Книги, научные публикации
Pages: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | -- [ Страница 1 ] --
УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65 Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросйського державного нституту кнематограф К.К. Огнев;
доктор мистецтвознавства, професор, зав. кафедри кнознавства Всеросйського державного нституту кнематограф В.О. Утлов;
кандидат мистецтвознавства, доцент Харквсько державно академ культури П.. Гаврилюк Книга рекомендована до видання вченою радою Харквського державного унверситету мистецтв м. .П. Котляревського (протокол № 11 вд 29.06.2006 p.).
м'я Володимира Мисливн ського добре вдоме шанувальн никам кно. Його телепередач книги, присвячен кнематон графу, завжди цкав вдкрин вають нам багато нового нен сподваного в мистецтв, яке ми вс любимо. Особливо важливо, на мй погляд, захоплення автора стон рю розвитку кнематографчн ного мистецтва саме на Укран, дослдження творчого життн вого шляху вдомих дячв вн тчизняного кнематографу. Тому я не сумнваюся, що нова книга Володимира Миславського Кнословник. Термни. Визначення. Жаргонзми обов'язково зацкавить професоналв, любителв кно. не лише тому, що як це не дивно, на Укран мало вин даться кнознавчою тератури, (Кнословник, який Ви тримате в руках перший у свому род), а тому - це найголовнше!, - що читача чека захоплююча повна несподванок подорож у чарвний свт кно.
Ректор Харквського державного унверн ситету мистецтв м. .П. Котляревського, професор, народна артистка Украни / ~/i)f/\Jhs^l Т.Е. Вркна Миславський В.Н. К н о с л о в н и к. Термни, визначення, жаргонзми. - Харкв:, 2 0 0 7. - 328 с. ISBN 966-8246-59- Кнословник складаться з 578 статей про термни, визначення жаргонзми у свтовому кнематограф. Дана робота першою в Укран спробою систематизац нформац про жанри, стил теч у свтовому кнематограф - вд його зародження до наших днв (глави сторя теоря кно, Кномистецтво, Жанри пджанри). У главах Кновиробництво, Кнопрокат Кнотехнка представлен матерали, що висвтлюють розвиток кновиробництва, кнопрокату кнотехнки. Книга буде цкава професоналам-кнознавцям, кноредакторам телекомпанй, студентам кнофакультетв всм, хто цкавиться кнематографом. й Миславський В.Н. й Панченко О.. дизайн обкладинки.
ВД УКЛАДАЧА Сьогодн, коли нтерес до кнематографу ста дедал вдн чутншим, видання даного кнословника необхдним свон часним. кдиним виданням, що мстить статт про кнотермни, теч жанри у свтовому кно Кино: Энциклопедический словарь 1986 року випуску. Але вн багато в чому застарв, оскльки ма правильну конн цепцю йому притаманне нен повне висвтлення багатьох асн пектв щодо закордонного кно. Кнословник складаться з 578 статей про термни, вин значення жаргонзми у свтон вому кнематограф. Дана рон бота першою в Укран спрон бою систематизац нформац про жанри, стил теч у свтон вому кнематограф - вд його зародження до наших днв (глави сторя теоря кно, Кномистецтво, Жанри пджанри). У главах Кнон виробництво, Кнопрокат Кнотехнка представлен н матерали, що висвтлюють розвиток кновиробництва, кн нопрокату кнотехнки.
У 2005 роц компаня л1+1 Дистрибьюшн сприяла виходу книги Володимира Миславського Кино в Украине. 1896-1921 з радстю вдгукнулася на пропозицю автон ра взяти участь у виданн ново. За десять рокв свого снування компаня нколи не обмежувалася лише сферою телевзйною кнодистрибуцю, завжди надаючи спонсорську допомогу в реалзан ц цкавих кнематографчних проектв. У сучасному свт, як вдомо, нформаця ма особливу цннсть, не випадково у розвинених кран нах довдникова й енциклопедичн на тература (зокрема про кно) видаться перевидаться щорчно. У нас, на жаль, ситуаця нша. Останнй енциклопедичний Кнословник, деологчн но тенденцйний з прикрими неточностями, побачив свт у 1987 роц, а попереднй двотомний Кнословник двома десятками рокв ранше. У цьому контекст нова книга Волон димира Миславського Кнословник. Термни. Визначення. Жаргонзми видання ункальне, адресоване як спецалсн там, так масовому читачев.
Опис термнв у словнин ку складаться з одного-двох речень або деклькох абзацв у залежност вд важливост. Компонування термнв у ден яких випадках ма умовний характер через можливсть вин користання х з однаковим знан ченням у рзних главах. У робот над словником вин користан численн джерела, зан значен в роздл Бблографя.
*** Генеральний директор л1+1 Дистрибьюшн* компан Олександр Юдицький Заступник генерального директора компан *1+1 Дисмрибьюшн* олодимир Аксененко Висловлюю вдячнсть Дмитру Володимировичу Аннопольському, Костянтину Ервантовичу Олен Георгвн Кеворкян, Андрю Федоровин чу Парамонову за спвпрацю у робот над книгою, а також Знад Михайлвн Макаренко за нформацйну пдтримку. Особлива вдячнсть компан н л1+1 Дистрибьюшн осон бисто Олександру Анатолвичу Юдицькому Володимин ру Миколайовичу Аксененко, а також ректору Харквського державного унверситету мисн тецтв м. .П. Котляревськон го Тетян Борисовн Вркнй президенту ТРК Simon Kaрин Олександрвн Давтян за сприяння у виданн книги.
КНОМИСТЕЦТВО АВТОРСЬКЕ КНО - зан гальна назва малобюджетних фльмв, у яких продюсер, сцен нарист, режисер поднан в одн нй особ, , таким чином, кнон картина максимальною мрою вираженням авторсько позин ц вдповдно до теми фльму. Див. Елтарне кно. АЛЮЗЯ В КНО, АЛЮЗИВНЕ КНО [англ. Allusion;
вд лат. Allusio - жарт, натяк] щодо сучасного американськон го кно ма на широкий спектр значень: прям цитати з давнх фльмв, лувчнення жанрв минулого, а також х сучасну переробку, ремнсценц, пан рафразування сцен з класичнихфльмв,сюжетнихмотивв, кадрв, як запам'яталися, фраз з далогв, характерних жеств геров тощо. Система створеня алюзй у сучасному кнематон граф США багата рзноман нтна. Крм вищезгаданих варн антв, це, поряд з цитуванням, рзномантн форми мтац сторичних кноджерел;
згадун вання в далогах назв визнан чних й ординарних фльмв, режисерських мен;
стилзан ця нарочито архаки;
лукан ва гра з назвами фльмв, як мерехтять на задньому план у форм реклами, афш;
модин фкаця персонажв, сюжетв, мотивв старих фльмв. Прямим спадком американн ського захоплення авторським кнематографом став, на думн ку критика Н. Керолл, лалюзивний бум, який почався з першо половини смдесятих рокв. Озбровшись спискан ми фльмв, що були складен Е. Саррисом, та естетичними теорями Ейзенштейна, Базена, Годара, Маклюена, значна частина поколння, яке виросн ло в п'ятдесят роки, заззнала кнолихоманку й буквально атакувало сторю кно. Предн ставники цього поколння прин страсно вишукували фльми, яких не бачили, настирливо поверталися до старих стрчок намагалися х класифкувати. Серед частини американських глядачв розвилося безпрен цедентне почуття кностор. Серед тих, хто в 60-т роки вдн кривав для себе кносторю здебльшого американського кно, - були й майбутн режин сери. Втягнут у вир дискусй та вдкриттв, вони закрпляли у свой естетичнй свдомост, яка лише формувалася, крин тичн оцнки, народжен пракн тикою авторського пдходу. Теми, стил, експресивн засон би, притаманн старим фльн мам, вони вивчали у тому вин гляд, в якому т були вдбран й узагальнен американськими теоретиками авторського кно. Закономрно, що сво учнвськ враження, нтелектуальн захон плення вони згодом спробуван ли включити до режисерських робт. З'явилася сплка режин серв, ерудиця яких переверн шувала ерудицю глядачв, що захоплювалися сторю кно. Серед них - П. Бартел, П. Богн данович, Д. Карпентер, М. Чмно, Б. Кларк, Ф. Коппола, Б. Де Пальма, Д. Хоппер, Ф. Кауфн ман, Д. Лукас, Т. Малк, Д. Ромеро, М. Скорсезе, С. Сплберг, К. Тарантно. АМАТОРСЬКИЙ ФЛЬМ [Amateur Film - аматорський фльм] - створений одним або групою аматорв. Зйомки аман торських фльмв дстають пон ширення у 20-т роки, коли в рзних кранах налагоджутьн ся виробництво портативних знмальних кнокамер. Спершу любительськ фльми знман лися на 16 8 мм кноплвку.
з розвитком вдеотехнки аман тори здйснюють зйомку фльн мв на портативн вдеокамери та мобльн телефони. На сьон годн проводяться кнофестин вал аматорського кно. АМПЛУА [франц. Emploi застосування] - вдносно стйн к типи ролей, як вдповдають вку, зовншност й стилю гри актора;
трагк, комк, герой коханець, субретка, нженю, травест, йолоп, резонер та н. У XX ст. це поняття виходить з ужитку. АНМАЦЙНЕ КНО, АНн МАЦЯ [англ. Animation;
BW лат. Animatus - живий] - вдповдн но, анмаця - оживлення, до реч, саме звдси походить мен дичний термн реанмаця. У кно анмацю називають мистецтво мультиплкац (дон слвно - розмноження). Вид кн номистецтва, твори якого з'явн ляються шляхом зйомки послн довних фаз руху мальованих (графчна мультиплкаця) або об'мних (об'мна мультиплн каця) об'ктв. Перш мальован н фльми побачили свт у 1908 роц (Франця), об'мн - у 1911 (Рося). Визначн дяч мультин плкацйного кно - В. Старевич (Рося), В. Дсней (СЛА), Й. Трнка (Чехословаччина), Й. Попеску - Гопо (Румуня), Т. Днов (Болгаря);
у Росйн ськ! Федерац - Л. Альмарик, . ванов - Вано, О. Птушко, Ф. Хитрук, В. Котьоночкн, Ю. Норштейн, О. Хржановський та н. Анмаця старша за власне кно, яке багато в чому саме й забов'язане свом народженн ням. Споконвку люди прагн нули оживити зображення. Ще в середн вки знаходилися умльц, як розважали публн ку сеансами рухливих малюнн кв, за допомогою оптичних пристров на зразок фльмосн копв, куди вставляли склян пластини з малюнками. Так апарати називали чарвним хтарем - laterna magika. Пластини незабаром замнин ли гнучкою стрчкою з наман льованими кадриками. Деяк джерела вважають днем нан родження анмац ЗО серпня 1877 року - день, коли в Парин ж був запатентований такий апарат - праксиноскоп Е. Рейно, чи мультсеанси мали у глян дачв неабиякий успх. А псля винаходу в 1895 роц братами Люм'р снематографу настан ла черга кноапаратв кнон стрчки. Тому формально анн маця вважаться не прабабун сею, а молодшою сестрою кно, поява перших мальованих мультфльмв (лfilm англ. плвка) датуться 1906 роком. В Америц - Чарвна авторучн ка С. Блектона. Незабаром у 1912 роц в Рос В. Старевич винайшов об'мну анмацю, ожививши засобами кно лялькових комах у кумедн нй мульпарод Прекрасна Люканда, або вйна вусачв рогачв. З цього часу анман ця успшно застосовувалась у великому кно, особливо фантастичному, адже вдомий Кнг - Конг, сплберговськ дин нозаври та нопланетяни - все це по сут мультперсонаж. У 70-т роки до найбльш хон дових видв анмац - мальон вано та об'мно (ляльково) додалась й комп'ютерна. Але це досить трудомстка дорога справа, тому перший повнон метражний (тобто тривалстю бльше години) комп'ютерний мультфльм сторя грашок (США) створювався довгих чон тири з половиною роки з'явивн ся зовсм недавно - у 1995 роц. За сторчну сторю кно тан лановитими анматорами було створено чимало шедеврв, але найбльш визначною постатн тю став американець В. Дсней, який переконав увесь свт, що анмаця - не дитяч вироби, а цлком самостйне мистецтво для всх вкових груп, ункальн на крана живо фантаз. АНМЕ [Anime] - рзновид анмацйного кно. Японськ мультфльми, створен на оснон в книжкових комксв у покемоноподбнй манер малюн вання. Технологя анме окрм мультфльмв знаходить застон сування у хентай - японськй еротиц. Див. Хентай. АНТИГЕРОЙ [Antiheros вд грец. Anti - префкс, що ознан ча протилежнсть + Heros - ген рой] - персонаж, позбавлений справжнх герочних рис, але який займа центральне мсце у фльм. Найчастше мова йде про невдаху або жертву. З анн тигероем, на вдмну вд героя, глядачев важко ототожнюван ти себе, що посиля ефект вдн чуження. Росйський флософ С Франк називав антигероя людиною, що втратила вру, але тужить за святинею. Амен риканськ фльми 60 - 70-х рон кв: Напролом, Професонан ли, Брудна дюжина, Пошн тар завжди дзвонить двч. APT - КНО - див. Арт хаус. APT - ХАУС [англ. Art Houн se - художнй дм] - спершу кн нотеатр, у якому демонструван лись авангардн фльми або кнокласика для пдготовленого глядача. Оскльки так фльми разрахован на бльш досвдчен ного глядача, арт - хауси часто розташовувалися поблизу кон леджв й унверситетв. Подбн кнотеатри були невеликими. Вони почали з'являтися в США наприкнц 1950-х - на початку 1960-х - було х вже близько 500. З часом пд арт - хаусом почали розумти взагал кно для пдгон товленого глядача або елтарне кно. Див. Елтарне кно. АФРОАМЕРИКАНСЬКЕ КНО - незважаючи на шквал заперечень, викликаний стрчн кою Народження нац ще у 1915 роц, Голлвуд у наступн н 50 рокв не внс майже нян ких змн у свою полтику щодо чорних акторв, як ранше вдн водячи м рол рабв, слуг злон чинцв. Але у 1960-т роки рух за грон мадянськ права чорних амен риканцв, який очолювали так рзн люди як Мартн Лютер Кнг Малколм Екс, примусив блу Америку переглянути сво погляди на расову проблему. У 1967 роц Голлвуд вдреагу вав на це картинами У розпал ноч та Вгадай, хто прийде на обд (у головних ролях знявся темношкрий актор С Пуать), в яких рзномантн бл персон наж усвдомлюють хибнсть ран сових забобонв. Та все ж таки, незважаючи на успх Пуать, афроамериканськ актори до сьогодн з труднощами вписун ються у магстральний напрям американського кно. Найбльш вдомими чорношкрими актон рами Е. Мерф, Д. Вашингтон, В. Голдберг, В. Снайпс. Афроамериканськ режисен ри почали вдгравати помтну роль в американському кнеман тограф псля виходу на екран картини М. Ван Пблса Мен лодйна псня Баадасс (1971). Але найважлившою подю в афроамериканському кно став дебют С Л у 1986 роц у стрчц Вона дстане сво. Псля ц кнокомед вн зняв фльм Вчинити правильно (1989), досить суперечливу стрчку, в якй робилася спроба аналзу расових проблем сун часного мста. Вона стала перн шою картиною, в якй пдлткон в проблеми сучасно Америки висвтлювались з точки зору чорних американцв. Творчсть Л надихнула багатьох молодих темношкрих кнематографсн тв, включаючи Д. Снглтона, Е. Дккерсона й Д. Деш.
Найбльшо слави серед рен жисерв нового поколння зан БЛОКБАСТЕР [англ. Blockн жили Ф.Ф. Коппола, Дж. Лун buster - бомба великого калбру, кас, М. Скорсезе та С Сплберг. яка змта перепони, фльм - х назвали кно паростками, бомба, який за свом убивчим бо вони здобули спецальну потенцалом вд початку зорнн кнематографчну освту, й натований на смаки найширших добут знання про сторю кно глядацьких мас] - у кно жарн спричинили сильний вплив на гонний термн, який означа ви- х режисерський почерк. Стрчн сокобюджетний фльм (бльше ки Копполи Хрещений батьн 100 млн доларв). До блокбасте- ко (1972) та Сплберга Щелен рв можна також вднести так пи (1975) розпочали нову еру фльми, як Термнатор, Тер- блокбастерв. мнатор - 2, Водний шлях. Блокбастер - це, зазвичай, Еру блокбастерв вдкрив трумн масштабно-постановочний вифальний успх фльму С Спл- сокобюджетний фльм, тому берга Щелепи (1975). З мин й жанри обираються видовищн нулих постановок з значним н - фантастичн, пригодницьн кошторисом до розряду блокн к, сторичн або екранзаця бастерв потрапили б фльми голосного бестселеру. Лоуренс Аравйський (1962) Задля бльшо гарант успн та Клеопатра (1963). ху практикують запрошенн Починаючи з 1970-х рокв ня суперзрок на головн рол, панвне мсце у Голвуд зан зйомки з значним кошторисом, йняла нова генераця кнен з складними спецефектами та матографств, яких назвали масовану рекламу, на яку нон кнопаростками. хн блок- д витрачаться до третини бюн бастери з значним кошторин джету. Головне, вс етапи вд сюн сом розрахован в першу чергу жету до прокату прорахован на молоджну аудиторю. Так успх заздалегдь спланований, гостросюжетн розважалки ризик зведений до мнмуму. випускають нин повсюдно, хн Блокбастер фактично пдн ньому виходу на екрани перен мнив собою давнше поняття дують гучн рекламн кампан суперколос або бойовик - ударн н, як мають забеспечити м ний фльм, приречений на глякасовий успх. дацький успх. Так фаворити глядацьких симпатй у бльшосн т випадкв стають рекордсменан ми бокс - офсу (box office - кан сов збори, ранше так називали скриньку в кас кнотеатру для грошей за квитки) займають верхн рядки хтпарадв, звдси поняття хт (hit) - укол, окраса програми, пк популярност. Синонмом блокбастера можна вважати суперхт - звин чайно фльм, який збрав понад 100 млн дол. У 90-т з'явилося й поняття мегахт, коли збори, здолавши позначку в пвмльярда, почали наближатися до астрономчно 10-тизначно цифри. Так, Парк Юрського пероду трохи не дотягнув, а Титанк здолав мльярдну позначку. Для порвняння весь прибуток кногалуз за рк в Америц близько 6 млрд. Найяскравший приклад блокбастера за всма парамен трами - Титанк, який наон чно демонстру разючу вдмнн нсть свту кно вд реального життя. Якщо у 1912 роц потяг до ггантоман обернувся одн ню з найвеличнших тран гедй, в якй можна угледти покарання за надмрну самон впевненсть, то в 1997 роц та ж тенденця сприяла феномен нальному успху. Див. Кно категор А. БОЛЛВУД [за аналогю з Голлвудом] - мережа кнон студй в нд, де випускатьн ся щорчно понад 900 грових стрчок, тод, як у Голлвуд - в середньому блидько 270. Так режисери як Ш'ям Бенегал Мрнал Сен зняли клька стрчок соцального звучання, як з успхом демострувалися на рзномантних фестивалях починаючи з середини 1970-х рокв. Однак ндйська публн ка як ранше нада перевагу традицйним музичним масала, що х випускают кностуд Бомбея, як у свой сукупност й вдом як Боллвуд.
ВЕЛИКА ЛЮЗЯ - яксна характеристика кно. Вперше це словосполучення було вин користане Н. Енджелом в одн нойменнй книз в 1910 роц. Таку ж назву мав фльм франн цузького режисера Ж. Ренуара, який побачив свт у 1937 роц. Щодо кнематографу це словон сполучення використовувалось за аналогю з люзонами (кн нотеатрами), де здебльшого ден монструвалися фльми, в яких життя пдмнялося кнематон графчним дйством, що видаван ло бажане за дйсне. Див. Фан брика мрй, Великий нмий.
ВИДОВИЙ ФЛЬМ - геон графчний, географо-етнографчний, кразнавчий кно- або телефльм. Вдтворю на екран н природн особливост т чи ншо крани або географчнон го регону. Демонстру життя й звича людей, суспльн вдн носини, флору та фауну крани. Може показувати рзномантн подорож, експедиц, мати хан рактер кразнавчого, етногран фчного, археологчного, архн тектурного фльму тощо. Форн ми видового кно рзномантн н - нарис, запис з щоденника, фльм-подорож та н.
ГОЛЛВУД [англ. Hollyн wood] - центр американсько кнематограф, розташований в одному з районв Лос - Анжелеса, штат Калфорня, в якому сторично були зосереджен гон ловн американськ кностуд;
у широкому розумнн - фан брика мрй, найбльший свтон вий постачальник комерцйно кнопродукц. Спочатку Голн вуд був селом, яке дстало назву вд велетенського ранчо, розташованого на його мсц наприкнц минулого столття. Кновиробництво розпочалось у Лос - Анжелес у 1907 роц, а безпосередньо в Голлвуд у 1913 роц, з вестерна Сесла Б. де Млля Чоловк нданн ки (The Squaw Man). До 1920, завдяки швидкому зростанню низки великих студй та виникн ненню системи кнозрок, тут знмалося близько 800 фльн мв щорчно, а сама назва стала символом розкош, солодкого життя й люзорно маг кно. З кнця 40-х рокв телебан чення ста все бльш могутнм конкурентом кновиробнин цтву, а продюсери й режисери все частше прагнули знмати фльми там, де це коштувало дешевше: на схдному узбережн ж або за кордоном. На початок 60-х рокв бльша частина фльн мв знмалася незалежними продюсерами, студйну систен му було зруйновано остаточно. Однак символчний Голлвуд продовжу снувати: вн вистун па свордним свтоглядом, що триматься на штучних зан конах орнтований на розван ги. Вн не ма фзичних кордон нв, бо нин бльшсть студй не розмщуються на його теритон р, а власне фльми знмаються за його межами. Але Голлвуд як ранше залишаться синон нмом американського кно. У 1923 на помтному мсц на вершин пагорба розташун вали велик 15-метров тери Hollywoodland, останнх чотин рьох тер час не пожалв. Пон ступово почалося перетворенн ня навколишнх мсць у велен тенський музей пд вдкритим небом, Мекку кнофанв. Сьогодн головна тутешня визначна пам'ятка - однойменн ний з районом бульвар Голлн вуд, де знаходиться Алея Слан ви (Алея зрок), в асфальт яко вмуровано бльш нж дв тисяч мармурових зрок з менами кнокумирв та нших знаменин тостей з мистецького свту. Тут же, навпроти схожого на пагон ду славетного Китайського кн нотеатру, менит лицед зали шають на бетонних плитах сво автографи - вдбитки рук, нг, особливо винахдлив, як Вупп Голдберг, носв навть лап дисневське каченя Дональд та ввчарка-кнозрка Рн Тн Тн. Назви найближчих вулиць, сусднх районв навть плян жв, на слуху у будь-якого кнотелеглядача. Бульвар Сонн ця, що заходить (Сансет-бульвар), район Мелроуз, Сант-Монка, Санта-Барбара, Малбу , звсно ж, район Беверл-Хллз, у центр якого розташувався ресторан Планета Голлвуд - спльне дтище Шварценегн гера, Сталлоне та колишньон го подружжя Брюса Вллса Дем Мур. Так, навть закун сочно-шинков заклади тут надбання стор, бо багатьма з них володють мультимльн йонери вд кно. Наприклад, Ствен Сплберг, чий ресторан стилзований пд пдводний човен з вдповдною назвою La Dive! (Прнай!). А для прихильникв духовно ж безлч кномузев культових мсць поклонння, наприклад, могила Мерилн Монро. Золотий вк Голлвуду (1930-1945) давно вдйшов у минуле, але в Калфорн як ранше знаходяться офси найбльших кно-телеорганзацй та особняки кнозрок, що передавалися з рук у руки. хоча американц вже давно знмають фльми по всьому свту, саме тут б'ться серце гн гантсько кномпер, що пану завдяки фнансовй могутност транснацональних корпорацй свтово кнондустр. Фльми про перод становн лення Голлвуду: Доброго ранку, Вавилон братв Таван, Нкельодеон Птера Богдан новича. Про голлвудську кносистему Магнат, Гравець, Хабл-бабл, Пурпурова троянда Кара.
ДЕСЯТА МУЗА - антична мфологя налчувала дев'ять муз (богинь - покровительок наук мистецтв). Вислв Дден сята муза" означа яку-небудь галузь мистецтва, переважно нововиниклу, що не ввйшла до канончного списку: у XVIII столтт так називали критику, в середин XIX - у Нмеччин театр - вар'те, у наш час - кно, радо, телебачення тощо. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КНО [англ. Documentary - фльм з дикторським коментарем;
докун мент] - вид кномистецтва, матен ралом якого виступають зйомн ки дйсних подй та осб. Перш документальн зйомки прон вели брати Люм'р у 1895 роц (Франця). Майстри цього виду кномистецтва не раз пдйман лися до флософського узагальн нення у свох творах: Р. Флаерт (США), Й. венс (Голландя), Дж. Гррсон (Велика Британя), Д. Вртов, Л. Кулешов, Е. Шуб (СРСР). В сторю кномистен цтва ввйшли документальн стрчки радянських режисерв Р. Кармена Повсть про нафтон викв Каспя (1953), М. Ромма Звичайний фашизм (1966), 20-тисерйний фльм Велика Втчизняна (колектив авторв, 1979;
у США йшов пд назвою Невдома вйна), у 80-т роки етапним для кнодокументалсн тв став фльм латвйського рен жисера Ю. Поднкса Чи легко бути молодим? (1987).
ЕЛТАРНЕ КНО - кно для нтелектуалв, кно не для всх. Некомерцйн фльми, розрахован на невелику аудин торю. Зазвичай, так фльми рдко супроводжу комерцйн ний успх. Див. Арт-хаус.
ГРОВИЙ ФЛЬМ Художнй фльм.
див.
НТЕРАКТИВНЕ КНО [англ. Interactive Cinema] - можн ливсть глядача ставати активн ним учасником кнопростору спвавтором фльму. Перш спроби у цьому напряму здйн снювались наприкнц 80-х рон кв. Сьогодн нтерактивне кно ста можливим завдяки широн кому розвитку багатозальних кнотеатрв (мультиплексв), а також розвитку цифровон го кнематографу. Технологя цього нового кножанру зараз перебува на стад розробки. сутнсть така: глядач прин ходять на кносеанс до найн бльшого кнозалу, оснащений спецальним обладнанням для голосування (навпроти кожнон го крсла). Наприкнц першо частини, у найнапруженший момент фльму, глядачев надан ться можливсть зробити свй вибр. Йому пропонують певну кльксть можливих варантв розвитку подй, з яких вн обин ра той, що йому сподобався. Екран вдобража результати голосування. Бльшост людей, як проголосували за певний сюжет, пропонують залишатин ся на свох мсцях, решта глядан чв розходиться по нших залах мультиплексв. У цю хвилину наста невеликий антракт, псн ля якого глядач, розподливн шись по залах, продовжують кноперегляд обраного ними продовження фльму. Принцип нтерактивного кно все частше використовун ться у порнондустр США та Франц. нтерактивн DVD надають можливсть глядачев ставати учасником процесу керувати тим, що вдбуваться на екран за допомогою пульту ДУ та меню фльму. Але найширше застосування принцип нтеративного кно поки що дсн тав лише у комп'ютерних грах. Н Ж Е Н Ю [фр. Ingenue - нан вна] - амплуа актриси, яка гра рол навних, простодушн них двчат. Див. Амплуа.
КАМЕО [англ. Cameo - мнн атюрний, епзодичний] - епзон дична роль будь-якого вдомого актора або ншо знаменитост. Термн був уперше викорисн таний продюсером М. Тоддом щодо фльму Навколо свту за 80 днв (Around the World in Eighty Days, 1956), в якому нан чуться 44 камео. Зазвичай мета цього прийому - збльн шити комерцйний потенцал фльму. У детектив Список Адрана Мессенджера (The List of Adrian Messenger, 1963) Б. Ланкастер, P. Мтчум, Ф. Снатра Т Кертс з'являлись у грим, що робив х невпзнанн ними;
завданням глядачв було вгадати,хто хто. За крихтну роль у фльм Супермен (Superman, 1978) М. Брандо отримав гонорар у 2 млн 250 тис. доларв 11% вд прибутку продюсерв. Але часто камео бувають жартвн ливими разрахован лише на комчний ефект, нод зрозун млий лише посвяченим. Так камео, зазвичай, не вказуються в титрах. А. Хчкок з'являвся майже у кожному свому фльн м, починаючи з Мешканця (The Lodger, 1926), вигадуюн чи для цього рзномантн кун медн ситуац: так, у картин Рятвна шлюпка (Lifeboat, 1944) по вод проплива газен та з його фотографю. нод знаменитост, як з'являлися у камео, грають самих себе, як, наприклад, Михайло Горбачов у фльм Вма Вендерса Так далеко, так близько (In weiter Feme so nah, 1993). КАРТУНИ [англ. Cartoon карикатура] - згодом це понятн тя перейшло на мальований фльм, оскльки першими його авторами були журнальн кан рикатуристи автори комксв (див. Анмацйне кно). КНО [англ. Cinema] - широкорозповсюджена скорочена назва кномистецтва, кнематон граф або кнотеатру. КНО КАТЕГОРп А [англ. A-movie] - як кно класу А часто розумють щось велике, значне, хтове. Насправд син туаця в американському кно за останн 40 рокв псля краху попередньо системи Голлвун ду, сформовано ще в золоту добу (тобто у 30-40-в роки), настльки змнилася, що й пон передньо снуюч термни рзко змнили сво значення. Ранше до кно категор А належала лише продукця найбльших студй Голлвуду, так званих мейджорв (до них зарахон вують до цього часу Ворнер Бразерс, Коламба Пкчерз, XX сторччя - Фокс, Парамаунт, Буена Вста, до складу яко входить компаня Волта Дснея, а також об'днан н на початку 80-х студ МГМ Юнайтед, крм того, у 40-в роки мала значний вплив фрма РКО). Ус фльми дрбних незан лежних компанй, визначених термном нд (незалежн), належали до категор Б. Але проникнення незалежного кн нематографу, яке розпочалося наприкнц 60-х рокв, до систен ми великого Голлвуду, призвен ло до стирання меж мж мейджорами й нд. Останн (наприклад, найбльш успшн на початку 90-х рокв компан Мрамакс Нью Лайн Снема) стають дочрнми щодо кноггантв, тобто сворднин ми мн-мейджорами. Фрми з тепершньо велико шстки часто прокатують фльми, ствон рен самостйними продюсеран ми. бюджет нбито незалежно стрчки Термнатор-2: Судний день компан Каролько став у 1991 рекордним для амен риканського кно, досягнувши стомльйонно меж. Розвиток вдео наприкнц 70-х призвв до того, що цла низка картин не виходила на екрани кнотен атрв, а вдразу пропонувалася на вдеокасетах. Звичайно, було б заманливо оцнювати за допомогою тер А Б художнй рвень фльн мв. Але практика засвдчу, що й нагор прокатних рейтинн гв, внизу цих таблиць дуже часто трапляються неоднозн начн твори, як не варто розн глядати з точки зору розмрв бюджету чи популярност стун д, що створю та надсила х у прокат. КНО КАТЕГОРп Б [англ. B-movie] - зазвичай вважатьн ся чимось не вартим уваги, некасовим. Фльми категор Б виникли як цлий напрям, ман буть, лише на початку 40-х рон кв, хоча окрем подбн срчки знмались ранше. Мж ншим, бля початкв цих фльмв, як при заснуванн кнокомпанйггантв Голлвуду (наприклад, МГМ та Ворнер Бразерс), стон яли вихдц з Рос. Продюсер Вел Л ьютон (справжн його м'я Володимир ванович Левентон, родом з Ялти, племнник вдон мо актриси Алли Назимово), пропрацював на початку 30-х рокв як асистент монтажера у фльм Д. Селзнка, увйшов в сторю як зачинатель з 1942 малобюджетного кнематон графа у спецальному вддл кностуд РКО, згодом перен квалфкувався на белетриста, видавши 10 романв, у тому числ один порнографчний. Льютон був продюсером таких фльмв жахв, що стали малою класикою, як Котяче плем'я, Я гуляла з зомб, Прокляття котячого племен, Викрадач тл, Острв мертвих. У 50-т роки малобюджетне фантастичне кно пережин вало перд розквту. Щось, Муха, Вторгнення викрадан чв тл, Крапля, Амазонки на Мсяц, Напад 50-фунтово жнки низка нших сучасн них картин мають прям аналон г в кнематограф класу Б сорокарчно давнини, а деяк з визнаних касових фльмв 7090-х рокв мстять бльш прин хован цитати з того ж джерела. У 50-60-т роки некоронованим королем кно категор Б був режисер продюсер Р. Кормен, який зняв 45 повнометражних стрчок за 16 рокв сво акн тивно дяльност. Причому ц картини були вже рзними за жанром - не лише мстичнин ми екранзацями розповдей Едгара По, але й фантастичн ними фльмами (День, коли свт скнчився, Атака крабвмонстрв, Вйна сателтв), гангстерськими (Кулеметник Келл, Рзанина у день свян того Валентина, Кривава мати), молоджно-рокервськими (Лялечка-пдлток, Карнавальний рок, Двчин на з коледжу, Дик янголи, Подорож). У 1994 роц один з учнв Кормена М. Хеллман, не маючи сан мостйно роботи, був усе-таки причетним великою мрою як продюсер до створення фенон мену К. Тарантно, який начебн то без зусиль перейшов вд ман лобюджетного некасового кно (Шален пси) до середньобюджетного суперхтового (Крин мнальне чтиво). Його соратн ник Р. Родргес, який умудрився зняти Мар'яч всього за 7 тис. доларв збрати у прокат 2 млн доларв, також дстав можлин всть оперувати в подальшому у фльмах Десперадо та Вд заходу до свтанку бюджетом у межах 8-10 млн доларв. Стрмкий розвиток кно, прибутки вд якого вже на пон чатку 80-х рокв перевищуван ли прибуток вд кнопрокату, сприяв тому, що багато стрчок, як знмалися в Америц, пон чали випускати вдразу на кан сетах, минаючи стадю показу в кнотеатрах. Ще сну велика партя картин, розрахованих на крани третього свту. Див. Треш, Ктч. КНО КАТЕГОРп З [англ. Z-movie] - малобюджетн фльн ми, зроблен нашвидкуруч, зан звичай, дуже низького рвня. Фльми категор З орнтон ван на молоджну аудиторю. КНОЗРКА [англ. Star] поняття, що виникло в америн канському кно у 1910-т роки та розповсюдилось у вропейн ському кнематограф. Зазвин чай поняття зрка пов'язують з менем Д. Ласк, засновника компан Феймос плейрз, але фактично воно дтищем баган тьох незалежних, як шукан ли шлях для просування свох фльмв на екрани та отримання надйного прибутку. х наштовн хнув на цю думку успх окремих акторв у публки. Вже давно на адресу деяких фрм почали надходити численн листи палн ких шанувальникв. Не знаючи прзвищ акторв (вони на той час не зазначалися в титрах), шанувальники надсилали свою кореспонденцю безпосередньо героям кнокартин, наприклад, суворому шерифу з фльму Вддалене ранчо та н.
Чим бльше зростав потк листв, тим нагальншою стан вала необхднсть задовольнин ти законну цкавсть глядачв. Для цього у вступних титрах почали зазначати мена викон навцв головних ролей, а в прен с подавати вдомост з х бон графй та способу життя (найн частше вигадан). Реклама стар зробила свою справу. Глядач тепер знали, до кого треба адресуватися, висловн лювали сво захоплення новим кумирам. Треба зазначити, що незалежн не скупилися на оплату успшних акторв акн трис, хн гонорари зростали з феричною швидкстю. Показовими щодо цього рекорди, досягнут Мер Пкфорд. У 1908 роц вона, як нш актори отримувала п'ять доларв на день. У 1913 роц, коли на екрани вийшла картин на Це маленьке чортеня, акн триса вже отримувала 100 дон ларв надень. Псля успху цього фльму ставка зросла до 1000 доларв, а згодом дорвн нювала 10000 доларв на день. У прес повдомлялося, що ман ленька Мер отриму найбльн шу платню у свт. У конкретно сторичному значенн кнозрка - виконан вець, який максимально вдпо культ кнозрок у 20-т роки, як з'являлися в ролях прин бульцв: Р. Валентино, Р. Новарро, Г. Гарбо. У 30-т роки з утверждениям реалстичних тенденцй в американському кнематограф домнував нн ший тип кнозрки (лхлопець з нашо вулиц, своя двчин на). У таких ролях виявлян ли себе Г. Купер, Дж. Стюарт, Б. Кросб, К. Хепберн, К. Гейбл, К. Грант та н. Напередодн Друго свтово вйни у квроп, у 40-50-т роки у США на перн шому план утвердився новий герой - загублена людина (актори Ж. Габен, X. Богарт, М. Клфт та н.). Створюваний кнозрками образ формун вався у свдомост публки як з виконання, так з легенди (або Звд рубрик та виконавцв, мфу) кнозрки. У процес що дстав назву система зрок еволюц кно в бк поглибленн (star-system), мав подвйний асн ня людського образу соцальне пект. У соцологчному та екон значення кнозрки та творч номчному сенс на нй базун можливост все бльше виявлян валася стратегя зовоювання ють свою внутршню конфлкн масового глядача з метою дон тнсть. Багато кнозрок стан сягнення вдповдних деолон ли вдомими акторами. У 60гчних настанов та отримання 70-т роки Б. Бардо, Дж. Дн, високих прибуткв. Екранний М. Брандо були оточен поклон образ кнозрки малював ден ннням, схожим на культ давн ального героя. Таким чином нх кнозрок. здйснювалась настанова Голн У 60-т роки, у зв'язку з пон вуду на мф про нше життя. явою французько ново хвин З цим пов'язаний особливий л та авторського кнемато вда (перш за все зовншними даними) персонажу т чи нн шо сюжетно-жанрово модел фльму. В певному сенс кнон зрка - це типаж. На розвиток феномену кнозрки також вплинула та обставина, що пон пулярн актори 1919-1920-х рон кв (М. Пкфорд, Д. Фербенкс, Л. Гш) знмалися здебльшого в однотипних ролях, а провдн н комки (М. Лндер, Г. Ллойд, Б. Ктон) уявлялися носями постйного образу-маски. Рон бота кнозрок була можлин ва завдяки дючй у практиц американського кно суворй спецалзац наявност певних портретно-фзичних рубрик, наприклад: двчини (ллюбоньки), свтськ дами, вамп (лфатальн жнки).
графу, поняття зрки досить свордно входить в авторське кно. Тепер не ма художнього диктату зрки (але треба зан значити, що це стосуться вин ключно авторського, некомерцйного, здебльшого вропейн ського кнематографу), зрка ста елементом режисерського мфу (Анна Карна у фльмах Жан-Люка Годара, Ж а н П'р Лео у стрчках Франсуа Трюффо, Жюл'т Бнош Ден Лаван у картинах Лео Каракса, Ханн на Шигулла у фльмах Райиера Вернера Фассбндера та н.). Режисер наче патенту актора, вн - його персональн на зрка, що було характерно також для деяких режисерв попереднх десятилть. Нан приклад, союзи Марлен Дтрх Джозефа Штернберга, Грети Гарбо Морца Стллера, Люн бов Орлово Григоря Алекн сандрова й н. Останнм часом (70-90-т роки) поняття зрки ста унверсальним, кнозрн ками стають фотомодел, рок поп-музиканти, бо вс аудовн зуальн засоби тсно пов'язан (характерний приклад - Дейвд Боу або так актриси, як Лв Тайлер й Ался Слверстоун, як завдяки вдеоклпам стали кнозрками ще до ролей на великому екран).
КНОФЛЬМ -див. Фльм. КНОХРОНКА [Кно + грец. Chronos - час;
англ. Newsreel] - документальн зйомки безпосередньо з мсця подй. Пд це пдпадають репортерн ськ зйомки з гарячих точок, зйомки на офцйних заходах та з спортивних змагань. Ранн ше кнохронку демонстрували на кносеансах перед художнн ми фльмами. КТЧ, КЧ [нм. Kitsch - дешевина, несмак] - термн, який спочатку визначав поган но зроблений предмет на прон даж, а пзнше став термном естетики. Кч - принцип форн мування естетичного об'кту в галуз масово культури, потура масовим уявленням про красу, в тому числ й у кно. Слово кч, яке розповсюдин лося спочатку в культурному вжитку Нмеччини у XIX стон тт, стало згодом нтернацн ональним термном, що ознан ча цлеспрямовану обробку естетичного матералу згдно з потребами масового смаку масово моди. Кч - це утрин рувана мтаця форм, пов'язан них у масовй свдомост з прен стижними цнностями культун ри, , перш за все, фабрикаця КРИСЛАТА КЛЮКВА - цей вислв спочатку позначав нсен нтн та безглузд заяви ноземн цв про Росю та природу, люн КОМКСИ У КНО [вд англ. дей та хн звича. У Тлумачному Comics, скор, вд Comic Strip - гун словникуросйськомовипдред. мористичн розповд у малюнн Д. М. Ушакова повдомляться, ках] - тературн комкси про що вислв крислата клюква пн Фантомаса, Арсена Люпена, що шов вд опису Рос, в якому пон з'явилися у Франц, як америн верховий автор - француз пише, канськ твори про Дка Трейс, що сидв пд тнню велично першими здобули екранне втн клюкви. У кнематограф хибн лення. У подальшому з'явились фльми про Росю або фльми, кносерали 20-30-х рокв про в яких присутнй стандартний Тонку людину та Чарл Чен, перелк нацональних особлин бльш пзн твори про Лемм востей Рос: балалайка, моКошна, Мкк Сплейна та н. трйка, самовар, личаки, ведмен Кнокомкси сформувалися ще д. До реч, недавнй англйський в 30-т роки, коли, власне, й вин фльм Онгн да чудовий ник у дешевих журналах газен привд, щоб згадати цей влучн тах того часу феномен комксв. ний фразеологчний зворот! Так малюнки, як супроводжун валися текстом, як, наприклад, КУЛЬТОВИЙ ФЛЬМ Супермен, Бетмен (Лю- [англ. Cult Film] - фльм, що дина-кажан), Спайдермен ма мнмальну популярнсть (Людина-павук), Даркмен у широко публки, але виклин (Людина птьми), звертались ка величезний нтерес у певн До фантазйно-надприроднон но групи аудитор. 2е> примтивно, чуттво-примно зовншньо красивост, що пон ходить з прикладв, узаконен них у сфер високого мистецтва на рвн естетичного спожин вання привлейованих станв суспльства. Кч як принцип може втлюватися в грубих, педалзованих формах (велин косвтськ та екзотичн кномелодрами), у формах помрних, пом'якшених.
го - тому вони ближче до фанн тастики. КОРОТКОМЕТРАЖНИЙ ФЛЬМ [англ. Short F i l m ] фльм, що складаться з одндвох частин, зазвичай трива не бльше пвгодини.
ЛЮБИТЕЛЬСЬКИЙ ФЛЬМ - див. Аматорський фльм.
Трьома китами ново хвил, яка незабаром затопила Голлн вуд, вдповдно засновниками ново кномфолог стали Копн пола, Лукас, Сплберг та хн гучн фльми, як утвердилися як еталони жанрв - кримн нального (трилогя Хрещений МУВБРАТИ [русифкон батько), фантастичного (трин ване Moviebrat - кнобрат- логя Зорян вйни), пригодн ва, кнопаростки, кнопорд- ницького (трилогя ндана дя] - еру блокбастерв вдкрив Джоне). трумфальний успх фльму Мувбрати повернули кно, С Сплберга Щелепи (1975), яке все бльше тяжло до тен тобто, з появою на авансцен ратури театральност, захон нового поколння режисерв плюючий подих атракцйност, мувбратв - випускникв вдавшись до знищення жанн калфорнйських кнонститу- рових вкових меж. Та все ж тв, як черпали джерело нан таки, незважаючи на новаторн тхнення з кно та белетристин ськ прийоми режисури, все ки й виршили пдрвати оснон нове - добре забуте старе. ви старого Голлвуду новим режисерським баченням стин МУЛЬТИПЛКАЦЙНЕ стикою. КНО - див. Анмацйне кно. МОВНЕ КНО - так назин вали перш звуков кнофльми, оскльки хн персонаж розн мовляли, а не жестикулювали, як це було притаманно фльн мам ери нмого кно.
НМЕ КНО [англ. Cinema Mute;
Silent Film] - вид кнен матографу у 1895-1927 роках, коли фльми були позбавлен звуку, який синхронно запин сувався, хоча кнопоказ зазвин чай супроводжувався певним музичним акомпанементом. Орнтуватися в сюжет глян дачев допомогали титри. Розн виток кновиразност йшов по шляху ускладненя глядацького ряду, мальовничо-пластичн них монтажних конструкцй, удосконалення драматург, пристосовано до специфки нмого кно. Одним з головних прийомв емоцйного впливу став перехресний монтаж: пришвидчення темпу чергування фрагментв двох одночасних рядкв подй, як немов нагнн тають напругу. Протягом першого двадцян тирччя стор кно сформун валися основн жанри нмого кно: мелодрама, пригодницьн кий фльм, комедйний та н.
Розробка виразних засобв нмого кно привела до розун мння необхдност синхроннон го звуку. Потреба в природнх шумах особливо гостро вдчутн на у пригодницьких вонних стрчках, робили недостатньою музичну мпровзацю. Обмен женсть ммки для вираження складних почуттв взамовдн носин мж персонажами виклин кали посилення рол тексту. Зрками нмого кно у 10-20-т роки були актори Голлвуду М. Пкфорд Д. Фербенкс. Але, мабуть, найясравшою зркою нмого кно став великий Ч. Чан плй. У Рос нмий кнематон граф вдкрив акторв . Можухна, В. Холодну, видатного кнорежисера Я. Протазанова. Нме кно, досягнувши апогею свого розвитку, стало провн сником звукового кно його перемоги в середин 30-х рокв XX столття. Див. Великий нн мий.
ПАНОРАМНЕ КНО - вид кнематографу, в якому фльм зазвичай знмають одночасно на три кноплвки, при цьому на кожнй виходить третина зображення об'кту;
проекцювання здйснються трьома кнопроекторами на вдповдн н частини сильно вигнутого екрана великих розмрв (ден клька сот кв. м). ПОЛЕКРАН - вид екранн ного видовища, яке демонструн ться одночасно на деклькох (трьох бльше) екранах, розн ташованих поблизу один вд одного або ж явля собою один великий екран, при цьому зон браження проектуться на рзн н длянки цього екрана з рзн них кнопректорв. Програма для такого показу складаться з низки фльмв на одну тему, пов'язаних диною композицн ю фонограмою. ПОВНОМЕТРАЖНИЙ ФЛЬМ [англ. Feature Film] фльм, що вдповда стандарн ту щодо тривалост його перен гляду (вд 1,5 години й довше). Першим повнометражним фльмом була сторя банди Келл (Австраля, 1906).
ПОСТАНОВОЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Oroduction Film] - фльм, розрахований на привернення уваги глядача масштабами, постановками, ефектними масовими сценан ми, пишнстю костюмв декон рацй, участю кнозрок, тобто комплексом зовншнх атрибун тв, що створюють комерцйн ний успх. Постановочн фльн ми найчастш знмаються на сн торичн та мфологчн сюжети, нод це розкшн танцювальн но-музичн ревю. Постановочн н фльми найбльш розповсюн джен у США та тал. ПРКВЕЛ [англ. Prequel] фльм, який, на противагу ск-велу, розповда передсторю подй ншого фльму. Зазвичай, прквел йде за популярним комерцйно вдалим фльмом, коли не ма можливост знян ти продовження - наприклад, коли у першому фльм геро гин нуть. Так, прквелом до фльму Буч Кессд та Санденс Кд (Butch Cassidy and the Sundance Kid, 1969) став фльм Буч Санденс: юн роки (Butch and SundanceThe Early Days, 1979). Фльм Фр. Ф. Копполи Хрещений батько, частина II (The Godfather Part II, 1974) був одночасно сквелом прк велом до Хрещеного батька (The Godfather, 1972). У 1997 роц Дж. Лукас розпочав зйомн ки трьох прквелв до власного сералу Зорян вйни (Star Wars, 1977-1983). У деяких блокбастерах, таких як Термнатор-2 (1991) Суддя Дред (1995), наголос усе ще робиться на спецефекти. Але в нших картинах кошти здебльшого витрачаються на розкшн костюми та декоран ц, як, наприклад, в сторико-авантюрних стрчках Рон бн Гуд - король розбйникв (1991) Хоробре серце (1995). Останнм часом у моду ввйн шли й так екранзац, як Вк невинност (1993) та нтерв'ю з вампром (1994). У пошуках формули касовон го успху Голлвуд нада перен вагу дям напевно, створюючи продовженняпопулярнихфльмв,таких,якБетмен Смерн тельна зброя. Крм того, бльн ше нж будь-коли, увага придн ляться блискучому минулому Голлвуду. Перезнмаються так стар хти як Мис страху Диво на 34-й вулиц. Баган то нших картин, як-от, Тро чоловкв з немовлям (1987) Соммерсб (1993), рмейками широко вдомих ноземн них стрчок. Серед зростаючо клькост фльмв, навяних тен левзйними сералами, можна виокремити картини Уткач (1993) Смейка Флнстоунв (1994). Зрештою, велик витрати на створення картини зовсм не гарантують успх у глядачв. Щорчно увагу публки прин верта низка не настльки шин роко разрекламованих стрчок. Серед таких гучних темних конячок 1990-х рокв приверн тають увагу картини Привид, Наче сестри Швидксть.
РМЕИК, РЕМЕЙК [англ. Remake - переробка] - фльм, який повторю сюжет ранше знятого фльму. Рмейки хан рактерн перш за все для Голн вуду, х мета - використання сюжету, який комерцйно вже себе зарекомендував, у подн нанн з новими технчними засобами. з запровадженням звуку в кно з'явилося чиман ло звукових рмейкв нмих фльмв. Низка сюжетв, зазвин чай, екранзацй популярних творв, переносились на екран ни багато разв (Попелюшн ка - 100 разв з 1898 року, Гамлет - 74 рази, Доктор Джеклл мстер Хайд - 52, Робнзон Крузо - 44, Собан ка Баскервлей - 14 разв). У бльшост випадкв рмейк поступаться оригналу, але нод й перевершу його. Так, фльм Дж. Х'юстона Мальтйн ський сокл (The Maltese Faн lcon, 1941) був третьою й найн кращою екранзацю роману Д. Хеммета. Хоча режисери нових версй зазвичай по-свон му переробляють оригнал, нод знмаються рмейки, як з точнстю повторюють кожну сцену оригналу (Полонений Зенди, The Prisoner of Zenda, 1937 1952). нод дя вдбуван ться в ншому культурному середовищ. Вестерн Чудова смка (The Magnificent Sevн en, 1960) був рмейком стрчки А. Куросави См самурав (1954). Куросава у вдповдь зробив пародю на стилстику вестерну у фльм Охоронець (1961), який, у свою чергу, склав основу фльму Пригорн ща доларв (A Fistful of Dollars, 1964), що поклав початок жанн ру спагет-вестернв. Останнм часом, у зв'язку з браком нових дей, у Голлвуд все частше знмають посередн рмейки старих американських або ноземних (найчастше французьких) картин. Навть сюжети, як видаються за орин гнальн, нод виявляються зан позиченими. Наприклад, оснон вою фльму К. Тарантно Шан лен пси (Reservoir Dogs, 1991) був епзод стрчки Р. Лама Мсн то у полум' (Гонконг, 1986).
ЗО САСПЕНС [англ. Suspense неспокй, занепоконня чен канням, напруження] - у кно сюжетне напруження. Тю чи ншою мрою саспенс необхдном елементом майже будьякого жанрового фльму, але особливо притаманнний детекн тиву, трилеру та фльму жахв. Атмосфера саспенса створюн ться поднанням багатьох зан собв, зокрема, операторською роботою (незвичайн кути зйомки, ефект пдглядаючо камери тощо);
музикою та звун ковими ефектами (нервовий, гнтючий ритм, використанн ня незвичайних нструментв тощо);
художнм оформленням кадру (незвичайнстю оточенн ня, пдкресленням значущих деталей), а також численними акторськими й режисерськими засобами. Визнаним майстром саспенсу англо-американський рен жисер А. Хчкок, який вртуозн но використав технчн засоби кно для того, щоб викликати у глядача стан занепоконня. Хчкок або будував сво фльми як послдовнсть гострих ситун ацй з видовищним, драматичн ним розв'язанням, як, наприн клад, у фльмах ноземний кореспондент (Foreign Correн spondent, 1940), На пвнч чен рез пвнчний захд (North by Northwest, 1959), або нагнтав напруження поступово, тонкин ми штрихами, готуючи фнальн ну конфронтацю й розв'язку Пдозра (Suspicion, 1941), Вкно надвр (Rear Window, 1954). нод саспенс ефектно викон ристовуться у комедях (Женев'ва, Genevieve, 1953);
прин годницьких фльмах (Моб Дк, Moby Dick, 1956), драмах (Маленька задня кмната, The Small Back Room, 1949, класичн на сцена знешкодження бомби), мелодрамах (У цьому наше життя, In This Our Life, 1942). В авторському кно елементи саспенсу свордно застосував М. Антонон: Фотозбльшення (Blow-Up, 1966), Професя: репортер (Professione: reporter/ The Passenger, 1974) та н. СЕКСБОМБА [англ. Sexbomb] - характеристика кнон актриси, амплуа яко зводитьн ся до зваблювання чоловкв появи сексуального бажання у чоловчо категор публки. Часто акторська майстернсть подбних актрис пдмнятьн ся яскраво виявленими сексапльними зовншними даними. Див. Вамп.
СЕРАЛ [вд лат. Series низка;
англ. Serial]. 1. Багатосерйний фльм (часто телефльм), об'днаний диною наскрзною сюжетною дю. 2. Послдовнсть фльмв (зазвичай телевзйних), кон жен наступний з яких розвин ва сюжетну ню, розпочату попереднм. Бува, що чергова серя знматься у той час, коли демонструться одна з поперен днх, а сценарист ще не зна, чим варешт-решт закнчитьн ся сторя, автором яко вн . Найперший серал - Що тран пилось з Мер? (СЛА, 1912). Одним з найбльш популярних голлвудських сералв вважан ться пригодницький фльм Космчний корабель у Незнан не (1936), вн був також одн ним з найбльш дорогих серн алв (близько 350 тис. доларв). Псля Друго свтово вйни зацкавленсть у кносералах зменшилась, зате незаперечн переваги серал отримав на тен лебаченн, де з успхом розвин ваться й сьогодн. СЕРп [англ. Series] - багатон серйний фльм, на вдмну вд сералу не пов'язаний диним сюжетом, але вдрзняються певною спльнстю для всх серй - диним головним ген ром (героями), подбним хан рактером сюжету, який розвин ваться згдно з розробленою формулою. сну цла група фльмв, як не передбачалось перетворювати у сер, але як спровокували створення свох сквелв (продовжень) - Дракула (1931), Франкенштейн (1931), Людина-невидимка (1933), Лесс повернулася дон дому (1943). Наприкнц 1970-х рокв сен р переживали свй ренесанс. у форм прибуткового сквелу - науково-фантастичн фльн ми Зорян вйни, Зоряний шлях, бойовики ндана Джоне, Супермен, Рокк, Рембо, комед Полцейн ський з Беверл-Хллз, Полн ця нравв. Нумерувати назви стало особливо модно у 70-т роки (Рокк, 1976 - 1990). Сер давн як сама тератун ра. - давню традицю неважко прослдкувати з часв Гомера. Тльки-но кнопромисловсть досягла певного рвня розвин тку, сер були впроваджен й у кно. Це вдбулося пд вплин вом деклькох факторв: роман нв з продовженнями (Три мушкетери, Шерлок Холмс), книжок з одним тим же геро м, як перодично бачать свт (Нк Картер або Фантомас), а також романв - фейн летонв, як друкувалися ще вд епохи романтизму з номеру в номер великими накладами. Приблизно з 1907 року квн ропу заполонили невелик книжечки, як виходили щонен дл з яскраво розфарбованими обкладинками, надрукован дуже стислим шрифтом. Дешен в книжки пригод Нка Картен ра, Ната Пнкертона, Буффало Блла, Моргана-прата - вихон дили багатьма мовами. Перш кносер з'являються на початку минулого столття: Франця - Нк Картер (1908);
Даня Нат Пнкертон (1909);
Америка - Що сталон ся з Мер? (1910). Перш сер з (перехдним сюжетом) очкун ванням продовження - Прин годи Кетлн (1913). Перше мжнародне визнання здобули сер з кносералв Небезпечн н пригоди Полни (лPerils Paн uline, США, 1914, угол. Рол П. Байт), Фантомас (Франн ця, 1913, 5 сер.), Згомар (Франця, 1913), Вампри (Франця, 1915, 20 сер.), Протеа (Франця, 1916), Жюдекс (Франця, 1917). Кносер являли собою окрем фльми з завершеними сюжетами, об'днан спльним головним гером або героями, схожим стилем, виробленою формулою - сюжетною схен мою. Найбльш вдом - Бетмен, Супермен, Джеймс Бонд, ндана Джонс, Зон рян вйни, Мцний горшок, Смертельна зброя, Чуж, Горянин, Рембо, Рокк, Полцейська академя, Нан зад у майбутн. Багато геров сералв перекочували в кно з газетних комксв (Бетмен, Супермен, Дк Трейс, Бак Рон джерс та н.). Найдовша серя про Дж. Бонда (бльше 20-ти серй, див. Бондана) жахи Кошмари на вулиц В'язв, П'ятниця, 13, Хеллоун. Часто фльм спочатку не зан думувався навмисно як серя, але комерцйний успх спонун кав творцв продовжувати розн робку золотоносно жили. Так з'являться сквел (фльмпродовження, див. Сквел) (Парк юрського пероду, Термнатор). Набагато рдше зустрчатьн ся прквел (фльм-передсторя, див. Прквел), коли розповн даться про под, як передуван ли фльму - оригналу (першон джерелу) (найбльш вдомий Зорян вйни).
С-Д-АЙ [англ. C-D-A] - нан зва системи на компакт -дисках, яка дозволя глядачам за допон могою спецально) комп'ютерн но програми взамодяти з зон браженням (тобто змнювати його). За допомогою ц систен ми знят й деяк гров стрчки. Див. нтерактивне кно. СКВЕЛ [англ. Sequel - рен зультат, наслдок] - продон вження комерцйно успшного фльму, зазвичай, з тими ж сан мими акторами у головних рон лях. Продовження популярних картин з'являлись ще у перод нмого кно: Шейх The Sheik (1921) Син шейха (The Son of the Sheik, 1926). У 30-т роки особливо часто знмалися прон довження популярних фльмв жахв. Зразком сквелв, як зберен гли високий рвень оригналу, може бути серя стрчок про Тонку людину (Тонка людин на, The Thin Man, 1934, п'ять сквелв до 1947 року). нод оригнал продовження пов'ян зан лише формальною спльн нстю персонажв: так, сквел фльму жахв Котяче плем'я (Cat People, 1942) був поетичн ною притчею про дитинство та дитяч страхи (Прокляття котячого племен, The Curse of the Cat People, 1944). У подальн шому, однак, продовження все частше поступалися оригнан лам. Автори фльму-хта, наман цавши золоту жилу, починан ють розробляти, так би мовин ти - нов пригоди улюблених геров. Часто фльм-продовження отриму порядковий номер, а грають у ньому т сам актори. Першим сквелом з цифрою в назв був фльм Квотермасс-2 (Quatermass II, 1957), однак розповсюдин лась ця тенденця лише на меж 70-х-80-х рокв, з появою низки пронумерованих продовжень фльмв Рокк (Rocky, 19761990) Супермен (Superman, 1978-1987). Сучасн сквели часто механчно дотримуютьн ся вдало формули оригналу, не вносячи до не нчого нового. Вийнятком три фльми сер Чужий (Alien, 1979 - 1992), як належать до рзних жанн рв. нод мж появою оригнан лу сквелу минають десятки рокв: за Чарвником з крани Оз (The Wizard of Oz, 1939) продовження вийшло через 46 рокв - Повернення в Оз (Return to Oz, 1985). Тепершнм блокбастерам це не загрожу: майже кожний ко З СТЕРЕОСКОПЧНЕ КНО, СТЕРЕОФЛЬМ [вд грец. Steн reos - твердий, просторовий + Skopeo - спостергати;
англ. Naн tural Vision Film] - вид кнеман тографу, технчн засоби якого створюють у глядача люзю об'мност об'ктв, зображен них на екран. Ще понери кнематогран ф, так як Вльям Фрз-Грн брати Люм'р, експерементуСНЕРАМА [англ. вали з стереоскопчним, або Cinerama] - система панорамн тривимрним, зображенням ного кна, в якй фльм знман на кноекран. Вони винайшли ться деклькома кнокамеран системи, за допомогою яких дв ми демонструться на сильн кноплвки, пофарбован у черн но вигнутому екран великих воний синьо-зелений кольон розмрв, що створю у глядача ри одночасно проектувались люзю присутност;
рзновин на екран для перегляду крзь дом широкоформатного кно. спецальн окуляри з аналогчн но пофарбованим склом. С П А Л Ь Н И Й ВАГОН [англ. Перший стереоскопчний Sleeper] - неперспективний гровий фльм - Сила коханн фльм, показ якого не супрон ня - побачив свт у 1922 рон воджувався попередньою рен ц в чорно-блому варант. кламою, але який здобува нен У 1930-т роки були винайден сподваний комерцйний успх: поляризацйн свтлофльтри, Marty (Marty, 1955), Домашн як дозволяли контролювати ня вечрка (House Party, 1990), кльксть свтла, яке потраплян Кримнальне чтиво (1994), ло на кноплвку. Це надало Вдьма з Блер (1997). можливсть розпочати експен рименти з кольоровим стереон мерцйний успх велико студ супроводжуться неминучим продовженням. За межами Голлвуду сквели з'являютьн ся рдше. Ункальним експен риментом серя продовжень, знятих Ф. Трюффо псля свого багато в чому автобографчнон го фльму Чотириста ударв (Les Quatre Cents Coups, Франн ця, 1959), в яких простежутьн ся значний взрзок життя (на протяз двадцяти наступних рокв) його альтер-его Антуана Дуанеля. Див. Прквел.
СТАРЛЕТКА [англ. Starlн et] - молода початкуюча актрин са, яка ма гарн зовншн дан.
скопчним кно, як одночасно здйснювались у Нмеччин та тал. Але маштабне використанн ня стереоскопчного кно розн почалося лише у 1950-т роки, коли Голлвуд шукав змоги повернути глядача. Картина А. Оболера Диявол Бвана стала одню з перших стрн чок, створених великими кнон студями у 1952 - 1954 роках. Бльшсть з них були пригодн ницькими приголомшували публку тим, що створювали люзю, наче палаюч стрли, стрибаюч тварини, потяги, що втратили управлння кинуте камння рухаються з екрана безпосередньо у залу до глян дачв. Нажаль, спецальн окун ляри, необхдн для перегляду стереофльмв, спричиняли глядачам чимало незручностей з часом вдвдувансть таких сеансв рзко знизин лась. Спробу оживити нтерес до стереокно було знову зрон блено в 1995 роц, коли прин годницький фльм Крила вдн ваги продемонстрували у 120 кнотеатрах по всьому свту. У СРСР перший стереоскон пчний художнй фльм Конн церт побачив свт у 1940 роц. Широкого розвитку стереоскон пчне кно в СРСР не дстало.
СУБРЕТКА [фр. Soubrette, вд Прованс. Soubret - ман нрний] - акторське амплуа: спритна, винахдлива служн ниця, яка допомога свом госн подарям в хнх любовних нн тригах. Виникло в талйськй комед дель арте, перейшло у французьку комедю. Див. Амплуа. СУБСАХАРСЬКЕКШО значну популярнст у зарубжн них кнокритикв мали фльми, знят у кранах на пвдень вд Сахари. Головною рушйною силою цього субсахарського кно був С. Усман з Сенен галу. Його короткометражка 1962 року Людина з взком стала першою з картин, як пон бачили свт у кранах Чорно Африки. Вн розробив власний стиль з широким використанн ням натурних зйомок непрон фесйних виконавцв. У таких картинах, як Чорношкра з... (1966) Ксала (1974), що ознан ча прокляття, вн висвтлив рзномантн сторони життя Сенегалу до псля здобуття незалежност вд Франц. ншою центральною темою творчост Усмана був конн флкт мж мсцевими традицн ями сучасним суспльством. Ця проблема привернула увагу й багатьох нших кнематогран картини зажили широко мжн фств Чорно Африки. Серед народно слави. Але не вс вони них слд вдзначити С. Сссе з мають популярнсть у себе Мал, М. Хондо з Мавритан, вдома, бо мсцева публка зден . Уедраого з Буркно-Фасо С. бльшого нада перевагу прин Фай з Сенегалу (перша жн- годницьким стрчкам з-за корн ка-режисер того регону). хн дону.
ТЕЛЕВЗЙНИЙ ФЛЬМ, ТЕЛЕФЛЬМ - фльм, створен ний спецально ддя демонстран ц у мереж телевзйного мовн лення. Знматься кнознмальн ною камерою (з урахуванням того, що кутов розмри екрана телевзора нш, нж у кноекран на) або фксуться на магнтнй стрчц. Пд час зйомки телевн зйного фльму зазвичай врахон вуються особливост сприйнятн тя кнозображень з телеекрана, пов'язан з тим, що кутов розмн ри екрана телевзора менш, нж у кноекрана. З урахуванням цих особливостей композицйн на побудова зображальн засон би телефльму мають свою спен цифку: в ньому переважають середн й крупн плани, вдсутн або наявн у незначнй клькосн т загальн плани, зазвичай менн ше деталей на середнх планах тощо. З 70-х рокв усе бльшого розповсюдження набува прон цес переведення на кноплвку телевзйних фльмв, записан них на магнтнй стрчц. Перен ведення вдбуваться за допон могою спецально апаратури перезапису. ТРАВЕСТ [фр. Travesti, вд Travestir - перевдягати] - акн торське амплуа;
актриса, яка викону рол хлопчикв, пдн ткв, двчаток, а також рол, що потребують перевдяганн ня у чоловчий костюм. Див. Амплуа. Навчальне кно [англ. Teachн ing Film] - рзновид наукового кнематографу, який об'дну фльми, призначен для викон ристання у середнй та вищй школ, а також в нших освтнх закладах.
ФАБРИКА МРЙ [англ. Dream Factory;
Dream Works] яксна характеристика кно. Термн виник в Америц у 30-т роки минулого столття, у перн од виходу суспльства з депрен с, звльнення вд жахливого тягаря невпевненост не лише ФЛЬМ-ВИСТАВА - екран в майбутньому, й у тепершн нзаця театрально вистави, ньому. Фабрикою мрй нан здйснена з урахуванням осон зивали Голлвуд, який зден бливих зображальних виран бльшого створював далек вд жальних засобв кномистен дйсност солодкуват фльми цтва. Зберга, зазвичай, постан з обов'язковим хеп-ендом, що новочний задум театрально вддаляли вд реальност й зан вистави й акторське трактун нурювали глядачв у мр. Див. вання образв. Пд час зйомки Голлвуд, Велика люзя, дя нод перемщуться з сцен Великий нмий. ни до павльйонв кностуд на натуру. ФЛЬМ [англ. Film - плвка] 1. Сукупнсть зображень ФЛЬМ ФОРМУЛИ [англ. (кадрв), послдовно розмн Formula Film] - фльм, зроблен щених на кноплвц (або на ний за випробуваним зразком, вдеомагнтофоннй стрчц), який працював у минулому , пов'язаних диним сюжетом мабуть, працюватиме знову, бо призначених для вдтворення аудиторя зна, чого очкувати: на екран. Фльм результатом Джеймс Бонд (James Bond), колективно прац знмально Перр Мейсон (Perry Mason), групи, до складу яко входять Murder She Wrote, Matlock. сценарист, режисер, оператор, художник, композитор, монн ФЛЬМИ-ГГАНТИ - осон тажер, звукооператор (в грон бливий вид кнопродукц вому фльм) актори. З точки у США, що виник через конн зору технчних особливостей куренцю з телебаченням, як фльми подляються на нм, тривають бльше трьох годин, звуков, чорно-бл, кольоров, на сюжети з Ббл, античност, широкоформатн, широкоекран, панорамн, стереоскопчн. 2. Окремий твр кномистен цтва: художнй (гровий), мульн типлкацйний, хронкальнодокументальний, науково-пон пулярний, навчальний фльми.
середньовччя. До постановки фльмв-ггантв залучаються видатн режисери, в них знман ються десятки зрок, величезн гонорари яких разом з цифран ми витрат на декорац, костюн ми, реквзит, оплату статиств широко рекламуються. Серед таких фльмв: Бен Гур (1960, реж. Вльям Вайллер), Сд (1961, реж. Ентон Манн), Клен опатра (1963, реж. Джозеф Маркевич). Фльми-гганти набули найбльшого розповсюн дження з кнця 50-х - до середн ини 60-х рокв.
лин). лише у 1911 роц фльми збльшилися до двох навть трьох частин. На початку XX столття фльми продавалися на фути, Клейн прокатникам, як кун пували у нього картини, радив не складати програми з картин однаково довжини. Якщо ви купути 2 тисяч футв, повчав Клейн клнтв, то треба один фльм узяти великий завдовжн ки у 850 футв. Це буде ваш гон ловний фльм - фчер, я к и й рекламувати треба особлин вим чином, окремо. Клейн був упевнений, що подбний спон ФЧЕР [англ. Feature] - грон сб подавання програми знан вий фльм завдовжки бльше чно ефективнший, нж якби тисяч метрв. Цей термн, що реклама була розподлена рвн означа в Америц, зокрема, номрно на деклька стрчок окрасу програми, увв у вжиток однаково довжини. Поняття у кнематограф ще в 1904 роц фчер було спершу пов'язан Дж. Клейн з кнокомпан Ка- не, таким чином, не стльки з довжиною, скльки з якстю лем. Перш п'ятнадцять рокв сн картини. Фчерз покликали нування американського кно до життя бум кнотеатрв, як пов'язан виключно з одночасн геть змнилися. Див. Повнон тинними фльмами (10 хвин метражний фльм.
вдзнача у свой книз Левова ХАЛТУРА [англ. Quickie] - частка, що вдомий продюсер м а л о б ю д ж е т н ф л ь м и, зрон Лус Мейр домагався введенн блен з невеликими затратами ня хеп-енда у фльм Тесе зазвичай низько якост. Деяк з роду д'Ербервллей (1924). з цих фльмв належать до катен Марно режисер М. Нейлан горй Психотронк Кемп. посилався на роман Т Гард, Див. Треш. на закономрний розвиток сюн жету й образв , нарешт, прон Хт [англ. Hit - удар, вдале сто на здоровий глузд. Голова влучання] - окраса сезону, твр фрми МГМ був невблаганн (зазвичай - новинка), який ним. Тод Нейлан став виман користуться сенсацйною пон гати, щоб виршальне слово пулярнстю , як наслдок, фн було за глядачами. На одному нансовим успхом. Див. Блок- з попереднх переглядв публн ц показали цей фльм з обома бастер. кнцями. Глядач, звичайно, ХУДОЖНЙ ФЛЬМ [англ. надали перевагу трагчному. Fiction Film] - у найбльш Але Мейр все-таки наполг, уживаному значенн те саме, щоб у прокат надйшли два ван що й гровий фльм - кнострчн ранти одн т ж картини, ка з вдзнятою на нй вигаданою власники кнотеатрв повин ситуацю, в основ яко лежить були сам обирати копю з тим художн вдтворення життвон чи ншим кнцем. Дзнавшись го матералу. Жанров рзнон про наругу над його дтищем, види грового фльму - кно- Т. Гард обурився. Але вс його роман, кноепопея, кноновела. протести були залишен фрн У найширшому значенн - взан мою без вдповд. гал твр кномистецтва. Захоплення щасливими кнн цями у голлвудських фльмах ХЕП-ЕНД [англ. Happy дйсно мали масовий характер. End - щасливе завершення] - У 1955 роц була опублкована одне з основних правил для низка матералв адмнстран голлвудських кновиробникв ц виробничого кодексу, серед у ЗО - 50-х роках XX столття. яких, зокрема, була таблиця Так, американський журналст вдсоткового спввдношення кнокритик Босл Кроутер щасливих нещасливих кнцв голлвудських фльмв за перн од з 1947 по 1954 рк. Вона вин глядала так:
1947 87,4 1948 88,6 1949 90,8 1950 85, не лише для численних голлвудских картин на сучасному матерал, але й для фльмв 1951 83,9 1952 87,0 1953 86,2 1954 84, 49, 57, 29, 65, 47, 16, 39, 59, Цифри демонструють, що щасливий кнець не випадн ковсть, не примха того чи нн шого продюсера, а продумана полтика Голлвуду. Головний принцип дуже простий: глян дач повинен покидати кнотен атр розмллим заспоконим. Для цього пдходять будь-як засоби. Вульгарна мелодраман тичнсть, використання формун ли Хлопець зустрв двчину як основного змсту характерн про минуле. Див. Нжний рен алзм. ЦИРКОРАМА [Circarama] вид кновидовища, в якому зображення з використанням дев'яти кнопроекторв прон ектуться на коловий екран з кутом огляду 360. Циркоран ма була розроблена спецальн но для Дснейленда. Перший фльм за системою циркоран ми був створений В. Дснем у 1955 роц.
ШИРОКОЕКРАНН ЕПОн ПЕп - головною зброю Голлн вуду У боротьб з телебаченням стали широкоекранн епопе. Починаючи з картини Кнга Вдора Вйна т мир (1956) була зроблена низка так званих блокбастерв, фльмв, як ряснли дорогими декорацян ми, розкшними костюмами, зоряними складами виконавн цв, а часто й тисячами статисн тв. Вдтепер картини всх жанн рв робилися лише у широкон форматному варант. Але найн бльше кностуд пишалися сторичними мелодрамами, дя яких розгорталась у бблйн або античн часи. Вважалося, що саме так фльми наочно ден монстрували переваги великон го екрану перед телевзйним. Спочатку так стрчки приверн тали увагу публки, особливо псля того, як Бен Гур Вльяма Вайлера (1959) здобув 11 Оскарв. Але через три роки вд грандозних постанон вок довелось вдмовитися, псн ля того, як Клеопатру Джозен фа Лео Манкевича - на той час найдорожчий фльм (43 мльн йони доларв) - спткала прин голомшлива невдача. ШИРОКОЕКРАННИЙ ФЛЬМ [англ. Large Screen Film] - технологя кнозйомки. У 1950-т роки телебачення мон гло задовольнити публку лише чорно-блим зображенням на маленькому екран. Тому кнобоси прийшли до цлком лон гчного висновку, що можна пон вернути глядачв у кнотеатри, запропонувавши м яскраве шин рокоекранне видовище, та ще й з стереофончним звуком. Технологя широкоекраннон го проектування розроблялася ще у 1920-т роки. Серед перших подбних систем було й Полбачення, створене А. Гансом. Але першою широкоекранною системою у 1950-т роки стала Снерама. Спочатку вона зан стосовувалася для навчання авацйних стрльцв пд час Друго свтово вйни. Снерама створювала ширше зображення на екран н, знмаючи кожен епзод трьома кнокамерами, розтан шованими у трьох рзних мсн цях. - камери утворювали правильну дугу розпочинан ли роботу синхронно. Потм три кноплвки проектувалин ся на широкий напвкруглий екран трьома проекторами, що дозволяло отримувати зон браження у шсть разв бльн ше вд стандартного. Публка, яка дивилась так картини, як Це Снерама (1952), не лин ше розташовувалась наче в самому центр д, але й наче переживала т ж вдчуття, що й персонаж на екран. Снерама мала значну пон пулярнсть у глядачв, однак вона не знайшла широкого застосування через надмрн ну цну та чималу трату часу на зйомки. Згодом було ствон рено систему Снемаскоп, яка давала зображення вдвче ширше за звичайне й до того ж мала стереозвук. Вона тан кож спочатку розроблялася з вйськовою метою для танкон вих перископв. Снемаскоп дозволяв розмстити ширше зображення на стандартну 35-млметрову кноплвку. Кнопроектор був споряджен ний спецальним об'ктивом, який немовби подовжував зон браження, проектуючи його на вигнутий екран. Першою картиною, знятою за допомогою подбно технон лог, стало сторичне полотно з стор Давнього Риму Тога (1953) Генр Костера. успх перевершив ус сподвання, протягом двох рокв бльшсть кнотеатрв на Заход були пен реобладнан пд широкоекранн не кно. Згодом з'явилася й низн ка нових систем. Наприклад, незалежний продюсер М. Тодд використав при зйомц мюзин клу Оклахома! (1955) систен му Тодд-АО. У нй застосовун валися ширококутов об'ктин ви плвка завширшки 70 мм. Але у 1960 роц вс кностуд перейшли на систему панавжн, яка давала бльш чтке та яскраве зображення, нж ус нш широкоекранн системи.
СТОРЯ ТЕОРЯ КНО АБСОЛЮТНИЙ ФЛЬМ [Absolute Film] Ч див. Аванн гард. АБСТРАКТНИЙ ФЛЬМ [англ.
Abstract
Film, вд. лат. Abstractia Ч в д в е р н е н н я ] Ч один з видв авангардного мистецтва. Абстрактн фльн ми з'явились у квроп (Нмечн чина) у 1919 роц. В. Егелнг Г. Рхтер зробили спробу нан дати рухливост мальовничим безпредметним композицн ям за допомогою кнокамен ри. Вони назвали цей досвд чистим, лабсолютним або лабстрактним кно. У 20-т роки у Нмеччин абстрактн фльми знмали: О. Фшенгер (Етюди, П'ятий танець Брамса), В. Рутман (Опуси 1, 2, 3);
у Франц Ч ф. Лже (Механчний балет), М. Рей (Повернення до розуму Емак Бака). У фльмах Рея були знят спрал з паперу, булавки, удзики, срники, як чергувалися з крупними план нами предметв, що рухались (див. Авангард).
У США режисер Р. Стейнер зняв фльм Н 2 0, який являв собою монтаж свтлових вдн блискв на вод, що створюван ли безпредметн композиц. У США псля Друго свтово вйни абстрактн фльми посн ли значне мсце серед лексперин ментальних фльмв. У галуз абстрактного фльму працюн ють режисери Д. Дейвс, Д. Белсон, Д. Александр, Л. Твлжиллес, Р. Люс, Ф. Стоффейкер, М. Б'ют, Т Немет. Див. Пдн пльне кно. Канадський режисер Н. Мак-Ларен зняв фльм Геть нудн турботи (1950), в якон му тонк свтлов н рухан ються чорним тлом пд музику джазу. Режисери абстрактних фльмв часто оперують рухн ливими нями кольоровими плямами, як створюють безн предметн композиц, в окрен мих випадках використовують образи реального свту, спотвон рен у процес зйомки до того, що хня сутнсть випада з уван ги глядача. Творц абстракн тних фльмв нод викреслюн ють безпредметн композиц на засвченй чорнй кноплвн ц, використовують кольоров дими, спецальн фльтри, розн ливають фарбу перед об'ктин вом кнокамери тощо. Досвд абстрактних фльмв у значнй мр був використаний у мульн типлкац. Абстрактн фльми позбавлен самостйного знан чення у кномистецтв лише похдними вд абстракцонзму в живопису. У кнц 60-х рокв пошуки в абстрактному кно були пракн тично припинен, лише англйн ський режисер Птер Грнауей у свох раннх опусах, включно з картиною Падння (1978), використав технку абстракн тного фльму. АВАНГАРД [вд. фр. Avant-gard, вд Avant Ч перед + Gard Ч охорона, гвардя] Ч тен чя у кнематограф, найтснн шим чином пов'язана з загальноноваторськими тенденцями, що дстали бурхливий розвин ток у вропейському театр, живопису й тератур 20-х рон кв у Франц, Нмеччин, Рос. Практична дяльнсть режисерв-авангардиств невд'мна вд хньо значно теоретично дяльност, обумовлено прагн ненням знайти тамницю нон во образност, властиво лише кнематографу, в пошуках режисери спирались на теор нших мистецтв. Французький авангард найчастше звертався до дон свду живопису Ч мпресонзн му (Лихоманка Л. Деллюка, 1922;
Незрадливе серце Ж. Епштейна, 1921;
Дочка води Ж. Ренуара, 1924), сюррен алзму (Мушля й священик Ж. Дюлак, 1924;
Андалузький пес Золотий вк Л. Бунюеля у спвпрац з Сальвадором Дал, 1928 1930), абстракцон нзму (П'ять хвилин чистого кно А. Шометта, 1926;
Механ нчна фотогеня Жана Гренйона, 1925). Пошуки чистого кноритму, однак, узгоджуван лися з французькою традицн ю сюжетного кно (Антракт Рене Клера, 1925). Крм Бунюеля Дал автори не виявляли нтересв до сон цальних тем, революцйнсть французького авангарду обн межувалась спробою епатажу буржуазно публки за допомон гою новаторсько форми. Перен живши свй занепад на початку 30-х рокв, авангард проте спран вив грандозний вплив на тан ких майстрв кно, як Бунюель Ж. Кокто, а фльм З приводу Нцци Ж. Вго, який не входив до жодного руху, до сьогодн називають серед шедеврв кноавангарду по-французьки. Нмецький авангард почав з ложивлення абстрактних зображень. Ус четверо його найвдомших представникв (В. Еггелнг, X. Рхтер, О. Фшнгер, В. Руттман) були художниками-абстракцонстами. У 1919 р. Еггелнг перший з них зняв Вертикально-горин зонтальну месу (1920) , нарен шт, Дагональну симфоню (1922). А Ритм 21, 24 25 (1926) Рхтера, Опуси, 1Ч4 (1923Ч1925) Руттмана, Впран ви 6 - 8 так дал (1929-1932) Фшнгера експериментували з кнематографчним ритмом, використовуючи рух абстракн тних малюнкв багато в чому прокладаючи шлях сучасн нй анмац. Еггеллнг помер у 1925 p.. Фшнгер Рхтер з кнця 30-х рокв працювали у США. Рхтер серйозно зан ймався питаннями теор мисн тецтва кно. Руттману вдалося вирватися за меж абстракцон нстського авангарду, викорисн товуючи його кращ прийоми, коли вн зняв фльми Берлн Ч симфоня великого мста (1927) Мелодя свту (1929), як нин класикою свтовон го кно. Авангард у 20-т роки сприяв утвердженню кно як мистецтва. Вн допомг розшин рити можливост грового дон кументального кно. Росйський авангард був тсно пов'язаний з загальним пднесенням мистецтва псля жовтнево революц 1917 року вдрзнявся рзноплановстю, пошуки велися як у галуз кнодокументалзму (фльми Дзии Вртова), так в гровон му кнематограф, який явно перебував пд впливом театру (ФЕКС, фльми Г. Кознцева Л. Трауберга). Багато вдомих режисерв знмали пдкреслено полтично ангажован стрчки, причому в найрзномантнших жанрах Ч сторико-революцйному (С. Ейзенштейн, О. Довн женко), комедйному (Л. Кулен шов). Дяч росйського аванн гарду, як в подальшому стали зовсм рзними за спрямуванн ням, але великими художникан ми, залишили неоцненну теон ретичну спадщину. АВСТРАЛЙСЬКА ХВИЛЯ [англ. Australian Wave] Ч найн бльш визначн фльми зрон блен в Австрал за перод з 1969 по 1981 роки. Псля Друго свтово вн йни в Австрал виробництво художнх фльмв практично зйшло нанвець, через те, що прокат опинився в ноземцв. Стан австралйського кно погршувався ще й вдсутнсн тю глибоко культурно традин ц, спроможною протистояти чужим стандартам. Вддален нсть крани вд квропи та Амен рики ще довгий час буде вван жатися головною причиною культурного провнцалзму. У цьому слд шукати причину того, що технчно провдна все бльш багатша економчно Авн страля не лише не спромоглася протиставити свом технолон гчним досягненням успх у ган луз тератури мистецтва, але й навпаки, втрачала талановин тих художникв, як почали вин жджати за кордон уже в 30-т роки (досить лише назвати акторв С. Оллгуд, Е. Флнна, П. Фнча). Аналогчна доля пен реслдувала до 60-х рокв кн но, хоча воно мало й фнансову, й технчну базу, створену занон во за голлвудською моделлю псля появи звуку. Володли австралйц й дон статньо квалфкованими кан драми, тому пслявонна крин за кнематографа самотнього континенту могла здатися не зрозумлою. Але в будь-якй кран з невеликим населенням (близько 15 млн) дуже незнан чним виробництвом домну кнопрокат, який робить ставн ку на демонстрацю зарубжних кнострчок. Будь-яка кризова ситуаця згубно вплива на кн новиробництво, але мало пон значаться на прокатних комн панях власниках кнотеатрв. Пслявонне малокартиння погршувалося ще й тим фактом, що майже половина фльмв, як побачили свт за двадцять пслявонних рокв, знят анн глйцями й американцями. Як зазначали австралйськ кнон знавц, американськ режисери зверталися до мсцево тематин ки лише тому, що голлвудськ фрми не бачили ншого способу використовувати прибутки вд прокату американських фльн мв, заморожен урядовими обмеженнями на вивз валюти. Американц просто перен носили до екзотичного нен звичного для власно публки оточення традицйн голлвудн ськ сюжети, ситуац та персон наж. Для американських прон дюсерв Австраля виглядала деальним мсцем для постан новок вестернв дитячих прин годницьких драм. Нечисленн фльми австралйських режин серв не вдрзнялися жанрон вою рзномантнстю: деклька бографчних стрчок, пригодн ницьк фльми для дтей, мелон драми, австралйськ вестерни, як згодом набули кумедного визначення кенгуру-вестерн. У цлому кнематографчна сцена Австрал 1945Ч1968 ро кв виглядала бльш нж бдно. Одужання почалося лише нан прикнц 60-х унаслдок ршенн ня уряду вкласти кошти в мисн тецтво включно з кно. Першою ластвкою нових тенденцй у кн но Австрал став фльм Тма Верстала л2000 тижнв (1969). Через два роки три новачка Ч П. Вейр, Б. Хенннг О. Хоуз зняли фльм Тро в дороз. У тому ж 1971 роц П. Вейр зан ворожив публку сповненим вигадки й похмуро рон фльн мом Хоумсдейл.Третм сюрпн ризом 1971 року став фльм Лелека Т. Верстала. Першим загальновизнаним твором лавстралйсько хвин л став фльм Пригоди Бар Маккенз (1972) режисера Б. Брсфорда. Безпрецедентн на популярнсть цього фльму переконала прокатникв у тон му, що австралйськ фльми спроможн з успхом конкурун вати з зарубжними, а публка може оцнити талановит твори нацонального кнематографа. Успх Брсфорда вдкрив шлях картинам його молодих колег, як змогли запропонувати пун блц 70-х рокв цлу низку орин гнальних за баченням, змстом формою викладення фльмв. Разом вони й склали лавстран лйську хвилю, робити виснон вок про яку найкраще за твон рами дерв Ч Т. Верстала, Б. Брсфорда, П. Вейра, Ф. Скепес, Д. Дайгена Д. Кромб. Нове десятилття знищило над на подальше пднесенн ня австралйського кнематон графа. Лдери лавстралйсько хвил перехали до квропи або до Голлвуду: Д. Мллер (Безумний Макс, ствкськ вдьми);
П. Вейр (Зелен на карта);
Ф. Нойс (Мертвий штиль, гри патротв, Трсн ка);
Д. Маккенз, Б. Брсфорд (Водй Мс Дейз);
Ф. Скепес (Росйський Дм). Рдксн успхи, як-от Данд на прзвисько Крокодил, спиралися на зарубжн стереон типи, спекулювали на австран лйськй екзотиц й не мали нчого спльного з характерами знахдками забуто лавстран лйсько хвил. Дя найкращих стрчок авн стралйсько ново хвил вдн несена на початок XX столття, однак сторичне тло використон вуться в них лише як засб для аналзу актуальних проблем сучасност. Серед них варто назвати Пкнк бля висячо скел (1975) П. Вейра, в оснон ву якого була покладена дйсна сторя зникнення деклькох школярок, Моя блискуча кар'ра (1978) Д. Армстронга. Успх цих картин, а також фльн мв Безумний Макс (1979) Крокодил Данд (1986), спричинив масовий вд'зд кращих режисерв й акторв до Голлвуду. Але й сьогодн в Австрал знмають захоплююч й свордн н картини, наприклад, Лише у танцювальному зал (1992). Новозеландський кнематограф також пережива розквт: фльн ми В. Ворда, П. Джексона Д. Кемпона, чия сторична драма Панно (1993) з трумфом обйшла екрани всього свту. АВТОР У КНО - проблен ма, серйозне обговорення яко розпочалося у другй половин н 40-х рокв, коли французьк критики запропонували так звану авторську теорю (лtheorie d'auteur) кнематографа, за якою автором фльму рен жисер з його ункальним бан ченням реальност й глибоко особистим ставленням до сюн жету. Вихдним мпульсом у створенн лавторсько теор стала стаття А. Астрюка Кан мера Ч стло або Камера Ч перо (лLa camera stilo), у якй стверджувалося, що фльм створються завдяки камен р тут зараз, незалежно вд заздалегдь сформульованих дей концепцй. Таким чином, коли створення стрчки було усвдомлено як творчий акт, що протка у час, виникло питанн ня щодо суб'кта цього творчон го процесу. Вдповдь на нього дав Ф. Трюффо, тод ще критик журналу Кай дю снема, в його статт Визначна тенн денця у французькому кно (1954). У нй Трюффо прогон лосив полтику автора (л1а politique des auteurs) пддав критиц картини, в яких сценан рй механчно переносився на екран. Трюффо бачив у фльм втлення глибоко особистого свтовдчуття режисера, яке вн трансформу в екранн образи, хай навть користуючись готон вим сценарм. Погляди Трюффо та нших критикв Кай дю снема дсн тали розповсюдження й у США псля того, як у 1962 була опун блкована стаття Е. Серрса Нотатки з приводу лавторн сько теор, що зводилася до трьох основних положень: режисер повинен володти техн нчним боком кнематографа;
вмти висловити свою особисн ту позицю у фльм, викорисн товуючи технчн навички, а також надавати кожнй свой робот внутршнього значення, похдного вд конфлкту мж далеко не завжди бува лише персональним баченням режин сам режисер. В останн десян сера й кнематографчним ман тилття лавторська теоря тералом. Недолки подбно авн пдпала пд жорстку критику торсько теор очевидн. Вона з позицй структуралстських не лише недооцнювала роль постструктуралстських теон нших учасникв кнопроцесу рй, але несподвано вдродилан (сценариста, актора, оператон ся у практиц американських ра, композитора), але й не вран продюсерв. Прагнучи здешен ховувала тих випадкв, коли вити кновиробництво, у 90-т вс зазначен характеристики роки вони все частше почали лавторства мав не режисер звертатися до незалежного кн (так, наприклад, специфчне нематографа у пошуках ндин бачення голлвудського хореон вдуальних або, якщо хочете, графа Басб Беркл робить його лавторських рецептв успху. одноосбним автором багатьох мюзиклв, у яких вн виступав АГТФЛЬМ - агтацйн постановником музикальних на кнопродукця радянських номерв, але не режисером). республк початку 20-х рокв, В лавторськй теор погано зазвичай низького художнього пояснен випадки, коли лавторн рвня. Основою агтацйного ське начало одного й того ж фльму був революцйний пон режисера отриму даметральн клик. Будучи по сут кноплано протилежне вираження на катом, агтфльми демонструн рзних етапах його кар'ри (пон вались у супровод читця. Див. рвняйте, наприклад, Лед Кнодекламаця. на день Миш'як старе мен реживо Ф. Капр), а також АЛЬТЕРНАТИВНЕ КНО коли дйсним лавтором стрчн [англ. Alternative Cinema] Ч заки ста епоха (чудовий чорний провадженезахдним кнознавн фльм Поштар завжди дзвон ством збрне поняття, що ознан нить двч рядового режисера ча сукупнсть творв, як побан Т. Гарнетта). чили свт розповсюджуються Отже, бльш правильно гон поза системою кнопромисловорити не про режисера-ав- вост й комерцйного прокату. тора, а про авторське начало Термн лальтернативне кно, у кнематограф, носм якого як його менш розповсюджен синонми Ч маргнальне, або паралельне кно, з'явився нан прикнц 60-х рокв, коли стало очевидним, що форми творчосн т, як в тй чи ншй мр протин стоять комерцйнй орнтац кномонополй, не обмежуютьн ся суто естетичними експерин ментами, а охоплюють значно ширший спектр кнематогран фчних явищ. Альтернативне кно явля собою конгломерат тенденцй, рзних за свою дейн но-художньою спрямованстю джерелами фнансування. Альтернативне кно похон дить вд авангарду 20-х рокв з притаманним його представн никам прагненням знайти кноваранти найновших пошун кв в образотворчому мистецтв й поез капталстичних кран. Абстрактн стрчки, досвд кон льоромузики, експериментальн на мультиплкаця, неоповдн асоцативно-поетичн гров картини Ч найважливший нан прям розвитку лальтернативн ного кно. - й подбн експен рименти дстали особливо шин роке розповсюдження в америн канському пдпльному кно. З кнця 40-х рокв пдпльне кно давало приклади визивн них стрчок. Але разом з тим до альтернативного кно, зокрен ма, пдпльного кно США, входили й стрчки соцально спрямованост. Ця тенденця, яка дстала назву кно, яке бон реться стала провдною на меж 60Ч70-х рокв. Див. Пдн пльне кно. АМЕРИКАНСЬКИЙ ПЛАН Ч застарла назва вен ликого плану. На початку XX столття у фльмах, як створювалися в квроп, викон ристовувався загальний план, що демонстрував персонажв на повний зрст. Однак деяк американськ компан почали створювати фльми з викорисн танням крупного плану. квн ропейськ виробники вважали показ людини по частинах не естетичним. А нововведення дстало назву ламериканський план. Див. План кнематон графчний. АНГЛЙСЬКА КОМЕДЯ Англя по праву пишаться своми багатими традицями у галуз тературно й теан трально комед. Найвдомш комки нмого кно Ч Чарл Чаплн Стен Лаурел Ч також були англйцями. Однак, як це не дивно, англйська кнон комедя не здобула особливо популярност на свтовй арен. Хоча в минулому артисти мю зик-холу Грейс Флдс, Джордж Формой Вл Хей у 1930-т роки мали шалений успх у себе на батьквщин, за межами Велин ко Британ вони були пракн тично невдом. Набагато вдомшими стан ли нтелектуальн комед, як випускалися кнокомпаню лнг стьюдос псля Друго свтово вйни. З кращих треба вдзначити Селл з нашо вун лиц (1931), Спвайте з нами (1934), Добряки й корони (1949) Банда з ЛавандерХл (1951). Так картини назин вали нгськими комедями, вони незлобливо кепкували з англйського нацонального характеру. Особливу популярн нсть вони мали в Америц. Ще одним англйським хтом сен редини 1950-х рокв став фльм Женев'ва, в якому простен жувалися вдносини двох парон чок пд час рал на спортивних автомоблях. У 1960Ч1970-т роки дуже популярними були так зван робтнич комед та грайлив парод з циклу З продовженн ням. У наступне десятирччя група Монт Птон досягла мжнародного визнання на тен лебаченн та в кно завдяки пон днанню абсурдистського гун мору й сатири. АНДЕГРАУНД - див. Пдн пльне кно. АНТИФЛЬМ [Antifilm вд. грец. Anti Ч префкс, яким пон значаться протилежнсть + Film] Ч термн, що з'явивн ся у кнознавств наприкнц 50-х Ч на початку 60-х рокв;
аналогчн термни лантирон ман, лантитеатр Ч означають заперечення образност мисн тецтва. На змну художньому вдображенню свту приходить вдтворення суб'ктивних, ледь помтних емоцй, не органзон ваних у композицйну днсть. АРБАЙТЕР ФЛЬМ [нм. Arbeiter Film Ч робтничий фльм] Ч жанр, що з'явився у Нмеччин й придляв осон бливу увагу робтничому або люмпензованому прошарн ку в соцально-економчнон му масштаб. Жанр прожив усього лише близько семи рокв (1970-1976). Робтнич фльми зазвичай знмалися виключно для нмецького телебачення.
БЕНШ [лкацубен, сецумейся] Ч коментатор, який супроводжував демонстрацю нмих фльмв у Япон. Перн шим бенш був Ко Камада, який з 1899 року коментував видов японськ фльми. Були створен спецальн школи бенш, де навчались мистен цтву мпровзац. Спочатку бенш коментували ноземн фльми, незрозумл японськон му глядачев, згодом участь бенш у демонстрац фльмв стала обов'язковою. На 1935 рк з припиненням виробництва нмих фльмв професя бенн ш зникла.
БУРЕКАС Ф Л Ь М [врит Bourekas Ч пиржки + Film] Ч зральськийкомедйнийстиль фльмв, як критикують пан родюють ортодоксальних вн рев сефардв та ашкеназ. Ден як фльми Ч мелодраматичн, але бльшсть вдображають стереотип вдмнностей двох типв врейських людей. Цкан во у цьому напрям працював режисер М. Голан у компан Голан Ч Глобус, яка створюн вала деяк фльми в цьому стин л: Фортуна (Fortuna, 1966), Malkot hakvish, Королева шляхв (лThe Highway Queн en, 1971).
ВАМП [англ. Vamp] Ч тип фатально жнки, жнкиспокусниц, жнки-вамп зан родився сформувався у датн ському кнематограф у 1910Ч 1915 pp. (див. Салонна дама), а згодом перейшов у кнематон графю тал та США. Тип фатально жнки утвердився у 1900-х роках, у перод романтизму в театр й тератур латинських кран н. Цей персонаж був таким же обов'язковим для бульварн них трагкомедй, як рогоносн ц й коханц в кальсонах для водевлв. З 1908 року жнкиспокусниц почали з'являтися у французьких та талйських фльмах. Однак, тип фатальн но жнки, перш за все, укорнився в датському кно. Про це свдчить зокрема фльм Тан нець вампрв (1911). У 1913 роц критик Фелкс Хальден помтив змни, що вдбулися в вропейськй кнематограф пд впливом датсько школи: Цлком змн нився поцлунок. Тепер вже не вдовольняються коротким поцлунком, як у добр стар часи. Губи з'днуються надовн го, пристрасно, жнка у знен моз вдкида голову. З розвитком кнематографа видозмнювався й образ жн ки-спокусниц. Холодн, жорн сток, розважлив, вони прон буджували у чоловках шален пристраст й доводили х до зан гибел. А втм, нод вони слабн к й нерозважн сам стають жертвами свох пристрастей. Демончн жнки або покрн знаряддя фатуму, витончено порочн, або безвольн вистун пали в образах Асти Нльсен, Франчески Бертн та нших актрис. У подальшому фан тальн жнки з легко руки американцв дстали назву вамп Ч вд мстичних стот з давнх повр'в Ч вампрв. Першою вамп заведено вважати американську актрису, для яко все було вигадане: м'я Теда Бара, екзотична бографя, демончний характер витонн чена манера акторського вин конання. У 20-т роки широко слави в амплуа вамп зажили актриси Ч Алла Назмова, Нан таша Рамбова, Пола Негр, Глон ря Свенсон, що ефектно викон нували рол великосвтських дам Ч стриманих, егостичних, як розважливо грали своми почуттями. У середин 30-х рокв з'являться новий тип жнок-спокусниць Ч вамп з пдвищеним сексаплом, бльш вдомий як сексбомба. Див. Сексбомба.
ВЕЛИКИЙ НМИЙ - обн разна назва кнематографа в Рос середини 10-х рокв XX ст.. Появ виразу Великий нн мий передував вираз Леонда Андреева Великий Кнемо. З часом андрвський вираз пд впливом народно етимолог перетворються на Великий Нмий Ч словосполучення, яке протягом певного часу викорисн товувалося термнологчно. ВЛЬНЕ КНО [англ. Free Cinema] Ч пд цим гаслом у сен редин 50-х рокв об'дналин ся молод англйськ режисен ри теоретики Л. Андерсон, К. Рейс, Г. Лемберт, Т. Рчардсон для боротьби з культурним консерватизмом, що панував у пслявонному англйському кно. Так була названа програн ма короткометражних грових документальних фльмв, яка демонструвалась у Нацональн ному кнотеатр у лютому 1956, зокрема й О, крана чудес (1953) Л. Андерсона, Матнка не дозволя (1955) Т. Рчардсона й К. Рейса та н. Режисери поставили соб за мету знмати малобюджетн невелик документальн фльн ми про повсякденн проблеми англйського життя в авторн ському вдбитт. Цей стиль був визначений Рчардсоном як поетичний натуралзм. Народжене з деолог та хун дожньо практики талйськон го неореалзму, вльне кно розвивалось одночасно з бльш широким громадським рухом, що критикував снуючий в Анн гл розподл класв консерван тизм у культур (рух так званих сердитих молодих людей). У результат цих настров в гровому кнематограф сфорн мувався новий напрям, згон дом названий новою хвилею (за аналогю з новою хвилею у французькому кно). Першим кнотвором цього напряму, що мав широкий розголос, був фльм К. Рейса У суботу ввечен р, у недлю вранц (1960). Нов англйськ фльми, як зазнали значного стилстичнон го впливу французько ново хвил, знмалися на чорно-бн лй плвц, на натур в ндустрн альних мстах пвноч крани, грали в них молод, нкому не вдом актори. Як фльми нон во хвил, вони створювалися незалежними продюсерами на незначн бюджети, але х свжсть новизна привернун ли увагу мжнародно аудитон р. Найбльш вдомими серед них були: Смак меду (1961), Самотнсть бгуна на довгу дистанцю (1962) Рчардсона, Свого роду любов (1962), Блл-брехун (1963) Шлезнгера, а також Це спортивне життя (1963) Андерсона. Група вльне кно розпан лась через припинення будьяко фнансово допомоги. Ден як його учасники вдйшли вд кно, але найбльш таланон вит Ч Андерсон, Рчардсон, Рейс Ч склали ядро нового нан пряму в англйському кно Ч так званих розсерджених. Див. Розсерджен. ВУЛИЧНИЙ ФЛЬМ [англ. Street Film] Ч термн запроваджений американн ськими кнознавцями. Специн фчний жанр фльму, розрон блений у Нмеччин в 1920-т роки, щоб вивчити й пояснин ти знеособлення дегуманзму й наслдкв урбанзац. Див. Експресонзм.
ГНЬЙОЛЬ [фр. G u i g n o l персонаж Лонського театру ляльок XVIII ст.] Ч назва кнон картин, вистав театралзован них постановок з численними жахами, злочинами, стран тами тощо. Термн був розпон всюджений наприкнц 10-х Ч на початку 20-х рокв XX ст.. ГОЛУБЕ КНО [англ. Blue Movie] Ч термн, який у 1950-х роках мав на уваз еротичн й порнографчн фльми. Див. Порнографчний фльм. ГРСЬКИЙ ФЛЬМ [англ. Mountain Film] Ч жанр фльн му, що з'явився на початку 20-х рокв широко розповсюдився на початок 30-х рокв у Веймарськй республц. Фльми звеличували красу природи й розкривали драматизм зун силь альпнств Ч пдкорюн вачв вершин. Грськ фльми були дуже популярн у Нмечн чин й спровокували культ альн пнзму серед нмецько молод незадовго перед приходом Гтлера до влади. Режисер Лен Рфенталь починала свою кар'ру як актриса й режисер грських фльмв. Найвдомш грськ фльми: Пк дол (Peak of Fate, 1924), Пки дол (Peaks of Deн stiny, 1926), Struggle for the Mattrhorn (1927), The White Hell of Piz Palu (1929), Лавина (Avalanche, 1930), Блий ексн таз (The White Ecstazy, 1931), Приречений батальйон (The Doomed Battalion, 1931), Сине свтло (The Blue Light, 1932). ГРУПА Д З И е И ВкРТОBA Ч на злам ново хвил один з найзухвалших нован торв Ж.-Л. Годар, який став дейним дером студентсько травнево революц 1968 p., робить рзкий ухил влво. Вн перегляда не лише стилстику, але й функцональне признан чення кнематографа. Бльшсть його стрчок 70-х рокв, частково знят на 16-млметровй плвц, частково на вдео, задуман як варант полтичного агтпрон пу. Створена ним кнематогран фчна Група Дзии Вртова принципово заперечу будь-як широк образн узагальнення, надаючи перевагу формам прян мого нтерв'ю, агтплакату тощо. (Правда, 1969, Втер з Схон ду, 1969, Володимир Роза, 1970, Лист Джейн, 1972). Лише на початку 80-х рокв рен жисер повертаться до великон масштабних кнематографчних форм, як передбачають вихд у широкий прокат.
ГРУПА ТРИДЦЯТИ [фр. Le Groupe Des Trente] Ч умовна назва об'днання французьких кнематографств, органзон ваного у 1953 роц для захисту й просування на екран короткон метражних фльмв. На кнець 50-х рокв до групи тридцяти входило близько 150 представн никв основних кнематогран фчних професй. У межах грун пи створювалися й експерименн тальн стрчки естетського план ну. З переходом на меж 50Ч60-х рокв провдних представнин кв до створення повнометражн них картин група тридцяти практично розпалась.
ДАДАпЗМ [фр. Dadaisme, вд Dada Ч коник, дерев'яна конячка;
дитячий лепет;
нм. Dadaism] Ч аван гардистська тературно-художня течя у 1916Ч1922-х роках, яка була структурно-художньою реакн цю на жахи Першо свтово вйни. Французьк й нмецьк митц, як перехали до Швейн цар, обрали м'я дада, що означало коник, дитяче хоб. У фльмах руху дадазму видалялась дея й виокремлюн вались образи й символи з конн тексту. Цим фльмам була прин таманна пдкреслена поетика, замсть логки й розповд. Сен ред режисерв, як працювали у цьому напрям, слд назвати Мея Рея, Рене Клера, Фернанда Легера, Дадл Мерф та Марсен ля Дюкампа. У 20-т pp. дадазм у Франц приднався до сюрн реалзму, у Нмеччин Ч до ексн пресонзму. ДЕДРАМАТИЗАЦЯ - терн мн, що виник у мистецтвознавн ств наприкнц 50-х рокв. Пд цим термном малась на уваз тенденця, яка заперечувала сюжет, композицйну побудон ву твору, характери. У фльмах, побудованих за принципом дедраматизац, мотиви розн чарування, депрес, вдчуття химерност, нереальност житн тя мають вираження у хистких, невловимих образах. В оснон ву дедраматизац покладено суб'ктивстську флософю, дею декадансу. ДОГМА [англ. Dogma] 13 березня 1995 року в Копенн гаген режисери Ларс фон Трн р Томас Внтерберг, протесн туючи проти основоположних цнностей буржуазного сусн пльства, створили Догму-95 присяглися: Присягаюсь вднин як режисер утримун ватися вд проявв особистого смаку! Так вони кинули бомн бу у святая святих Ч свободу особистост. Присягаюсь утримуватися вд створення творв мистен цтва, оскльки мить дорожн ча за вчнсть. Моя найвища мета Ч видавити правду з мох персонажв обставин, як сун проводжували зйомки Ч так вони розправилися з свободою творчост. Присягаюсь робити так не накше, навть цною гарного смаку й особистих естетичних уявлень Ч так вони послали пд три чорти свободу совст. До абсолюту кнематографсти-догматики ввели звд абн сурдних навних правил, спи раючись на як вдтепер слд знн мати фльми. Десять заповдей Догми, як одна, мстили у соб забуте в беральнй квроп слово забороняться. Отже: 1. Забороняться проводин ти зйомки у декорацях, прин носити з собою реквзит бун тафорю. 2. Забороняться записуван ти звук окремо вд зображення навпаки. Музику використон вувати не слд, за винятком вин падкв, коли вона сама по соб звучить на обранй натур. 3. Забороняться встановн лювати камеру на штатив. Знн мати можна лише з рук. 4. Фльм Догми може бути тльки кольоровим. Догмою забороняться використання професйних освтлювальних пристров. Якщо свтла недон статньо, оператору Догми дон зволяться закрпити на камер всього одну лампу. 5. Забороняться знмати фльм на будь-якому нос, крм кноплвки 35 мм. 6. Забороняться наслдун вання жанрових канонв. 7. Забороняться робити основою сюжету екшн, демонн струвати зброю й кров. 8. Забороняться розповн дати стор, як вдбуваються не тут зараз.
9. Забороняться викорисн товувати фльтри й комбнован н зйомки, тому навть титри у Догм пишуться вд руки. 10. Забороняться вказувати м'я режисера у титрах. Бльшсть догматичних зан борон спрямована проти техн нологчного ускладнення сун часного кновиробництва, що перетворю режисера з митця у технка. У Манфест Догми про це сказано так: Кно замордували красою до напвсмерт з того часу з успн хом продовжують мордувати. Тиск технолог призводить сьогодн до звеличення лакун вання до рангу Божественного. За допомогою нових технологй будь-хто охочий будь-коли може знищити останн слди правди у смертельних обймах сенсацйн ност. Вища мета режисерв-декадентв Ч обдурювання публн ки. Невже це предметом нашо гордост? Невже до цього наслдн ку й привели нас горезвсн сто рокв кно? Навювати люзю за допомогою емоцй? За допон могою особистого вльного вин бору митця Ч на користь трюкан цтва? Результат Ч занепад. люн зя почуттв, люзя любов. Але згдно з Догмою-95 кно Ч це не люзя!
Деяк фльми Догми: Торн жество (Догма № 1, 1998, реж. Т Внтерберг), доти (Догма № 2, 1998, реж. Ларс фон Трн р), Остання псня Мфуне (Догма № 3, 1999, реж. Сьорен Краг-Якобсен), Джулн, хлопчик-вслюк (Догма № 4, 1999, реж. X. Корн), Король живий (Догма № 5, 2001, реж. К. Леврнг) та н. ДЗЬОСЕЙ-ЕЙГА [японська жноча п'са] Ч збрна назва японських жночих фльмв, як беруть свй початок з 20-х рокв. Дзьосей-ейга ма два пджанри Ч хаха-моно Ч стрчн ки про жертовнсть матер й цума Ч фльми про жнок, зайнян тих пошуком власно ндивдун альност. ДЗДАЙГЕК [японська сн торична п'са] Ч збрна назва японських фльмв, в основу яких покладено сторю фольн клор. Дя дздайгек головним чином звернена до епохи самурайства. Термн об'дну багато жанрв, цлий свт фльмв Ч комедйнихтрагчних,розкшних постановочних вистав скромн них побутових драм. Рзн види жанру утримували першсть на екран залежно вд соцальних полтичних запитв часу.
Самурай Ч постйний перн сонаж дздайгек Ч гером цього самобутнього й традин цйного жанру японського кно. Дздайгек сяга в сторю, фольклор тературу крани, вн будуться на матерал японн ського середньовччя й живитьн ся виробленими самурайством моральними й етичними норн мами. Виявляючи дивовижну живучсть, дздайгек з часу появи японського кно мцно входить до його репертуару. Протягом семи столть, до середини XIX ст., головн ною полтичною силою Япон було самурайство. Його шлях до влади йшов через кривав мжусобн вйни та нескнчен вйськов зткнення. Жорстон ксть насильство допомогли самураям не лише встанон вити свй вйськовий режим, але й зберегти його. Живучсть середньовчного мислення, тяжння до традиц пояснюють народження жанн ру, який вдбива флософю самурайства й вдтворю його життвий уклад. Дздайгек пройшов довгий складний шлях, постйно вдображаючи у свой еволюц соцальн пон тичн зрушення в японському суспльств, змни в його духон вному клмат.
Дздайгек поднував дв протилежн тенденц Ч герон зац й дегерозац самурайн ского стану, як, втм, снували в японському кнематограф завжди. На частку комерцйно продукц випала здебльшого роль оспвування самурайства, в той час як фльми, як вин кривали його життвий уклад, робилися найвдомшими майн страми кно. У 30-т роки Ч золота ера жанру дздайгек. Саме в цей час частше, нж звичайн но, екранзувалась вдома лен генда про вддансть Ч л47 врн них Ч квнтесенця саму райско морал. Новий сплеск дздайгек припада на кн нець 60-х рокв. Майже однон часно на екрани вийшли так суперколоси, як Червоне кон лосся Кхат Окамото, Свян то Гон Тацуя Ямату, Група Снсенгум Тадас Савадзма, Останн дн Сьогунату Дайск то. Вид дздайгек, який не сходить з екрана вд самого народження кнематографа, Ч це кенгек. Див. Кенгек. ДРУГИЙ КНОРЕНЕСАНС Ч див. Нове талйське кно.
ЕКСПРЕСОНЗМ [вд лат. Expressio Ч вираження, виявн лення] Ч художнй напрям у зан хдному мистецтв. Експресон нзм виник дстав найбльший розвиток у нмецькому кно в 1915Ч1925-х роках. Поява ексн пресонзму пов'язана з загон стренням соцальних протин рч у Нмеччин псля Першо свтово вйни. Протестуючи проти вйни придушення осон бистост, майстри експресон нзму поднували у свох твон рах вираз протесту з почуттям мстичного жаху перед хаосом буття. Принцип суб'ктивно нтерпретац дйсност, що став основую експресонзму, обун мовив тяжння до ррацональн ност, загострено емоцйност. У центр кнотвору експресон нзму Ч герой-одинак, втлення абсолютного вчного ля, який вступа у безнадйну боротьбу з спотвореним свтом речей. У експресонстських фльмах свт зображався фантастично деформованим, позбавленим природних обрисв. Натура зан мнялась декорацями, викон ристовувалися рзк контрасти мж свтлом тнню, оптичн ефекти. У деформац предмета вбачався спосб посилення вин разност, виявлення його внун тршньо сутност. Значне мсн це займали галюцинац, сни, кошмари безумцв. Геро багатьох експресонстн ських фльмв Ч мстичн стон ти: штучна людина Гомункулус (Гомункулус,реж.Р. Райнерт), легендарне страховисько Голем (Голем, як вн прийшов у вен ликий свт, реж. П. Вегенер), вампр Носферату (Носферату, симфоня жаху, реж. Ф. Мурнау), вбивця-сомнамбула Чезаре його господар, тамничий доктор Калгар (Кабнет докн тора Калгар, реж. Р. Вне). Висока пластична культун ра кращих експресонстських фльмв, майстернсть створенн ня кнематографчного простон ру за допомогою свтла й тн вплинули на розвиток зображун вальних засобв кномистецтва. ЕКСЦЕНТРИЗМ - термн пов'язаний з появою у 1927 рон ц Фабрики Ексцентричного Актора (ФЕКС) Ч кномайстерн, створено молодими ентузн астами Петрограда. Як нален жало романтичним 20-м рокам, творча група ФЕКС заявила про себе манфестом. Вн нан зивався Ексцентризм, його авторами були Г. Козинцев, Г. Крижицький, Л. Трауберг, С. Юткевич Ч вони назвали себе Депо ексцентрикв.
Манфест ФЕКСв здаться цлком звичайним для авангарн диств 20-х рокв: той же задин ристий натиск, те ж веселе знен славлення класично культун ри Ч начебто затхло музейно, далеко вд динамчних ритмв сучасност. м протиставлявся певний лексцентризм Ч цирк, балаган, мюзик-хол та нш вун личн видовища. Мсцем виданн ня манфесту зазначався якийсь Ексцентрополс, не бльше не менше Ч колишнй Петрон град. ЕФЕКТ КУЛЕШОВА [англ. Kuleshov Effect] Ч ефект, створений спвставленням пд час монтажу кадрв. Задум фльму про щастя нарешт теж розраховував на монтажний ефект моментв, як в житт мж собою не були пов'язан, але як повинн були стати елементан ми реальност задуманого твон ру. Пдчас сприйняття тексту на людину вплива не стльки сам змст частин, скльки х монтажний взамозв'язок. Цей феномен, який називаться лефект Кулешова, був уперше виявлений у кно. Кнорежисер Л. Кулешов у 20-т роки провв такий дослд: вн по черз ден монстрував однаковий кадр Ч обличчя актора . Мозжухна Ч з ншими кадрами. У тих кадрах були: тарлка супу, трун на, двчина. Глядач, залежно вд сусднього кадру, бачив в однон му й тому ж обличч вираз то гон лоду, то горя, то пристраст. При цьому сам глядач не усвдомн лював, що бачить один й той же вираз обличчя. Л. В. Кулешов виявив, що головна сила вплин ву на глядача мститься саме у взамозв'язку кадрв, у х монн таж, а не лише у змст кадрв. Виходило, що емоця в кно люн зорна, не треба грати, можна змонтувати. Кулешов уважав кадр тен рою у слов, цеглиною у будвн л фльму. Згдно з цим, змст кадру народжувався пд час монтажу. Вд актора вже не вин магаться технки переживанн ня Ч це спадщина театру, яка вджива свй вк. Актор ста натурщиком, який доцльно д у простор. Спочатку Кулешов виршив, що отриманий ним результат експерименту пов'язаний лише з специфкою кно, але наступн н дослдження привели режин сера до думки про те, що в хун дожнй тератур монтаж було винайдено задовго до появи кн нематографа.
ЖАНР [фр. Genre, вд. лат. Genus - рд, вид] - групи екранних творв, об'днан за схожими рисами х внутршн ньо будови. В основу жанру пон кладено певний тип зображенн ня людини та навколишнього середовища, системи поглядв на свт. Це визнача змну жанн рово-композицйно структун ри творв. Жанр Ч певний нан бр схожих складових ознак, що дозволяють об'днати фльн ми у спорднен типи. Механчно чтку межу мж рзними жанрами встановити неможливо. Як будь-яка, сн торично обумовлена категоря, жанри розвиваються, видозмн нюються, у певн пероди вдн чувають тенденцю до злиття, взамопроникнення або нан вть розпаду. У кнематограф еволюця жанру вдбуваться з особливою наочнстю. Спочатку кно перейняло жанровий подл у бльш давнх мистецтв Ч театру тератун ри (драма, комедя, детектив), але з часом стало виробляти сво власн специфчн жанров утворення. Особлива заслуга У формуванн кножанрв нан лежить Америц, де у 30-х рон ках XX ст. склалась культивун валась найбльш чтка система стйких жанрв Ч вестерну, мюзиклу, комед, гангстерн ського фльму та н. Але саме американськ режисери часн тше за нших наважувались на експеримент, нод створюн ючи незвичн жанров гбриди. Вони ж утвердили в 70-т роки постмодернстську моду на змн шування жанрв, нов (новаторн ськ форми)прочитання старих сюжетв. У сучасному кнематограф жанрова класифкаця поповнин лась новим поняттям полжанровсть, яке ма на уваз фльми з неймоврним переплетенням, здавалося б, несумсних жанрон вих конструкцй. Сьогодн не сн ну чтко дино жанрово клан сифкац, але певн базов моден л корисно вдзначити: комедя, мюзикл, пригодницький фльм, дитячий, вестерн, екранзаця, сторичний, вонний, бойовик, драма, мелодрама, жах, еротин ка. Див. Полжанровсть, Гн бридний фльм. ЖОВТИЙ ФЛЬМ [Gial1о Ч жовтий] Ч назва пджанру талйського хорору бере почан ток вд сер романв класикв mystery, що видавалася в тал, вд ЕллерКунадо Джона Дксона Карра. Книги ц сер мали жовт палтурки Giallo Ч сумш фльмв жахв mystery Ч детекн тивв. Вд готики вн перейняв атмосферу д, вд детективу Ч сюжетну модель, де особа вбивн ц з'ясовуться лише на останнх хвилинах фльму. Каталзатон ром народження giallo став успх хчкоквського Психозу. Зан вдяки йому незмнною ознакою пджанру ста маняк-убивця, чи д, зовн ррацональн, все ж мають в основ певну збочену логку, яку необхдно збагнути детективу-глядачев. Остаточн но жанров канони були задан н у фльм Маро Бава Шсть жнок для вбивц (1964) Ч пон тужному саспенс про манян ка, який знищу привабливих манекенниць. Вдданий соб, Бава досяг у цй картин химерн но атмосфери, характерно для його готичних стрчок, а вбивцю подав бльш схожим на фантом з потойбчного свту, нж на сн тоту з плот та кров. Це була люн дина без обличчя, невизначено стат й вку, одягнена у чорний плащ з пднятим комром, чорн рукавички насунутий на сам вуха капелюх;
вона приходить нзвдки, вбива з жахливою жорстокстю (завжди холодною зброю) псля цього йде в нн куди. У фнал маняк, звичайн но, був викритий знищений. Образ, створений Бавою, став вдразу ж тиражуватися ншин ми режисерами. Вже через рк Тонно Валер, Ркардо Фреда Лючо Фульч вдповли свон ми gialli, остаточно ж затвердив новий жанр у свох правах Даро Ардженто, чий Птах з криштан левим оперенням (1969) став найкасовшим фльмом року в тал. Вдтод тамничий ман няк у чорному плащ й рукан вичках ста фрмовою ознакою giallo. Мабуть, лише Даро Ардженн то свдомо використав шлейф уявлень, що тягнулися за цим персонажем. В одному з нн терв'ю Ардженто так визначив формулу розвитку детективн но нтриги в giallo: Вд рацон нального до гперрацонального й через ррацональне до пон вного безумства. На практиц ця формула втлювалася так: герой (зазвичай, ноземець або жнка), снуючий ще в певнон му реалстичному простор, ста свдком под, сенс яко вин слиза вд нього вд глядача). Прагнучи зрозумти, пояснити побачене, герой робить певн кроки й непомтно переступа межу мж рацо хаосом. Найбльш вдом фльми: Суспр, Криваво-червоний (1975), нферно (1979). Див. Спагет-хорор.
ЗОЛОТА СЕРЯ - висон кохудожн талйськ фльн ми 1909Ч1919 рокв. Випуск талйсько золото сер був вдповддю на розповсюдженн ня художнх серй французьн ко фрми Фльм Д'ар. Див. Фльм Д'ар. Починаючи з 1909 року, в талйськй кнематограф помчаться чтка тенденця до герозац сторичного мин нулого. Постановники все часн тше звертаються до стор Стародавнього Риму, до творв еллнсько тератури свтово класики: Данте Гомер, Верглй Тассо, Шекспр Шиллер, Мольр Кальдерон. Важко назвати хоча б один широн ко вдомий тературний або драматичний твр, який не був би тод екранзований. Найн бльш вдом фльми золото сер Ч Останн дн Помпе, Нерон, Галлей, Людовк XI, Вроломство, Серце матер, Геро Леандр, Зан ручники, Мовчазне фортен пано Ч пднесли талйську кнематографю на одне з перн ших мсць у квроп. У цих фльмах золото сер можн на було побачити багато цн кавого: вдумливе ставлення до змсту тературних та сн торичних джерел, на основ яких створювалися картини, прагнення до точно передач стилю епохи, використання разом з декорацями справн жнх архтектурних пам'ятнин кв та нтер'рв палацв (Рим, Флоренця, Венеця);
широке використання задля натурних зйомок уславлених свою кран сою талйських пейзажв. Значну роль в успху талйн ських фльмв вдграли творч працвники, як принесли з сон бою у кнематограф художню культуру сумжних мистецтв. з живопису, тератури теан тру прийшли в кно стали пран цювати режисерами Ч Ернесто Паскуал, Джузеппеде Лгуоро, Маро Казерн, Енрко Гуаццион;
операторами Ч Джованн Втротт, Роберто Оменья, Сегундо де Шомон;
декоратон рами Ч Лудж Романо, Етрор Рдон. Фльми талйсько золото сер мали вплив на вропейн ський та американський кн нематограф. У рзних кранах почали з'являтися велик пон становочн картини, звернен до стор та класичних творв. У Рос випуск картин Росйн сько золото сер налагодила кнофрма Тман Рейнгардт. Див. Росйська золота серя.
З О Л О Т И Й ПЕРЕТИН [тал. Sectio Autea] Ч спввдношення частин предмета або твору, яке вважаться досконалим. Вин ника тод, коли менша частин на спввдноситься з бльшою, як бльша до всього об'кта. У цифрах це спввдношення вигляда так: 2:3 як 3:5. Термн золотий перетин належить Леонардо да Внч Ч до екранн них мистецтв це поняття вперн ше застосував С. Ейзенштейн (Золотий перетин екрана). Золотий вк Голлвун ду Ч перод в стор американн ського кно з 1929 до 1941 року. Як тльки Голлвуд розпочав випуск звукових картин, вн швидко вдновив свою репутан цю постановника висококласн но кнопродукц, що зробила його столицею свтово кнен матограф в еру нмого кно. 1930Ч1945 роки стали золон тим вком Голлвуду. Його кн ностуд за цей час випустили у свт 7500 повнометражних стрчок. Найбльшою з кностудй була МГМ, яка стверджувала, що в не бльше зрок, нж на неб. Вона спецалзувалася на яскравих життрадсних рон динних картинах. Продукця компан Парамаунт вдчун вала значний вплив вропейн ського кнематографа. Багато картин торкалися таких тем, як багатство, влада й людськ пристраст. Фрма Юнайтед артисте не випускала власних фльмв, а займалась прокатом стрчок незалежних продюсен рв, таких як Семюел Голдви Девд О. Селзнк. Компаня Ворнер бразерс нколи не була багатою, але все ж спромоглася випустити ден клька популярних гангстерн ських фльмв, стрчок соцн ального звучання мюзиклв. XX столття Ч Фокс також знмав мюзикли, вестерни й сн торичн картини, розраховуюн чи на дуже скромний бюджет. Компаня Юнверсал немала соб рвних в епоху нмого кно, але з появою звуку вимушена була перейти на постановку ден шевих грових стрчок, зазвин чай фльмв жахв. Коламбя ж перебувала в такому злиденн ному стан, що виживала лише за рахунок запозичення зрок режисерв для свох найбльш визначних картин в нших кн ностудй. Наприкнц 1930 рокв житн тя звичайних американцв було нелегким. В епоху Велико ден прес навть найбльшим кнон студям ледве вдавалося прин вернути глядачв у кнозали.
Одним з способв приверненн ня публки стала практика пон двйних сеансв. Тепер фльм А або основна повнометражн на стрчка, супроводжувався менш дорогим фльмом В у межах одного сеансу. Багато картин класу В випускалися невеликими кнофрмами, що х назвали жебрацькою братю. Найбльш вдалими з них були фрми Рпаблк Монограм, як створювали в середньому понад 40 фльмв на рк. Зазвин чай це були вестерни, пригодн ницьк фльми й трилери.
СУС-РЕВОЛЮЦЯ близько 1967 року паралельн но з рухом хп у середовищ американсько молод зарон дився рух сус-революця, Учасники цього руху шукан ли позитивн етичн деали, Христос для них став симвон лом мислителя-гуманста, втн ленням чистоти й братерсько любов, дером руху протесту. - духовн пошуки втлилися у рок-опер сус Христос-суперзрка 23-рчного композитора Ллойда Веббера, яка з'явилася у 1971 роц на Бродве, а за два роки по тому на екран (реж. Н. Джусон). НТЕЛЕКТУАЛЬНЕ КНО [вд лат. Intellectus Ч розум, здбнсть мислити, розумн ти, скласти для себе уявленн ня] Ч термн, запропонований С. Ейзенштейном у 1928 роц. Концепця нтелектуального кно виникла у процес роботи над фльмом Жовтень. Режин сер висунув гпотезу про можн ливсть безпосередньо лекран нзац понять цлих систем понять. На ранньому етап теор нтелектуального кно була проголошена вдмова вд традицйно фабульно дран матург та гри пристрастей з замною х дю згдно з асон цативними шляхами грою умовиводв. Уже через рк Ейзенштейн пояснив нтелектун альне кно як синтез емоцйн ного, документального та абсон лютного фльму, спроможного покласти край боротьб мж мовою образв Ч на основ мови кнодклектики. Доступнсть цього завданн ня кнематографа обрунтон вувалась у статт За кадром (1929), де Ейзенштейн порвнюн вав монтаж конкретних кнозображень (кадрв) з створенн ням понять з роглфв у ден ографчному письм (зокрема, японському) народв Далекого Сходу. Мета нтелектуальнон го кно, за Ейзенштейном, Ч навчити робтника далекн тично мислити. Практичним втленням нтелектуального кно мав стати фльм Капн тал. У сценарних розробках цього нездйсненого фльму (1927-1929) Ейзенштейн вин користовував, разом з асоцан тивним монтажем кадрв, фан бульн ситуац та матерал для акторсько гри. На початку 30-х рокв Ейн зенштейн вдходить вд крайн нощв теор нтелектуальн ного кно, розвиваючи разом з тим життздатн елементи.
Пд час роботи над сценарн м Американсько трагед (за Т. Драйзером, 1930) вн уперше у свтовому кно вин користав принцип внутршн нього монологу, поднавши деяк вдкриття нтелектун ального кно з поглибленим розкриттям психологчного процесу на екран. У доповд на Всесоюзнй творчй нарад працвникв радянсько кнен матограф (1935) Ейзенштейн по-новому визначив далектин ку чуттвого й нтелектуальн ного, конкретного й абстракн тного у кнообраз, долаючи суперечливсть ранньо теор нтелектуального кно. Глин бока, конструктивна самокрин тика ц концепц ввйшла до циклу теоретичних праць (1937Ч1948), а також у мемуан ри Ейзенштейна. Незважаючи на вс крайн нощ та протирччя концепця нтелектуального кно все ж таки значно вплинула на теон рю практику кнематографа, стимулювала пошуки нових виразних засобв кномови, нон вих шляхв впливу на глядача. Вдгомн цих дей можна знан йти у сумжних мистецтвах, зокрема, у теор та практиц лепчного театру Б. Брехта.
й кно на початку 20-х рокв XX ст., як свордний протест проти ррацональност свн тоспоглядання експресонзн му. Характерними ознаками камершпле психологзм на меж з натуралзмом, нан магання розкрити внутршню сутнсть зазвичай нечисленних персонажв Ч представникв середнього бюргерства чин новництва, соцальний песин мзм. Камершпле характен КАМЕРА СТЛО [фр. Cameн ризуться днстю мсця й чан ra Ч Stylo Ч камера Ч перо] Ч су под у межах, як правило, термн запровадив франн нескладного сюжету, уповльцузький режисер Александр ненстю темпу, особливою уван Астрюк у 1948 роц в одному гою до дрбниць, яка набува з свох програмних текств, нод символчного значення. камершпле порвнявши камеру з незмнн Засновником в кно був сценарист К. Майр ним пером, яка дозволя писан ти кнокамерою так вльно, як Скалки (реж. Л. Пк) Чорн письменник Ч пером. Ставши ний хд (реж. П. Лен Ч обидва дйснстю, камера стло рзко у 1921 роц), Вулиця (1923, посилила позиц авторськон реж. К. Груне), Свят-вечр го кно, де документалст вин (1923, реж. Л. Пк), Остання ступа диною особою Ч сце- людина (1925, реж. Ф. Мурнариста-режисера-оператора, нау), в яких реалстичне зон а нод й продюсера, де можна браження життя поднуться працювати без попереднього з тонким психологчним анан сценарю, його пд час зйомок зом характерв. Найвдомшими акторами камершпн пише саме життя. ле були Е. Янннг, X. Портер, КАМЕРШПЛЕ [нм. Каш- Ф. Кортнер. merspiele Ч камерна драма] Ч Авторв, як готували сценан рзновид драми, що склався р камерних фльмв, не лише у нмецькому театр, мистецтв задовольняли вузьк меж соКАЛГАРИЗМ [Caligarisme] Ч термн бере початок вд нмецького експресонстн ського фльму Кабнет доктон ра Калгар (1919) був запрон ваджений у вжиток французан ми псля Першо свтово вйни. Калгаризм застосовували вдносно пслявонно кврон пи, де все було поставлене з нг на голову.
цального середовища, де жин ли дяли геро, Ч вони свдомо обмежували й мсце д, не вин ходячи за меж одного будинн ку, одн квартири. Ця обстан вини потребувала вд авторв глибоко й тонко аналзувати вчинки й поведнку свох ген ров для того, щоб зацкавити глядачв тим, що вдбуваться на екран. Звдси походила ще одна особливсть камерних фльмв Ч пошуки оригнальн них сюжетв, створення оригн нальних сценарв. Численн екранзац того часу принесли у кнематограф значну кльксть написв, змст яких запозичувався з теран турного твору, покладеного в основу фльму. Так написи нод не вмщалися в один титр, х доводилося продовжувати в ншому. Глядач гаяли час на х читання, драматичне нан пруження фльму слабшало. Автори теоретики камерн них фльмв проголосили нен щадну боротьбу лтературщин н для укрплення свох творн чих позицй почали створюван ти сценар та знмати фльми без будь-яких написв. Свою головною зброю вони обрали вдточений сюжет виразну акторську гру. Значно рол у них набули детал. З х допон могою сценарист мг порозумн тися з глядачами, не вдаючись до важких написв. Сценаристи камершпн ле часто вдмовлялись навть вд необхдних написв. Наприн клад, замсть короткого й лакон нчного напису другого дня демонструвалися багатометрон в кадри заходу сонця, настанн ня ноч та згодом свтанку. Першим позбавленим нан писв фльмом вважаються Скалки. Вн був створений режисером Лупу Пком за сцен нарм Карла Майра у 1921 рон ц. У ньому брали участь усього чотири особи. КАЦУГЕК [театр двон бою] Ч японськ сторичн, фантастичн фльми, розпон всюджен на початку XX стон ття. У кацугек дя обн межувалася фехтувальними двобоями. У драматург пдн креслювалися пригодницьк елементи втручання надприн родних сил. Ця спрощена мон дель театру кабук стала прин кладом для фльмв кенгек, в яких на змну мфологчним персонажам прийшли самура та ронни. Див. Кенгек. КЕНГУРУ-ВЕСТЕРН [англ. Kangaroo-Western] Ч так жар твливо називали австралйн ськ вестерни. Витоки жанру Ч у драм з життя буш-рейнджерв (слово bush в Австрал означа нечагарник, а с;
звдси буш-рейнджери) Ч шляхетн н розбйники австралйських прерй. - фльми вдображан ли як релгйно-етичн деали блого населення, так сторю його утвердження на чужй та далекй земл. В австралйських вестерн нах, як в далекй Америц, зовсм недавн минуле (освон ння материка, пдкорення екзотично щедро, але суворо природи, золота лихоманка середини XIX столття) опон вивалося ореолом легенди. Життя перших переселенцв (заслан карн й полтичн кан торжани), одссея фермерв скотарв XIX столття, наплив золотошукачв Ч усе це стало джерелом романтичних сюжен тв з епохи понерв, паралел з фльмами класика американн ського вестерну Д. Форда не випадков. Як не випадкове й народження жанру, що оспн ву хоробрих справедливих лицарв великого шляху в австралйських сах, яких згодом витснили ковбо з Дан лекого Заходу СЛА.
КЕПЕР ФЛЬМ [Caper Film] Ч французький пджанр, який розвивався з кнця 50-х рокв складався з фльмв про пограбування, що розповн далися з позиц самих злочинн цв. Американський фльм Асн фальтов джунгл (The Asphalt Jungle, 1950) Джона Х'юстона Шанси проти завтрашньон го дня Роберта Вайза (Odds Against Tomorrow, 1959) поклан ли початок виникненню пджанру та мали на нього значне значення. Класичн фльми: Бйка серед чоловкв (Du rififi les hommes, 1954), Червоне коло (1959). Пджанр Кепер у майбутньому був спародн йований у радянському мультн фльм Пограбування по.... КНО КОНТЕСТАЦп течя в талйському кно, що виникла в середин 60-х рон кв, коли бунтвна молодь будьщо прагнула розрвати з свом дрбнобуржуазним снуванням похати у далек кра Ч в Афн рику або ндю, де лише й можн ливо знайти шуканий сенс бутн тя. Кно контестац проголон шувало революцйний протест проти суспльства, системи влан ди. Його прихильники прагнун ли реаблтувати фзичну реальн нсть людсько плот на екран в художньому флософському аспектах, вважаючи неприпусн тимим вддавати цю галузь на вдкуп комерцйному кно. Бля витокв кно контестац стон яв Марко Беллоккьо Ч Кулаки в кишен, 1965;
Тнто Брасе Са ра, повстання потк, (Са Ira П Fiume Delia Rivolta, 1965), Зан дихавшись (Col Cuore In Gola, 1967), Зойк (L'urlo, 1969). Одн ним з найяскравших представн никв кно контестац став режисер П'р Паоло Пазолн. У 1964 роц виходить його фльм квангел вд Матфея. В один рк з квангелм вд Матфея Пазолн знма свй другий фльм Напередодн революц (Prima Delia Rivoluzione, 1964), сторю духовно недозмужнлост юнака буржуазного кола з вдвертими бографчними алюзями, що став провдним фльмом молоджно талйсько контестац у кно, в романн тичному вдбитт. У фльм Свинарник (Pigpen / Porcile, 1969) дослджуються проблеми фашизму неофашизму. КНОПРОПАГАНДА [Кн но + лат. Propaganda Ч розпон всюдження] 1. Розповсюдження поглин блене пояснення певних дей засобами кномистецтва;
Pages: | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Книги, научные публикации