Tema: Явище насильства Ціль
| Вид материала | Документы |
- 9. 1 Стратегічна ціль. Привабливе для туристів Оперативна ціль. Наявність інформаційно-довідкового, 17.07kb.
- Категорія оригінальності в сучасній композиторській творчості, 122.33kb.
- Соціально-педагогічний аспект насильства в сім’ї, що вчиняється неповнолітніми, 583.88kb.
- 9. 3 Стратегічна ціль. Привабливе для туристів Оперативна ціль. Наявність потужного, 11.28kb.
- План Вступ Теологічні теорії походження релігії а Традиціоналістична теорія б Теїстична, 247.85kb.
- План Вступ Теологічні теорії походження релігії а Традиціоналістична теорія б Теїстична, 247.08kb.
- Ksa/roan zs 2011 2012 Téma, 195.48kb.
- Транспортний комплекс 37 3 Водопостачання та водовідведення 39 3 Теплопостачання, 2325.34kb.
- Kfi/rph zs 2011 – 2012 Téma, 113.36kb.
- Розділ особливості діяльності органів внутрішніх справ, пов’язані з проблемою незаконного, 866.96kb.
TEMA: Явище насильства
Ціль:
- посилити свідомість щодо психологічної ситуації, в якій знаходиться жертва насильства
- посилити вразливість на ситуації, в які потрібно втручатися
Для проведення занять будуть потрібні: великі аркуші сірого паперу (3-5 шт.), кольорові фломастери.
Яким чином відбувається насильство?
Розділи учнів на групи по 4-5 осіб. Читай голосно по черзі окремі фрагменти оповідання. Після цього роздай їх групам, разом із запитаннями під текстом. Попроси учнів відповісти у своїх групах на роздані їм запитання. Далі групи по черзі представляють свої відповіді, найважливіші положення яких записуй на дошці або на великому аркуші паперу (наприклад, почуття Каті, можливі форми допомоги тощо).
1. В середині навчального року до 5-Б класу поступила нова учениця. Катя нікого в класі не знала і їй у новому класі було трохи боязко. Тому, коли один з хлопців на перерві закричав у її бік: „ну і товстуха", вона зробила вигляд, що цього не чує. А до того ж, в неї дійсно була зайва вага ... Та інші колеги з класу це почули і почали сміятися.
1. Якою Катя себе відчула?
2. Чому колега почав її обзивати?
3. Що Катя могла би зробити, аби їй стало легше в цій ситуації?
4. Що може відбуватися далі?
5. Чи хтось міг би їй допомогти; хто і яким чином?
2. Кличка дуже швидко причепилася до Каті. Через декілька днів вже більшість учнів до неї так зверталася. А коли дехто з хлопців ще й узнав, що на фізкультурі Катя не може робити багато вправ, її почали ще більше дражнити. Катя пробувала не звертати на це увагу, намагалася навіть якось подружитися з хлопцями і дівчатами з класу, але це не допомагало.
1. Як Катя себе почувала?
2. Чому її продовжували обзивати?
3. Що Катя могла би зробити, аби їй стало легше в цій ситуації?
4. Що може відбуватися далі?
5. Чи хтось міг би їй допомогти; хто і яким чином?
3. Через кілька місяців Катя стала у класі жертовним ягням. Хоча не всім у класі, насправді, подобалося те, як до Каті ставляться, проте ніхто відкрито не став на її захист. Тепер Катя дедалі з меншим бажанням ходила до школи; в неї часто боліла голова або живіт, у навчанні вона також опустилася.
1. Як Катя себе почувала?
2. Чому їй ніхто не допоміг?
3. Що Катя могла би зробити, щоб їй стало легше в цій ситуації?
4. Що може статися далі?
5. Що можна зробити у цій ситуації?
Під час обговорення звертай увагу учнів на почуття героїні оповідання і на те, яким способом можна їй допомогти, аби справитися із описаною ситуацією. Після закінчення роботи в групах запитай учнів, як вони можуть назвати описану ситуацію і поведінку товаришів Каті у класі. Якщо учні будуть називати це висміюванням, зачіпанням чи переслідуванням, тоді додай, що це - насильство, оскільки така поведінка вже довго триває, а агресори мають перевагу над жертвою (група проти однієї особи). Підсумовуючи, попроси учнів - по кругу, один за другим, закінчити такі два речення:
„Люди зачіпають інших, тому що ..."
„Коли я бачу, що когось зачіпають, то можу ..."
^ Правила проти насильства
Запропонуй учням, щоб вони разом попробували створити кодекс угод і правил у класі, які б могли у їхньому класі запобігати появі насильства. Зробіть це за методом „снігової кулі„ - нехай кожен з них спочатку на окремому аркуші запише свої 3 принципи, які б хотів запропонувати; потім попроси учнів розділитися на пари і нехай запишуть такі правила для своєї пари; потім пари об`єднуються у четвірки, четвірки - у вісімки i, нарешті, відбувається узгодження спільних принципів і домовленостей для всього класу.
Прикладами принципів може бути таке:
• Ми звертаємось один до одного по імені.
• Ми інформуємо класного керівника, коли когось кривдять
• Ми не беремо чужих речей без дозволу
• Ми нікого не висміюємо
• Ми допомагаємо один одному у навчанні і в особистих проблемах
• Ми допомагаємо тим, кого хтось зачіпає.
Але треба дозволити учням самим запропонувати і сформулювати подібні норми, слідкувати варто за тим, аби серед пропозицій не було таких, що можуть призводити до агресії. На завершення razom придумайте, у який спосіб ці правила у класі наочно оформити та запровадити в життя - добре, якщо можна це було б зробити якимсь урочистим шляхом.
Інформація для вчителя
Переслідування і зачіпання може стосуватися будь-кого, незалежно від його вигляду, умінь, здібностей чи фізичних даних. Деякі особи можуть якось так виглядати або себе вести, що інші діти їх частіше зачіпають, але вони самі не відповідальні за це. Усі учасники таких ситуацій відчувають на собі наслідки насильства.
Жертви переживають важкі емоції - почуття приниженості і гіркоти, сором, страх, розпач і сум. Для жертв довготривалий результат насильства - це і поява комплексу меншовартості та проблеми життя в суспільстві: складність у налагодженні контактів з людьми, схильність до самоізоляції.
Для виконавців насильства його результатом є закріплення механізмів агресивної поведінки, зменшення почуття відповідальності за власні дії, схильність до антисоціальних вчинків, легкість у все більшому порушенні законів.
Свідки насильства, якому не змогли рішуче заперечити, інколи роками мають почуття провини, відчувають незадоволення і претензії до себе самих, вони зживаються із пасивністю, безпорадністю і нереагуванням у складних ситуаціях.
^ TEMA: Обзивання
Ціль:
- зрозуміти, що обзивання є формою агресії,
- усвідомлення ефекту обзивання,
- пізнання способів протидії цьому явищу.
^ Для проведення занять потрібно заготувати: картки двох кольорів з липкою стрічкою для прикріплення - пo кілька карток на 1 особу, великий аркуш паперу.
Вступ
Запитай учнів, чи вони знають - напр. з історії, літератури, спорту, зі сфери дозвілля - такі ситуації, в яких виступають якісь особи, які відомі не тільки за своїм прізвищем, але також за псевдонімом, прізвиськом або кличкою (наприклад, історичні постаті: Володимир Мономах, Ярослав Мудрий, Іван Грозний, Володимир Ленін, спортсмени: Рональдіно, співаки: Ані Лорак, Міка Ньютон, Тіна Кароль і т.п.)
Запитай учнів, чи вони знають справжні прізвища цих осіб. Як вони думають, звідки взялися ці визначення? Чому вони служать (наприклад, завдяки цьому їх краще впізнають, легше запам`ятовують чи відрізняють від інших осіб з таким же ім`ям чи прізвищем)?
Далі запитайте, чи ці визначення можна зарахувати до кличок? Попробуйте встановити відмінності між приставкою чи псевдонімом і кличкою.
Як виникають клички?
Постав учням по черзі два запитання:
1. Чому обзивають інших осіб?
2. Що може наслідком обзивання?
Після цього попроси кожного з учнів записати відповіді на малих картках (по одній відповіді на картці). Однакові відповіді на кожне питання поскладайте разом (можна їх приклеїти на аркуші паперу або дошці), намагайте назвати категорії відповідей, які було одержано.
Підсумуйте результати цієї вправи. Пригадайте попередні заняття, наголошуючи на тому, що обзивання кличками є також формою агресії.
Як їх можна називати?
Розділи клас на групи, для кожної з яких підготуй опис однієї дитини. Завдання для учнів - придумати для описаної особи по декілька визначень, які би до неї пасували і з якими ця дитина могла би погодитися..
1. Лука МУХА - невисокий худорлявий хлопець. В нього трохи веснянок, він носить окуляри. Він дуже рухливий і швидкий, прекрасно грає у футбол, але не любить математику і з цим предметом в нього проблеми.
2. Катя РИБІЦЬКА - найвища з усіх у класі. Вона гарно плаває, любить розказувати анекдоти і часто смішить інших. Вона боїться павуків і не має здібностей до вивчення іноземних мов.
3. Дмитро МУДРИЙ - це найкращий учень у класі і часто бере участь в олімпіадах з різних предметів. Він дещо боязкий і не відвідує уроків фізкультури. Колеги його люблять, тому що часто допомагає їм з уроками.
4. У Віктора ЛІ ХАНА тата - в'єтнамець. Він дуже організований і спритний, в нього завжди багато ідей, як гарно гратися. Він трохи дивно говорить українською. Обожнює гамбургери і піццу.
5. Сабіна ПОГОРІЛЕК залишилася на другий рік в цьому класі. Вона дуже любить танцювати і є учасницею чисельних виступів і танцювальних змагань. Подруги з класу їй трохи заздрять, але хлопці дуже люблять її компанію.
^ Список „хороших кличок" На завершення зробіть спільний плакат: „Як до мене можна звертатися?". Нехай кожний учень по черзі скаже, як можна до нього звертатися (форма імені або сприйняте учнем визначення); запишіть це і всі підпишіться під цим списком.
^ Тема: Можу допомагати
Мета:
- профілактика докучання та агресії серед дітей;
- діти навчаються, що підтримка ровесників - це реальна допомога;
- діти навчаються відповідальності за створення доброї атмосфери
у групі ровесників.
Обладнання: великі аркуші сірого паперу ( 2 шт.), кольорові фломастери, великі аркуші сірого або білого паперу ( 2 -3 шт.), кольорові маркери, кольорова крейда, картки з альбому для малювання для кожної дитини.
^ Розмова з дітьми
Вчитель сидить разом з дітьми у колі та розмовляють про те, чи діти були колись свідками ситуації, коли одна особа вчинила кривду іншій (йдеться про прозивання, сварку, чи слухання прозвіськ на когось), попроси пригадати особливості такої ситуації та розповісти про неї тих хто бажає.
- Вчитель записує на аркуші список поведінок дітей в конкретних ситуаціях (може попросити допомогти це робити дітей, котрі про це розповідають).
^ Аналіз поведінки
Вчитель зачитує список (може попросити когось з дітей), потім іншим кольором діти позначають ту поведінку, яка на їх думку могла найкраще допомогти особі, котру скривдили.
Може бути, що у списку не знайдеться жодної поведінки, яка б підтримала скривджену особу. Тоді вчитель запитує у дітей як вони думають, що може зробити свідок в аналізованій ситуації, щоб допомогти та складає новий список.
^ Рухова гра
А) «Люди - це люди»
Діти бігають по класі. Коли ведучий (якого можна змінювати), скаже гасло: «Люди - це люди» - діти стають у пари. Потім ведучий по черзі дає команди, напр.: «ступня до ступні» або «долоня до долоні», чи «плече до плеча», чи «чоло до чола», «лікоть до ліктя» і т.д. Діти у парах дотикаються відповідних частин тіла. Потім ведучий хлопає в долоні і діти знову розбігаються по класу, аж поки не прозвучить команда«Люди - це люди». Якщо непарна кількість осіб, завжди залишиться особа без пари і власне вона може називати команди.
Б) «Дружня долоня»
Діти стають у два кола, обличчям до себе, напр хлопці в середині, дівчата назовні (або інакше), найкраще щоб кола мали однакову кількість осіб.
Кола рухаються в протилежні сторонни. На хлопок долоні вчителя діти зупиняються та повинні виконати якийсь дружній жест напр притулитись, похлопати по плечі, подати руку або обидві руки «дати п᾽ять», похлопати по спині, погладити по голові або обличчі і т.д. Вчитель пропонує жести, а коли побачить, що діти це роблять делікатно, не причиняючи болю, тоді пропонує, щоб запропонували свої жести.
^ Підтримка - Допомога
Вчитель знаходиться у колі з дітьми. Вертаються до списку поведінок, що підтримують скривджених.
Діти доповнюють список, подаючи нові пропозиції.
Потім діти вибирають з списку поведінки, які підтримують найкраще. Діти проводять відбір шляхом плебісциту. Кожна дитина має у руці кольоровий маркер та 2 голоси у плебісциті. По черзі діти підходять до списка, що висить на дошці, та позначають дві поведінки, ставлячи риску або одразу дві під вибраним видом поведінки.
Далі вчитель з дітьми аналізує, яка поведінка у них в класі булла б найкраща.
^ Ділимось тим, чим можемо
А) Вчитель заохочує дітей до виконання малюнків поведінок - (коміксів, плакатів, ілюстрацій_, - які можуть найкраще допомогти скривдженим в момент коли це переживають.
Б) діти у группах вигадують рекламні гасла про допомогу серед ровесників та їх представляють на малюнках.
В) діти у группах пишуть статтю до шкільної газети про те, як можна допомагати тим, котрі знаходяться у важкій ситуації. У статті використовують поведінку, яку класс вважає за найкращу.
Підсумок
Вчитель просить дітей закінчити речення:
«На сьогоднішньому занятті я навчилася (всь)...»
^ ТЕМА: Злість, агресія, насильство
Мета:
- особисте усвідомлення різниці між злістю, агресією та насильством
- ознайомлення з формами насильства у школі та його результатів
для жертви
Обладнання: великі аркуші сірого паперу
( 3-5 шт.), кольорові фломастери, малого розміру картки з клеєвою стороною, аркуші з написом «Злість, агресія чи насильство?» для кожного учня
^ Що означає злість, агресія та насильство?
Скажи, що на сьогоднішньому занятті будемо розглядати різні форми насильства у школі. Розпочати слід від ствердження, що існують різні типи цього явища, котрі важко відрізнити один від одного. Це такі явища як злість, агресія та насильство. Це заняття допоможе краще їх розпізнавати.
Роздай учням аркуші з написом « Злість, агресія чи насильство?» та попроси про їх особисте заповнення. Далі запропонуй їм поділитись на групи, обговорити та порівняти відповіді, а також сформулювати кожною групою визначення термінів злість, агресія та насильство. Після представлення кожною групою результатів їхньої праці можете записати на видному місці всі або вибрані визначення.
Аркуш «Злість, агресія чи насильство»
Заповни аркуш, роблячи позначення біля кожного опису поведінки, чи це злість, агресія чи насильство.
1. Весь клас віддавна насміхається над Варварою.
2. Два колеги з одного класу б'ються на перерві
3. Дитина кричить та тупцює ногами, якщо мама не хоче купити їй іграшки.
4. старші хлопці у шкільному магазинчику видають малюкам мало решти.
5. Группа хлопців висилає Ренаті неприємні смс -повідомлення.
6. Кирило навмисно пошкодив рюкзак колеги.
7. Коллеги не дозволяють Яреку вішати куртки в роздягальні, говорячи, що вона смердить.
8. Ганна була так знервована, що кілька разів вдарила кулаком по столі.
9. Подруги віддавна ігнорують Марту, вдаючи, що не чують, що вона говорить.
10. Мартин показав колезі образливий жест.
11. Божена отримала одиницю та зі злості у неї заболів живіт.
12. Рафаїл зробив фото колезі, коли той перевдягався на заняття фізкультури та розмістив його в Інтернеті.
13. Алла, будучи злою, образила подругу, говорячи про її батьків негарні речі.
^ Форми агресії та насильства
Попроси учнів вписати на малої форми карточках різні форми агресії та насильства, з якими зустрічаються у школі (один вид на одній картці). Зберіть картки та спільно їх розкладіть (напр. у вигляді „сонечка" ). Складіть список з назвою «Форми агресії та насильства в нашій школі», на першому місці списку будуть знаходитись ті види поведінки, які назвала більшість осіб, що й буде становити найбільшу проблему.
Незакінчені речення
Роздай учням аркуші з незакінченими реченнями та попроси про індивідуально їх закінчити. Запропонуй обговорення заповнених аркушів в малих групах, а потім представників груп представити найважливіші спостереження.
^ Закінчи речення подані нижче:
Найчастіше агресією називають...
Найбільш видимою формою агресії являється...
Агресивна поведінка, на яку найчастіше реагують, це...
Самою грізною формою агресії являється ...
На закінчення запитай учнів про висновок з занять.
Інформація для вчителя
Злість - це емоція (почуття). Вона пов'язана з мобілізацією енергії та зазвичай з'являється в ситуаціях, коли зустрічаємось з перешкодою (в широкому розумінні) в досягненні важливої для нас мети. Її переживають усі та не маємо впливу на її появу. Тому злість не носить сама по собі ані злого ані доброго. Натомість можемо впливати на те, що робимо, коли відчуваємо злість.
Агресія найчастіше визначається як свідома, спрямована дія, котра має на меті когось скривдити в широкому розумінні шкоди - фізичної чи психологічної по відношенні до особи з однаковими можливостями, яка може оборонятись. Агресія присутня часто, однак не завжди, являється способом вираження злості. В особливих випадках агресія може перероджуватись в насильство.
Насильство - це використання своєї переваги над іншою людиною (фізичної, емоційної, суспільної, духовної). Зустрічаємось з нею тоді, коли слабша особа (жертва) протягом тривалого часу піддається негативним вчинкам особи або групи сильніших осіб (виконавцям насильства).
Зверни увагу на кілька істотних різниць між агресією та насильством:
- насильство довготривале,
- проявляється різного типу домінування виконавця над жертвою (виконавець то хтось старший, сильніший, що має більші можливості або також група осіб),
- воно призводить до виділення чітких ролей: виконавця, жертви та свідка насильства; при чому ці особи постійно виконують свої ролі,
- це циклічне явище jest - під час його перебігу проходять періоди загострення та відносного спокою, під час яких можемо мати враження, що проблема вирішена,
- насильство призводить до серйозних психологічних наслідків для усіх учасників цього процесу: свідків, жертви та виконавця,
- насильство саме по собі не закінчується, потрібна інтервенція з зовні.
Форми агресії та насильства у школі, що найчастіше зустрічаються - це:
- безпосередня агресія та фізичне насильство - побиття, плювання, штовхання, шарпання, вимагання грошей, забирання предметів, псування власності,
- Безпосередня агресія, насильство словом та невербальне насильство - докучання, переривання, насміхання, шантаж, образа, висміювання, погрози, розповсюдження пліток
(також через Інтернет та смс- повідомлення), показування непристойних жестів,
- посередні форми агресії та насильства - намовляння інших до мовної атаки та фізичних атак, клеймування та ізолювання від групи.
^ Тема: Роль свідків агресії та насильства
Мета:
- поглиблення розуміння психологічної ситуації свідка агресії та насильства,
- опрацювання способів конструктивної поведінки свідків насильства.
Обладнання: великі аркуші сірого паперу ( 3-5 шт.), кольорові фломастери, малі картки, шалькові терези з гирями.
^ Коли я являюсь свідком агресії та насильства
Попроси учнів, щоб пригадали собі ситуацію, в якій були свідками агресії чи насильства у школі. На підставі власного досвіду нехай створять у групі „портрет свідка насильства", малюючи уявлену постать свідка та записуючи відповіді на запитання:
Як веде себе така особа?
Що думає у такій ситуації?
Які переживає емоції та почуття?
Що їй утруднює реагувати? Чого потребує, щоб зреагувати?
Представте та обговоріть складені портрети, звертаючи увагу на різну можливу поведінку свідків насильства та їх психологічну ситуацію.
Інформація для вчителя
Свідок насильства часто навіть не розуміє важливості проблеми, яку спостерігає, а також відчуває багато суперечливих почуттів та емоцій, котрі утруднюють йому можливість реагувати. З однієї сторони відчуває співчуття жертві та бажання їй допомогти, з іншої - страх перед виконавцем та боязнь стати черговою його жертвою. Додатково його може дезорієнтувати часом незрозуміла поведінка жертви, яка подає вид, що не захищається та не реагує. Учні, які являються свідками агресії та насильства зі сторони своїх колег, також мають часто негативний досвід у ситуаціях, коли, інформуючи дорослих, намагались реагувати, а ті або легковажили ці сигнали, або також осуджували їх за „скарження ". Свідки насильства, які не зуміли дієво протистояти, часто роками зберігають почуття провини, незадоволення та претензій до себе, стають пасивними, безпорадними та не реагують в трудних ситуаціях.
Щоб учні, які являються свідками насильства, могли на нього дієво реагувати, потребують передусім допомоги, підтримки та гарантіїї безпеки зі сторони дорослих.
Вага
Пригадай визначення насильства, виділяючи перевагу виконавця над жертвою. Потім скажи, що свідки насильства можуть мати різну поведінку і тим самим призводити до того, що переможцем буде виконавець, або жертва насильства.
Поділи учнів на 6 груп і кожній з них дай для обговорення одну з описаних нижче ситуацій. Попроси, щоб кожна група написали різні можливі види поведінки свідка в описаній ситуації.
Ситуації:
• Група дівчат насміхається над Боженою, називаючи її товстою та немодно одягнутою.
• Старші хлопці перед шкільним магазинчиком вимагають від молодших дітей гроші.
• Група осіб розповсюджує плітки про Катерину, говорячи, що її мама риється в смітниках.
• Колеги в школі часто ховають або пошкоджують речі Ярека.
• Подруги не розмовляють з Анною та намовляють до цього інших дітей.
• Хлопці плюють на рюкзак Зої.
Після закінчення роботи кожна група представляє свою ситуацію та можливі види поведінки свідків. Складаємо один каталог можливих видів поведінки свідка насильства напр.:
- вдає, що не бачить,
- інформує дорослих,
- сміється з жертви,
- захищає жертву і т.п. (кожний спосіб на окремій картці).
Потім продемонтруй роботу шалькових терезів, на на якій одна з шальок буде підписана „жертва", друга - „виконавець". Кладіть по черзі картки на вагу з різними видами поведінки свідка. Якщо поведінка свідка призводить до переваги виконавця, покладіть картку на його шальці, а на шальці з написом „жертва" - одну гирю. Якщо описана поведінка призводить до переваги жертви, гирю покладіть на шальці виконавця. Після закінчення вправи прочитайте ще раз поведінки свідків, які допомагають жертві.
Наголоси, що в дійсності діється щось подібне - поведінки свідків можуть або додавати сили жертві, або виконавцеві насильства.
^ Увага для вчителя:
Якщо під час вправи з'являться варіанти агресивної поведінки свідка до виконавця, поясни, що такої поведінки не будемо допускати та запитай учнів про можливі їх наслідки.
^ Каталог конструктивних поведінок свідка.
На закінчення заняття складіть каталог конструктивних поведінок свідка. Запишіть все те, що можуть робити свідки, якщо бачать агресивну поведінку, або знають про неї, а також те, що можуть зробити, аби не допустити насильства. Підкресли, що свідки, які не реагують на насильство, несуть спільну відповідальність за їх наслідки.
^ Тема: Як захищатись від агресії та насильства?
Мета:
- особисте усвідомлення психологічної ситуації жертв агресії та насильства,
- навчання дієвих способів поведінки в подібних ситуаціях.
Обладнання: великі аркуші сірого паперу ( 3-5 шт.), кольорові фломастери.
Оповідання . Прочитай учням таке оповідання:
Мартин - учень 5 класу. Один в родині, батьки багато працюють і їх часто немає в дому. Мартин в початковій школі гарно навчався та поводився, мав багато колег. Спільно з батьками вибрав базову школу, яка мала гарні відгуки, але розташована була в іншій частині міста. Як з'ясувалось, Мартин не знав нікого у своєму новому класі,натомість решта учнів добре були знайомі з початкової школи. З самого початку багато осіб в класі чіплялись один до одного; часто об'єктом таких атак був Мартин. Колеги часто робили йому «різні штучки», ховали або забирали його речі. Одного дня, коли вчителька викликала його відповідати, забрали у нього пенал з коштовною ручкою, а коли Мартин хотів її забрати - насміхались з нього, а вчителька накричала на нього за те, що він ходить по класній кімнаті. Коли відповідає на уроці, клас починає з нього насміхатись - особливо тоді, коли відповідає гарно; Мартин не старається мати гарні оцінки. Віддавна його ніхто не запрошує до себе до дому, а до нього не бажають приходити. Від певного часу Мартин починає шукати причин не йти до школи, часто перед виходом у нього болить живіт, почав прогулювати уроки.
Поділи учнів на групи та попроси, щоб спільно написали закінчення прочитаної історії (кожній групі дай роздрукований початок оповідання).
Попроси представників гру прочитати написані ними закінчення. Обговоріть все, звертаючи увагу на те, що діялось до цієї пори, що може статись далі (особливо звертаючи увагу на наслідки тих подій для жертви насильства).
Як таке могло статись?
Як почуває себе жертва насильства?
Поділи учнів на рупии. Далі попроси зконцентруватись на особі, котра є жертвоб насильства та дай відповідь на наступні питання:
1. Як почуває себе жертва насильства (які емоції переживає)?
2. Яка у неї поведінка, як дає собі раду?
3. Що може думати - про себе, про інших?
4. Чого потребує?
Нехай кожна група запише свої відповіді на великому аркуші паперу під назвою: „Ситуація жертви насильства". Дайте можливість представникам груп розкати про те, що написали та обговоріть усі плакати. Особливу увагу звеніть на різні можливі наслідки, як безпосередні так і ті, що віддалені у часі.
Інформація для вчителя
Жертви насильства переживають тяжкі емоції - почуття приниження та стид, страх, розпач, смуток а злість. Довготривалі наслідки насильства для жертв - це занижена самооцінка та соціальні проблеми - труднощі у нав'язуванні контактів, схильність до ізолювання.
Жертви шкільного насильства дуже рідко говорять дорослим про свої проблеми. Часто мають досвід їх легковаження їх проблемами зі сторони дорослих („тебе обзивають - не звертай уваги ", „не жалійся "). Побоюються погіршення ситуації, помсти зі сторони переслідувачів. Окрім того, їм перешкоджають стид та відчуття вини - "козел офірний" переконаний, що вина сидить у ньому самому. Довготривале перебування під тиском агресорів може призвести до соматичних порушень, часто досить серйозних.
Жертва насильства потребує передусім групи осіб, які її підтримають, сприймуть та зрозуміють. Мусить відреагувати на важкий досвід та відновити почуття власної гідності.
Що робити, щоб захиститись від докучання?
Скажи учням, що їх спосіб реагування на зачіпки агресора може мати вплив на те, чи це буде повторюватись у майбутньому, чи скінчиться.
Попроси учнів, щоб кожний з них пригадав собі конкретну ситуацію, в якій йому вдалось зупинити агресора. Додай, що будете займатись обговоренням таких(не агресивних) способів захисту, які не кривдять іншу особу. Спільно складіть список дієвої поведінки в ситуації агресії. Поділи його а групи згідно слідкуючих категорій:
• Встановлення меж
напр. „не говори так до мене", „я не погоджуюсь, щоб так мене називав", „перестань, мене це нервує", „я не люблю цього"
• Розмова про наслідки
„розповім класному керівнику", „не буду з тобою говорити", „я піду звідси "
• Звертання до інших по допомогу (дорослої особи або колеги)
• Вираження власної думки: „я не люблю такого одягу", „але мені це подобається "
• Ігнорування або відхід
• Несподівано вразити агресора
(напр.зміна теми розмови, жарт, несподівана, неочікувана поведінка, «відчіпні» відповіді: „може бути, можливо", „якщо так вважаєш" погодження з агресором: „знаєш, щось у цьому є")
Потім поділи клас на 6 груп і кожній з них «приділи» одну з описаних вище категорій реагування. Попроси, щоб приготували у групах сценки про дієвий захист від агресії з використанням одного або кількох способів з цих категорій. Пограйтесь та обговоріть сценки.
Ситуації:
• Кілька колег насміхається з твого одягу говорячи, що він не модний та що це одяг старшого брата/сестри.
(застосуй вираження власної думки użyj)
• Колега/подруга називає тебе дурнем и селюком.
(застосуй визначення меж)
• Група хлопців наказує тобі щоденно приносити їм гроші для здійснення покупок у шкільному магазинчику
(застосуй звернення про допомогу до іншої особи)
• Дізнаєшся, що твої подруги негарно про тебе висловлюються.
(застосуй розмову про наслідки)
• На перерві колеги провокують тебе, показуючи у твій бік пальцями та передражнюючи твій хід
(застосуй ігнорування)
• На перерві переглядаєш свої конспекти, а твій колега /подруга називають тебе підлизою та ти, хто «кує науку»
(застосуй несподіване враження агресора)
Наприкінці запитай учнів про їх власні висновки з заняття.
^ Тема: Пліткування кривдить інших
Мета:
- ознайомитись з механізмами появи пліток
- особисте усвідомлення негативних наслідків пліт кування
Обладнання: фломастери, три великі аркуші паперу, текти оповідання та робочі картки для кожного учня
Як з'являється плітка?
Попроси 5 осіб взяти участь у вправі, а потім про те, щоб на кілька хвилин вишли у коридор. Решту учнів поінформуй, що зараз попросиш увійти до класу першу особу і розкажеш їй одну історію, зміст якої вона передасть наступній запрошеній особі (текст оповідання роздай всім присутнім у класі), а та розповість, що запам'ятала наступній і так до останньої особи.. Решту попроси спостерігати та записувати те, як в процесі вправи буде змінюватись оповідання.
Оповідання
Дарек запросив піти у кіно Пауліну, подругу, з якою був знайомий ще з початкової школи. Пауліна скривилась, коли побачила Дарека у товаристві іншого хлопця. Дарек представив Лукаша, якого зустрів по дорозі, і вони разом пішли купувати білети. Перед касою кіно з'ясувалось, що Лукаш забув учнівський квиток та не міг купити квиток зі знижкою. Грошей на повний білет йому забракло. Пауліна та Дарек почали вирішувати хто позичить Лукашу гроші. Врешті позичив йому гроші колега, але йому забракло грошей на поп-корн для Пауліни. Фільм дуже сподобався Дареку і він багато разів вголос сміявся. Після закінчення сеансу Пауліну проводив до дому Лукаш, бо з'ясувалось, що живуть поряд.
Після закінчення вправи подискутуйте на тему стосовно того як пройшла вправа; запитай учнів про висновки, також скажи, що являється темою сьогоднішнього заняття.
Запитай учнів про те, як на їхню думку з'являється плітка. Чи вона навмисна, чи випадкова, чи з'явилась з певною метою?
Наслідки пліткування
Попроси, щоб учні пригадали собі ситуацію, у якій стали об'єктом якоїсь плітки, а потім особисто заповнити картку, що буде додатком до сценарію занять (поінформуй, що картки анонімні та ніхто не буде читати вголос своїх міркувань - картки будуть служити кращому зрозумінню явища пліткування та його наслідків).
Після заповнення попроси кожного поділити свій аркуш на 3 частини таким чином, щоб на кожній була відповідь на інше питання. Збери картки до 3 конвертів.
Приготуй 3 великі аркуші паперу під назвами:
1. Теми пліток
2. Почуття, які відчуває особа, про яку пліткують
3. Наслідки пліток
Виймай та читай по черзі картки з трьох конвертів, просячи когось записувати відповіді на великих аркушах. Запитай учнів про висновки, які зробили з цієї вправи.
Як розірвати ланцюжок плітки?
Пригадай першу вправу та порівняй плітки з „ланцюжка". Запитай учнів про те, що можна зробити, аби цей ланцюжок розірвати.
Складіть спільно список пропозицій.
^ Додаток: «Картка на тему плітки»
1. Чого стосувалось плітка на твою тему? ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Як почувався (лась), коли про це довідався (лась)?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Які наслідки мала для тебе ця плітка?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
^ ТЕМА: Насильство в школі - що можемо зробити?
Мета:
- діагностувати явище насильства в школі (чинники, що сприяють та захищають)
- опрацювати способи обмеження явища агресії та насильства
Обладнання: великий аркуш сірого паперу, кольорові фломастери, малого розміру картки.
^ Наслідки насильства
Пригадай учням в якій ролі можуть перебувати учасники процесу насильства ( свідок, виконавець та жертва). Скажи, що залишання в кожній з цих роль призведе до серйозних наслідків, як періодичних так і довготривалих. Попроси учнів поділитись на пари та кожній з них шляхом «витягування» роздай 1-3 картки, в яких будуть вказані різні можливі наслідки для учасників процесу насильства (порізати на смужки (див. додаток).
Приготуй плакат під назвою «Наслідки насильства», поділений на три колонки: виконавець, свідок та жертва.
Завдання для кожної пари: прочитати вголос перед усіма отримані картки з наслідками та допасувати їх до ролей. Нехай спробують визначити чи вказане на картках - це періодичні чи довготривалі наслідки.
Що допомагає, а що перешкоджає насильству в школі?
Запропонуй, щоб учні поділились на дві групи. Одна группа спробує відповісти на питання: Що у нашій школі сприяє насильству? (напр. відсутність реакції, пасивне ставлення свідків, відсутність вчителів на чергуванні, ігнорування інформації про незадовільну поведінку), а друга - Що у нашій школі перешкоджає насильству? (напр. доброзичливе ставлення вчителів до учнів, скриньки з інформацією про агресію та насильство, профілактичні заняття для учнів).
Дві групи записують свої думки на великих аркушах паперу.
Підсумовуючи, запитай, які висновки учні зробили з проведеної роботи.
Інформація для вчителя
Можна назвати наступні групи чинників ризику ескалації насильства у школі:
1. Невідповідна система ролей напр.
- суперечливість концепції виховання та поступків;
- норми передбачать використання сили;
- не дотримання норм керівництвом школи;
2. Відсутність реакції на агресивну поведінку:
- дрібні порушення типу прогулювання, спізнення, графіті;
- відсутність реакції вчителів на агресивну поведінку учнів, її легковаження;
- конфлікти залишаються довго не вирішеними, відсутність ефективної медіації;
- пасивність свідків;
3. Чинники, пов'язані з організацією навчання напр..
- нудність, багато вільного часу;
- обмеження простору, скупчення, галас;
- відсутність можливості релаксу та зняття напруги (для учнів та вчителів);
- мала кількість позаурочних та позашкільних занять;
4. Чинники, пов'язані з відносинами учнів - вчителів - батьків, напр.
- відсутність справжнього контакту та діалогу між учнями, вчителями та батьками;
- високий рівень фрустрації серед вчителів;
^ Що можемо зроби, аби у нашій школі не було насильства?
Поділи учнів на п'ять груп. Запропонуй, щоб кожна група задумалась над тим, що можуть зробити особи, які належать до однієї групи, котру бачать у школі, щоб не було насильства.
Ці групи - це:
1. учні
2. вчителі
3.дирекція
4.решта працівників школи
5.батьки
Також довільним способом вибери те, над якою темою будуть працювати окремі групи.
Після презентації результатів праці запропонуй, щоб учні переписали «на чисто» свої пропозиції та встанови, в який спосіб вони вручать їх представникам груп, над якими працювали. Листи можуть мати урочистий характер напр.
«Ми, учні .......класу вважаємо, що насильство - це серйозна проблема і тому просимо Вас, дорогі вчителі, (батьки і т.д.) щоб Ви.....».
На закінчення запропонуй, щоб кожний учасник заняття (також ведучий) по черзі закінчив таке речення: «Щоб у школі було менше проявів насильства, постановляю...»
Можете написати декларації, зберегти їх, а потім, згодом вернутись до них.
^ Додаток «Наслідки насильства»
| ВИКОНАВЕЦЬ | ЖЕРТВА | СВІДОК |
| Конфлікт з законом | Занижена самооцінка | Закиди совісті, почуття провини |
| Конфлікти з вчителями | Пропуски уроків, уникання школи | Відсутність власної думки |
| Застосування насильства у власній родині | Часті болі живота, голови | Підпорядкування сильнішим |
| Відсутність емпатії | Важко зосередитись та запам'ятати | Страх перед висловленням власної думки |
| Регулярне порушення норм | Самотність уникання людей | «Розмиті правила»- важко відрізнити добро від зла |
| Погана характеристика | Страх перед новою ситуацією | Уникання взяти на себе відповідальність |
| Проблеми з закінченням школи | Пасивність, відсутність ініціативи | Сприйняття насильства як щось нормальне |
^ ДОРОГІ УЧНІ!
У кожній школі присутнє насильство, однак не кожен з нас знає, який поступок називають насильством. Насильство це не тільки побиття, щипання, удар чи попихання.
^ Пам'ятай, що ти є жертвою насильства, якщо:
• на тебе прозиваються
• хтось розповідає іншим про тебе неправдиві історії
• тебе осміюють твої колеги
• хтось нищить або забирає твої речі
• в інтернеті розміщена образлива інформація про тебе
• отримуєш образливі sms - повідомлення або дзвінки
• не хочеш йти до школи, тому що боїшся зустріти своїх переслідувачів
Виконавці найчастіше добре знають, яким чином тебе можуть зранити. Коли намагаються зробити тобі прикрість, злісно коментують:
• твій зовнішній вигляд: вагу, колір волосся, одяг
• твоє гарне навчання
• твоє погане навчання
• відсутність у тебе грошей
• твоє віровизнання
• носіння окулярів або слухового апарату
• твої вади мовлення або дислексію
Пам'ятай, незалежно від того, чого стосується переслідування або докучання, це не твоя вина. Ніхто не має права застосовувати по відношенню до інших насильство.
^ Що можеш зробити?
Якщо тебе переслідують, обов'язково скажи комусь про це. Можеш сказати товаришеві, вчителю або батькам. Пам'ятай, що переслідування само по собі не закінчиться, якщо про це нікому не розкажеш. Це зробити нелегко. Можеш відчувати стид або страх за те, що занепокоїш батьків або з'явиться клопіт. Якщо не хочеш особисто розповісти про проблему, попроси товариша, рідного брата або сестру, дідуся або бабусю, щоб допомогли Тобі про все розповісти батькам. Якщо хочеш про це краще написати - приготуй листа до батьків та опиши що почуваєш.
Памятай, що в школі завджди є твій класний керівник або інший вчитель, які повинні знати про те, що відбувається щось недобре. Спробуй знайти момент, коли зможеш йому сказати про це так, щоб ніхто не зорієнтувався. Можеш напр. залишитись після уроків з метою пояснення незрозумілого матеріалу. Якщо маєш більшу довіру до іншого вчителя або працівника школи (соціального педагога, психолога, медсестру) порозмовляй з вибраною особою. Ти маєш право це зробити, щоб почуватись безпечніше.
Можеш вибрати також іншу дорослу особу, якій довіряєш, напр. лікаря. Ця особа повинна знайти відповідний спосіб, щоб сконтактуватись зі школою, твоїми батьками, для того, щоб Тобі допомогти.
^ Як давати собі раду з переслідуванням?
Виконавці насильства найчастіше діють без свідків і тому можуть довгий час уникати наслідків.
• Під час перерв старайся перебувати в безпечних місцях в школі, в людяних місцях. Виконавці не люблять свідків.
• Якщо тебе поб'ють у школі, одразу скажи про це вчителю. Розкажи про це батькам.
• Не намагайся їм піддаватись - можеш бути побитий або будеш мати клопіт.
Биття - це напад, атака.
• У важких ситуаціях завжди проси про допомогу та підтримку; не бійся кликати на допомогу незнайомих людей, говорячи напр. „вони мені погрожують"
• Якщо зустрінеш осіб, які тебе переслідують, постарайся передусім залишити якомога швидше це місце
• Розмовляючи з виконавцями насильства старайся зберігати рівновагу та спокій, дивись їм в очі, стій з розправленими плечима, не роби жестів або виразу обличчя, які могли б їх спровокувати
• Якщо хтось веде себе в неприйнятний для тебе спосіб, скажи просто в очі напр. „Не люблю як це робиш. Хочу щоб ти перестав".
• Постарайся протистояти, коли Тобі погрожують або намовляють зробити те, чого не хочеш. Застосуй у цьому випадку техніку „заїждженої пластинки", повторюючи весь час одне речення, напр. „Ні, не зроблю цього"
• Коли тобі докучають або прозиваються на тебе, можеш реагувати за допомогою якогось речення, яке б означало, що тебе це не стосується, напр.. „Так?, Ну і що" або „ Можеш так рахувати", „Це можливо"