6. гідробіологічний моніторинг в рамках комплексної екологічної експедиції “дністер”

Вид материала

Документы

Содержание 6.1.1.Дністер (верхня та середня течія), його допливи 6.1.2.Дністровське водосховище Baetis vernus, B.tricolor, Cae­nis macrura, Cloeon dip­terum, Heptagenia sulfurea Hydropsyche ornatula Брагинский Л.П., Величко И.М., Щербань Ý.П.

Подобный материал:

• Програма виробничої практики студентів 3 курсу спеціальності «Економічна І соціальна, 75.99kb.
• 1 моніторинг якості води результати хімічних аналізів, 168.04kb.
• Чернівецька область розташована на південному заході України в передгір’ї Карпат, 468.94kb.
• План комплексних заходів з екологічної освіти І виховання та формування екологічної, 99.84kb.
• Моніторинг стану викладання навчальних предметів, 18.06kb.
• Моніторинг ефективності впровадження профільного навчання в загальноосвітньому навчальному, 27.77kb.
• Методичні рекомендації щодо участі у всеукраїнській історико-географічній експедиції, 74.97kb.
• Затвердити План комплексних заходів з екологічної освіти І виховання та формування, 174.97kb.
• Цінних природних об'єктів протягом 2011 року були проведені І та ІІ етап Всеукраїнської, 299.82kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.

6.ГІДРОБІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ В РАМКАХ КОМПЛЕКСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ “ДНІСТЕР”

Олена ЗИКОВА


Малюнок 6:1. Відбір гідробіологічних проб

Леся Кошіль керує байдаркою, Олена Зикова відбирає пробу. 2.08.1995 р., гирло р.Сурша.




Малюнок 6:2. Розподіл станцій по числу років спостереження
Загальною особливістю присвячених Дністру гід­ро­біо­ло­гічних досліджень є спрямованість на вивчення екосистем нижнього Дністра, його гирла та ліманів. Найбільш повним та практично єдиним зведенням по зоопланктону верхнього та середнього Дністра залишаються праці М.Ф.Ярошенка та В.Л.Гримальського [2, 10]. Для Дністровського во­до­сховища наукові дослідження були присвячені вивченню кор­мової бази [8, 9] та наслідків масштабного сольового за­бру­днення [4]. Така ситуація склалась в умовах різких ко­ли­вань рівня води у верхній частині басейну, складного рель­єфу місцевості, суто технічних труднощів при відборі проб. Матеріал для даної роботи – проби, відібрані про­тя­гом щорічної міжнародної екологічної експедиції Товариства Ле­ва (м.Львів) “Дністер – 88-96”. Відбір проб про­во­ди­ли на р.Дністер, гирлових ділянках її допливів та Дні­стровському водосховищі (повний перелік стан­цій відбору проб наведено таблицях 6:2 – 6:3).

Експедиційне обстеження Дністра (від витоків до гирла) у 1988 р. стало відправною точкою для гі­д­ро­біологічних досліджень в рамках екологічної програми Товариства Лева – організатор та ви­конавець Те­тяна Дудник (інженер-гідробіолог, Світловодська ГМО). Тоді виявили основні джерела за­бруднення річ­ки, визначили сітку станцій відбору проб, започаткували вивчення гідробіологічного ре­жи­му. В по­даль­шому – з 1992 р. – велись конкретизуючі дослідження кількісних та якісних ха­рак­те­ри­стик зоо­план­ктону та макрозообентосу, впливу промислових підприємств на біоту, довгострокових змін в струк­ту­рі угруповання, оцінки якості вод Дністра методами біоіндикації.

Проби зоопланктону відбирали на різній відстані від берегу, якщо можливо вище та нижче до­пли­вів, з глибини 0.3 – 0.5 м. Одночасно вимірювали температуру води та її прозорість. Відбір проб для якіс­но­го аналізу макрозообентосу проводили скребачкою та вручну – з каміння та крупної гальки. Від­бір та кон­сервування проб, кількісну та якісну їх обробку, розрахунок індексів сапробності за Пантле та Бу­ком, різ­номанітності Шенона за чисельністю, біотичного індексу проводили за загальноприйнятими ме­то­ди­ка­ми [3, 6].

6.1.Зоопланктон

^

6.1.1.Дністер (верхня та середня течія), його допливи

За нашими даними зоопланктон досліджуваної ділянки досить різноманітний, тут знайдено 88 так­со­нів безхребетних, серед знайдених відмічено 64 види-індикатори сапробності. Визначені показники від олі­го- до полісапробної зони включно. Переважали олігосапроби (22 види, 34.3 %) та -ме­зо­сап­ро­би (18 ви­дів, 28.1 %), домінували Cephalodella gibba (Ehr.), Trichocerca pusilla (Laut.), Ascomorpha eca­udis Perty, Brachionus quadridentatus Herm., B.leydigii Cohn, Chydorus sphaericus (Mull.). Частка ви­со­ко­сап­роб­них видів була незначною, але на окремих ділянках вони складали основу чисельності зоо­план­ктону.

Зоопланктон відображає короткочасні зміни якості води, пелагічні ценози більш лабільні, ніж дон­ні. Рік у рік спостереження велись приблизно в однакові терміни, але під впливом різних гід­ро­ме­тео­ро­ло­гіч­них факторів, фізичних властивостей річкової води чисельність організмів, видове багатство та різ­но­ма­ніт­ність можуть змінюватись в значній мірі (таблиця 6:4).

Малюнок 6:3. Зона сапробності р.Дніcтер	Зміни чисельності (в % від загальної кількості організмів) індикаторних видів в р.Дністер та його допливах за зонами сапробності :  – об’єднує олігосапробну та -мезосапробну зони  – -мезосапробна та -мезосапробна зони  – -, -мезосапробні та полісапробна зони - – несапробні організми
Малюнок 6:4. Зона сапробності р.Стрий	Малюнок 6:5. Зона сапробності р.Свіча
Малюнок 6:6. Зона сапробності р.Лімниця	Малюнок 6:7. Зона сапробності р.Бистриця

В планктоценозах йде поступове витиснення олігосапробних форм. Найбільш різко збільшується чи­сель­ність та кількість видів -мезосапробних організмів. Видове багатство та частка в угрупованні ви­со­ко­сапробних таксонів коливалась незначно, в той час як ці показники для неіндикаторних форм в 1994 ро­ці зменшуються (малюнок 6:3).

Як виняток, на р.Бистриця за останні роки різко зросла частка олігосапробів. Для деяких кар­пат­сь­ких допливів ми наводимо сапробіологічні спектри. На діаграмах 6:3 – 6:7 по­да­єть­ся спрощений роз­по­діл по зонах сапробності.

Деякі низькосапробні види (наприклад, з роду Notholcа), які масово розвивались у 1988, 1992 рр., те­пер практично не зустрічаються. Частково це можна пояснити підвищеною мутністю води Дні­с­т­ра та йо­го допливів. З часу досліджень М.Ф.Ярошенка та В.Л.Гримальського з числа домінуючих ви­дів ви­па­ли B.rubens Ehrb., K.cochlearis tecta (Gosse), Polyarthra vulgaris Carl., B.bennini Leiss.; Anu­re­o­p­sis fissa Gos­se та T.rattus (Mull.) взагалі не були знайдені. Більш однорідним став зоопланктон за те­чі­єю річки, цик­лопід ми відмічали практично на всіх станціях. Частка ракоподібних в цілому для зоо­план­ктону знач­но зросла.



Малюнок 6:8. Значення індексу сапробності для Дністра

(тут і далі в діаграмах номери станцій наведені в таблицях 6:2 – 6:3)

На досліджуваній ділянці р.Дністер серед знайдених таксонів безхребетних 16 раніше відмічались тіль­ки на нижньому Дністрі та в лиманах, а 8 видів взагалі вперше визначені для цієї річки та її до­пли­вів. Кількісні показники розвитку зоопланктону значно вищі, ніж наведені в попередніх працях. Разом з цим, відмічаємо спад видової різноманітності угруповання як в допливах, так і в головній річці. В ком­п­лек­сі домінуючих видів відбулися зміни, але переважаюча роль коловерток зберігається.

На діаграмах 6:8, 6:9 представлені розраховані значення індексу сапробності для деяких ділянок Дні­стра та його допливів. Дані згладжені, за межі ІІІ класу якості вод не виходять. Зна­чення ІС, отри­ма­ні для річок зі швидкою течією з гірським водозбором, в умовах значної мутності во­ди не подають ре­аль­ну сапробіологічну оцінку стану водного об’єкту. Аналогічна ситуація про­сте­жу­єть­ся для Дунаю [5].



Малюнок 6:9. Значення індексу сапробності для допливів Дністра



Малюнок 6:10. Значення індексу різноманітності для Дністра



Малюнок 6:11. Значення індексу різноманітності для допливів Дністра

Найбільші значення індексу різноманітності Шенона відмічені нами для правобережних, кар­пат­сь­ких допливів Дністра (малюнок 6:11). Літні паводки на річках (1992, 1993 рр.) не зменшують видової різ­номанітності. В самому Дністрі (малюнок 6:10) внесок допливів практично не позначається, значення на­віть трохи зростають на ділянці, де головна річка не приймає допливів. Відмітимо також тісну ко­ре­ля­цію між індексом різноманітності та видовим багатством угруповання.
^

6.1.2.Дністровське водосховище

Розвиток зоопланктону Дністровського водосховища набуває імпульсного переривчастого характеру. Вплив річкової ділянки та антропогенне втручання проявляється особливо в його верхів’ї. Так, неочищені по­бутові стічні води м.Хотин (1992 р.), досягаючи лівого берега, створили сприятливі умови для роз­вит­ку -мезосапроба Moina rectirostris (Leyd.), який йшов практично в монокультурі (значення індексу Ше­но­на дорівнювало 0.055).

В 1995 році основу зоопланктонного угруповання складали ювенільні стадії циклопід та статевозрілі Ac­anthocyclops americanus (Marsh). Значення індексу сапробності по водосховищу змінювались від 1.56 (до­сить чиста вода) до 2.71 (помірно забруднена вода). Це визначалось, головним чином, розвитком ко­ло­верток та гіллястовусих ракоподібних. Домінантами в ценозі були несапробні форми, та вони не від­об­ра­жували дійсну санітарно-біологічну ситуацію. З іншого боку, тільки у верхній частині водойми зна­чен­ня індексу Шенона показували збалансований розвиток угруповання (малюнок 6:12). Як відомо [11], поєднання ІС та індексу різноманітності дозволяє прослідити реакцію угруповання як на органічне, так і на ток­сич­не забруднення. Угруповання було представлене майже виключно Cyclopoida, які здатні ви­три­му­вати знач­ні навантаження токсикантів [1], ймовірність забруднення вод водосховища токсичними ре­чо­ви­нами до­сить висока.



Малюнок 6:12. Значення індексів сапробності та різноманітності (Дністровське водосховище, 1995 р.)

За деякими ознаками : низькі значення індексу Шенона, масовий розвиток циклопід на фоні при­гні­ченого існування Rotatoria та Cladocera, домінування хижаків в трофічній структурі угруповання; стан пе­лагічних ценозів нестабільний.

6.2.Макрозообентос

Угруповання зообентосу являють довгострокові процеси формування сапробіологічної ситуації на вод­них об’єктах, порівняльні дані за різні роки спостережень наведені в наступній таблиці 6:5.

Цікаво було простежити відмінності в складі донного населення в право- та лівобережних допливах Дні­стра. Для фауни рівнинних допливів Волино-Подільської височини характерний розвиток молюсків, ма­лощетинкових червів, п’явок. Багаточисельні рівноногі ракоподібні, личинки водних комах (Ephydridae, Si­muliidae, Rhagionidae, інші двокрилі). Ці річки – з повільною течією, донні відклади тут – мул, дуже рід­ко галька або пісок. Літореофільні організми зообентосу зустрічаються локально, видове багатство по­де­нок та ручайників в порівнянні з правобережними допливами значно нижче (таблиця 6:1).

Формування кількісного та якісного складу ценозів в самому Дністрі після аварії на Стеб­ни­ків­сь­ко­му хімкомбінаті здійснювалось в значній мірі під впливом річкового стоку великих карпатських допливів – Стрия, Свічі, Лімниці, Бистриці. В порівнянні зі спостереженнями 1988 р. в 1992-93 рр. відбувалось якісна перебудова донних ценозів, їх спрощення. Щезли личинки веснянок, бабок (річки Стрий, Свіча, Луг, Лімниця, Стрипа). Скоротилась видова представленість Ephemeropterа та Trichoptera (Свіча, Лім­ни­ця, Золота, Дністер вище м.Заліщики). Серед п’явок та личинок ручайників в більшості випадків роз­ви­ва­лись -мезосапробні форми, спостерігався масовий розвиток малощетинкових червів (з родин Tu­bi­fi­ci­dae, Lumbricidae), личинок Chironomide.

Таблиця 6:1. Видова представленість деяких груп макрозообентосу в допливах Дністра

Група	Допливи
	Карпатське плесо	Волино-Подільське плесо
Ephemeroptera	Betis vernus, B.tricolor, Caenis macrura, Cloeon dipterum, He­ptagenia sulfurea, H.coerulans, Ecdyonurus fluminum, E.venosus, Oligoneuriella rhenana, O.miculata, Ephemerella ignita, Procloeon ornatum, Leptophlebia sp., Pothamanthus luteus (14)	^ Baetis vernus, B.tricolor, Cae­nis macrura, Cloeon dip­terum, Heptagenia sulfurea (5)
Trichoptera	Hydropsyche ornatula, H.angustipennis, H.pellucidula, Ag­ra­ylea multipunctata, Ecnomus tenellus, Agpetus fuscipes, Rhyacophila nubila (7)	^ Hydropsyche ornatula (1)
Plecoptera	Isoperla difformis (1)	(0)
Всього	(22)	(6)

Сукцесії в донних ценозах від ефемеро-трихоптерного до тих, де домінують олігохети та ракоподібні від­мічались і раніше [7]. Розподіл донної фауни набуває локального характеру. Найбільш вразливі групи – поденки, веснянки та ручайники. При забрудненні водного об’єкту саме всередині цих груп від­бу­ва­єть­ся найбільш суттєва перебудова. Йде збіднення видової структури або розвиток цих тварин повністю при­гнічений. Але навіть у відносно сприятливі періоди, при збереженні багатьох видів Ephemeroptera та Tri­choptera, в ценозах щезають личинки веснянок – найбільш чутливої групи. Одночасно на деяких ді­ля­н­ках (Дністер нижче м.Заліщики, нижче впадіння р.Серет, рр.Серет та Збруч) поступово формувались по­вноцінні бентосні ценози з багатим видовим складом.

В 1994 р. на протязі всієї досліджуваної ділянки Дністра та на більшості його допливів сталися змі­ни на краще. Спостерігається відновлення та збагачення видової структури донних угруповань. В першу чер­гу це стосується личинок поденок та ручайників, знов розвиваються личинки бабок та нижчі комахи – Collembola.

На нашу думку через зменшення обсягів промислового виробництва, зниження рівня хімізації сіль­сь­кого господарства на більшості водних об’єктів басейну Дністра відбувається уповільнення процесів спро­щення донних біоценозів, а в деяких випадках відновлення до фонового рівня. Зараз забруднення вер­хнього Дністра – мозаїчне, має локальний характер.

ЛІТЕРАТУРА

1. ^ Брагинский Л.П., Величко И.М., Щербань Ý.П. Пресноводнûй планктон в токсической среде. – К. : Наукова думка, 1987 г. – 180 с.

2. Гримальский В.Л. Планктон реки Днестра. – Труды Кишиневского сельскохозяйственного института им.Фрунзе, 1957 г., т. 12, с. 3 – 86.

3. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1974 г. – 62 с.

4. Восстановление пресноводнûх ýкосистем пос­ле сильного солевого загрязнения / Никаноров А.М., Брûзгало В.А., Косменко Л.С. и др. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1988 г. – 96 с.

5. Парчук Г.В. Оценка сапробности водû советского участка Дуная по индикаторнûм видам зоо­план­к­то­на. – Гидробиологический журнал, 1990 г., т. 26, № 2, с. 30 – 33.

6. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностнûх вод и доннûх отложений / Под ред.В.А.Абакумова. – Лг. : Гидрометеоиздат, 1983. – 239 с.

7. Телюк П.М., Ізмайлова Л.М., Шнаревич І.Д. Зміни донних ценозів верхньої і середньої течії Дні­с­т­ра. – “Проблеми малих річок України”, К., Наукова думка, 1974 р., с. 147 – 149.

8. Шнаревич И.Д., Измайлова Л.М., Старик З.С. Гидрохимический и гидробиологический режим сред­не­го Днестра в зоне затопления Подольского водохранилища. – “Самоочищение, био­про­дук­тив­но­сть и охрана водоемов и водотоков Украинû”, К., Наукова думка, 1975 г., с. 147 – 148.

9. Сукцессии гидрофаунû верхнего и среднего Дне­стра и их значение для формирования ýкосистемû Дне­стровского водохранилища / Шнаревич И.Д., Измайлова Л.М., Иванчик Г.С. и др. – “IV сúе­зд Все­союзного гидробиологического общества : Тезисы докладов”, К., 1981 г., ч. 4, с. 175–176.

10. Ярошенко М.Ф. Гидрофауна Днестра – М. : Изд-во АН СССР, 1957 г. – 168 с.

11. Hawkes H.A. Biological classification of rivers : Conceptual basis and ecological validity. – E.I.F.A.C. Symposium. – Helsinki, 1976. – P. 55 – 67.

Таблиця 6:2. Розташування станцій відбору гідробіологічних проб на Дністрі

	Станція	1988	1992	1993	1994	1996
	р.Дністер, м.Розділ			+
	р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Стрий				+
1.	р.Стрий	+	+	+	+	+
2.	р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Стрий	+	+	+	+
3.	р.Дністер, 0.3 км вище гирла р.Луг			+	+
4.	р.Луг	+	+	+	+
5.	р.Дністер, 0.5 км нижче гирла р.Луг			+	+
6.	р.Дністер, 0.8 км вище гирла р.Свіча			+	+	+
7.	р.Свіча	+	+	+	+	+
8.	р.Дністер, 1.1 км нижче гирла р.Свіча		+	+		+
	р.Дністер, 1 км вище гирла р.Свірж				+
9.	р.Свірж		+	+	+
10.	р.Дністер, 0.8 км вище гирла р.Сівка			+	+	+
11.	р.Сівка	+	+	+	+	+
12.	р.Дністер, 0.4 км нижче гирла р.Сівка		+	+	+	+
13.	р.Дністер, 0.2 км вище гирла р.Лімниця			+	+	+
14.	р.Лімниця	+	+	+	+	+
15.	р.Луква		+	+	+
16.	р.Гнила Липа			+	+	+
	р.Дністер,0.5 км нижче гирла р.Гнила Липа	+			+	+
17.	р.Бистриця	+	+		+	+
	р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Бистриця				+	+
18.	р.Золота Липа	+	+		+	+
	р.Дністер, нижче гирла р.Золота Липа		+		+	+
19.	р.Тлумач		+		+
	р.Дністер, 1.3 км вище гирла р.Коропець				+
20.	р.Коропець	+		+	+	+
	р.Дністер, 1 км вище гирла р.Бариш				+
21.	р.Бариш		+		+
22.	р.Марічка	+	+	+	+
23.	р.Золота	+	+
24.	р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Стрипа		+		+	+
25.	р.Стрипа	+	+		+	+
26.	р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Стрипа		+		+	+
27.	р.Джурин		+	+		+
	р.Ловець	+	+		+
28.	р.Дністер, 2 км вище м.Заліщики	+			+	+
29.	р.Дністер, 1 км нижче м.Заліщики	+	+		+	+
	р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Серет		+		+	+
30.	р.Серет		+		+	+
31.	р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Серет	+	+		+	+
	р.Дністер, 0.3 км нижче водоводу "Чернівці"		+		+	+
32.	р.Дністер, 0.5 км вище гирла р.Нічлава		+		+
33.	р.Нічлава		+		+
	р.Дністер, 1 км нижче гирла р.Нічлава		+		+
34.	р.Збруч	+	+

Таблиця 6:3. Розташування станцій відбору гідробіологічних проб на Дністровському водосховищі

№	Водний об’єкт	Населений пункт	Глибина, м
1.	р.Дністер, правий берег	с.Дністрове	0.9
2.	р.Дністер, середина	с.Дністрове	0.5
3.	р.Дністер, лівий берег	с.Дністрове	0.1
4.	р.Збруч	6 км вище гирла
5.	р.Збруч	2 км вище гирла
6.	р.Дністер	0.2 км вище Збруча
7.	р.Дністер	Хотинський водозабір
9.	водосховище	3 км вище с.Оселівка
10.	водосховище	1.5 км вище с.Слобідка-Малиновецька	0.1
11.	водосховище	1.5 км вище с.Слобідка-Малиновецька	0.5
12.	водосховище	1.5 км вище с.Слобідка-Малиновецька	0.9
13.	водосховище	с.Мошанець
14.	підпор р.Смотрич	1 км вище гирла
15.	підпор р.Смотрич	3.5 км вище гирла
16.	підпор р.Мукша­	0.3 км вище гирла
17.	р.Мукша	6 км вище гирла
18.	водосховище	0.3 км нижче Мукші
19.	водосховище	0.5 км нижче с.Велика Мукша	0.1
20.	водосховище	0.5 км нижче с.Велика Мукша	0.5
21.	р.Сурша	4 км вище гирла
22.	підпор р.Сурша	0.2 км вище гирла
23.	водосховище	0.5 км нижче Сурші
24.	підпор р.Тернава	5 км вище гирла
25.	підпор р.Тернава	0.3 км вище гирла
26.	підпор р.Тернава	6.5 км вище гирла
27.	підпор р.Тернава	1 км вище гирла
28.	підпор р.Студениця	1 км вище гирла
29.	водосховище	1.5 км нижче Студениці
30.	водосховище	0.5 км вище Студениці	поверхня
31.	водосховище	0.5 км вище Студениці	дно
32.	водосховище	2 км нижче затоки Бакота	поверхня
33.	водосховище	2 км нижче затоки Бакота	дно
34.	водосховище	4 км нижче с.Комарів
35.	водосховище	с.Стара Ушиця
36.	водосховище	3 км нижче с.Стара Ушиця
37.	водосховище	р.Калюс
38.	водосховище	1 км вище греблі

Примітка : проби відбирались в 1995 р.

Таблиця 6:4. Стан водних об’єктів за показниками розвитку зоопланктону

Станція	1988				1992				1993				1994
	N	s	S	Клас	N	s	S	Клас	N	s	S	Клас	N	s		S		Клас
1	0.40	3	10	III	5.34	2	12	II	0.14	1	3	-	0.44	2		5		III
2	0.62	3	9	III	19.08	2	27	III	5.16	3	14	III	5.00	2		12		III
4	4.22	3	20	III	188.34	3	34	III	16.46	3	23	III	7.38	3		19		III
7	0.22	4	5	III	1.36	2	14	III	1.00	3	14	III	2.18	2		6		-
8	0.40	2	7	III-IV	19.24	3	32	III	7.44	2	19	III	0.08	2		3		III
11	1.56	4	14	III	2.78	3	21	III	1.84	3	11	III	2.98	3		9		III
12	0.38	3	10	III	10.70	3	26	III	не знайдені				7.96	1	9		III
14	0.04	1	2	-	0.66	2	10	III	0.42	1	8	III	0.18	2		7		II
16	0.52	4	9	III	166.76	4	22	III	-	-	-	-	0.16	1		5
17	0.30	4	11	III	53.00	3	13	II-III	-	-	-	-	1.80	3		12		III
34	не знайдені				3.46	3	15	III	-	-	-	-	-	-	-		-
35	3.48	2	14	III	2.52	2	5	III	-	-	-	-	-	-		-		-

N – чисельність організмів, тис.екз/м3

s – кількість груп організмів

S – число видів

Клас – клас якості води

Таблиця 6:5 Стан водних об’єктів за показниками розвитку зообентоса

Станція	1988			1992			1993			1994
	S	G	Клас	S	G	Клас	S	G	Клас	S	G	Клас
1	13	Е4	II	5	Е2,Т3	III	6	Е1,Т1	III	8	Е2,Т2	II
2	12	Е3	II	5	Е1	III	3		V	1		V
4	6	Е1	III	4	Е1	III	5	Е1,Т1	III	3		IV
7	13	Е5,Р1,Т1	II	3	Е1,Р1	III	4	Е3,Т1	III	14	Е6,Т3,Р1	II
8	5	Е2	III	4	Е1	III	6	Е1,Т1	III	6	Е2,Т1	II
11	4		V	3		V	2		V	7	Т2	III
12	-	-	-	6	Е2	II	не знайдені		VI	4	Е1	III
14	11	Е5,Т1	II	2	Е3	III	3	Е2	III	11	Е5,Т2,Р1	II
15	-	-	-	4	Е3,Т1	III	не знайдені		VI	9	Е3,Т1	II
16	2		V	3		V	0		VI	4	Е1,Т1	IV
17	7	Е3,Т1	II	6	Е1	III	-	-	-	10	Е2,Т4	II
20	4	Е1	III	2		V	2	Е2	III	5	Т1	IV
21	-	-	-	6	Е1,Т1	III	5	Е2,Т2	III	5	Е1,Т1	III
22	-	-	-	2		V	не знайдені		VI	6	Е1,Т1	III
23	-	-	-	6	Е2,Т1	III	3	Е1	III	-	-	-
25	3	Е1	III	6	Е1,Т2	III	2	Т1	IV	6	Т2	III
27	-	-	-	6	Е1,Т1	III	4	Т2	III	-	-	-
28	9	Е2,Т1	II	-	-	-	2		IV	10	Е2,Т1	II
29	1		V	6	Е1,Т1	III	4	Е1,Т1	III	5		IV
30	-	-	-	не знайдені		VI	0		VI	4		IV
31	2		V	3	Т1	IV	1		VI	6		III
34	-	-	-	не знайдені		VI	4	Е1	III	-	-	-

S – кількість індикаторних “груп” для біотичного індексу

G – “групи” : E(phemeroptera), T(richoptera), P(lecoptera); цифри – число видів

Клас – клас якості води