Навчально-методичний посібник містить методичні рекомендації щодо організації різних етапів географічних олімпіад, завдання (теоретичні, практичні, тестові),
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Старченко Юлією Анатоліївною, викладачем Аграрного коледжу управління І права пдаа., 405.13kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 3382.62kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, 813.27kb.
- Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
- Методичні рекомендації та практичні завдання Чернівці чну 2008 ббк 32. 973. 2я73, 1647.69kb.
- Посібник містить методичні рекомендації щодо організації та проведення передвипускної, 244kb.
- Методичні рекомендації щодо формування навчально-методичних комплексів дисципліни при, 464.22kb.
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
ББК 74.262.4
Б-90
ПІДГОТОВКА ДО ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД
Булава Л.М.
Б-90 Підготовка до географічних олімпіад. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008. - 202 с.
Навчально-методичний посібник містить методичні рекомендації щодо організації різних етапів географічних олімпіад, завдання (теоретичні, практичні, тестові), підібрані з урахуванням специфіки кожного етапу (шкільного, районного або міського, обласного), а також типові плани характеристик, як основа для підготовки відповідей на завдання, відповіді на зразки комплектів завдань для кожного етапу олімпіад.
Автор посібника – завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, – добре знайомий вчителям як автор підручників, навчальних і методичних посібників та статей з методики навчання географії.
Для учнів, учителів і методистів з географії, студентів і абітурієнтів.
ПЕРЕДМОВА
Автор цього посібника впродовж п’ятнадцяти років готує комплекти завдань до районних, обласних, а в окремі роки – всеукраїнських етапів географічних олімпіад, розробляє методичні рекомендації щодо їх організації. Тож викладені в посібнику матеріали значною мірою є узагальненням досвіду автора щодо організації й проведення географічних олімпіад, розробки змісту завдань та методики підготовки до них учнів. За останні роки в Україні видані посібники й брошури подібного призначення, в яких автори дають перелік розроблених ними завдань і відповіді на них (автором чи не найкращої з них є О.О.Жемеров). Та варіантів завдань може бути розроблено чимало, а дати відповіді на всі з них просто неможливо. Науковий рівень завдань викладених в окремих брошурах занадто високий, щоб ними могли відразу скористатися учні, які тільки долучаються до географічних змагань.
Останнім часом завдання для фіналу всеукраїнських олімпіад дещо ускладнилися. Разом з тим, ми спостерігаємо деяке зниження якості відповідей учнів на районних і обласних етапах олімпіад. Нас турбує розрив, який виник між рівнем знань учнівської «географічної еліти» й рештою учасників олімпіад. Тому нижче ми спробуємо переосмислити значення учнівських олімпіад, функції їх учасників, виробити рекомендації до різних етапів їх проведення (від шкільного – до обласного), розглянути типові варіанти структури комплектів олімпіадних завдань, навести їх приклади та дати відповіді на них.
Олімпіада – це одна з найважливіших форм позакласної роботи, яка сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Чим вищий етап проведення олімпіади – тим менше коло його учасників, більші вимоги до рівня їх підготовки й конкретніша мета – завоювати одне з призових місць, щоб мати пільги при вступі до географічних факультетів вищих навчальних закладів. Більшість же учасників олімпіад не ставлять за мету стати професійними географами. Залучення великої кількості учнів до шкільних і районних (міських) етапів географічних олімпіад дає можливість підвищити рівень їх географічної культури, випробовувати свій інтелект.
Отже, головним завданням географічних олімпіад ми вважаємо підвищення рівня географічної культури сучасної молоді, що неодмінно повинно позитивно позначитися на загальному культурному рівні населення нашої країни.
При підготовці до географічних олімпіад вчитель одночасно вирішує дві задачі: як підвищити загальний інтерес учнів до географічних знань, та як виявити тих із них, хто пов’язує своє майбутнє із застосуванням географічних знань, допомогти їм реалізувати відповідні здібності та розвинути здатність до самоосвіти. Дуже часто талановита дитина має багато здібностей. Якщо вона до того ж ще й працелюбна, то може досягнути успіхів у різних напрямах діяльності. Тож нерідко вчитель знаходить саме таких дітей і переконує їм взяти участь в олімпіаді з географії, не дивлячись на те, що учень може в подальшому обрати для себе іншу професію. Такий підхід часто дає високі формальні результати і є прийнятним по відношенню до дітей, яким в обраній професії в тій чи іншій мірі будуть необхідні географічні знання та навички інтелектуальної роботи. Найбільш вдячною є співпраця вчителя й учня, який вирішив присвятити себе географії. І чим раніше почнеться така співпраця, тим продуктивнішою вона буде.
Як розпізнати таку дитину? Які особисті якості повинен мати майбутній географ? Спостереження, показують, що це допитлива дитина з широким колом інтересів, не обов’язково відмінник (нерідко – далеко не відмінник), але з хорошою уявою, пам’яттю й просторовим мисленням, яка любить вивчати географічну карту, інтелектуальні ігри, й обов’язково – працелюбна й самостійна, здатна до самоосвіти. Для майбутніх учасників олімпіадних змагань важливими є такі якості, як вміння логічно мислити й складати план відповіді, концентрувати свою увагу на головному, не боятися нових незнайомих ситуацій, розбірливий почерк тощо. Проте, такі навички можна і розвинути, а тактику дій продумати.
Слід сказати добре слово на адресу вчителів, вихованці яких постійно досягають вершин обласних і всеукраїнських етапів олімпіади з географії (таких талановитих і працелюбних людей, на жаль, порівняно небагато і в кінці наступного видання книги я хочу перелічити їх прізвища та школи, в яких вони працюють). Діяльність таких педагогів потребує постійного вдосконалення їх наукового рівня, великої затрати душевних і фізичних сил. Це значно більше, ніж просте репетиторство, оскільки учень і після закінчення школи не перестає спілкуватися зі своїм Учителем. Користуючись можливістю, хочу щиро подякувати своїй вчительці Тамілі Михайлівні Сторчун з Балясненської середньої школи Диканського району на Полтавщині, яка 35 років тому долучила мене до участі в олімпіадах з географії, що визначило всю мою подальшу професійну діяльність. Дай Боже їй і всім учителям-подвижникам географії міцного здоров’я і вдячних учнів.
Значно більше є чудових учителів географії, які забезпечують високий загальний рівень знань учнів, запалюють їх інтерес до географії, але мають меншу схильність (або не мають змоги) проводити кропітку індивідуальну роботу з ними. Їх учням, передусім, адресується цей посібник, як «самовчитель» при підготовці до різних етапів географічних олімпіад.
Разом з тим, посібник виконує й інші функції (систематизації знань, отриманих не тільки під час засвоєння певного курсу, але й за весь період вивчення географії; формування вмінь і навичок інтелектуальної діяльності; актуалізації географічних знань у зв’язку з потребами молодої людини, як особистості, та одночасно – громадянина України і світу; краєзнавчої освіти й патріотичного виховання; формування міжпредметних зв’язків тощо).
При розробці посібника ми слідкували, щоб зміст олімпіадних завдань співпадав з вимогами нової навчальної програми, був відповідним до тематично-поурочного планування на час проведення відповідного етапу олімпіади. У посібнику наводяться вимоги до організації шкільних і районних етапів олімпіади та приклади завдань різних типів. Значна увага приділяється завданням та відповідям на них для обласного етапу олімпіади. Більшість із них пропонувалися на Полтавській обласній олімпіаді впродовж останніх 15 років.
Ми хотіли б, щоб діти й учителі не перебували в стані стресу при очікуванні змісту олімпіадних завдань й оцінки результатів їх виконання. Важливо, щоб діти після підведення підсумків олімпіади не втрачали бажання працювати надалі. А вчителі сприймали результати олімпіад, як об’єктивний показник і стимул до вдосконалення методів та форм своєї подальшої роботи. Адже успіх чи не успіх учня – це до певної міри й оцінка діяльності його вчителя. Звести до мінімуму негативні емоції може зважений підхід до структури комплекту олімпіадних завдань і підбору їх змісту, відповідно до етапу олімпіади й контингенту учасників.
^ Розділ 1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНИХ, РАЙОННИХ (МІСЬКИХ), ОБЛАСНИХ ОЛІМПІАД З ГЕОГРАФІЇ
Методичні поради щодо організації І-ІІІ етапів олімпіади з географії базуються на дотриманні Положення «Про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін…», затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 305 від 18.08.1998 року. Особливу увагу ми приділяємо практичним аспектам організації олімпіад, які не досить чітко врегульовані Положенням, але часто виникають під час проведення відповідних етапів географічних олімпіад.
Серед завдань до географічних олімпіад обов’язково повинні бути теоретичні, практичні й тестові. Орієнтовна кількість завдань кожного блоку для певного етапу олімпіади пропонується у відповідній клітинці таблиці 1. Ця кількість може варіювати залежно від складності конкретних завдань.
Ми впевнені, що слід націлювати учасників олімпіад на вироблення в їх світогляді цілісної географічної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні знань. Тому пропонуємо олімпіадні завдання кожного етапу комплектувати не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки навчання.
^ Таблиця 1
Кількість завдань теоретичного, практичного й тестового блоків
до комплектів певного етапу олімпіади з географії
| Блоки завдань | Кількість завдань до певного етапу олімпіади | ||
| Шкільний | Районний (міський) | Обласний | |
| Теоретичний | 2 | 2-3 | 3-4 |
| Практичний | 1-2 | 2 | 3-4 |
| ^ Тести, експрес-завдання | 10-12 | 10-12 | 20 |
У шкільному (І-ому) етапі олімпіадах з географії беруть участь учні 7 – 11 класів без будь-яких обмежень, за їх бажанням, у час, визначений наказом адміністрації школи. Цей етап географічних олімпіад проводиться у кінці жовтня, в один тур (загальна кількість теоретичних і практичних завдань становить не більше чотирьох). Учителю (або комісії, якщо в школі працюють кілька вчителів географії) необхідно підбирати завдання, доступні для більшості учнів, але за змістом і формою вони не повинні дублювати питання репродуктивного рівня в кінці параграфів, а відповідь на них не слід зводити тільки до викладу змісту шкільного підручника. Тобто ставиться дещо завищена «планка» вимог з метою не тільки виявити переможців, але й довести їм, що олімпіада – це не просто контрольна робота за шкільною програмою, і для досягнення успіху в її наступному етапі необхідно ще багато працювати. Рекомендуємо два-три питання шкільної олімпіади підбирати зі змісту навчальної програми даного року навчання, та одно-два – пов’язані з вимогами програми за попередні роки навчання (або пов’язані з поняттями, які продовжують формуватися). Тільки на цьому етапі олімпіади вчитель на свій розсуд може дозволити учням при виконанні завдань користуватися шкільними навчальними атласами.
У 7-10 класах шкільний етап олімпіади може проводитися як урок контролю, узагальнення і корекції знань (за умови, що в ньому беруть участь всі учні класу). При підготовці до нього учні можуть скористатися завданнями підрозділу 2.3. цього посібника. Систематичне використання завдань посібника вже з початку 7-го класу допоможе дітям краще підготуватися до будь-якого етапу географічної олімпіади.
Після завершення перевірки олімпіадних завдань учитель аналізує відповіді учасників, вказує на оптимальні шляхи вирішення завдань, дає правильні відповіді, виправляє типові помилки, називає прізвище переможця, який братиме участь в наступному етапі олімпіади, та призерів – «запасних» у складі шкільної команди від певного класу. За можливістю, переможця й призерів шкільного етапу олімпіади слід відзначити подяками, грамотами чи книгами географічної або краєзнавчої тематики.
ІІ-й, районний (міський) етап географічних олімпіад, як правило, теж проходить в один тур, у кінці листопада – на початку грудня. Але якщо учні дають відповіді на три теоретичні завдання, то цей етап олімпіади можна провести в два тури, з короткою перервою між ними (до другого, практичного туру слід віднести і виконання тестових завдань). У такому випадку після виконання завдань першого туру роботи вилучаються, шифруються й передаються для перевірки журі.
У цьому етапі беруть участь учні 7-11 класів (як правило, по одному переможцеві олімпіад попереднього етапу від кожної школи). Призерів обласного й всеукраїнського етапів олімпіади минулого року оргкомітет її ІІ-го етапу може запрошувати персонально.
Склад оргкомітету й журі призначається наказом по відділу освіти районної (міської) державної адміністрації. Членами журі можуть бути всі члени районного (міського) методичного об’єднання вчителів географії, а також науковці, студенти-магістранти географічних факультетів та інші особи, які мають географічну освіту або досвід роботи за цією спеціальністю. Міський (районний) методист з географії є членом оргкомітету олімпіади, відповідальним за умови її проведення, дотримання правил і прав учасників. Із числа науковців або найдосвідченіших учителів наказом призначається експерт-консультант, який надає наукові й методичні консультації членам журі, вирішує спірні питання, головує на засіданні апеляційної комісії.
На цьому етапі олімпіади не повинно бути більше п’яти завдань (як правило – по два теоретичних і практичних; а якщо питання одного з турів не дуже складні, то їх може бути максимум три). Досвід підказує, що одне із завдань етапу повинно бути доступним для всіх учнів (в обсязі шкільної програми певного класу); половина завдань націлена на географічний аналіз і синтез, з урахуванням знань і вмінь, набутих у попередніх класах; а одне теоретичне чи практичне завдання може дещо виходити за рамки шкільної програми або відповідь на нього потребує встановлення міжпредметних зв’язків. До половини тестових завдань можуть бути позапрограмними.
Завдання слід вибирати з банку даних на засіданні районного чи міського методичного об’єднання перед початком олімпіади (у день її проведення). Шляхи створення банку даних і способи відбору завдань (наприклад, шляхом жеребкування, «сліпого» вибору) завчасно вирішуються на попередньому засіданні. Відповідальність за відбір цих завдань покладається на голову журі.
У випадку, якщо комплект завдань розробляється в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (й надсилається в опечатаному конверті, який розкривають у присутності більшої частини складу журі за годину до початку олімпіади), то члени журі певного класу переважною більшістю голосів мають право вилучити чи редагувати завдання, яке вони вважають недостатньо коректно сформульованим, або замінити його іншим, узгодженим всім складом журі цього класу та головою журі етапу. Оргкомітет олімпіади (до якого входить керівництво закладу, де відбувається цей етап), має подбати про виготовлення оригінал-макету й розмноження комплекту завдань для кожного учасника. Наприклад, оргкомітет забезпечує учасників олімпіади відповідною контурною картою (чи її ксерокопією).
Користуватися атласами, будь-якими посібниками, калькуляторами, мобільними телефонами під час виконання всіх завдань учням категорично заборонено. Оргкомітет журі при отриманні сигналу про подібні порушення зобов’язаний звільнити такого учасника від подальшого написання роботи (і вона не перевіряється). Оргкомітет олімпіади завчасно повинен повідомити учасників про обладнання (наприклад, лінійки, прості й кольорові олівці, транспортири, гумки, контурні карти тощо), які дозволяється мати при собі при виконанні завдань.
Звертаємо увагу на необхідність дотримання етичних норм поведінки під час проведення олімпіад і встановлення їх результатів. Під час виконання завдань потрібно, щоб у класі були присутні 2-3 учителі з різних шкіл району чи міста (а ще краще – особи без фахової підготовки чи студенти молодших курсів). Відповідальні члени оргкомітету після закінчення виконання всіх завдань шифрують роботи учнів і в зашифрованому вигляді передають на перевірку членам журі. Роботи, як правило, перевіряють у день змагань.
Голова журі здійснює розподіл обов’язків між членами журі (розподіляє їх на групи по окремих класах, організовує обговорення критеріїв оцінювання, надає поточні консультації, а в разі неможливості розв’язання спірних питань звертається до експерта-консультанта). Загальні критерії оцінювання узгоджуються між членами журі, але остаточну відповідальність за об’єктивність оцінювання лягає на того члена журі, який виставляє оцінку (поряд з оцінкою він ставить свій підпис). Причому один член журі оцінює одне й те ж завдання в усіх роботах. За можливістю, це завдання перевіряють незалежно один від одного два члени журі, а остаточна оцінка визначається шляхом сумісного аналізу його виконання або арифметичного усереднення (при цьому поряд з оцінкою ставляться два підписи). Кілька робіт, які отримали найбільшу суму балів, необхідно перевірити всім членам журі певного класу (про підтвердження оцінок вони ставлять свої підписи). Якщо в оцінках журі є суттєві розходження, тоді компромісне рішення пропонує голова журі. А якщо й це рішення не влаштовує журі, то вирішальною є точка зору експерта-консультанта.
Протокол засідання журі вивішується для загального ознайомлення. У ньому повинні бути оцінки за кожне виконане завдання, підписи голови й членів журі, які перевіряли певні завдання. Місце й час оприлюднення протоколу оголошуються заздалегідь (на загальному зібранні всіх учасників перед відкриттям олімпіади).
Кожен з учасників у визначений оргкомітетом термін (як правило, упродовж доби після оприлюднення результатів етапу олімпіади), має право подати заяву на апеляцію. У письмовій апеляційній заяві, поданій учнем до оргкомітету (на ім’я голови апеляційної комісії етапу олімпіади) необхідно чітко вказати на питання, з оцінкою якого він не погоджується. Роботу апеляційної комісії слід проводити в присутності учня. Усні та не вчасно подані апеляції не розглядаються. Учитель – наставник певного учасника олімпіади, представники відповідної школи чи батьки учня та всі інші особи права на апеляцію не мають, як не мають вони права брати активну участь у роботі апеляційної комісії. До апеляційної комісії її голова (експерт-консультант) може залучати голову журі та весь склад журі класу, який перевіряв завдання. Точка зору експерта-консультанта, як провідного фахівця, є вирішальною при розгляді апеляції. Хід роботи апеляційної комісії протоколюється. Учасник олімпіади ознайомлюється з протоколом розгляду апеляції й ставить свій підпис з поміткою про згоду чи не згоду з рішенням апеляційної комісії.
Обласний (ІІІ-й) етап географічної олімпіади, як правило, проходить у січні-лютому (бажано, під час зимових канікул). У цьому етапі беруть участь учні 8-11 класів переможці попереднього етапу олімпіади (на управляння освіти облдержадміністрацій покладена відповідальність за вирішення інших питань визначення складу й пропорційності представлення навчально-виховних закладів). Оргкомітет ІІІ-го етапу може, зокрема, розглянути питання про персональне запрошення призерів ІV-го етапу олімпіади минулого року, які не стали цього року переможцями ІІ-го етапу.
Персональний склад оргкомітету і журі, у тому числі голова, секретар, експерт-консультант затверджується наказом по управлінню освіти облдержадміністрації. Близько половини членів журі доцільно призначати із числа викладачів вузів, науковців і практичних фахівців у різних галузях географії, а дещо більше половини – з числа вчителів, які за попередні два роки підготували найбільшу кількість переможців і призерів всеукраїнського та обласного етапів олімпіади (ці вчителі не залучаються до перевірки робіт того класу, в якому представлені їх учні, або учні з їх школи). Тому склад журі щорічно оновлюється приблизно на 20%. До його складу не включаються особи, які є батьками дітей, що беруть участь у цьому етапі олімпіади. Чисельність журі залежить від кількості учасників олімпіади (для Полтавської області оптимальний склад журі ІІІ-го етапу становить 18 осіб).
Вимоги до організації та проведення обласного етапу олімпіади принципово нічим не відрізняється від організації її ІІ-го етапу.
Якщо з Міністерства освіти і науки не було надіслано комплекту завдань до цього етапу олімпіади, то їх готує комісія, створена оргкомітетом ІІІ-го етапу (у складі не більше п’яти осіб, яку очолює голова журі). Завдання пропонують усі члени комісії, але голова особисто відбирає їх та заздалегідь готує з них комплекти. Цій комісії бажано підготувати для журі матеріали, які включають орієнтовну структуру відповідей на теоретичні питання, розв’язки задач, креслення й таблиці до практичних завдань тощо; запропонувати структуру оцінювання в балах за виконання кожної складової частини завдання (таким чином, щоб загальна сума балів за теоретичні й практичні завдання складала по 12). Перелічені матеріали з корективами, внесеними журі, подаються для ознайомлення з ними учасників олімпіади після її завершення (як правило, разом із протоколом засідання журі).
Цей етап географічних олімпіад, як правило, проводять у два тури: перший (теоретичний + тести), і другий (практичний). За можливістю, ці два тури бажано проводити в два дні. Якщо такої можливості немає то, як виняток, обласна олімпіада проводиться в один день, з годинною перервою між турами. При цьому після закінчення першого туру відповідальні члени оргкомітету вилучають і шифрують роботи учнів та передають їх на перевірку журі.
На цьому етапі комплект складають 6-7 завдань, у тому числі 3-4 теоретичні + 20 тестів чи експрес-завдань (перший тур) і 3-4 практичні завдання (другий тур). До творчого рівня доцільно віднести не більше одного завдання кожного туру. Зміст решти завдань продуктивного й проблемного рівня у більшій мірі повинен бути націлений на застосування міжпредметних зв’язків; перевірку знання актуальних проблем сучасності, вирішення яких потребує врахування географічних аспектів.
Орієнтовна тривалість виконання завдань першого туру (3 години без перерви), виходить із розрахунку: 45 хвилин 1 година на виконання теоретичного завдання плюс 15 20 хвилин на виконання тестів. Тести оргкомітет видає на окремих листках за 25 хвилин до закінчення часу на виконання завдань першого туру (з розрахунку: 1 хвилина чистого часу на тестове завдання). На виконання завдань практичного туру відводиться 2 3 години (залежно від їх кількості й складності).
Як правило, по два-три учні з кожного класу, які посіли найвищі місця на ІІІ-му етапі олімпіади, викликають на відбірково-тренувальний збір як кандидатів до обласної команди для проходження додаткової підготовки й тренувань. Із числа цих кандидатів за результатами виконання відбіркових завдань остаточно визначаються члени команди від області (у кількості, яка залежить від рейтингу виступів представників області на ІV-му етапі олімпіади за попередні два роки).
Принагідно зазначимо, що для морального стимулювання учителів області ми встановлюємо й оголошуємо їх індивідуальний рейтинг, який враховує результати виступів учнів на обласному й всеукраїнському етапах олімпіади з географії (у деяких містах і районах області результати олімпіад впливають і на матеріальне стимулювання діяльності вчителів та учнів), а також рейтинг районів і міст обласного підпорядкування за результатами виступів на обласній олімпіаді впродовж останніх трьох років. Як відомо, ведеться й публікується рейтинг областей за результатами виступів команд на всеукраїнському етапі олімпіади з географії. У деяких містах підраховують також рейтинг шкіл, який, на жаль, враховує результати виступів учнів тільки на міських олімпіадах і не спонукає вчителів до підготовки дітей для успішного виступу на обласному й всеукраїнському етапах.
У розділах 2-3 даного посібника подаються тренувальні теоретичні й практичні завдання для І, ІІ, ІІІ етапів географічних олімпіад, а в розділі 4 – найбільш поширені типи тестових завдань. Для зручності організаторів олімпіад завдання у посібнику згруповані в окремі блоки, з яких можна сконструювати цілісні комплекти, що дають змогу зменшити елемент випадковості у визначенні переможців, комплексно оцінити рівень знань, умінь та інтелекту учасників. Підібрані завдання різного рівня складності, з тим, щоб організатори за аналогією могли підібрати кілька варіантів комплектів завдань. Організатор олімпіади при потребі може перенести певне завдання з одного класу в інший.
Примітка: Для підготовки до олімпіад учні випускного класу можуть потренуватися на виконанні всіх завдань для 7-10 класів.
Приклади комплектування завдань для учнів 7 – 11 класів ми наводимо в розділі 5 посібника. У розділі 6 подаються відповіді на завдання ІІІ-ІV рівня складності зі зразків комплектів, наведених у розділі 5. На інші завдання читач може знайти відповіді у шкільних підручниках або виконавши попередні тренувальні завдання.
Автор посібника при підборі завдань до ІІ-го й ІІІ-го етапів олімпіади щоразу намагається акцентувати увагу на програмному матеріалі, на пояснення якого вчителі звертають недостатньо уваги. Таким чином здійснюється корекція навчальної діяльності вчителів області.
Кожне теоретичне чи практичне питання будь-якого рівня складності можна запропонувати оцінювати за 12-бальною шкалою, як найбільш звичною (за винятками, вказаними після викладу змісту завдань).
Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОЛІМПІАД
^ 2.1. ТИПИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАВДАНЬ І ЇХ КОМПЛЕКТУВАННЯ
Ми розглядали два можливі варіанти подачі зразків теоретичних завдань:
1) послідовний, коли завдання подаються за тематично-поурочним плануванням усього змісту певного шкільного курсу географії;
2) комплексний, коли частина завдань для 7-10 класів пропонується зі змісту курсу географії, який вивчається з початку навчального року до часу проведення певного етапу олімпіади (наприклад, для І-го етапу олімпіади в сьомому класі до кінця розділу «Океани»), а інша частина – за попередні роки навчання (наприклад, у сьомому класі – за весь шостий клас).
У кожного варіанта є певні переваги й недоліки. Але ми обрали другий варіант комплектування теоретичних завдань, оскільки він більш зручний для використання організаторами І, ІІ, ІІІ-го етапу географічних олімпіад. У комплектах скомбіновані різнотипні завдання, відібрані за певними принципами.
- За рівнем складності. Цей принцип у підборі є найважливішим, оскільки за відповіддю на завдання різного рівня складності можна судити про характер і глибину попередньої пізнавальної діяльності учнів, виявити рівень сформованості в їх свідомості системи географічних знань та набуття компетенцій (^ таблиця 2):
Таблиця 2
Моделювання завдань географічних олімпіад за рівнем складності*
| ^ Рівень складності завдань | Характер попередньої пізнавальної діяльності учнів | Рівень сформованості системи географічних знань учнів |
| І - репродуктивний | Засвоєння матеріалу з підручника та зі слів учителя; його відтворення за відомим зразком | Знання фактичного матеріалу, типових планів і характеристик, розуміння термінів і понять |
| ІІ - продуктивний (частково-пошуковий) | Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у дещо зміненій ситуації | Елементарні вміння застосовувати набуті знання на практиці; наводити приклади; розпізнавати географічні об’єкти і явища за аналогією |
| ІІІ - проблемний | Самостійне застосування отриманих знань і вмінь при виникненні протиріччя в указаній проблемній ситуації (реальній чи змодельованій у завданні) | Уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві (в рамках запропонованої проблемної ситуації) |
| ІV - творчий (дослідницький) | Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у проблемній ситуації, яка явно не вказана, але її потрібно виявити й запропонувати шляхи вирішення | Рівень уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві свідчить про усвідомлення в цілому сучасної географічної картини світу |