив вдтворю атмосферу епохи, мсця д, особливост зовншн ност, поведнки геров тощо. 2. Матерали завершеного виробництвом фльму, що вин значають сторю його ствон рення: розкадрування, ескзи, креслення, акторськ фотопроби, фото робочих моментв, кан дри з фльму, кноафш тощо.
НД [англ. Indie, скор, вд Independent Ч незалежн ний] Ч американськ (голлвудськ) дрбн незалежн прон дюсери або продюсерськ комн пан, що не входять до групи меджерв. Н Т Е Р Т И Т Р И [фр. Intertitre] Ч використовувалися в основному в нмому кнематон граф. Кадр, що мстить бльшменш прикрашений орнаменн том текст-далог або коментар, що вставляться пд час монтан жу мж двома кадрами. У перш роки снування кно нтертитри були поясненнями, а надал Ч далогами. Цкав експерименн ти з нтертитрами проводив у СРСР Д. Ветров у середин 20-х рокв.
КАСКАДЕР [вд фр. Cascaн de Ч водопад, падння;
англ. Stunt] Ч дублер кноактора, що викону складн трюки, як вимагають спецально (техн нчно, спортивно та н.) пдн готовки. КАСТИНГ [англ. Castн ing] Ч пдбр акторв-виконавцв для фльму. На початковй стад пдбр ведеться за допон могою фотографй, потм прон ходять проби Ч прослуховування актора, пд час яких вн гра певну роль перед камерою без макяжу та без декорацй. Звичайно кастинг проводиться начальником акторського вдн длу кностуд, але побажання режисера, продюсера чи кнон студ також враховуються. КНОДРАМАТУРГЯ мистецтво написання сценан рю, вид екранно-лтературно творчост, словесна основа всх екранних продуктв Ч кно, тен лебачення, вдео, мультимедйн них творв. КНОМОГОЛИ - найбльн ш кнопродюсери в Голлвуд. Див. Продюсер. КНОТРЮК [кно + фр. True] Ч ефектний прийом, спен цефект. У кно з використанням спецефектв монтажу можн ливе створення неймоврних у звичайному житт епзодв. Див. Комбнована зйомка. КОЛОРИЗАЦЯ [англ. Colorization, вд Colour Ч кольоровий] Ч додання штучного кольору старим чорно-блим фльмам. Аналогова система колоризан ц з'явилася в 1985 p., цифрова Ч у 1987 р.. Сам процес поляга в комп'ютернй обробц вдеоплвки для подальшого показу по телебаченню або випуску на вдеокасетах. Незабаром псля появи ц технолог деяк кнен матографсти на чол з М. Скорн сезе заявили протест прот спон творення первинного творчого задуму творцв фльмв шляхом колоризац. Незважаючи на протести, власники прав на стан р голлвудськ картини, перш за все магнат Т. Тернер, пристун пили до колоризац найбльш популярних з них. Те ж саме вдбулося з низкою фльмв, що опинилися в суспльнй власн ност псля закнчення термну д авторських прав. Найбльш вдомий приклад такого роду Ч класична стрчка Життя прекрасне (It's a Wonderful Life;
1946). Режисер Ф. Капра перед самою смертю протестував прон ти розфарбовування фльму, а актор Дж. Стюарт виступав на спецальних слуханнях з цього питання в Конгрес СЛА. Хоча запобгти колоризац старих стрчок не вдалося, останнми роками темпи сповльнилися через технчну недосконалсть методу висок витрати. КОЛОРИСТИЧНЕ РШЕНн НЯ ФЛЬМУ [англ. Colour Composition] Ч образотворчоколрна побудова фльму, здйн снювана художником кноон ператором для найбльш яскран вого втлення драматургчних образв сценарю постановочн ного задуму режисера. Колрне ршення костюмв, декорацй, предметв обстановки реквн зиту зумовлю загальне колон ристичне ршення фльму.
тоди багатократного експонун вання, перспективних та прон екцйних поднань, блукаючо маски та н. Комбнован зйомн ки почали застосовуватися вже в перш роки снування кно (наприклад, барвист фантасн тичн казков фер Ж. Мельса, його краща робота Ч Подон рож на Мсяць, 1902). У фльн мах втчизняного режисераказкаря А. Птушко Кам'яна квтка (1946) Садко (1953) застосовувались оригнальн методи комбнованих кнозйон мок. Комбнован кнозйомки дозволяють створити в наукон во-фантастичних фльмах орин гнальн образотворч ефекти. Технка комбнованих зйомок полегшу здешевлю зйомки складних декорацйних об'кн тв завдяки замн х макетами.
КОМПОЗИЦЯ КАДРУ [вд КОМБНОВАНА КНОн ЗЙОМКА [англ. Combined Shot, лат. Compositio Ч складання] Ч Composite Shot] Ч методи, спон побудова кадрв екранного зон соби прийоми кнозйомки, що браження, що дозволя найян дозволяють об'днувати в одн скравше втлити дею та обран ному кадр зображення, знят зи кно- телетвору. Елементами в рзний час в рзному масшн формально композиця кадру таб (наприклад, поднання рен : вибр прийому зйомки, план ально декорац з макетом або ну ракурсу, виду руху камери, малюнком, акторсько сцени, побудова операторського освтн знято в павльйон, з натурним лення, пдбр тональност кон тлом т. д.). Методи комбнован лориту, органзаця матералу но кнозйомки включають мен в наочному простор, побудова мзансцени руху фгур. Вин мага ясност форми, точност у вибор плану, ракурсу свтн лового акценту на об'кт. При зйомц кадрв акторських сцен мета композиц кадру Ч виразн не життя актора в образ. КОМПОЗИЦЯ ФЛЬМУ [вд лат. Compositio Ч складанн ня] Ч побудова, спврозмщення елементв сценарю та фльн му, що вдобража усвдомлен художником закономрност об'ктивно дйсност, яка зобран жаться, у систем даного твору;
спосб розгортання творчого осмислення матералу, сюжен ту в монтажний органзованй систем сценарю та фльму, що виража авторський задум. КОМП'ЮТЕРН ЕФЕКТИ В КНО [англ. Computer Efн fects] Ч уперше комп'ютери з метою управлння контрн олю над рухом об'ктв у кадр частково стали використовун ватися в 1977 р. на зйомках Зоряних вон та Близьких контактв третього вигляду, поставлених вдповдно двон ма головними представниками сучасного супервидовищного кно Ч Дж. Лукасом С Сплбергом, що пдтримали надтехнчну тенденцю, бля витокв яко стояв С Кубрик з свом фльмом л2001: Космчна одсн сея (1968). У 1982 р. група Дж. Вей з лукасвсько фрми ILM. бран ла участь у створенн стрчн ки Зоряний шлях II: Гнв Хана Ч на комп'ютер вдтвон рено неснуюче грське пасмо, а мертву планету перетворено на подбнсть Едему. У 1992 р. Релстон очолив колектив майстрв комп'ютерн них ефектв у фльм Смерть й личить Земекса (черговий Оскар Ч не можна було не оцнити наскрзну дрку, зрон блену в тл герон Голд Хон, що любснько розгулювала в кадр). Але найзнаменитший трюк, народжений Релстоном на комп'ютер, Ч це вигаданий герой Форрест Гамп з однон йменно стрчки 1994 р. (знову режисера Земекса), який у кнон хронц, що стала вже сторю, втаться за руку з президентом Джоном Кеннед. Отже не дивн но, що в актив Релстона опинин лася вже п'ята в його кар'р зон лота статуетка Американсько кноакадем. Проте за кльксн тю одержаних Оскарв дин ру майстер взуальних ефектв Д. Мерен, теж один з спвробтн никв лукасвсько фрми ILM. У ЗО рокв вн уперше опинивн ся серед володарв Оскара за спецефекти до картини мпен ря завда у вдповдь удару, друго в цикл Зоряних вон. У 1995 р. з'явилася перша пон внстю знята на комп'ютер анмацйна картина грашкова сн торя Дж. Лесстера, оголошена зразком кнематографа столтн тя. Проте стотно й те, що в катен гор кращ спецефекти приз Американсько кноакадем тод дстався австралйськй стрчц Бейб (або Чотиринон гий малюк). Унй британська компаня Хенсон'с Крейчер Шоп застосувала неймоврн анматронн ефекти з залученн ням складно комп'ютерно сисн теми не тльки для оживлення тварин, але для створення пон вного враження, що вони мон жуть синхронно розмовляти, причому на найбльших планах. Комп'ютерн тварини дють на екран в найбльш ризикованих для живих собак кадрах рмейка дсневського мультфльму Сто один далматинець (1996). Застосування комп'ютера в кно, безперечно, прорив до ран нш невдомо технолог, яка може значно змнити вс наш уявлення про кнематограф. Не виключено, що кно майбутн нього взагал зможе обходитися без акторв (комп'ютери скоро виявляться здатними вдтвон рювати волосяний покрив вдн тнки людсько шкри Ч штучн актори дуже дорого коштують). Робота ж режисера справд звен деться до профес комп'ютерн ного програмста, майстра взун альних спецефектв. Див. Мен ханчн ефекти в кно, Спецен фекти в кно. КОНТРАТИПУВАННЯ ФЛЬМУ [англ. Duping Procн ess] Ч виготовлення дублката (контратипу) фльму, що забезн печу збереження оригналу (наприклад, при виробництв фльмокопй). КОПРОДУКЦЯ [англ. CoProduction^ Ч спльне виробнин цтво] Ч псля закнчення Друго свтово вйни через економчний спад кностуд рзних вропейн ських кран об'днують зусилля для виробництва конкурентозн датних фльмв. Подбна практин ка була в 20- роки, проте успху не мала. Див. Континентальн фльми, квропейське кнеман тографчне спвтовариство. КУПЮРА Ч дубль яко-небудь сцени, який не потрапив у фльм. У деяких фльмах купюн ри показують пд час фнальн них титрв.
МАКРОЗЙОМКА - кнон зйомка середнх або дрбних об'ктв чи х деталей, струкн тури звичайно в масштабах вд 1:10 до 15:1. Проводиться за дон помогою спецальних (мкроанастигмати) або звичайних об'ктивв. Застосовуться з науковою технчною метою. М А Л О Б ЮД Ж Е Т Н Е КНО Ч загальна назва позаголлвудських фльмв, зроблен них незалежними кностудн ями, з бюджетом менше 3 млн дол. у США менше 50 тис. дон ларв у Рос. Див. нд. МАСОВКА [англ. Crowd] екранна сцена, в якй активно д велика кльксть людей. Основне завдання масово сцен ни Ч створення образу маси сцен (наприклад, батальних) у кнофльмах. Часто для ман совок запрошують непрофесоналв або акторв з низькою оплатою. МЕДЖЕРС [англ. Majors, вд Major Ч головний, великий] Ч суперстуд з числа голлвудських ггантв, що володють повним комплексом виробнин чих потужностей системою прокату.
Американськ (голлвудськ) найбльш кнокомпан: Paramount (дина безпосередн ньо в Голлвуд), Warner Bros, Universal, Disney, 20th Century Fox, Columbia (y 1991 p. куплена перейменована в Sony), MGM (у 1991 p. куплена Pathe). МЕХАНЧН ЕФЕКТИ В КНО Ч дос кнематограф няк не в змоз вдмовитися вд послуг фахвцв з механчн них трюкв, творцв усляких макетв, моделей, страховиськ, розробникв незвичайного грин му, що нод виклика справн жнй жах. Усе це Ч рукотворн ефекти, як поки що не може повнстю з успхом замнин ти жоден оптичний прийом або комп'ютерний трюк. Справжнм зразком кнеман тографчного змодельованого страховиська, що прославин лось у всьому свт, можна вван жати ггантську горилу Кнг Конга в однойменнй картин 1933 р. Американськ режисери М. Купер Е. Шедсак запросин ли майстра спецефектв Уллса О'Брайна, який створив мун ляж самого Кнг Конга (модель супермавпи була насправд завн бльшки всього 45 см), а також досторичних стот, що билися з ним. Наслдуючи Кнг Конга, японц псля вйни придуман ли свого монстра Ч Годзллу. У 1954 р. технк Е. Цубурая ран зом з конструктором Р. Тагасуг створив з гуми двометрового стародавнього страховиська, нбито розбудженого псля вин буху атомно бомби. Правда, в багатьох сценах знмалася не ця лялька, а актор X. Накадзма, одягнений у гумовий костюм Годзлли. А от новий Кнг Конг, ствон рений талйцем К. Рамбальд для фльму 1976 р. (премя Оскар за спецефекти), був уже дорогим анматронним апан ратом натурально величини, нашпигованим електронкою керованим на вдстан. Бльше мльйона доларв коштувала бла акула з Щелеп (1975) С. Сплберга, яку змакетував Б. Маттей, що ранше брав участь у робот над спецефекн тами для картини л20 000 ль пд водою (Оскар, 1954) ран зом з К. Мюллером зробив мон дель ггантського спрута. Зган даний маестро Рамбальд ще двч удостоювався Оскара, працюючи над зразками косн мчних страховиськ у Чужон му (1979) Р. Скотта створивн ши, можливо, найпопулярнша стоту в сучасному кно Ч симн патичного зворушливого прин бульця з ншо планети в стрчн ц нопланетянин (1982) С. Сплберга. Втм, у деяких сценах в костюм Е. Т. виступан ла карлиця Тамара де Тро зросн том усього лише 77 см вагою трохи бльше 18 кг. На стику двох рзновидв механчних ефектв Ч ствон рення моделей використання складного гриму Ч знаходяться Планета мавп (1968), Америн канський перевертень у Лондон н (1981) Ч спецально для заон хочення Р. Бейкера була введена нова номнаця за грим, Гарр Хендерсони (1987) Ч знову був вдзначений Бейкер, цього разу за вдтворення снгово людин ни, Бтлджус (1988), Приган дати все (1990). Деформуюч прийоми механ нчних ефектв присутн в тан ких нагороджених Академю стрчках, як Маска (1985), Дк Трейс (1990), Термнатор-2: Судний день (1991). Цн каво, що С. Унстон був вдзнан чений двч: як майстер взун ально-комп'ютерних ефектв, як творець спецгриму Ч Мн сс Даутфайр (1993), Ед Вуд (1994), тут мовби вддано шану давнй традиц, оскльки один з персонажв Ч актор Б. Лугош, вчний Дракула в кно Чокнутий професор (1996).
У двох останнх картинах був МКК МАУСНГ [англ. зайнятий великий майстер Mickey Mousing] Ч процес вигон гриму Р. Бейкер, що колись товлення мультфльму пд зан побував в шкур самого Кнг писану музику або озвучуванн Конга на зйомках верс 1976 ня готового мультфльму, щоб p., а також доклав руку до ствон звук у ньому був синхронзон рення мавпи Ч'юбакка в Зорян ваний з дю. Назвою для терн них вйнах. Див. Спецефекти мна став перший мультфльм в кно, Комп'ютерн ефекти В. Дснея про Мкк Мауса в кно. (1928) з синхронним звуком. Див. Анмаця. МЗАНКАДР - образне рн шення д в кадр з урахуванн МКРОЗЙОМКА - кнон ням усх виразних засобв кн зйомка об'ктв або х деталей нематографа. Термн уведений з збльшенням у 20Ч3500 ран режисером С. Ейзенштейгом. зв (за допомогою оптичного МЗАНСЦЕНА [вд фр. Mise en Scene Ч розмщення на сцен н] Ч розмщення дйових осб в обстановц д в сцен (серя кадрв, об'днаних днстю змсту, часу мсця д). Склан довою частиною мзансцени в кно мзанкадр. Велике знан чення в створенн мзансцени мають положення кнокамери, вибр плану, оптики т. д. снун ють багатопланов мзансцени з одночасним рухом (дю) на передньому задньому планах, глибинн мзансцени, зйомка яких проводиться за допомон гою наближення вддалення кнокамери, колов мзансцени т.д. мкроскопа) в 105 разв (за дон помогою електронного мкрон скопа). Застосовуться для дон слдження мкроструктури або зовншнього вигляду об'кту. МОНТАЖ [фр. Montage складання;
англ. Editing] 1. Складання, установка часн тин чого-небудь в дине цле за планом або кресленням;
2. Технологчний творчий процес об'днання знятих кан дрв (епзодв) у послдовност, що становить диний фльм. Право на останнй монтаж (last cut) Ч право, що його обстою продюсер, утручатися в творн чий процес на стад монтажн них робт.
МОНТАЖЕР [англ. Ediн tor] Ч фахвець, що здйсню монтаж вдповдно до режин серського сценарю вказвок режисера-постановника. Керу технчними операцями з розн бирання матералу, ного розн мтки, склеювання, пдготовки до озвучування перезапису, синхронзац, здач матералу у фльмотеку. МОНТАЖНО-ТОНУВАЛЬНИЙ ПЕРОД - Див. Постпродакшн. МОНТАЖНИЙ ЛИСТ [англ. Dope Sheet] Ч контрольн ний документ, що супроводжу кожну копю фльму в прокат. Мстить повний точний покадровий опис фльму вд перн шого до останнього кадру складаться за встановленою формою: 1. Порядковий номер монн тажного плану;
2. Опис змст монтажного плану;
3. Точний далог або змст написв;
4. Основний звуковий змст;
5. Метраж монтажного плану з точнстю до одного кадрика;
6. Загальний метраж фльму. МОРФНГ [англ. Morphing] 1. Виразний засб комп'ютерн но графки та анмац, що пон ляга в трансформац одного об'кта в нший шляхом плавн но, поступово, нби текучо деформац початково форми;
2. Принцип текучост форн ми, саме формування як прон цес.
НАПЛИВ [англ. Dissolveнаплив;
Mixing Action Ч змн шання] Ч з'днання двох знян тих сцен фльму, коли перша поступово переходить у другу. При проекц глядач бачить на екран одночасн зображенн ня обох сцен. НАТУРНА ЗЙОМКА [англ. Shooting on Location] Ч будьяка зйомка поза павльйоном за межами студ.
НЕЗАЛЕЖНЕ КНО - кнон фльми, що знмаються режисен ром без фнансово пдтримки велико кностуд або длово корпорац. Див. Альтернан тивне кно. НЕЗАЛЕЖН нд. Див.
НУМЕРАТОР-ХЛОПАВКА Ч Див. Хлопавка.
ОБРАЗОТВОРЧЕ РШЕНн НЯ ФЛЬМУ досягаться синтезом образотворчо-вин разних засобв кномистецтва майстернстю його творцв. Образотворче ршення фльму включа кнематографчн зан соби прийоми створення хун дожнх образв на екран. ОПТИЧН ВЗУАЛЬН ЕФЕКТИ [англ. Optical Efн fects] Ч одним з родоначальн никв цього люзонстського напряму в кно часом випадн ковим першовдкривачем був француз Жорж Мельс. Майстер спецефектв У. О'Брайн, що вже мав досвд роботи над фльмами Прин мара з дрмучо гори (1919) Втрачений свт (1925), першою екранзацю роман ну А. Конан-Дойла, так само майстерно поднував в однон му кадр в Кнг Конз штучн джунгл зображення акторв, що проектуються на крихтнон му екран. Пзнше вн разом з свом учнем Р. Херрхаузеном отримав Оскар за спецефекн ти (знов з застосуванням техн нки зупиненого руху) для стрчки Великий Джо Янг (1949) Шедсака, який створив нби нову версю свого ж Кнг Конга. Херрхаузен уже самон стйне ускладнив процес подн бно анмац д, назвавши його спочатку динамацю, потм супердинамацю. Завдяки цьому знят вдом сцени дуел скелетв у Сьомй подорож Синдбада (1958) подинку трьох акторв семи скелетв з мечами в Язон аргонавтах (1963). У 1992 р. Херрхаузен отримав премю мен Гордона Сойра за технчн досягненн ня в кно, яка прирвнютьн ся до спецального Оскара за кар'ру. Вперше рирпроекцю зан стосував у 1913 р. для картин ни Бродяга американський оператор Н. Дон. Задня проекн ця рчки Сени в мнатюр вин користана в стрчц Вбивства на вулиц Морг (1932) Р Флон р, який екранзував розповдь Е. По. За прийом транспарантно зйомки оператор Ф. Едуар серед нших творцв фльму Виродок Пвноч (1938) отрин мав почесну медаль на оскарвськй церемон. А ще через рк була введена номнаця за спен цефекти Ч цкаво, що Оскан ра удостолися зовсм не пон пулярн картини Вднесен втром Чарвник з крани Оз, а нин маловдомий фльм катастроф Сезон тропчних дощв, у якому майстри комн бнованих зйомок Е. X. Хенсен Ф. Серсен використали рзн методи проекц для вдтворенн ня землетрусу повен. Стих (вода, земля, вогонь повтря), що розбушувалися, потм нен рдко ставали справжнми ген роями в кно Ч досить назвати вдзначен Оскаром стрчки Пожнеш бурю (1942), Аван ря пд час занурення (1943), Вулиця Грн Долфн (1947), Коли стикаються свти (1951, потужна сцена занурення Манхеттена пд воду), Плимутська пригода (1952), л20 000 ль пд водою (1954), Ворогу глин бин (1957), Пригода Пон сейдона (1972), Землетрус (1974), Гнденбург (1975), Безодня (1989). На оскарвськй церемон в 1997 р. прен тендентом був Смерч з зан хоплюючими епзодами повн тряних торнадо. На початку 1997 р. вийшов Пк Данте про небезпеку вулканв, пон тм Ч Вулкан. На зор нмого кно виверження вулкана Етна було вдображено в талйськон му фльм Кабря (1914) Дж. Пастроне за допомогою багатон кратних експозицй спецальн но обробки плвки. Вдосконален ним прийоми рзного виду проекц, викон ристання дзеркал зйомок за системою блукаючо маски та блакитного екрана знан йшли найбльш витончене докомп'ютерне втлення в Блейдраннер (1982). А вперше простий оптичний фокус з змни кадру застосував Портер в класичному вестерн н Велике пограбування пон зда (1903). Для зйомок сцени в кмнат телеграфста на залзн ничнй станц було необхдно, щоб за вкном пройшов позд. Використовуючи чорне тло зан криваючи непотрбну в даний момент частину кадру, а потм за допомогою подвйно експон зиц зводячи два зображення в одне, Портер його оператор Дон досягли задуманого ефекту. Складнша розробка зйомки на чорному тл Ч блукаюча масн ка. У 1925 р. з допомогою був досягнутий величезний вплив на глядачв в епзод руйнуванн ня будвл Сенату в Бен Гур. Спосб блукаючо маски був удосконалений Фултоном в 1952 р. у стрчц Дарований кнь за допомогою процесу з блакитним екраном. Актори або модел вдображаються на тл яскраво освтленого блакитн ного екрана. Потм сцени перен знмаються двч, кожного разу в ншому фльтр: перший перен водить блакитне зображення д Волта Дснея отримали в чорне, другий Ч у бле. Знят заслужений Оскар. Усе це матерали використовуються було задовго до появи комп'юн при оптичному друц плвки терних ефектв в ункальному для того, щоб скомбнувати зон за технкою виконання грображення , наприклад, помсн во-анмацйному фльм Хто тити геров в якийсь пейзаж, пдставив кролика Роджера? де вони прогулюватимуться (1988) P. Земекса. Але поза нби в реальност. У 1957 р. в анн сумнвом те, що генерування глйськй кнокомпан Ренк комбнованих зйомок за допон був винайдений новий прийом могою комп'ютерв, що набуло створення блукаючо масн тотального поширення в суки з застосуванням пари нан первидовищному кно 80Ч90-х трю, завдяки якому була знята рокв, усе-таки пов'язане саме сцена нападу птахв на людей з оптичними ефектами колишн в знаменитому фльм Птаха нього кнематографа. (1963) А. Хчкока. А через рк ОПЦОН [вд лат. Optio виявився можливим танець акторв разом з мальованин вибр] Ч часткове (на деякий ми пнгвнами в стрчц Мер термн або з деякими обмеженн Поппнс (1964) Ч П. Еллен- нями) придбання прав на сцен шо, X. Ласк Ю. Лсетт з стун нарй.
ПАВЛЬЙОННА ЗЙОМКА [вд фр. Pavilion Ч шатро, легн ка споруда;
англ. Shooting on the Sets] Ч зйомка в спецальн но обладнаному примщенн (павльйон) безпосередньо на кностуд. У розпорядженн знмально групи весь персон нал кностуд, бутафорський, костюмерний та н. цехи вс нш потужност кнопдпримства. ПАКЕТ [англ. Package Ч пан кет] Ч результат девелопменту, формування основних пон чаткових складових кнопроекту Ч де, сценарю, пдбору команди, первинного фнансун вання. Пакети бувають рзнон го ступеня завершеност Ч аж до змонтованого фльму, коли його залишаться тльки прон сунути в прокат. ПАНОРАМУВАННЯ, ПАн НОРАМНА ЗЙОМКА [фр. Раnoramique] Ч прийом операторн ського мистецтва, заснований на поворот знмально камери в горизонтальному або вертин кальному напрямах. Виникан ючий при цьому ефект вдпон вда повороту або пднманню голови очей спостергача.
ПАРАЛЕЛЬНИЙ МОНн ТАЖ Ч спосб монтажу, при якому дя з двох або бльш пон слдовностей кнокадрв (тобто така, що вдбуваться в рзних мсцях) вмонтовуться в дину послдовнсть, щоб створити у глядача вдчуття одночасност того, що вдбуваться. ПЕРОД МАЛОКАРТИННЯ Ч час, упродовж якого внаслдок рзних причин знн маться мало фльмв. У Рос таких перодв було деклька Ч у 1920Ч1922 роках, коли розн руха наслдки громадянсько вйни вдсунули кновиробнин цтво на другий план. Наприн кнц 40-х Ч на початку 50-х pp. за розпорядженням Стална випуск картин у середньому складав близько десяти. Псля розпаду СРСР на початку 90-х pp. також спостергався рзкий спад кновиробництва. В Укран н перод малокартиння почавн ся псля 1992 року. ПЕРСПЕКТИВА [фр. Perspective, вд лат. Perspicere Ч сприйняття, уявлення] Ч пен редача на площин фотознмка зображення об'ктв вдповдно до т уявно змни х масштан бу, контурв, чткост, взамно орнтац, яка обумовлена стун пенем вддаленост об'ктв вд точки зйомки створю вдчутн тя глибини простору. Перспекн тивна побудова фотознмка забезпечуться вибором точки зйомки, а також у бльшост вин падкв фокусно вдстан об'кн тива фотоапарата. ПЕРСПЕКТИВНИХ ПОн кДНАНЬ МЕТОД - метод комбновано макетно кнон зйомки, заснований на з'днанн н в кадр зображень об'ктв, рзних за масштабом простон ровим положенням, для ствон рення люз реально перспекн тиви. Дозволя зображати, наприклад, людину велетнем або карликом, змнюючи вдн носн масштаби декорацй. ПДГОТОВЧИЙ ПЕРОД в СРСР у пдготовчий перод здйснються творча розробка окремих сцен кадрв, намчен них в режисерському сценар, проводиться виробнича пдгон товка до зйомок Ч уточнення всх необхдних матеральних витрат, розробляються експлн кац, ескзи, креслення, а тан кож календарн плани коштон риси для кожного знмального об'кта. Цю роботу веде вся знн мальна група основн вддли кностуд: вддл декорацйно технчних споруд, освтлювальн ний цех, звукоцех, цех знмальн но технки, цех комбновано зйомок та н. Так створються постановочний проект фльму, що визнача термни яксть подальших зйомок. ПОДВЙНА ЕКСПОЗИЦЯ [англ. Double Exposure] Ч операн торський прийом у кно телен взйний ефект у вдеозапис;
у кно Ч двократне експонування одн т ж кноплвки. Прон ста форма подвйно експозин ц поляга ось в чому: одне зон браження накладаться в кадр на нше, при цьому вдбуваться просвчування першого зобран ження через друге. Використон вуться при одночасному показ зставленн двох дй, що вдбун ваються у рзний час в двох рзн них мсцях, при зйомках титрв, наприклад, при застосуванн умовно образотворчо форми, наприклад, спогади т. п. Див. Багатократне експонування. ПОКАДРОВА ЗЙОМКА [англ. Animation, Stop-Moн tion] Ч звичайно використовун ться для анмац нерухомих об'ктв, зображень, що самомалюються, ляльок. Для дон сягнення комчного ефекту може бути використана при зйомц людей. Недолк ц техн нки в тому, що кожен кадрик виходить надмрно рзким, без змазування, характерного при зйомц реального руху. Див. Анмаця. ПОСТАНОВОЧН ЕФЕКн ТИ Ч мтаця декоративно-пон становочними засобами прин родних явищ Ч дощу, втру, снгу, туману т. п. Для здйн снення постановочних ефектв на кностудях застосовуються спецальн установки. Так, для мтац втру застосовуються втродуви. Зображення дощу в декорацях здйснються за допомогою спецальних дон щувальних установок. Для мн тац снгу використовуються пни, що швидко тверднуть, з синтетичних смол. Для мн тац туману Ч аерозол. З постановочними ефектами нод комбнують протехнчн ефекти. У поднанн з ними, а також з ефектами операторн ського освтлення комбнован ними зйомками постановочн ефекти значно пдвищують вин разнсть грових сцен, що знн маються в павльйонах натун ральних декорацях. ПОСТПРОДАКШН [англ. Postproduction Ч пслявироб ничий] Ч виробничий етап на завершальнй стад доведення фльму Ч включа переведенн ня фльму на вдео, створення комп'ютерних спецефектв, вдбр монтаж кращих дублв найбльш чтких фонограм. Пзнше додаються музика, спецефекти титри, а потм зворотне переведення на кнон плвку. ПЕРЕРИВИСТИЙ МОНн ТАЖ, Ч монтаж, при якому в яку-небудь сцену вставлятьн ся кадр, що не порушу послн довност д, але раптово змн ню мсцеположення персонан жв або другий план. ПРОБА НА РОЛЬ - Див. Кастинг. ПРОДЮСЕР [англ. Producн er вд англ. Produce Ч провон дити] Ч доврена особа фрми, що здйсню весь фнансовий контроль у процес постановн ки фльму. Продюсер Ч клюн чова фгура сучасного голлвудського кновиробництва. Безпосередньо вн знаходить грош на постановку вдпон вдно саме вн трима в руках пд контролем ус стад фльмовиробництва вд закупвл сценарю, пдготовчого перо ду, знмального процесу, прон сування прокату. Наприкнц 20-х рокв псн ля об'днання провдних кнофрм у монополстичну асоцн ацю, Голлвуд перетворився на ггантську фабрику, яка щорчно виробля деклька сон тень фльмв. Продюсери всма силами прагнули уподбнити кностудю промисловому пдн примству з виробництва конн сервв, черевикв чи автомобн в, де б можна було на практин ц застосувати систему форда або Тейлора. Звдси бере почан ток розчленовування процесу створення фльму на окрем не пов'язан мж собою етапи шин роке застосування конверно системи. Режисери втратили минул повноваження не вдповдан ли за фльм у цлому. Контроль над створенням картин перейн шов у руки продюсера, що предн ставля нтереси фнансиств. Цей чиновник, який дба нан самперед про комерцйну ренн табельнсть виробництва, ста ключовою фгурою в американн ськй кнематограф. Це вн, врешт-решт, затверджу сцен нарй, акторв, комплекту знн мальну групу навть вплива на прокат фльму. У 1927 роц в Голлвуд було всього 34 прон дюсери, як випускали 743 карн тини на рк. До 1937 року кльн ксть продюсерв збльшилася до 220, а випускали вони тльки 408 картин. З дяльнстю продюсера безпосередньо пов'язан так поняття, як промоушн, просун вання, розкручування, релз. Вдалий хд, знайдений у подач розкручування фльму, може стати причиною успху, як нан впаки, призвести до провалу. Часто режисери, особливо вн дом, бажаючи реалзувати де при цьому тримати нитки кен рвництва, стають продюсеран ми (нод досить успшно). Тан лант продюсера порвнянний з режисерським (Сплберг, Лун кас, Коппола). Диктат вд цьон го нтрохи не менший: вдомий випадок, коли Сплберг не пон рахувався з витратами вдпран вив половину знятого фльму до корзини, наказавши режин серу Земексу змнити головн ного виконавця фльму Назад у майбутн на М.Дж. Фокса. Людина, що вдповда за пдбр фахвцв, фнансуванн ня робт та х технчне забезпен чення, називаться продюсен ром. Якщо задум йому сподон баться, вн запропону сценан ристу або кнодраматургу, який писатиме сценарй картини, по дати йому його коротку версю (синопсис). Ця верся повинна мстити ключов моменти сюн жету опис головних персонан жв, а також намтки найбльш важливих сцен. Продюсер зобов'язаний стен жити за всма етапами кнон виробництва, але основне нан вантаження ляга на нього, як правило, на початковй зан вершальнй стадях процесу. Псля того як вн визначив тему майбутнього фльму та вдбрав людей, як будуть над ним пран цювати, його головне завдання поляга в тому, щоб забезпечин ти виконання графка робт у рамках встановленого бюджету. Кращ продюсери мають нюх на перспективний сюжет длову хватку при реалзац проекту. Оскльки у продюсерв так багато турбот, м допомагають спецально пдбран команди. Виконавчий продюсер допоман га роздобути кошти на постан новку картини. У цй рол часн то виступають режисери з безн доганною касовою репутацю, на зразок С. Сплберга. Помчник продюсера, як правило, трима пд контрн олем графк зйомок на кностун д або на натур. м допомага директор картини, що нфорн му продюсера про хд робт над фльмом. Фльми про роботу життя продюсерв: Останнй магн нат, Телемагнат, Гравець. ПРОЕКЦЙНИХ ПОкДн НАНЬ МЕТОД - метод комн бновано кнозйомки, заснован ний на поднанн в одному кан др деклькох (ранше знятих) зображень (перезйомкою х проекцй з одного екрана) або на проекцйному поднанн акн торсько сцени макета або ман люнка (зйомкою акторв на тл зображення, спроектованого на екран).
РОБОЧА НАЗВА [англ. Working Title] Ч назва фльму, пд яким вн вдомий пд час виробництва. нод робоча нан зва фльму вдрзняться вд назви, пд якою вн виходить на екрани. РАКУРС Ч прийом операн торського мистецтва: нахил оптично ос при зйомц, коли об'кт, знятий знизу або зверн ху, фксуться в скороченй по вертикал перспектив. Широн ко використовуться як виразн ний засб кномистецтва, дон зволяючи нби сумщати точку зору оператора з точкою зору одного з персонажв, виражати авторську позицю, пдкреслюн вати динамку д в монтажних шматках, показувати на екран виразну ммку актора на крупн них планах, розкривати рух людських мас у простор та н. РАПД [англ. Rapid Ч швидн кий;
Fast-motion Ч швидкий рух] Ч прискорена зйомка. При проекц на екран рух уявлятьн ся сповльненим. Використовун ться для зосередження уваги глядачв на окремих моментах зображення для спецальних ефектв (наприклад, епзоди спогадв, сновиднь т. п.).
РОЗКАДРУВАННЯ [англ. Story-board] Ч представленн ня сценарю у вигляд послн довност кадрв. к робочою схемою майбутнього фльму, що пропону рзн схеми, нан вть малюнки, креслення, з зон браженням кадрв, мсця, руху камери, а також вказвки щодо звуку (шуми, музика, голос за кадром, далоги т. п.). Р О З Ш И Р Е Н Е КНО [англ. Expanded Cinema] Ч виробнин цтво фльмв, у яких викорисн товуються технологчн новон введення типу лазера, голон граф, синтезованого звуку комп'ютерв. Р Е Ж И С Е Р [фр. Regisseur вд лат. Regere Ч управляти] Ч творча особа, що здйсню пон становку спектаклю або кнон фльму. У кнопроектах вин знача художнй лад фльму. Член команди. Режисери, як виршують також ус виробн нич фнансов питання, водночас продюсерами свох фльмв ( навпаки). На зор кнематографа не було подлу на профес продюсера рен жисера, згодом до продюсера перейшла бльша частина вин робничих функцй, а до режин сера Ч творчих.
РЕЖИСЕРСЬКИЙ СЦЕНАн антуражу епохи, що зображан РЙ [англ. Breakdown] Ч сценан ться на зйомках. Подляться рй Ч розробка екранно нтерн на наручний (дрбн предмети претац тературного сценан вжитку) сценчний (наприн рю режисером-постановником, клад, мебл або декорац);
ус сцени в якому звичайно прон 2. Обов'язков дан, встановн нумерован. Це тературний лен законами або спецальнин сценарй, повнстю пдготовлен ми нормативами для зазначенн ний до зйомки. У ньому знахон ня х в яких-небудь докуменн дять сво вддзеркалення також тах. технчн замтки. 1. Режисерське трактування РЕТРОСПЕКЦЯ [вд лат. твору;
Retro Ч назад + Spectare Ч дин 2. Система виробничо-творн витися, споглядати] Ч художн чих ршень (кльксть об'ктв, нй прийом. Показ сцени, в ярозкадрування, розбиття на кй показуються под, що мали плани, звуко-музичний компон мсце до часу д картини. Ч нент т. д.;
Див. Флешбек. 3. Технко-економчн пон казники, що визначають орган РИРПРОЕКЦп МЕТОД нзацю фнансування робт [вд англ. Rear Ч заднй, розн (апаратура, костюми, масовка ташований ззаду;
Back Projectн т. д.). ion] Ч метод комбновано кнон зйомки, що поляга в тому, що РЕКВЗИТ [лат. Requisi- об'кт зйомки розташовуться tum Ч потрбне] перед екраном, на який прон 1. У театр й кно Ч сукупн ектуться (звичайно з звон нсть предметв (справжнх ротного боку) наперед зняте або бутафорських), необхдних зображення, що служить тлом за сюжетом для вдтворення для сцени, що знматься.
САУНД ТРЕК [англ. Sound Track Ч звукова доржка] 1. Компонент фльму, що мсн тить далог, музику, розповдь звуков ефекти;
2. Фотографчна звукова дон ржка на кноплвц. СИНОПСИС [Synopsis] короткий змст фльму, переказ на деклькох сторнках сценан рю або проекту фльму. СКРИПТ-еЬОРЛ [англ. Script Girl] Ч звичайно жноча професя в захдному кно Ч секретар помчник режисен ра, веде докладний щоденник зйомки фльму. СПВПРОДЮСЕР - прон дюсер, що вдгра значну роль у створенн фльму або безпон середньо вдповда за адмн нстративну частину виробн ництва фльму. Спвпродюсер несе меншу вдповдальнсть за кнцевий продукт, нж продюн сер. Якщо у фльму бльше одн ного продюсера, це не означа, що вони спвпродюсери в техн нчному розумнн цього слова. СПЕЦЕФЕКТИ В КНО [англ. F/X Ч effects] Ч сучасн не супервидовищне кно, перш за все американське, що вин никло в епоху псля фльмв л2001 рк: Космчна одссея (1968) С Кубрика Зорян вйни (1977) Дж. Лукаса нен можливо уявити без спецен фектв. Навть дв сер вдон мо стрчки F/X, або люзя вбивства (1986, 1991), що розн повдають саме про голлвудського майстра спецефектв, який потрапля через це в масу непримностей, хоча виплутун ться з них завдяки свому рдн ксному вмнню творити дива. Утм, сну ще одна абреватун ра Ч SP-EFX, що означа все те ж саме: спецальн ефекти, як, у свою чергу, подляютьн ся на взуальн, лоптичн або фотографчн ефекти (правильнше кнематогран фчн), а також на механчн н або фзичн. До простих взуальних ефектв (хоч х треба було одного разу винайн ти) належать затемнення, витснення (або шторка), наплив, стоп-кадр, кашетування (особливе звуженн ня рамок екрана), складнш рирпроекця, сповльнена прискорена зйомка, лудрун ковування, подвйна бан гатократна експозиця, зйомка на чорному тл за допомогою блукаючо маски.
Механчн, фзичн або, накн ше кажучи, рукотворн ефекти, що вживаються в кно, можн на подлити на деклька видв. У першому з них головним пдн готовка моделей Ч вд створення яких-небудь автоматичних прин стров, включаючи роботв, до виробництва муляжв усляких монстрв або тварин величезних розмрв. При вдтворенн стран ховиськ рзного типу, а також деформованих людиноподбних стот спотворено зовншност самих людей використовуться складний грим, що представля нший вид спецефектв, як не оптично-комп'ютерними. Ман кетування ж рзних об'ктв, вин будовування декорацй у мнан тюр, як на екран мають виглян дати по-справжньому, Ч це теж розвиток принципу моделюн вання. Застосування рзноман нтних технчних пристосувань (декорац, що розгойдуться або крутиться, втродувв, пон ливних машин т. п.) допомага справити необхдний для кнен матографств вплив на глядачв, особливо у фльмах катастроф. Нарешт, не обйтися без сцен перестрлок, вибухв та нших протехнчних ефектв, якими особливо насичен бойовики. Ниншн поколння майн стрв спецефектв вважа за краще, витративши на зйомн ки мльйони доларв, усе пон трбне намалювати на комп'юн тер. Але все одно знаходиться який-небудь окремий дивак, який щось несподвано винан ходить уручну, це виявлян ться цкавшим вд змодельованого на розумнй машин. Таке спвснування рукотворн но комп'ютерно прац пон стйно збагачу одне одну оптимальною умовою для пон ступально ходи вперед. Див. Механчн ефекти в кно, Комп'ютерн ефекти в кно. СТОК-ШОТ [англ. Stockshot Ч фльм-кадр] Ч кноматерал, архвна зйомка. Уривок з фльму, що використовуться в ншому фльм. нод це урин вок з випускв новин, як, наприн клад, у фльм Дно Рз Похд на Рим (La Marche sur Rome). Цей метод дуже економчний часто використовуться в амен риканських сералах. СТОП-КАДР [англ. S t o p зупинка + кадр зупинений рух;
Stop-motion Trick] Ч кнен матографчний прийом, коли дя на екран завмира, мтун ючи фотографю. Популярний як останнй кадр Ч як еплог для прокрутки титрв.
СУБТИТРИ [англ. Subtiн tle] Ч текст, надрукований на нижнй частин кадру рдн ною мовою аудитор глядачв. СУБ'кКТИВНА КАМЕРА [фр. Subjective Camera] Ч зйомн ка називаться суб'ктивною, коли камера показу те, що бан чить персонаж. Дуже вмло цей прийом застосовував А. Хчкок, завдяки якому вн надал шин роко використовувався у фльн мах жахв трллерах. Повнсн тю прийомом суб'ктивна кан мера був знятий фльм Роберн та Монтгомер Жнка з озера (La Dame du lac). Режисер гра роль детектива Флпа Марлоу. Глядач бачить його тльки в ту мить, коли вн дивиться на себе у дзеркало. СУПЕРВАЙЗЕР [англ. Superviser Ч художнй кервник] Ч у США в 20- роки найбльш банки скуповували акц баган тьох кнофрм. Так, компаня Метро-Голдвн-Мейр була пов'язана з Чейз нешенл банк, Колумбя Ч з калфорнйн ським банком Джанн, фрма Ворнернер Бразерз Ч з банн ком Гарант траст т. д. Для спостереження за дн яльнстю Голлвуду банкри створили в 1922 роц Асоцацю кновиробникв прокатникв (МПАА), на чол яко був пон ставлений видний дяч респун блкансько парт Вльям Хейс. Комся Хейса (Див. Кодекс Хейса) об'днувала нтереси виробництва прокату. Доступ фльму на екрани був неможн ливий без дозволу ц комс. Крм того, банки вдрядили на кностуд свох уповнован жених Ч супервайзерв для контролю за процесом виробн ництва фльмв. На змну режин серу, що грав провдну роль на студях, прийшов адмнстран тор, який ма повноваження як дозволити,так заборонити виробництво фльму, визнан чати, годиться чи не годиться актор на головну роль, купуван ти сюжети готов сценар для майбутнх фльмв. Тльки для окремих талановитих режин серв робився виняток Ч вони були нби торговою маркою кнофрми. Переважна бльн шсть тих творчих працвникв, як робили швидку комерцйну продукцю, перебувала на стан новищ слухняних виконавцв. Псля 1926 року епоха самодн яльних експериментв незалежн них режисерв та пдпримцв закнчилася, зникли останн слди Ч режисери втратили свон боду дй, постановникв замни ли продюсери Ч уповноважен фнансового капталу з питань виробництва. Див. Продюсер.
СЦЕНАРЙ, КНОСЦЕн НАРЙ [тал. Scenario] Ч тен ратурна основа фльму Ч зан гальний термн, що означа надруковану працю, в якй ден тально розповдаться про пон д та далоги фльму. Звичайн но допрацьовуться на стад СЦЕНАРИСТ [англ. Scriн девелопменту до робочого сцен pt Writer] Ч розрзняють авн нарю. Професйно написаний тора тературного сценарю сценарй зважа на специфку (сюжету) робочого сценарю кномови, да можливсть пон (на основ якого робиться розн будувати вдеоряд майбутньон кадрування фльму). Автор го кнофльму. останнього Ч член команди.
Звичайно сценарй прон даться за певною цною, яка збльшуться до друго цни, якщо з нього зробили фльм. Наприклад, перша цна може бути $100 000, а друга $250 000. Це означа, що автор сценарю одержу $100 000 авансом пон тм ще $150 000, коли фльм буде знято.
ТЕХНКОЛОР [Technicн olor] Ч колр, одержаний за дон помогою фльтрв, був досить неприродним, до того ж зон браження часто виходило розн пливчастим. У 1917 роц Г. Калмус застосував так званий Технколор, при якому чорн но-бл знмки забарвлювалися в червоний зелений кольори, а потм скрплялися в дину стрчку, що дозволяло одержан ти потрбну колрну гамму. Тан кий метод застосовувався в бан гатьох класичних нмих фльн мах, зокрема в картин Чорн ний прат (1926). Але Калмуса все ще не задовольняла яксть кольору, вн розробив нову технологю, за якою червоний зелений кольори переносилин ся на третй знмок, що мстив вдтепер всю колрну взуальн ну нформацю, необхдну для вдтворення оригнального зон браження. Першою картиною, знятою за допомогою цього нового мен тоду трибарвного Технколора, став дсневський фльм Квти дерева (1932), а в хун дожньому кнематограф цей процес був уперше випробун ваний через три роки у фльм Бек Шарп. Проте система Технколор не тльки спожин вала втрич бльше плвки, нж звичайний чорно-блий фльм, але й потребувала спецально перероблено пд не кнокамен ри, що випускалася лише фрн мою Калмуса. Тому в 1930Ч 1940 роки Технколор зан стосовувався тльки в дорогих картинах, таких, як Чарвник з Оз Вднесен втром. На початку 1940-х рокв був створений новий рзновид Технколора, так звана систен ма Трпек, що об'днала три кольоров стрчки в дине цле, псля чого плвку можна було використовувати в звичайнй кнокамер. У найближче ден сятилття багато фрм почали випускати дешевш верс пон дбно багатошарово системи, Технколор утратив сво домнуюче становище в Голлн вуд. Сучасн системи Трпек мають набагато бльшу свтлон чутливсть, що дозволя одерн жувати куди чткше яскравн ше кольорове зображення, нж ранше. Т И Т Р И [фр. Titre, вд лат. Тtulus Ч напис] Ч ус текстов ман терали (що вдтворюються н терами), включен в кнофльм: пролог еплог, список творцв картини, виконавцв ролей, усх, хто брав участь у ство ренн кнокартини, а також пон яснювальн написи технчна нформаця. Титри з списком творцв фльму виконавцв ролей вдтворюються на початн ку або в кнц фльму. ТОНАТЕЛЬк, ТОНСТУн ДЯ [англ. Sound Studio] Ч звукозольоване примщення на кностуд або телецентр, в якому проводиться озвучун вання фльму або перезапис фонограм фльму. У тонатен лье екран для проектування озвучуваного фльму, мкрон фони, пюптри пульти для вин конавцв, а також пульт звукон оператора, який нод встановн лються в особливому примн щенн Ч мкшерн. Тонателье для мовного, шумового або мун зичного озвучування фльму мають рзн акустичн характен ристики рзний об'м. На нен великих кностудях звичайно одне унверсальне тонателье, акустичн характеристики якон го можна видозмнити залежно вд виду озвучування. ТРЕВЕЛНГ [Travelling] зйомка з руху. Камера рухома. Встановлються на колесах, рейках, автомоблях. 1. Назд: поступове наблин ження до об'кта. 2. Вд'зд: поступове видан лення вд об'кта. 3. Бчний тревелнг: супрон вд справа налво або злва нан право рухомого об'кта. 4. Вертикальний тревелнг: перемщення вд низу до верху або зверху вниз по вертикальн нй ос. 5. Супроводжуючий тревен нг: камера супроводжу рухи персонажа, слдуючи за ним або зажджаючи наперед нього. 6. Суб'ктивний тревелнг: камера нби зливаться з бан ченням рухомого суб'кта. 7. Оптичний тревелнг (ефект зйомки з руху): Див. Zoom (назд).
УТКАЮЧЕ ВИРОБНИн ЦТВО [англ. Runaway Prodн uction] Ч фльми, як вирон бляються поза Голлвудом для економ засобв на виробн ництво. Деяк компан вван жають за краще знмати фльн ми (частково або повнстю) в невеликих американських мстах (наприклад Птсбург) або Свроп. Вдом приклади, коли голлвудськ студ оренн дували виробнич потужност в Рос. Перший приклад цього типу продукц Ч фльм From the Manger to the Cross, випун щений у 1912 роц.
ФАНДРАЙЗИНГ [англ. Findrising] Ч пошук фнансового забезпечення проекту. ФЛЬМОКОПЯ [англ. Film Print] Ч позитивна копя кн нофльму, призначена для ден монстрац в кнотеатрах. Див. Позитив. ФЛЕПБЕК [англ. Flashback, вд Flash Ч спалах + Back Ч нан зад] Ч епзод(и) фльму, змст якого-(их) пов'язаний з подн ями, що передують йому (м), повернення до минулого, рен троспекця. Такий епзод часто важливим елементом фльму (наприклад, епзод, що вдтвон рю сконня злочину), служить для пдкреслення мотивац вчинкв геров. Прийом флешбеку характерний для фльмв Громадянин Кейн О. Уеллса, Хросма, моя любов А. Рене, Расемон А. Куросав. Так кнематографсти назин вають прийом, коли режисер обрива дю, щоб показати пон д, що вдбувалися в минулому, але пов'язан з сьогоденням, зумовили його. ФЛЕПФОРВАРД [англ. Flash-Forward Ч забгання впен ред, вд Flash Ч спалах + Forward уперед] Ч прийом, протилежний флешбеку, епзод фльму, який переносить дю в майбутн, пен редбача под. Застосовуться звичайно у фантастичному кно. ФОНОТЕКА [вд грец. Phoн ne Ч звук + Theke Ч сховище] Ч сховище фонограм. На кностун дях художнх фльмв у фонотецзбергаються записи рзних природних шумв Ч втру, дощу, грому, морського прибою, голон св тварин птахв, виробничих шумв. У фонотеках кностудй хронкально-документальних науково-популярних фльмв мстяться в основному музичн записи, що використовуютьн ся при звуковому оформленн фльмв. Фонотека вида тльн ки коп фонограм (оригнали не видаються). Псля закнн чення зйомок фльму вс запин си, що виконан в процес його виробництва являють нтерес для подальшого використання, здаються до фонотеки. ФРОНТПРОЕКЦп МЕТОД [англ. Front Projection Ч перен дня проекця] Ч метод комбн новано кнозйомки, при якон му зйомка реальних об'ктв робиться на тл зображення, що проектуться на вдображан ючий екран.
ХЛОПАВКА [англ. Clapн per] Ч невелика дошка, що мсн тить нформацю про фльм. На нй звичайно написано рон бочу назву фльму, мена рен жисера головного оператора, номер сцени дубля, дата час. Звичайно показують на пон чатку кожного дубля. Зверху нумератора прикрплена рукон ятка, якою хлопають для зан безпечення синхронзац аудо вдео. ХУДОЖНИК ФЛЬМУ [англ. Art Director] Ч автор обн разотворчо-декоративного рн шення фльму або телепередан ч. Пд кервництвом режисера працюють: художник-постановник, художники костюму, гриму, реквзиту, художник комбнованих зйомок та н.
часу. Пуск кнознмально апан ЦЕЙТРАФЕРНА КНОн ратури або включення освтн ЗЙОМКА [вд нм. Zeit - час + лювальних приладв здйснюн Raffen Ч пдбирати;
англ. Time- ться пристром, що зветься lapse Cinematography] Ч перен цейтрафер. Застосовуться ривиста кнозйомка одиночн для зйомки повльних процен ними кадрами з рвними, нан св (наприклад, розпускання перед заданими нтервалами квтки).
оригнальних сценарв. З цю ЧИТЧИК [вд англ. ReaderЧ метою читчики проглядають читач] Ч спвробтник агент- (прочитують) величезну кльства або студ, що професйно ксть нових видань, перодику, займаться пошуком дей або повдомлення в нтернет.
КНОПРОКАТ АДВЕРТАЙЗНГ [англ. Advн ertising Ч рекламування] Ч розн мщення рекламно продукц фльму у фой кнотеатрв. АМЕРИКАНСЬКА АСОн ЦАЦЯ КНО - центральн на органзаця американсько кнопромисловост, що вда питаннями виробництва прон кату фльмв. основна функн ця Ч захист нтересв великих дрбних кнофрм, що вхон дять в не (близько 100), ексн порт та мпорт фльмв, участь у мжнародних кнофестиван лях тощо. Вона здйсню також контроль за дотриманням сисн теми обмежень, т. зв. рейтинн гу ААК. Асоцаця ма бюро в 38 кранах (прибуток вд прон кату американських фльмв за кордоном склада бльше пон ловини загального прибутку). Створена в 1921 р. як Асоцаця кнопродюсерв кнопрокатн никв Америки, сучасна назва з 1946. АМЕРИКАНСЬКА АКАДЕМЯ [англ. КНОAcademy of Motion Picture Arts and Sciн ences] Ч громадська органзан ця, заснована в 1927 p., метою яко проголошувалося: пдвин щення художнього, культурн ного технчного рвня кно США. У 1997 р. налчувала пон над 5000 членв. Складаться з 13 рзних секцй Ч творчих технчних кноспецальностей (акторв, режисерв, продюсерв, костюмерв, монтажерв тощо). З 1929 р. щорчно присуджу приз кноакадем, вдомий як премя Оскар. Президентами кноакадем в рзн роки були так видатн кнодяч, як Фербенкс (1-й президент), Девс, Капратан. АНТИТРЕСТОВЕ ЗАКОНАДАВСТВО посилило заходи щодо кнематографа наприкнц 40-х рокв. Верхон вний суд США пдтримав рн шення одного з судв нижчо нстанц, пдтвердивши сн нування двох змов, спрямон ваних на встановлення монон польних цн, Ч горизонтально мж великими голлвудськими кномонополями вертикальн но мж кожним прокатникомвдповдачем його клнтами. У результат була оголошена протизаконною практика прон кату фльмв блоками, коли велик компан змушували власникв кнотеатрв брати деклька невдалих картин ран зом з тю, яка м справд була потрбна, , що для нас найн бльш важливо, кномонопол змушен були протягом 1948Ч 1952 рокв продати мереж кн нотеатрв, що належали м, збергши за собою лише права виробничо-прокатних органн зацй, що в якйсь Ч дуже вдн носнй Ч мр вдновило роль механзмв вльно конкун ренц саме в той перод. Див. Блок-букнг.
БЛОК-БУКШГ [англ. BlockBooking] Ч продаж некасових фльмв у навантаження до касових (тобто лу блоц або лу комплект), що нав'язун ться суперстудями кнотеан трам. Був частково блокований у 40-х роках застосуванням зан кону про антимонопольну дн яльнсть. На початку столття У. Ходкнсон, кервник кнон компан Парамаунт, устан новив чтку прокатну систему блок-букнг Ч продаж права на показ усх фльмв без винятн ку, що прокатувалися Парамаунтом. Система блок-букнг на початку столття сприятливо позначилася на розвитку прон кату, оскльки дозволяла власн никам кнотеатрв не викуплян ти фльми, а брати х у тимчан сове користування тим самим не завищувати цни на квитки. Але з часом подбна центран заця виробництво Ч прокат сприяла появ кномонополй, що природно не могло позитивн но впливати на розвиток кнен матографа. Власники незалежн них кнотеатрв як навантан ження до фльмв Грети Гарбо, Гер Купера або Сесль де Мля змушен були брати також всм або дев'ять фльмв класу Б В. Фльм з вдомим актором називали паровоз Ч вн тягн нув за собою на екран незалежн ного кнотеатру цлу низку ван гонв з товаром не найкращо якост. З травня 1948 року Верн ховний суд, псля тридцятирчн но судово тяганини власнин кв провнцйних кнотеатрв монополстичних кнотреств, ухвалив ршення, за яким було суворо заборонено систему букнгу блоку. Тепер студям уже не бун ло сенсу ставити щорчно по 50 картин, оскльки в умон вах вльно конкуренц лише десять чи п'ятнадцять картин мали шанс потрапити на екран. Катастрофа полягала в тому, що виробництво дешевих фльн мв класу Б В стало нен рентабельним, бо жоден кнон театр не хотв х демонструван ти. При створенн меншо кльн кост фльмв уже не було сенсу тримати численний адмнстран тивний, технчний творчий персонал. На всх кностудях почалися скорочення, причому загроза втратити роботу навин сла в першу чергу над письменн никами та акторами. За десять рокв кльксть акторв, що пен ребували у штат, зменшилася бльш нж наполовину, в 1946 роц х було 742, а в 1956-му Ч вже тльки 229. У цей же са мий час кльксть зайнятих на штатнй робот технкв зменн шилася з 24 до 13 тисяч. Велик кнозрки, в яких кнокомпан були особливо зацкавлен, почали вдмовлян тися вд численних контракн тв. Акторам стало зручнше пов'язувати себе з тю фрн мою, яка давала кращ умови ангажувала х на один фльм. Кльксть картин постйно зменшувалася, зате зростало прагнення дстати для участ в них знаменитостей. Кожен новий фльм прагнули прин красити менами найбльш популярних кнозрок. У свою чергу кностуд вдмовилися вд довгострокового плануванн ня, квдували школи майн бутнх зрок Ч очкування, поки народиться нова зрка, обходилося тепер дуже дорон го. Ранше для випробування творчих можливостей канн дидаток у зрки були картини класу Б. Нин експерименти з молодим поповненням прон водити стало нде. З мркувань економки майн же всюди були квдован тан кож сценарн вддли. Ранше студ купували теми або ж гон тов тературн твори, як були виробничим резервом, розрахон ваним на деклька рокв напен ред. Нин це стало непотрбним ризикованим. Шанси пробитин ся на екран мають тльки вдом автори й вдом твори. За бестн селер за театральний бойовик доводиться платити незрвнянн но дорожче. Але цей спосб можн на було застосувати тльки в одному випадку Ч автор тексту сам по соб повинен бути знамен нитою фрмою, накше ризик виявиться невиправданим. Так були наслдки пам'ятн ного ршення Верховного суду. Наслдки, як знайшли вдн дзеркалення в новй органзан цйнй та економчнй структун р виробництва 60Ч70-х рокв, названо Новим Голлвудом. Див. Антитрестове законодавн ство, Новий Голлвуд. БОКС-ОФпС [англ. Box Ofн fice Ч квиткова каса, касов збори] 1. Кабна в театр або ншому мсц розваги, де продаються вхдн квитки;
2. Валовий збр з проданих квиткв до розважальних зан кладв;
3. Потенцйний показник: Цей фльм матиме хорош кан сов збори;
4. Рейтингов таблиц касон вих акторв, режисерв, продюн серв.
L Оэ БОМБА [англ. Bomb] Ч нен дооцнен фльми, як провалин лися в прокат, дстали погану пресу не збрали очкуваних касових зборв (див. ндичн ка). Протилежнсть бомб Ч блокбастер. Див. Блокбастер.
БУКЕР [англ. Booker] - фан хвець кнотеатру, який займан ться плануванням кнорепертуару. Особливстю роботи знання специфки кнопрокату смакв публки.
ВКОВИЙ ОБМЕЖУВАЛЬн НИЙ РЕЙТИНГ - див. Клан сифкаця фльмв. ВТОРИНН РИНКИ - поле отримання додаткових доходв вд розповсюдження кнокарн тини псля кнопрокату (оснон вного ринку), включа телебан чення, тиражування на вдеокан сетах, CD-ROMax, новелзацю (книжкове видання сюжету), використання сюжетв у комкн сах, комп'ютерних грах, реклан м, друк атрибутики зображенн ня персонажв на побутовй прон дукц (майках, ручках тощо).
ДИСТРИБ'ЮТОР [англ. Distributor Ч розподльник, прокатник] Ч дистриб'ютори Ч власники лценз на прокат кнотворв Ч важлива ланка просування кнокартин вд вин робника (студй) до споживача (кнотеатрв, телемереж, вдеоринкв тощо). Дистриб'ютор займаться також рекламою фльму (в обумовлених прон порцях з власником фльму). Прибуток вд прокату длиться з кновиробником на пдстав договорв. ДРАЙВН [англ. Drive-inлзажджай усередину Ч кнон театри для автомоблств] Ч кнопаркнги з'явилися на пвдн на заход США, тобто всюди, де цьому сприяють клматичн умови. Вони являють собою вен личезний майданчик, на якому машини ставляться так, щоб, сидячи в них, було зручно бан чити те, що вдбуваться на гн гантському екран. В автомобл встановлються репродуктор, а якщо на вулиц холодно Ч елекн тричний рефлектор. У великих кнопаркнгах на 500 бльше машин встановлюються два або три екрани. Дтей можна доручити квалфкованй вихон вательц, яка опкуватиметься ними у спецально обладнаному зал з грашками. Тут же д ресн торан, з якого в машини принон сять гаряч страви. Якщо фльм виклика нудьгу, можна вин мкнути репродуктор, щоб звук не заважав розмовляти вечерян ти. Кнопаркнги створюють обн становку, що найбльш нагаду домашн умови, де вд глядача не вимагаться няких зусиль. Ця обстановка ма вс переваги клубу ресторану.
ЕММ [англ. Emmy] Ч прен стижна американська премя за телевзйн фльми.
ЗОЛОТИЙ ГЛОБУС [англ. Golden Globe Awards] Ч голлвудська кнопремя. З 1944 року щорчна премя Золон тий глобус нагороджу фльми та кнематографств у тринадн цяти номнацях свордною генеральною репетицю перед участю церемон Оскара. Див. Оскар.
НДИЧКА [англ. Turkey] погано зроблен фльми, що за своми художнми профен сйними показниками не дон тягують до стандартв середн нього кно. Подбн фльми, як правило, мають поган касов збори. Див. Бомба. КСЧЕНДЖ [англ. Exchanн ge Ч обмн] Ч прокатна контон ра, що забезпечу кнофльман ми тих, хто х демонстру.
КНОКЛУБ [англ. Film Club] Ч масова органзаця кн ноглядачв любителв кнон мистецтва. Кноклуби фнанн суються за рахунок членських внескв. Дяльнсть кноклубв поляга в органзац кнопереглядв, лекцй, дискусй. Перн ший кноклуб Друз сьомого мистецтва виник у Франц в 1920 р. за нцативою франн цузького кнокритика Р. Канудо, потм пд назвою Снеклуб був створений К. режин сером Л. Деллюком. У 20- pp. кноклуби об'дн нували навколо себе головним чином людей мистецтва. З пон явою звукового кно (кнець 20-х pp.) склався новий тип кноклубв для роботи з масон вим глядачем. Виникали вони крм Франц в нших кранах пд рзними назвами: Фльм фройнде в Нмеччин, Фльмлга в Ндерландах, Флм арт глд у США т. д. У багатьох великих мстах ентузасти кно почали вдкривати спецальн кнозали, де демонструвалися кращ фльми свтового кнон мистецтва. Особливо розвинун лася мережа кноклубв псля Друго свтово вйни. З'явилася безлч спецальних кноклубв: студентськ, шкльн, дитяч, вчительськ т. д. Виникла нен обхднсть координац роботи кноклубв. У зв'язку з цим були створен спочатку нацональн н федерац, а в 1947 р. Мжн народна федераця кноклубв (МФКК). До складу входить понад ЗО кран. Нацональн федерац великих кран об'дн нують сотн кноклубв кожна. Див. Мжнародна федераця кноклубв. КНОРИНОК [англ. FilmMarket] 1. Загальна назва вс сфери продажв кнопродукц;
2. Регулярн спецалзован ярмарки з розповсюдження кн нофльмв, де псля переглядв кновиробники можуть передан вати права на показ прокатнин кам демонстраторам. КНОФЕСТИВАЛЬ [англ. Film-Festival] Ч огляд, творче змагання творв кномистен цтва Ч художнх, хронкальнодокументальних, науково-пон пулярних, навчальних, спорн тивних, мультиплкацйних, телевзйних. Проводяться як мжнародн кнофестивал, так нацональн та регональн. КНОФКАЦЯ - у радянн ський перод система заходв, спрямованих на розвиток кн номереж (будвництво кнон театрв створення пересувних кноустановок) для обслуговун вання населення. Нин з розн витком вдеотехнки пд кнон фкацю слд розумти розпон всюдження кнематографчних засобв з навчальною, виробнин чо-технчною, дослдницькою, рекламною та ншою метою. КЛАСИФКАЦЯ ФЛЬн МВ Ч офцйна класифкаця фльмв, що визнача можлин всть х демонстрац для дин тячо та пдлтково аудитор. У США систему рейтингв було введено в 1968 р. зараз вона включа так рейтинги: G (General) Ч для будь-яко аудитор;
PG (Parental Guidanн ce) Ч дти допускаються на розн суд батькв;
PG-13 Ч для дтей до 13 рокв потрбен особливий дозвл батькв;
R (Restricted) Ч дти до 17 рокв допускаються тльки у супровод дорослих;
Хабо NC-17 (No C h i l d r e n ) дти до 17 рокв не допускаютьн ся. Рзниця мж останнми двон ма рейтингами поляга в тому, що рейтинг X привласнються вдверто порнографчним фльн мам, що демонструються в спен цальних кнотеатрах. Систен ма рейтингв, запроваджена у Великобритан, дещо вдн рзняться вд американсько: U (Universal) Ч для будь-яко аудитор;
PG Ч дти допускан ються у супровод батькв;
12, 15 18 Ч дти до вказаного вку не допускаються;
18R Ч дти до 18 рокв не допускаються (для порнографчних фльмв у спен цальних кнотеатрах). У США отримання рейтингу не форн мально обов'язковим для фльн му, але вдсутнсть рейтингу сильно обмежу врогднсть замовлення картини кнон театрами. У Великобритан фльм без рейтингу може бути показаний у кнотеатрах лише за ршенням органв мсцево влади, що фактично зводиться до заборони на прокат картин, що не отримали рейтингу. Вкан зан рейтинги розповсюджун ються також на прокат продаж вдеокасет. КЛРЕНС [англ. Clearance] Ч термн, протягом якого фльм може демонструватися тльки в даному кнотеатр. На початку столття У. Ходкнсон, кервн ник кнокомпан Парамаунт, установив чтку прокатну сисн тему. Вс кнотеатри, що стали клнтами Парамаунту, були подлен на п'ять категорй: перн ший екран (велик кнотеатри в центр, на жвавих мсцях), як одержували нов фльми вдран зу;
другий екран Ч кнотеатри трохи менш, в житлових район нах, куди фльми надходили пзнше, так дал. Щоб захисн тити клнтв вд одночасного показу одного того ж фльму в сусднх кнотеатрах, Ходкнн сон увв клренс. Вд Ходкнсона бере свй початок блокбукнг Ч продаж права на пон каз усх фльмв без винятку, що прокатувалися Парамаунтом. Див. Блок-букнг. КОДЕКС ХЕЙСА [англ. Hays Code] Ч система самоцензури, запроваджена голлвудськими студями, що регулювала змст американських фльмв з 1934 по 1968 pp. Кодекс був розроблений Органзацю американських кнопродюсерв прокатникв на чол з Уллом X. Хейсом у 1930 р. ввен дений у дю 1 липня 1934 p.. Причиною його ухвалення стала низка гучних скандалв, пов'язаних з приватним житн тям голлвудських знаменитосн тей, численн вимоги про ввен дення цензури в кно. Кодекс мстив конкретн заборони: на вказвку методв сконня злон чинв, на висмювання святост шлюбу, на зображення христин янських священнослужителв у поганому свтл, на включенн ня у фльми сексуальних сцен, поз жеств, на вживання нан вть м'яких богохульственних виразв, на сексуальн стосунн ки мж представниками чорно та бло раси тощо. Згдно з цим кодексом, у голн вудських фльмах не допусн калися критика яких-небудь релгйних переконань, показ хрургчних операцй, уживанн ня наркотикв, пияцтва, а тан кож жорстокост щодо дтей чи тварин. Використання лайок, навть не грубих, теж заборон нялося. Не можна було показун вати детал пограбувань актв насильства, щоб не заохочувати до порушень законност, а злон чинцям не дозволялося вбиван ти полцейських, хоча х самих можна було вбивати залюбки. Сувор обмеження накладан лися на все, що було пов'язано з сексом. Гол актори на екран н, показ одностатевих або мжрасових любовних зв'язкв навть пристрасн поцлунки категорично заборонялися. Вс фльми, що виходили в американський прокат, пон винн були дстати схвалення лофсу Хейса, як називали адн мнстрацю, що стежила за вин конанням кодексу. До контр актв кнозрок були включен н пункти про право студй звльняти х за скандальну поведнку у приватному житн т. Так, актриса . Бергман, що кинула чоловка заради талйн ського режисера Р. Росселлн, упродовж семи рокв була пон збавлена можливост працюн вати в Голлвуд. Деяк режин сери Ч А. Хчкок, П. Стерджес, О. Премнджер Ч знаходили рзн способи обходити кодекс Хейса, а соцальн змни в сусн пльств поступово приводили до його неофцйного пом'якн шення, хоча офцйно вн був переглянутий лише в 1966 р. Двома роками пзнше кодекс був скасований, йому на змну прийшла система вкових обн межувальних рейтингв.
ЛЦЕНЗЯ [англ. License вд лат. Licentia Ч право, дозвл] Ч оформлена належним чином передача власником (наприн клад, власником кнофльму) обмеженого права на викорисн тання (на певний термн або на певну кльксть копй) його твору.
МАЛТПЛЕКС [англ. Mulн tiplex Ч складний, складений] Ч сучасний кнотеатр з клькон ма комфортабельними залами, оснащеними системами долб. Малтплекси вдрзняються широким асортиментом фльн мв високою економчнстю. Зали мають загальне фой, бун фети дину технологчну петн лю. Див. Снеплекс. МАРКЕТИНГ [вд англ. Maн rket Ч ринок, збут] Ч пристосун вання кнопродукц до ринку на основ вивчення споживчого попиту. Активний маркетинг Ч низка заходв (включаючи рекламу), що мають на мет пдн вищити попит на той або нший фльм. МЖНАРОДНА ФЕДЕн РАЦЯ КНОАРХВВ [фр. International Federation of Film Archives, Federation Inteн rnationale des Archives du Film FIAF] Ч Мжнародна федеран ця кноархвв, ФАФ створен на в 1938 роц в Париж з мен тою збереження фльмв як дон кументв, що мають художн та сторичне значення. Один з роздлв ФАФ включа безн коштовн електронн верс, що висвтлюють проблеми збе реження кнодокументв Jourн nal of Film Preservation (з 1995 no 2003 pp.), вртуальний книжковий магазин, де можн на оформити передплату, пен релк журналв про кно телен бачення у формат PDF (понад 300 видань), а також платн електронн бази даних, зокрен ма по перодичних виданнях на тему кно телебачення на CD з анотацями 300 тис. статей. Див. Фльмотека. МЖНАРОДНА ФЕДЕн РАЦЯ КНОКЛУБВ [фр. International Federation of Film Societies Ч IFFS, Federation Internationale des Cine-clubs Ч FICC] Ч Мжнародна федеран ця кноклубв, МФКК була створена в 1947 роц в Париж з метою сприяти спвпрац мж кноклубами рзних кран. Див. Кноклуби. МЖНАРОДНА ФЕДЕн РАЦЯ КНОПРЕСИ [абр. FIPRESSI - фр. Federation Internationale de la Presse Cinematographique] Ч Мжнан родна федераця кнопреси, ФПРЕСИ. Створена в 1930 рон ц в Париж з метою пропаганн ди кномистецтва, а також для захисту професйних нтересв кнематографств. Генеральн на асамблея ФПРЕСИ знан ходиться в тал. Президент (з 2005 року) Ч Андрй Плахов. ФПРЕСИ часто вруча спецн альн призи на мжнародних кнофестивалях. МЕРЧАНДАЙЗИНГ [англ. Merchaintdizing] Ч частина рен кламно кампан, що включа випуск супутнх товарв з лон готипами або образами, що ман ють вдношення до фльму, та х продаж (авторучки, майки, бейсболки, канцелярськ тован ри тощо). МУЛЬТИПЛЕКС Малтплекс. див.
МЕЙНСТРМ [англ. Mainн stream] Ч основний потк кнопродукц.
НКЕЛЬОДЕОН [англ. Nickelodeon вд Nickel Ч монета в п'ять центв + грец. Odeon Ч театр] Ч назва кнотеатрв, що з'явилися в Америц на пон чатку XX столття. Перш десять рокв (1895Ч 1905), кнематограф провадив бродячий спосб. Тобто егзибтор (лexhibitor, людина, що демонстру фльми) здив з набором картин по рзних ран йонах показував сво фльми. нод це були спльн поздки з театром-водевлем, тод демонстраця фльмв поднун валася з рзними естрадними номерами. Ремсничу систему пдрвали два найважливш нововведення. По-перше, енергйн брати Майлз винайшли прокат. Вони змркували, що егзибторв можна спокусити брати бльн ше фльмв частше змнювати програму, якщо запропонувати не купувати фльми, а брати на якийсь час, усього за 20% х цни. Перший exchange Ч обмнн ний або прокатний пункт бран тв Майлз вдкрився в 1903 роц у Сан-Франциско. Через чотин ри роки таких пунктв було вже 150 по всй кран. Так було зан кладено ту могутню посередшщько-прокатну система, яка зараз одним з наржних камен нв американсько кнондустр. , по-друге, в 1905 роц в Птсбурз екзибторь, пдбадьорен н можливостями, як пропон нувало м введення прокату, зважилися на нову форму пон казу. Розрахувавши, що тепер на демонстрац одержуваних порвняно дешево фльмв знан чно менше шансв прогорти, а можна заробити, Джон Гаррс та його зять Гар Девс ризикн нули зняти порожнй магазин пристосувати його виключно для показу кнострчок. Щоб пдкреслити дешевизну квитн кв водночас респектабельн нсть свого закладу, прикрашен ного театральними аксесуаран ми забезпеченого панно для музичного супроводу сеансв, власники назвали його Нкельодеоном. З ц мит почався нкельодеоновий бум. Кнен матограф вирвався з театруводевлю на власн пдпримн ницьк простори. Про цей перод стор дуже цкаво розповв чудовий амен риканський режисер критик Птер Богданович у фльм Нкельодеон (1970). НОВЕЛЗАЦЯ [вд англ. Novel Ч роман] Ч створення н тературного твору за сюжетом популярного фльму. к одним з вторинних ринкв кнопродукц. ОСКАР [Oskar] - прен стижна премя Американсько кноакадем. Присуджуться з 1927 року (назва Оскар Ч з 1931 p.). Явля собою позон лочену статуетку заввишки 32,5 см. Передбачен рзн номн нац прем Ч за кращу режин суру, кращу чоловчу роль т. д., але найголовнша Ч за кращий фльм, яку вручають його прон дюсеру. Отримання Оскара на 30Ч40% збльшу доходи вд прокату фльму.
ПАЛЬМОВА ГЛКА [фр. Palme d'Or] Ч головний приз Каннського мжнародного кн нофестивалю. Найбльш прен стижний приз псля Оскара. П АРФУ МОВАНИЙ ФЛЬМ [англ. Aroma-Rama] Ч система для додавання вдчуття запан ху, винайдена в США Чарльзом Вессом, вперше була викорисн тана в документальному фльм Позаду велико стни (Вепnd the Great Wall, 1959). Пд час демонстрац фльму в певний час системи кондицонування наповнювали зал для глядачв схдними ароматами. Експерин мент широкого розповсюдженн ня не дстав. ПЕНН АРКАДИ [англ. Peн nny of Arcade] Ч попередники кнотеатрв. Будочки, що нан гадували автомати для продан жу газовано води. Опустивши монету, глядач дставав можн ливсть подивитися в щлинку невеликий фльм або навть цлу кнопрограму. У пенн арн кадах використовувалися кнетоскопи Едсона, призначен для ндивдуального переглян ду невеликих за тривалстю фльмв.
ПОСТЕР [англ. Poster Ч афн ша] Ч перша афша була вигон товлена на замовлення братв Люм'р перед першою публчн ною демонстрацю снематон графа в паризькому Гранд кафе в грудн 1895 року. Пон чинаючи з 1896 року афш вин готовлялися в друкарнях на зан мовлення кнодемонстраторв. З появою кнотеатрв х власн ники замовляли афш в друн карнях або у художникв. З розн витком системи кнопрокату на початку 10-х рокв XX ст. постен рв до окремих фльмв почин нають виготовляти виробнич дистриб'юторськ компан. ПРЕМ'кРА [вд фр. Ргетега Ч перша;
англ. Premiere] Ч перший публчний показ твору, якому переду звичайно могутн ня рекламна компаня, а сама прем'ра перетворються в шоу за участю творцв фльму, акторв-зрок, представникв масмеда, дерв громадсько думки. ПРЕС КИТ [англ. Press преса, англ. Kit Ч комплект] Ч матерали про новий фльм, вин готовлен студю виробником для використання на телебан ченн в прес. Прес кит склан даться з змонтованого блоку, до якого входять фрагменти з фльму та нтерв'ю учаснин кв зйомки. Також на вдеокан сет записан окремо нтерв'ю, фрагменти з фльму, рекламн ролики. Крм вдеокасети до комплекту прес кита входять фотограф з фльму текстова нформаця про його творцв. П Р И Й Н Я Т Н Е НАСИЛЬн СТВО Ч термн, що означа пом'якшення ефекту вд пон казу у фльмах жорстоких сцен. Наприклад, британське телебачення практику показ так званого прийнятного нан сильства (лиходй сам пада у пррву, замсть того, щоб зан гинути вд кул героя).
ПРОКАТНИК - див. Дисн триб'ютор. ПРОМОУШН [англ. Promн otion Ч просування] Ч компн лекс нформацйних, рекламн них та н. заходв, що мають на мет пдготувати сприятлив умови для створення фльму (його фнансування, залученн ня зрок тощо), а згодом макн симально велику аудиторю глядачв фльму. Просуванням фльму займаються як кновиробники, так прокатники та демонстратори.
РЕЙТИНГ [англ. Ratiн ng] Ч оцнка фльмв за рзнин ми ознаками, привласнення м категорй, свордного знаку якост, класу. За витратами на виробнин цтво: високо-, середньо- низькобюджетн. Ранше в америн канському кно фльми длили на клас А Ч продукця провдн них голлвудських студй-мейджорв, що складають мейнстрм Ч основний потк, клас Б Ч малобюджетн, другорядн вироби, що демонструвалин ся в дешевих кнотеатрах або як доважок до фльму класу А. Сьогодн клас Б Ч фльми, що випускаються для вдео кабельно телемереж. нон д зустрчаться поняття клас Z Ч ще дешевш стрчки, як робляться дуже швидко розн рахован на певну категорю глядачв, наприклад, молодь. За умовами виробництва: студйн, тобто випущен в сисн тем, як правило, великих голн вудських студй. Або нд Ч вдносно незалежн, оскльки спвпрацюють на певних етапах з голлвудською системою, але формально не пдкоряються й, тому можуть проводити гнучн кшу полтику, частше йти на ризик, експеримент.
Позастудйн: пдпльн андеграунд, паралельн, експен риментальн Ч авангард. За художнм рвнем, скорше орнтаця на публку, категон рю глядачв: масова продукн ця та елтарне кно (авторське, тобто коли особлива манера, почерк, стиль режисера часто переважують умовност жанн ру) або високохудожн Ч арткно Ч для пдготовленого глядача. Див. Вковий обмежн увальний рейтинг. РЕКЛАМНА КАМПАНЯ ФЛЬМУ [англ. Promotional Campaign] Ч комплекс рекламн них заходв широкого спектра (повдомлення в прес, по радо телебаченню, демонстраця рекламних роликв клпв пен ред сеансами по телебаченню, розклеювання афш, пристрй всляких презентацй, шоу, скандалв, створення легенд т. д., т. п.) з метою максимально популяризац рекламованого фльму. Рекламна кампаня фльму складовою частиною промоушн Ч його просування на ринок. Часто витрати на рен кламну кампаню в загальному бюджет фльму перевищують витрати на створення самого фльму. Див. Промоушн.
РЕКОНСТРУКЦЯ ФЛЬн МУ [англ. Reconstructed Film] Ч фльми, як зазнали впливу цензури Ч для розшин рення аудитор. Реконструн йован фльми не полпшун ються, а лише зазнають видан лення або змни деяких сцен, як явно говорять про орнтан цю фльму-оригналу (насильн ство, секс, нагота, нецензурн вирази). Реконструкц можуть також зазнавати фльми, як виявилися бльш або менш нен обхдно тривалост. Телефльн ми перетворюються для показу на великому екран, а кнофльн ми Ч для показу по телебаченн ню. нод виготовляються дв верс (реконструкц) фльму для рзних ринкв прокату. РЕЛЗ [англ. Release Ч вин пуск] Ч перший показ фльму в кнотеатр, з ц мит починан ться широкий прокат.
РЕСТАВРАЦЯ ФЛЬМУ [англ. Film Restoration] Ч низка заходв, зроблених фахвцями фльмосховища для вдновленн ня збереження фльму. Трин валий дорогий процес покадрово реставрац зображення на кноплвц (негатив або пон зитив) звуку для подальшого перекладу фльму на цифров або вдеонос, для подальшон го збергання. нод в процес реставрац використовують реконструкцю Ч виготовленн ню на комп'ютер кадрв, яких браку у фльм. РЕТРОСПЕКТИВА [лат. Retro Ч зворотний, назад + Spectare Ч дивитися] Ч зверн нення до минулого Ч наприн клад, показ фльмв якого-небудь пероду або присвячених якй-небудь тем.
ПАРТАЧ Ч так жартвливо в СРСР називали кномеханка в раз неяксно демонстрац фльмв.
ОПЕРАЦЯ ПДХОПЛЕННЯ Ч продаж пакету ншому кновиробнику. Придбаваючи пакет, кновиробник ста власн ником прав на кнотвр, вклюн чаючи права прокату.
CIHEMATEKA [Cinemateka] Ч див. Фльмотека. СНЕПЛЕКС [англ. Cineplex] Ч кнозал або мережа кнон залв, розмщених у торгових центрах. Найбльш широкого поширення снеплекси набули в США. Див. Малтплекс. СПОЙЛЕР [англ. Spoilerбуквально той, що псу] Ч нн формаця про фльм, яка, за зан думом творцв фльму, не повин нна розкриватися до певного моменту. накше задоволення вд кно може бути зпсоване. Типовим прикладом спойлера може бути нформаця про кнн цвку фльму. Чи, наприклад, у детектив нформаця про те, хто вбивцею (якщо, за задун мом автора, це повинно з'ясуван тися тльки в кнц).
ТЕГЛАЙН [англ. Tegline вд Teg Ч ярлик + Line Ч ня] Ч рекламний слоган фльму, який звичайно пишеться на пон стерах або супутнх просуванн ню фльму товарах (наприклад футболках). ТЗЕР [англ. Tiesser Ч кон роткий] Ч короткий трейлер, який звичайно випускаться за деклька мсяцв до безпосен реднього випуску фльму. Да коротку нформацю про те, яким буде фльм, приверта увагу публки до нього. Тзери звичайно набагато коротш за трейлер, як бльше говорять глядачам про сюжет. Див. тан кож Трейлер. Т Р Е Й Л Е Р [англ. Trailer йти позаду, прокладати шлях Ч рекламн ролики кнофльн мв] Ч короткий клп фльму, зроблений з рекламною метою. Трейлери завжди клели на кнц плвки фльму, що демонн струвався, прокручували х звичайно в перерв мж сеансан ми. Вперше трейлери застосун вали в Нью-Йорку, були вони просто мальованими заставн ками з титрами. Значна кльн ксть треилерв як ранше вин робляться в Нью-Йорку. Але це тому, що там працю бльн шсть компанй, що займаютьн ся випуском комершиалс, що рекламують будь-як товари, студ укладають з цими комн панями договори на постачанн ня необхдних треилерв. Практика ця набула широн кого розмаху. Дрбн пдприн мства зникли, поступаючись мсцем величезним рекламним агентствам, що дяли у сплц з пдпримстваминдустррозваги. Власн вддли треилерв збереглися лише на кностудн ях Уолт Дсней продакшенс, Уорнер Бразерс Юнверсал, хоча останн дв компан н користуються стороннми послугами. Трейлер стали важливим елементом кно марн кетингу, х створюють промисн лов компан, що спецалзун ються в розробц виробництв складних треилерв. Трейлери демонструються в кнотеатрах за деклька мсяцв до прем'ри рекламованого фльму. Трейлер одного фльму вин готовляються в клькох варанн тах: для внутршнього ринку, квропи, теле- кноверс. Див. Тзер.
УТРАЧЕНИЙ ФЛЬМ [англ. Lost Film] Ч до 1950 року фльми знмали на кноплвку з нтратною (займисто) оснон вою. Нтроплвка дуже недовн говчна, псля 70-ти рокв збен ргання виника безповоротна хмчна реакця Ч гдролз, що приводить до руйнування оснон ви або займання плвки. Багато фльмв, знятих на нтроцелюн лоз, з метою пожежно безпеки були знищен.
ФЛЬМОТЕКА [фльм + грец. Theke Ч сховище, ящик;
англ. Stock Library] Ч устанон ва, що займаться збиранням, зберганням, технчною обн робкою кнофльмв, а також х вивченням популяризацю. У 1938 р. органзувалася Мжн народна федераця кноархвв (FIAF), до завдання яко вхон дить популяризаця кращих творв свтового кно, мжнан родний обмн фльмв. Серед найбльших фльмотек: Госфльмофонд Рос, Французьн ка снематека, Нацональна кнобблотека Британського кнонституту, Центральний фльмархв Польщ, Кинобблотека музею сучасного мисн тецтва в США. У фльмотеках збергаються художн, наукон во-популярн, документальн н навчальн фльми. Багато фльмотек збергають також фотограф, книги, журнали, сценар, монтажн листи, есн кзи декорацй, костюмв, кно пресу та н. Фльмотеки випусн кають довдники, каталоги, пон кажчики, перодичн бюлетен, тематичн збрки Ч результат фльмографчно прац з систен матизац фондв та стор кно. Важливу частину роботи фльн мотек склада упорядкування вдновлення старих стрчок. Фльмоматерали пддаються регулярнй технчнй переврц реставрац, удосконалютьн ся технологя методв обробки профлактики плвки. Багато фльмотек мають у свому розн порядженн кнозали, де ден монструють стрчки минулих рокв. Фльмотеки влаштовун ють цикли лекцй переглядв з стор кно, ведуть популян ризаторську роботу в тсному зв'язку з дяльнстю кноклубв та нших громадських органн зацй. Див. Мжнародна феден раця кноархвв. ФПРЕСИ [FIPRESSI] див. Мжнародна федераця кнопреси.
ЦЕНЗУРА [вд лат. Censura] Ч державний нагляд за змсн том творв, що випускаються. Здйснються у вигляд поперен днього перегляду з подальшим дозволом до виходу або заборон ною. Подбна цензура у США сн ну у вигляд обмежень, що нан кладаються самими гльдями Ч так званий кодекс Хеса. Див. також Класифкаця фльмв.
КНОТЕХШКА АБЕРАЦЯ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ [англ. Aberration вд лат. Aberratio Ч ухиленн ня] Ч спотворення зображенн ня, викликан недеальнстю оптично системи: зображенн ня не цлком виразне, неточно вдповда об'кту або забарвн лене. Розрзняють геометричн ну (сферична абераця, кома, астигматизм, кривизна поля зображення, дисторся), хроман тичну дифракцйну аберацю. АНАМОРФОТ [англ. Апаmorphic Lens вд грец. Anamorphoo Ч перетворюю] Ч оптика, що стиска зображення по гон ризонтал, залишаючи пракн тично незмнною його вертин кальну складову. Застосовун ться в широкоекранному кно для того, щоб було можливо на стандартнй 35-млметровй плвц розмщувати зобран ження, що вдвч перевищують за шириною звичайне. Анаморн фотна оптика бува двох видв: спецальн анаморфотн об'кн тиви анаморфотн насадки, що встановлюються при знн манн перед звичайними об'кн тивами. Анаморфотн насадки простш функцональнш, але створюють зображення нижчо якост. Аналогчн сисн теми використовуються при кнопроекц. Анаморфотна оптика також дещо розтягу зображення по вертикал, скорочуючи при цьон му ширину мжкадрово меж з З до 0,6 мм, завдяки чому в шин рокоекранному кно досяган ться бльший, нж у будь-якон му ншому формат, вдсоток використання плвки пд зон браження. нод анаморфотна оптика застосовуться у фльн мах звичайного або кашетованого форматв для створення оригнального образотворчого ефекту: при нормальному перен гляд вс предмети виявляютьн ся подовженими, а рух уздовж горизонтально сторони кадру здаться прискореним. АНАСТИГМАТ [англ. Anastigmat Ч протилежне астигман тизму вд грец. An Ч негативна частинка астигматизм] Ч найн бльш довершений багатолнн зовий об'ктив, у якому скорекн тован астигматизм, кривизна поля зображення, кома, сфен рична хроматична абераця.
Да оптичне зображення висон ко якост. Застосовують голон вним чином у фотографчних кнознмальних апаратах. АСТИГМАТИЗМ [вд грец. А Ч негативний префкс + Stigme Ч крапка] Ч спотворення зон браження оптичною системою, пов'язане з тим, що заломлення (або вддзеркалення) променв у рзних перетинах свтлового пучка, що проходить, неоднан кове. Внаслдок астигматизму зображення предмета ста нен рзким. Кожна точка предмета зображаться розмитим елпн сом. АФОКАЛЬНА СИСТЕМА [вд грец. а Ч негативний прен фкс + фокус] Ч оптична сисн тема, фокус яко (точка, в якй збираються паралельн промен н) знаходиться в нескнченн ност. Афокальн системи зан стосовують для усунення абен рацю оптичних систем.
БОСКОП [Bioscope] - апан рат для знмання проекц фльмв, розроблений Максом та Емлем Складановськими в 1895 роц в Нмеччин. БОБНА [фр. Bobine - кон тушка] Ч котушка, на яку нан мотуться кноплвка для зан рядки кнознмального або кнопроекцйного апарата. Ден як кнокамери мають знмну касетну частину, куди помн щаться бобна з кноплвкою, що забезпечу швидку перезан рядку апарата пд час знманн ня. Бобною називаться також котушка для намотування магн нтно плвки, що використовун ться в пристроях запису вдн творення звуку.
ВДНОСНИЙ ОТВР - вдн ношення даметра дючого отвору об'ктива до його фон кусно вдстан. Квадрат вдн носного отвору визнача освтн ленсть у площин зображення часто називаться геометричн ною свтлосилою об'ктива.
ВИТСНЕННЯ [англ. Wipe] Ч змна одного монтажн ного плану ншим, коли друге зображення, нби всовуючись у кадр, поступово займа мсн це першого. Форма, напрям швидксть витснення буван ють рзн.
ДАПОЗИТИВ [вд грец. Dia Ч через + лат. Positivus Ч позитивний] Ч позитивне фон тографчне зображення на свтн лочутливому шар з прозорою пдкладкою (скл або плвц) для розглядання на просвт або проектування на екран. Вигон товляються у вигляд або окрен мих кадрв, або сер кадрв на однй плвц, об'днаних зан гальною темою (у вигляд дан фльмв). ДАПРОЕКТОР - оптикомеханчний прилад для проекн тування на екран зображень на прозорй пдкладц (дапозитин вв, дафльмв т. п.). ДАФЛЬМ Ч розташован в певнй послдовност позитивн н фотографчн зображення на кноплвц, звичайно об'днан загальною тематикою.
ДАФРАГМЕННЕ ЧИСн ЛО ОБ'кКТИВА - дорвню вдношенню задньо фокусно вдстан об'ктива до даметра його вхдно зниц (тобто величиною, зворотною вдносн ному отвору). Як витримка, явля собою експозицйний параметр, що визначаться при фотографчнй зйомц. ДИСТОРСЯ [вд лат. Distorsio Ч викривлення] Ч викривн лення зображення в оптичних системах через нервномрне збльшення предметв об'ктин вом вд його середини до крав. При цьому рзксть зображення не порушуться. ДОЛБ-ССТЕМ [англ. Dolby System Ч названа на м'я творн ця Ч нженера Долб] Ч система високояксного стереозвукон вого супроводу фльму вперше була використана в 1965 роц.
ЕКРАН, КНОЕКРАН [вд фр. Есгап Ч ширма;
англ. Screen] Ч натягнута на раму тканина, покрита спецальн ною речовиною, на поверхню яко проектуться зображенн ня. Екрани приналежнстю залу для глядачв у кнотеатр, де вдбуваться демонстраця фльмв. Широкоформатн, широкоекранн фльми, стен реофльми демонструються кожен на свому вид екрана. Для панорамного кно, наприн клад, робиться сильно згнун тий екран великих розмрв (деклька сотень м 2 ). У колон вй кнопанорам фльми прон ектуються на коловий екран з кутом огляду 360. На надвен ликих екранах (з спввднон шенням сторн 1.2,2) показун ють широкоформатн фльми, а широкоекранн Ч на екран нах з спввдношенням сторн вд 1:1,66 до 1:2,35.
МАКС [англ. Imax] Ч знн мально-проекцйна система, розроблена для виготовлення фльмв з можливстю х демонн страц на спецальних великих екранах. В макс використовун ються спецальн об'ктиви кн ноплвка, що ма розмр кадру втрич бльший, нж у стандартн них 30-млметрових фльмах.
КАДРИК КНЕМАТОГРАн Ф Ч Н И Й [фр. Cadre;
англ. Frame] 1. Окремий знмок на кнон плвц;
2. Простр на знмальному майданчику, що потрапля в рон боче поле об'ктива кнокамери;
3. Сцена, епзод кнофльн му, елемент кнематографчно мови (творець фльму мисн лить кадрами), складова часн тина розкадрування. Для кожн ного кадру (у значенн епзод) знматься деклька дублв. КАШ [вд фр. Caher Ч хон вати, затуляти] Ч непрозора заслнка у вигляд яко-небудь геометрично фгури (прямон кутника, ромба, трикутника, овалу т. п.). КНЕМАТОГРАФ [вд грец. Kinema, p. в. Kinematos Ч рух + Grapho Ч пишу] Ч первсна назва апарата для знмання на кноплвку рухомих об'ктв для подальшого вдтворення одержуваних знмкв шляхом проектування х на екран, а тан кож комплекс пристров метон дв, що забезпечують знмання демонстрацю фльму. Термн кнематограф уперше з'явивн ся став загальноприйнятим у його французькому варанн т снематограф, що означа систему створення показу фльмв, розроблену братами Люм'р. Часто термн кнеман тограф використовують у знан ченн кномистецтво. КНЕТОСКОП [грец. Кпetos Ч рухомий] Ч апарат для розглядання фотографчних знмкв, що швидко змнюван лися, при цьому створються враження руху знятих об'ктв. Кнетоскоп Ч один з поперен дникв кнематографа. КНОНДУСТРЯ - кно як галузь виробництва, загальн на назва всх пдпримств, нн ших виробничих сил, задяиих у створенн, просуванн покан з фльмв. КНОКАМЕРА - див. Кн нознмальний апарат. КНОПЕРЕСУВКА - портан тивна пересувна кнопроекцйн на установка для демонстрац в основному вузькоплвкових (16 мм) кнофльмв. У компн лект кнопересувки звичайно входять: кнопроектор, звуковдтворюючий пристрй, кнон екран, нод автономне джерело електроенерг.
КНОПЛВКА [англ. Stock] Ч свтлочутливий ман терал на прозорй еластичнй основ, покритй шаром фотоен мульс, що мстить мкрокристали (зерна) галогенду србла. Емульсивний шар кольорових плвок мстить, крм того, комн поненти, з яких при проявленн н утворюються фарбники. Кн ноплвки бувають 70-, 35-, 16-, 1,5-, 2x8 8-млметров. КНОПРОЕКЦЙНИЙ АПАРАТ, КНОПРОЕКТОР [англ. Film Projector] Ч оптикомеханчний апарат для проектун вання фльмв на екран. Оснон вн елементи кнопроекцйного апарата: стрчкопротяжний мен ханзм, що забезпечу рух фльн му, подаюча приймаюча касен ти, свтлооптична система, а тан кож системи звуковдтворення електроживлення. К Н О З Н М А Л Ь Н И Й АПАн РАТ, КНОКАМЕРА [кно + лат. Camera Ч склепння, кмната;
англ. Motion Picture Camera] Ч оптико-механчний пристрй для кнозйомки. Основн часн тини кнознмального апарата: об'ктив взирна система (вн зир), приводний механзм обн тюратор, механзм, стрибковий механзм. Розрзняють кнон знмальн апарати для зйомки на 70-, 35-, 16-, 9,5-, 2x8- 8-мм кноплвку.
ЛНЗА [нм. Linse, вд лат. Lens Ч сочевиця] Ч в оптиц Ч прозоре тло, обмежене опун клими або увгнутими поверхн нями (одна з поверхонь може бути плоскою), що перетворю форму свтлового пучка.
МУЛЬТБЕРСТАТ [англ. Staн nd] Ч пристосування для зйомн ки малюнкв, що складаться з столу спрямовано на нього камери, яка може перемщатин ся на вертикальних стйках. У сучасних мультверстатах пон ложення малюнка, рух камери експозиця контролюються комп'ютером. МУТОСКОП [Mutoscoре] Ч прилад для перегляду фотографй, винайдений амен риканцем Г. Кастлером у 1885 роц. Фотограф закрплюван лися на спецальному барабан, при швидкому обертанн якого створювалась люзя руху.
НАДШИРОКОКУТНИЙ ОБ'кКТИВ, ОСОБЛИВОШИРОКОКУТНИЙ ОБ'кКТИВ об'ктив, фокусна вдстань якон го не перевищу 15 мм. Вдрзн няться дуже великим кутом зору дуже великою глибиною рзкозображуваного простору. Оскльки надширококутний об'ктив створю стотн перн спективн спотворення ма значну бочкоподбну дисторн сю, вн застосовуться тльки з метою створення певного хун дожнього ефекту. Виразн осон бливост надширококутного об'ктива так ж, як у широкон кутного об'ктива, але виран жен вони набагато сильнше. Застосовуються тльки в кнен матограф звичайного кашетованого форматв. Надширон кокутний об'ктив називають ще риб'ячим оком, оскльки глядач фльму, знятого за дон помогою надширококутнон го об'ктива, бачить надводн об'кти так само, як людина або риба, яка дивиться на них чен рез товщу води, що спотворю бачення через великий коефн цнт заломлення води. НЕГАТИВ [вд лат. Negativus Ч негативний] 1. Зворотне зображення на плвц, яке одержують у рен зультат зйомки;
2. Знята, змонтована озвун чена плвка з титрами Ч кнон фльм. З такого негативу друн кують тиражн коп. Вартсть негатива Ч цна виробництва фльму без витрат на рекламну кампаню, тиражування копй та нших (уже прокатних) вин трат Ч найважливший фнанн совий показник при створенн кнокартини.
286 ОБТЮРАТОР [фр. Obturateur, вд лат. Obturo Ч закрин ваю] Ч заслнка, затвор, що перодично перекрива свтлон вий потк пд час перемщення кноплвки стрибковим механ нзмом у кнознмальнй кнон проекцйнй апаратур. ОБ'кКТИВ З З М Н Н О Ю ФОКУСНОЮ ВДСТАННЮ [англ. Zoom Lens] Ч об'ктив, фокусна вдстань якого може набувати рзних значень. У сучасних О З Ф фокусна вдн стань може змнюватися в ден сять бльше разв. Його вин користання да можливсть, по-перше, замнити деклька (дискретних) об'ктивв одн ним, що спрощу процес зйон мок дозволя точнше швидн ко вибудовувати кадр. Друга головна особливсть О З Ф Ч можливсть плавно змнюн вати фокусну вдстань об'кн тива безпосередньо в процес зйомки. Завдяки цьому ствон рються вдчуття, близьке до вдчуття назду (або вд'зду) камери, але не зовсм тотожне йому: при зйомц з руху в кан др змнюються перспективн спввдношення, а при зйомц з використанням О З Ф спвн вдношення першого другон го планв залишаться нен змнним. При зйомц плоских об'ктв назд (вд'зд) О З Ф вд назду (вд'зду) камери вн зуально в принцип нчим не вдрзняться. Через викладен причини, принципи використання О З Ф дещо вдрзняться вд принн ципв руху камери: якщо вин користання останнього частн ше сприйматься як кнематон графчна реалзаця фзичного руху, то застосування ОЗФ, скорше, характеризу рух психологчний. Збльшення, виконане за допомогою ОЗФ, означа звичайно концентран цю уваги на збльшуваному об'кт Ч навпаки. Ця межа, проте, досить тонка, до винан ходу О З Ф назд-вд'зд камери успшно виконував функц, що перейшли пзнше до ОЗФ. Ще одна важлива властивсть О З Ф Ч можливсть змни вен ликост з будь-якою довльно великою швидкстю, в той час як швидксть руху камери фн зично обмежена нерцю важн ко апаратури. Ця особливсть О З Ф дозволя миттво акценн тувати увагу на психологчно стотних деталях. У вдеоклпах швидк назди вд'зди О З Ф допомагають жорсткше ритмзувати зображення.
ПЛАН КНЕМАТОГРАФЧн Н И Й [англ. Shot] Ч вдносний масштаб зображення в кнон кадр. Плани кнематографчн н розрзняються за великсн тю. сну шсть видв плану щодо показу людини на екран: 1. Дальнй Ч людина на повний зрст оточуюче середовище, причому провдне значення ма показ цього середовища. 2. Зан гальний Ч людина на повний зрст. 3. Середнй Ч людина по колна. 4. Перший Ч людина до пояса. 5. Великий Ч голова людини. 6. Деталь. У процес зйомки вибр плану здйснюн ться шляхом наближення або вддалення знмального апан рата до об'кта зйомки або при незмннй вдстан мж апаран том об'ктом з використанням об'ктивв з рзною фокусною вдстанню. Для плавного пен реходу на рзн плани застосон вуться зйомка з руху (назд, вд'зд) або зйомка об'ктивом з змнною фокусною вдстанню. ПОЗИТИВ [вд лат. Positivus Ч позитивний] Ч плвка з зображенням, яке одержун ють за допомогою контактного або оптичного друку вдповдн но на чорно-блу або кольорову плвку. Див. Фльмокопя. ПРАКСИНОСКОП [англ. Praxinoscope] Ч оптичний прин лад, запатентований Е. Рейно в 1877 роц. Прилад складався з вдкрин того цилндра з висотою стнок близько 10 см. На внутршньон му боц цилндра розмщена смуга з 8 або 12 мнатюрами. У центр цилндра розмщена дзеркальна призма, кльксть сторн яко вдповда клькосн т мнатюр. Внутршнй радус призми склада половину ран дуса цилндра. Таким чином кожна мнатюра вдображан ться у вдповднй гран прин зми, при обертанн цилндра виникав анмацйний ефект плавного руху. Надал прилад був удосконалений дстав нан зву Оптичний театр. Проекця [вд лат. Projectio Ч кидання вперед] Ч вдтворення на екран фльму за допомогою кнопроекцйного апарата.
СНЕМАТОГРАФ [фр. Cinematographique] Ч застарла назва кнематографа. Бере пон чаток вд назви апарата снен матограф, винайденого братан ми Люм'р. СИНХРОНЗАЦЯ [вд грец. Synchronismos;
англ. Lock;
Synchronization] Ч об'днання кноплвки з фонограмою так, щоб артикуляця вдповдала мов, що чуться. СТРИБКОВИЙ МЕХАн НЗМ, Ч вузол стрчкопротяжного пристрою в кнознмальн ному, кнопроекцйному кнон копювальному апарат. Забезн печу переривисте (стрибком) перемщення кноплвки у фльмовому канал з метою пен родично змни кадрв у процен с зйомки, кнокопювання або перегляд фльмв. СЛАЙД - Див. тив. Дапозин кнооператора для стйкост кн нокамери пд час руху.
и СТЕРЕОСКОШЧНАКНОЗЙОМКА [вд грец. Stereos Ч тлесний, твердий, об'мний, просторовий + грец. Skopeo Ч дивлюся, розглядаю] Ч забезн печу отримання на кноплвц зображення у вигляд стереон пар (об'кт знмають одночасн но з двох або деклькох точок зору). Проектування тако кн ноплвки на екран (з викорисн танням спецально апаратури) дозволя глядачев бачити зон браження об'мним.
ТЕЛЕКНОПРОЕКТОР пристрй для показу кнофльн мв по телебаченню. У телекнопроектор зображення, зафксоване на кноплвц (к нозображення), прочитуться оптико-електронним пристрон м перетвориться у вдеосигнали, що передаються по мерен ж телевзйного мовлення.
СТЕДКАМ [англ. Steadycome, вд Steady Ч постйний, стйкий + С о т е Ч стояти, трин матися] Ч спецальне пристон сування, що крпиться на пояс СТРОБОСКОП [англ. Stroboн scope;
вд грец. Strobos Ч кружн ляння + Skopeo Ч дивлюся] Ч прилад, що дозволя бачити рухомий об'кт нерухомим;
мсн тить мпульсне джерело свтла з регульованою частотою спалан хв оптичний затвор. За допон могою стробоскопа демонструн ться стробоскопчний ефект Ч сприйняття швидко змни зображень окремих моментв руху тла як безперервного його руху. Перш дослди з стробосн копчним ефектом стали важн ливим чинником на шляху до винаходу кнематографа.
ФЛЬМОСКОП [вд англ. Film Ч фльм + грец. Skopeo Ч дивлюся, розглядаю] Ч оптичн ний прилад для розглядання на просвт кадрв дафльму. нод термн фльмоскоп зан стосовують щодо простих дан проекторв. ФЛЬМОСТАТ [фльм + грец. Statos Ч що стоть, нерухон мий] Ч металева шафа для збен ргання рулонв (роликв фльн мв). Щоб уникнути швидкого висихання кноплвки, всерен дину фльмостату помщаться пористий матерал, просочений зволожуючим розчином. ФОКАЛЬНА ПЛОЩИНА ОПТИЧНОп СИСТЕМИ площина, перпендикулярна оптичнй ос системи, що прон ходить через головний фон кус. ФОКАЛЬНА ПОВЕРХн НЯ Ч поверхня, на якй розн ташовуються фокуси оптично системи при рзних нахилах свтлових пучкв, що проходять через не. В деальнй (безаберацйнй) оптичнй систем фон кальною поверхнею фокальна площина. ФОКУС В ОПТИ - [вд лат. Focus Ч вогнище, вогонь;
англ. Focus] Ч точка, в якй перетинаються промен або х продовження псля виходу з оптично системи за умови, що на систему пада пучок променв, паралельних оптичн нй ос.
ЦЕЙТРАФЕР - часовий [ е ханзм, що забезпечу покад ову зйомку або тривалшу ро оту кнокамери.
ЧАСТОТА КАДРВ [англ. Frame Frequency] Ч частота змни кадрв при кнозйомн ц (або кнопроекц);
те саме, що швидксть зйомки. Станн дартна частота кадрв - 24 кан дри за секунду (у професйнон му кнематограф), 16 кадрв за секунду (в аматорському).
Н Д Е К С ТЕРМНВ Американська асоцаця кна - 252 Американська кноакадемя - 252 Американська нчь - 211 Американський план - 53 Американський монтаж -211 Амплуа - 7 Анаморфот - 279 Анастигмат - 279 Английська комедя - 53 Андеграунд - 54 Анматронка - 211 Анмаскоп - 211 Анмацйне кно - 7 Вамп - 56 Анмаця - 7 Велика люзя - 13 Анме - 9 Великий нмий - 57 Антигерой - 9 Вервулф - 139 Антитрестове законадавВестерн - 139-142 ство - 252 Вестернмен - 213 Антиутопя - 135 Вльне кно - 57 Антифльм - 54 Вртуальна реальнсть у кн Арбайтер фльм - 54 но - 213 Арт-кно - 9 Видовий фльм - 13 Арт-хаус - 9 Виконавчий продюсер - 213 Астигматизм - 280 Виробничий фльм - 142 Афокальна система - 280 Внутршньокадровий монн Афроамериканське кно - 9 таж-213 Вонний фильм - 142-144 Багровий фльм - 136 Вковий обмежувальний Баддснема - 136 Багаторазове експонуванн ня - 212 Бенн - 55 Бографчний фльм - 136 Боскоп - 280 Блокбастер - 11 Блок-букнг - 254 Блукаюча маска - 212 Блексплуататорський фльм - 136 Бленк фильм - 136 Бобна-280 Бойовик - 136-138 Бокс-офс - 255 Боллвуд - 12 Бомба - 256 Букер - 256 Бурекас фльм - 55 Бутафоря - рейтинг - 257 Вторинн ринки - 257 Вуличний фльм - 59 Вуця - 145 Витиснення - 281 Гангстерський фльм - 146148 Гей кно - 148 Геронтологчний фльм 149 Гбридний фльм - 149 Гньйоль - 59 Голлвуд - 14-15 Грський фльм - 59 Готичний фльм - 149 Група Дзи Вртова - 59 Група тридцати - 60 Гег - 214 Гегмен - 214 Гемблнг пкче - 146 Гендайгеки - 149 Дадазм - 61 Дане фльм - 150 Девелопмент - 215 Дедраматизаця - 61 Десята муза - 16 Детективний фльм - 150152 Джазов комед - 152 Дапозитив - 282 Дапроектор - 282 Дафильм - 282 Дафрагменне число об'кн тиву - 282 Дверсифкаця кнонду стр - 215 Дикторський текст - 215 Динамчна композиця 215 Дна-фильм - 152 Директор фльму - 216 Дистопя - 153 Дисторся - 282 Дистриб'ютор - 258 Догма - 61-63 Докудрама - 153 Документальне кно - 16 Долб-систем - 282 Дорожн кно - 153 Драйвн - 258 Другий киноренесанс - 64 Дублер - 216 Дубль - 216 Д у б л я ж - 216 Екран - 283 Екранн форми - 218 Експлуататорський фльм -154 Експресонзм - 65 Екстремальне кно - 154 Ексцентризм - 65 Ексцентрична комедя - 154 Екшн - 155 Емм - 259 Епк - 155 Еротика - 155 Ефект запаморочення - 218 Ефект Кулешова - 66 Ефект присутност - квропейське кнематогран фчне спвтовариство - 217 Жанр - 67 Жночий фльм - 156 Жовтий фльм - 67 Залзний сценрй - 219 Запекла кров - 158 Затемнення кадру - 219 Звукооператор - 220 Золотя серя - 69 Золотий перетин - 70-71 Золотий вк Голлвуду Золотий глобус - 259 Зомб-фльм- 158-159 гровий фльм - 18 сус-революця - 72 конографя - 221 макс - 283 ндичка - 260 нд - 221 нтелектуальне кно - 72-73 нтерактивне кно - 18 нтертитри - 221 стерн - 160 сторична драма - 160 сторичний фльм - 160 ксчендж - 260 Кадрик кнематограф чний-284 Камео - 19 Камера стло - 74 Камершпле - 74-75 Калгаризм - Камерний фльм - 160 Картуш - 19 Каскадер - 222 Кастинг - 222 Кацугек - 75 Каюджа-ейра - 161 Кенгуру-вестерн - 75-76 Кепер фльм - 76 Кберпанк - 161 Кднепнг- 161-162 Кнематограф - 284 Кнетоскоп - 284 Кно - 19 Кно контестац - 76-77 Кно виживання - 162 Кнодекламця - 79 Кно категор А - 19 Кно категор Б - 20 Кно категор З - 22 Кнознавство - 78 Кнодраматургя - 222 Кножанр - 79 Кномпресонзм Кнокамера - 284 Кнок - 79 Кноклуб - 261 Кномоголи - 222 Кнопарем - 79 Кнопересувка - 284 Кноплвка - 285 Кнопроекцйний апарат -285 Кнопропаганда - 77 Кноринок - 261 Кноскрипт - 81 Кнознмальний апарат Кнотрюк - 222 Кнофестиваль - 261 Кнофкаця - 261 Кнофльм - 24 Кнохронка - 24 Кстоунськ комед - 81 Ктч, кч - 24 Класифкаця фльмв - 262 Клренс - 262 Кодекс Хейса - 263-264 Колоризаця - 222 Колористичне ршенне фльн му - 223 Комбнована кнозйомка -223 Комедя - 163 Комедя абсурду - 82 Комедя звичав - 164 Комедя станв - 164 Комкси у кно - 25 Комчний - 82 Композиця кадру - 223 Композиця фльму - 224 Комп'ютерн ефекти у кно - 224-225 Континентальн фльми - 82-83 Контратипування фльму -225 Контпропагандистськ фльн ми - 83 Копродукця - 225 Костюмна драма - 164-165 Кримнальний фльм - 165166 Крисла та клюква - 25 Культовий фльм - Культурфльм - 83 Кунг-фу фльм - 166 Купюра - 225 Лав стор - 167 Лесбйськ фльми - 167 Лнза-286 Лцензя - 265 Макгафн - 84-85 Макрозйомка - 226 Малобюджетне кно - 226 Малтплекс - 265 Маркетинг - 265 Масовка - 226 Маргнальне кно - 85 Мартал артс - 168 Меджерс - 226 МЖНАРОДНА ФЕДЕРАн ЦЯ КНОАРХВВ - 265 МЖНАРОДНА ФЕДЕРАн ЦЯ КНОКЛУБВ - 266 Мжнародна федераця кнопреси - 266 Мелодрама - 168-169 Мерчандайзинг - 266 Механичн ефекти у кно - 226-228 Мзанкадр - 228 Мзансцена - 228 Мкк мауснг - 228 Мкрозйомка - 228 Мстеря - 169 Мовне кно - 27 Молоджний бунт - 169 Молоде нмецьке кно - 85 Монтаж - Монтаж атракцонв - 85 Монтажер - 229 Монтажний лист - 229 Морфнг - 229 Мувбрати - 27 Мультиплекс - 266 Мультиплкацйне кно - 27 Мультверстат - 286 Мутоскоп - 286 Мильна опера - 170 Мзйнстрм - 266 Мюзкл - 171 Навжена комедя - 87 Надширококутний об'кн тив - 287 Надприродня (моторошна) фантастика - 173-174 Наплив - 230 Народний стиль - 87 Натурна зйомка - 230 Натурщик - 87 Науково-фантастичний фльм - 174-175 Негатив - 287 Нжний реалзм - 88 Незалежне кно - 230 Незалежн - 230 Нме кно - 28 Нео-Голлвуд - 89 Неореалзм - 89 Нкельодеон - 267 Ннзя фльм - 176 Нова речевсть - 90 Нова хвиля - 91-92 Нова хвиляОфуна - 93 Новелзаця - Нове австралйське кно -93 Нове американське кно -93 Нове гонконгське кно - 93 Нове ндйське кно - 94 Нове талйське кно - 94 Нове китайське кно - 95 Нове нмецьке кно - 95 Нове шведське кно - 96 Новий Голлвуд - 97-98 Новий реалзм - 99 Ностальгйний фльм - 176 Нумератор-хлопавка - 230 Нью-йоркська нова хвин ля - 99 Нью-йоркська школа - 99 Образотворче ршення фльн му - 231 Обтюратор - 288 Об'ктив з змнною фокусною вдстанню - 288 Окер - 177 Оптичн й взуальн ефекн ти - 231-233 Оскар - 268 Опцон - 233 Павильйонна зйомка - 234 Пакет - 234 Пальмова глка - 269 Памфлет - 178 Панорамування - 234 Панорамне кно - 29 Паралельне кно - Паралельний монтаж - 234 Паризький жанр - 100 Пародя - 178-179 Парфумований фльм - 269 Пенн аркади - 269 Пеплум-179-181 Партач - 273 Перод малокартиння - 234 Перспектива - 234 Перспективних поднань метод - 235 Шнку-ейга - 181 План кнематографчний -289 Пдготовчий перод - 235 Пджанр, субжанр - 100 Пдпльне кно - 100-101 Пдлткове кно - 181 Пдсвдомий фльм - 102 Подвйна експозиця - 235 Позитив - 289 Покадрова зйомка - 235 Полар - 182-183 Полжанровсть - 183 Полтичний фльм - 183-184 Полцейський фльм - 184 Полекран - 29 Повнометражний фльм -29 Популзм - 102 Порнографчний фльм 184 Постановочн ефекти - 236 Постановочний фльм - 29 Постер - 269 Постмодернзм - 102-104 Постпродакшн - Поцлунок у дафрагму 104 Поетичний реалзм - 104 Поетичне кно - 104 Празька весна - 105-106 Праксиноскоп Прем'ра - 269 Прес кит - 269 Прийнятне насильство 270 Прквел - 29 Пригодницький фльм 184-186 Проба на роль - 236 Продюсер - 236-238 Проекцйних поднань мен тод - 238 Прокатник - 270 Промоушн - 270 Пряме кно - 106-107 Психодрама - 186 Психотронк - 187 Робоча назва - 239 Ракурс - 239 Рапд - 239 Розкадрування - 239 Розсерджен - 108 Розширене кно - 239 Реальне кно - 108 Режисер - 239 Режисерський сценарй 240 Рейтинг - 271 Реквзит - 240 Рекламна кампаня фльму - Реконструкця фльмв 272 Релз - 272 Реставраця фльмв - 272 Ретроспекця - 240 Ретрофльм - 187-188 Рмейк, ремейк - 31 Рздвяне кно - 188 Рирпроекц метод - 240 Рожева серя - 109 Рожевий неореалзм - 110 Романтичний фльм - 189 Росйська золота серя - ПО Салонна драма - 111-112 Самурайський фльм - 112 Саспенс - 32 Саунд трек - 241 Саутерн - 190 Сафар фльм - 190 Сексбомба - 32 С е к с п л у а т а т о р с ь к фльн ми - 190 Смейна сага - 190 Сержантський фльм - 191 Серал - 33 Сер - 33 Сьомн-гек С-д-ай - 35 Сквел - 35 Снема-верте - 113 Снема-ново - 1 1 3 Снематека - 274 Снематограф - 290 Снематологя - 113-114 Снеплекс - Снерама - 36 Синопсис - 241 Синхронзаця - 290 Система зрок - 114 Стком -192 Слайд - 290 Слепстк - 115 Стрибковий механзм - 290 Скрипт-ьорл - 241 Сльозоточивий фльм - 192 Спвпродюсер - 241 Соцалстичний реалзм -115 Соцологя кна - 115-116 Спагет-вестерн - 116-117 Спальний вагон - 36 Спецефекти у кно - 241-242 Спойлер - 274 Спортивне кно - 192 Старлетка - 36 Стедкам - 290 Стереоскопчна кнозйомн ка - 290 Стереоскопчне кно - 36 Стереофльм - 36 Сток-шот - 242 Стоп-кадр - 242 Стробоскоп - 290 Субретка - 37 Субсахарське кно - 37,38 Субтитри - 243 Суб'ктивна камера - 243 Судовий фльм - 193 Супервайзер - 243 Сценарй - 244 Сценарист - 244 Сюжет - Фльм молоджно культури -124 Фльм чоловчо д - 200 Т а м н и ц я старого будинн Фльм плаща шпаги - 200 ку - 120 Фльм переслдування Теглайн - 275 Текст кнематографчний 201 Фльм жахв - 201-203 -120 Фльм формули - 40 Телевзйний фльм - 39 Фльмознавство - 125 Телекнопроектор - 291 Фльмографя - 125 Технколор - 245 Фльмокопя - 248 Тзер - 275 Фльмологя - 125-126 Типаж-120-121 Фльмоскоп - 292 Титри - 245 Фльмостат - 292 Тонателье - 246 Фльмотека - 277 Травест - 39 Фльм-ревю - 124 Тревелнг - 246 Фльм-постанова Трейлер - 275 Фльм-епюр - 125 Трилер - 194-195 Фльми блих телефонв Треш - 196 -126 Тюремний фльм - 196 Фльм про привидв - 200 Фчер - 41 Уткаюче виробництво Флеппер - 126 247 Флешбек - 248 Утопя - 197 Флешфорвард - 248 Утрачений фльм - 276 Фокальна площина оптичн но системи - 292 Фабрика мрй - 40 Фокальна поверхня - 292 Фабула - 122 Фокус в оптиц - 292 Фандрайзинг - 248 Фонотека - 248 Фантасмагоря - 198 Фотогеня - 127 Фантастика у кно - 198-199 Фронтр флмз - 127-128 Феря - 122 Фронтпроекц метод - 248 Фельдграу - 122 Футуризм - 204 Фемнстичний фльм - 199 Фентез у кно - 204-206 Фльм - 40 Сюрреалзм - 118-119 Фльм Д'ар-122-123 Фльм д - 200 301 Халтура - Хейматфльми - 130 Хентай - 206 Хт - 42 Хлопавка - 249 Хорор - 206 Художнй фльм - 42 Художник фльму - 249 Хеммеровськ жахи - 130 Хеп-енд - 42 Цейтрафер - 293 Цейтраферна кнозйомка -250 Цензура - 278 Циркорама - 43 Частота кадрв - 293 Чоловча сльозоточива мен лодрама - 207 Чорна комедя - 207 Чорний список - 131 Чорний фльм - 131-132 Чеське кнематографчне диво - 131 Чкано фльм - 207 Чллер - 207 Чисте кно - 133 Читчик - 251 Шведська школа - 134 Широкоекранн епопе - 44 Широкоекранний фльм -44 Шлокмув - 134 Шокер - 208 Шпигунський фльм - Якудза-ейга - 209 Японський хорор - 210 АНГЛО-УКРАпНСЬКИЙ СЛОВНИК КНОТЕРМНВ Acting - виконання акторн ське, гра Action - дя фльму Action still - фотозбльшеня кадру Actor, film actor - актор, кин ноактор Actress, film actress - актрин са, киноактриса Actuality - кинорепортаж Adaptator - автор екранзан ц Advertising film - фльм рен кламний Amateur film maker - кнолюбитель Amplifier - посилювач звуку Anamorphic lens - анаморфот Angle shot - зйомка у ракурн с Animated cartoon - фльм мальований Animated film - фльм мульн типлкацйний Animation - мультиплкаця Animation stand - верстат мультиплкацйний Animator - художник-мультиплкатор Answer print - копя контрн ольна Arc lamp - лампа дугова Art director - художник-постановник Art still - фотопортрет кнон актора Assembling - монтаж чорнон вий Assistant camerman - асисн тент оператора Assistant director - асистент режисера Associate producer - дирекн тор картини Attacment lens - нза насаджувальна Autor of the script - автор сцен нарю Autor's rights - авторське право Baby spot - прожектор ман лий Back light - свтло контрове Back lot - знмальний майн данчик натурний Back projection - рирпроекн ця, Р И Р Background - план другий, заднй (у кадр) Background illumination свтло фонове Background music - музичн ний фон Background noise - шум фон новий Backing - задник Big close up - план дуже вен ликий Bird's eye view - зйомка с верхньо точки, з пташиного польоту Bit part - роль епзодична Blimp - бокс шумопоглинаючий Bloomed lens - об'ктив прон свтлений Blow up - фотозбльшення кадру Blow up print - копя збльн шеного формату кноплнки Blurred image - зображення змазане Boom, microphone boom - микрофонний журавель Booster light - свтло допон мжне Breakdown - сценарй режин серський, робочий Bridging shot - монтажний перехд Broad light - широковипромнювач Budget - кошторис на ствон рення фильму Bump artist - дублер актора для складних трюкв Camera, film camera - апарат кнознмальний Camera angle - кут зйомки Camera crane - кран-штатив;
операторський кран Camera crew - операторська група Camera line-up - налагоджун вання камери Camera operator - асистент оператора Camera rails - рейки для опен раторського транспорту Camera set up - знмальна позиця камери Camera speed - частота кнон зйомки Camera stand - штатив жироскопчний Camera tilt - нахил кинокамери Camera truck - операторн ський автомобль Camera view point - знмальн на точка Cameraman - оператор;
кнон оператор Сап - коробка для зберганн ня кноплнки Canned music - музичний зан пис фонотечний Cartoonist - художник ман льованого фльму Cast - акторський склад фльму Casting director - завдувач акторським вддлом кностун д Cat-walk - освтлювальне ришто вання пдвсне Cell - целулодна заготовка мультфльму Cement, film cement - кно- рове ршення фльму Colour film - фльм кольорон клей Change over - переключення вий Colour rendition - кольоропепроекцйних поств редача Character - дйова особа;
Colour score - кольорове рн персонаж шення фльму Character actor - актор хан Combined shot - зйомка комн рактерний бнована Check print - копя контрн Commentary - дикторський ольна текст Chief cameraman - оператор Commentator - коментатор;
головний диктор Chief electrician - освтлювач Commercial - фльм рекламн головний ний Children's film - фльм дитян Composite shot - зйомка комн чий бнована Cinema - кнематографя, Concave screen - екран прон кно;
кнотеатр екцйний увгнутий Cinema art - кномистецтво Contact printing - друк конн Cine-magazine - кножурнал Cinemagoer - глядач, кнон тактний Continuity - сценарй поглядач Cinema manager - директор об'ктний Continuity girl - помчник кнотеатру Cinematographer - оператор, режисера, який проводитьзаписзйомки кнооператор Continuity shot - монтажний Clapper - хлопавка перехд>
оператор-постановник Dismantlong (of a set) - разбирання декорацй Dissolve - наплив Distribution agency - перезан пис фонограми Distribution rights - право прокату фльму Documentary, documentary film - фльм документальний Dolly, camera dolly - операн торський взок;
кран-взок Dolly in - вд'зд камери Dolly out - вд'зд камери Dollyshot - зйомка у рус Dope sheet - монтажний лист Double exposure - експозиця подвйна Double printing - вдруковун вання Dress designer - художник по костюмах Dress extra - актор масово сцени Drive-in theatre - кинотеатр для автомоблств Dubbed film - фльм дубльон ваний Dubbing - дубляж Dupe negative - дубль-неган тив, контратип;
негатив прон мжний Dupe positive - дубль-позин тив, позитив промжний Duping process - контратин пування Far distance shot - план дальн нй Fast motion effect - ефект прискореного руху Feature film - фльм повнон метражний Feature player - актор харакн терний Fiction film - фльм гровий;
Editing - монтаж фльму фльм художнй Editing bench - монтажний Fill-in light - свтло вирвнюн стл юче Editor, film editor - режисерFilm - кнокартина, картина монтажер, монтажер Film appreciacion - кнознавн Educational film - науковоство популярний фльм Effects track - фонограма Film archives - кноархв шумв, звукових ефектв Film art - кномистецтво Electrician - освтлювач Film break - злам кноплвн Emulsion coating - емульсйн ки Film cabinet;
film car - операн ний шар торський автомобль End title - титр кнцевий Film club - кноклуб Episode - епзод Film comedy - фльм комен Expert - консультант Exposure - експозиця, ексн дйний, кнокомедя Film distribution - кнопрон понування кат, прокат фльмв Exterior shooting - зйомка Film gate - фльмовий канал натурна Film length - метраж фльму, Extra player, extra - актор ман довжина фльму сово сцени Film library - фльмотека Extras - масова сцена, ман Film loop - петля совка Film maker - кнематогран Fade, fading;
a) fade in;
б) fade фст;
режисер, кнорежисер out - затемнення;
а) пд час зан Film on art - фльм мистецьтемнення;
б) з затемненням кознавчий Fairy-tale film - фльм-казка Film processing - обробка кн ноплвки у лаборатор Film production - виробнин цтво фльмв Film projection - проекця фльму, кнопроекця Film projector - кнопроекн тор Film research - кнознавство Film restoration - реставран ця фльму Film rupture - обрив фльму Film score - музика фльму Film society - кнотовариство Film stock - плвка, кнон плвка Film technician - кноспецалст технчного профлю Film treading - заряджання кноплвки у фльмовий канал Film trap - кадрове вкно кн нокамери або проектора Film unit - знмальна група Film valuation board - оцнна комся Eilmgoer - глядач, кноглян дач Filming - кнозйомка, зйомн ка Filming ground - знмальний майданчик натурний Fine cut - монтаж остаточн ний Fine-grain picture - зобран ження дрбнозернисте First night - прем'ра Flag - екран затнювальний 7 lash pan - панорамування швидке, переброс Flood light - свтло загальне Floor, studio floor - знмальн ний павльйон Focus magnifier - лупа навен дення на фокус Focus puller - помчник опен ратора по наведенню на фокус Fog - вуаль Follow shot - зйомка у рус Footage - матерал фльму немонтований;
метраж фльму, довжина фльму Foreground - план перший, переднй лу кадр Foreshotening - перспективн нее скорочення Frame - кадр Frame frequency - частота кн нозйомки;
частота проекц Frame-by-frame exposure - кн нозйомка покадрова Framing - кадрування Front projection - передня проекця Full-length film - фльм пон внометражний Gaffer - освтлювач голон вний Gantries - освтлювальне ришто вання пдвсне Gate shutter - обтюратор Geneva mechanism - мальтйн ський механзм Glasswork - домальовка на скл, дапроекця Gobo - екран затнювальн ний Grip - робтник постановчого цеху Ground angle shot - зйомка с низько точки Guide track - рейки для опен раторського транспорту Gyro-tripod - штатив кнон камери Halation, halo - ореол Hand camera - кнокамера ручна Hand-held shot - зйомка з рук Head cameramen - оператор головний High-angle shot - зйомка з верхньо точки High-intencity arc lamp освтлювальний пристрй з дун гою нтенсивного горння, ДГ High-speed shooting - кнон зйомка швидксна Horror film - фльм жахв Horse opera - вестерн;
фльм ковбойський Illumination - освтлення Image, film image - зображенн ня, кнозображення In-betweener - художник-фазовщик Incandescent lamp, inky - ламн па накалювання Incidental sounds - шуми, шумов ефекти Insert - монтажна перебивн ка Instructional film - фльм нан вчальний Intercut - монтажна перен бивка Interior shooting - зйомка у примщенн Intermediat negative - дубльнегатив, контратип;
негатив промжний Intermediat positive - дубльпозитив;
позитив промжний Iris - дафрагма об'ктиву рисова Join - склейка Key scene - основна сцена Keylight - основний, малюн ючий Lack of shapness - нерзксть Lamp - освтлювальний прин стрй, лампа Lap dissolve - наплив Large screen film - широкоен кранн фльм Large screen picture - широн коформатний фльм Leader strip, leader - ракорд зарядний, початковий Leading part, lead - головна роль Leaking noise - шумов перен шкоди Lens changing - замна об'кн тиву Lens coverage - кут поля зон браження Lens hood - бленда об'ктиву сонцезахисна Lens turret - турель для об'ктивв Lenticular screen - екран прон екцйний нзоворастровий Light meter - експонометр Light truck - хтваген;
елекн тростанця пересувна Lighting - освтлення Lighting unit - освтлювальн ний прилад, лампа Live recording - звукозапис синхронний Loading - заряджання кнон камери або кнопроектору Location - знмальний майн данчик, натурна Location shooting - знмальн ний майданчик, натурна Locus-focus lens - об'ктив кн нознмальний довгофокусний Long shot - план загальний Loop film - кльцвка Low-angle shot - зйомка з низько точки Magazine - касета Magnetic film - плвка магн нтна Main ligth - свтло основне, малююче Main part - роль головна Main title - титр заголовний Make-up - грим Married print - копя сумн щена Mask - каше;
маска Masked shot - кэширований кадр Medium shot - план середнй Microphone, mike - мкрон фон Miniature work - домакетка Mixing - мкшування;
перен запис фонограми Mixing booth - апаратна звун козапису Mixing console - мкшерський пульт;
звукооператорський пульт Model - макет Model background, foreн ground - домакетка Model shot - зйомка макетна Monitor room - апаратна звун козапису Motion picture - кнокартин на, картина;
фльм, кнофльм Motion picture camera - апан рат кнознмальний;
кнокамен ра, камера Motion picture camera lens - об'ктив кнознмальний Motion picture studio - кнон студя, студя Motion picture - кнематон графя, кно Movie - кнокартина, картин на;
кинотеатр, кно;
фльм, кн нофльм Movie camera - апарат кнон знмальний;
кнокамера, камен ра Movie house - кнотеатр, кно Moving picture - кнокартин на, картина;
фльм, кнофльм Multiple exposure - експозин ця багаторазова Music recording - звукозапис музики Musical - фльм музичний Mute print - копя нма Narrow gauge film - плвка вузька Natural vision film - фльм стереоскопчний, стереофльм Negative cutting - монтаж нен гативу Newsreel - кнохронка N.G. take (no good) - кадр нен вдалий, забракований Non-esposed stock - плвка неекспонована Non professional actor - нен професйний актор Non synchronism, non-syne - несинхронсть Number board - нумератор, номерна дошка Nursery-tale film - фльм-казка Open air theatre - кнотеатр щонеба Operator - кномеханк Optical density - щльнсть оптична Optical effects - оптичн ефекти Optical printing - друк оптичн ний Outdoor shot - зйомка натур. на Outline - розширена сценарн на заявка Over-exposure - передержка Overhead light - свтло верхн н Panning, pan - панорамуванн ня Part - роль Performance - виконання авн торське, гра;
кносеанс, сеанс Period film - фльм сторичн ний Picture - зображення, кщ>. зображення;
кнокартина, карн тина;
Pages: | 1 | ... | 2 | 3 | 4 | 5 | Книги, научные публикации