Передмов а
| Вид материала | Документы |
- Передмов а, 4078.06kb.
- Передмов а, 9859.11kb.
- Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
- Біобібліографічний покажчик Управління культури Чернівецької облдержадміністрації Чернівецька, 1935.28kb.
Січень
^ Дотепне парадоксально, парадоксальне дотепно:те й інше являють собою якість істини, що не вмістилися в прийняті уявлення.
Олександр Круглов
^ Великие возможности приходят ко всем, но многие даже не подозревают,
что встречались с ними.
Уильям Даннинг
Січень — 85 років від початку діяльності літературного об’єднання «Вільна Академія Пролетарської Літератури» (ВАПЛІТЕ). Довідка: ВАПЛІТЕ виникла у ссылка скрыта. До об’єднання входили М. Хвильовий, П. Тичина, О. Слісаренко, М. Бажан, П. Панч, М. Йогансен, В. Сосюра, Г. Епік, О. Довженко, Ю. Яновський, М. Яловий, О. Досвітній, Ю. Смолич. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був ссылка скрыта. Самоліквідувалося 28 січня 1928 року.
січень — 55 років від виходу у світ у Харкові першого числа літературно-художнього і суспільно-політичного журналу «Прапор», нині – журнал «Березіль«. Часопис виходить десять разів на рік.
січень — 50 років від початку судових процесів над учасниками українського правозахисного руху. Процеси тривали до квітня 1966 року. Довідка: Першою дисидентською організацією в Україні повоєнного періоду була підпільна організація партійного типу Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС, 1958 – 1961 рр., лідер Левко Лук’яненко). До 1961 р. група нараховувала всього близько десяти членів – жителів різних областей України, які в умовах суворої конспірації намагалися виробити програму дій. На початку 1961 р. УРСС була викрита органами КДБ, 21 січня були заарештовані Л. Лук’яненко, І. Кандиба, С. Вірун, В. Луцьків, О. Лібович, пізніше І. Кіпиш та Й. Боровницький.
1 січня — ^ Новий рік – ссылка скрыта, яке відзначається багатьма ссылка скрыта відповідно до прийнятого ссылка скрыта і наступає в момент переходу останнього ссылка скрыта ссылка скрыта в перший день наступного року. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
1 січня — Всесвітній день миру (Всесвітній день молитов про мир). Проголошено папою Павлом VI у 1967 р. Відзначається з 1968 року. З 1969 року за проголошенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається офіційно.
^ 1 січня – 65 років від проведення першої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Довідка: Генеральна Асамблея – головний дорадчий, директивний та представницький орган. Генеральна Асамблея складається з 192 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в подальший період в міру необхідності. Окрім регулярних сесій, Асамблея може проводити спеціальні і надзвичайні спеціальні сесії. Кожна держава може бути представлена в ній делегацією щонайбільше з п'яти осіб. Одна держава – член організації – має в Генеральній Асамблеї один голос.
1 січня — 310 років від дня народження Василя Григоровича Григоровича-Барського, українського письменника і мандрівника, автора книги «Пешеходная Василия Григоровича-Барского-Плаки-Албова, уроженца киевского, монаха антиохийского, путешествие к святым местам, в Европе, Азии и Африке находящимся, предпринятое в 1723 и оконченное в 1747 году…». Помер 7 жовтня 1747 року.
1 січня — 65 років від дня народження Валерія Петровича Маренича, українського естрадного співака, заслуженого артиста України, керівника вокального колективу «Тріо Мареничів».
^ 1 січня — 50 років від початку проведення в СРСР грошової реформи. Довідка: Обмін грошових знаків здійснювався у співвідношенні 10:1. Гроші старого зразка приймалися по 31 березня 1961 року включно, без обмежень.
2 січня — 190 років від дня народження Платона Федоровича Симиренка, українського ссылка скрытая-цукрозаводчика, одного із засновників раціонального садівництва в Україні, мецената. Помер 26 січня 1863 року. Довідка: П. Симиренко фінансував два видання ссылка скрыта ссылка скрыта ссылка скрыта р. (6 тис. примірників): один для цензури, другий – нецензурований, поширений лише серед вузького кола друзів; допомагав українським культурним установам. П. Симиренко виплекав знаменитий сорт яблук «Зелений незрівнянний ренет», або «Ренет Симиренка», як його назвав український народ. Син П. Симиренка – Лев Платонович Симиренко та онук – Володимир Львович Симиренко є найвідомішими українськими селекціонерами.
2 січня — 170 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського, українського письменника, культурно-освітнього діяча, етнографа, автора розвідок про українські народні звичаї і побут. Помер 7 жовтня 1902 року.
2 січня — 115 років від дня народження Дзиги Вертова (справжнє ім’я – Давид Абелевич (відомий також як Денис Аркадійович або Абрамович) Кауфман), російського кінорежисера, сценариста, теоретика кіно, одного із засновників радянського документального кіно. Фільмографія: «Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу», «Три пісні про Леніна», «Клятва молодих» та ін. Помер 12 лютого 1954 року.
3 січня — 75 років від дня народження Миколи Михайловича Рубцова, російського поета, автора поетичних збірок «Всією моєю любов’ю та тугою», «Вірші» та інших. Помер 19 січня 1971 року.
4 січня — 115 років від дня народження Андре Массона, французького графіка та живописця, автора картин із зображенням потворних фантастичних світів, який використовував у своїй творчості так званий «автоматичний живопис». Помер 18 жовтня 1987 року.
5 січня — 90 років від дня народження Фрідріха Йозефа Дюрренматта, швейцарського художника, письменника та драматурга, одного із майстрів психологічного детектива, автора романів «Суддя та його кат», «Підозра», «Обіцянка», «Юстиція» та п’єс «Одруження пана Міссісіпі», «Візит старої дами», «Фізики» та інших. Помер 14 лютого 1990 року.
5 січня — 60 років від дня смерті Андрія Платоновича Платонова (справжнє прізвище – Климентов), російського письменника, автора романів «Чевенгур», «Котлован», «Ювенільне море» та інших. Народився 1 жовтня 1899 року.
^ 6 січня — Надвечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір). Довідка: Народні назви – Різдвяний святвечір, Святий Вечір, Багатий Вечір, Багата Кутя, Вілія. Із Святвечором пов’язаний ссылка скрыта приготування першої ссылка скрыта, її називали багатою, оскільки крім неї, готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта з ссылка скрыта та ссылка скрыта, ссылка скрыта та ссылка скрыта. Як тільки на небосхилі з’являлася перша підвечірня зірка (вважається, що саме в цей час народився Ісус Христос), всією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він дійсно був багатим – з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» чи «багатий святвечір». Після вечері діти мали віднести обрядову їжу своїм ссылка скрыта та ссылка скрыта. У цей день намагалися не ходити в позички, щоб «не жебракувати цілий рік». Мити посуд в цей день вважалося за гріх.
^ 7 січня — Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). Довідка: Різдво – велике християнське свято Народження ссылка скрыта, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення. Головна увага свята Різдва зосереджується на Святому Вечорі, а на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів і знайомих з відповідними розвагами та забавами. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Пополудні старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати. Починаючи з Різдва й аж до Масляної, укладалися різноманітні сільськогосподарські договори, обирали наречених, сваталися, справляли весілля. Звичай велить цього дня навістити родичів і кумів.
7 січня — 115 років від дня народження Василя Григоровича Чумака, українського письменника, поета, публіциста, громадського і культурного діяча, автора збірки віршів «Заспів». Загинув 21 листопада 1919 року.
8 січня — 125 років від дня народження Степана Йосиповича Шкурата, українського актора театру і кіно, народного артиста України. Фільмографія: «Земля», «Іван», «Аероград», «Щорс», «Чапаєв», «Злива», «Вершники», «Майська ніч», «Педагогічна поема», «Олеко Дундич», «Вій» та інші. Помер 26 лютого 1973 року.
8 січня — 115 років від дня смерті Поля Марі Верлена, французького поета, одного із засновників літературного імпресіонізму та символізму, автора збірок віршів «Вишукані свята», «Романси без слів», «Мудрість», «Любов», «Колишнє й недавнє». Народився 30 березня 1844 року.
8 січня — 110 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка (справжнє прізвище – Єремченко), українського ссылка скрытаа-фантаста, засновника жанру фантастики в українській літературі, автора творів «Ідуть роботарі», «Чудесний генератор», «Аргонавти Всесвіту», «12 оповідань», «Нащадки скіфів», «Аероторпеди повертають назад», «Сивий капітан», «Позичений час», «Фіолетова загибель», «Чарівні оповідання» та інших. Помер ссылка скрыта ссылка скрыта року. Довідка: Твори В.Владка перекладено мовами багатьох народів світу. Роман «Аргонавти Всесвіту» є першим в українській літературі романом у жанрі фантастики; його шість разів видавали в Японії, з творами письменника знайомі читачі багатьох європейських країн.
12 січня — 265 років від дня народження Іогана Генріха Песталоцці, швейцарського педагога, який розробив систему початкової освіти, автора праць «Лінгард i Гертруда», «Як Гертруда вчить своїх дітей», «Лебедина пісня» та інших. Помер 17 лютого 1827 року.
12 січня — 150 років від виходу у світ у Санкт-Петербурзі першого випуску журналу «Основа» – першого українського суспільно-політичного, літературно-мистецького та науково-літературного щомісячного часопису. Журнал виходив до жовтня 1862 року. Довідка: Частина матеріалів друкувалася ссылка скрыта. Видавцями були ссылка скрытассылка скрыта (редактор), ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта (секретар), М. Щербак та інші. «Основа» обстоювала право української нації на вільний і всебічний розвиток. У часопису друкувалися твори ссылка скрыта, праці з ссылка скрыта, ссылка скрыта, документи, спогади, літературна критика і публіцистика, рецензії тощо. Тут було вперше опубліковано багато творів ссылка скрыта (понад 70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», ссылка скрыта «Назар Стодоля»), ссылка скрытассылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, історичні праці ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта та інших.
12 січня — 135 років від дня народження Джека Лондона (справжнє ім’я та прізвище – Джон Гріфіт Чейні), американського письменника, автора збірок оповідань та романів «Морський вовк», «Мартін Іден», «Біле ікло», «Час не чекає», «Втрачене обличчя», «Дочка снігів» та інших. Помер 22 листопада 1916 року.
12 січня — 75 років від дня народження Оярса Раймонда Вольдемаровича Паулса, ссылка скрытаого ссылка скрытаа, автора музики багатьох естрадних хітів, мелодій до фільмів, мюзиклів «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс», ініціатора міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» та «Нова хвиля». Фільмографія: «Театр», «ссылка скрыта», «ссылка скрыта», «ссылка скрыта» та інші.
12 січня — 40 років від дня смерті Габріель Боньор Шанель, яку прозвали Коко Шанель, провідного ссылка скрытаого кутюр’є, чий модернізм, натхненний чоловічою модою, і слідування дорогій простоті у створюваному одязі зробили з неї, можливо, найважливішу фігуру в історії ссылка скрыта XX-го ст. Народилася ссылка скрыта ссылка скрыта року. Довідка: Шанель принесла в жіночу моду приталений ссылка скрыта і маленьку чорну ссылка скрыта. Вплив Коко на ссылка скрыта було настільки сильним, що її – єдину з ссылка скрыта – журнал «Тайм» вніс до списку ста найвпливовіших людей ссылка скрыта.
12 січня — 35 років від дня смерті Агати Мері Клариси Крісті, англійської письменниці, майстра детективного жанру, автора 60 детективних романів, 6 любовних романів, 19 збірок оповідань, 16 п’єс. Народилася 15 вересня 1890 року. Довідка: Належить до найвідоміших у світі авторів ссылка скрыта прози і є одним із найбільш публікованих письменників за всю історію людства (після ссылка скрыта та ссылка скрыта). Книги Агати Крісті видані накладом понад 2 мільярди примірників і перекладені більш ніж на 100 мов світу. Їй також належить рекорд по максимальному числу театральних постановок. П'єса Агати Крісті «Мишоловка» (ссылка скрыта Mousetrap) уперше була поставлена в ссылка скрыта р. й дотепер безупинно демонструється на підмостках Лондона.
13 січня — Преподобної Меланії Римлянки. Довідка: Народні назви свята – Меланки (Меланії), Щедрий вечір, Щедра кутя. У давнину цей день завершував рік, а наступний за ним день – святого Василя – відкривав новий. Саме через це вечір 13 січня повинний бути багатим, тобто щедрим, щоб наступний рік був таким же. Щедрий вечір – свято, на яке зранку починали готувати другу обрядову кутю – Щедру. На відміну від Багатої, її можна було заправляти скороминою. Кутю також ставили на покуть, дотримуючись попередніх обрядів. Пекли млинці із салом, готували пироги, вареники. Звечора і до півночі оселі обходили щедрувальники. Дівчата гадали.
13 січня — 115 років від дня народження Володимира Олександровича Брауна, українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: «Голубі дороги», «Максимко», «Море кличе», «Мальва», «Командир корабля» та ін. Помер 21 березня 1957 року.
14 січня — Найменування Господнє. Довідка: Ісус Христос був обрізаний у восьмий день від свого народження і названий Ісусом – ім’ям, яке було передвіщено Пресвятій Діві Марії Архангелом Гавриїлом: «І ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус».
14 січня — Старий Новий рік. Довідка: Старий Новий рік – ссылка скрыта за ссылка скрыта («старим стилем»). Старий Новий рік супроводжується обрядами щедрування та посівання. Щедрування – народний звичай церемоніальних обходів домівок, під час яких щедрувальники піснями бажають щастя, здоров’я членам сімей та добробуту, за що отримують винагороду. Щедрувати починають вечором 13 січня, як тільки смеркнеться. 14 січня починається з обряду посівання. Посівання – справа виключно чоловіча (головним чином – підлітків). Починають обряд зрання, символічно сіючи хлібні зерна (як символ життя) і бажають господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю.
14 січня — День святого Василія Великого (архієпископа Кесарія Каппадокійського) – визначного церковного діяча, одного з ссылка скрыта, Великого Архіпастиря Церкви, Великого Законодавця чернечого життя і Великого своєю святістю. Довідка: За народними звичаями Василь вважається покровителем землеробства. Цей день присвячували гаданню, оскільки вважалось, що гадання на день Василя завжди збуваються.
14 січня — 170 років від дня народження Архипа Івановича Куїнджі, російського живописця-пейзажиста, педагога, професора, члена Товариства Передвижників, засновника товариства художників. Помер 24 липня 1910 року. Довідка: Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Помер і похований в ссылка скрыта. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.
14 січня — 100 років від дня народження Анатолія Наумовича Рибакова, російського письменника, сценариста, автора романів та повістей «Кортик», «Бронзовий птах», «Водії», «Катерина Вороніна», «Невідомий солдат», «Важкий пісок», «Діти Арбата», «Роман-спогади», «Страх» та інші. Помер 23 грудня 1998 року.
15 січня — 140 років від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського, українського філолога, історика, викладача, письменника, громадського діяча та організатора науки, перекладача творів з арабської, перської, німецької, турецької та інших мов, автора 26-ти томів монографій зі сходознавства, досліджень з української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, літературознавства, фольклористики й етнографії, автора поетичної збірки «Пальмове гілля», збірок оповідань «Повісті і ескізи з українського життя» та «Бейрутські оповідання», роману «Андрій Лаговський». Репресований, помер 25 січня 1942 року. Довідка: А.Кримський є одним із засновників Академії Наук України (1918 р.) та творцем українського сходознавства.
15 січня — 120 років від дня народження Йосипа Емілійовича Мандельштама, російського поета, ссылка скрытаа, ссылка скрытаа, ссылка скрытаа, ссылка скрытая, одного з найвидатніших митців-модерністів ссылка скрыта, представника ссылка скрыта, автора поетичних збірок «Камінь», «Tristia», «Друга книга», «Вірші», книг прози «Шум часу», «Єгипетська марка» та інших. Репресований, страчений 27 грудня 1938 року.
15 січня — 115 років від дня народження Ноте (Натана) Михайловича Лур’є, українського та єврейського письменника, автору роману «Степ кличе», книжок оповідань і нарисів «Пасажир», «Любов біля моря», «Брати», «Дорога до щастя», «Небо і земля» та інших. Помер 28 листопада 1987 року.
17 січня — 235 років від дня народження Бенджаміна Франкліна, американського філософа, громадського діяча, письменника-просвітника, одного із засновників ссылка скрыта, політичного ссылка скрытаа, ссылка скрытаа, ссылка скрытая, ссылка скрытаого, ссылка скрытаа, цивільного ссылка скрытаа, ссылка скрытаа і ссылка скрытаа. Помер 17 квітня 1790 року. Довідка: Як вчений Б. Франклін був головною фігурою в історії ссылка скрыта, зробивши відкриття і винайшовши теорії в галузі ссылка скрыта. Як політичний автор і активіст був одним із авторів ідеї Американської нації: підписав всі три законодавчих акта, які склали законодавчу основу США. За винятком ссылка скрыта, найвідоміша людина в ссылка скрыта.
17 січня — 110 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка, українського поета, драматурга та сценариста, перекладача, редактора, автора збірки віршів «Червона Кобза», романів «Перша весна», «Без ґрунту», «Петро Ромен», повісті «Восени». Фільмографія: «Дочка партизана». Репресований, помер 3 листопада 1937 року.
17 січня — 110 років від дня народження Миколи Захаровича Суслопарова, українського бібліографа, бібліотекаря, знавця класичних мов, який розшифрував низку стародавніх написів та розробив наукову методику дешифрування давнього письма. Помер 21 листопада 1974 року.
17 січня — 90 років від дня урочистого відкриття у Відні Українського вільного університету. Восени 1921 р. переведений до Праги, де 23 жовтня приступив до роботи. Восени 1945 р. університет було переведено до Мюнхена. Довідка: ссылка скрыта визнало правочинність дипломів УВУ договором УВУ і тим же Міністерством від ссылка скрыта ссылка скрыта р. Сьогодні одна з найважливіших ролей Університету – бути науковим мостом між світом діаспори і сучасною Україною; має право надавати титули магістра, доктора і габілітованого доктора.
18 січня — Надвечір’я Богоявлення. Довідка: Напередодні Водохрещi святкується «Голодна кутя», або другий ссылка скрыта. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – ссылка скрыта. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю готують третю й останню кутю свят. Називається вона голодною тому, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли; подають пісні страви – смажену рибу, ссылка скрыта з ссылка скрыта, гречані ссылка скрыта на олії, ссылка скрыта та ссылка скрыта. Решту вечері віддають свійським тваринам. Власне, це був останній день колядок.
18 січня — 110 років від дня народження Олексія Филимоновича Швачка, українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: «Далеко від батьківщини», «Ракети не повинні злетіти», «Розвідники», «Ніна» та інші. Помер 28 березня 1988 року.
19 січня — Богоявлення Господнє. Хрещення Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа. День прийняття Ісусом Христом хрещення на річці Йордан від Іоанна Хрестителя. Довідка: Народні назви свята – Водохреще, Йордана, Ордана. Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують ссылка скрыта на ссылка скрыта ссылка скрыта. Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні та духовні хвороби. День починається богослужінням, після якого священик і громада зі співами йдуть до водоймища. Там знову відбувається богослужіння і священик занурює у воду хрест. Після цього вода вважається свяченою. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Перший понеділок після Водохрещення – святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до ссылка скрыта.
19 січня — 275 років від дня народження Джеймса Ватта, шотландського винахідника-механіка, творця універсальної парової машини подвійної дії, ім'ям якого названа одиниця потужності – ссылка скрыта. Помер ссылка скрыта ссылка скрыта року. Довідка: Парова машина Ватта завдяки економічності набула широкого поширення і зіграла величезну роль в переході до ссылка скрыта та започаткувала індустріальну революцію у світі. Саме Ватт запропонував таку одиницю потужності як «кінська сила», а згодом Британська асоціація інженерів присвоїла їй ім’я Ват. Це стало першим випадком в історії техніки (1882 р.), коли одиниці виміру присвоїли власне ім’я.
20 січня — Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Довідка: Народна назва свята – Посвятки, День Іоанна Хрестителя. Цього дня хазяї рано-вранці пригощали свійських тварин хлібом, що лежав під образами з багатої куті. За звичаями ці дари зроблять худобу плідною. Від цього дня для жінок час братися до роботи. Усі головні зимові свята жінкам та дівчатам не можна ходити по воду. За них це роблять чоловіки та парубки. Чоловікам від Різдва до дня Іоанна Хрестителя не можна ходити в шинок – гріх великий, вода не свячена. Цим днем закінчуються зимові святки.
21 січня — 130 років від дня народження Мелетія Омеляновича Кічури, українського письменника, журналіста та редактора, перекладача, автора збірок віршів «Без керма», «На старті», «Відблиски криці», «Останні могікани», «Передодні» та інших. Репресований, загинув у 1939 році.
21 січня — 130 років від дня народження Степана Миколайовича Чарнецького, українського поета, композитора, режисера і театрального діяча, автора поетичних збірок, фейлетонів, новел, праці «Нарис з історії українського театру в Галичині». Помер 20 жовтня 1944 року.
21 січня — 105 років від дня народження Ігоря Олександровича Моїсєєва, російського артиста балету, балетмейстера, хореографа, організатора і художнього керівника Державного ансамблю народного танцю СРСР (сьогодні – Ансамбль народного танцю), засновника вітчизняної школи сценічного народного танцю (1943 р.; сьогодні – хореографічна Школа-студія при ДААНТ), лауреата американської премії ссылка скрыта в галузі танцю (ссылка скрыта, ссылка скрыта рр.), найвидатнішого хореографа народного танцю у ХХ ст. Помер 2 листопада 2007 року.
21 січня — 90 років від дня народження Анатолія Саркисовича Арутюнянца, українського графіка, заслуженого художника УРСР, ілюстратора книжок, автора сатиричних малюнків для журналу «Перець» (з 1947 року).
21 січня — 70 років від дня народження Пласідо Домінго (повне ім’я Хосе Пласідо Домінго Ембіль), ссылка скрытаого співака (драматичного ссылка скрытаа) та диригента, художнього директора Національної опери у ссылка скрыта, а з 2000 р. – в Опері ссылка скрытаа. Довідка: За час своїх виступів П. Домінго виконав 128 партій на сцені та в студії.
22 січня — День соборності України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 42/99, від 21.01.99 р.) в день проголошення в 1919 році Акту злуки.
22 січня — 450 років від дня народження Френсіса Бекона, англійського філософа, політика, есеїста, одного з творців ссылка скрыта – філософського напряму, який твердить, що головне – власний досвід, автора праць «Есе», «Успіх навчання», «Новий Органон», «Про принципи і начала» та ін. Помер 9 квітня 1626 року. Довідка: Ф. Бекон – автор афоризму «Знання – сила».
22 січня — 95 років від дня народження Данила Георгійовича Нарбута, українського та російського художника, автора оформлення театральних вистав «Маруся Богуславка», «Правда і кривда», «Ярослав Мудрий», «Сорочинський ярмарок», «Ніч під Івана Купала». Помер 3 березня 1998 року.
22 січня — 90 років від дня народження Арно Арутюновича Бабаджаняна, російського та вірменського композитора, піаніста, автора фортепіанних творів, творів для скрипки та віолончелі, інструментальних джазових творів, мюзиклів «Дядя Багдасар», «Наречена з півночі», «В горах моє серце», музики до багатьох естрадних пісень на слова видатних поетів – Р. Рождественського, Є. Евтушенка, А. Вознесенського, Л. Дєрбєньова та інших. Помер 11 листопада 1983 року.
23 січня — 105 років від дня народження Вольфганга Артура Рейнгольда Кьоппена, німецького письменника, одного з найвидатніших німецьких письменників післявоєнного часу, автора трилогії «Трилогія невдач». Помер ссылка скрытаберезня ссылка скрыта року.
24 січня — 235 років від дня народження Ернста Теодора-Амадея Гофмана (ім’я при народженні – Ернст Теодор Вільгельм Гофман), німецького письменника-романтика, композитора, драматурга, художника, одного з основоположників романтичної музичної естетики і критики, автора романів «Еліксир диявола», «Життєві переконання кота Мурра…», повістей «Крихітка Цахес», «Серапіонові брати», збірки оповідань і повістей «Фантазії в дусі Калло», опери «Ундіна». Помер 25 червня 1822 року. Довідка: Гофман у своєму імені Ернест Теодор Вільгельм змінив останню частину на Амадей на честь улюбленого композитора ссылка скрыта.
24 січня — 110 років від дня народження Михайла Ілліча Ромма, російського кінорежисера. Фільмографія: «Пишка», «Тринадцять», «Мрія», «Ленін у Жовтні», «Ленін у 1918 році», «Російське питання», «Вбивство на вулиці Данте», «9 днів одного року», «Звичайний фашизм» та інші. Помер 1 листопада 1971 року.
24 січня — 80 років від дня заснування Московського музично-драматичного театру «Ромен» – одного з найвідоміших і найстаріших з нині діючих циганських ссылка скрыта світу.
26 січня — Всесвітній день митниці. Відзначається з 1983 року. В наш час Всесвітня митна організація об’єднує 169 держав, в тому числі всі держави-учасниці СНД. Україна є членом цієї організації з 1992 року.
26 січня — 50 років від дня народження Вейна Грецкі, канадського ссылка скрытаа, найкращого бомбардира за всю історію ссылка скрытаіги (НХЛ), визнаного найкращим хокеїстом ссылка скрыта усіх часів. Довідка: За походженням В. Грецкі – українець. В НХЛ встановив 61 рекорд. За 21 рік виступів на льоду (1487 матчів) Ґрецкі побив фактично всі рекорди НХЛ. На його рахунку 894 голи та 2856 балів. Дев'ять разів він ставав володарем найпрестижніших в НХЛ призів (зокрема, «Найціннішому гравцеві» та «Найкращому бомбардирові»). Увійшов до символічної збірної сторіччя «Centennial All-Star Team» ссылка скрытаю. Увічнений в «Хокейному залі слави».
27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Відзначається з 2005 р. згідно з резолюцією №60/7 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у день звільнення радянською армією полонених нацистського табору смерті «Освенцим-Біркенау» («Аушвіц») (Польща). Довідка: За різними даними в «Освенцимі» загинуло від 1,5 до 4,5 млн. чоловік, серед яких – більше ніж 1,2 млн. євреїв.
27 січня — 255 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта (повне ім’я, надане при народженні – Іоган Хризостом Вольфганг Теофіл Моцарт), австрійського композитора, інструменталіста, диригента, скрипаля-віртуоза, автора 16 опер, 50 симфоній, 40 концертів, 45 сонат та інших творів – повний доробок композитора складає понад 600 (вірогідно – 626) творів. Помер 5 грудня 1791 року.
27 січня — 185 років від дня народження Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна (справжнє прізвище – Салтиков, Щедрін – псевдонім), російського письменника, автора романів «Історія одного міста», «Пани Головльови», «Пошехонська старовина», сатиричних мініатюр «Казки» та інших. Помер 10 травня 1889 року.
27 січня — 175 років від дня народження Леопольда Франциска Іоганна Фердинанда Марії Еквес фон Захер-Мазоха, Рицаря фон Кроненталь, австрійського письменника, автора романів «Дон Жуан з Коломиї», «Венера в хутрах», «Новий Йов» та інших. Помер 9 березня 1895 року.
27 січня — 120 років від дня народження Іллі Григоровича (насправді по батькові – Гиршевич) Еренбурга, російського письменника та публіциста, громадського діяча, автора романів «Незвичайні походження Хуліо Хуреніто та його учнів», «Рвач», «День другий», «Що людині треба», «Падіння Парижа», «Буря», «Дев’ятий вал» та інших. Помер 31 серпня 1967 року.
27 січня — 120 років від дня народження Павла Григоровича Тичини, українського поета, державного і громадського діяча, перекладача, новатора поетичної форми, академіка АН УРСР, автора поетичних збірок, книжок для дітей, перекладів лібрето опер, текстів пісень, серед яких збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Вітер з України», «В серці моїм» та ін. Помер 16 вересня 1967 року.
27 січня — 100 років від дня народження Івана Макаровича Гончара, українського скульптора, живописця, графіка, народного художника УРСР, автора пам’ятників, портретів та серії живописних історико-етнографічних картин. Помер 18 червня 1993 року.
28 січня — Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни. Відзначається після прийняття в цей день у 1985 році Делійської декларації.
28 січня — 170 років від дня народження Василя Йосиповича Ключевського, російського історика, автора праць «Курс російської історії», «Боярська Дума Давньої Русі» та інших. Помер 25 травня 1911 року.
28 січня — 60 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка, українського льотчика-космонавта, першого космонавта незалежної України (1997 р.), Героя України, громадського та політичного діяча. Довідка: Політ Л. Каденюка тривав 16 діб. У космосі він займався біологічними дослідженнями.
29 січня — День пам’яті героїв Крут. На вшанування пам’яті 250 студентів (1 Військової школи ім. Б. Хмельницького та Помічного студентського куреня), що вступили в нерівний бій з шеститисячною армією більшовиків під Києвом, яка вела наступ на Українську народну республіку.
29 січня — День апостола Петра (Петра Вериги). Довідка: Вериги – кайдани, ланцюги апостола Петра. День вважався останнім днем зими: «День Петра Вериги розбиває криги». В цей день забороняється прати.
29 січня — 145 років від дня народження Ромена Роллана, французького письменника, музикознавця, театрознавця, мистецтвознавця, лауреата ссылка скрыта (ссылка скрыта р.), автора романів «Жан-Кристоф», «Зачарована душа», «Кола Брюньон», п’єс та біографічних романів. Помер 30 грудня 1944 року.
30 січня — Всесвітній день допомоги хворим проказою. Заснований у 1953 р. завдяки багаторічним зусиллям французького письменника, журналіста та поета Рауля Фоллеро, який присвятив все своє життя боротьбі з цією страшною хворобою. Відзначається з 1954 р.
30 січня — 230 років від дня народження Адельберта фон Шаміссо (французьке ім’я – Людовик-Шарль-Аделаід де Шаміссо), французького та німецького поета-лірика та дослідника природничих наук (переважно – ботаніка), автора романтичної казки «Незвичайна історія Петера Шлеміля», поетичного циклу «Кохання і життя жінки», праці «Подорож навкруги світу» та інших. Помер ссылка скрытасерпня ссылка скрыта року. Довідка: Як ботанік, подорожуючи навколо світу, Шаміссо зібрав та дав опис більше ніж 80 рослинам, які і сьогодні носять його ім’я.
31 січня — 90 років від дня народження Маріо Ланца (справжнє ім’я – Альфредо Арнольдо Кокоцца), ссылка скрытаого співака (лірико-драматичного ссылка скрытаа) та актора. Фільмографія: «Улюбленець Нового Орлеана», «Великий Карузо», «До побачення, Рим» та інших. Помер 7 жовтня 1959 року. Довідка: М. Ланца мав великий вплив на творчість ссылка скрытаі та ссылка скрытаа.