Національна академія наук україни

Вид материала

Документы

Содержание Госпдоговірна тематика Розробка наукових принципів державної підтримки формування регіональних кластерів в аспекті сталого інноваційного розвитку регіо Найважливіші наукові результати, отримані в результаті виконання проекту Створення інформаційно-аналітичної бази для забезпечення прогнозування науково-технологічного розвитку з використанням наукометр «розробка проекту змін до закону україни "про наукову та науково-технічну діяльність»

Подобный материал:

• Української держави, 8520.93kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 4134.86kb.
• Грищук Ірина Валерійовна, старший викладач кафедри, Національна академія Державної, 57.89kb.
• Національна академія наук україни, 312.32kb.
• Національна академія наук україни, 13kb.
• Калюжна Лідія Денисівна, Національна медична академія післядиплом, 288.82kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Національна академія наук України, 301.57kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 1218.98kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права імені В. М. Корецького, 299.49kb.

^

Госпдоговірна тематика:

8. «ТЕОРІЯ ТА МЕХАНІЗМИ НАРОЩУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НАУКИ В УКРАЇНІ ТА БЄЛАРУСІ» (Договір Ф41/116-2011 від 12.05.2011).
   

У рамках спільного дослідження з білоруськими колегами, яке підтримується українським та білоруським Державними фондами фундаментальних досліджень, проаналізовано структуру соціального капіталу науки, виявлено, що він має дві суттєво відмінні складові: внутрішню, яка визначається взаємовідносинами всередині наукового співтовариства, моральним кліматом у наукових колективах та рівнем наукової етики, а також зовнішню складову, що визначається місцем науки у суспільній свідомості – ступенем довіри громадськості до науки і науковців. Чітке усвідомлення особливостей цих складових дає можливість розробити адресні рекомендації щодо цілеспрямованого нарощування соціального капіталу науки в обох країнах. На даній стадії проекту було узгоджено з білоруськими колегами підходи до порівняльного аналізу динаміки соціального капіталу науки в обох країнах, досягнута домовленість щодо переліку показників, які будуть порівнюватись.

Виконано цикл робіт, спрямованих на вивчення динаміки наукового потенціалу України. Показано, що за останні півтора десятиріччя відбулося не тільки загальне зменшення дослідників (удвічі), але й істотні зміни в його дисциплінарній структурі. Особливо велику тривогу викликає деградація потенціалу технічних наук: чисельність дослідників з 1995 року зменшилась утричі, на 26,1 % зменшилось число докторів наук, що працюють у цій найважливішій для забезпечення інноваційного розвитку економіки галузі науки.

На основі наукометричного аналізу виявлено тривожні тенденції в динаміці результативності вітчизняної науки – число публікацій українських учених, індексованих у пошуковій системі Scirus після 2000 року перестало зростати, а в таких галузях, як науки про життя, фізика та астрономія, матеріалознавство, медичні науки, в останні роки навіть зменшується.

9. «^ РОЗРОБКА НАУКОВИХ ПРИНЦИПІВ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ В АСПЕКТІ СТАЛОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ БІЛОРУСІ» (Договір № Ф41/282 – 2011, від 22.07.2011).
   

Для подолання наслідків світової фінансової-економічної кризи особливе значення за світовим досвідом надається формуванню та реалізації стратегії регіональної економічної кластеризації, спрямованої на підвищення стратегічної конкурентоспроможності регіонів і держави з урахуванням компонент інноваційної економіки. Однак темпи цього процесу в Україні не відповідають вимогам часу. З метою виявлення найбільш важливих перешкод у регіональній кластеризації досліджено значення кластерів у розвитку інноваційної діяльності та сприяння соціальної стабільності, розглянуто особливості соціального та економічного розвитку деяких регіонів України у 1999 – 2011 роках на основі модифікованої виробничої функції Кобба-Дугласа, конкурентоспроможність та інноваційний потенціали України і її регіонів з використанням оригінальних методик, розглянуто новітні підходи для підвищення інформативності характеристики стану і перспектив регіонального розвитку на кластерній основі.

Визначено, що для подолання тенденцій до подальшого зростання диференціації у рівні розвитку регіонів необхідно здійснити ряд заходів, головними з яких представляються ті, що покликані підвищити ефективність існуючої до теперішнього часу територіальної структури економіки і мобілізувати такі фактори економічного зростання, як всебічне сприяння інноваційному економічному розвитку регіонів і посилення інтеграції регіональних і місцевих ринків товарів, праці і капіталів у єдиний загальнонаціональний ринок кожної країни. Стверджується, що сталий розвиток базується на сталому інноваційного розвитку, що відображено у розроблених із білоруською стороною методологічних підходах щодо формування та реалізації регіональної політики на кластерній основі.

^ Найважливіші наукові результати, отримані в результаті виконання проекту:

1. У рамках першого етапу отримано наступні найважливіші результати: розроблено методологічні підходи до визначення ролі кластерів у розвитку інноваційної діяльності та сприяння соціальної стабільності; виконано комплексний аналіз і прогнозування на основі модифікованої виробничої функції Кобба-Дугласа динаміки соціально-економічного розвитку Чернівецької та Запорізького регіонів у 1999 – 2011 роках з роздільним визначенням економічної та соціальної складових регіонального розвитку; досліджено конкурентоспроможність та інноваційну активність Україні і її регіонів з метою їх ранжування за базовими умовами розвитку регіональних економічних кластерів; досліджено інноваційний потенціалу регіонів України з метою їх ранжування за базовими умовами розвитку регіональних економічних кластерів; розроблено з білоруською стороною спільний проект концепції сталого інноваційного розвитку та теоретико-методологічних і методичних підходів до її реалізації.

2. У рамках другого етапу отримано наступні найважливіші результати: виконано комплексний аналізу та прогнозування на основі модифікованої виробничої функції Кобба-Дугласа динаміки соціально-економічного розвитку м. Києва в 1999 – 2011 роках з роздільним визначенням економічної та соціальної складових регіонального розвитку; розроблено методологічні підходи до виконання аналізу та ранжируванням регіонів за створенням і використанням передових виробничих технологій для комплексної характеристики стану і перспектив регіонального розвитку та кластерної основі; виконано аналіз інвестиційної активності та інвестиційної привабливості по регіонах Україні в 2003–2010 роках, включаючи прямі іноземні інвестиції, з урахуванням їх ранжирування за базовим умовам розвитку регіональних економічних кластерів; досліджено стан та перспектив розвитку інноваційної інфраструктури в регіонах України з їх ранжуванням, визначенням зв'язку з інноваційним потенціалом у регіонах і відповідно з базовими умовами розвитку регіональних економічних кластерів; розроблено інноваційно-інвестиційну модель економічного розвитку, використовуючи як складові інноваційні кластери та інші фактори; розроблено з білоруською стороною методологічні підходи щодо формування та реалізації регіональної політики на кластерній основі з урахуванням світового досвіду та методичних рекомендацій з виявлення умов, форм і порівняльної оцінки кластеризації економік регіонів Україні та Білорусі; розроблено загальні методологічні підходи до формування та реалізації регіональної політики на кластерній основі, до порівняльних оцінок умов і форм кластеризації економіки регіонів двох країн.

3. Досліджено сучасні теоретичні та методологічні підходи до категорій економічного зростання та економічного розвитку, які є найважливішими характеристиками суспільного виробництва. Розроблено модель інноваційно-інвестиціного економічного розвитку, що включає економічний потенціал, людський капітал та інтелектуальний потенціал суспільства, систему державної підтримки інноваційного розвитку, національну інноваційну систему, інновації, НТП, конкурентоспроможність, валову додану вартість, промислово-технологічну систему та інші компоненти, розглянуто сутність та взаємодію компонент у моделі. Показано важливість формування та розвитку регіональних інноваційних систем, які повинні базуватися на кластерних формах забезпечення специфічних потреб основних галузей економіки регіону та їх розвитку. Рекомендується ввести критерій оцінки ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку економіки на національному та регіональному рівнях за показниками частки реалізованої продукції наукоємних та високотехнологічних галузей та індексів їх змін у обсязі товарної номенклатури переробної промисловості (Денисюк В.А., Соловйов В.П.).

4. За дослідженнями показників України за ІГК ВЕФ (Індексом глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього Економічного Форуму) з використанням розробленої методики та ІЕЗ СБ (Індексу Економіки Знань Світового Банку), виявлено ряд індикаторів, що свідчать про серйозне відставання України від технологічно-розвинених країн у створенні загальних умов для підвищення конкурентоспроможності та розбудови економіки знань. Показано, що одним із ефективних напрямів для його скорочення є орієнтація структурної економічної політики на розвиток високотехнологічних, наукомістких і фінішних виробництв, надання високоінтелектуальних, наукових та освітніх послуг. Для України рекомендовано виконання оцінок Індексу економіки знань та на національному рівні Індексу знань на регіональному рівні, що дозволить узагальнювати, поширювати і використовувати накопичений досвід усередині країни (Денисюк В.А., Соловйов В.П.).

5. Виконання вперше в Україні у 2011 році за результатами досліджень та рекомендацій ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАНУ щодо розробки напрямів підвищення інноваційної активності та конкурентоспроможності національної економіки шляхом аналізу реальних досягнень наукової та інноваційної діяльності та прискорення їх обліку та використання з урахуванням закордонного досвіду, та на підставі наказу Державного комітету статистики України від 16.08.2010 N 332 Державного статистичного спостереження за формою №1-технологія звіт про створення та використання передових виробничих технологій за 2010 рік ” в національній економіці, включаючи регіони країни. Передові виробничі технологій (ПВТ) є новою категорією в національній статистиці наукової та інноваційної діяльності. Уперше виконано аналіз структури ПВТ в Україні та динаміки використання ПВТ у попередні роки за технологічними укладами. Результати державного статистичного спостереження ПВТ мають використовуватися в сферах державного управління та влади для визначеннія шляхів та перспектив розвитку регіональних інноваційних систем та регіональних кластерів, зменшення рівня диференціації регіонів, вирішення комплексу питань підвищення конкурентоспроможності регіонів, поширення трансферу технологій та інновацій в економіці (Денисюк В.А., Соловйов В.П.).

6. Досліджено рівні наукоємності та фінансування інноваційної діяльності з використанням авторських підходів, які дозволяють повніше враховувати науковий та інноваційний супровід розвитку обробної вітчизняної промисловості, та в контексті групування її галузей з урахуванням методології ОЕСР. Досліджено зміни в технологічній структурі обробної промисловості України за групами галузей за низкою обраних індикаторів в 2001 та 2008–2010 рр. (Булкін І.О., Денисюк В.А.).

7. З метою удосконалення шляхів використання результатів спостережень для управління інноваційно-інвестиційним економічним розвитком країни та поширення трансферу технологій та інновацій в національній економіці, розроблено рекомендації щодо підвищення інформативності державного статистичного спостереження за формою № 3-наука (річна) «Звіт про виконання науково-технічних робіт». Реалізація рекомендації дозволить виявляти етапи створення новітніх технологій та матеріалів при виконанні наукових та науково-технічних робіт у відповідності із ДСТУ 3974-2000 «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт. Загальні положення. Держкомстандарт України 2001», а також визначати кількість розробок, що створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Дану розробку виконано на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 01.2.2010 р. № 71125/0/1-10 та Розпорядження Президії національної академії наук України від 15.12. 2010 р. №782 (Денисюк В.А., Соловйов В.П.).

10. «^ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ БАЗИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ З ВИКОРИСТАННЯМ НАУКОМЕТРИЧНИХ ІНДИКАТОРІВ» (Договір №ПР4-2011 з Державним агентством України з питань науки, інновацій та інформатизації України).
    

У ході виконання проекту узагальнено найбільш поширені в світі підходи до використання наукометричних методів для пошуку перспективних напрямів науково-технологічного розвитку. Наведено результати вебометричного дослідження сучасного етапу розвитку методології та вітчизняної і світової практики застосування наукометричного аналізу з метою оцінювання пріоритетності, здійснення прогнозування і моніторингу напрямів науково-технологічного прогресу. Показано, що розробка стратегії науково-технологічної та інноваційної політики в державі має спиратися не лише на методологію суто "технологічного", або "індустріального", прогнозування, а й на методологію прогнозування в сфері розвитку фундаментальної науки, як базового елементу в системному ланцюгу створення нових технологій та реалізації інновацій. Ці дві нерозривні й взаємозалежні складові єдиного процесу мають бути скоординовані в рамках державного управління по організації комплексу робіт з технологічного прогнозування та передбачення.

11. ^ «РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО НАУКОВУ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ» (Договір № Ф38/372 – 2011, від 10.08. 2011 з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України).
    

Виконано цикл досліджень еволюції українського законодавства, які демонструють непослідовність вітчизняних законодавців у формуванні нормативно-правової бази, необхідної для розвитку науки та інтенсифікації інноваційних процесів в економіці. У рамках виконання Проекту, що виконується за підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень, сформовано робочу групу Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації по підготовці проекту змін до названого закону України із залученням до неї провідних фахівців (юристів, наукознавців, представників галузевої науки). Розроблено пропозиції щодо проблем, які мають бути для цього вирішені на законодавчому рівні (відповідні пропозиції винесено на обговорення Алуштинської конференції, внесено до робочої групи та опубліковано в журналі «Наука та інновації». Здійснюється організаційно-методичне забезпечення функціонування робочої групи.