Книги, научные публикации Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65 Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросйського державного нституту кнематограф К.К. Огнев; ...

-- [ Страница 3 ] --

ГАМБЛНГ ПКЧЕ [англ. Gambling Picture Ч кно про азартних гравцв] Ч фльми, в яких азартн гри складають основу нтриги, невизначеност та гумору. Зазвичай, дя у цих фльмах вдбуваться у ЛасВегас й Лос-Анджелес. Геро гемблнг пкче Ч азартн гравц (покер, чорний джек, рулетка, пул чи будь-яка гра), як живуть мрю про великий виграш. Найбльш вдом фльн ми Ч Шкуродер (The Hustн ler, 1961), Калфорнйський покер (Californa Split, 1974) Гравець (The Ganbler, 1974). ГАНГСТЕРСЬКИЙ ФЛЬМ [вд англ. Gangster Ч гангстер, бандит] Ч розквт гангстерськон го жанру припада на кнець 20-х Ч початок 30-х рокв XX ст.. Американське кно вдобран зило зростання органзовано злочинност, виникнення гангн стерських синдикатв та рзного роду мафй в епоху сухого зан кону Велико депрес. Поява звуку радикально змнила гангн стерське кно. Трск автоматних черг, крики випадкових свдкв скрегт шин автомоблв поряд з крутими далогами зробили всю дю куди бльш хвилююн чою динамчною. Прототипан ми екранних громил класично гангстерсько ери (1930Ч1933) часто були реальн гангстери, як орудували в американських мстах. Багато сюжетв цих грон вих стрчок базувалися на крин мнальнй хронц з газет. У таких картинах, як Ман ленький Цезар (1930), Ворог суспльства (1931) Обличчя з шрамом, велике мсто нан гадувало мськ джунгл, де нен безпека чигала на людину букн вально на кожному роз. Задля посилення вдчуття постйно загрози бльша частина д розн горталася вноч. Неонов вогн н, виблискуючи на мокрих вд дощу тротуарах, надавали мсн ту холодного ворожого виглян ду. Такий похмурий антураж мав пояснити глядачев, що сан ме штовхнуло людину на злон чинний шлях, тому симпат публки зазвичай опинялися на боц гангстера. До того ж грали злодв зрки першо величин ни Ч Д. Кегн, Е. Дж. Робнсон X. Богарт, що гарантувало цим фльмам касовий успх. Оскльн ки наприкнц фльму хн перн сонаж, як правило, гинули пд градом куль, ц актори набули репутац трагчних геров. мена ворогв суспльн ства № 1 Аль Капоне Джона Дллнджера, ватажкв найв домших злочинних органзан цй, стали ще популярншими, нж оспван у вестернах обран зи бандитв-одинакв. У картин нах Маленький Цезар (1930) М. Ле Роя, Ворог суспльства (1931) В. Веллмана, Обличчя з шрамом (1972) X. Хоукса, що стали класикою гангстерн ських фльмв, геро злочинц мали нш прзвища, але глян дач вгадували в них бограф Капоне Дллнджера. Кнематографсти не залин шили поза увагою й нших рен альних гангстерв, як грабун вали банки, наприклад, Бонн Паркер Клайда Берроу (Жин веш лише раз, 1937, Ф. Ланга). Але час бографчних гангн стерських стрчок, де бандити виведен пд справжнми прзн вищами або прзвиськами, нан став лише псля вйни. Тоб з'явн ляються Дллнджер (1945) М. Носсека, Нельсон-немовля (1957) Дж. Сгела, Кулеметник Келл (1958) Р. Кормена. Зан вдяки зусиллям Кормена тема гангстеризму та стор життя окремих представникв злон чинного бзнесу продовжувала снувати на екран й пзнше Ч у стрчках Рзанина вдень св. Валентина (1967) про вдому розправу Аль Капоне над конн куруючими угрупованнями, Кривава мати (1970) про ман тусю Баркер та чотирьох синв, як тероризували американцв у роки депрес. А його учн зан мнили вчителя, який залишив режисерську дяльнсть, ствон ривши нов розповд про нен забутнх геров: Дллнджер (1973) Дж. Млуса, Капоне (1975) С. Карвера. Проте всх затьмарив найкран щий вихованець школи Корн мена Ч Ф. Ф. Коппола, який увйшов в сторю не лише амен риканського, а й свтового кно, знявши три частини Хрещенон го батька (1972, 1974 1990) епчну гангстерську родинну сагу. До реч, Ел. Пачно, талоамериканцю за походженням, чун довому виконавцю рол Майкла Корлеоне у Хрещеному батьн ков, довелося зграти вдомого сучасного мафоз, кубинськон го емгранта в Маям, у фльм Обличчя з шрамом (1983). Його режисер Б. де Пальма (теж талоамериканець) вступив у творче змагання не лише з Ф. Ф. Копполою, але з уже згадуван ною картиною 1932 року з цю ж назвою. Не здолавши епчн ного дихання протягом усього тригодинного фльму, заслун живши ранше славу вдданон го послдовника Хчкока, вн з друго спроби узяв реванш в н шй гангстерськй саз Недон торканн (1987), змалювавши сторичний портрет лепохи Аль Капоне. В рол вдомого гангн стера з'явився ще один талоамериканець Р. де Нро, який знявся у Хрещеному батьков-2 в рол молодого Вто Корлеоне. Крм того, Р. де Нро блискуче зграв бандита на прзвисько Локшин на в гангстерському епос Одн ного разу в Америц (1983) тан лйського режисера С. Леоне. Крм епчно тенденц, що бере свй початок вд етапного твору Хрещений батько, уман ми американських кнематогран фств у середин 60-х рокв XX ст. заволодла антимфотворча, антигангстерська дея, що вперше знайшла вдображення у ключовому фльм Бонн Клайд (1967) А. Пенна. сторя грабжникв 30-х рокв натякан ла на зростання бунтарських настров молод в Америц 60-х. Романтичний погляд на бунн тарв Америки, як стихйно протестували проти порочних нститутв влади пдкорення особистост, був типовим для кнематографа тих рокв, коли навно врили, що бунт блудн них синв дасть негайн рен зультати, як докорнно змнять дйснсть. Талановита стрчка А. Пенна про знехтуваних люн дей зазнала тверезо переоцнки у фльмах Спустошен земл (1873) Т. Малка Злочинц, як ми (1974) Р. Олтмена. В них ген ро бандити позбавлялися будьякого легендарного ореолу, але старанно вражаюче розкриван лась людська драма, метафоричн но вдтворювалося середовище проживання Ч як проекця внун тршнього стану персонажв, перпендикулярно до жанру гангстерського фльму розпон вдалася наближена до реальн ност сучасно Америки сторя життя згов суспльства. Прин клади фльмв: Безвихдь (1937), Янголи з брудними обличчями (1938), Бурхлин в двадцят роки (1939), Бла спека (1948), Аль Капоне (1958), Бонн Клайд (1967), Длллнджер (1973), Одного разу в Америц (1983), Багс (1991). ГЕЙ КНО [англ. Gay Film] фльми про гомосексуалств, зроблен як гомосексуалстами, так режисерами гетерсексуалами. Напрям гей кно, що зман льовував стиль життя гомосекн суального суспльства, дстав розповсюдження у 70-т роки: My Beautiful Laundrette (1985), Розподл поглядв (Parting Glances, 1987), Torch Song Tril ogy (1988). Фльми останнього часу вдображали проблеми, що стоять перед суспльством, як, наприклад, проблеми СНДу (Фладельфя, Philadelphia, 1993). Сьогодн вдбуваються кн нофестивал гомосексуальних лесбйських фльмв, хоча останн мають менше розпон всюдження. Див. Лесбйськ фльми. ГЕРОпЧНА ФАНТАЗЯ рзновид фантастичнихфльмв. Основнавдмннстьтакихфльмв у тому, що дя вдбуваться у свтах, якими керу не технон логя, а меч магя. У фентез часто фгурують не лише люди, але й рзномантн мфологчн н стоти Ч ельфи, гноми, дран кони, вовкулаки, люди-кшки, а також боги та демони. В оснон в герочно фантаз Ч подвиг, який здйсню головний герой заради благородно мети. Див. Фентез в кно. ГЕРОНТОЛОГЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Gerontological Film] Ч попри те, що середнй вк населення СЛА зрс, деяк фльми вдображають проблен ми ситуац, пов'язан з прон цесом старння. Зазвичай так фльми викликають спвчуття, оскльки демонструють самотн нсть, старече слабоумство та нш проблеми людей похин лого вку. Приклади геронтологчних фльмв: На Золотому ставку (On Golden Pond, 1981), Поздка в блаженство (The Trip to Bountiful, 1985). ГБРИДНИЙ ФЛЬМ [англ. Hybrid Film] Ч це жанр, що об'дну багато жанрв в одн нй картин. Гбридний фльм не може бути класифкований лише як комедя, жахи чи бойон вик. Найбльш вдом гбридн фльми: Серце янгола (Anн gel Heart, 1987), Волл Стрт (Wall Street, 1987), ствкськ вдьми (The Witches of Eastwick, 1987) Привид (Ghost, 1990). Див. Полжанровсть. ГОТИЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Gothic Film] Ч пджанр, що хан рактеризуться свою схожстю з готичним романом. Так спльн н якост включають Ч стар сан диби або замки як настановн параметри, а в основ сюжету Ч тамниця, покрита темрявою. ГЕНДАЙГЕК [сучасн на японська п'са] Ч японськ фльми про сучаснсть, починан ючи з кнця XIX столття. Терн мн подну багато жанрв.

впродовж 20 рокв. Величезну популярнсть здобув комедйн ний детектив Тонка людина (The Thin Man, 1934, за роман ном Д. Хеммета). У 1939р. Б. Ретбоун Н. Брюс зграли Шерлока Холмса докн тора Вотсона у невдалй карн тин Собака Баскервлей (The Hound of Baskervilles). Але 13 продовжень зробили серю дуже популярною. х сценар використовували лише окрем Д Е Т Е К Т И В Н И Й ФЛЬМ, мотиви розповдей А. Конан ДЕТЕКТИВ [англ. Detective, Дойла, вльно переробляючи вд лат. Detecteo Ч розкритн х часто доповнюючи елеменн тя] Ч основу сюжету детективн тами готики, яскравими взун ного фльму склада розслдун альними ршеннями окремих вання злочину, зазвичай убивн сцен. Бльшу частину фльмв ства. Бльшсть кнодетективв сер поставив Р. В. Нлл, майн екранзацями тературних стер створення зловсно й тан творв. Першим сищиком, який мничо атмосфери, який ран з'явився на екран, був Шерн нше часто працював у жанр лок Холмс у стрчц Шерлок фльмв жахв. Багато критикв Холмс спантеличений (Sherloн до цього часу вважають Ретбоck Holmes Baffled, 1900). Справн уна кращим з екранних Холмжнй розвиток жанру з складн св (усього цю роль виконували ною сюжетною структурою 75 акторв). почався лише з появою звуку з початком 40-х рокв попун в кно. У фльм Справа про лярност в кно набув крутий вбивство канарки (The Canary детектив: його головним герон Murder Case, 1929) трьох скве- м був цинчний одинак у свт лах В. Пауелл грав популярнон корупц та насилля на вдмну го в Америц детектива Файло вд класичного детективу з його Венса. Того ж року почалася сен затишним вигаданим свтом. ря фльмв про сищика-китай- X. Богарт зграв Сема Спейда, ця Чарл Чена, що знмалася персонажа Хеммета у фльм ДАНС ФЛЬМ [англ. Dance Film Ч танцювальний фльм] Ч фльми, в яких панвне мсце займають танц або балет. Ось приклади деяких танцювальн них фльмв: Вдомсть (Fame, 1980), Танець-сяйво (Flashdance, 1983), Хорова ня (A Chorus Line, 1985), Брудн танц (Dirty Dancing, 1987), Стукт пдбора (Тар, 1989). Мальтйський сокл (The Maltese Falcon, 1941) та Флпа Марло, героя романв Р. Чандлера, у стрчц Великий сон (The Big Sleep, 1946). Детекн тивний сюжет поступово став слугувати приводом для пон становки соцальних проблем (Перехресний вогонь, Croн ssfire, 1947, Е. Дмтрика) нан бував усе бльшо жорстокост (Цлуй мене на смерть, Kiss Me Deadly, 1955, Р. Олдрича). Звертання до класичного ден тективу ставали все рдшими, але серед безперечних успхв були фльми Свдок звинуван чення (Witness for the Prosecuн tion, 1957, Б. Вайлдера) Спин сок Адрана Мессенджера (The List of Adrian Messenger, 1963, Дж. Х'юстон). У 60-70-т роки кращ зразки американн сько школи крутого детекн тиву набули статусу серйозно тератури, що викликало нову хвилю екранзацй. П. Ньюман зграв героя Р. Макдональда Лу Арчера (у кно Ч Лу Харпера) у фльмах Харпер (Harper, 1966) Басейн для утопленин кв (The Drowning Pool, 1975). Роль Марло вдало нтерпрен тували Дж. Гарнер (Марло, Marlowe, 1969) Роберт Мтчум (Прощавай, кохана, Faн rewell, My Lovely;

1975). Серед детективних картин, заснован них на оригнальних сюжетах, видлився фльм Артура Пенн на Нчн рухи (Night Moves, 1975). У Великй Британ низку вдалих детективв було знято у пслявонний перод: Зелен ний означа небезпеку (Green for Danger), Людина жовтня (The October Man, обидва 1947). А. Гннес блискуче зграв перн сонажа Г.К. Честертона, священика-детектива, у картин Р. Хеймера Отець Браун (Faн ther Brown;

1954). Комедйна актриса М. Разенфорд зграла мс Марпл, героню Агати Крст, у сер з чотирьох фльмв, кращий з яких Убивство в гон тел Геллоп (Murder at the Gaн llop, 1963). Великий успх мали стрчка Вбивство у схдному експрес (Murder on the Orient Express, 1974) з А. Фн у рол Еркюля Пуаро. П. Устинов зн грав Пуаро у фльм Смерть на Нл (Death on the Nile, 1978) та в деяких менш вдалих продон вженнях. У 90-т роки цю роль максимально наблизив до тен ратурного оригналу Д. Сачет у сер телефльмв: Смерть у хмарах (Death in Clouds, 1993) та н. До жанру детективу можна вднести також три складних за класифкацю фльми, знятих за п'сами Е. Шаффера: Нишн Смертельназброя (1987,1989, порка (Sleuth, 1972), Людин 1992), Недоторканн (1987), на з лозини (The Wicker Man, Мовчання ягнят (1991). 1973) Вдпущення грхв (Absolution, 1981). ДЖАЗОВ КОМЕДп - амен У Франц в жанр детектин риканськ музичн комед ЗОЧ ву часто працював А.-Ж. Клузо 60-х рокв XX ст. синтез комед (Набережна Орфевр, Quai des та музичних фльмв (У джаз Orfevres, 1947 Дияволиц, тльки двчата). Les diaboliques, 1954), а пзнше К. Шаброль (Жахливе десян ДНА-ФЛЬМ [англ. Dynaтилття, La decade prodigieuse, Movies] Ч фльми, в яких зан 1972 та н.) Ж. Габен трич грав мсть сюжету використано син нспектора Мегре, героя роман туацю, до того ж далеку вд нв Ж. Сменона: Мегре стан реального життя. Режисери вить тенета (Maigret tend un цих фльмв у свой уяв ман piege, 1957) та н. До детективу люють далекий вд реальност також зверталися так режисен свт, здатний снувати лише ри, як К. Лелуш (Кт миша, в кно. Створюван ними фльн Le chat et la souris, 1976), Еду- ми правильнше назвати днаар Ньйорманс (Янгольський фльмами, бо вони скорше пил, Poussiere d'ange, 1987) динамчн, нж гостросюжет навть Ж. Л. Годар (Детекн н. Вправно оперуючи рзними тив, Detective, 1985). сенсацями, вони примушують Елементи детективу часн глядача здригатися вд того, що то присутн у фльмах нших вдбуваться на екран. Сила х жанрв, насамперед у трилерах впливу Ч в спецальних ефекн (див. Трилер, Полар, Кримн тах, а х грова будова вказу, нальний фльм, Якудза-ейга, що перед нами не бльш нж Чорний фльм). Класичн ден прорахований старанно розн тективи: Мальтйський сокл граний жарт. (1941), Шерлок Холмс на краю У бльшост фльмв перед загибел (1943), Брудний Гар- глядачем в одному кадр з'явн р (1972), Вбивство у схднон ляться який-небудь окремий му експрес (1974), л48 годин образ, здатний викликати (1982), Полцейський з Бевер- вдповдну зворотну емоцю. л-Хллз (1985, 1987, 1994), Що ж до динамчного кнема тографа, то вн висува бльш висок вимоги до зору, бо за допомогою очей ми повинн слдкувати за кожним сантин метром кадру, очкуючи блисн кавичного трюку. Разом з свою високошвидксною технчною винахдлин встю, зовншнм блиском здон ровим цинзмом дна-фльми виступають деальним рзнон видом мистецтва для поколнн ня, вихованого на музичному телебаченн протягом останн нх десятилть. Навть доросн лим, як народилися до епохи MTV, гра може здатися захон пливою, але не бльше одн години, бо фльм почина явно втрачати оберти, видихатися, тим часом як нш кнострчки, зазвичай, нарощують оберти. Дна-фльм, наприклад, пон винен уповльнити свй хд у марних пошуках емоцйного пднесення. Наприкнц фльн му глядач неодмнно вдчун вають утому через надлишок нформац. Псля завершення фльму починаться так зван ний ефект продовження фльн му в уяв глядачв. Перш дна-фльми з'явин лися на початку 80-х рокв. До х появи приклав руку Ствен Сплберг, а також молод рен жисери, як знмали сво кно пд прискпливим наглядом метра. В американському кн нознавств про явище, яке в пон дальшому дстало назву днафльм, заговорили псля появи фльму Джо Данте Гремлни. Кнокритик Л. Малтн вдзвався про Гремлнв-2 як про фльм, що мстить нан смшку над свом власним пон передником Гремлни. ДИСТОПЯ [англ. Dystoн pia] Ч див. Антиутопя. ДОКУДРАМА [англ. Docudrama] Ч фльми цього жанру демонструють нам з певною деалзацю реальних людей под, що вдбувалися в хньому житт. Часто люди у фактичн них подях фльму виступають як консультанти для бльш точн ного трактування подй. Д О Р О Ж Н к КНО [англ. Road Movie] Ч фльми, оснон ва сюжету яких мстить автон мобльн перегони подорож на машинах: Ванда (Wanda, 1970), Брудна Мер шалений Гар (Dirty Mary Crazy Harн ry, 1974), Corvette Summer (1978), Перегони Гарматне ядро (Cannonball Run, 1980), Тельма Луза (Thelma & Loн uise, 1991).

ЕКСПЛУАТАТОРСЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Exploitation Film] Ч фльми, в яких з метою отримання прибутку, викорисн товують екстраординарн пон д та ситуац, зазвичай т, що вважалися нелтературними, шокуючими та огидними щодо основних геров. Зазвичай теми, використан в експлуатан торських фльмах, торкаються людських емоцй, педалюють насильство та секс. ЕКСТРЕМАЛЬНЕ КНО [англ. Extreme-протилежн нсть] Ч заразцейтермндосить закрпився в нашому лексикон н. Вн став для нас синонмом слова ризик. У фльмах цього жанру не останню роль вдгран ють сучасн екстремальн види спорту захоплення. ЕКСЦЕНТРИЧНА КОМЕн ДЯ Ч ключовим моментом тан ких фльмв завжди ста вторн гнення в нудний, упорядкован ний чоловчий побут фатально жнки, в яку псля багатьох кун медних злигоднв закохувався герой. У двох зразкових комедн ях такого роду Ч Це трапилося якось вноч (1934) Виховуюн чи дитину (1938) Ч пдбурюн вачкою спокою ставала нудьн гуюча багата спадкомиця. Але нею з рвним успхом могла бути й честолюбна длова жнка, яка виршала довести в цьому двон бо статей, що вона не грша за колег-чоловкв, як, наприклад, у веселй комед Його двчина П'ятниця (1940). Френк Капра швидко закрн пився в рол провдного майн стра ексцентрично комед, дон давши до традицйного набору засобв трохи сатири прон внцйного здорового глузду. Сатирою називають викорисн тання гумору для висмювання суспльних вад. Творчсть Кан при надихнула творцв сотень романтичних комедй, а також старого доброго кно 1990-х рокв. Фльм Д. Е. Коенв Пон врений Хадсакера(1994)став прямою даниною поваги велин кому режисеру. Сценарист режисер П. Стерджес також вдчув значний вплив ексцентрично комед. Вн посилив сатиричне звун чання наважився торкнутися таких небезпечних тем, як секс, полтика, вйна смерть. Прин клади фльмв: Двадцяте стон ття (1934), Нчого святого (1937), У чому справа, карю? (1972), Ознака класу (1973), Артур (1981), Рибка на м'я Ванда (1988). Див. Комедя.

ЕКШН [англ. Action Ч мон тор!, дя] 1. Команда режисера для пон чатку зйомки;

2. Фльм з сюжетом, який активно розгортаться трима глядача у напруз, фльм, у якон му геро виршують проблеми силовими методами. Див. Бон йовик. ЕПК [англ. Epic Ч епчний фльм] Ч фльми, як вважан ються епчним жанром або епон пею, вдображають сторичн н явища та герочн подвиги. Теми в епчних фльмах взят з Ббл, Стародавньо Грец, Сстародавнього Риму та стон р нд, а також легенд середн ньовччя. Зазвичай сторична точнсть в епчних фльмах приноситься в жертву касовим перспективам. ЕРОТИЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Erotic Film] Ч жанр розн рахований зазвичай на чоловн кв. Його основним знаряддям передач емоцй виступа секн суальнсть, чуттвсть ню. Пон веднка персонажв, зображен них в еротичному твор, може бути пов'язана як з щирим, майже божественним почутн тям кохання, так з звичайною сексуальною похттю. Контрн астуючи з порно сексексплуататорськими, еротичн стрчки заснован на бльш змстовному чутливому ставленн до людн сько голизни. Голизна оснон вним елементом цього жанру. На вдмну вд порнограф, еротичн фльми не акцентун ють увагу на графчних детан лях статевих органв статевон го акту. В еротичних фльмах часто присутнй елемент нен домовленост, незавершеност сюжету Ч закнчення зображун вано любовно прелюд, ден талзаця вддаться на вдкуп уяв глядача. Класичн фльми: Еммануель, сторя О.

Ж Н О Ч И Й ФЛЬМ, Жн НОЧЕ КНО [англ. Women's Film] Ч фльми про жнок, жн ноч проблеми, соцальний стан жнок, що дстали широн ке розповсюдження у ЗОЧ40-х роках. Деяк фльми початку звуково ери робили акцент на пропащих жнках, чи житн тя було понвечене сумнвнин ми або невдалими зв'язками. Один з них, Крстофер Строт (1933), зняла Д. Арзнер, одна з нечисленних жнок-режисерв у Голлвуд 1930-х рокв. У 1934 роц тема пропащих жнок була заборон нена цензурою, але у публки як ранше мали значну пон пулярнсть герон-страдниц. Улюбленою актрисою стала Г. Гарбо, яка надала картинам Королева Христина (1933) Анна Каренна (1935) непон вторного аромату тамничост й трагед. Гарбо пшла з кно у 1941 роц. змнили Б. Девс Д. Кроуфорд, чи герон у фльмах забель (1938) Гумореска (1946) прагнули помститися тим, хто завдав м лиха. Жноче кно незмнно мало успх у публки, але це не пен реконувало кнокритикв, як звинувачували його в надмрн нй мелодраматичност. Наприн клад, у картинах Стелла Далн лас (1837) Млдрет Прс (1945) Барбара Стенвк Джоан Кроуфорд грали нещасних ман терв, як все сво життя прин святили допомоз свом дочкам. Але з часом ставлення критикв до таких фльмв почало змнюн ватися, бо в них стали вбачати смлив спроби показати сильн них незалежних жнок, як не здаються у найтяжчих життн вих обставинах. Труднощ, що чекають на жн нок, як прагнуть поднати дн лову кар'ру з мнливостями родинного життя, знайшли сво вдображення в картин н Джона М. Сталя мтаця життя (1834). Крм традицйн ного конфлкту матер й дочки, у нй йшлося ще й про расов забобони. Цей фльм перезняв у 1959 роц Д. Серк. Вн спецан зувався на витончених мелон драмах, активно використовун вав яскрав кольори стильн декорац, немов трохи глузун ючи з самого жанру. Так його картини, як Чудова одержин мсть (1953) Накреслене пд втром (1956), значно вплинун ли на нших великих кнематон графств, наприклад, Райнера Вернера Фасбндера, а також на творцв телевзйних мильн них опер на зразок Далласа чи Династ. Деяк жноч фльми: мтаця життя (1934, 1959), Стелла Даллас (1937), Чудова одержимсть (1935, 1954), Мадам Бовар (Madame Bovary, 1949), Все, дозволене небесами (1955), Накреслене пд втром (1956), Алса тут бльше не мешка (Alice Doesn't Live Here Anymore, 1974), Умови прихильност (1983), Листи Кохання (Love Letters, 1982).

ЗАПЕКЛА КРОВ [англ. Gore Ч у переклад може ознан чати й густо пролита кров] Ч так характеризують напрям фльмв жахв, де важливим елементом, що породжу пон чуття страху, ста сцена крин вавого вбивства. Вкова сторя пджанру ознаменувалася свон ми шедеврами невдачами, злетами й падннями. Великий Д.В. Грффт у Нетерпимост (1916) вперше показав масову та ефектну сцену кривавого вбивства в палац Валтазара. Бенджамн Крстенсен у фльм Вдьомство крзь столття нан туралстично зобразив картин ну шабашу жертвоприношень дтей. У 20-т роки кноцензура вдскала епатажн сцени крин вавих убивств, вбачаючи у них падння суспльно морал. Новий злет gore вдбувся у 60-х роках пов'язаний з тан лйською школою вдомих кнопотрошителв: Маро Вава, Даро Ардженто. Серед дерв останнього двадцятилття у цьон му напрям: Т. Хупер, Л. Фульч, К. Баркер та н. Окремо стоять стрчки, знят Д. Ромеро, почин наючи з його невмирущих Ноч живих мерцв (1968) Свн танок живих мерцв (1978), де кров лться ркою.

У цьому пджанр працюн вали режисери рзних кношкл, рзного свтовдчуття, як вносили власне психологчне сприйняття дйсност. У найн бльш вдомих фльмах П'ятниця-13, День усх святих, Рзанина в Техас механчною пилкою, Повстал з пекла акт убивства ррацональний не ма соцально мотивац. все ж деяк режисери шукали рацональне пояснення причин кривавих убивств, через що звичайн люди ставали кровон жерними недолюдками (Ман няк, 1962, реж. М. Карерас;

Генр: портрет убивц, 1991, реж. Дж. Макнаутон). ЗОМБ-ФЛЬМ [англ. Zoн mbie Movie] Ч цей пджанр бан зуться на воскреснн мертн вих, весь фльм заснований на прагненн вбити цього мерн ця, хоча це важко, бо вн уже мертвий. Важко визначити, на яку аудиторю розрахован ний цей жанр, усе залежить вд режисера фльму. Свом нан родженням жанр зобов'язаний давнм повр'ям африканських племен, що мешкали на терин тор сучасно Гвне та Бенну, хн нащадки були вивезен на американський континент в епоху работоргвл й були роз селен на остров Гат та в Бран зил. Серед легенд переселенн цв збереглися традиц культу вуду, що надляли чаклунв властивостями оживляти мерн цв керувати х дями. Перший фльм, створений у 1932 роц, (Блий зомб), в цн лому вдповдав духу й букв переказв про чаклунв вуду. Дя наступно стрчки (Бунт зомб, 1936) вдбуваться в нн шй частин свту, але й тут зомбподбн мерц дють спочатку за волею злого геня. Сороков роки принесли нов вдтнки у цей легендарн ний образ. Поряд з суворими страшилками, виконаними згдно з канонами жанру hoн rror, з'являються стрчки про зомб пародйно-комедйного характеру. Пджанр так сподон бався американцям, що на той час завсдники барв охрестили мцний напй (коктейль з рон мом) Ч зомб. Ренесанс кнозомб припан да на кнець 60-х Ч на початок 70-х рокв пов'язаний з менем Дж. Ромеро. Його Нч живих мерцв (1968), продовження й ще численнш наслдування не зовсм, утм, поднувалися з канончним образом зомб. У 80-т роки пджанр вин живав завдяки фантастичним за складнстю витонченстю спецефектам (вдзначимо сен ред нших майстрв Ч Тома Савн, художника з гриму в стрчках Зомб Дж. Ромеро, Зловсн мерц С. Райм). Класикою жанру : Блий зомб (White Zombie, 1932), Нч живих мерцв (The Night of the Living Dead, 1967-1968), Змй та веселка (The Serpent and the Rainbow, 1987).

ICTEPH [англ. Eastern Ч схдний] Ч вдносно втчизнян ного кно, цкаво вдзначити, що незважаючи на шалену колись популярнсть на наших екранах нмецьких вестернв з югославн ським актором Гойко Мтчем, у радянському кно пряме нан слдування традицй вестерну помтних успхв не принесло, деклька виняткв Ч Вершник без голови музична пародя Людина з бульвару Капуцин нв. Однак, насправд культон вими стали, безперечно, зроблен н пд вестерн, Бле сонце пусн тел Невловим месники. СТОРИЧНАДРАМА-див. Костюмна драма. СТОРИЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Costume Picture] Ч див. Костюмна драма.

КАМЕРНИЙ ФЛЬМ [англ. Ark Ч ковчег + Film] Ч камерн ний фльм, дя якого вдбуван ться у замкнутому простор Ч готел, кмнати, магазини, судн на, таки: Великий Готель (Grand Hotel, 1932), Пригоди Посейдона (The Poseidon Adн venture, 1972), Аеропорт (Airн port, 1979). Канадський вестерн [англ. Mountie Film Ч грський фльм] Ч як в американських вестернах, це фльми про рон мантичних геров, зазвичай шерифв, мисливцв, першопоселенцв: Renfrew of the Royal Mounted, Пвнчн пригоди (Northern Pursuit, 1943), Дика Пвнч (The Wild North, 1951), Божевльний мисливець Якон (Mad Trapper of the Yuн kon, 1972), Ранковий патруль (The Dawson Patrol, 1985).

КАЮДЖА-ЕЙРА [Kaiju Eiga Ч фльми про страхон виськ] Ч жанр,у японському кно, сформований на початку 50-х рокв пд впливом америн канських фльмв. У 1954 роц з великим успхом вийшов фльм Годзилла. У подальшому японський кнематограф безн жально експлуатував цю тему, вивв на екрани нших вогнен дишних монстрв (Родан, Мотра, Гаммера, Варан Барагун). Бльшсть фльмв базувалася на науковй фантастиц розпон вдали про катастрофи, пов'язан н з атомною енергю, боротьбу людей проти всляких монстрв або протистояння ггантських монстрв мж собою. Провдн н мотиви цих фльмв Ч рзн соцальн та культурн фоб, пов'язан з науковими експерин ментами розвитком технолон гй, протистояння винахднин кв вйськових. нша пдгрупа каюджаейра розповда про достон ричних рептилй, як оживан ють псля стихйних природн них лих. КБЕР ПАНК [англ. Cyberн punk, вд Cybernetics Ч кберн нетика + Punk Ч погань, пон кидьки] Ч термн кберпанк вигаданий запроваджений письменником Б. Бетке, який у 1983 роц опублкував однон йменне оповдання. У кнеман тограф Ч один з рзновидв науково фантастики, в основ якого комп'ютери, висок техн нолог проблеми, що виникан ють у суспльств через згубне застосування результатв техн нчного прогресу. Кберпанку притаманний футуристичний тон, зруйнован та збднл мсн та, часткова загибель навкон лишнього середовища, могутн корпорац, злочиннсть на вун лицях Ч все це на тл надзвин чайно потужних комп'ютерв, робототехнки та нформан цйних технологй. Фльми Втеча з Нью-Йорка (Escape from New-York, 1981), Той, що бжить по лезу бритви (Blade Runner, 1982), Робокоп, Втен ча з Лос-Анджелеса (1996), Матриця (1999-2003) вван жаються яскравими представн никами цього жанру. Див. Нан уково-фантастичний фльм футуризм. КДНЕПНГ [англ. Kidnap Drama] Ч фльми про викран дення дтей з метою отримання грошей або полтичного шанн тажу. У контекст фльмв прин сутн вйна, злочин, викраден ня молодих двчат знущання над ними. Фльми цього жанн ру: Людина, яка занадто баган то знала (The Man Who Knew Too Much, 1934, 1955), Нч наступного дня (The Night of Following Day, 1964), Abductн ion (1975), Викрадення прен зидента (The Kidnapping of the President, 1979), Patty Hearst (1988). КНО ВИЖИВАННЯ [англ. Survival Picture] Ч протистон яння природ людей, як опин нилися далеко вд цивлзац. Екстремальна ситуаця замсть звичного життвого укладу. Розкриття особистост завдяки обставинам, в яких опиняться людина, вимушена викорисн товувати лише нтелект для того, щоб знайти вихд вижин ти. Кно виживання Ч пджанр пригодницьких фльмв, де дя вдбуваться на островах, у пусн тел, джунглях, на Пвнчному полюс: Повернення п'ятрки (1939), кремя Джоне (1972) Виживання (1993). КОМЕДЯ, КНОКОМЕДЯ [грец. Komodia;

лат. Comoedia;

англ. Film Comedy Ч комедя] Ч найстарший жанр художнього кно, найпопулярнший у 20-т роки XX ст.. На першому кнон сеанс французв братв Люм'р у 1895 роц серед нших стрчок демонструвалася короткомен тражна комедя Политий пон ливальник, в якому маленьн кий хлопчик пожартував з сан двника, примусивши його пон ливати самого себе з шланга. У Франц Жорж Мельс зняв багато кумедних картин, але ще талановитшим комедн ографом став його великий сун перник Ф. Зекка. Крм удоскон налення такого популярного в ус часи комедйного прийон му, як погоня, вн також вдкрив для кнематографа М. Лндера, чий образ гульвси-нещасливця мав величезний успх у всьому свт починаючи з 1910 року. Саме Лндер вплинув на Ч. Чаплна, бо його вдомий Бродяга багато в чому був заяложеною копю паризького джентльмен на Макса. Серед нших провдних кон мкв нмого кно слд видлити Г. Ллойда, який створив соб м'я, втливши на екран образ Влл Ворка Самотнього Люка бльш нж у 100 стрчках прон дюсера X. Роуча, того самого, який згодом вдкрив вдомий дует Лаурел Хард. Можлин во, найвдомшими роботами Ллойда були комчн трилери, в яких його життрадсний персонаж весь час опинявся у рзних скрутних небезпечн них ситуацях. Небезпечнсть трюкв, як вн виконував у тан ких картинах, як Нарешт в безпец (1923), доводить той факт, що у 1920 роц на зйомках фльму Переслдуван духи Ллойд через нещасний випадок залишився без право руки. з самовпевненим Ллойдом рзко контрастував сором'язн ливий Харр Ленгдон, якому нетривалу славу принесла вин тончена комедя Довг штани (1927). Хоча його зрка з прин ходом звуку потьмянла, рожен вощокий персонаж Ленгдона став прообразом незлченних простакв. Чаплн у свох фльмах трон хи пригальмував темп д, щоб пдкреслити поднання сво витончено клоунади з соцн альною комедю. Короткомен тражки, заснован на неповторн нй ндивдуальност Бродян ги, вдображали його власний життвий досвд, але кожен глядач, незалежно вд соцальн ного статусу, знаходив у них щось близьке для себе. Т ж рин си були властив для його клан сичних повнометражних стрн чок Малюк, Золота лихон манка, Вогн великого мста Нов часи. Чаплн був перен конаний, що комедя повинна залишатися нмою, не визнан вав звукового кно до 1940 року, коли зняв фльм Великий диктатор. Свого мсця у звукон вому кно вн так не знайшов, багато з його пзнших картин вдрзнялися зайвою сентименн тальнстю претензйнстю. Звук повнстю змнив комен дю. Оскльки публка виман гала якомога бльше звукових картин, продюсери виршили вдмовитися вд взуально кон мед та зосередитися на кон медйних стрчках, насичених дотепними далогами. З цю метою на екран були перенесен н деяк стил, що вже зарекон мендували себе в театр. Одним з них був тепер уже озвучений фарс, коли серя збгв непон розумнь призводить до хаосу у найзвичайнсньких ситуацн ях. Розповсюдженим варантом цього стилю комедя станв, у якй персонаж приймали один одного не за тих, ким вони були насправд. Приклади цих фльн мв: Магазин за рогом (1940), Квартира (1960), Блл-брехун (1963), Босонж по парн ку (1967), Будучи там (1979), Коли Гарр зустрв Салл (1989), Бартон Фнк (1991), День бабака (1993), Т, що не сплять у Сетл (1993).

КОМЕДЯ ЗВИЧАпВ [англ. Sophisticated Comedy Ч сон фстична комедя] Ч жноча кокетлива комедя, що глузу з звичав стилю життя того чи ншого соцального стану. Зазвичай демонстру стереон типи поведнки француженки пд час флрту. Жанр бере пон чаток з друго половини 20-х рокв XX ст. у фльмах Ернста Любча, який зняв низку блисн кучих комедй про гультяйн ство багатство. Американськ сторики кно вважають, що нахкомедю звичав справин ли значний вплив дв дуже нен схож картини Це трапилося якось уноч (1934, реж. Френк Каира) Тонка людина. Найн бльш вдом фльми: Безлад у раю (1932), Ребро Адама (1949), Той, що народився вчон ра (1950), Чотири веслля один похорон (1994). КОМЕДЯ СТАНВ [англ. Gadret Comedy] Ч пджанр кон мед, заснований на тому, що геро фльму потрапляють у курйозн, смшн ситуац пд час виконання звичних життвих справ, при цьому кумедн моменти викликають бурхливий смх в аудитор (як ми кажемо Ч тупий американн ський гумор). Пджанр також дстав розповсюдження в телен сералах. Приклади фльмв: Моя людина Годфр (1936), Тутс (1982), Помнятися мсцями (1983), Година за гон диною (1987), Дейв (1993). КОСТЮМНА ДРАМА [англ. Costume Drama] Ч фльн ми, що базуються на реальних подях та сторичних особах, часто називають костюмнин ми драмами, бо в них вагому роль вдграють старанно розн роблен декорац та розкшн костюми, як допомагають глян дачев перенестися в античн або бблйн часи, середньовчн ну або вкторанську епохи. сторичн сюжети збуджун ють уяву кнематографств ще з 1890-х рокв. Компаня Томаса Едсона у 1895 роц випустила кнетоскопний фльм Страта Мар Стюарт. Бльш вражаюч кноепопе виходили у Франц та тал в 1910-т роки. все ж найкращими сторичними фльн мами нмого кно стали дотепн драми про придворне життя мин нулих столть, знят псля Перн шо свтово вйни в Нмеччин Ернстом Любчем. Тисяч костюмних картин мелодрам були знят за мон тивами вдомих тературних творв. Однак, екранзаця часто виявлялася дуже непрон стим завданням. Багато п'с, зокрема, Небезпечн зв'язки (1988) Царство тней (1994), були перенесен на екран букн вально, тобто дослвно. Проте в бльшост випадкв режисери волють надавати д бльшо кнематографчност, знмаюн чи не на театральнй сцен, а на натур. Деяк режисери прагнуть до максимально точно екранн зац першоджерела, пробуючи засобами кно передати стиль твору. Серед найкращих екран нзацй такого роду, зроблених останнмчасом, можнавидлити картину Д. Айвор Ховард енд (1992) за романом Е. М. Форстен ра фльм Дж. Армстронга Ман леньк жнки (1994) за книгою Л. М. Олкотт з В. Райдер у голон внй рол. нш режисери викон ристовують загальну сюжетну н першоджерела пропон нують глядачев нби власне бачення твору. Наприклад, картина Акри Куросави Ран (що означа смута) поставлен на за мотивами трагед Шекспра Король Лр. Персонажами костюмного кно були правител вс кврон пи, вд вана Грозного до корон леви Марго. Але не вс стрчки такого роду придляли головну увагу лише любовним пригон дам монархв або х нескнченн нй боротьб за владу. У картин н Божевлля короля Георга (1994) показано, що внценосн ц Ч так сам жив люди, як ми з вами. Багато фльмв присвячено також американн ським президентам, наприн клад, Юний мстер Лнкольн (1939). У картин Д. Ф. К. (1991) було зроблено спробу вдтворити под, що призвели до вбивства президента Джон на Ф. Кенед у 1963 роц. Найн бльш вдом фльми Горбань з Нотр Дам (The Hunchback of Notre Dame, 1923), Клеопан тра (Cleopatra, 1963) Екскалбур (Excalibur, 1981). Див. Пеплум. К Р И М Н А Л Ь Н И Й ФЛЬМ [англ. Crime Story Ч кримнальн на сторя] Ч пджанр зазвичай детективу чи кримнально драми (часто передсторя того, як геро перетворилися на злон чинцв) або тюремна сторя про боротьбу людського духу. Кримнальний фльм, як правило, малю дуже похмуру картину сучасного життя у вен ликих мстах. Дя, що вдбуван ться на багатолюдних, негосн тинних вулицях, ма динамчн ний характер супроводжуть ся крутим далогом персонажв. Тут буквально на кожному роз стикашся з гангстерами, гран бжниками та вбивцями, а пон лцейськ, приватн детективи спецальн агенти невтомно шукають докази, прагнучи розкрити моторошн злочини. У кримнальних фльмах життя демонструться мським жахом. Кримнальнатемамалауспх ще в добу нмого кно. Першин ми екранними злочинцями, зан звичай, були нчн грабжники або ж мелодраматичн злод та аферисти. Але в такому фльн м, як Мушкетери Пг-Елл (1912) Д. В. Грффта, фгуруван ли бльш небезпечн злочинц, як тероризували мешканцв нью-йоркських нетрв. Оснон вн фльми Великий будинок (1930), Лють (1986), Грун ба сила (1947), Скут одним ланцюгом (1958), Птахолов з Алькатрасу (1961), Холодн нокровний Люк (1967), Метен лик (1972), Втеча з Шоушенка (1974), Звинувачуваний (1988), В м'я батька (1963), Фрма (1993). КУНГ-ФУ ФЛЬМ [англ. Kung Fu Film] Ч цей жанр фльн му дстав розповсюдження на початку 1970-х у Гонконз. Проте його популярнсть швидн ко досягла Америки. Зазвичай, основу сюжету складала помста учня за смерть свого вчителя, вбитого конкуруючою групою або окремш супротивником. У двобоях мж антагонстами часто застосовувались пазур, ланцюги, зрки, нунчаки, шабл. Брюс Л став одним з перших майстрв кунг-фу як розрон бляли стиль боротьби джит к'юн-до з часом продемонструн вали в свох голлвудських фльмах. Приклади фльмв: Входить Дракон (Enter the Dragon, 1972), Шлях Дракона (The Way of the Dragon, 1972), Один ккбоксер (One Armed Boxer, 1973), Клеопатра Джонс (Cleopatra Jones, 1973), Велика сутичка (The Big Brawl, 1980), Останнй Дракон (The Last Dragon, 1985), Великий перен полох у маленькому Кита (Big Trouble in Little China, 1986)'. Див. Мартал артс . КОНЯЧА ОПЕРА [англ. Hoн rse Opera] Ч сленгова назва весн терну. Див. Вестерн.

ЛАВ СТОР [англ. Love Stoн ry Ч сторя кохання] Ч фльми, як реалстично зображують кохання та романтику. Сюжетн на ня фльму може складан тися як з повно розповд про життя геров, так розкривати лише невеликий момент з хн нього життя, де вони борються за сво почуття. Найбльш вдон м фльми: Прощавай зброя (A Farewell to Arms, 1932), Час кохати, час помирати (A Time to Love and a Time to Die, 1958), Ромео Джульетта (Romeo and Juliet, 1968), Чорний Марн мур (The Black Marble, 1980), Привд (Ghost, 1990), див.

Мелодрама, Романтичний фльм. ЛЕСБЙСЬК ФЛЬМИ [англ. Leabian Film] Ч дстали розповсюдження в 70-т роки. Одними з перших фльмв про кохання жнки до жнки були Двчата в унформ (Нмечн чина, 1931) Година дтей (СЛА, 1961). Найбльш покан зов лесбйськ фльми Двин ц (1978), Питання кохання (1978), Кращадлямене (1982), Черв'яки пустел (1985). Останнм часом проводятьн ся кнофестивал лесбйських гомосексуальних фльмв. Див. Гей кно.

МАРТАЛ АРТС [англ. Maн rtial Arts Ч бойов мистецтва] Ч певний напрям фльмв д. Сюжетна сфера каратешних бойовикв зазвичай не вдрзн няться оригнальнстю: хорон брий герой, що досконало волон д бойовими мистецтвами (кан рате, кунг-фу, тей-кван-до чи ншими бойовими мистецтван ми або у процес отримання бон йових навичок), кида виклик знахабнлим злочинцям, перен мага х у фнальному двобо завда нищвно поразки гон ловному злочинцю, великому майстру схдних единоборств. Найбльш вдом виконавц: Д. Чан (кунг-фу в комчно-пан родйному варант), Ч. Норрс (карате, ккбокснг), С Сгал (айкдо), Ж.-К. Ван Дамм (ккн бокснг), Д. Лундгрен, Д. Влсон, Б. Янг, М. Дакаскос, С. Ротрак, Ш. Косуг, М. Дудкофф, Д. Л. Найбльш вдом фльми: Карате кд (Karate Kid), Men of the Dragon, 1974), Kill and Kill Again (1981), Кривавий спорт (Bloodsport, 1987). Див. Кунг-фу фльм. МЕЛОДРАМА [англ. Melн odrama] Ч жанр, який за теман тикою схожий з драмою, але тракту з бльшим надривом.

Часто цим термном позначан ють сентиментальн любовн картини з примтивними перн сонажами та малоправдоподбними подями. У мелодрам почуття пен реживання геров показан у вкрай перебльшеному виглян д. Спочатку термн мелодран ма означав п'са пд музику. Так театральн вистави з'явин лися в середин XIX столтн тя справили суттвий вплив на раннй кнематограф. Як правило, мелодрама була сенн тиментальною любовною стон рю з дуже примтивними перн сонажами та нагромадженням неправдоподбних подй. Часто наголос бльше робився на косн тюми та декорац, нж на прон стенький сюжет, в якому дон брочеснсть завжди перемага, а зло незмнно караться. все ж багато найпопулярнших картин за всю сторю кно були знят саме у жанр, мелодрами. Великим майстром нмо мелон драми був Д. В. Грффт. У ден сятках його картин роль невин нно герон виконувала Ллан Гш. Але у 1920-т роки, коли стиль Грффта вийшов з моди, змнили бльш земн персонан ж Клари Боу Глор Свенсон. Досить поширеною була сюн жетна ня, згдно з якою геро не вдразу закохувалися один в одного. Наприклад, РХадсон бльшу частину екранного часу фльму Розмова у спальн (1959) витратив на те, щоб пен реконати Д. Дей, що вн той самий диний неповторний. Пзнше, у картин Френк та Джонн (1991), А. Пачно, який грав кухаря, стикатьн ся з аналогчною ситуацю, маючи справу з офцанткою (М. Пфайффер). У багатьох картинах закохан мусили назавжди розлучитися в сентиментальних фнальних сценах, змушуючи заплакати весь кнозал. А так жалслин в стрчки, як Камла (1936) та сторя кохання (1970), ще бльше роз'ятрювали душу глян дачев, змушуючи одного з герон в помирати саме в ту хвилину, коли вони зустрли, нарешт, справжн кохання. МСТЕРЯ [Mystery - тамн ниця] Ч пджанр фльмв жахв, як промжна жанрова форма затвердився на телеекран з пон явою у 1958 роц американсько сер Зона сутнкв. Мстен ря Ч розповд про тамниц, зустрч з якими виклика трен пет, породжу почуття страху. До цього рзновиду жанру нан лежать фльми з сер Альфред Хчкок представля, Борис Карлоф показу, Крок нан зад, демонстраця яких трива ось уже п'яте десятилття. У багатьох випадках мсн теря використову той же арсенал засобв залякування, що й традицйний трилер, з тн ю лише рзницею, що вдьми привиди додаються до сюжен ту. Фльми мстеря, з одного боку, подбн до традицйних фльмв жахв, але з другого Ч вони можуть бути близькими до творв науково фантастики. Геро мстер зазвичай знан ходяться у п'ятому вимр, тобто десь мж наукою забобонами. Серед останнх робт цьон го напряму найбльш вдомий серал Байки з склепу. Див. Фльм жахв. МОЛОДЖНИЙ БУНТ [англ. Juvenile Delinguincy Film] Ч жанр фльму, який бере початок з 30-х рокв XX ст. вдобража сподвання бунн твно молод, яка поста прон ти суспльних норм правил. - фльми часто розкривають проблеми молод та ситуац, що хвилюють. Деяк фльми цього жанру: Дик хлопц на дороз (Wild Boys of the Road, 1933), Молодий та поганий (So Young so Bad, 1950), Бунт За жанровою природою мильна опера веде сво пон ходження вд так званих жн ночих романв. Саме в них сон лодкувато патетично описуван лися романтичн захоплення далеко не романтичн пригоди МИЛЬНА ОПЕРА [англ. успшних геров з гарного сусн Soap Opera] Ч багатосерйна пльства, а геронями були яктелевзйна мелодрама, сюжет небудь скромн секретарки або яко насичений любовними бдн модистки, як псля триван конфлктами, родинними дран лих поневрянь невдач знахон мами з обов'язковим хеп-енн дили соб заможних чоловкв. дом у фнал. Мильн опери Широке розповсюдження мають, зазвичай, значну попун мил ьннхопер нарад ота особн лярнсть у глядачв. Мильна ливо на телебаченн трохи опера зародилася на америн зменшили престиж жночих канському радо псля Друго романв. Адже телебачення ма свтово вйни назву свою яксть видовищност, яко пон дстала завдяки тому, що в нй збавлена книга. Важливо й те, попервах рекламувалися рзн що перегляд мильно опери сорти мила. Поступово коло легко поднати з домашньою рекламованих товарв розшин працею (недарма у багатьох рон рювалося, до нього входили динах телевзор розташований парфуми, пральн порошки, на кухн), а читання потребу кава, кулнарн вироби та бан спецально трати часу. А проте гато ншого. Незмнним було жноч романи до сьогодн одне: товари, як передач, що основним джерелом телевзйн х рекламували, були адресон них мелодрам. ван, перш за все, жночй аун До жанру мильно опери дитор, здебльшого домогосн можна вднести популярн амен подаркам. риканськ серали, що демонн Передавалися мильн опен струвалися на втчизняному ри, як правило, вдень, епзоди телебаченн, Санта-Барбара, одн сер з'являлися на екран Династя, бразильський Ран н до п'яти разв па тиждень, биня заура, мексиканський тобто практично щодня. Багат теж плачуть. без причини (Rebel Without a Cause, 1955), Тюремний рок (Jailhouse Rock, 1957), Лорди Флетбуша (The Lords of Flatbush, 1974), Поган хлопц (Bad Boys, 1983).

МЮЗИКЛ [англ. Musical, вд Music Ч музика] Ч жанр, оснон ву якого складають спв хорен ографчн номери, що являють собою дине цле та поднан диним художнм задумом. Мюзикл як сценчний жанр з'явився у США наприкнц XIX Ч на початку XX столтн тя, а у 20-т роки мюзикли пон чали екранзувати, що зробило цей жанр ще популярншим. Мабуть, кномюзикл Ч диний жанр, що так тсно пов'язаний з злетами й падннями Голлн вуду. Публка насолоджувалан ся музичними постановками, операми та водевлями задовго до появи кнематографа. Але лише з появою у кно звуку стан ло можливим перенести вс ц жанри на екран. Один з перших звукових фльмв Ч Спвець джазу (1927) за участю бродвейсько зрки О. Джолсона у прямому значенн слова не можна нан звати мюзиклом, то була лише заявка, але вже у наступному фльм Не тямитися вд пн сень (також за участю Джолн сона) чткше визначилися жанров музичн риси стрчки. У 1929 роц на екрани вийшов мюзикл Бродвейськамелодя, який вдразу став одним з най касовших фльмв того часу. Крм того, фльм Бродвейська мелодя першим з мюзиклв отримав премю Оскар. У 30-т роки, золотий вк Голн вуду, популярнсть мюзиклу зроста завдяки провдному голлвудському хореографу-постановнику Б. Беркл, який зун мв надати цьому жанру стрмн кого електризуючого характеру. В його вдомих мюзиклах Золотошукачки 1933 року (1933), л42-га стрт камера Беркл була постйно у рус Ч то пливн ла вдовж дзеркально поверхн пдлоги, що вдображала танн цюриств, то проникала в гун щавину танцюючих, де мигтли хн руку й ноги. ншим королем мюзиклу 30-х рокв був чудовий танцюн рист Ф. Астер, який виступав з свою постйною партнеркою Д. Роджерс. Актор був не лише постановником танцв у мюн зиклах, але й автором псень (Незрвнянний капелюх, 1935, У ритмах свнгу, 1936, Потанцюмо, 1937 та н.). Жодна з голлвудських стун дй не бажала вдставати у ган луз мюзиклу. Але, мабуть, прон вдною студю з виробництва найбльш вдалих мюзиклв стала Метро-Голдвн Майр (МГМ). У 40-в та на початку 50-х рокв, коли жанр мюзин клу переживав свй розквт, засяяли зрки Д. Гарленд (Зун стрнемось у Сент-Лус, 1944, В. Мнелл), Р. Хейуорт (Дн вчина з обкладинки, 1944), Дж. Келл С. Донана (Звльн нення до мста, 1949, Спв пд дощем, 1952, Завжди чудова погода, 1955). Хоча згодом мюзикл перен живав не найкращ сво часи, у 1961 роц на екрани вийшла Вестсайдська сторя Р. Вайза, яка стала справжнм пон тряснням, поднавши в соб чарвну музику Л. Бернстайна сповнену драматизму вдтон чену хореографю Дж. Роббнса з гостросоцальною проблеман тикою сценарю. Фльм цлком справедливо отримав деклька премй Оскар. Одню з найкращих екран нзацй тих рокв стала Моя прекрасна лед (1964) на музин ку Ф. Лоу. Спробу поднання, здавалося б, несумсних жанн рв анмац та мюзиклу зробив В. Дсней у фльм Мер Попнз (1965). Серед американських мюн зиклв наступних десятилть слд вдзначити Смшне дн вчисько (1968) з Б. Стрейзанд, Кабаре (1972) з Л. Мн нелл режисера хореографа Б. Фосса, сусХристос-суперзрка (1972, реж. Н. Джусон), Томм (1975) К. Россела, Увесь цей джаз (1979) також Б. Фосса, Волосся (1979) М. Формана, Слава (1980) А. Паркера. Мюзикл у всьому свт сприйматься перш за все як американський жанр, але в нн ших кранах до цього жанру тан кож зверталися провдн режин сери Ч у Франц Ж. Дем зняв свйнайвдомшийфльмШербурськ парасольки (1964) з чарвною музикою М. Легран на, яка одухотворяла ричну розповдь про кохання. Фльм здобув головний приз на МКФ у Канн. У 1967 роц Дем ствон рив чистий, дуже професйн ний мюзикл Двчата з Рошфон ру також на музику Леграна, але рвня Шербурських паран сольок вн вдверто не сягав. Приклади мюзиклв: Чарвн ник з Оз (1939), Американець у Париж (1951), Спваючий пд дощем (1952), Оркестр регтайму (1938), Рапсодя в тонах блюзу (1945), Вноч та вдень (1946), Поки не розн вються хмари (1946), Слова музика (1948), сторя Глена Мллера (1953).

НАДПРИРОДНА (МОТОн РОШНА) ФАНТАСТИКА [англ. Weird Fiction] Ч для того, щоб якось роз'днати жанри надприродно фантастики та фльмв жахв, як важко розрзняються, цлком доречно вднести вампрв, зомб, жин вих мерцв тощо до фльмв жахв, а непояснен наукою явища Ч вд полтергейсту до нопланетян Ч до моторошн но фантастики. До не, мабуть, слд вднести й картини про всн ляк експерименти вчених, про дослдження паранормальних властивостей людини. Хоча на практиц все одно виходить, що фльми опиняються на стин ков жанрв. Якщо взяти, наприклад, чисн ленн екранзац творв С. Кнга, то й вони довол рзнордн. Чллер (тобто той, що призвон дить до стану ознобу) Керр (1976) Б. де Пальми не схожий на мстичний фльм жахв Сяйво (1980) С. Кубрика. У бльшй мр бойовик Ч Та, що запалю поглядом (1984) М. Лестера Ч вдрзняться вд трохи комедйно картини Кристна (1983) Дж. Карпентера. Навть в однй стрчц Кон тяче око (1984) Л. Тга збран три за жанром новели Ч анекн дот, трилер казка. А Мертва зона (1983) Д. Кроненберга справжньою полтичною антиутопю. З другогобоку, фльм Лють (1978) Б. де Пальми, Сканери (1980) Д. Кроненберга, Поверн нення живих мерцв (1985) Д. О'Беннона, Родич (1987) Дж. Оброу С. Карпентера та й кносерал Полтергейст (1984-1988), Особина (1995) Р. Доналдсона можна долучити до фльмв жахв, а також одн ночасно до фантастики. А ще кнематографи кинун лися освоювати водну стихю, де теж можна знайти багато нен вдомого й такого, що сповню жахом (Левафан Дж. Пан Косматоса Безодня Дж. Кемерона, обидва 1989). Погодившись на компромсн не визначення фантастичний фльм жахв неважко виявин ти схожсть земних Гремлинв (1984) Дж. Данте з нон планетними Зубастиками (1986) С. Херека, Хижака, що прилетв на Землю (1987) Дж. Мактрнена з Болотним створнням (1982) В. Крейвена. Найбльш помтн чотири картини у жанр моторошно фантастики Ч Чужий (1979) Р. Скотта, Чуж (1986) Дж. Кемерона, (невипадково вони дерами серед творв подбного типу), Щось (1982) Дж. Карпентера Муха (1986) Д. Кроненберга. Але людський аспект, конфлкт любовного почуття страх перед непередбачуваним розвитком подй все ж вин дляють стрчку Муха з цло сер фльмв про перетворення людей у рзних стот. Звичайно, процес перетворення вченого, який займаться проблеман ми телепортац в результат невдалого експерименту ста величезною мухою, втлений акторськи й технчно бездоганн но, але саме сввпереживання, спвчуття до героя та його кон хано примушують ставитися до Мухи не лише як до фанн тастичного фльму жахв. Цн каво, що до списку двадцяти кращих картин 80-х рокв згдн но з опитуванням серед прон вдних критикв США потран пили три стрчки з елементами фантастики, як так чи накше зверталися до людських почутн тв (до доброти спвпережин вання Ч в нопланетянин, до вдчуття любов та спвчутн т я Ч у Мус та Блакитному оксамит). Див. Фантастики у кно, Науково-фантастичн ний фльм, Комкси у кно НАУКОВО-ФАНТАСТИЧн Н И Й ФЛЬМ [англ. Science Fiction] Ч науково-фантастичн не кно з'явилося вже на початн ку XX столття. Дя багатьох раннх стрчок цього жанру розгорталася в далекому майн бутньому або на нших планен тах, а х творц смливо експен риментували з комбнованими зйомками, спецефектами, косн тюмами гримом персонажв. Саме науковй фантастиц зон бов'язан ми винайденням бан гатьох пристров технологй, як нин широко використовун ються у картинах найрзноман нтнших жанрв. Перш науково-фантастичн фльми Завоювання повтря (1901, реж. Ф Зекка) картини Ж. Мельса Полт на Мсяць (1902), л20000 ль пд водою (1907), На завоювання пон люсу (1912) були знят франн цузьким режисером Жоржем Мельсом. У 20-т роки принн циповим явищем у галуз нан уково-фантастичного кнеман тографа стали фльми Ф. Ланга Метропол (1926) Ч песин мстичне бачення суспльства майбутнього, Жнка на Мн сяц (1929). Ланг прагнув до бльшого реалзму перед створенням картини Жнка на Мсяц (1929) серйозно вивчав питання ракетобудування. Це був перший фльм, у якому го ворилося про стартовий вдлк часу та невагомсть у космос. Ще серйознший пдхд до ц теми був продемонстрован ний у картин Напрям Ч Мн сяць (1950). За фльмом Нан прям Ч Мсяць створювалися десятки дешевих наслдувань, включно з картиною План 9 з вдкритого космосу (1959). Коли американська космчна програма 1960-х рокв перен творила наукову фантастику в реальнсть, Голлвуд утратив нтерес до астронавтв зосен редився на мжзоряних коран блях типу ЮСС Ентерпрайс з сералу Зоряний трек. Одн нак пзнше кнематографсти повернулися до теми польотв на Мсяць у таких фльмах, як Правильний вибр (1983) Аполлон-13 з Т. Хенксом у головнй рол. У пслявонну, ядерну добу фантаств почина непокон ти загроза знищення людства через Третю свтову вйну або випадкову вдмову системи безпеки. Про це попереджан ють картини на меж 50Ч60-х рокв (На останньому берен з С. Крамера, 1959, Доктор Стрейнджлав, або Як я перен став хвилюватися полюбив атомну бомбу С. Кубрка, 1963, Система безпеки С. Люмета, 1964). Стрчки 80-х рокв уже малювали апокалптичний розвиток подй псля ядерно вйни в буденному план, з конн кретним достоврним, доступн ним розумнню кожного виклан денням усх обставин, з якин ми зустрнуться люди псля ядерного вибуху (Наступного дня Н. Мейра, 1983, Нитки М. Джексона, 1984, Заповт Л. Лттмена, 1983). Лише пд час холодно вн йни 1950-х рокв, коли загроза ядерно катастрофи ворожого вторгнення стали здаватися рен альною багатьом американцям, науково-фантастичн фльми почали торкатися бльш серн йозних тем. Але й тод в розпон рядженн х творцв не було н значних коштв, н зрок першо величини, тому спецефекти зан звичай були другосортними. У 1960-т роки наукова фанн тастика знову вийшла з моди, але замсть того наприкнц 1970-х стався справжнй наукон во-фантастичний бум, що трин вав у 1980-х роках. Приклан ди фльмв: Солярс (СРСР, 1972), Зорян вйни (1977), Козерг-один (1978), мпен ря завда удару у вдповдь (1980), Ескалбур (1981), нопланетянин (1982), Пон вернення джидай (1983), Ко ротке замикання-1, 2, 3 (1986, 1988), Назад у майбутн-!, 2, 3 (1985, 1989, 1990), Робот-полцейський-1, 2, 3 (1987, 1990, 1993), Чужий, Чуж, Чужий-3 (1979, 1986, 1992). Див. Фантастика у кно, лНадн природна (моторошна) фантасн тика. ННЗЯ ФЛЬМ [Ninja Film] Ч як слуга самурая, ннзя був спецально пдготовленим для того, щоб бути висококласн ним убивцею. Ннзя як домнун юча фгура у фльмах про бойон в мистецтва вперше з'явився у фльм Вихд ннзя (Enter the Ninja, 1981). Цей вид фльмв ста значущим у фльмах про бойов мистецтва. Часто у фльн мах ннзя протиставляються один одному, ототожнюючись з добром злом. Приклади фльмв: Помста ннзя (Reveн nge of Ninja, 1983), Американн ський ннзя (American Ninja, 1985), Академя ннзя (Ninja Academy, 1989). НОСТАЛЬГЙНИЙ ФЛЬМ [англ. Nostalgia Film] головний акцент у цих фльмах робиться на пдкресленн гарн ного минулого. Часи недалекон го минулого деклькох десян тилть стають романтичними та ностальгчними. Минуле вдтворються у цих фльмах з певною меланхолю люн бов'ю. Приклади ностальгйн них фльмв: Останнй кнон сеанс (The Last Picture Show, 1971), Лто 42 (Summer of 42, 1971), Американськ графт (American Graffiti, 1973) Зан кусочна (Diner, 1982). Див. Ретрофльм.

ОКЕР [англ. Ocker] - так в Австрал називають сканн дальних, невгамовних, неотен саних неосвчених людей, я к , лише те й роблять, що дудлять пиво. Найбльш характерн фльми: Пригоди Барр Макн кенз (The Adventures of Barry McKenzie, 1971), Ф. Дж. Холден (The F. J. Holden, 1976), Лтн мсто (Summer City, 1976-1977).

ПАМФЛЕТ [англ. Pamphн let Ч аркуш, який тримають у руц] Ч твр гостросатиричного, викривального характен ру, який у рзкй форм висмю т або нш явища соцального життя, полтичних громадн ських дячв. ПАРОДЯ [англ. Parody] жанр, що тимчасово вийшов з моди, здаться, пережива зан раз в Америц другу молодсть. У пародйних фльмах доброн зичливо та дко глузують з кнохтв, жанрв або навть цлих напрямв у кнематограф. Пародя дешевим (у матен ральному план) продовженн ням гучного прокатного дера. Вона не потребу астрономчн них витрат на гонорари суперзрок, покупку авторських прав тощо. Вона лише копю оригн нал, вносячи комзм у знайом епзоди, що вже гаранту успх. А в результат ризик зводиться до мнмуму. Недивно, що у Голн вуд д стйке правило: якщо фльм принс значний прибуток, у продюсера залишаться три виходи Ч знмати продовження, рмейк або пародю. Найбльш результативно у жанр кнопарод працюн ють американськ режисери Мел Брукс, Джим Абрахаме брати Джерр та Девд Цукери. У 1969 роц Дж. Абрахаме та брати Дж. Д. Цукери орн ганзували пародйну групу Кентукська театральна солянн ка. Пзнше вс тро вирушин ли до Лос-Анджелеса, де зняли розиграшну стрчку Кентукн ська кносолянка (The Keн ntucky Fried Movie, 1977), що складалася з коротких скетчв велико новели За пригорщу н, в яких у стил словесних каламбурв кнематографчн них гегв висмювалися рзн телепередач та жанри кно. Ще з бльшим успхом у прокат вони здйснили таку саму опен рацю з фльмами катастроф рзномантними Аеропортан ми в наступнй картин Аен роплан! (Airplane!, 1980). Кон мед Цлком тамно! (Тор Secret!, 1984) З пстолетом наголо (The Naked Gun:From The Files Of Police Squad!, 1988) глузували з штампв шпигунн ських полцейських стрчок, а згодом знову повернулися до пародйного жанру, знявши кумедн картини З пстолетом наголо 2 1/2 (The Naked Gun 2 1/2: The Smell of Fear, 1991) З пстолетом наголо 33 1/3 (The Naked Gun 33 1/3: The Finн al Insult, 1994), Гаряч голови (Hot Shots!, 1991) Гаряч гон лови, частина друга (Hot Shoн ts! Part deux, 1993). M. Брукс блискуче дебюн тував сатиричним бурлеском Продюсери (1968), який принс йому премю Оскар за сценарй завдяки вдалим окремим пародйним номерам, наприклад, музичний номер Весна для Гтлера. Великий комерцйний успх Виблисн куючих сдел (1973), витонн чено парод на вестерн, зрон били Мела провдним комком 70-х рокв, диною людиною, яка кинула виклик нтелектун альному гумору В. Аллена. Не менш блискучою вдачею стала пародя на фльми жахв Мон лодий Франкенштейн (1973). Менший успх здобула пародя на фльми комчно доби початн ку столття Нме кно (1976) через хаотичнсть сценарю. Чудове знання фльмв А. Хчкока М. Брукс продемонструн вав у Страху висоти (1978), в якому формальна майстерн нсть його режисури досягла пку. Ного мистецтво парод вмло поднувало стилзацю та роню у фльм Космчн яйця (1987), у парод на фльм Зорян вйни. Картина Всесн втня сторя, частина (1981) наповнена етнчними гегами, бурлескними сценами, але й браку цлсност, часом гун мор ста несмаком. Розумюн чи, що його кращ роки позаду, Мел Брукс робить дв спроби повернутися до пародюванн ня популярних жанрв Робн Гуд: чоловки у трко (1993) Дракула: мертвий цим задон волений (1996), як не зустрн ли розумння н у критикв, н у глядачв. У жанр кнопарод знман лися фльми у Франц (Висон кий блондин у чорному черевин ку, Неперевершений, Чун довисько) Чехословаччин (Лимонадний Джо, Привид замку Моресфль, Аделла ще не вечеряла), в яких зазвичай пародювалися американськ жанри та клше. Основн фльн ми: Давай, Клео (1964), Сон лянка по-кентукськи (1977), Аероплан-1, 2 (1980, 1982), Небжчики не носять пледв (1982), Гол пстолети-2 х, 33 1/3 (1988, 1991, 1994), Класн кадри! (1991). ПЕПЛУМ [лат. Peplum, вд грец. Peplos Ч у Стародавнй Грец та Стародавньому Рим жночий верхнй одяг без рукан вв, що одягався на тунку] Ч до цього жанру свтова критика зан звичай зараховувала в основно му талйськ фльми, присвячен н стор Стародавнього Риму (нод винятком були стрчки, що використовували давньон грецьку мфологю, а також сюн жети з Старого Заповту. Засновниками пеплуму у кно режисери Дж. Пастроне (Кабря, 1914;

Мауста, 1919), М. Казерн (Останн дн Помпе Нерон Агрппна, 1913), Е. Гуаццон (Брут Агрппна, 1910;

крусалим звльнений, 1911;

Камо грядеши?, 1912;

Марк Антонй Клеопатра, 1913;

Гай Юлй Цезар, 1914;

Фабола, 1917;

Мессална, 1923), К. Галлоне (Останн дн Помпе, 1926;

Сципон Африканський, 1937). Останнй продовжив працювати псля вйни, в тон му числ й у жанр пеплуму (Мессална, 1951;

Карфан ген у полум', 1960), також, як А. Блазетт (Нерон, 1930;

Залзна корона, 1941;

Фан бола, 1948), парадоксально сприяв одночасно появ макн симально наближено до реальн ност теч Ч неореалзму в тан лйському кно. Але Голлвуд за свою стон рю також використав чимало коштв старань для створення на екран величних кновистав бблйно та давньоримсько тен матики. ВдомаНетерпимсть (1916) Д. В. Грффта зроблена пд явним враженням вд Кабр Пастроне. Класиком цьон го жанру став С.Б. де Млль, який створив у 20-т роки Ден сять заповдей < Царя царв, у 30-т Ч Хресне знамення Хресн походи, а вже через два десятилття знову повторив Десять заповдей заснував моду на пеплуми по-американськи. Серед його послдовн никв Ч В. Вайлер (Бен Гур, 1959), С Кубрк (Спартак), Дж. Л. Манкевич (Клеопатра, 1963;

ще десятилттям ранше вн екранзував Юля Цезаря Шекспра). Свого роду золотий вк пеплуму в тал вдноситьн ся до 1953Ч1965 рокв. Однак, вдродження нтересу до ланн тичних кновистав усе ж вдн булося не без впливу америн канських режисерв, як знман ли в тал (М. Ле Рой Ч Камо грядеши?, 1951;

М. Робн сон Ч Плащаниця, 1953;

Р Вайз Ч клена Троянська, 1954;

Ж. Турнер Ч Битва пд Марафоном, 1959;

Ф. Борзедж Ч Великий рибар, 1959;

а на зйомках Атлантиды його змнив Е. Улмер;

Е. Реппер Ч Посип мстить свом братам, 1960 Понтй Плат, 1962;

Р. Волш Ч Есфр цар, 1960;

Р. Флейшер Ч Варавва, 1961;

Р. Олдрич Ч Содом Гоморра, 1962;

А. де Тот Ч Золото цезан рв, 1963;

Дж. Х'юстон Ч Бн бля, 1965). Вони виховали цлу плеяду учнв послдовн никв, серед яких у першу чергу треба назвати С. Леоне, М. Баву Р. Фреду. Осторонь не залишилися нш вропейськ режисери, як працювали в тан л Ч француз М. Аллегре зняв Кохану Париса (1954), росян нин В. Туржанський Ч картини род Великий (1960) Корон лева для цезаря (1962). Псля того як хвиля пеплумв як в тал, так у США пон ступово спала, вона до певно мри торкнулася кно колишнх соцалстичних кран, перш за все Румун, де були створен так етапн картини про античн часи, як Дак (1967) Серджиу Нколаску Колона (1968) Мрч Дрегана. Послугами рун мунв скористався й Р. Сьодмак, американський режисер нмецького походження, який зняв Битву за Рим (1968). На початку 80-х рокв у тан л знову намагалися свордно розвинути жанр пеплумв, знмаючи не лише нескнченн н еротичн наслдування Т Брасса (Калгула Мессалн на, Нерон Поппея та н.), сучасн верс про Геркулеса гладаторв, але й цлком серн йозн сторичн твори Ч телен серали (вони були випущен й у кноварант) Камо грян деши? (1985) Ф. Росс, який ще на меж 60Ч70-х рокв зняв Пригоди Одссея Пригоди Енея, Розслдування (1986) Д. Даман, Вд Понтя Плата (1988) Л. Мань (до цього вн не раз у свох фльмах цкан вився минулими часами, ствон ривши чергову версю Сципона Африканського). Амен риканськ ж кнематографсти знову звернулися по допомогу до талйцв пд час зйомок сен ралв Вд Рздва Христовон го, Останн дн Помпе, Авн раам Одссея росйського режисера А. Кончаловського. Див. Костюмна драма. ПНКУ-ЕЙГА [Pinku Eiga] японськ фльми фривольноеротичного характеру. ПДЛТКОВЕ КНО [англ. Teen Movie] Ч складаться з бан гатьох субкатегорй, наприн клад, пляжн фльми, фльми про середню школу, пдлткон в комед, пдлткове насилн ля, пдлткове самовбивство. - фльми почали створювати у 1950-т роки. Особливй успх вони мали, коли генераця беббуму досягла пку в середин 60-х Ч на початку 70-х рокв. Пдлтков фльми вдображан ли нтереси пдлтково аудитон р, використовуючи теми секн су, рок-н-ролу, дитячо злочинн ност, серфнгу, молоджних вечрок. Ось деяк пдлтков фльми: Я був вовкулак-пдлток ( Was a Teenage Werewн olf, 1957), Назад у майбутн (Back to the Future,'1985). ПОЛАР [фр. Polar - детекн тив] Ч французька кнокритика цим термном поднала трилери, полцейськ та чорн фльми. Детективн й полцейн ськ фльми, незважаючи на сн торичне перевтлення, зберегли специфчну рису: фабула в них обов'язково пов'язана з злочин ном. У 60-т роки у французьн кому кно закрпилися нова сюжетна структура, що дстала назву полар. У цих фльмах традицйна схема кримнальн ного сюжету перегортаться: не правосуддя переслду людин ну, що порушила закон, а окрен мий герой веде слдство прот самого нституту влади, який виступа носм зла. У поларах розкривались характери, а не злочини.

Найбльш значн полари були знят наприкнц 60-х Ч на початку 70-х рокв режисен рами Ж. Беккером, X. Джован, Ж.-П. Мельвлем, Ж. Дерей та н. У цих фльмах знмалин ся Ж. Габен, Л. Вентура, як досягл дивовижного успху. Природно, що цю золотоносн ну жилу почали розробляти й нш, нод малоталановит режисери (Вйна полцй, Кримнальна полця, Подон рож). Головний редактор спен цального журналу Полар писав, що поки фльми розвин ватимуться разом з життям, слдуюч за течю повсякденн ност, вддзеркалюватимуть сувору, сповнену насильства дйснсть, доти снуватиме пон лар. Критика констатувала пон вернення французького полару до поетики американського чорного фльму, пов'язуючи це, зокрема, з ностальгйною модою на ретро. Жанр вдн крив доступ на екрани новим персонажам, але головним зан лишалося те, що лу полар звун чав блюз утрачених поколнь невдалих доль. Наприкнц 70-х рокв пон ступово приглушуться крин тичний пафос жанру. В цей час виходить деклька цкавих картин: Сицилйський клан, Прощавай, полцейський, Слдчий на прзвисько Шен риф, Вдчинть, полця. Але у бльшост поларв на франн цузькому тл варювалася типон ва сюжетна схема, запозичена з американського кно: боротьн ба мж полцейським гангстен рами, суперництво злочинних банд все це з обов'язковими переслдуваннями, перестрлн ками, бйками... Популярний французький актор А. Делон, який зграв у добротних картинах Сан мурай (1967), Дво у мст (1970), Полцейський (1972), Трьох треба усунути, бере участь у прохдних фльмах За шкуру полцейського (1985) Вихд (1987). Ж. П. Бельмондо псля чудового фльму Стукач (1960) створив цлу галерею однотипних, але симн патичних образв: Хто хто (1980), Професонал (1983), Людина поза законом (1984), Пограбування (1986). А. Делон Ж. П. Бельмондо у свох фльмах 80-х рокв вин ступають як непдкупн хлопц у джинсах, як хоча й залишан ють псля себе кривав слди, але й сам хоробро ризикують життям, охороняюч порядок. Французьк кнопдпримц, прагнучи перетворити сучасн ний полцейський фльм на засб конкуренц з америн канською продукцю, викорисн товували прийоми, не лише в технчнй, але й в естетичнй сферах. У результат отримали позбавлену нацонально сан мобутност видовищну модель десь у квроп Ч з невпзнанн ними героями з поверховими прикметами часу. Подбна евон люця полцейського фльн му демонстру загальн закон номрност в рус кнопроцесу у Франц та в нших вропейн ських кранах. ПОЛЖАНРОВСТЬ [вд грец. Polys Ч численний, широн кий + жанр] Ч визначення, що характеризу фльми, як через змшування жанрв не можн на вднести до певного жанру. Див. Гбридний фльм. ПОЛТИЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Political Film] Ч твр, тема сюжет якого безпосередньо пов'язан з полтикою Ч мжнан родними проблемами, питанн нями держави та влади тощо. Термн полтичний фльм дстав розповсюдження в зан хдному, а згодом у свтовому кнознавств у другй половин н 60-х Ч на початку 70-х pp. Вн означав певний тип твору, сформований у цей перод у кн номистецтв Захдних кран унаслдок широкого проникн нення на екрани актуально полтично тематики, що вдон бражала робтничий, молон джний, антивонний, жнон чн, негритянський рухи. Рух за полтичний фльм зародився у Франц. У 1966 р. на екрани вийшов фльм А. Рене Вйна закнчена. У цьому ж роц був знятий документальний фльм з гровими епзодами Далеко вд В'тнаму (реле: А. Варда, Годар, Ж. Дем, Й. венс, К. Лен луш, Маркер, Рене та н.), спрян мований проти агрес США у В'тнам. Чимало напваматорських документальних фльмв було знято пд час стун дентських заворушень у Парин ж у травн-червн 1968 p.. Пон тичн фльми створюються в Америц починаючи з кнця 60-х рокв: Уся президентська рать (All the President's Men, 1974), Д. Ф. К. (J. F. К., 1999). ПОЛЦЕЙСЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Сор Films] Ч фльми про полцейських. У попередн роки в американських фльмах про злочини у центр сюжету перебували частше не предн ставники закону, а злочинц. У бльшост випадкв Ч гангстен ри. Вдповдно й сам фльми називалися гангстерськими. У 70-т роки центральною фгурою в американських фльмах про злочини ста слун житель закону. Гангстерськ фльми поступаються мсцем полцейським фльмам. ПОРНОГРАФЧНИЙ ФЛЬМ [Pornographic Film вд. грец. Pornos Ч розпусник + Grapho Ч пишу] Ч фльм секн суального змсту, позбавлений будь-яких нших реалстичних аспектв. Порнографчн фльн ми, зазвичай, малозмстовн. Порвняно з еротичним фльн мом складаться з бльш вдверн тих зображень дй: статевий акт не вуалються основним сюжетом. У багатьох кранах публчна демонстраця таких фльмв заборонена, дозволян ться лише показ у закритих клубах розповсюдження на вдео. Класичн фльми: Глин бока глотка, Табу, Диявол мс Джоне. Див. Паризький жанр. ПРИГОДНИЦЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Adventure Film] Ч жанр пригодницького кно розрахований виключно на розважання публки. Зазвин чай це фльми з невибагливим сюжетом, де ведуть боротьбу добро зло. Дя розгортаться стрмко складаться здебльн шого з видовищних погонь, порятункв та бйок. Тут можуть бути присутнми й гумор, люн бовн пригоди, але вони вдн грають другорядну роль. Усе, що вимагаться вд глядача, це вдкинутися на спинку крсн ла насолоджуватись. У всх нших жанрах динамка д не така важлива. У пригодницьн ких стрчках вона виршу все. Початок популярност прин годницького кно припада на створення таких сералв, як Небезпечн пригоди Полни (1914) з Перл Вайт у головнй рол. Щотижня на екрани вин ходила чергова серя, де всляк злод вигадували нов пдстун пи вдважним героням. Схож сюжети фгурували в багатьох нших сералах, а також у карн тинах класу В вже у добу звун кового кно. У 1920-т роки жанр пригодн ницького кно помтно ускладн нився завдяки таким викон навцям, як Д. Фербенкс. Цей атлетичний, чарвний та дотепн ний актор деально вдповдав образу безшабашного шукача пригод. Фербенкс швидко пен ретворився на одного з попун лярних голлвудських акторв того часу. Свй розкутий стиль вн перенс на багатьох улюн блених екранних персонажв, включно з Робном Гудом, д'Артаньяном, багдадським злодм чорним пратом. Одним з його коронних перн сонажв був Зорро, тамничий месник у масц, який захищав у 1830-т роки бдних селян вд жадбних жорстоких земн левласникв. Так картини, як Знак Зорро (1920) Дон Ку, син Зорро (1925), являли собою вдале поднання весн терну та сторично мелодран ми, де геро змнили револьвен ри на шпаги. З того часу образ Зорро втлювався у десятках голлвудських та вропейських фльмв. Найпомтншим серед них став рмейк Знаку Зорро (1940) з Тайроном Пауером у головнй рол. Але справжнм спадкомцем слави Фербенкса в епоху звун кового кно став Е. Флнн. Цей блискучий австралць знявся у багатьох сторичних бойовин ках на зразок Атаки легко кан валер (1936), а також у низц вестернв картин на вонну тему. Але найзнаменитшою була його роль легендарного розбйника з Шервудського су у фльм Пригоди Робна Гуда.

Пригодницьк стрчки, дя яких вдбуваться в минул сн торичн епохи, завжди мали популярнсть у любителв кно. Костюми, антураж зброя давн но минулих днв сприяли ще бльшй привабливост само д допомагали глядачам пон ринути у сюжет. У багатьох картинах робилися спроби вдн творити епоху. Шпигунська тема завжди була улюбленою темою прин годницького кно. Гретта Гарбо у фльм Мата Хар (1931) зн грала роль нмецько шпигунн ки часв Першо свтово вйни, а низка пзнших картин розн винула шпигунську тему вже на матерал вйни з Гтлером. У 1950-т роки, у перод швидн кого охолодження вдносин мж США та СРСР, з'явилися так картини, як Мй син Джон (1952), як вдображали антин комунстичну стерю того часу. Однак, нш шпигунськ фльми трактували цю тему з чималим гумором. Серед них можна вин окремити картину А. Хчкока На пвнч крзь пвнчний зан хд (1959), де якийсь бзнесмен (К. Грант) ста мшенню банди зрадникв, очолювано ворожим агентом (Д. Мейсон). Схожий напвсерйозний пдн хд був використаний у трин валому серал, присвяченому подвигам найвинахдлившого з усх екранних шпигунв Ч Джеймса Бонда. У цих гостросюжетних стрчках, знятих за мотивами романв Яна Флемнга, Бонд, вн же агент 007, прон тистоть усляким агентам КДБ ексцентричним злочинцям, як прагнули правити свтом. У цю сутичку Бонд завжди втрун чаться, маючи на озбронн рзного роду хитромудр прин стро, як допомагають йому вин братися з найскрутншо ситун ац. Знят в екзотичних мсцях по всй земнй кул та насичен ефектними кнотрюками, 19 картин про Бонда, вд Доктора Но (1962) до Золотого ока (1995), набули популярност у глядачв усх вкових груп впон добань. Див. Бондана. ПСИХОДРАМА [англ. Psychodrama] Ч жанр, у якому перен даться душевне переживання режисера або автора фльму. На екран це вигляда як дон матичний синтез спонтанност та мпровзац, при цьому нен ма стандартно послдовност розповд. Довол часто у психодрам в сукупност з певнин ми шаблонами суб'ктивнстю автор переда сво сексуальн фантаз.

ПСИХОТРОНК [англ. Psychotronic] Ч категоря фльмв, визначена Майклом Велденом як така, що складаться з фльмв, рзних за бюджетом, як наче марширують пд звуки рзних барабанв до порушень дивацтв. Деяк з них мали багатомльйонн збори (лнон планетянин / Е. Т. the Extratн errestrial), а нш назвали найн гршими фльмами) Атака помдорв-убивць / The Attack of the Killer Tomatoes). РЕТРОФЛЬМ [вд фр. Reн tro Ч назад] Ч фльм, що вдн творю близьку за часом минун лу епоху, зазвичай, не ранше кнця XIX Ч початку XX стон ття з особливим наголосом на точнй передач зовншнх прикмет часу: предметного сен редовища, моди, музики. Все це разом створю ностальгйне вдчуття неповоротност минун лого, яке набува цнност саме через його пдкреслену несхон жсть з сучасним. Сам термн почав уживатись у Франц, де на початку 70-х рокв з'явин лася значна кльксть фльмв, дя яких вдбувалася зазвичай у 30Ч40-вроки. сторичн фльми чи просто кнодрами, дя яких розгорн таться в минулому, снували й ранше, однак у них нтерн ес глядачв зосереджувався на самй сторичнй под або ж на сюжетнй стор. Звертанн ня до стилю ретро було сон цально й психологчно мотин воване Ч у ньому виражалося прагнення осмислити й зафкн сувати минулу епоху як певну життву цннсть через призму естетичного сприйняття. Таке прагнення часто межу з носн тальгю за втраченим часом, призводить до деалзац мин нулого, стилзац ого прин кмет загального устрою. Критичний настрй 60-х рон кв, кульмнацю якого стала молоджнареволюця 1968 p., призвв до усвдомлення, що зображення стор у кно або вд початку хибне, або зводитьн ся до повторювання певних стереотипв. Треба було або ден завуювати сторичну неправду, або пдтвердити документальн но те, що вдомо, або висмяти штампи, за допомогою яких вдтворювалися под минулон го. З цим пов'язан сенсацйн спростування мфв про мин нуле (наприклад, викривальн ний документальний фльм про масовий колаборацонзм в окупованй Франц Горе жалсть, 1971, М. Офюльса), створен пд документ кно реконструкц подй минулон го (Найдовший день, 1962), а також пародйне висмюванн ня минулих кноштампв (Бабетта йде на вйну, 1961). З поступово мцнючим у суспльств постмодернстським вдчуттям принципово неможливост проникнення в сторю за допомогою мови мистецтва, що розкрила свою умовнсть, головною у ретрофльм ста саме проблема мови. На перший план вихон дить старанне вдтворення зримих, промовляючих прикмет ще не зовсм забутого старшим поколнням недалекого минун лого (Великий Гетсб, 1974), , що найголовнше, дуже часто вдтворються це минуле за дон помогою жанрових форм, для нього характерних (наприклад, жанр чорного фльму щодо епохи ЗОЧ40-х рокв, як, примн ром, у Китайському квартал Р. Поланського). У цьому вин падку об'ктом уваги робитьн ся вже не стльки сама епоха, скльки уявлення про саму себе, створються зовншня подоба (включно з шрифтом вступних титрв). Основною характерною рин сою ретрофльму ста, таким чином, стилзаця, його оснон вним завданням Ч не стльки щось розповсти про минуле, скльки передати сам дух мин нулого, як, наприклад, у Бан л (1984) Е. Сколи, в кожному танцювальному епзод якого характерн для свого часу тин паж пд вдповдну музику вступають в окреслен пантон ммою вдносини, люструючи окрем вузлов моменти недавн ньо французько стор. Рух реально стор представлений тут змною естетичних стин в, мсце самого сторичного минулого займають уявлення глядачв та стереотипи вдносн но минулого, що мають витоки, зазвичай, з поп-культури. Для поетики кно досвд рен трофльму ма певну цннсть, обумовлюючи висок вимоги документально достоврност художнього образу та сприяюн чи розробц виразних можлин востей кнематографа у ствон ренн конкретно-сторичного часу. Див. Ностальгйний фльм. РЗДВЯНЕ КНО [англ. Cristmas Movie] Ч фльми, ствон ренн до святкування одного з найбльш священних христин янських свят Ч Рздва Христон вого. - фльми вдображують емоц та почуття людей у цю пору року. Часто свтло, надя, доброзичливсть взамна пон вага показан в цих сторях, як можуть бути реалзован у мун зичному жанр, драм, комед. Ось деяк фльми: Скрудж (Scrooge, 1935), Рздвяний гмн (A Christmas Carol, 1938), Святкова вдпустка (Holiday Inn, 1942), Диво на 34-й вулин ц (Miracle on 34 th Street, 1946), Санта Клаус (The Santa Clauн se, 1994). Р О М А Н Т И Ч Н И Й ФЛЬМ [англ. Romance] Ч пджанр, у якому розповдаться про кон хання одн пари, яке вони прон носять через ус переживання, страждання випробування, що зустрчаються на хньому шляху. Найчастше цю пару грають провдн актори. Завдян ки почуттю геро перемагають будь-як перешкоди, що заван жають м об'днатися. Пд час перегляду фльмв цього жанру глядач ототожнюю себе з гон ловними героями, прагнучи урзномантнити сво буденне життя. Позбавлене взамност кохання, заборонене кохання та кохання з першого погляду типовими темами цього жанн ру: Маленьк жнки (Little Women, 1933, 1994-1995), Кан сабланка (Casablanca, 1942), Forever Amber (1947), Три монетну фонтан (Three Coins in a Fountain, 1954) Блакитн на лагуна (The blue Lagoon, 1979). Див. Мелодрама, Лав стор.

САУТЕРН [англ. Southн ern Ч пвденний] Ч за аналогн ю з термном вестерн (захдн ний), означа опулярний жанр американського кно у 20Ч30-х роках минулого столття. Див. Вестерн. САФАР ФЛЬМ [англ. Saн fari Film] Ч пдкатегоря прин годницького кно, в якому бльн ша частина д розгортаться у джунглях, де геро стикан ються з рзними труднощами та небезпеками. Основою для подбних фльмв часто були сюжети книжок, в яких розпон вдалося про експедиц врон пейцв у африканськ джунгл в XIX столтт. Приклади фльн мв: Король джунглв (1933), Книга джунглв (1942, 1994), Смарагдовий с (1985), Бен рег москтв (1986) та н. СЕКСПЛУАТАТОРСЬК ФЛЬМИ [англ. Sexploitation Fiн lms] Ч фльми, в яких з метою отримання прибутку використон вують вдверт сексуальн сцени й теми, пов'язан з сексом. ншин ми словами, фльми, що експлун атують нтерес публки до сексу. РОДИННА САГА - гангн стерський фльм про см'ю. Див. Гангстерський фльм.

СЕРЖАНТСЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Combat Film] Ч рзновид вонно-пригодницькогожанру в американському кно, що дсн тав розповсюдження у 50-х рон ках. На противагу вонним пон лотнам типу Найдовшого дня або Битви за виступ, що вдтворюють, зазвичай, значну операцю у масштабах не менн ше нж одного з фронтв, предн метом зображення у сержантн ських фльмах ставала яканебудь зольована акця одного невеликого пдроздлу. хня особлива популярнсть у 50-т роки сама назва цього голлвудського екввалента стор взводу Ч жанру, добре вдон мого за зарубжною вонною тературою, Ч пов'язуються в американському кнознавств з зграною Джоном Вейном у 1950 роц роллю сержанта Страйкера у фльм Пски водзми (реж. А. Дуен). Сержант Страйкер невблаганно вддан ний обов'язку, зберга холодн нокровнсть у найнебезпечнших ситуацях вм миттво знайти в них дино правильне ршення. Герой Вейна Ч старий добрий служака сержант, який спочатку виклика у новобранн цв недоброзичливу насторон женсть, але поступово завойон ву хню повагу та вддансть. Сержант Страйкер, крм стан тутних взамовдносин, крм уз фронтового товариства, був ще пов'язаний з пдлеглими вдносинами наставник Ч вин хованц. Герой сержантських фльн мв нод мав нше вйськове звання Ч аж до полковника. Але вн незмнно пдпадав пд сержантизацю. З кнця 50-х рокв хвиля сержантських фльмв дещо спала. Однак з 1961 року з виходом на екран фльму Гармати Навароне рзко зросла кльксть фльмв, де основу сюжету складали д групи смливцв у тилу ворон га. Фльми ц були створен за одню схемою: розробка план ну операц, пдбр кандидатв, попередн тренування , нарен шт, сама операця Ч зазвичай надзвичайно складна вдповн дальна, пов'язана з нечуваним ризиком неймоврними трудн нощами. Однак серед фльмв, створених на основ ц схеми, були й цлком гдн. У 80-х роках XX столття нн терес до сержантських фльн мв рзко згаса. Найбльш цн каву спробу реанмувати жанр зробив С Кубрик. У фльм Цльнометалева оболонка (1987) вн дослджу психоло гю вйни взамовдносини пдлеглого наставника. СТКОМ [англ. Sitcom скор, вд Situation + Comedy Ч ситун ацйна комедя] Ч Див. Комен дя становищ. СЛЬОЗОТОЧИВИЙ ФЛЬМ [англ. Weepie Film] фльми, в яких використовун ються певн прийоми, що прин мушують глядачв плакати. Зазвичай, це романтичн фльн ми про самопожертву коханн ня без взамност, справжню дружбу. Фльми розрахован здебльшого на сентиментальн ного глядача. Класичн фльн ми: Роман, який запам'ятатьн ся (An Affir to Remember, 1957) сторя кохання (Love Stoн ry, 1970). Див. Романтичний фльм, Мелодрама. СПОРТИВНЕ КНО - знан чну популярнсть серед творн цв пригодницьких фльмв ма спорт. На диво мало стрчок, що заслуговують на повагу, знято про футбол Ч про спорт номер один у свт. Але нш види спорту, також загальнон вдом в багатьох кранах, знан йшли сво вдображення в ден клькох чудових картинах. Нан приклад, бокс-фльми Рокк (1976) н Ш а л е н и й бик (1980), перегони Ч Бродвейська прон грама (1934) Коло Фара (1983) мотоспорт Ч Рев натовн пу (1938) Дн грому (1990). Крм документальних стрчок, таких як Олмпя (1938), вин йшло також деклька грових картин, присвячених Олмпйн ським грам. Одним з найбльш вдалих був фльм Вогнян кон сниц (1981) Ч про англйн ських бгунв на Олмпйських грах 1924 року. Оскльки Голлвуд триван лий час домнував на свтовому ринку, багато пригодницьких стрчок було знято на матерал видв спорту, найбльш попун лярних в Америц, Ч бейсболу, баскетболу, американського футболу та хокею з шайбою. все ж найкращ американськ фльми про спорт пов'язан з бейсболом. Деяк з них навть знайшли вдгук в аудиторй глядачв нших кран, незван жаючи на те, що правила ц гри залишалися для них тан мницею за смома печатями. Наприклад, у картин Мнус всм людей (1988) розповдан ться про легендарну команду Байт Соке з Чикаго, яка виян вилася причетною до скандалу про хабар пд час чемпонату 1919 року. У фльм Поле мр (1989) Р. Лютта гра привида одного з гравцв т команди Ч Джона Джексона (Босоногого), який вмовля фермера (Кевн Костнер) спорудити на свой земл бейсбольне поле. СУДОВИЙ ФЛЬМ [англ. Lawyer Film] Ч драми з судон вого залу. Адвокат, центральна постать фльму, який намаган ться розплутати справу свого клнта. Розслдуванням прон цедурою хитрого перехреснон го допиту свдкв намагаться довести невиннсть або провин ну пдсудного. Деяк фльми: Анатомя вбивства (Anatomy of a Murder, 1959), Нюрнберзьн кий процес (Judgment at Nureн mberg, 1961), Зазубрене лезо (Jagged Edge, 1985), Звинуван чуваний (The Accused, 1988), Фрма (The Firm, 1993).

Т Р И Л Е Р [англ. Thriller, вд Thril Ч викликати тремтнн ня] Ч трилер використову специфчн засоби, щоб виклин кати у глядача активне спвпен реживання, пов'язане з збун дженням сильних емоцй: трин вожного очкування, неспон кою, страху тощо. У трилер розповдь ведеться вд особи жертви або злочинця. У трин лер широко використовуться сюжетний прийом затягуванн ня драматично паузи, що вин клика у глядача напружене очкування нервове занепон коння (лсаспенс), а також виразн сильнодюч засоби Ч натуралстичн подробиц, раптов крупн плани, шумов ефекти, затемнений кадр, що прихову загрозу, напружений музичний супровд. За визначенням Р. Макдональда, у детектив дя рухан ться назад у час, до розгадки;

у трилер Ч вперед, до катан строфи. Розрзняти ц жанри не завжди легко один часто складаться з елементв ншон го. Яскрав зразки трилера в кн но Ч фльми А. Хчкока, який майстерно використовував технку кно для нагнтання сюжетно напруги (саспенсу) керування емоцями глядачв.

ншим майстром трилеру був нмецький режисер Ф. Ланг (Шпигуни, Spione;

1928;

М, 1931), який з 1936 р. працював у Голлвуд (Жнка у вкн, The Woman in the Winн dow;

1944 та н.). Якщо в 30-т роки XX столття для голлвудського трилера були характерн комедйн елементи (Це дивон вижний свт, It's a Wonderful World;

1939 та н.), то на початку вйни жанр набув бльш похмун рих тонв: Найманий вбивн ця (This Gun for Hire;

1942), Великий годинник (The Big Clock;

1948) та н. Традиц трилеру були перероблен за стин стикою чорного фльму. Зародився пджанр Ч фльми про пограбування Ч heist movie (Асфальтов джунгл, The Asн phalt Jungle, 1950). Серед рзновидв жанру можна назвати шпигунський трилер, кращ зразки якого пов'язан з Другою свтовою вн йною Ч П'ять пальцв (5 Finн gers, 1952), Я був двйником Монт ( Was Monty's Double;

Велика Британя, 1958) або холодною вйною;

Шпигун, що прийшов з холоду (The Spy Who Came in from the Cold, 1965, Велика Британя, за Джон ном Ле Карре). У 60Ч70-х роках багато в чому через убивство Кеннед та Вотергейт, зажив популярност полтичний трин лер, золотим стандартом якон го можна вважати фльм Джона Франкенхаймера Маньчжурн ський кандидат (The Manchurian Candidate, 1962). Картина День шакала (The Day of the Jackal;

Англя, 1973) розповдан ла про змову з метою вбивства Шарля де Голля;

Три дн Конн дора (Three Days of the Condor, 1975) Ч про залаштункову дн яльнсть американських спецн служб;

Уся президентська рать (All the President's Men, 1976) Ч про розслдування Вотергейтського скандалу. Але в цей же перод жанр все частн ше використовувався для ексн плуатац гострих або просто модних тем, виграючи в актун альност, однак подеколи втран чаючи в якост. Вдзначилися роботи Брайана де Пальма, якого критики називали спадн комцем Хчкока (Одягнений для вбивства, Dressed to Kill, 1980 та н.). Елементи трилера присутн в багатьох фльмах Р Поланського: Нж у вод (Noz w wodzie;

Польща, 1962), На меж божевлля (Frantic;

США, 1988) та н. У Франц одним з перших майстрв жанру був А.-Ж. Клузо: Ворон (Le corbeau, 1943), Плата за страх (Le salaire de la peur, 1953). На початку 50-x рокв XX столття набув попун лярност французький гангн стерський цикл, багато в чон му пов'язаний з м'ям актора Ж. Габена. Серед перших кран щих фльмв цього циклу була картина Ж. Беккера Не торн кайся здобич (Touchez pas au grisbi, 1953). У Нмеччин низка режин серв зверталися до трилера заради осмислення впливу американсько культури на вропейську свдомсть: Амен риканський солдат (Der amerikanische Soldat, 1970, P. В. Фассбндера) Американський друг (1977, Der amerikanische Freund, В. Вендерса за Патрицю Хайсмт). В англомовному кно останн н пвтора десятилття традиц жанру авторськ перероблян ли П. Ур (Свдок, Witness, 1985);

Д. Коен (Просто, як кров, Blood Simple, 1984 Пен ревал Мллера, Miller's Crossiн ng, 1990);

Д. Мамет (Гральний будинок, House of Games, 1987 Вбивство, Homicide, 1992);

Б. Снер (Пдозрл особи, The Usual Suspects, 1995);

Д. Бойл (Неглибока могила, Shallow Grave, 1995).

ТРЕШ [англ. Trash Ч мотн лох] Ч група фльмв, що не мають певно теми жанру. Вважаться, що треш змнив ктч тому, що зникли дин критер красоти. Ширпотреб даремно прагне вдтворити висок зразки, але в резульн тат створю смття. Причина в тому, що сам зразки поставн лен на поточне виробництво швидко змнюють один однон го. Власне, треш виника тому, що ремсники (зазвичай х нан зивають професоналами) нен спроможн наздогнати моду, яку вони помилково прийман ють за красу. Треш взагал не шука няко краси. Його цкан вить екстремальне в найбльш конвертованй форм. Треш просто поза критерями кран си чи вульгарност. Вн також поза модою. Коли з мотлоху прагнуть створити моду, то вин ходить гранж, а не треш. Прин кладом цього жанру може бути фльм Напад жнки з 50-футовою ногою (Attack of the Fiн fty Foot Woman, 1957) Крин вавий замок Дракули (Blood of Dracula's Castle, 1967). Див. Шлок мув, Ктч, Кно кан тегор Б. ТЮРЕМНИЙ ФЛЬМ [англ. Prison Film] Ч цей пджанр асоцються з сторю фльму, контекст якого пов'язан ний з ув'язненням атмосфен рою в тюремному середовищ. Под, що вдбуваються в цьому середовищ, складаються з нен справедливост, правосуддя та втеч. Люди, засуджен нен законно, часто центральними персонажами. Деяк фльми: Мст через рчку Квай (The Bridge on the River Kwai, 1957), Велика втеча (The Great Esн cape, 1963), Метелик) Papillion, 1973).

УТОПЯ [вд грец. U - н + Topos Ч мсце, яке не сну;

за нн шою версю, вд Еи Ч благо + Topos Ч мсце, тобто благослон венна крана] Ч позбавлене нан укового обрунтування зобран ження деального суспльного ладу. Жанр науково фантасн тики, який мстить перелк усх творв з нереальними планами соцальних перетворень. Терн мн походить вд назви книги Т. Мора (XVI ст.). У кнематон граф вдомо деклька звернень до цього жанру Ч Туманнсть Андромеди (1967), Двохн сотлтня людина (2001) та н. Значне розповсюдження в кнен матограф дстали фльми-попередження, що песимстично змальовували майбутн. Див. Антиутопя Кберпанк.

ФАНТАСМАГОРЯ [вд грец. Phantasma Ч видння, привид Agoreuo Ч кажу] Ч щось нереальне, химерн видн ння, маячлив фантаз, мана. У кнематограф Ч пджанр фантастики, фльм про щось нереальне, що зображу химерн н видння, маячлив фантаз. Фльми: Куб, Обд голяка. ФАНТАСТИКА В КНО батьком кнофантастики слд уважати француза Ж. Мельса, який вже в 1896 роц (наступн ного року псля винайдення кнематографа) почав знмати казков, мстичн, фантастичн н стор. Хоча перш стрчки з справжнм науковим сюжен том та антуражем були ствон рен на початку XX столття: Завоювання повтря (1901) Ф. Зекка Подорож на Мн сяць (1902) Мельса. До реч, у другй картин використан мотиви з творв Ж. Верна, що пдкреслю зв'язок фантастичн ного кно з тературною традин цю Ч не лише XIX столття, коли фантастична тература стала самостйним напрямом, але й творв попереднх столть. По сут, вс мфи та популярн н сюжетн конструкц кнон фантастики запозичен з книн жок, легенд, сказань. Усляк подорож на нш планети або мандрвки в час, антиутоп про свт майбутнього або застен реження про непередбачу вашй розвиток подй у тепершньому, рзномантн надприродн ствон рння Ч на зразок Франкеншн тейна, Голема, Дракули Ч або вчен-експериментатори типу людини-невидимки доктон ра Жекла, рзномантн фанн таз, комксов твори Ч усе це так чи накше взяте з фантасн тично тератури. Однак за своми жанровими характеристиками фер мало чим вдрзняються вд типон во тературно фентез, або легко фантастики. Крм того, у фантастичному кно зберган ться подл на science-fiction, тобто наукову фантастику, weird fiction, або моторошн ну, надприродну фантастику. Fantasy найбльш наближен на до пригодницького твору (але ж фантастика Ч це один з жанрв пригодницького мегажанру, тобто групи жанрв). У свою чергу, weied fiction змикаться з horror, наприн клад, з фльмами жахв у всй х рзномантност. нод досить важко визначити чтку межу. Ще один загн фантастичн них стрчок утворюють бойо вики, дя яких вдбуваться в найближчому або вддаленон му майбутньому. Однак, кращ з них неминуче змикаються з жанром антиутоп, що ма вдношення вже до серйозно, науково фантастики. Перш за все, слд назвати серал про безумного Макса (1979Ч 1985) австралйця Дж. Мллера, фльми Втеча з Нью-Йорн ка (1981) Дж. Карпентера, Блейд-раннер (1982) Р. Скотн та, Термнатор (1984) Дж. Кан мерона. А от стрчка Робот-полцейський (1987) П. Верхувена чомусь сприйматься як рен альна сторя з тепершнього з допомжними атракцонами фантастичного штибу для розн ваги публки. Вона позбавлен на глибини пророцтва застен реження, яка вдрзня кращ фантастичн фльми, навть т, що обходяться без супертехнки. Ну, а маса наслдувальн них, спекулятивних картин (Клас 1984 року М. Лестера, 1982;

л1990: Вояки з Бронксу Е.Дж. Кастеллар, 1983;

його ж Втеча з Бронксу, Вояки 2072 року Л. Фульч, Кордон мста А. Лпстанда Ч ус 1984;

Роллерблейд Д. Дж. Джекн сона, 1986 та н.), постйно тин ражуючи винайден першопрохдниками прийоми, лише дискредитують цей жанр, що ма успх у глядачв. Фантастичн мотиви можуть бути присутнми в мелодран мах, любовних сторях, мюзин клах (Вулиц у вогн, 1984 На перехрест шляхв, 1986, обидва Ч В. Хлла;

Сум'яття в думках, 1985 Укладаютьн ся на небесах, 1987, обидва Ч Е. Рудолфа, Майкл Н. Ефн рон, 1996), у легких еротичних стрчках (Амазонки на мн сяц Дж. Лендса, Дж. Данн те, К. Готтлба, П. Хортона, Р.К. Вайсса, 1986;

Земн жнн ки легкодоступн Дж. Темпла, 1989), у бльш провокацйних картинах (Рдке небо С Цукермана, 1986) навть у жорн стких порнофльмах (Зрка Бейб, Ультраплоть). Див. Комкси в кно, Надприн родна (моторошна) фантастин ка, Науково-фантастичний фльм. ФЕМНСТИЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Feminist Film] Ч це фльм виключно для жнок про жнок. У фемнстичних фльмах чоловки зазвичай не розглядаються, однак прон стежуються певн сексуальн стереотипи Ч чи то жночий, чи чоловчий, бо фльм основан ний на сексизм. Прикладами ФЛЬМ ПЛАЩА ШПАн ГИ Ч жанр французького кно, Ф Л Ь М Дп - Див. Бойон популярний у 50-х Ч на початку вик. 70-х рокв. Цей жанр для Франн ц був тим самим, що вестерн Ф Л Ь М ЧОЛОВЧОп Дп для Америки. Фльм плаща [англ. Male Action Film's] Ч терн шпаги перекручу сторичну мн цей Ч за вс його умовн реальнсть, виявляючись нан ност Ч приблизно вдповда бором малюнкв тературного прийнятому в нас означенн походження, як все бльше вдн ню Ч гостросюжетн фльми. даляються вд реальност. НайЗ тю лише рзницею, що не популярнший актор жанру вс вонн фльми, у тому чисн Жан Маре вдроджував легенн л не вс американськ вонн дарний образ лицаря, який пон фльми, доречно вднести до винен звльнити свою полонен гостросюжетних. Твори трин ну принцесу... Один французьн диного жанру, про я к и й мон кий критик щодо лицарського виться, називаються зазвичай амплуа Ж. Маре саркастично просто фльмами д. Див. Бон зазначив: Вн дивовижний як йовик. атлет як актор;

мен здаться, в його особ ми здобули нового Ф Л Ь М ПРО ПРИВИДВ Е. Флнна. [англ. Ghost Film] Ч мали рзн Найбльш вдом фльми ну спрямовансть. Пд час зан плаща шпаги: Три мушкен родження жанру часто це були тери, Горбань, Тамниця гумористичн фльми комед. Бургунського двору, Паризьн Зазвичай фльми про привин к тамниц, Залзна маска, дв не були фльмами жахв. Каптан, серал Анжелка. У фльмах цього жанру привин ди допомагають людям перен ФЛЬМ НАСИЛЬСТВА осмислити хибн вчинки, як [англ. Violence-Films] Ч рзнон вони зробили: Верх (Topper, вид фльму жахв. Див. Фльм 1937), Здивування мстера жахв.

можуть бути фльми: Фльм про Жнку Хто (Film About a Woman Who, 1974), Супердайк (Superdyke, 1975), Пдн готовка (Getting Ready, 1977).

Бландена (The Amazing Mr. Blunden, 1972), Туман (The Fog, 1979).

ФЛЬМ ПЕРЕСЛДУВАНн НЯ [англ. Film a Chase;

Chase Movie] Ч фльми ц категор будуються на пересуванн гон ловного героя, якого переслду хижак або група людей. Клан сичн фльми: Нч мисливцв (The Nifht of the Hunter, 1955), Погоня (The Chase, 1966), Дуель (1971). Один з найкран щих раннх фльмв цього жанн ру Генерал (The General, 1926, реж. Бастер Ктон). ФЛЬМ ЖАХВ [англ. Horror Film] Ч елементи фантасмагор та кошмару з'явилися вже на пон чатку XX столття у фльмах Ж. Мел'са. Розквт жанру вдбувн ся в Нмеччин, де було вигадан но багато популярних у майбутн ньому тем. Празький студент (Der Student von Prag, 1913) був одню з перших стрчок на тему двйникв, Голем (Der Golem, 1915) розповдав про оживленн ня глиняного велетня. Суб'кн тивне перекручування у працях нмецького кноекспресонзму природно викликало звернення до гньйолю: у Кабнет доктон ра Калгар (Das Kabinett des Dr. Caligari, 1920) з'явився бон жевльний убивця, а в стрчц Носферату, симфоня жаху (Nosferatu, eine Symphonie des Grauens, 1921, Ф. В. Мурнау) вперше був використаний сюн жет Дракули Б. Стокера. У Голлвуд в нмий перод жанр пов'язаний перш за все з менами актора Л. Чен, майстра гриму перевтленн ня, режисера Т. Брауннга. З приходом звуку в кно стун дя Юнверсал випустила фльми Дракула (Dracula, 1931) Т. Брауннга Франн кенштейн (Frankenstein, 1931) Дж. Вейла. У першому голон вну зграв В. Лугоши, у другон му Ч Б. Карлофф. За обома акн торами назавжди закрпилося амплуа страховиськ вбивць, а стрчки викликали серю прон довжень, як Мумя (The Muн mmy, 1932) К. Фройнда Людина-невидимка (The Invisivle Man, 1933) Вейла. Сквели часн то не поступалися оригналам або й перевершували х (Нарен чена Франкенштейна, The Briн de of Frankenstein, 1935, Вейла). В 1932 роц Ф. Марч зграв докн тора Джеклла мстера Хайда в однойменному фльм Р. Мамуляна (Dr. Jekyll and Mr.Hyde), що залишаться кращою екран нзацю повст Р Л. Ственсона. Того ж року фльм В. Гальперна Блий зомб (White Zombie) передбачив поетичний пдхд до жанру продюсера В. Лютона, який зняв у 40-в роки дев'ять картин на стун д RKO. Лютон покладався не на шоков ефекти, а на прон низливу атмосферу страху. Увага до деталей, дивовижн операторськ та режисерськ роботи роблять ц стрчки верн шиною жанру: Котяче плем'я (Cat People, 1942), Я йшла пон ряд з зомб ( Walked With a Zombie, 1943) та н. Кращим режисером групи Лютона був Ж. Турнер, який пзнше викон ристав ту ж стилстику у фльм Нч демона (Night of the Demн on, Англя, 1958). Картина про привидв Непрохан (The Unн invited, 1944) Ч один з останнх класичних фльмв жаху золон того вку Голлвуду. У 50-т роки жанр поступивн ся мсцем науковй фантастин ц, яка використовувала його елементи, зокрема в таких вдан лих картинах, як Щось (The Thing, 1951) Вторгнення вин крадачв тл (Invasion of the Body Snatchers, 1955). Зркою малобюджетних фльмв жан хв став В. Прайс, часто в рон лях божевльних вчених. Нан прикнц десятилття в Англ студя Хаммер налагодила поточний випуск картин цього жанру, серед яких з'явилося ден клька гдних картин: Няня (The Nanny, 1965), Рептиля (Reptile, 1966) та н. У Франн ц Ж. Франжю зняв ричний фльм жаху Оч без обличчя (Les yeux sans visage, 1959). Дв картини 1960 року поклали пон чаток сучасному жанру фльн мв про манякв (slasher moн vie): Той, що пдгляда (Peн eping Tom, Велика Британя, М. Павела) Психоз (Psycho, США, А. Хчкока). Хчкок зняв також один з перших фльмв про протистояння людей ворон жим загадковим силам прирон ди Ч Птахи (The Birds, 1963). Фльм Дж. Клейтона Невин нн (The Innocents, Велика Британя, 1961) був стильною переробкою повст Г. Джеймса Поворот гвинта. На початку 60-х рокв у США Р. Кормен зняв серю стрчок за розпон вдями Е. По, як вдрзнялися яскравстю образв, виврен ною стилстикою, але недбан лим ставленням до оригналв. У цей же час з'явилися кращ зразки жанру в Япон, заснон ван на легендах про привидв: Кайдани М. Кобаяс, Бсова баба К. Сндо (обидва 1964 рон ку), Чорн кшки в бамбукових заростях Сндо (1968). У 70-т роки жанр зазнав флософськогоу метафзичного переосмислення: Валеря та тиждень див (Valerie a tyden divu, Чехословаччина, 1970) мар на вулиц В'язв (1984), Я. реша;

А тепер не дивись Повстал з пекла (1987). (Don't Look Now, Велика Брин ФЛЬМИ КАТАСТРОФ таня, 1973) Н. Рога. В тал Д. Ардженто, йдучи по слдах [англ. Catastrophe Film] Ч жанр свого попередника М. Бава, фльму, в центр сюжету якого об'днав у свох кращих фльн значн (нод глобальн) катан мах крайню жорстоксть з казн строфи, стихйн лиха, епден ковою нереальнстю д: Зн м тощо. Термн з'явився в 70тхання (Suspiria, 1977) Фен т роки псля виходу фльмв номени (Phenomena, 1985). Пригоди Посейдона (1972) Канадець Д. Кроненберг додав P. Нма Пекло в пднебесс до жанру притчов елементи (1974) Е. Аллена Дж. Гллерм моральний вимр: Дрож (Shн на. Серед нших фльмв цього ivers, 1975), Вдеодром (Vi- жанру треба вдзначити: Земн deodrome, 1982) тощо. У США летрус (1974) М. Робсона, Лан Дж. Карпентер зняв деклька вина (1978) К. Аллена, Ланн стрчок, що видлялися з-помж цюгова реакця (1980) . Беркомерцйного потоку, зокрема р, Смерч (1996) Я. де Бонта, Переддень Дня всх святих Вулкан (1997) Н. Джексона. (Halloween, 1978). Популярн У жанр фльму катастроф зрон в 80-т роки серали Ч Кошмар блена радянська стрчка Екн на вулиц В'язв (Nightmare on паж (1980). Elm Street), П'ятниця, З-те Жанр катастроф передбача th (Friday the 13 ) та н. Ч не додан наявнсть у картин зркового ли до жанру нчого нового, крм складу виконавцв, чи персон кривавих спецефектв. Серед наж опиняються в критичнй кращих зразкв жанру 90-х ситуац: в картин Пригоди рокв Ч фльми Дзеркальна Посейдона Джин Хекмен рян шкра (Reflecting Skin, 1990) ту тих, хто вижив пд час коран Ф. Рдл та См (Seven, 1995) бельно авар;

у фльм Пекло Д. Фнчера. Приклади фльн в пднебесс Пол Ньюмен Ств мв Нч живих мерцв (1968), Мак-Кун евакуюють людей Той, що виганя диявола з палаючого хмарочосу;

зловсн (1973), Керр (1976), Ознан ною, вд яко холоне кров, варн ка (1976), Хеллоун (1978), ацю на ту ж тему став фльм П'ятниця, 13-те (1980), Кошн Ствена Сплберга Щелепи (1975), де курортне мстечко тен роризу велика бла акула. Ф У Т У Р И З М [вд лат. Futurum Ч майбутн] Ч авангарн дистський напрям в вропейн ському мистецтв 1910Ч1920-х рокв, зазвичай тал та Рос. Футуристичний фльм Ч пджанр науково-фантастичного кно, що змальову песимстичн не майбутн, як правило, псн ля глобально катастрофи або ядерно вйни. Найбльш вдон м фльми: Шалений Макс (1977), Водний свт (1995). Див. Кберпанк. ФЕНТЕЗ В КНО [англ. Fantasy Film] Ч жанр кнофер, пов'язаний перш за все з м'ям одного з засновникв кнематографа Ч французом Ж. Мельсом, який винайшов чи випадково вдкрив багато основних трюкв у кно. Елен менти фер або чарвного пен ретворення на екран, звичайно ж, найчастше використовуван лись у кноказках. Однак так режисери, як Р. Клер (Уявна подорож, 1925;

Краса диявон ла, 1949) або Ф. Капра (Загун блений горизонт, 1937;

Житн тя прекрасне, 1946)застосовун вали фантазйн методи в свох фльмах.

Але справжнм розквтом фен ричного (або легкого фантасн тичного) кнематографа треба вважати епоху супервидовищного кно, що почалася з того мон менту, коли в 1977 роц на екран ни вийшла картина Зорян вйни Дж. Лукаса, як прон довження мперя завда удан ру у вдповдь (1980) Е. Кершнера та л повернення Джидая (1983) Р Маркуенда. Ус вони справжнми фантастичними стрчками казково-комксового плану, що являли собою захон пливе видовище для родинного перегляду, для глядачв будьякого нтелектуального рвня. Кожен знайде в цих картинах сво, найбльш йому цкаве. Дти радють казц, пдлткв молодь приваблю фантастин ка, технка найвищого рвня, чудов спецальн ефекти. Якщо ж шукати головну причину надн звичайного успху Лукаса, який вигадав увесь серал (фльми перебувають у першй десятц найкасовших фльмв в стор американського кно), то вона у правильно найденй манер розповд. Дж. Лукас створив рончну, дотепну, нод пародйн ну, типово постмодернстську, побудовану на всляких цитатах посиланнях, надзвичайно вин нахдливу зоряну фантазю.

нш фентез також близьк ралу (першим у цикл був Зон до стилстики комксу (в перн ряний шлях Ч фльм Р Вайза, шу чергу, вс екранзац пон 1979;

останнм, сьомим, поки пулярних комксв Ч Суперн Зоряний шлях Ч Наступне пон мен Р Доннера (1978);

Сун колння Д. Карсона, 1994). Бан пермен II, (1980) Супермен гато стрчок зроблено як наслн III (1981), обидва - Р. Лестен дування Зоряних вйн (Битн ра, Супемен IV: Битва за свт ва за межами зрок Дж.Т. МуС. Дж. Ф'юр (1986);

Флеш ракам, 1980;

Льодов прати Гордон М. Ходжеса (1980);

С Реффлла, 1984;

невдалий Людина-кажан Л. Мартнсо- у прокат колос за 47 млн дон на (1966);

однойменна верся ларв Дюна Д. Лнча, 1984 Т. Бертона (1988), псля не було та н.).Найкасовшоюамериканстворено ще три продовженн ською картиною (до повторного ня Ч Людина-кажан повертан випуску в 1997 роц Зоряних ться самого Бертона (1992), вйн залишалася фантастична а також Людина-кажан назан казка нопланетянин (1982) вжди (1995) Бетмен Робн С Сплберга Ч добра, мила розн (1997) Ч обидва Дж. Шумахен повдь про те, як дти долають ра). Якщо перший варант Бет- первсну неприязнь до ноплан мена в 60-т роки був бльш нетно стоти переймаються казковим, призначений для спвчуттям до прибульця, наман дтей, то у версях Т. Бертона гаються йому допомогти. бльш очевидно прогляда конн У цлй низц сучасних струкця авантюрних романв фентез з трюками вдчун Плаща шпаги з благородним ваться вплив кнематогран месником-захисником справедн фа Лукаса Сплберга. Нан ливост та привабливих двчат, приклад, у фльм Великий як дстаються йому в нагорон переполох у Малому Кита ду. Звичайно, не обйшлося без (1986) Дж. Карпентера, Горян супервидовищних спецефектв, нин (1986) Р Малке навть фантастичних трюкв, новинок у картинах про нндзя (Ннтехнчно думки. дзя III Ч Панування С. ФерДо фентез можна вднести стенберга, 1985). Однак, можн вдомий кносерал Зоряний на згадати, що американськ шлях, створений на основ пон критики не без пдстав вважан пулярного в 60-т роки телесен ють: на стрчки двох дерв супервидовищного кно значно вплинули самурайськ фльн ми А. Куросави. Зокрема, сен рал Зорян вйни перегукун ться з його картиною Три нен гдники в прихованй фортец (1958). А тепер ус схдн мфи легенди заново засвоюютьн ся в перекрученому вигляд, в американзованому варант, у форм високотехнчних гор для будь-якого вку. Цкаво, що й екранзац комп'ютерн них гор (Супербрати Маро Р. Мортона А. Дженкел, 1993;

Вуличний боць С. де Соуз, 1994;

Смертельний бй П. Андерсона, 1995) також стан ють близькими до естетики фентез та кнокомксв. Див. Комкси в кно, Фантастика в кно, Надприродна (мотон рошна) фантастика, Наукон во-фантастичний фльм. ХЕНТАЙ [Hentai] - з японн сько мови перекладаться як збочений. За межами Япон затвердилося його дин не значення мальована еротин ка порнографя, як статична, так анмована. Першим хентай-анме вважаться OAV-сен рал Лолта (Lolita, 1984), а першим анме, що визначив канон хентая, Ч OAV Ч серал Вершки першо ноч (Cream Lemon, 1984-1986). Див. Анн ме. ХОРРОР [англ. Horror] Див. Фльм жахв.

ЧОЛОВЧА СЛЬОЗОТОн ЧИВА МЕЛОДРАМА [англ. Male Weepie] Ч жанрове форн мулювання, що з'явилося в американському критичнон му лексикон на початку 70-х рокв псля виходу на екрани фльмв Крамер проти Кран мера Звичайн люди. ЧОРНА КОМЕДЯ [англ. Black Comedy] Ч комедя, пон будована на використанн чорного гумору. Чорн кон мед за предмет сво забави мають вдкидання моральних цнностей, що викликають пон хмуру посмшку. В чорних комедях присутнй сарказм щодо вйни, смерт та хвороби. Кножанр сформувався нан прикнц 40-ихЧ на початку 50-х рокв в Англ. Класичн фльми: Лед вбивц (Тру Ladykillers, 1955), Рожевий фламнго (Pink Flamingos, 1972), Гарольд Мод (Haн rold and Maude, 1972), Життя Брана (In the Life of Brian, 1979), Полестер (Polyester, 1981), Бтлджус (Beetlejuice, 1988), Смейка Адамс (The Addams Family, 1991), Бартон Фнк (Barton Fink, 1991), Ден катеси (Delicatesstn, 1991), Смерть й личить (1992). Див. Комедя. ЧКАНО ФЛЬМ [англ. Chicano Film] Ч фльми цього жанру почали створюватися з 1949 рон ку та випускаються до сьогодн. Основна тема жанру обертатьн ся навколо мексикансько-амен риканського питання, або конфн ронтац мексикано-американцв англо-американцв. Звин чайно, це протистояння не ознан ча, що в реальному житт воно таке значне, як в кнематограф. Приклади фльмв: л-am Joaquн in (1967), З високо пднятою головою (Walk Proud, 1979), Стояти й доставляти (Stand and Deliver, 1987). ЧЛЛЕР [англ. Chiller] той, що призводить до ознобу. Див. Фльм жахв.

як мали мсце за часв холодн Ш П И Г У Н С Ь К И Й ФЛЬМ но вйни мж США та СРСР. [англ. Spy Film] Ч цей пджанр Психологчно так фльми дон розповда про дяльнсть шпин помагали розрядити напругу гунв. Зазвичай, це шаблонна мж сторонами, втягнутими розповдь про розкриття агенн у конфлкт. тв та х загрозу нацональнй або свтовй безпец. Фльми ШОКЕР [англ. Shocker]найчастше базуються на рен той, що призводить до стану альних або вигаданих подях, шоку. Див. Фльм жахв.

ЯКУДЗА-ЕЙГА [Yakuza Eiga] Ч жанр гангстерського кно, який виник у Япон в 60-т роки. Якудза-ейга спираться на схеми та мотиви класичних фехтувальних фльмв (Див. Кенгек). Ронна, який кара зло, змню якудза, свордний кентавр, породжений кенгек та гангстерським фльмом. В лякудза-ейга вдсутня вддан нсть самурая свому сюзерену, але вддансть рядового гангн стера босу. Недарма рядових членв клану називають кобун Ч синок. Принцип вддан ност знову покладено в основу. Повторюючи канон кенгек, в лякудза-ейга дя теж обмежн уться темпераментною сутичн кою, але тльки не на мечах, а з вогнепальною зброю. Серйн нсть сталсть ситуацй харакн терв також подну ц стрчки. Змст фльму про якудза легко зводиться до одн схеми. Певний район великого мсн та з розкшними сучасними будовами з скла та бетону. Тут здавна хазяйну см'я якудза, бос Ч особистсть виняткова, мета його життя Ч захищати рядових мешканцв вд беззан коння за свом власним звон дом законв. У цьому ж район з'являться нший клан якудза, в якому бос Ч безжальний нен гдник холоднокровний убивн ця. Двигуном сюжету спрон би поганого боса витснити з району доброго. Зазвичай у першй сутичц гине порядн ний добрий. тут у дю встун па герой фльму, якого гра хтось з касових акторв. Вн один з синкв, якого не було поруч з добрим босом, коли той потребував захисту. Вн мг у цей час просто самотньо блукати або вдбувати тюремне ув'язнення за минул злочини. Тепер набира сили лобов'язок вдданост. Синок вриван ться в гво ворога, вбива силу-силенну прибчникв пон ганого боса , помстившись за вбивство хазяна, йде з повин нною до полц. Герой, проливши певну кльн ксть кров, вдбувши належне законом покарання, з'являтьн ся згодом у наступному фльм, щоб знову поринути в кривавий бй з новими супротивниками. Якудза-ейга перебувала на вершин успху в 70Ч80-х роках мала успх у США. Пдн твердженням можуть бути фльми Якудза С. Поллан ка Чорний дощ Р. Скотта. У жанр лякудза-ейга кенн гек працю популярний рен жисер Джон By.

ЯПОНСЬКИЙ ХОРРОР жанрв, як автентично розн [англ. J-Horror] Ч жанр в японн вивалися протягом ус стон ському кнематограф, який р японського кнематографа. з'явився наприкнц 50-х рокв. Японськ жахи: Королвська Японський хоррор став прон битва Кндж Фукасак, в якй вдною частиною азатського школяр змушен брати участь екстремального радикальнон у витонченй гр та вбивати го кно, частково через неспон один одного;

Спраль Хгудваний погляд на дйснсть чинськ, де вдбуваться маса витончен сцени насильства, раптових смертей вд невдон а в бльшй мр через незнання мих стихйних змн;

Живий захдним глядачем витокв мен Рюхея Ктамур;

Casshern тафорики цих фльмв. Японн Казуак Кря;

Тецуо Теськ фльми жахв складаються цуо-2: Тло-кувалда;

серал з елементв нших традицйних Guinea pigs.

казу деклькох дй у короткий вдрзок часу. Завдяки цьому фльм ставав динамчншим. КНОВИРОБНИЦТВО АНМАСКОП [Animascoре] Ч технологя, розроблена в США, щоб полегшити роботу анматорв. Актори знмалин ся в рус на чорному тл. Потм на силуетне зображення нан кладали тло промальовуванн ня. Див. Анмаця. АНМАТРОНКА [Animatronic] Ч маронетка, рухами яко на вдстан керу анматор. Механзми, розташован всерен дин ляльки, звичайно складан ються з тросв радокерованих електродвигунв, за допомогою яких здйснюються рухи очей, повороти голови тощо. Анматронку широко вин користовують у процесах ствон рення вртуального руху.

АМЕРИКАНСЬКА НЧ [фр. La Nuit Americaine;

англ. Day for Night, D/N] Ч зйомка при денн ному свтл, але з отриманням нчного ефекту завдяки недон триманню, фльтрам або друку, або х комбнац. Таку зйомку проводять через те, що вноч неможливо ефективно знмати велику длянку, коли освтленн ня навть обмежених длянок дуже дороге складне. АМЕРИКАНСЬКИЙ МОНн ТАЖ [англ. American Montage] Ч термн, що увйшов у вжиток в 20-т роки. Паралельний монтаж, що набув поширення в США, застосовувався для пон БАГАТОКРАТНЕ ЕКСПОн НУВАННЯ [англ. Multiple Exн posure] Ч прийом комбновано кнозйомки, заснований на пон днанн в кадр деклькох зон бражень шляхом послдовно зйомки рзних об'ктв на одну кноплвку. При багатократнон му експонуванн всього кадру одне зображення мовби нан кладаться на нше, виходить кадр, що складаться з декльн кох зображень, як взамно просвчуються. Багатократне експонування використовун ють: для посилення виразн ност епзоду, що знматься (наприклад, сцени спогадв, сновиднь);

для отримання зон браження у вигляд напливу;

при необхдност включити в кадр зображення дощу, снгу, рзних написв, схем т. д. Див. Подвйна експозиця. БЛУКАЮЧА МАСКА [англ. Traveling Matte] Ч метод комбн новано зйомки з використанн ням блого силуету на чорному тл для визначення зони зан мщення, ЩО дозволя помсн тити героя в найнеймоврншу обстановку. Блукаюча маска також дозволя сумстити в одн ному кадр людей звичайних з велетнями т. д. БУТАФОРЯ [англ. Scehary] Ч предмети декоративного та грового оформлення зйомки, що мтують зовншнй вигляд оригналв, але з використанням дешевших легших матералв.

ВЕСТЕРНМЕН [англ. Westernman] Ч так у США в 30Ч50-х роках називали режисерв, що спецалзуються на постановн ках вестернв. Див. Вестерн. ВРТУАЛЬНА РЕАЛЬн НСТЬ У КНО [англ. Virtual Reality] Ч надзвичайно попун лярна комп'ютерна технологя, що дозволя користувачу мтун вати проникнення в комп'ютерн ний свт, ототожнюючи себе за допомогою пдключених до тла датчикв (шолом, рукавички) з вибраним комп'ютерним персон нажем, фзично переживати всн ляк вдчуття вд ширяння в нен вагомост аж до занять сексом. Сьогодн особливо популярна тема в кно. Звдси часта агрен сивнсть вртуальних створнь. Вртуальн монстри, уткан ч комп'ютерних мереж, кочун ють по екранах: Викриття (Disclosure,1994) реж. Б. Левнсон;

Матриця останнй вртуальний писк 90-х;

Дивн дн (1995) Нрвана, Екзисн тенця, л13 поверх. ВИКОНАВЧИЙ ПРОДЮн СЕР [англ. Executive Producн er] Ч продюсер, який не ма вдношення до жодного технчн ного аспекту виробництва фльн му, але несе вдповдальнсть за кнцевий продукт. Звичайно виконавчий продюсер розв'язу длов правов питання. ВНУТРКАДРОВИЙ МОНТАЖ Ч монтаж, який здйснються за допомогою стацонарного панорамування Ч поворотом кнокамери нан вколо сво ос або рухом кн ноапарата в простр сцени, що знматься.

ГЕГ [англ. Gag] Ч термн, що виник в англйському театр в середин XIX столття. Гегами називалися фрази, жарти, як актор мпровзував пд час виконання рол. У перод нмон го кно гегами стали називатин ся комчн трюки, що широко використовувались у комчн них стрчках часом набували характеру вставних епзодв. Б. Ктон, Р. Ллойд, М. Лндер та н., широко застосовували геги, сам складали х. Ч. Чан плй по-новому використовун вав геги, надавши м особливо значущост в нмому комчнон му. У звуковому кно геги викон ристовуються в далоз, надан ючи д несподваних, комедйн них акцентв. ГЕГМЕН [англ. Gagman] автор комчних ефектв, трюн кв, дотепв, що допомага сцен наристу режисеру в робот над сценарм фльмом. Прон феся гегмен набула широкого розповсюдження в Голлвуд, де процес створення сценарю подлений на деклька стадй.

ДЕВЕЛОПМЕНТ [англ. Deн velopment Ч розвиток] Ч перн ш етапи розвитку кнопроекту, що включають розробку де, доопрацювання сценан рю (якщо проект починався з розгляду готового сценарю) до розкадрування пошуку кон манди та первинного фнансун вання. Девелопмент завершун ться створенням пакета. ДИВЕРСИФКАЦЯ КНОНДУСТРп [лат. Diversus - рзн ний + Facere Ч робити] Ч злитн тя кнокомпанй з банквським промисловим капталом з мен тою стйкшого фнансування кнематографа. Д И К Т О Р С Ь К И Й ТЕКСТ [англ. Commentary] Ч уводить глядача в обстановку д, да оцнку подй характерв, зв'ян зу мж собою окрем епзоди фльму. Вмло поднаний з дн ю в кадр, дикторський текст розширю композицйн можн ливост викладу сюжету карн тини. Застосування дикторн ського тексту в кно почалося з появою звуку. У практику свн тового кно дикторський текст як компонент грового фльму активно увйшов наприкнц 40-х pp. поступово завоював мцне мсце серед виразних, засобв кнематографа. У дон кументальному науково-пон пулярному кно дикторський текст ма важливу функцю осмислення образотворчого матералу. Крм монологчн них форм дикторського текн сту (голос автора або оповдан ча) в документальному кно також використовуться дан логчний коментар, побудован ний як живе сплкування з ген роями, або розмова деклькох спвбесдникв мж собою. ДИНАМЧНА КОМПОЗИн ЦЯ Ч одна з форм композиц кадру в кнематограф;

харакн теризуться пдкресленою дин намкою зображення на екран. Динамчна композиця заснован на не тльки на зйомц рухомих перед камерою предметв, але й можливост проводити кнон зйомку з руху: з рук,з операторн ського крана, з такв, потягв, автомоблв тощо. Динамчна композиця кнозображення виражаться у внутркадровй змн кнематографчного план ну, характеру операторського освтлення. Просторове розтан шування речей у кадр при дин намчнй композиц безперервн но змнються, що розширю можливост монтажних компо зицй. Динамчна композиця сприя достоврност правдон подбност подй, що зображан ються на екран. ДИРЕКТОР ФЛЬМУ [англ. Production Managн er] Ч адмнстративно-госпон дарський працвник творчо групи, що очолю виробничу дяльнсть. Несе вдповдальн нсть за витрачання засобв дотримання термнв постан новки фльму або телепередан ч. За дорученням продюсера може розпоряджатися грошон вими матеральними коштан ми знмально групи, уклан дати договори з акторами та ншими учасниками виробнин цтва. Розмщу замовлення на виготовлення декорацй, веде пдготовку необхдно матерн ально бази. Д У Б Л Е Р [фр. Doubleur;

англ. Stand-in] 1. Актор, що замню оснон вного актора (звичайно, пд час трюкв);

2. Актор, що вдтворю мову героя фльму ншою мовою пд час дубляжу. ДУБЛЬ [фр. Double Ч подвйн ний] Ч знятий за один прийом епзод фльму. Наступна за ран рхю псля кадру (знмка) один ниця майбутнього фльму, якою оперують пд час зйомок, пд час монтажу. Звичайно кожен епзод знматься багато разв (щоб вибрати найбльш вдалий, виключити брак плвки т. п.), що спричинило таку назву. Д У Б Л Я Ж [фр. Doublage;

англ. Dubbing] 1. Процес додавання звукон вого супроводу або далогв до фонограми фльму псля закнчення зйомок. Вн також використовуться для виправн лення помилок у фонограм;

2. Замна звуково частини фльму на перекладену ншою мовою вдповдно до артикун ляц дйових осб. Поширений в основному в Рос та Укран. Див. Субтитри.

кВРОПЕЙСЬКЕ ТОГРАФЧНЕ КНЕМАн СПВТОВАРИн СТВО - з 1970 року вропейн ський кнематограф подарун вав свту багато гдних уваги картин режисерв. Усе бльш поширеним ста спльне вин робництво, коли кошти й акн торв для фльму нада не одна крана, адв або деклька. Ден як з раннх спроб такого роду були недуже обнадйливими. На них озбролися критики, а публка не балувала свою увагою. Проте так картини, як Кнотеатр Парадзо Джузеппе Торнаторе (таля-Франця) трилогя Кшиштофа Кислвського Три кольори: синй, блий, червоний (Франця Швейцаря-Польща), удостон багатьох призв, довели плдн нсть подбно спвпрац. Та все ж турбота про прон цвтання нацонально кнопромисловост залишаться в квроп головним питанням. Французьк та талйськ карн тини як ранше мають велику популярнстьу всьому свт. Але навтьуцихкранахза останнй час дуже мало з'явилося робт, як могли б змагатися з досягн неннями ново хвил 1960-х рокв. Кнематографсти Дан Швец також перебувають у тн минулого. нш вропейн ськ крани випускають значно менше фльмв, проте х голоси все голоснше звучать на свтон вй сцен. Див. Копродукця.

Pages:     | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |    Книги, научные публикации