Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни український науково-дослідний інститут екологічних проблем (Укрндіеп)
| Вид материала | Документы |
СодержаниеСписок умовних позначень |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни український науково-дослідний, 585.64kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Україна міністерство охорони навколишнього природного середовища україни, 156.84kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 1698.24kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
| ACC | Регуляторний державний орган США з хімічного регулювання, American Chemistry Council |
| ACGIH | Організація для регулювання гігієнічних вимог, вимог для оточуючого середовища, безпеки; American Conference of Governmental Industrial Hygienists, Inc. (США). .org/. |
| ASTM | Безприбуткова організація з впровадження нових стандартів в США (The American Society For Testing and Materials) |
| CAS number | номер речовини згідно реестру Chemical Abstracts Service |
| CSA | «Акт про речовини, що контролюються» (The Controlled Substances Act), документ, прийнятий конгресом США. |
| DOT Hazard class (DOT Label) | Клас небезпеки речовини згідно класифікації Транспортного Департаменту США (DOT - U.S. Department of Transportation), регуляторний акт: «DOT's Hazardous Materials Regulations» |
| EINECS | EINECS numbers (European Inventory of Existing Commercial Chemical Substances - The European Commission number; EC-No) – код комерційно доступних речовин згідно постанови Commission of the European Communities; |
| IHL-RAT LC50 (GPG) | інгаляційна токсична доза, що призводить до загибелі 50% щурів (гвінейських свинок) |
| LD50 | Значення дози токсичної речовини, що призводить до загибелі 50% піддослідних тварин (щурів, кролів та ін.) |
| LC50 | Концентрація токсичної речовини, при який гине 50% піддослідних тварин (щурів, мишей) при стандартній експозиції (зазвичай 1 або 4 години). Показник гострої токсичності речовини. |
| LEL, UEL | Концентрації здатності до вибуху сумішей сірководню з повітрям (нижня та верхня відповідно) |
| MSDS | Material Safe Data Sheet – паспорт безпеки речовин |
| NIOSH | Національний інститут здоров’я та оточуючого середовища США (National Institute for Occupational Safety and Health ) |
| OSHA | Федеральна організація в «Occupational Health and Safety Administration», США, gov/. |
| ppm | Одиниця виміру концентрації 1 ppm = 0,0001 % |
| R-phrases | Фази ризику (Risk Phrases) згідно законодавству ЕС (European Union) R-phrases супроводжують та маркують відомості про небезпечні речовини. |
| STEL | Концентрація речовин, що можуть впливати на працюючих короткий час, без суттєвої загрози здоров’ю (A Short Term Exposure Limit, STEL). |
| TWA | Time Weighted Averages – середнє значення експозиції при 8-годинному впливі токсичної речовини. |
| TLV | Рекомендоване (але не стандартизоване) значення Threshold Limit Values (TLV), умовні ліміти безпечних концентрацій небезпечних речовин на робочому місті. Розроблені групою в American Conference of Governmental industrial Hygienists, Inc (ACGIH) для використання в промисловий гігієні в США. |
| UN and NA numbers | Номери небезпечних речовин згідно двох класифікацій: UN Numbers - згідно класифікації ООН (United Nations, UN). Запропоновані для позначення речовин, що їх використовують в міжнародної комерції та транспортують; та NA Numbers – згідно класифікації країн північної Америки (North American, NA Numbers). Номери UN видані поміж значень 0000 та 3500 (наприклад, "UN1005"); NA Numbers мають значення від 8000 до 9999 (наприклад, NA9037). |
ВСТУП
Робота виконується відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3939-12 «Про ратифікацію Конвенції про захист Чорного моря від забруднення», Закону України від 22.03.2001 № 2333-111 «Про затвердження державної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів», Стратегічного плану дій для відновлення та захисту Чорного моря, ухваленого Міністерською Конференцією 30-31 жовтня 1996 року в м. Стамбул, Туреччина та Міністерської декларації щодо Чорного моря від 07 квітня 1993 року, м. Одеса.
Загальною метою всієї роботи є розроблення рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню із глибинних шарів води Чорного моря.
Метою другого етапу роботи є аналіз природних та антропогенних складових утворення сірководню у Чорному морі, розробка рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та технічні пропозиції щодо використання сірководню та його компонентів як природного палива та рекомендації щодо його використання у хімічної промисловості.
До останнього часу існувала думка про недоцільність використання сірководню, добутого з чорноморської води, через відносно невелику енергетичну ефективність очікуваного ефекту, а також труднощів технологічного й екологічного характеру. Однак в останній час, у зв'язку з енергетичною кризою, увагу дослідників приваблює можливість використання сірководню та метану із глибинних шарів води Чорного моря [1 – 3]. Дослідження останніх років в області утилізації альтернативних енергоресурсів і сучасні можливості в сфері високих технологій, у сполученні зі зростаючими проблемами забезпечення вуглеводневим паливом країн Європейського Союзу змушують країни чорноморського басейну звернути увагу на можливі енергетичні ресурси, що зосереджені в сірководні Чорного моря.
Запаси сірководню у водній товщі Чорного моря можуть стати значним джерелом енергії, якщо вдасться видобувати його із глибинних вод та одержувати із нього енергетичні та хімічні ресурси (водень та сполуки сірки).
В роботі проведено аналіз природних та антропогенних складових утворення сірководню у Чорному морі, розроблені рекомендації щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря.
Також у роботі освітлені можливості використання сірководню Чорного моря на основі сучасних технологічних розробок, що дозволяють видобувати сірководневу воду з чорноморських глибин, виділяти сірководень з води з мінімальними витратами енергії, і утилізувати його (спалювання, розкладання на полімерну сірку і водень, одержання електроенергії за допомогою паливних елементів, і ін. методи).
Використання сірководню Чорного моря як енергетичного і сировинного джерела може в перспективі сприяти рішенню проблеми одержання енергетичної і хімічної сировини, з одночасним рішенням екологічних, економіко-гігієнічних і соціальних проблем.