Книги, научные публикации
Pages: | 1 | 2 | 3 | 4 | ... | 5 | УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65 Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросйського державного нституту кнематограф К.К. Огнев; ...
-- [ Страница 2 ] --2. Розповсюдження знань про кно, лекц концерти кнодячв. КЕНГЕК, ТЯМБАРА [Chanbara Eiga Ч у переклад з япон. фехтувальний фльм] Ч японн ськ фехтувальн фльми про епоху самурав, динамчна дя яких зводиться до фнальн ного двобою на мечах. Термн тямбара виник як звуконаслн дувальний Ч вн мту брязн кання мечв. За структурою характером геров кенгек близьк до весн терну. У кенгек було багато легкост, руху, стрмко динамн ки. Його кульмнацю був зан пеклий темпераментний двон бй на мечах, до якого, по сут, й зводилася вся дя. Геро кенген к долали неймоврн труднощ заради виконання свого обов'язн ку. Вони жили у свт боротьби, незвичайних пригод, неправн доподбних уникнень небезпек. - персонаж приваблювали мужнстю й холоднокровнстю, фзичною силою та душевною стйкстю. Герой кенгек мг розраховувати на симпат шин роко публки, бо це був, зазвин чай, самурай-вдступник Ч ронн, котрий боровся з насильн ством несправедливстю. Найн бльш типовим гером кенгек 7( був блукач з загостреним пон чуттям справедливост, стикан ючись з насильством злом або зустрчаючись з свом споконн вчним ворогом, виршував конн флкт за допомогою меча йшов з фльму на зустрч новим прин годам. Вн викликав спвчуття у глядачв тим, що в найскладнн ших життвих обставинах знан ходив вихд, був особистстю активною, яка спиралась лише на власний розум, силу, спритн нсть, винахдливсть. Хоча прототипом кенгек були реальн сторичн постан т, вн бльшою частиною склан дався з персонажв фольклору, обробленого пзнше теран турою. Найбагатший матерал для таких характерв, сильних мужнх, надавало насичене подями життя безстрашних геров стародавнх сказань. Кенгек займа в японському кно таке ж саме мсце, як весн терн в американському. Спон рдненсть жанрв впада в око з першого погляду. Динамчн нсть д й тип героя кенгек разом з авантюрним сюжетом дйсно нагаду вестерн. кенн гек вестерн Ч специфчн жанри герочного фльму, пон будованого на фольклорному й сторичному матерал. За стйн кстю драматургчних схем антуражу, за характером стан стю головних персонажв, за романтичною умовнстю ц фльми здаються близнюками. В обох жанрах д сильна осон бистсть. Герой-ковбой волод важким кольтом з такою ж вон стину цирковою спритнстю, з якою самурай волод мечем. кенгек вестерн тримаютьн ся характерного для них кола тем, ситуацй конфлктв. Можливо, х близьксть сприя х взамопроникненню взан мовпливу. Жанр кенгек, реалзован ний кращими майстрами японн ського кно, вплинув на кнеман тограф нших кран. Зокрема, фльм А. Курасави Охорон нець був перенесений перн шовдкривачем талйського спагет-вестерну Ч С. Леоне (За пригорщу доларв, 1964). Режисер Джон By також черн пав звдти натхнення для свох раннх фльмв. КНОЗНАВСТВО [англ. Film Appreciacion, Film Reseaн rch] Ч наука про кно, що вин вча теорю та сторю кнон мистецтва, зокрема, акторську майстернсть, режисуру, прон блеми кнодраматург, кномузику, мистецтво оператора художника тощо. З кнознав ством безпосередньо пов'язана критика, яка аналзу поточне життя кномистецтва. КНОДЕКЛАМАЦЯ спершу запозичен з фльмв, а в подальшому спецально знят коротеньк сценки, що ден монструвалися публц у сун провод читця-декламатора, який знаходився за екраном. Особливе розповсюдження кнодекламаця дстала в Рос у 1909-1914 роках. КНОЖАНР - див. Жанр. КНОКИ Ч група молодих росйських документалств, яка склалася на 1919 рк на чон л з Дзиою Вртовим. Вони вважали, що завдання кно пон ляга у фксуванн дйсност в усй справжност. Подбно ЛЕФвцям, як заперечували роман, повсть, розповдь прон тиставляли м нарис, кноки заперечували грову кнематон графю, протиставляючи й кн нохронку. КНОЕКСПРЕСОНЗМ [фр. Impression Ч враження] Ч термн, запропонований Анр Лангуа, прийняв Жорж Садуль. сторики кно Рене Жан Шарль Форд застосовують термн лавангард. Див. Аванн гард. КНОПАРЕМп [Кно + грец. Рагота Ч приказка, притча] Ч певний сегмент тексту, який проголошуться персонажем фльму виокремлються аун диторю з контексту картини та ста загальновживаним прин слв'ям або приказкою. Кнопаремями називають парем, як мають корння у кнематограф. Паремологя Ч роздл фольн клористики, який вивча нан родн вислови (парем), виран жен реченнями (наприклад, прислв'ями, приказками, прикметами) або короткими ланцюжками речень, як зман льовують елементарну сценку чи далог (наприклад, бачки, коротк анекдоти, загадки). Про прислв'я та приказки, як стали загальновживаними завдяки кнематографу в дон революцйний перод, вдомо мало. Але у 20-т роки стал мовн формули, запозичен з популярних фльмв, були вже довол розповсюдженим явищем. Зазвичай, пдхоплюн валися складали прислв'я написи, як передавали реплн ки персонажв фльму. Однак справд широке розповсюн дження кнопарем дстали лише з появою звукового кн нематографа. Уже в середин 30-х рокв щоденна мова росйн ськомовного населення СРСР була насичена десятками стйн ких мовних формул, запозичен них з популярних кнофльн мв: Спритнсть рук някого шахрайства;
Муля, не нервуй;
Кортить драти й метати Ч ц та багато нших виразв, що перен йшли з екрана, склали новий специфчний шар авторських висловв, як помтно посунун ли у масовому мовному вжитн ку традицйн тературн й фольклорн парем. Найбльш уживан афоризн ми, що мали кнематографчне походження, прийшли з фльн мв 60Ч70-х рокв: Подарунок з Африки;
Треба, Федю, треба (Операця И, 1965);
Коротн ше, Склхасовський;
Барбамбя кргуду (Кавказька полонягка, 1967);
Буду бити акуратн но, але сильно;
Шампанське зранку п'ють або аристократи, або дегенерати (Дамантова рука, 1969);
Я ось теж зараз доп'ю кину;
Митниця да дон бро (Бле сонце пустел, 1970);
Украв, випив Ч до в'язниц, рон мантика;
сти подано, сдайте жерти, будь ласка (Джентльн мени удач, 1972);
Танцюють ус!;
Я вимагаю продовження бенкету! (лван Васильович змню професй, 1973) т. н. Досить потужний шар склан дають парем, як у кнематон граф потрапили з тератури мають широке розповсюдженн ня у побут (Золоте теля, Дванадцять стльцв, Собаче серце та н.). Серед зарубжних фльмв можна вдзначити карн тини Блеф, Сеньйор Робнзон, Фантомас та н. з розвин тком его-мед (вдеомагнтофони) до нашого вжитку ввйшла завдяки перекладачам-синхронстам продукця чорного вдеоринку, невластив ранше словосполучення Ч Срань Госн подня;
Дрка вд задниц та н. Ще одне цкаве вдгалун ження кнопаремй спостерн гаться пд час трансформац персонажв у фльмах, перен роблених народною творчстю в анекдоти: Петька, Анка Ван силь ванович (Чапаев Абдула, Петруха, Сухов, Сад (Бле сонце пустел), Штрлиць, Мюллер, Борман (Смнадцять миттвостей весни), Боягуз, Балбес, Бувалий, вдпон вдно актори Вцин, Нкулн Моргунов у фльмах Л. Гайн дая. До цих персонажв можна додати й мультиплкацйн: Зан ць Вовк (Ну, постривай!), Чебурашка крокодил Гена.
з широким розповсюдженн ням на телебаченн реклами стала проявлятися тенденця взамопроникнення перем з реклами у побут (Солодка пан рочка;
О'кей Ч об) та навпаки. Пдводячи пдсумки, можна зазначити: вдбр, який здйн сню аудиторя, вдбуваться не лише не стльки на рвн окремих реплк та висловв, скльки на рвн дйових осб ситуацй, ознаками яких рен плки. Таким чином, ми мамо справу з складною багаторвн невою системою взамод текн сту й аудитор, яку важко, а часто й неможливо умоглядно змоделювати в лабораторних умовах. Як не дивно, кнопарем нколи не вивчалися н в межах кнознавства, н в межах паремолог. КНОСКРИПТ [кно + Scн ript вд лат. Scriptorius Ч пин сальний] Ч письмове сторичне джерело, фксоване докуменн тальними кнокадрами. Найн бльш часто тексти кноскрипту це Ч вивски, таблички з назван ми вулиць, об'яви, афш тощо. В сторичному джерелознавн ств кноскрипти використовун ються задля розшифровування й атрибуц документальних кн нокадрв. Si КСТОУНСЬК КОМЕДп [англ. Keystone Comedies] Ч кон медйн фльми, як створюван лися на незалежнй студ Кстоун, що була органзон вана у 1912 роц. Там розпочав свою режисерську дяльнсть Мак Сеннет, який спирався у свох фльмах на практику мюзик-холу та бурлеску. Вин користовуючи досвд майстрв комедйного жанру циркову клоунаду, вн створив свордн ний гбрид, який дстав назву кнстоунськ комед. Одню з взитних карток цих комен дй були так зван кремов геги, коли геро кидали у фн зоном одне одного тстечка з кремом чи торти й завершун вали цю процедуру, коли хн обличчя перетворювались у суцльну маску, а ноги почин нали ковзати по крему, що впав додолу. Мак Сеннет створив численн н комед з полцейськими кун пальницями. Внзасновником слепстка Ч комед ляпасв. У комедях, казав Мак Сеннет, головне Ч це дя, глядачев нколи розглядати, як гра акн тор, той повинен хапати глян дача за руку й вести за собою. За Маком Сеннетою, головне, що потрбно було для успху, Ч це знайти свою взитну карт ку. У Сеннета починали свою кар'ру вс найвдомш комен дйн актори нмого кно, вс вони мали свою взитну картн ку: товстун Фатт, меланхолк Бастер Ктон, косоокий Бен Тюрпн, бродяга Чарл Чаплн. Увесь комплекс прийомв, як використовувалися пд час постановки комедй Мака Сенн нета, як методи його роботи, мали кнцевим результатом накопичення прийомв з мен тою викликати у глядача смх. Сеннет боровся за кльксний показник випускав два-три фльми на тиждень. Тому вин найдений якось прийом повтон рювався варювався у фльн мах, аж поки набридав публц. Успх ктоунських комедй виявився тимчасовим, вони зникли разом з нкель одеон нами тю невибагливою пун блкою, що х вдвдувала. КОМЕДЯ АБСУРДУ - дн отськ комед, розповсюджен у США в 20-т роки завдяки братам Маркс дуету Лаурел Ч Хард. КОМЧНИЙ - назва кон роткометражних комедйних стрчок, створених у перод нн мого кно. Використовували жанри цирку, вар'те тощо, звдн ки запозичували ексцентричн н трюки. У комчних фльн мах знмалися багато вдомих майстрв комед Ч Ч. Чаплн, М. Сеннет, М. Лндер, Б. Ктон, Г. Ллойд та н. КОНТИНЕНТАЛЬН Ф Л Ь М И [англ. Continental Films Ч вропейськ фльми] Ч у 20-т роки американська кн нематографя мцно закрпила сво позиц в квроп почала витсняти свого головного конн курента Ч Нмеччину. Америн канська конкуренця сприяла виникненню свордно психон лог у нмецьких пдпримцв. Вони вважали, що перемогти американцв можливо, лише знмаючи фльми, як не пон ступалися б голлвудськй прон дукц. Власники берлнських мюнхенських кностудй вван жали, що космополтичн рен цепти Ч найкраща гарантя успху не лише на мсцевому, але й на зарубжних ринках. Росйський емгрант В. Венгров, який створив фрму Весн т, виступав за виробництво континентальних фльмв Ч не французьких, не англйських, не нмецьких або талйських, а просто вропейських. Ось що казав про це сам Венгров: Повсюди, не зважаючи на вс зу силля, кнопромисловсть у цй старй квроп ледве живот. Нен обхдно, щоб у кожнй вропейн ськй кран з'явився один чи два фльми, створен справжнми майстрами режисури. Тематика х повинна будуватися на вин датних тературних творах або оригнальних сценарях, напин саних вдомими письменниками крани. Потрбно, щоб кращ хун дожники вклали у ц фльми усю силу свого таланту, щоб взагал для створення кожного фльму вддавався максимум художнх сил. Така моя концепця кврон пейського об'днання. Я прон поную, щоб чотири найбльш кнематографчн крани кврон пи Ч Франця, Нмеччина, Вен лика Британя Швеця Ч ствон рювали щорчно по два фльми, таля, Австря, спаня Рося Ч по одному, що дасть нам у цлон му щорчно дванадцять фльмв. - картини мають бути створен за участю вдомих акторв найн кращих режисерв Сполучених Штатв квропи. Витрати на пон становку кожного з цих фльмв повинн складати вд 150 до 200 тисяч доларв. дея Венгрова полягала в тому, щоб виробити спльно форму спвробтництва впрон вадити систему обмну, яка б дозволила прискорити аморн тизацю створених фльмв. Створення континентальних фльмв, на думку Венгрова, вдкривало можливсть широн кого показу фльмв по всй квн роп й отримати компенсацю витрат, значних в усх кранах. Американськ картини були спроможн себе окупати на свон й територ, продюсери мали можливсть продавати х кран нам квропи за порвняно нен великими цнами, тим самим завдаючи серйозно шкоди вн ропейському кновиробництву. Однак, незважаючи на шин рокомовну заяву Венгрова, фрма його незабаром збанкрун тла, й дея створення контин нентального кно так залин шилась не реалзованою. КОНТРПРОПАГАНДИСТСЬК Ф Л Ь М И - вироблялися в СРСР наприкнц 40-х Ч нан прикнц 80-х рокв. Зазвичай, хронкально-документальн фльми, в яких критикувалося буржуазне суспльство. КУЛЬТУРФЛЬМ - фльн ми навчально-просвтницьн кого змсту, як створювалися в СРСР з 20-х рокв. На виробн ництв таких фльмв спецалн зувалася кностудя Культурфльм.
МАКГАФН [англ. Macguffin Ч пристрй для ловл левв у грськй Шотланд] Ч термн Альфреда Хчкока, що ознан чав певний загадковий предн мет, який залишився за кан дром сутнсть якого няк не пояснються глядачам. МакГафн Ч абсурд у центр логки , за твердженням Хчн кока, МакГафн Ч лце нщо. Будь-яка людина, яка ма мн нмальну належнсть до всесн вту Хчкока, зна, що МакГан фн Ч це пристрй для ловл левв у грськй Шотланд. що леви у грськй Шотланд не водяться. якщо вам сказан ли, що на полиц лежить Макн Гафн, то це не МакГафн. Але вн все одно спрацьову. Хчкок першим звернув уван гу на те, що деяк ключов ден тал сюжету мають особливо мцний вплив, який не можна логчно пояснити. - детал, що допомагають персонажам набути особливо сили, детал, що спроможн врятувати вд невдворотно небезпеки або погрожують якимись страшн ними бдами. Боротьба за таку деталь вигляда особливо нан пружено. Глядач хвилюютьн ся так сильно, вони так хочуть перемоги героя, за якого перен живають, що м нема справи до того, наскльки логчна ця деталь: лише б герой урятувавн ся, перемг, покарав ворогв, досяг щастя. Термн Альфреда Хчкока, яким вн визначав сюжетний елемент чи ситуацю, що прин вертають увагу глядача або кен рують логкою розвитку фльн му. За Хчкоком, МакГафна можна навть гнорувати псн ля виконання ним сво рол. Характерними прикладами початок На Пвнч крзь Пвн нчний Захд, а також увесь субсюжет з Джанет Л у Псин хоз. Власне кажучи, згдно з цю логкою, вся стрчка Шосте вдчуття визначатьн ся винесеним у фнал МакГфном, про що глядач спочатку не здогадуться. Але ц останн десять хвилин повнстю змнюн ють значення всього вищезазн наченого Ч бо вони практичн но керують логкою розвитн ку. Фнал так приголомшу, що мльйони збентежених американських глядачв йдуть на картину вдруге, щоб подин витися , так би мовити, пд новим кутом. Судячи з усьон го, саме ця обставина зробила з фльму суперхт. У фльмах Хчкока МакГафн, зазвичай, явля собою певну конкретну рч, змст яко невдон мий. Але вдомо про снування (про наявнсть тамно нформан ц, закодовано у вигляд мелон д, або знято на мкрофльми, або завчено напам'ять), сама ця новина ста рушйною син лою сюжету, причиною багатьох пригод, переслдувань, убивств, весль розлучень. Сам режисер чим дал, тим бльше смться як з тих, хто прагнув угадати змст МакГрфна, так з тих, хто почав вихваляти МакГрфна як елемент блискучого драматургйного принципу. Здаться, йому було не до вподоби ставин тися занадто серйозно до будьчого. Але сьогодн, коли Хчкок став синонмом самого аналзу кно, велич хчкоквського Макн Гафна бачиться в ншому свтл. Вигадавши цкавий спосб зачен пити цкавсть глядачв, Хчкок зачепив разом з тим щось нан багато бльше: одну з основних потреб людського нтелекту, виплекану захдною культурою, Ч потребу в породженн сенсу (створенн нтерпретац). Найбльш популярн прин клади МакГафна: вмст чен моданчика, який належав Марселусу Волесу у Кримн нальному чтив (1994) синя оксамитова коробочка у Малхоланд Драйв (2000).
МАРГНАЛЬНЕ КНО див. Альтернативне кно.
МОДЕРНСТСЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Modernist Film] Ч характерною ознакою модернстського фльму його гадана невизначенсть. Виробн ники фльмв прагнуть зазвин чай залишити глядачв у легн кому збентеженн, плутанин або з недостатнм розумнням основного сюжету. Бльшсть цих фльмв була розроблена в квроп у 1950Ч1960-т роки режисерами Бергманом, Антон нвн, Мельвлем Годаром. МОЛОДЕ НМЕЦЬКЕ КНО Ч див. Нове нмецьке кно. МОНТАЖ АТРАКЦОн НВ Ч спецально змонтован на група (два бльше) кадрв з метою викликати у глядача задумане автором вдчуття (афект). Монтаж атракцонв демонстру об'кти, де та симн воли у зткненн, для нтелекн туального й емоцйного впливу на глядача. Монтаж атракцн онв не дозволя фльму вин ходити за меж сво структури не дозволя глядачев по-свон му сприймати те, що вн бан чить на екран. Монтажне кно нада глядачев концептуальн алегор, загадки й символи, як глядач повинен розгадати. Для Ейзенштейна побудова образу-концепц ста детермн нантою в його розумнн кно, де кнорежисер нав'язу глян дачам власне нтелектуальне й емоцйне уявлення про житн тя свт. Термн запропонован ний С. Ейзенштейном у статт Монтаж атракцонв (1923).
НАВЖЕН КОМЕДп [англ. Screwball Comedy] Ч фльн ми, далек вд реальних подй фактв. Вони заснован на дурн нуватих витвках, позбавлених розумового навантаження. Хан рактерною рисою цього кножанру сильна жнка-лдер, роль яко бути незалежною, нтелектуальною, агресивною розумною. На тл роль партнера-чоловка вигляда бльш скромно з економчно точки зору, але вн усма силами прагн не завоювати серце вищезгадан но дами. У 30-т роки домнуюн чим типом комед були фльми з стрмкою змною подй, гон стрими моментами й обов'язкон вими елементами сексуальних стосункв. У цих фльмах зан звичай показувалися вдносин ни мж середнм вищим станом суспльства, з використанням розкшних костюмв декоран цй. Цей пдхд вддзеркалював легксть безтурботнсть певн ного економчного клмату, але ц фльми зникли з посиленням цензури у 40-в роки. Яскран вими представниками цього жанру фльми: Це трапилося вноч (It Happened One Night, 1934), Легке життя (Easy Liн ving, 1937), Виховання крихтн ки (Bringing up Baby, 1938). НАРОДНИЙ див. Популзм.
СТИЛЬ НАТУРЩИК - поняття, яке виникло у практиц й теон р кно 20-х pp. З метою визнан чення профес кновиконавця на вдмну вд театрального актора, що працю в кно (терн мн, який утвердився у кнотеор завдяки Л. Кулешову). Це поняття пов'язане з новим ставленням до соцально-сн торично, духовно та фзично дйсност Ч натури, що трактун валася майстрами радянського кно 20-х pp. як головна тема, провдна дея та диний матерн ал для творчост. Згдно з цю концепцю кнематографа, людина Ч органчний елемент натури;
актор (професйний чи непрофесйний) повинен грати з максимальним нан ближенням до об'ктивно дйн сност. У майстерн Кулешова кнцевим завданням при пдн готовц натурщика було вирон блення виразност технки акн тора у поднанн з природнсн тю життвою достоврнстю. Пд натурщиком нод маться на уваз також непрофесйний виконавець, зовншнсть форн ми поведнки якого соцально характерн й природно виразн н. У цьому розумнн поняття природно-виразнии актор (С. Ейзенштейн) типаж тон тожн. Часто в кно керуються схожстю стану дол персонан жа й виконавця, ляке пдтверн джу правдивсть розповд. У 40-в pp. з натурщиками тан кого типу працювали талйн ськ неореалсти Л. Всконт, Р. Росселлн, В. де Ска та н. Пзнше до натурщикв зверн талися П.П. Пазолн, Ф. Роз, Е. Ольм, К. Лдзан. З натурн щиками працював Р. Брессон, ставлячи перед ними акторськ завдання. Див. Типаж. НЖНИЙ РЕАЛЗМ в стор американсько теран тури кнця XIX столття прон вдне мсце займав Вльям Хоуелс (1837-1920) - романст, поет критик, який очолював школу так званого нжного реалзму. У свох творах вн всебчно вдображав життя США, обережно критикуючи деяк негативн явища. Але це не заважало йому бути прибчн ником виключного розвитку США на шляху до загального процвтання. Лтературним творам Хоуелса, як груп близьких до нього письменникв (Г. Джонса, Д. Piл, Л. Олькотта), притаманн зворушливе захоплення америн канською дйснстю, гуманзм сентиментальнсть. - моральн н постулати знайшли широке застосування у кномистецтв США у 1908-1920-х роках. Основна частина продукц компан Вайтаграф, яка вин пускалася пд рубрикою сцен ни повсякденного життя, пон слдовно наполегливо прищен плювала публц впевненсть у тому, що у благословеннй Америц вс непримност зан кнчуються щасливо. Звдси походить практика хепенд Ч щасливого завершення поцлунку в дафрагму (див. Поцлунок у дафрагму). Найбльш яскраво практика нжного реалзму знайшла сво вдображення у фльмах за участю Мер Пкфорд. Це ман леньке чортеня, Нью-йоркський солом'яний капелюшок, Тесе з крани бур та багато нших неминуче завершувалин ся щасливим фналом, а обин вательське благополуччя букн вально пронизувало х. Ус фльми рожевого реан зму будувалися за диною схемою Ч з гряз Ч в княз. Кнематографя длового прон цвтання утверджувала деан лом людину, яка сама себе зрон била, тобто стовдсоткового американця. Сенсом снування такого герою була вра в америн канське процвтання, а нагорон дою за труднощ, з якими йому доводилося зустрчатися, Ч бажаний щасливий кнець (див. Хеп-енд). У таких фльмах дяв герой, який став прикладом для наслдування, й давалися рецепти ляк можна розбагатти, не маючи н цента в кишен. НЕО ГОЛЛВУД Новий Голлвуд. див.
НЕОРЕАЛЗМ [вд грец. Neos Ч новий + лат. Reales Ч рен човий Ч новий реалзм] Ч цей термн, що означа новий рен алзм, притаманний фльн мам, як створювалися в тал у 1945Ч1949 роках. У них шин роко використовувалися натурн н зйомки, природне освтлення й непрофесйн актори. Витоки неореалзму в кно Ч дяльнсть антифашиств-нтелектуалв Дж. де Сантс, Дж. Феррари, Л. Всконт, У. Барбаро, Л. К'ярн, М. Алкати, К. Лццан, М. Антонон, Ч. Дзаваттн, як об'дналися навколо журнан в Чнема Б'янко Неро, а також Римського експерименн тального кноцентру. У 1945 роц був створений програмний неореалстичний фльм, певною мрою фльмпролог Рим Ч вдкрите мсто Р. Росселн, присвячений герон чному нацональному Опору, а вдразу потому ним же була створена Пайза (1946) Ч шин рока фреска про визволення тан л вд окупантв. Замсть студйн них павльйонв мсцем зйомки ста натура пслявонно тал, непрофесйн виконавц багато в чому замняють акторв учон рашнього кно, вносячи в екранн ний простр незнану до того глибину й вдчуття справжност того, що вдбуваться, оновлюн ються кномова, драматургя, монтаж сама типологя кнеман тографчного твору. Дзаваттн закликав режисен рв не захоплюватися мелодран матичними сюжетами, а сконн центрувати сво зусилля на зон браженн реальних драм, як щоденно розгрувалися вжитт звичайних людей. Вн усляко заохочував залучати на голон вн рол непрофесйних актон рв, а також зйомки на вулицях в оселях простих робтникв. Нарешт, для створення у картин н правдиво атмосфери злиденн ност й безвихдност вн пропон нував знмати при природному освтленн, бо студйне освтленн ня штучно облагороджувало як акторв, так декорац.
Але на кнець 40-х рокв екон номчний стан тал полпшивн ся, уряд заявив про пдрив неореалстичними фльмами репутац крани за кордоном. У 1949 роц був ухвалений зан кон, що заважав виходу на екран ни таких стрчок. Основн фльн ми: Рим Ч вдкрите мсто (1945), Пайза (1946), Нмечн чина Ч рк нульовий (1947) Р. Росселн;
Земля дрижить (1948), Умберто Д. (1951), Вин крадач велосипедв В. Де Ска;
Нема миру пд оливами (1950) Рим, 11 година (1951) Д. де Сантса, Найвродливша (1951) Л. Всконт. НОВА РЕЧЕВСТЬ [нм. Neue Sachlichkeit] Ч течя в нн мецькому кнематограф, що з'ян вилась у середин 20-х рокв на противагу експресонзму. Ця тенденця проявлялася в рзнон мантних аспектах: у тератур, у театр, в образотворчому мисн тецтв. Термн нова речевсть запропонував мистецтвознан вець Густав Хартлауб для вин значення нового реалзму в жин вопис. Митцям, згдно з Хартлауба, набридла метушня, злети й бунти, як незмнно завершун валися поразкою. Настав час прийняти свт таким, яким вн . Адже у ньому чимало речей, самих по соб прекрасних, цнн них корисних. Нова речевсть не сприян ла аналзу зв'язкв мж речами та явищами, вона прославляла прийняття дйсност в снун ючй форм. Першим фльмом ц теч заведено вважати роботу Е. Дюпона Вар'те (1925). У картин було правдин во вдтворене життя людей, але не розкривався глибинний сенс подй. Такий метод обумовлюн вався духом часу, законом нон во сутност. Нова речевсть, проголон шуючи принцип нейтрального, об'ктивного погляду на свт людей, знайшла сво вдобран ження у так званих фльмахоглядах, як показували певний шматок життя на приклад цн ло низки спецально зставлен них подй. Таким фльмом були Пригоди десятимарочно крен дитки (1926, реж. Б. Фртель). Такий огляд не мав за мету нн чого, окрм констатац рзнон рдност явищ. Вн демонстру, що життя безупинно тече, не маючи н початку, н закнн чення, а фльм Ч лише вдобран ження його: так у дзеркальнй втрин вдображаються перен хож, автомобл, автобуси... Концепцю огляду було пон кладено в основу репортаж но стрчки Берлн Ч симфон ня великого мста (1927, реж. В. Руттман). Прихильники ново речевост Ч як режисери фльмвоглядв, так творець Вар'те Е. Дюпон, Ч незважаючи на свою пристрасть до побутових деталей, були насправд далек вд справжнього реалзму. Фн лософя ново речевост Ч це примирення з дйсним стан ном речей. Тому безпристрасн нсть стороннх спостергачв оберталася насправд натуран змом, поверховим фотогран фуванням механчною рен страцю явищ. Фльми ново речевост виходили на екран ни протягом деклькох рокв не залишили значного слду в кнематограф. НОВА ХВИЛЯ №p.Nouvelle Vague] Ч художнй рух, який радикально змнив характер нацонального кнематографа Франц на меж 50Ч60-х рокв. Сама назва ввйшла у вжиток з легко руки критика П'ра Бйара, який коментував на стон рнках журналу Снема-58 одне з соцологчних опитун вань, що торкалося так звано молоджно проблеми. Кон роткочаснсть ц радикальн но теч, яка зачепила кно процес, прокат телебачення (про спад почали писати вже у 1962 р.), не вдмня принцин пово значущост цього явища як нацонального, так мжнан родного масштабу. Зародження ново хвил заведено пов'язувати з менем найбльшого французького критика теоретика десято музи Андре Базена ствон реним його учнями й однон думцями кнематографчним журналом Кай дю снема (заснований у 1951 p.). Група кнокритикв, до яко входили Франсуа Трюффо, Жана-Люка Годара, Клода Шаброля й Ерка Ромера, почали знмати власн фльми, покликан довести, що кно може не лише розважати публку, але й пробуджувати думку, пдштовхуючи до д. У 1959 роц одночасно вийшли так стрчки, як л400 ударв, На останньому подиху Хросма, любов моя. Вони знан менували прихд так звано французько ново хвил. Режисерв ново хвил нан дихала творчсть таких дячв лавторського кно, як Жан Ренуар, Роберто Росселн й Альфред Хчкок. Багато вин користаних ними нових метон дв, наприклад, зйомка ручн ною кнокамерою, варювання швидкост руху плвки цитати з ключових картин в стор кн нематограф, були кроком упен ред порвняно з застарлими режисерськими канонами. Найбльш важливим винан ходом став метафоричний монн таж. Вн полягав у несподван них вставках у ту чи ншу сцен ну, що порушували повльний плин д, нагадуючи тим самим глядачев, що вн бачить грон вий фльм, а не реальне життя. Картина Трюффо л400 ударв (1959) стала одним з перших фльмв ново хвил, що прин вернула до себе пильну увагу. Годар уважав, що фльм пон винен мати початок, середину й кнець, але необов'язково саме у такй послдовност. Вн цлком вдобразив бунтарський дух ново хвил у картин На останньому подиху (1959), де порушувалися вс можлин в правила побудови сюжету. Теми й стиль вн запозичив з голлвудських фльмв типу В чорних фльмв. Однак ближче до кнця 1960-х рокв Годар став менше придляти уваги сюжетам, а бльше експен риментувати, надаючи гровим стрчкам полтичного звучанн ня. З цю метою вн розробив принципово нову кномову. Так його картини, як Вк-енд (1967), були наповнен нтерв'ю, гаслами й титрами, промовами перед камерою й кадрами з зон браженням самих кнооператон рв, як знмають фльм. Французька нова хвиля породила й багато нших талан новитих майстрв. Кожен з них виробив власний неповторний стиль. Ален Рене у картинах Хросма, любов моя (1959) У минулому роц в Марнбад (1961) проникав у глибини часу й пам'ят. Клод Шаброль спецалзувався на зловсних хчкоквських трилерах, у той час як Ерк Ромер надавав перен вагу створенню нтимних злпн кв людських стосункв. Ан'с Варда знмала фемнстськ картини, а чоловк Жак Дем наслдував традицю голлвудн ських мюзиклв. Крс Маркес використовував виразн засоби ново хвил у документалстиц;
цей стиль дстав назву снемаверте, або кноправда. Французька нова хвиля припинила сво снування як напрям у кномистецтв псля 1963 року. Але вона надала знан чного мпульсу творчим пошун кам молодих митцв у рзних кранах квропи (лрозсерджен нй молод у Великй Британ н, кно контестац в тал, новому кно у ФРН) США (лнью-йоркськй груп кнеман тографств). З часом у вжитку кнокритики й журналстики поняття нова хвиля стало зан гальним. НОВА ХВИЛЯ ОФУНА на меж 1960 року група мон лодих японських режисерв студ Офуна виступила з своми першими творами та у найбльш крайнй форм вин словила дейно-художн конн цепц, притаманн в цлому пслявоннй генерац. До т групи дебютантв, названо японською критикою новою хвилею Офуна (за аналогн ю з гучним дебютом молодих французьких режисерв), вхон дили Нагса Осма Ч визнаний дер ново порост режисерв, а також Йоссге Йосда Масахро Снода. Вдал виступи на екран представникв ново хвил Офуна активзували й нших кнематографств-початквцв. У1961 роц молодий режисер Сохей мамура, який створив до цього деклька стандартних стрчок, виступив з фльмом, що показав уже яскраво ндивн дуальне бачення свту. За ним один за одним з'являються на екран твори Кей Кума, Крро Ураями, доля кожного з яких так чи накше пов'язана з рун хом незалежних. У тому ж 1961 роц, на який припада бан гато вдалих дебютв представн никв пслявонно генерац, вдбувся режисерський дебют Йодз Ямади. Згадана режин серська молодь кинула виклик традицйному японському кн нематографу та пануючй деон лог. Гучний попервах вдалий злет ново режисури вдбувавн ся нелегкими шляхами. доля виявилася мнливою. НОВЕ АВСТРАЛЙСЬКЕ КНО [англ. New Australian Ciн nema] Ч див. Австралйська хвиля. НОВЕ АМЕРИКАНСЬКЕ КНО [англ. New American Cinн ema] Ч див. Новий Голлвуд. НОВЕ ГОНКОНГСЬКЕ КНО Ч кнематограф Гонконн гу середини 70-х Ч початку 80-х рокв. У середин 60-х рокв гонконгська мелодрама втратила попит. змнюють вуця кунгн фу фльми, що досягли максин мально популярност на пон чатку 70-х рокв. На кнець 70-х кновиробникн почали шукати нов жанри напрями. Саме прон тягом цього пероду пошукв нан родилося нове гонконгське кно.
У фльмах, створених групою У багатьох раннх картин молодих режисерв (Ен Х'ю, нах Фелн, таких як Дорон Ален Фонг, м Хо, Алекс Чанг), га (1954), вдчуваться вплив знайшли сво вдображення тран неореалзму 1940-х рокв. Але диц культура Гонконгу. Одн найбльшо слави йому принен нак, комерцйний тиск знищив сли завдяки свой свордност цей напрям. Бльшсть таланон так фльми, як Солодке житн витих режисерв йде на компрон тя л8 Уг. Солодке життя мс з комерцйними потребами (1960) була дошкульною сан найбльших кностудй Гонн тирою на багатство релгю, конгу. Основн фльми: Батьн а л8 Уг (1963) розкрилася як ко син (Father and Son, 1981), слпуча фантазя режисера. Тамниця (The Secret, 1979), Правда, його наступн картини Система (The Sistem, 1980), Джульетта й парфуми (1965) (The Story of Woo Vie, 1982), Сатирикон Фелн (1969) Ч Човняр (Boat People, 1983), пдпали пд критику за надмрн Вбивства метеликв (Butterfly ну екстравагантнсть. Пзнш Murders, 1979), Прибуття додон ж стрчки режисера, збергш му (Home Coving, 1985). слд його творчо ндивдуальн ност, стали бльш стриманими. Деяк мали автобографчний НОВЕ НДЙСЬКЕ КНО [New Indian Cinema] Ч фльми, характер, зокрема й Амарзнят псля 1979 року студями, корд (1973), що вдродив його як не входили до системи Бол- дитяч спомини про Рмн. вуду. На вдмну вд масово Антонон був видатним ндйсько продукц нове нн майстром широкоекранно мн дйське кно бльш реалстичне зансцени. Наприклад, у картин вдобража соцальн проблен Пригода (1959) вн викорисн ми. Див. Боллвуд. тав детал ландшафту на вулн НОВЕ ТАЛЙСЬКЕ канчному остров для показу КНО Ч талйський кнематон переживань персонажв, як граф створив у 1950Ч1960-т розшукують тамничим чином роки власну нову хвилю, яку зниклу багату жнку. Т ж теми назвали другим кноренесан- самотност й безвиход сучасн сом. найвизначншими пон ного життя розробляються ним статями стали Федерко Фел- у фльмах Нч (1960) Зан н й Мкеланжело Антонон. темнення (1962). Пд час зйо мок картини Червона пустеля (1963) вн наказав пофарбувати у червоний колр цл квартали мста Равени, щоб передати цю атмосферу безнад й туги. Видатними режисерами цьон го пероду були також П'р Пан оло Пазолн й Бернардо Бертолучч. Пазодн знмав як жорн стк картини, що картали сун часне суспльство, так яскрав екранзац класичних середн ньовчних тературних творв. Його найвдомшим фльмом стала дуже незвичайна верся квангеля вд Матфея. Бертолучч розпочав свою кар'ру пд впливом, якого зазнало життя тал вд фашизму, але у подальшому став бльш вдон мим як автор масштабних кноепопей на зразок вшановано Оскаром картини Останнй мператор (1987).
НОВЕ НМЕЦЬКЕ КНО [англ. New German Cineн ma] Ч рух у захднонмецькон му кнематограф наприкнц 60-х Ч на початку 70-х рокв. Псля Друго свтово вйни нмецький кнематограф дон вгий час перебував у тн. Лише у 1962 роц Александр Клуге разом з групою 26 режисерв заснував рух молоде нмецьке кно, покликаний стимулюван ти творчий пдхд до кнорежисури. Багато з його членв стан ли видатними дячами нового нмецького кно, яке виникло наприкнц 1960-х рокв. Серед перших нмецьких режисерв, чи картини набули широкого визнання за межами крани, були Фолькер Шленн дорф Маргарет фон Тротта. У подальшому вони спльно працювали у жанр полтичного кно над фльмами Зневажена НОВЕ КИТАЙСЬКЕ КНО честь Катарни Елюм (1975). [New Chinese Cinema] Ч псн Пзнше Шлендорф спецалн ля Культурно Революц зувався на екранзац романв з 1976 року в Кита починають на зразок Жерстяного баран створюватися фльми, позбавн банщика (1979), а фон Тротн лен стереотипу мелодрам сон та зосередилася на проблемах цалстичних стрчок. У фльн фемнзму в таких картинах, як мах почина лунати критика Нмецьк сестри (1981). Найбльш рзнобчним сун суспльства у межах послаблен но цензури. Завдяки цим нован перечливим режисером тих рон цям китайськ фльми змогли кв був Райнер Вернер Фасбнпотрапити на зарубжн ринки. дер. У його картинах, таких як Чому пан P. схильний до амоку? (1970), де тиха людина нен сподвано вбива свою родину, застосовувалися дуже прон ст образотворч засоби. Але не минуло й двох рокв, як вн перейшов на створення видон вищних мелодрам з викорисн танням яскравих, барвистих декорацй, призначених вдтн няти порожнечу й нкчемнсть життя багатих людей. Вн також зняв деклька карн тин про проблеми людських взамовдносин, особливо мж людьми одн стат або рзн них рас. Наприклад, у фльм Страх з'да душу (1974) араб закохуться у немолоду нмецьн ку жнку. Бльш пзн його карн тини, наприклад, Замжжя Мар Браун (1978), присвячен наслдкам Друго свтово вйни для нмецького суспльства. з творчстю Фасбндера рзн ко контрастували стрчки Вернера Херцога з тягучою, розмн реною дю. У таких його картин нах, як Агрре Ч гнв Божий (1972), Скляне серце (1977) Фцкарральдо (1982), часто фгурують персонаж, одержин м якоюсь нав'язливою дею. У них майстерно створються атмосфера тривожного очкун вання, дя вдбуваться у ворон жому людин оточенню, наприн клад, у незайманих джунглях або у неродючй пустел. Персонаж картин Вма Вендерса, навпаки, здебльшого зан йнят пошуками сенсу життя. Творчсть Вендерса пдпала пд значний вплив Голлвуду, його фльми мали бльший кан совий успх за межами Нмечн чини, нж роботи будь-якого ншого нмецького режисера. НОВЕ ШВЕДСЬКЕ КНО [англ. New Swedish Cinema] Ч першою ластвкою нового шведського кно стала книн га Бу Вдерберга Панорама шведського кно (1962) Ч пон лемчний твр, де автор вимага вчитися аналзувати дйснсть показувати сучасну Швецю у нових бльш рзнопланових аспектах, створювати фльми, як зображують не лише конн флкти мж героями, але й ман теральн умови хнього буття: як вони живуть, що дять, де працюють. Вдерберг закликав звернутися до теми людсько гдност вдповдальност осон би в реалстичному оточенн. Мшенню для молодого крин тика, окрм . Бергмана, стали система кновиробництва сман ки шведських продюсерв. Вдербергвважав,щофльми мають бути пов'язан з людь ми, з х простими, невигаданими проблемами. Шведн ський фльм у спецвц, Ч тан ким бачив молодий режисер свй фльм у 1962 роц, коли вн сформулював сво кредо. Кнен матограф, за який Вдерберг пон стйно боровся ще з 1957 року, повинен був принести на екран безпосереднсть шведських буднв. Нововинайдене самим режисером слово Samhallstivand (цкавитися суспльством) вн поклав у основу, в самий фундамент створювано ним кноестетики. Викликаний книгою сканн дал дозволив Вдербергу (Люн бов, 65, Одален 31, Джо Хлл) отримали першу пон становку. Дитяча коляска (1963), пд час роботи над якою вн дотримувався принципв французько ново хвил (малобюджетн картини, без зрок, зйомки на натур). Вн вийшов з ручною камерою на вулиц Мальмьо, вдмовившись вд пан вльйонв штучних пдсвчун вань. Картина Дитяча колясн ка проклала шлях дебютам Вльгота Шемана (Плаття, Моя сестра, моя любов, Я цкава), Яна Троелля (Ось тво життя, Переселенц, Емгранти), Яна Халльдорфа (Мф, Життя прекрасне, Ула Юля), Йоноса Корнелла (Обйми поцлунки, Як нч вд дня, Полюванн ня на свиней), К'лля Греде, Р. Андерссона та нших дячв нового шведського кно. НОВИЙ ГОЛЛВУД - спон чатку 70-х рокв у американн ському кнознавств все частн ше зустрчаться термн новий Голлвуд, яким характеризун ться американське кновиробн ництво з кнця 60-х рокв. Тривалий час Голлвуд пон стйно процвтав, прибутки його зростали, економка розн вивалась. Так тривало до кнця 40-х рокв. Потм сталася катан строфа. Постанова Верховного суду вд 31 грудня 1946 року про розподл виробництва прокан ту, конкуренцю телебачення, а також низка нших причин пдн рвали монопол Голлвуду, що болсно вдарило по його еконон мц. З цього часу для Голлвун ду настав тяжкий перод. Катан строфчно скоротився об'м вин робництва. Якщо у кращ часи в голлвудських студях робин лося 700 фльмв на рк, то вже у 1951 роц було створено близьн ко 400 фльмв, у 1954 - 235, у 1961 Ч приблизно 160. Значн труднощ переживала система прокату. Широке розповсю дження телебачення викликало закриття багатьох кнотеатрв. хня кльксть у США зменшин лася з 21 тис. у 1946 роц до 12,1 у 1967-му. Кльксть акторв, як працювали за тривалими догон ворами або у штат кностудй, скоротилася з 742 до 229, а кльн ксть режисерв зменшилась з 160 до 92. Скорочення кновиробнин цтва зниження вдвдування кнотеатрв тривало у США приблизно до середини 60-х рокв. Починаючи з цього часу, голлвудськ кнокомпан пон ступово пристосувалися до нових умов снування, знан йшли джерела нових прибутн кв. Переломним для Голлвун ду став 1968 рк, коли на хвил молоджного руху в Америц виник новий громадський нн терес до кнематографа. Збльн шився об'м кновиробництва. Кльксть фльмв, що створюн ються у систем Американсько кноасоцац (МПАА) почин наючи з 1968 року, зроста. У 1973 1974 роках вона склала 246 понад 250 назв на рк вдн повдно. Збльшуються й прин бутки вд прокату. У 1974 роц прибуток дорвнював 1,7 млрд доларв, що було значно вище, нж показник 1946 року, який вважався найвдалшим роком за всю сторю американського кно. На середину 1970-х рокв у Америц склалася вкрай прин гнчена атмосфера, викликана поразкою у в'тнамськй вн йн та вдставкою президента Нксона псля вотергейтського скандалу. Похмур настро амен риканцв знайшли сво вдон браження у низц вражаючих фльмв. Так картини як Розн мова (1974) Френсса Форда Копполи, Китайський кварн тал (1974) Романа Поланського, Хтось пролетв над гнздом зозул (1975) Млоша Форман на Таксист (1976) Мартна Скорсезе, були складовою часн тиною другого золотого вку в стор Голлвуду. Провдною постаттю цьон го пероду був режисер Роберт Олтмен. Вн заново переосмисн лив деяк традицйн жанри, у тому числ вонний Ч Перен сувний вйськово-хрургчний шпиталь (М. A. S. НД 1970), вестерн Мак-Кейб мсс Млер (1971), детективний трилер Довге прощання (1973) мюн зикл Нешвл (1975), руйнуюн чи блискучий образ Америки, зазвичай створюваний Голлн вудом. Вн навть дозволив соб глузувати з самого кнобзнесу в картин Гравець (1992).
Новий Голлвуд, мов фен нкс, вдродився з попелу знон ву став тим, чим вн був ранн ше, прибутковою фабрикою мрй. Саме 70Ч80 роки Ч епон ха режисерв супервидовищного кно С Сплберга, Д. Лукаса, Д. Камерона та нших ггантв американського кнематогран фа. Див. Новтнй Голлвуд.
НОВИЙ РЕАЛЗМ - див. Нова речевсть. НЬЮ-ЙОРКСЬКА НОВА ХВИЛЯ - див. Пдпльне кно. НЬЮ-ЙОРКСЬКА ШКОн ЛА Ч див. Пдпльне кно.
ПАРАЛЕЛЬНЕ КНО - див. Альтернативне кно. П А Р И З Ь К И Й ЖАНР - вин ник у Франц в 1896 роц. Перн ш однохвилинн фльми ден монструвались у програм бран тв Люм'р (Купання Дани), У подальшому нш французьн к компан почали виробнин цтво фльмв про пдглядання у замкову шпарину. Термн був уведений у Рос на початн ку XX столття характеризун вав еротичн фльми, створен у Франц. Див. Порнографчн ний фльм. ПДЖАНР [лат. Sub - пд + фр. Genre Ч жанр] Ч окрема грун па фльмв, що належить до певн ного жанру. Див. Жанр. ПДПЛЬНЕ КНО, АНн ДЕГРАУНД [англ. Undergrouн nd Ч буквально пд землею, пдплля] Ч рух незалежного й експериментального кно, яке протистоть традицйнй комерцйнй кнопродукц. Зародився у США, розповсюн джений у Захднй Нмеччин та Англ. Термн пдпльне кно запровадив критик Ман Фардер на додачу до фльмв ЗОЧ40-х рокв, як розповдан ли про чоловч походеньки. Протягом певного часу термн пдпльне кно й означав фльми того особливого роду, з полуничкою. Але у 1959 рон ц критик Льюс Джекобе зан стосував цей термн вже щодо всх фльмв, зроблених поза Голлвудом, слова пдпльне кно отримали нове розумнн ня новий змст. Шелдон Рена, автор вдон мо книги Вступ до америн канського пдпльного кно, прагнув з рзних бокв пдн йти до термна, щоб визначити його сутнсть саме пдпльне кно: л1. Зроблено поза Голлвун дом;
2. Задумано знято одню людиною (помчники, звичайн но, можуть бути, але це цлком лавторський фльм);
3. Вин ража особисте уявлення про дйснсть;
4. Це фльм, радин кально незвичний за формою, або за технкою, або за змстом, або, можливо, за всм. Американське кнопдплля ма свою сторю. Претендун ючи на глобальний характер свого руху, американське кн нопдплля вказу на франн цузький Авангард 20-х рон кв, як на свох попередникв. Другий авангард Ч це америн канське позаголлвудське кно ЗОЧ40-х рокв. Прикладами продукц другого авангарду картини Май Дерен Вларда Мааса. Нарешт, третй аванн гард, те, про що йдеться тут, Ч почався у 50-х роках трива й сьогодн. В середин третього авангарду, на думку Ренана, зан родився четвертий Ч так зване розширене кно, яке вдмовлян ться вд зображення реальнон го свту, обходячись показом на екран мерехтння свтла гри свтотн. У художньому план америн канське пдпльне кно пон ходить вд вропейського, пен редусм французького кнеман тографа. А його естетика Ч це варац модернстських течй, також народжених у квроп в стародавн часи. Сучасне пдпльне кно (лтретй авангард), починан лось розвивалось бурхливо. У 1952 роц Роберт Брр зняв у Париж деклька короткомен тражних фльмв Ч це можна вважати початком. У 1953 роц дебютують Йонас Мекас, Крисн тофер Майлейн, Стен Брекхейдж. У 1956 роц стають вн домими Кен Джейкобе Джек Смт. У другй половин 50-х рокв дебюти вдбуваються безн перервно. У кнц десятилття Джон Кассаветс створю шен девр пдпльного кно Нью-Йорн ку Ч фльм Тн. У 1961 роц Шерл Кларк знма Святого. Особливо важливе значення мав у 1955 роц вихд журналу Флм Калчер, який одразу ж ста рупором дей пдпльного кно, його головним друкован ним органом. 28 вересня 1960 року тридн цять три кнематографсти зн бралися у Нью-Йорку й прон голосили створення Нового американського кно (НАК), а у 1962 був створений незан лежний Кооператив кнеман тографств. Наприкнц 60-х рокв у США, за пдрахунками Йонаса Мекаса, дяло бльше трьохсот режисерв, близьких за своми поглядами до НАК. Тривалий час НАК було вдон ме пд гучною назвою Ч НьюЙоркська школа, яка склан далася з яскраво обдарованих митцв: Шерл Кларк, Лайонел Рогозн, Рчард Лкок та н. Документалзм запереченн ня Ч спльна для ньюйорквн цв стилстична риса. Пошуки в галуз форми ньюйорквцв заслуговують уваги, багато що у прийомах вищезазначених майстрв було дйсно новим оригнальним. Незважаючи на всю свою розматсть пдпльне кно, проте, мало творч напрями, або творч групи, як довол легн ко проглядалися. У 60-х роках пдпльне кно розвивалося за трьома головними напряман ми Ч поетичним, лабстракн тним таким, що пасивно фксу дйснсть. Найбльший сплеск лабн страктного кно вдбуваться у 50-х роках. Це можна пояснин ти й загальною кризою Голлн вуду, й гостротою тем, як пдн ймалися та були пд забороною в лофцйному кно. В той час продовжували з'являтися гпн нотичн, магчн фльми, фльми танцю та ншоперебування людського тла Ч ус вони були поднан гал юцинаторною, символчною атмосферою, яка виражала пдсвдоме ля героя. На початку 60-х м на змну прин ходять фльми, в яких на перн ший план висуваться визнан ння власне кнематографчних можливостей усх складових елементв кнематографа Ч звун ку, зображення, конструкц кн нокамери, складу плвки тощо. На кнець 60-х рокв нтерес до пдпльного кно згаса. Цьон му деклька причин. Деяк режисери, досягнувши успху у пдпльному кно, почали знмати пд дахом Голлвун ду, та й сам Голлвуд псля скан сування Кодексу Хейса змг у свох фльмах торкатися ранн ше заборонених тем. ПДСВДОМИЙ ФЛЬМ [англ. Subliminal Film] Ч рекламн на технка, яка застосовувалась у 1950-т роки, щоб стимулюван ти людей до придбання певних товарв. нформаця розмщун валася на одному кадр з нтерн валом у 23 кадри. Таким чином нформували публку, не отрин муючи на це згоди. Два фльн ми Ч Терор у полцейському вддлку (1959) Смертний час (1959) Ч приклади викон ристання технки 24-го кадру. Однак псля викриття процен су приховано реклами, вн був вдразу ж заборонений. ПОПУЛЗМ - течя у франн цузькому кно 1910Ч1920-х рокв, близька до натуралзн му. У фльмах, поставлених у народному стил, люди прац та х зубожння зображалися поверхово, з використанням умовних конфлктв з умовних мелодрам. ПОСТМОДЕРНЗМ [Postн modernism, вд лат. Post псля + фр. Modern сучасний] Ч цей термн означа не якийсь вузько обмежений художнй напрям або стиль, але певну культурну домнанту сучасн ного суспльства, тому можна казати лише про те, як постмодернстське свтосприйняття, постмодернстський менталн тет знаходять вдображення у самому пдход до створення фльму. Модернзм постмодернзм, маючи за основу переосмисн лення рол мови (тобто засобу органзац й передач значень) у пзнавальнй та художнй дн яльност, протилежно до ньон го пдходять. Модернзм, вин криваючи умовний характер загальноприйнято мови як усього лише суму прийомв, прагне дйти до сенсу за допон могою ншо, бльш адекватно мови, а то й напряму, нтутивн но. А постмодернзм, виходячи з тих самих засновкв, проголон шу принципову неможливсть набуття сенсу й обмежуться стилзованим вдтворенням найрзномантнших, але рвн но умовних мов. Щодо кнен матографа це означа: якщо первсний ефект правдивост фотографчного вдтворення дйсност переважа умовност монтажу й жанру (особливо, коли вони навмисно зводяться до мнмуму, наприклад, у неон реалзм), мова кно сприйман ться як адекватна й прозора.
Модернзм реконструю мову, розкрива прийом (монн таж у Ейзенштейна сюрреан ств, колаж у Годара), заперен чуючи цим стар значення як хибну свдомсть, деологю. Постмодернзм, вдмовляюн чись вд будь-яко деолог та цннсно рарх, слдом за деконструкцю створю звон ротну реконструкцю кнематон графчно мови, але вже у межн ах свдомо стилзац. Якщо у 60-т Ч на початку 70-х рокв лавторський кнематограф переосмислював мфи стереон типи традицйних жанрв, нан приклад, вестерну (Макбейн мсс Млер Р. Олтмена), гангстерського фльму (Хрен щений батько Ф. Копполи), то з часом акцент переноситься з людського змсту фльму, його психологчно достоврн ност на його формальн елен менти, на текст сам по соб. Вже у Клуб Коттон того ж Копполи важливше його форн мальне вибудовування, нж змстовний елемент. Рзномантн космчн фанн таз та авантюрн епопе, що з'явилися на меж 70Ч80-х рон кв, побудован лише на нтерн ес до формально розповд трюкв, до того ж часто обидв складов подаються у пародй нй форм (Роман з каменем Р. Земекса). Стилзаторський пародйний пдхд до розпон вд виклика часте цитування й асоцативн посилання на нн ш фльми, на класику жанру, за рахунок чого зроста кльн ксть нових фльмв за старими сюжетами (рмейкв). У крин мнальному жанр, у трилерах майже зовсм зника моральна оцнка геров, бо вони з самон го початку задан у пародйнй перспектив, але не настльн ки, щоб не створювати напрун ження (Справжн кохання Т. Скота, Кримнальне чтиво К. Тарантно). Оскльки для постмодернзн му рархя значень цнностей вигляда як прояв авторитан ризму, мж усма текстами установлються рвнсть, яка веде до лестетичного популзн му, коли елементи високо й популярно культури, стин л жанрв т. п. виявляються у повному змшанн. ПОЦЛУНОК У ДАФРАГн МУ [англ. Kiss in Diaphragm] Ч так у 20-т роки називали фн нальний кадр фльму, в якому головн геро цлувалися на крупному план, а перед пон явою титру кнець зображенн ня затемнювалось за допомон гою динамчного каше у виглян д кола, що зменшуться. Див. Хеп-енд. ПОЕТИЧНЕ КНО - пд термном розумють кнеман тограф, який у свох образах смливо вддаляться вд т фактично конкретност, карн тину яко да реальне життя, разом з тим стверджу власну конструктивну цльнсть, порон джу символи, алегор. У 1963 роц на екрани вийшов фльм Тн забутих предкв С. Пан раджанова Ч й одразу свтовий успх. Так починався процес вдродження довженквських традицй. А розквт поетичнон го кно Ч це вже Блий птах з чорною ознакою Ю. лнка, Камнний хрест Л. Осики, Вавилон-ХХ . Миколайчука та нш роботи, що перетворин ли поетичне кно у школу. Пон етичне кно в Укран було зан боронене на партйно-державн ному рвн. ПОЕТИЧНИЙ РЕАЛЗМ [фр. Poetik Realism] Ч течя у французькому кнематогран ф, яка важко пддаться визнан ченню яка об'днала на дуже короткий час (друга половина 30-хрокв) режисерв найрзнон мантнших творчих манер та була тсно пов'язана з пднесенн ням руху Народного фронту. Наприклад, фльм Жана Рен нуара Париж належить нам був створений на замовлення французько компарт. Нетрадицйн для франн цузького кно того часу сюжети, сповнен поетичного бунтарн ства, а також надання д свдон мо фантастичного колориту за допомогою павльйонних зйон мок при штучному освтленн свдчать про тривожне передн чуття майстрами поетичного реалзму близьких суспльн них потряснь. Визначальнин ми для ц теч стали образи, створен Ж. Габеном Ч тран гчного одинака, який кида суспльству заздалегдь прин речений виклик (Набережна туманв День починатьн ся М. Карне, Пепе Ле Моко Бандера Ж. Дювв') або М. Морган Ч героня у Нан бережнй туманв була прон стою люблячою жнкою у свт, ворожому до кохання. Значну роль у розвитку пон етичного реалзму вдграв поет кнодраматург Ж. Превер. Сам термн був запрован джений у вжиток сториком кно Ж. Садулем, однак неон дноразово оспорювався ншин ми сториками, як заперечуван ли, що реалзм, як його розумв Золя (натуралзм), не поднун ться з поетизацю дйсност. Вони пропонували викорисн товувати визначення письменн ника П. Мак-Орлана Ч соцн альна фантастика. Сьогодн обидва термни спвснують. З поетичного реалзму вин йшли й нш майстри кно, так як Ж.П. Ле Шануа Ж. Беккер. Елементи стилстики пон етичного реалзму мцно ввйн шли до художнього арсеналу французького свтового кно. ПРАЗЬКА ВЕСНА з 1947 року влада у Чехословач-' чин належалакомунстам, тому бльшсть фльмв ЧССР дотрин мувалися меж соцалстичного реалзму. Але у 1965-1967 роках влада зайняла беральншу позицю щодо кно. За цей кон роткий перод режисери чесько ново хвил створили низку найбльш талановитих картин сучасност. Фльм Ври Хтлово Маргаритки (1966) був дошкульною сатирою на нудьгу, пануючу у чеському суспльн ств. Сюрреалстичнсть карн тини пдкреслювалась вдалим використанням кольорових вдн тнкв, варюванням швидкост руху плвки метафоричним монтажем.
Млош Форман у свох карн тинах поднав фарсову комен дю, жорсткий реалзм прин йоми з практики французько ново хвил для викриття вад комунстичного режиму. Прин кладом цього може бути сатин рична стрчка Бал пожежнин кв (1967), де конкурс краси у невеликому мстечку перен творються на неймоврн пон д. Згодом Форман перехав до Голлвуду, де отримав Оскари за фльми Хтось пролен тв над гнздом зозул (1975) Амадей (1983), фльм, прин свячений життю видатного авн стрйського композитора Вольн фганга Амадея Моцарта. нш картини того пероду Ч Магазин на майдан (1965) Яна Кадара Ельмара Клоса та Позди пд особливим нан глядом (1966) рж Менден ля Ч глузували з тем сюжетв соцалстичного реалзму. Одн нак чеська нова хвиля прон снувала недовго, наприкнц 1960-х рокв схдновропейськ кнематограф повернулися пд суворий контроль комунсн тично цензури. ПРЯМЕ КНО [фр. Cinema Direct;
англ. Direct Cinema] Ч уживаний на Заход термн, який означа метод створенн ня документальних фльмв, заснований на спостереженн н за подями по можливост без втручання в х природний хд. Його практична реалзан ця була пов'язана з появою на меж 50Ч60-х рокв емульн с високо свтлочутливост, легко та вдносно безшумно 16-мм кнознмально звукон записувально апаратури, а тан кож з впливом телевзйного прямого репортажу. Представники прямого кно зазвичай вдмовлялися вд дикторського тексту, широн ко використовуючи так прин йоми, як прихована камера, тривале спостереження за одн ними й тими ж людьми, запис щоденних розмов, щоб поведнн ка людей перед камерою була природною. Перш дослди вльного кно були проведен англйн ською групою Вльне кно (О, чарвна крана, 1953, реж. Л. Андерсон;
Матнка не дон зволя, 1956, реж. Т. Рчардсон К. Рейс), а також американн цем Л. Рогозним (На Бауер, 1956, Повернись, Африко!, 1959) та талйцем М. Рюспол (Незнайомц земл, 1961, Погляд на безумство, 1962). Оскльки прокатн перспекн тиви виробництва вльного кноспостереження, перейшли кно були дуже обмежен, його до створення документальних представники шукали вин грашн сюжети, в яких брали фльмв, де цей метод перестав провдну роль, участь популярн музиканн вдгравати або, як Андерсон, Труелль або ти (Що вдбуваться? Бтлз Осма, почали знмати гров у СЛА, Вудсток та н.). На початок 70-х рокв найн картини. Принципи прямон бльш представники прямого го кно мали значний вплив кно, переконавшись в обмен на художн ршення багатьох жених можливостях пасивного грових фльмв.
РОЗСЕРДЖЕН, СЕРДИн Т Ч так в Англ у другй пон ловин 60-х рокв називали режисерв, що вдйшли вд нан пряму вльне кно, К. Рейса, Т. Рчардсона, Л. Андерсона, Д. Шлзенгератан. Див. Вльн не кно. РЕАЛЬНЕ КНО - манн фест, створений Вталм Гданн ським групою росйських кнон документалств. Згдно з ними, як тльки документальне кно ста мистецтвом, воно переста бути документальним. Спиран ючись виключно на реальнсть, реальне кно зберга право на авторську суб'ктивнсть пдтверджу основний постулат мистецтва Ч створення художн нього образу. Реальне кно не вдкида прац попередникв не кнцевим етапом в еволюн цйному розвитку негрового кнематографа. Вершина Ч це сама реальнсть, що навряд чи вмститься в обмежен рамки кадру. Скорше навпаки Ч рен альнсть поглине кнематограф, перетворивши його на одну з свох субстанцй. Отже, см зан повдей реального кно: 1. Вдсутнсть сценарю. Сценарй реальнсть несумсн н. До початку зйомок визначан ться лише мсце зйомок фльн му, нод його геро та загальна концепця. З початком зйомок драматургю визначають лише реальн под. При цьому реальн не кно не претенду на безприн страсну фксацю факту. Реальн не кно Ч не копя реальност. 2. Для автора у процес зйон мок не ма жодних обмежень. Окрм юридичних. Етичн пин тання виршуються не на зйомн ках, а у процес монтажу фльн му. Для заглиблення у простр об'кту, що знматься, у свт геров припустим вс снуюч технологчн методи: звична камера, кноспостереження, прихована камера т. н. 3. Автор не повинен ставан ти заручником технолог. Кн ноплвкою, студйним звуком свтлом, ракурсом композин цю можна зневажати задля фксац реальних подй. Яксть зображення вторинна. Реальн нсть первинна. 4. З перебгом фльму автор повинен титрами повдомлян ти глядачев час мсце зйомки (якщо це не може завдати шкон ди об'ктам, що знмаються, або персонажам). 5. Някого нсценування рен конструкц. Автор може прон вокувати геров на будь-як д сам може бути учасником подй.
У реальному фльм гровий мон мент присутнм бути не може. 6. Обмежень за тривалстю фльму нема. Аж до нескнн ченно, прямо трансляц. 7. Вдмова вд поняття кн нець фльму. Някий фльм не може бути завершеним, бо реальнсть нескнченна. У рен зультат автор будь-коли може створювати нов верс та прон довжувати зйомки псля перн шого публчного показу. У фн нальному титр замсть слова кнець розмщуться дата першого публчного показу дан но верс фльму. На випадок створення нових версй дата першого публчного показу ставиться псля дати (дат) пон казу попереднх версй. РОДИННА КОМЕДЯ [англ. Domestic Comedy] Ч пджанр фльму, що вдобража кумедн под, як найчастше вдбуваються з членами родин ни або невелико групи знайон мих людей. Так вуличн скетч були розповсюджен на початку в середин 20-х рокв. Пджанр родинно комед найширше розповсюдження дстав у 50-х роках на телебаченн. РОЖЕВА СЕРЯ [англ. Rose Series] Ч напрям в америн канському кно у 1943Ч1945-х роках, заснований на принцин п Ч замняти свт реальний свтом вигаданим. Рожева сен ря мала на мет заспокоювати стурбованих вйськовими прон блемами американцв. У фльн мах сер вихд треба було шукан ти в релг, яка немов пластир накладалась на всляк рани. А там, де це лише було можлин ве, релгйна тематика здобрюн валась видовищними, навть мюзик-хольними елементами. У 1943 роц численн прем здобула картина Псня про Бернадетте Генр Кнга Ч сн торя французько селянки Бернадетте Субру, виднням яко зобов'язане свою славою мсце паломництва у Лурд. Критик Дженнфер Ейдж, вин соко оцнюючи роботу режисен ра та блискучу гру Дженнфер Джоне (ушановану Оскаром за кращу жночу роль), визнан чив фльм у цлому як красиву картинку, вкриту товстим шан ром лаку, яку вмло пдсвтили й виставили у склянй втрин, за якою прихован одразу й вн втар, каса кнотеатру. У 1944 роц рекордну кльн ксть Оскарв (за кращий фльм року, за режисуру, за сценарй, за головну чоловчу роль, за кращу другопланову САЛОННА ДРАМА - рзн новид драми, який дстав найн бльш широке розповсюдження у Дан та в тал у 1910Ч1915-х роках. За умови, що в Дан налчун валося всього 150 кнотеатрв, не було й мови про те, щоб окун пити на внутршньому ринку вартсть постановок сотень хун дожнх фльмв, як створюн вались у кран щорчно. Тому датськ кнофрми випускали, головним чином, продукцю космополтичного характеру. У датських фльмах важко було зрозумти крану, де вдбуватьн ся дя. Зазвичай це були вигадан н держави. Нацональн датськ риси старанно затушовувалися. Бльшсть фльмв створюван лася на сучасному матерал. Злочин й адюльтер займали провдне мсце в тематиц. Тан мнич кубла, гральн будинки, великосвтськ бали та багат замськ влли були мсцем д. Збуджен почуття, розгул прин страстей, катастрофи, вбивства, самовбивства, шален обйми й пристрасн поцлунки зросн тали в датських фльмах у все бльшй прогрес. Салонн драми (ось найн бльш типов назви фльмв того часу: Танець вампрв, Жриця пристраст, Цинзм азарту, Загробна тамниця, Кохання й корона, Сприти т. н.), мали одну характерну особливсть. Майже в кожнон му фльм фгурував образ фан тально жнки (див. Вами). Вона могла бути дамою напвсвту, канатною танцвницею або принцесою кров, але життвий шлях був незмнно вкритий трупами закоханих у не чоловкв. Драми ревнощв закнчуван лися самовбивствами. Покинун т наречен йшли до монастирв або кидалися у вир. Кинут нан призволяще дружини, голодн дти, вмираюч вд горя матер благали жорстоку спокуснин цю зберегти для них чоловка, батька або сина, а вона... з горн довитим презирством одвертан лася вд них. кдине, чим живуть геро датських фльмв, Ч це кохання, зазвичай нещасливе, яке завершуться смертю одн ного чи обох коханцв. Датське кно зробило нещасливий кн нець свом кредо, тому, коли в окремих випадках фльм закнн чувався щасливо, глядач прон тестували. Проте в Рос, де в т роки процвтала песимстична декадентська тература, тран гчн фнали датських стрчок прийшлися до смаку.
В тал, де основне виробн ництво було орнтовано на коштовн постановки з стор Стародавнього Риму, творв еллнсько тератури та свтон во класики, на 1913 рк стали модними салонн драми. х пон родив комерцйний успх датн ських салонних бойовикв. Одн нак талйськ салонн фльми, на вдмну вд датських, були зроблен з бльшим постанон вочним розмахом. Герон, як утопали в хутр й коштовносн тях, вддавалися невтомним любовним утхам, перебуваючи у приголомшливих обстановн ках з золотих стльцв, ведмен жих шкур шовкових драпрон вок. Саме в таких апартаментах народжувалися любовн прин страст, вдбувалися сцени дин ких ревнощв, стрлялися через кохання або приймали отруту геро й герон. Альковн пон ходеньки титулованих геров геронь притягували неначе магнтом публку великих мст провнцйних закуткв. Для виконання ролей у тан ких фльмах потрбн були приваблив, пристрасн та чарвн герон. У т роки х з'являлося чимало в талйн ськй кнематограф. Пна Мончелл, Есперя Сантес, Мар Клео Тарларн й божественн на Лдя Борелл, яким пон клонялися численн прихильн ники передвонно квропи. Саме Лдя Борелл закрпила в талйському кнематограф панування кнодв. жнкиспокусниц рухалися хиткою ходою, набирали чуттвих лан маних поз. Перша свтова вйна стала головною перепоною для ексн порту датських та талйських фльмв до нших кран стан ла одню з головних причин кнематографчно кризи. Але вплив салонних драм був нан стльки значним, що схож фльми продовжували знмати в Америц, Франц та Рос. САМУРАЙСЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Samurai Film] Ч див. Дздайгек. СРБНИЙ ВК - 30-40-в роки в стор свтового кно заведено називати золотим вн ком. Якщо користуватися тен ратурною аналогю, то перод 60Ч70-х рокв можна окреслин ти як србний вк кно. Молод режисери й актори, що повстан ли в середин 60-х прот засад благочинного старого Голлн вуду, пдрвали традицйн жанри Ч детектив, мелодраму, соцальну драму, комедю Ч свом новаторським свтовдн чуттям, доввши х до напруги трилера, гостроти фантасман гор, фарсу, зарядивши грин мучою сумшшю натуралзму зухвалого значення. СЬОМН-ГЕК - див. Шомн-гек. СЕМОТИКА КНО [грец. Semeiotikon, вд Semeion Ч знак, ознака] Ч напрям у сучасному кнознавств, що розгляда кнен матограф як специфчну знакову систему або сукупнсть знакон вих систем. Свй метод семотин ка кно буду на основ сучасно нгвстики, етнолог, струкн турно поетики. Перш спроби семотичного дослдження кно належать до 1920-х рокв. СНЕМА БЕРТЕ [фр. Спеma-veriti Ч кно-правда] Ч ужин ваний на Заход термн, який означа метод зйомок докуменн тальних художньо-докуменн тальних фльмв, заснований на розгорнутих нтерв'ю спон стереженнях за реальними або штучно спровокованими ситун ацями. Термн снема-верте впровадила у вжиток на меж 50Ч60-х рокв група французьн ких документалств. Розпон всюдження снема-верте, як прямого кно, було пов'язан не з появою легко та безшумн но знмально та звукозаписун вально апаратури, високочутн ливо кноплвки. Як самостйна течя снемаверте снувала всього декльн ка рокв, але методи значно вплинули на кнематографств рзних кран, знаходячи застон сування у дуже рзнопланових творах. Риси, близьк до снема-верти, явно вдчувалин ся у фльмах вльного кно в низц документальних стрн чок, створених у Канад, Япон н та нших кранах, а також в грових картинах нью-йорксько школи ново хвил СНЕМА-НОВО [сп. Cineн ma Novo Ч нове телебачення] Ч цей жанр зародився у Бразил в 1960 роках створив так зван не нацональне кно за змстом за контекстом. У фльмах снема-ново домнували соцальн н теми. Жанр не прижився на батьквщин, бо не змг прин вабити аудиторю, але деяк з його проявв знайшли послн довникв за межами Бразил у кранах, де нацональною мон вою португальська. СНЕМАТОЛОГЯ [Cinematology] Ч повне вивчення фльму, який включа, але не обмежу: ус жанри фльму, сторя фльн му;
сторичний контекст новацй фльму рухв;
фльм як артисн тичне середовище засоби виран ження;
виробництво, обладнанн ня персонал;
обробка;
методи теоря фльму. талйський псин холог Антоно Менегетт ще на початку 90-х рокв створив нон вий рзновид гумантарно дисн циплни пд назвою снематологя. Кнопродукця вдгра у житт сучасного людства таку велетенську роль, що давно вже пора було пдвести пд це явин ще флософську базу. Професор Менегетт створив тривальне вдкриття, яке вже витало у пон втр, Ч кнематограф вдобран жа колективне несвдоме, вн вдобража т реальн процеси, як вдбуваються з людьми в ту чи ншу епоху. Але робить вн це начебто мимовол, вдвертсть кнематографа треба шукати не там, де вн щось деклару, про щось каже люстративно, а там, де вн лобмовляться. Див. Кн нознавство. СИСТЕМА ЗРОК [англ. Star System] Ч система зрок виникла у США в 1910 роц. У перш роки розвитку америн канського кно актори вистун пали безменними, глядач називали геров, що м сподон балися, за назвами кнофрм, у яких вони знмалися, а також за зовншнми даними. К. Лемн му Ч голов провдно компан н МП Ч першому спало на думку використати популярн нсть актора або актриси для привернення публки до кнон театрв. Так було покладено пон чаток систем зрок. Першою зркою в стор американн ського кно стала у 1910 роц актриса МП Флоренс Лон ренс, яка отримала не лише пдвищену платню, а й широке паблст (рекламу). Початок вийшов удалим. Приклад МП наслдували нш компан, що почали рен кламувати мена свох акторв. Спочатку для зйомок фльму зан прошували одного популярнон го актора (М. Пкфорд, Д. Фербенкс, В. Херт та н.). У 20-т роки у фльм брали участь, зазвичай, уже дв кнозрки (герой героня). У раз комерн цйного успху фльму пару знн мали в нших фльмах, а в раз невдач Ч розлучали. Система зрок, тривал контракти пдн примцв з зрками визначали створення сценарв,.як б мали успх у глядачв. У 60-х роках кнопдпримц почали практикувати постанов Дослдна робота велася за двон сного соцологчного аналзу ма напрямами: була реалзована Джарв на ман 1. Емпричн дослдженн терал гонконгського кно. ня нституцональних аспекн У 70-т роки важливе мсце нан тв Ч кнематографа Ч публки лежало працям Е. Тюдора (Вен (Д. Майр, Велика Британя;
лика Британя), який провв Ж. Дюран, Франця) кновин аналз кно з позицй соцолог робництва (Л. Ростен, Д. Хен- масових комункацй, Д. Прон дел, Г. Паудермейкер, США);
копу (ФРН), який дослджував 2. Вивчення змсту лекранн вплив рзних форм органзан ного свту, механзмв вплин ц кнопромисловост на змст ву кно на глядача (у США Ч форму фльмв, на соцальну М. Волфенстайн Н. Лейтес, роль кно. Д. Джонс, М. Мд, мжнародне дослдження кногероя 1960Ч СПАГЕТ-ВЕСТЕРН [Spaн 1963) емпричн дослдження ghetti Western Ч макаронний впливу кно (у США Ч Р. Ал- вестерн] Ч доморощен талйн берт, А. Бандура, Л. Берковц);
ськ вестерни, розповсюджен значне мсце займали прац, в середин 60-х рокв. в яких пд час аналзу змсту талйському пригодницьн й впливу феномена кно тракн кому кно завжди був притан тувалося як вддзеркаленн манний жанр мфологчний ня колективно свдомост або псевдосторичний. У цих (3. Кракауер, США;
Е. Морен, стрчках про пригоди Одссев Гераклв, було щось, що наган Франця). Новий етап розвитку сон дувало про талйську сторю, цолог кно пов'язаний з вин культуру, легенди або теран ходом книги американського турн першоджерела. Але звдн дослдника Д. Джарв До сон ки в тал було взятися ковбон цолог кно (1970), де були ям, шерифам, мустангам, усм синтезован обидва пдходи пон аксесуарам Дикого Заходу? переднього пероду комплекн Та неждано-негадано головною сного вивчення рзномантних формою талйського пригодн аспектв кно як соцального ницького фльму ста саме весн нституту (виробництво, розн терн. На вдмну вд американн повсюдження, змст сприйн ських вестернв, де сильнший мання фльмв). Програма цн захища слабшого, а у двобо перемагав не лише сильнший, але й найблагороднший герой, в талйських були змщен акн центи. Конфлкт, на якому бун дувався сюжет, зводився до бон ротьби мж двома, а частше трьома бандами або бандитан ми, як змагалися мж собою за скарб або грош. У 1969 роц на екрани тал вийшло 80 вестернв, це в той час, коли в Америц цей жанр почав переживати кризу. Геро талйських вестернв зазвичай цинчн, хитр або дурн. Атмосн фера у вестернах по-талйськи, як правило, похмура гнтюча. талйський вестерн увбрав усе, що було досягнуто америн канським пригодницьким кн нематографом: ситуац, трюн ки, сюжетн та гров знахдки. талйський вестерн Ч це свого роду антологя американськон го вестерну. Правда, талйськ режисери творчо переробили вестерн. У створюваних ними фльмах все, що було притан манне американському кно, переверталося з нг на голову. Найбльш популярн вестерн ни по-талйськи були створен у 60-х Ч на початку 70-х рокв вдомими режисерами: Серджо Леоне (За пригорщу доларв, На деклька доларв бльше, Хороший, поганий, злий), Серджо Корбучч (Джанго), Нско Фугоцц (Хребет диян вола), Енцо Барбон (Мене називають Трнт). СПАГЕТ-ХОРОР [Spaн ghetti Horror Ч макаронний фльм жахв] Ч талйськ фльн ми жахв, розповсюджен нан прикнц 60-х рокв. талйськ фльми жахв увбрали все, що було створено ранше в цьому жанр у Сполучених Штатах Англ. Однак завдяки прац художникв-декораторв грин мерв, ц фльми вийшли бльш кривавими страшними. Дя цих фльмв вдбувалася десь у квн роп або Америц. Класик тан лйських жахв Даро Ардженто у свох кращих фльмах об'дн нав крайню жорстоксть з казн ковою нереальнстю д: Птах з кришталевим оперенням, Кт з десятьма хвостами, Зн тхання (Suspiria, 1977) Фен номени (лPhenomena, 1985). Найбльш вдом талйськ режисери талйських жахв: Маро Бава (Чорний шабаш, Кмната тортур кривавого бан рона), Лючо Фульч (Зомб), Серджо Мартно (Свт канбан в), Умберто Ленц (З'ден живцем, Мсто жахв), Руджеро Деодато (Останн канн бали), Ентон Даусен (Апока канбалзму). Найбльш розповсюджен в тал були готичн фльми жахв, що дстан ли назву жовт фльми. Див. Жовтий фльм.
ЛПСРС СЮЖЕТ [фр. Sujet Ч предн мет;
англ. Plot] Ч основний зан сб розкриття фабульних пон дй, побудови сценарно стор. Розкрива склад подй, систен му стосункв мж героями, розн виток хнх характерв пд час екранно драматург. Рушйна сила розвитку сюжету Ч дран матичний конфлкт, втлення далектичних життвих протин рч. Способи сюжету в екранн них мистецтвах рзномантн й обумовлен жанрами творв. Див. Фабула. СЮРРЕАЛЗМ [фр. Surrealisme Ч надреалзм] Ч у кно течя, спрямована на автоман тичне вдтворення свдомосн т й пдсвдомост, що порон джувало наихимернш форн ми. Течя виникла у Франц, теоретично й органзацйно склалася на середину 20-х рон кв (Манфест Сюрреалств А. Бретона, 1924). Термн увв у вжиток французький поет Г. Аполлнер. Теоретичн принн ципи сюрреалзму заснован на твердженн, що завданням мисн тецтва пзнання прихованих сфер дйсност, як недоступн для розуму. Витоки художньо творчост, згдно з естетикою сюрреалзму, Ч виключно у ган луз несвдомого й пдсвдон мого. Сюрреалзм спираться на де фрейдизму, вважаючи, що лише ув сн або у безумств звльнена пдсвдомсть нада людям можливсть осягнути дйсну стину. Це Ч напрям ррацоналзму, що заперечу дею, сюжет, характер розн гляда творчсть як стихйний мпульс пдсвдомост. Один з найсюрреалстичнших фльн мв Ч л Андалузький пес (1927) Л. Бюнюеля С. Дал. Бюнюелю також належить визначення сюрреалзму: Це агресивний напрям, заснований на повнон му запереченн снуючих цнн ностей. Бюнюель залишався до кнця свого довгого творчого фзичного життя сюрреалсн том. У 1987 р. американський дослдник сюрреалзму Д. Лнч у свому фльм Блакитний оксамит перейняв образну структуру Бюнюеля з Андалузького пса. Естетика сюрреалзму в кно заснована на алогчних сполученнях елементв рен альност, з яких створються надреальнсть. Сюрреалс тичн фльми Ч картини вин днь, снв, туманно символн ки. Виникнення сюрреалзму в кно пов'язано з дяльнстю французького лавангарду. У фльмах Андалузький пес, Мушля священик (1928, сцен. А. Арто, реж. Ж. Дюллак) у дивних, алогчних обн разах, складених з елементв реальност, втлен теми прин гнчених еротичних прагнень, страждань, смерт. У деяких сюрреалстичних фльмах знайшли вираження, з однон го боку, епатований протест проти комерцйного кнематон графа, з другого Ч елементи соцально критики. Фльм рен жисера Л. Бюнюеля Золотий вк (1930), був заборонений цензурою (див. Авангард). З кнця 40-х рокв сюрреан стичн фльми створюють гон ловним чином режисери США, що прилучаються до пдпльн ного, або експериментального кно. Найбльшу вдомсть нан були сюрреалстичн фльми режисерв М. Дерен, К. Харрнгтона, К. Енгера, С. Брекхейджа. Бльшсть сюрреалстичних фльмв перейнято настроями туги, самотност, смерт, багато з них передають патологчний стан людсько психки.
ТАкМНИЦЯ СТАРОГО БУн ДИНКУ [англ. Old-Dark-HouseMystery] Ч рончна назва детекн тивних фльмв, де особа вбивц ста вдомою лише на останнх хвилинах. Така модель була дон сить популярна у США в 30-т роки досягла найвищого втн лення у фльм Роберта Сьодмака Гвинтов сходи, псля чого про не забули. ТЕКСТ КНЕМАТОГРАн Ф Ч Н И Й Ч одне з основних визначень у семолог кно в рон зумнн К. Метца Ч професора паризько Школи теоретичних дослджень у галуз гумантарн них наук, одного з творцв сун часно кносемолог. Заведено вважати, що саме праця Метца Кномова: дяльнсть чи сисн тема? (1964)ознаменувала вин никнення семолог кно. Т И П А Ж [Typage] Ч термн, який ма деклька значень. Хан рактеристика виконавця в кно, що передбача особливу, конн центровану соцальну-типову виразнсть зовншнього виглян ду манери гри. Часто пд тин пажем розумться натурщик, тобто непрофесйний виконан вець, який ма знайомий харакн терний вигляд, що демонстру належнсть людини до певно соцально, нацонально, кульн турно групи. Таке розумння цього термна зародилося в тен ор практиц радянського нн мого кнематографа 20-х рокв. нтерпретаця типажу такими режисерами, як Л. Кулешов, С. Ейзенштейн, В. Пудовкн, була даметрально протилежн ною, що вдобража розмитсть термна. Кулешовзапропонував власну концепцю натурщика, тобто непрофесйного актора, що снував у межах кнотексту на рвних правах з усма ншин ми його елементами (композин ця, монтаж тощо) наполягав на спецальнй пдготовц нан турщика, щоб вн мг грамотн но бути присутнм у кадр. З школи Кулешова, орнтон вано на так творч принципи, вийшли чудов й рзнобчн акн тори;
О. Хохлова, Л. Оболенський, П. Подобд, С. Комаров, а також майбутн режисери В. Пудовкн Б. Барнет, оскльн ки ця школа давала наиширше уявлення про специфку робон ти в кно. Ейзенштейн у свох раннх фльмах просто використовун вав непрофесоналв з таким знаковим виглядом здбносн тями актора, часто досягаючи високих художнх результатв (найяскравший приклад Ч сен лянка Марфа Лапкна в рол Марфи Лапкно у Старому новому). А от Пудовкн нен змнно досягав блискучого результату роботи з професйн ними театральними артистан ми, яких вн, однак, вибирав саме за принципом типажу (М. Баталов у стрчц Мати або В. нкжинов у Нащадку Чингзхана). Тут ми стикан мося з ншим значенням термн на типаж Ч психофзичний соцокультурний тип, притан манний виконавцю. У цьому контекст цей термн може вин користовуватися до профен сйних, до непрофесйних акн торв, це характеристика викон навця в кно. Актори, як нш люди, мають цлком визначен ний склад психофзики, що вин знача також характер хнх ролей. Але й типи жночо й чон ловчо привабливост, уявн лення про роль чоловка жнн ки в суспльств багато в чому детермнован сторичним нан цонально-культурним контекн стом. Припустимо, жночй тин паж представлений актрисами, як знмалися у Д. Грффта, або тип супермена, героя д в амен риканському та вропейському кно (досить порвняти Алена Делона Ства Маккуна) Ч ус вони породження часу й кульн турного середовища. Отже, вводиться ще один супутнй термн Ч типажний спосб гри. Виконавець протягом ус свон творчо кар'ри варю притан манний йому типаж, будуючи на ньому вс сво образи. Якщо його типаж привабливий, зан требуваний часом, епохою Ч а дехто досяга успху навть за наявност дуже незначних драматичних здбностей. Тан ким спосб снування багатьох кнозрок. Див. Натурщик.
ФАБУЛА [вд лат. Fabula] Ч байка, розповдь;
англ. Plot] Ч низка подй фльму, про як розповдаться у сюн жет, в х логчнй причинночасовй послдовност. У склан д фабули розрзняють експон зицю, зав'язку, розвиток д, кульмнацю, розв'язку. нод фабулою називають порядок, хд мотивування розповд про под. Див. Сюжет. ФЕкРЯ [фр. Feerie, вд Fee Ч фея, чарвниця]. 1. Жанр театральних вин став, у яких для фантастичних сцен застосовуються постанон вочн ефекти. Виник в тал в XVII столтт;
2. Циркова вистава з вин користанням рзномантних ефектв. У кнематограф перш фен р з'явилися у 1897 роц. Заснон вником мод у цьому жанр став француз Жорж Мельс. У 1897Ч 1903 роках великим успхом у публки користувалися чарвн казки Мельса фльми, в яких вн демонстрував фокуси. Згон дом фер стали цкавими лише для дитячо аудитор. ФЕЛЬДГРАУ [нм. Feldgrau Ч захисний колр вйн ськових мундирв] Ч значна частина фльмв, створених у Нмеччин в роки Першо свтово вйни, що мали явно пропагандистський характер. Знмали так фльми протягом деклькох днв (За батьквщин ну, Рейд у ворожу крану, Залзний кулак Мхеля та н.). Знмалися вони головним чином пд вдкритим небом. Для участ в масових сценах вйськове вдомство безкон штовно надавало новобранцв у новенькому обмундируванн, як охоче зображали переможн цв, не побувавши ще в жоднй битв. Але вже на 1916 рк, коли над на швидке завершення вн йни зникли, фльми, зроблен у манер фельдграу, перестали користуватися успхом свою вдаваною мажорнстю виклин кали роздратування у солдатвфронтовикв глядачв тилу. Характерним прикладом вон нно-патротично кнопродукц був фльм Щоденник доктон ра Хартца, знятий режисером Паулем Лен у 1916 роц. У ньон му довол примтивно поднун валася любовна нтрига з епзон дами з фронтового життя. ФЛЬМ ДАР [фр. Film D'art Ч художнй фльм] Ч нан зва французько кнофрми, засновано в 1908 роц Ч у розпан л кризи сюжетв у кнематогран ф. Провдн актори великих тен атрв Комед Франсез, не в змон з протистояти кно, виршили взяти з нього користь. Так був створений Фльм Д'ар. Пд гаслом Виконання вдомих сюн жетв вдомими акторами, комн паня випустила перший фльм Вбивство герцога Гза, який мав згодом величезний успх. Псля виходу фльму працвник найбльшо французько газети Матен писав: Знаменитий кнематограф почнуть тепер зан безпечувати сценарями наш найкращ автори, а грати в ньому будуть наш найкращ актори.... Для роботи у Фльм Д'ар були запрошен вдом майстри сцени Ч Сара Бернар, Габрель Режан, Ле Барж;
вони повинн були грати у постановках за вдомин ми п'сами В. Сарду, Е. Ростана. Вбивство герцога Гза вся подальша продукця Фльм Д'ар здйснила щодо цьон го справжнй переворот. Кно не лише стало приваблювати тераторв, але й у пошуках тем сюжетв звернулося до теран тури. Заслуга Фльм Д'ар пон ляга в залученн до кно теан тральних професйних акторв. Головною заслугою Фльм Д'ар Ч пдпримства, керон ваного акторами, Ч було те, що воно спростувало застарл правила драматично гри в кн но. Театралзаця кнематогран фа, розпочата Вбивством герн цога Гза, мала сво позитивн моменти. Гарний тературний сценарй гарн актори облагон образили кно, але вдбулося це багато рокв по тому псля прем'ри. У всьому свт до Вбивства герцога Гза поставились як до шедевру. Фльм Вбивство герцога Гза, революцйний з точки зору гри акторв тран дицйний у галуз постановки монтажу, знаменною подю в стор кно. Псля нього в кно настало панування акторв кн нозрок. Фльм Д'ар породин ла велик розкшн постановки талйцв, психологчн драми датчан, привела до створення американсько школи на чол з Девдом Грффтом. Фльм Д'ар вдкрила нову еру в стон р кно Ч ту, яка невдовз дсн тане назву лери нмого кно. Хоча сама компаня Фльм Д'ар за перод свого снування створила не так уже й багато вдомих картин (Мадам СанЖен, Дама з камелями). Але, незважаючи на сво сн торичне й естетичне значення, це починання зазнало невдач.
Художн сер краще розвин валися за кордоном, нж у Пан риж, де обмеженсть внутршн нього ринку скупсть великих фрм гальмували х розвиток. Щоб привернути увагу справд визначних акторв демонструн вати сторичн сюжети, треба було витрачати значн кошти. Полтика суворо економки завела у глухий кут кнопрацвникв, як шукали нових шляхв. До того ж з 1911 рон ку конкуренця тал, Дан та Америки ставала все бльш небезпечною. Щоб й протин стояти, французьким промисн ловцям слд було використати вс сво козир, вдосконалююн чи художн сер. Купувати найкращ твори письменнин кв драматургв, закрпити за собою французьких акторв, дозволити режисерам провон дити багато репетицй для вдн шлфування сцен, замовляти складн декорац й розкшн костюми Ч така була програма, що стояла перед художнми серями. Але, не бажаючи збльшун вати бюджет, фрми випускали картини, знят нашвидкуруч серед намальованих на полотн н грубих декорацй у викон нанн третьосортних акторв. Саме тому, що у Париж не зун мли розвинути дею Фльм Д'ар, французька продукця псля 1911 року втрача те прон вдне становище, яке вона мала у 1908-1910роках. Францю, що повновладно панувала на свтон вому ринку, тепер у свою чергу заполонили зарубжн фльми, головним чином, з тал та Амен рики. Див. Золота серя. ФЛЬМ МОЛОДЖНОпКУЛЬТУРИ [англ. Youth-Culн ture Film] Ч фльми, сконценн трован на потребах молодих людей, тнейджерв, пдлткв, тих, хто поста проти корупн ц, особливостей суспльно морал. Жанр зародився у пк в'тнамського конфлкту й бан зуться на вивченн культур хп та лав-поколння. Фльми були популярн у колен джах унверситетських гуртон житках. Яскрав представники цього жанру Ч Ресторан Алси (Alice's Restaurant, 1969) Безтурботний здець (Easy Rider, 1969). ФЛЬМ-РЕВЮ [фр. Revue огляд] Ч вид творв мистецтва, що складаться з окремих мун зичних, вокальних, танцюн вальних або циркових номерв. Виник у 30-т роки з появою звукового кно. Фльми-ревю складалися з самостйних нон мерв, об'днаних образом гон ловного героя чи диним сюн жетом або тим й ншим разом. У фльмах-ревю демонструн валася майстернсть актора (американський фльм Спв пд дощем за участю танцюн риста Дж. Келл). Фльми-ревю мають рзномантн побудови Ч фльм Двчина з Рошфора (Франця, реж. Ж. Дем) Ч прин клад музично-кольорово дран матург. Див. Мюзикл. ФЛЬМ-ЕПЮР [вд фр. Ерure Ч креслення] Ч термн, вин найдений французькими кномитцями. Фльм-епюр Ч за анан логю з кресленням-епюром, вдрзняться строгстю нй у змалюванн персонажв. ФЛЬМОЗНАВСТВО - вин вчення фльму через працю з фльмокопю на монтажному стол (написання монтажних аркушв тощо). ФЛЬМОГРАФЯ [англ. Filmographe] Ч галузь знання, яка вивча методи принципи опин су фльмв у довдникових пран цях. сну фльмографя анотон вана, тематична, хронологчна, за жанрами, поточно продукц та н. Фльмографя складатьн ся у форм довдникв, покажн чикв, оглядв. Анотована фльн мографя складаться з стисн лого визначення теми, жанру, викладення змсту, коротко оцнки художньо-дейно якосн т твору, основних виробничих даних Ч назви, кностуд або фрми, яка випустила фльм, метражу, клькост частин, дати виробництва випуску на екран, складу знмально грун пи, перелку акторв. Хронолон гчна фльмографя нада можн ливсть простежити зростання виробництва картин щорчно, розвиток кнематограф в цн лому та роботу окремих кнон студй, етапи творчо дяльносн т творцв фльмв. Тематична фльмографя матералом для вивчення питань, пов'язан них з розробкою окремих тем у кномистецтв. Фльмогран фя Ч основа дослдження з пин тань кномистецтва, без повно точно фльмограф не може бути створено справд науково стор кно. ФЛЬМОЛОГЯ [Film + Logн os Ч слово, вчення Ч наука про фльм;
англ. Filmology] Ч визн начення кнознавства, запрон поноване групою французьких теоретикв кно, як займаютьн ся психологчними соцоло пчними дослдженнями вплин ву фльму на глядачв прагн нуть виокремити зв'язок мж закономрностями сприйняття фльму та його внутршньою структурою. Фльмологя акн центу свою увагу на семантичн них особливостях займаться вивченням фльму як дисцин плни в рзних проявах включн но з флософю, соцологю. Фльмологя виникла у перш роки псля Друго свтово вн йни у Франц, де були створен Центр фльмологчних дослн джень та нститут фльмолог у Сорбон. У 1947 роц почав видаватися журнал Revue intн er nationale de filmologi. Кервн ником нституту фльмолог та провдним теоретиком цьон го напряму був французький вчений Ж. Коен-Сеа. У розробн ц проблем фльмолог брали участь психологи (А. Валлон), естетики (Е. Суро), соцологи (Е. Морен), психатри, педагон ги, представники природничих наук. Дослдницьк групи були створен у Великй Британ, Бельг, спан, США, ФРН, Швейцар. На середину 60-х pp. через фнансов труднощ був закритий нститут фльмон лог та припинилось видання огляду. Фльмологя практичн но розпалась на цикли спецн альних дослджень у галуз сон цолог, психолог, семотики та н. Див. Семотика кно, Кнознавство. ФЛЬМИ БЛИХ ТЕЛЕФОн НВ Ч фльми про безтурботне життя, створен великими голлвудськими студями у 30-х роках. Цй продукц був притан манний багатий постановочний антураж, витончен нтер'ри, красив й заможн геро. ФЛЕППЕР [англ. Flapper ~ двчина переломного вку, верн тихвстка] Ч у другй половин 20-х рокв в американському кнематограф з'являться нова героня Ч двчина, яка шука легкого життя й гострих вдн чуттв. Замсть смливо, ршун чо жнки приходить молоденьн ка, довол легковажна двчина, яка виборю не життв права, а кохання героя демонстру при цьому активнсть, що нон д межу з безцеремоннстю, навть нахабнстю. Флеппер, тльки-но увйшовши в життя, вдчувала матеральн труднон щ, мряла про багатство блан гополуччя, досягнуте легким шляхом. образ складаться у суперечливому зткненн пон року й доброчесност, навносн т, незнання життя з хижим прагненням ухопити для себе ньо притаманна) яксть усх об'ктв. Але вона може вин ласий шматок. Одню з перших усма вин ражатися лише через виразн знаними представниць ампн засоби кно: освтлення, ритм, луа Ч флаппер стала Клара нарешт, справжнсть аксесун Боу, яка привернула увагу арв, що знмаються на плвку. у фльмах з промовистими нан Також необхдна вдповднсть звами: Отруйний рай (1924), вку актора вков зображуван Нерозважлива стать (1925), ного персонажа, бо кнематон Вльна для кохання (1925). графчний порядок Ч порядок В амплуа флаппер великий математично точний. У той же успх мала Коллн Мур, яка час виокремити з об'кта його грала навних простодушних приховану фотогеню може двчаток, що вирзнялися, одн лише режисер, який волод нак, спритнстю та хлопчачими почуттям фотоген, тобто звичками. Багато в чому вона вмнням вдчути його кнеман продовжила свордний харакн тографчн можливост. Теоря фотоген була одню з найн тер геронь Мер Пкфорд. бльш раннх спроб пояснити ФОТОГЕНЯ [вд грец. Photн сутнсть нового мистецтва Ч os Ч свтло + Genos Ч рд] Ч терн кнематографа породила баган мн, винайдений французьким то тлумачень, з яких найбльш режисером, сценаристом теон вдом належать Л. Мусснаку ретиком кно Л. Деллюком, що Ж. Епштейну. В радянськй означав особливу естетичну кнотеор фотогеня не дсн яксть людей предметв, яка тала розповсюдження через виявлялася й розкривалася зан свою явну дедеологзовансть собами кно, в однойменнй пран (перший росйський переклад ц (1920), невеликй за обсягом, книги Деллюка вийшов у 20-т але яка проте заклала основи роки, другий Ч у 1988-му). вс сучасно кнотеор. Категорично заперечуючи фотогеню як звичайну красин всть людського обличчя або об'кта, що знматься, Деллюк стверджував, що фотогеня Ч тамнича манентна (внутршн ФРОНТкР Ф Л М З [англ. Frontier Films] Ч вонн хронн кальн й документальн фльми США пероду Друго свтово вн йни, створен поза Голлвудом у спвробтництв з Збройними Силами. У бльшост випадкв ц картини не з'являлися в шин рокому прокат та не пдлян гали звичайнй цензур. Вони призначалися для арм, щоб морально пдготувати до вйн ни людей, як були ранше пон внстю дезнформован профан шистською пропагандою. Основне дейне значення кращих документальних карн тин у тому, що вйназ фашизмом була в них показана як вйна за свободу, проти жорстокост й насилля. Досвд американн ського документального кно залучення вдомих кномайстрв привели до створення дон кументальних творв, що вплин нули на грове кно. Це явище знайшло сво вдображення вже в деяких художнх картин нах 1943Ч1947-х рокв. якби ц тенденц в американському кнематограф не перервалися на початку холодно вйни, у США, можливо, мг би з'явин тися напрям, близький до тан лйського неореалзму. Кльксть хронкальних дон кументальних фльмв пд час вйни була величезною. Не лин ше рзн групи командування, але й ус роди вйськ мали сво кнослужби, укомплектован великим штатом кнопрацвникв. Кношкола не встигала готувати фронтових кноопен раторв. До роботи у документальн ному кно були залучен Ф. Капра, Дж. Форд, В. Вайлер, В. Дсней, А. Лтвак, Г. Хатауей, Е. Любич та нш. Джон Форд, прикомандировании до морського флоту, втратив око, знмаючи Битву за Мдуей;
Вльям пд час зйомки повн тряних бов був тяжко контун жений майже втратив слух. Найбльш талановитим кнон документалстом став Френк Капра. За наказом Рузвельту Капра був у грудн 1941 року призначений кервником Кн нослужби вйськового депарн таменту, згодом перетвореного на Кнослужбу арм. Найцкавшимявищемв амен риканському документальному кно стала серя Чому ми воюн мо?, знята Ф. Капрою разом з А. Лтваком. Ф Капра ствон рив особливий документальн ний стиль. Вн комбну хронн ку й гровий матерал, викорисн тову стар хронкальн стрчки, малюнки даграми. - картини Капри характеризуються пдкон ренням потоку зображень голон внй думц, цльнстю та яснстю концепц, чткою структурою, логкою драматизмом викладу, точнстю спвставлень.
Документальн фльми, створен пд кервництвом Кан при, були завжди гостро драман тичн. У випадках, коли вони потрапляли до кнотеатрв, вони мали не менший успх, нж гров. Разом з А. Лтван ком Капра розробив методику монтажу, зрозумлу та перен конливу мову розповд.
Серя була завершена у 1944 роц. Була припинен на робота над фльмами сер Чому ми воюмо?, а згодом та ж доля спткала й дв нш сер, кервництво якими здйн снював Капра, Ч Знати нан ших союзникв Знати нан ших ворогв.
ХЕЙМАТФЛЬМИ - фльн ми про Нмеччину, псевдопатротичн стрчки, що складали основний репертуар кнематон графа Третього Рейху. ХЕММЕРОВСЬК ЖАХИ [англ. Hammer Studios] Ч комн паня Хеммер займа видатне мсце у свт кнематографчних жахв. Ця маленька кнокомпан ня створила мцну репутацю у цьому жанр, розпочавши у 1950-х роках створювати рмейки класичних фльмв жан хв. Хеммер заново перерозповв сторю Дракули, Франн кенштейна, Мум, вовкулакв Привида Опери, надавши м особливо зловсного забарвн лення. - картини знмалися за прискореним графком з нен значними витратами. Але це не завадило м зажити свтово слави перетворити таких акн торв, як Птер Кашинг Крстофер Л, у свтових зрок. Щоб зробити жахи ще жахн лившими, Хеммер викорисн тав крупн плани при зйомках найстрашнших сцен. Можн на було побачити, як монстр Франкенштейн розчиняться у ванн з кислотою, можна було спостергати, як граф Дракула встромля кла в оголену шию, як наливаються кров ю його оч пд час жахливо трапези. Можн на було детально розгледти нун трощ чергово жертви вовкулан ка, що виблискували у срблясн тому мсячному сяйв. Так хеммеровськ фльми, як Прокляття Франкенштейн на (1955) Дракула (1958), зазвичай дотримувалися знан йомо сюжетно н. Однак у бльш пзнх стрчках, наприн клад, у картин Доктор Джекл сестра Хайд (1971), застон совувалося бльш оригнальне ршення: цього разу доктор, випиваючи свй чудовий напй, перетворювався на жнку. Утм, творц таких пдлтн кових жахв часто придляли набагато бльшу увагу криван вим спецефектам зловсному гриму, нж сюжетнй приван бливост. Псля фльму П'ятн ниця, тринадцяте (1980) у галуз кножахв почали дон мнувати дешев картини, так званий треш, багато з яких випускалися вдразу на вдеон касетах. На початку 1980-х рокв розн горнулась бурхлива дискуся про вплив вдеожахв Ч таких картин як, наприклад, фльм Абеля Феррари Вбивство з свердлом Ч на психку юнон го глядача.
ЧЕСЬКЕ КНЕМАТОГРАн ФЧНЕ ДИВО - див. Празька весна. ЧОРНИЙ СПИСОК [англ. Blacklist] Ч снуюча у розпал холодно вйни практика зан несення до чорного списку к н е м а т о г р а ф с т в-комунств або лояльних до комунсн тв. - списки публкувались у прес та розсилалися до всх кнофрм. В епоху полюванн ня на вдьом потрапляння до чорного списку означало крах кар'ри. Тому багато хто з тих, що потрапили до чорнон го списку, змушен були пран цювати пд псевдонмами. Сен ред таких були: Майкл Влсон, Карл Фореман, Волтер Бернстейн, Мартн Ртт, Зеро Мостел, Джон Рандолф, Гершель Бернард та н. ЧОРНИЙ ФЛЬМ [фр. Film Noir Ч фльм нуар] Ч терн мн був запроваджений франн цузькими критиками для пон значення стилю, що набув пон пулярност в американському кно наприкнц 30-х Ч у сен редин 40-х рокв. Для нього були характерн кримнальний сюжет, похмура атмосфера цин нчного фаталзму песимзму, стирання меж мж гером та анн тагонстом, вдносна реалсн тичнсть д, темне освтлення сцен, зазвичай нчних, значна доля жнконенависництва. Нен зважаючи на вузьк рамки ц стилстики, чорний фльм досить рзномантний у свох найкращих зразках. У центр розповд чорнон го фльму Ч герой, найчастн ше, приватний детектив, який не належить ан до лофцйнон го суспльства, ан до злочинн ного свту, однаково ворожих до нього, потрапля мж двох вогнв: з одного боку, гангн стери, з другого Ч пов'язана з ними полця. Герой не лише здйснював акт справедливосн т, знаходячи винного, але й вин ступав критиком суспльства, його соцальних, моральних полтичних законв. У чорн них фльмах мелодраматична природа детективно стор пон ступилася мсцем трагзму прин страстей, доведених до крайнон щв. Детектив здавався майже мфчним гером, який, проте, мав реалстичне змалювання. На вдмну вд класичних сищикв вн не проти випити, розн мовля жаргоном, добре зна механзм гангстеризму та вмн ло сам користуться його зан конами, вдповдаючи насиль ством на насильство. Вн мовн би балансу мж беззаконням правосуддям. Внаслдок дй героя ста очевидною глибинна внутршня спордненсть норн мального свту свту злочинн ного, х взамопроникнення. Свй двобй з супротивником герой чорного фльму зазвин чай вигра, але повинен внун тршньо пдкоритися законам суспльства, де злиття норми права з злочином саме стало нормою, звдси Ч подвйнсть морально оцнки героя. Одним з попередникв цього напряму був детектив Д. Х'юстона Мальтйський сон кл (The Maltese Falcon, 1941), який увв в американське кно тип жорсткого, цинчного героя образ розважливо, користон любно жнки-зрадниц. Все це значно контрастувало з житн традсними героями 30-х рон кв. Наприкнц вйни з'явився один з перших кращих чорн них фльмв Ч Подвйна стран ховка (Double Indemnity, 1944, Б. Вайлдера). Це був фльм без будь-яких слдв кохання або жалост. Сюжет про жнку, яка обманювала коханця, щоб позбутися багатого чоловка, поднував героя й антигероя водино, був довол жорстким для того часу. Нова стилстика вдповдала настроям часу: зан вершення вйни повернення солдатв з фронту змушували американцв дивитися в лице реальност. Чорн фльми викорисн товували, зазвичай, детективн н сюжети, запозичуючи х у таких авторв, як Р. Чандлер (Убивство, моя люба, Склян ний ключ, The Glass Key;
1942), Д. М. Кейн (Поштар завжди дзвонить двч, The Postman Always Rings Twice;
1946), E. Ieмнвей (Вбивц, The Killers;
1946) та н. х стилстика була вигдною для дрбних студй, як створювали малобюджетн стрчки категор Б, бо знман ти можна було вноч, користун ючись мнмальним освтленн ням, часто на натур. Найбльш вдало користувались обмеженн нями бюджету так режисери, як Е. Дж. Улмер (Автостоп, Detour;
1945) Е. Дмтрк (Пен рехресний вогонь, Crossfire, 1947). хн картини, як прац Ж. Дассена, Г. Хетувея та н., наблизили Голлвуд до реальн ного життя. нод чорний фльм зверн тався до канонв психологчно драми, вдходячи вд умовносн тей детективу: кращ зразки такого роду Ч Полонянка (Caught, 1948, М. Офюльса), Подвйне життя (A Double Life, 1948, Д. К'юкора), У вдн людному мсц (In a Lonely Place, 1950, Н. Рей). нколи стилстика чорного фльму з'являлася й в нших жанрах, як у вестерн Переслдуван ний (Pursued, 1947, Р. Волша). Елементи ц стилстики пен рероблялися американськими режисерами пзншого пероду: Печатка зла (Touch of Evil, 1958, О. Веллса), Довге прон щання (1973, Р. Олтман), Кин тайський квартал (1974, Р. Поланський), Блейд-раннер (Blade Runner, 1982, Р. Скотт), використовували французьк режисери, так як Ф. Трюффо (Стрляйте у панста, Tirez surlepianiste, 1960), Ж.-П. Мельвль (Самурай, Samourai, 1967) та н. Серед кращих сун часних зразкв чорного фльн му у США Ч Вбий мене знову (Kill Me Again, 1989), На захд вд Ред-Рока (Red Rock West, 1992), Остання спокуса (The Last Seduction, 1993). ЧИСТЕ КНО [фр. Cineн ma-Pur] Ч див. Авангард.
ШВЕДСЬКА ШКОЛА див. Нове шведське кно.
ШЛОКМУВЦдишБсЬоск шлак + Movie Ч кно] Ч сленг, який означа мотлох. Так фльн ми зазвичай створюються з низьким бюджетом протягом деклькох тижнв. Як правин ло, це фльми жахв науково фантастики, створен компанн ями АР ААР: Робот страхон висько (Robot Monster, 1953), Ггантський пазур (The Giant Claw, 1959). Див. Треш.
ЖАНРИ ПДЖАНРИ АВАНТЮРНЕ КНО - пджанр пригодницького кно, основна тема Ч цкав, часто нен ймоврн (ляк у кно) пригоди героя, зазвичай авантюриста, у незвичних або екзотичних умовах. Дуел, переслдування, скарби... АНТИУТОПЯ [англ. Dyн stopia, Anti-utopia] Ч вперше термн використав англйський флософ та економст Д. Мллер у 1868 роц. Антиутопя вистун па логчним розвитком утоп, формально також може бути вднесена до цього напряму. Однак якщо класична утопя концентруться на демонстран ц класичних рис описаного у твор суспльного устрою, то антиутопя прагне вивчити його негативн риси. Часто дя в утоп розгортаться в тоталн тарному майбутньому. У кнен матограф Ч пджанр науковофантастичного кно. Найбльш вдом фльми: Метрополс (1927), л451 за Фаренгейтом (1966), Планета мавп (1974), л1984 (1984), Бразиля (1984), Людина, яка бжить (1987), Згадати все (1990), Дванадцять мавп (1995), Суддя Дред (1995). Див. Нан уково-фантастичне кно.
БАГРОВИЙ ФЛЬМ [англ. Crimson Film] Ч див. Вонний фльм. БАДДСНЕМА [англ. Budн dy Film Ч фльм приятеля] Ч в основ цих фльмв Ч стосунки мж двома жнками. Цю важн ливу частину масово культури у 90-х роках було вдтворено у фльм Тельма Луза (Thelma and Louise), в контекст якон го розглянут аспекти жночо дружби. Вдал приклади Баддснема: Буч Кессед й Санденс Кд (Butch Cassidy and the Sunн dance Kid), Жало (The Sting). БОГРАФЧНИЙ ФЛЬМ, БАЙОПК [англ. Ворс Ч скор, вд Biography Ч бографя + picн ture Ч картина] Ч фльми прин свячен життю та дяльност сн торично особи Ч громадського дяча, полководця, представн ника науки та культури. БЛЕКСПЛУАТАТОРн С Ь К И Й ФЛЬМ [англ. Blaxploitation Films Ч експлуатаця чорного] Ч напрям в америн канському кнематограф, коли фльми були зроблен за участю чорних виконавцв розрахован н на чорну аудиторю, хоча зазвичай ц фльми створюван ли бл продюсери. Так стрчн ки здобули особливу популярн нсть на початку 70-х рокв мин нулого столття. Фльми ствон рювалися майже за всма звичн ними жанрами, хоча, мабуть, найвдомшими були жорсток та кримнальн драми. Одним з найпомтнших у цй груп був фльм Шафт (Shaft, 1971) Гордона Паркса з Рчардом Раундтр в головнй рол. Деяк фльми були зроблен чорними режисерами за сенсацйними темами, що вдтворювали злон чин, страх, секс насилля. БЛЕНК ФЛЬМ [англ. Film Blanc Ч буквально блий або свтлий фльм] Ч зроблений на противагу песимстичним чорним фльмам, частше за все вдобража деяк аспекти житн тя псля смерт та проголошу дею, що життя прекрасне. - фльми були дуже популярн н в середин 1940-х. Зазвичай бленк фльми Ч створен в кон медйному русл: Чудове житн тя (Its a Wonderful Life, 1946), Небеса можуть зачекати (Heн aven Can Wait, 1979) Завжди (Always, 1989). БОЙОВИК [англ. Actiн on] Ч у нашй кнолтератур та в ужитку глядачв часто за стосовуться термн бойовик щодо фльмв, насичених дю з несподваними поворотами сюн жету. Бойовик, зазвичай, ще й синонмом касового фльму, тобто такого, що ма особлин ву популярнсть. Американц надзвичайно щедр на вигадун вання всляких назв для супервидовищних картин, що стають рекордсменами прокату. Крм уже вживаного в нашй мов пон няття хт (англ. Hit Ч укол), вони використовують термни блокбастер (англ. blockbusн ter) смеш (англ. smash Ч руйнування). Майже завжди ц стрчки дорого коштують постановочними, хоча бувають випадки, коли блокбастерами або сметами несподван но стають малобюджетн фльн ми. Визначальним, ключовим моментом незмнний успх подбних стрчок у прокат. Але поняття бойовик або фльм д можна застосовувати в бльш вузькому значенн слова Ч вдн носячи твр до того чи ншого жанру. Бойовик Ч це фльм, у якому основну увагу придлено часто непередбачуваному розвитку д. До розряду бойовикв мон жуть потрапити рзномантн пригодницьк, фантастичн, кримнальн картини. Попун лярн стрчки л48 годин (1982) B. Хлла Полцейський з Беверл-Хлз (1984) М. Бреста за участю комка Е. Мерф Ч у значнй мр комед, точнше детективн, полцейськкомед. Фльм Глибокий сон (1946) X. Хоукса його рмейк (пон вторна постановка) (1977) Ч тин пов зразки чорного фльму, а Великий переполох у Малон му Кита (1987) Дж. Карпентера Ч розважальна фантастика, те, що американц називають фентез;
Чорна недля (1976) Дж. Франкенхаимера можна вважати полтичним трилером, а Молодий Боннер (1972) C. Пекнпа Ч сучасним вестерн ном т. н. Ще одну групу бойовикв, як не мають нших жанрон вих ознак, складають стрчки про втеч з в'язниць (Велика втеча Дж. Стерджеса, 1963;
Втеча С Пекнпа, 1972;
Втен ча з Алькатрасу Р. Олдрича, 1979;
Танго Кеш А. Кончаловського, 1989;
Метелик Ф. Шефнера, 1973;
Потяг вткачв А. Кончаловського, 1985), щоправда, дв останн н картини глибш за думкою здаються притчами. Крм того, снують фльми, в яких геро стикаються в житт з системою влади, ворожими силами, непе редбачуваними обставинами, але на вдмну вд трилера або фльму саспенсу розповдь ведеться без нагнтання страху, хоча цкаво, з латракцонними сценами. Можна згадати так стрчки, як Шугарлендський експрес (1974) С Сплберга, Автоколона (1978) С. Пекнпа, Ус запобжн заходи (1986) В. Хлла, Швидксть (1994)Я.деБонта. Особливий загн бойовикв складають так зван фльми катастроф Ч термн не зовсм точний, оскльки картини дон вол рзнордн: Пригоди Пон сейдона (1972) P. Нма, Пен кло у пднебесс (1974) Е. Аллена Дж. Гллермна, Земн летрус (1974) М. Робсона, ден клька варантв Аеропорту, Лавини (1978) К. Аллена, Ланцюгова реакця (1980) . Берр, Смерч (1996) Я. де Бонта, Пк Данте Р. Доналдсона Вулкан М. Джексона (обидв 1997). Див. Блокбастер, Фльми категор А.
ВЕРВУЛФ [англ. Werewolf вовкулак + Movie] Ч першим нмим фльмом, що яскраво зон бразив людину-вовка, була стрчка Г. Макрея Вовкулак (1913). У звукове кно вовкун лаки прийшли з С. Вокером, який створив у 1935 роц фльм Вовкулак з Лондона. Перн шим вдомим актором, що став людиною-звром, був Г. Халл. Почуття страху вражало глядан ча 40-х 50-х рокв XX столтн тя передусм завдяки блискун чй психологчнй гр майстрв жаху т пори. Неперевершеною людиною-вовком у той час був Л. Чайн-молодший, який зграв цього персонажа в шести фльмах. Естафету дволико стоти з клами шерн стю перейняв вд нього наприн кнц 60-х рокв П. Наши, який знмався здебльшого в спанн ських стрчках. Часто картини про вовкулакв вторгалися на чужу територю, захоплюючи шматочки легенд про нших великих персонажв хорору. Франкенштейн зустрчаться з вовкулаком в однойменному фльм Р. В. Нейла (1943), а ншу недолюдину чекають у Будинн ку Дракули, завдяки старанн ням Е. К. Кентона (1945). Еббот Костелло потрапляють на оч вовкулаку (Л. Чайн-молодн ший) у фльм про Франкеншн тейна (1948), у чий твр прагн не вставити чуж мзки сам... Дракула (Б. Лугош). Нарешт, товариство з дуже обмеженою вдповдальнстю створюють у фльм Л. Клмовськ Доктор Джеклл чергова тнь чергон вого вовкулаки (1971) у викон нанн П. Наши. Кльксть стрн чок про вовкулакв за останн десятилття хоча й помтно зменшилась, проте в яксному вдношенн ц стрчки цлком можуть посперечатися з клан сикою 30-х рокв: Американн ський вовкулак у Лондон Д. Лендса, Виття Д. Данте, як самопародюючии жахлик У компан вовкв Н. Джордан на, дивилися майже вс фанати вдео в нашй кран. Найбльш вдом фльми про вовкулакв: Вовкулак (Велика Британя, 1933), Лондонський вовкулак (1935), Людина-Вовк (1941), Франкенштейн зустрчатьн ся з людиною-вовком (1943), Будинок Франкенштейна (1944), Вовк (1994). ВЕСТЕРН [англ. Western захдний] Ч пригодницький фльм (зазвичай з життя ковн бов) про освоння заходу США у XIX столтт. Витоки вестерну треба шукати, звсно, в американськй тератур мин нулого столття, у творах Ф. Кун пера, М. Рда, Ф. Брет-Гарта. Вестерни слд визначати за чан сом д, за тематикою картини. Обов'язковою умовою вестерну розгортання д на Дикому Зан ход, що завойовувався та освон ювався переселенцями, як прямували вглиб континенту на шляху до Тихоокеанського узбережжя до сусдньо Мекн сики. Одна з епчних, масштабн них стрчок так називалась: Як був завойований Захд (1962) Дж. Форда, Г. Хетауея Дж. Маршалла. Коли у 1898 роц з'явився перший ковбойський фльм Закусочна у Крппл-Крк, пдкорення Дикого Заходу ще не вивтрилося з пам'ят бльн шост американцв. справд, в таких картинах як Напвн кровка (1915) Пригоди Буфн фало Блла (1917), часто фгурувалиреальнперсонаж, голон вним чином знаменит шерифи та ковбо, у даному раз Вайтт Ерп Коуд Ч Буффалло Блл. Першим значним явищем став вестерн Велике пограбування потягу, створений у 1903 роц. Одним з виконавцв ролей у цй картин був Дж.В. Андерсон, який псля фльму Брончо Блл малюк (1908) став перн шою ковбойською кнозркою. Цього доброго поганого хлопн ця вн зграв у сотнях короткометражок. Вдправною точкою в розн витку цього жанру вважаться вихд на екрани фльму Велин ке пограбування потягу (1903) Е.С. Портера, який був довол рдксним поднанням вестерн ну й гангстерського фльму. В т роки бандит з Заходу був ще сучасником авторв вестерн нв. Через десятилття по тому, в 1969 роц Дж. Р. Хлл з рон ню вдтворив стиль перших вестернв у пролоз сво карн тини Буч Кессд та Санденс Кд, аби потм розповсти тран гчну сторю двох вдщепенцв, ндивдуальностей-одинакв, яких витсняли на меж вкв з авансцени стор та знищун вали безжальною системою влади, цивлзацю, добре нан лагодженим механзмом колекн тивного придушення. Епоха самотнх геров весн терну закнчувалась, хоча була штучно подовжена до перон ду мексикансько революц 1910Ч1917 pp., коли на окран нах США, на задврках наддерн жави, що лише утворювалась, останн американськ деалсн ти, довол розчарован, пошар пан життям, перетворившись (Солдат у синьому, 1970) , на цинкв, намагалися викон звичайно ж, Р Олтмен (Макристати шанс вльного снуванн кейб мсс Мллер, 1971, ня, перебування поза: поза Буффалло Блл та нданн цивлзацю, поза законом, ц, або Урок стор сидячого поза всм. Крах цих люзй вдн Бика, 1976). До реч, С Пен творено у вдомих вестернах кнпа створював й нш вестерн Дика банда (1968) С Пекнпа ни (Перегони горами, 1962, Пригорща динамту (1971) Майор Данд, 1964, Балада С. Леоне. Вони створен в той про Кейбла Хога, 1970, Пет час, коли жанр, що переживав Гаррет Блл Кд, 1973), перен наприкнц 50-х Ч на початку творившись на одного з визнан 60-х рокв XX ст. занепад (але чних майстрв жанру. До перен ж було славне минуле Ч фльн ку вдомих вестернв цього ми Залзний кнь, 1924;
Дин пероду входять Професонан жанс, 1939;
Моя дорога ли (1966) Прикуси кулю Клементина, 1946;
Т, що пон (1975) Р. Брукса, ремя дались на пошуки, 1956 Ч ус Джонсон (1971) С. Поллака, Дж. Форда, Людина з Захон Ковбо (1971) М. Райделла, ду В. Хайлера, 1940;
Червона Життя й часи судд Роя Бна рка X. Хоукса, 1948;
Рвно (1972) Дж. Х'юстона. опвдн Ф. Циннемана, 1952;
Особливе мсце посда Шейн Дж. Ственса, 1953 та творчсть уже згадуваного тан багато нших), переосмислюн лйського режисера С. Леоне, вався, наповнювався реальним першого з вропейцв, який зан змстом, часто грко та безприн зхнув на суто американський страсно розвнчувався, виверн винахд. Його трилогя за учасн тався навиворт. тю К. ствуда (За пригорщу Серед антимфотворцв, як доларв, 1964, За деклька зан знищували хибн мр про чун йвих доларв, 1965, Добрий, довий Дикий Захд розкриван Поганий, Злий, 1967), а також ли зворотний бк легендарнон стрчка Якось на Дикому Зан го вигляду улюблених геров, ход (1968) визнана класикою окрм названих Дж.Р Хлла, вестерну навть американцян С Пекнпа С. Леоне були тан ми. Не випадково ц фльми, як кож А. Пенн (Маленька Велин Пригорща динамту (1971), ка Людина, 1970), Р. Нелсон склали цлий роздл з стор цього жанру, викликали чиман ло наслдувань. Однак наприкнц 80-х рокв жанр вестерну втратив свою особливу популярнсть. За рон ню дол це вдбулося в перод правлння адмнстрац Р. Рейн гана, який, звсно, не був ковн бом № 1, як Дж. Вейн, але пон любляв знматись у вестернах. Попри те що особлив, майже райдужн над виникли псля появи свордних вестернвдрам Танц з вовками (1990) К. Костнера Непрощенний (1992) К. ствуда, як, псля дуже значно перерви (першим лауреатом Оскару серед весн тернв став Сммарон В. Рагглза, 1931) вибороли головн нагороди Американсько кноакадем, все ж таки в 90-т роки вдродження вестерну ще не вдбулося. Можливо, мають рацю Лукас Сплберг, що сун часнй комп'ютернй Америц потрбна колишня мфологя в супермоднй обгортц, необн хдн лелектронн вестерни з тим самим безтурботним гером, який тепер пдкорю Далекий Середнй Схд, як у фльмах про ндану Джонса, або Дикий Космос у фантасн тичних стрчках. Див. Спагет-вестерн, Кенгуру-вестерн, стерн, Саутерн.
ВИРОБНИЧИЙ ФЛЬМ [англ. Labor Film] Ч багато трудових фльмв орнтують на робтничий клас. Бльшсть фльмв торкаються проблен ми взамовдносин рарх, кращих умов прац й боротьби пролетарату. Трудов фльми субкатегорю соцальних фльмв. Назвемо деяк фльн ми: Молл Магвайр (The Molly Maguires, 1969), Округ Харлан, США (Harlan Countн ry, USA, 1972 - 1976), Кулак (F. I. S. T, 1978) Норма Рей (Norma Ray, 1979). Подбний жанр у СРСР називався Вин робнича драма. ВОкННИЙ ФЛЬМ [англ. War Film] Ч прибчники сувон ро жанрово класифкац нан вряд чи погодяться з появою такого новоутвореного термна вонний фльм. Тим часом на Заход ним користуються часн то: War Film Ч в англомовних кранах, Kriegsfilm Ч у ФРН просто Guerre Ч у Франц. Отже, якщо прийняти умовне поняття вонний фльм, нен обхдно в даному жанрово-тен матичному новоутворенн вин окремити деклька пдгруп. До першо можуть увйти масштабн, грандозн за розн махом, епчн твори про вйну.
Визнаним майстром таких стрчок англйський режисер Д. Лн, який зняв Мст через рку Квай (1957) про англйн ських воякв у японському тан бор для вйськовополонених у роки Друго свтово вйни. Особливо популярною була тема висадки союзникв на вн ропейському континент, тобто вдкриття другого фронту в Другй свтовй вйн й веденн ня рзних бойових дй (Найдон вший день, 1962, К. Аннакно, Е. Мартона, Б. Вкк;
Битва за виступ, 1965, К. Аннакно, Мст бля Ремагена, 1968, Дж. Гллермна, Битва за Брин таню, 1969, Г. Гемлтона, Одн ним мостом дал, 1977, Р. Аттенборо). Американц не вдставали вд свох англйських колег, створюючи велик вистави про рзн пероди Друго свтон во вйни (Тора! Тора! Тора!, 1969, Р. Флейшера, Т. Масуди, К. Фукасаку, Паттон, 1970, Ф. Шефнера, Мдуей, 1976, Дж. Смайта, Мак-Атрур, 1977, Дж. Сарджента Ч в останн ньому фльм вдомий америн канський генерал бере участь у боях у Коре. Не залишилин ся поза епчним зображенням вйськових подй кнематон графсти нших кран (Чи пан ла Париж?, 1966, Р. Клемана, Пдводний човен, 1981, В. Перерсена, Сталнград, 1992, Й. Вльсмайра), включн но з соцалстичними (Битва на Неретв, 1969, В. Булача, Сутьска, 1973, С Делча). Наприкнц 70-х рокв XX ст. мода на масштабн стрчки про Другу свтову вн йну почала спадати, точнше, тему було вичерпано. У цей час грандозну сагу про друн гу, в'тнамську битву зняв Ф.Ф. Коппола (Апокалпсис сьогодн, 1979). Мабуть, через рзке подорожчання виробнин цтва фльмв, а також з зросн танням нтересу до окремо особистост, невеликому пдн роздлу, що приймав участь у вйськових операцях, у 80-т роки американц не прагнун ли знмати вонн епопе про В'тнам. Та й в нших кранах у цей перод з масштабними картинами про вйну було сун тужно (крм уже згаданого Пдводного човна, можна назвати лише Галлпол авн стралйського режисера П. Вн ра Ч фльм 1981 року про Перн шу свтову вйну). Незмнний успх протян гом десятилть мають стрчки з друго пдгрупи вонного фльму. Вони розповдають, хоча й без залучення багатон приземлився (1976) Дж. Стертисячних масовок численнон джеса, Операця Свтанок го арсеналу технки, про бльш (1976) Л. Глберта. локальн операц, зухвал Але найбльший успх мали рейди невеликих загонв, про все ж таки реалстичн (нод нан диверс, напади тощо. У 60Ч туралстичн), грк, гострокри70-т роки знмалося багато тичн драми про вйну у В'тнан схожих картин про Другу свн м, як розкривали якщо не всю тову вйну. Одним з перших правду, то вагому частку. Певн у цьому перелку був фльм ний тон задала стрчка Мислин Гармати Навароне (1961, Дж. вець на оленв (1978) М. ЧмЛ Томпсона), який невдало чен но, яка розповла про зламан рез 17 рокв було продовжено дол американських хлопцв, картиною Г. Гемлтона Загн вдправлених у пекло на Земн з десяти людей у Наварон. л. Нова хвиля у вдобран Псля деклькох стрчок, серед женн ц теми захлеснула амен яких можна видлити Геро риканське кно в середин 80-х Телермаку (1965) Е. Манна, рокв. Безпосередн учасники Експрес фон Райяна (1965) вйни у В'тнам розповдали М. Робсона, Тобрук (1967) про локопну правду, про под А. Хллера, з'явився майстерно з точки зору звичайного вояка, зроблений бойовик Р. Олдрин зазвичай новобранця (Взвод, ча Брудна дюжина (1967) 1986, О. Стоуна). Майстри вин про пдготовку загону для довищного кно, вдчуваюн засилання в нмецький тил чи потребу у флософському пдриву замку, де розмщун осмисленн подй, продовжили вався штаб фашиств. Картина ню Чмно Копполи;
режин викликала чимало наслдун сер Кубрик зняв чергову притчу вань: Охорона замку (1968) про дегуманзацю Ч Суцльн С. Поллака, Коли орли ризин нометалева оболонка (1987), кують (1969) Геро Келл Б. де Пальма здивував багатьох (1970) Б. Хаттона, Диявольн прихильникв безжальною ська бригада (1968) Макла- картиною Вйськов втрати глена, згодом вн зробив другу, (1989), основанй на реальному бльш легковажну серю Зан факт звалтування в'тнамн зного хреста (1978) фльм сько двчини взводом америн Морськ вовки (1980), Орел канських воякв. У жорсткй, схожй, але бльш холоднй ман нер створений фльм Висота Гамбургер (1987) Дж. Ервна. ВУЦЯ [Wu Xia] - китайн ський тературний жанр, анан лог вропейського лицарського роману. Героям вуц властиво тати, линути по вод та стн нах, погойдуватися на лисках бамбуку, притягувати реч пон глядом, блискавично перемн щатися в простор, зазирати у думки супротивника творин ти нш чудеса. Вони Ч самтн мандрвн вони. Вони тають завдяки тамним лаоським знан нням, тривалим рокам медитан ц та подвижництва. Бойов мистецтва для вуц Ч не лише засб самооборони, але шлях до просвтлення. Середнй об'м романв у жанр вуц Ч 1000Ч1500 сторнок. Геров ден сятки, а то й сотн. У гонконгському кно вуця з'явилася нан прикнц 60-х рокв минулого столття. Найдорожчим фльн мом у жанр вуц став Герой (2003, реж. Чжан моу).
Pages: | 1 | 2 | 3 | 4 | ... | 5 | Книги, научные публикации