Червона книга України

Вид материала

Содержание

151 вид судинних рослин, 85
Рослини та гриби
Ведення Червоної книги України
Робота Національної комісії з питань Червоної книги України

Подобный материал:

Червона книга України

Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє приблизно 35% її біорізноманіття, причиною чого є розташування території України на перехресті багатьох природних зон, шляхів міграції представників тваринного і рослинного світу.

Біота України нараховує понад 70 тис. видів, з них флора та мікобіота — понад 27 тис. видів ( гриби і слизовики — 15 тис., водорості — 5 тис., лишайники — 1,2 тис., мохи — 800 і судинні рослини — 5,1 тис., включаючи найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються у грунті ботанічних садів, — понад 7,5 тис. видів), фауна — понад 45 тис. видів (з них комах — 35 тис., членистоногі без комах — 3,4 тис., черви — 3,2 тис. тощо. 190 видів безхребетних, включаючи 32 ендемічні види з гідрофауни Чорного та Азовського морів, належать до так званого понто-каспійського комплексу. Хребетні тварини представлені рибами і круглоротими (170 видів і підвидів), земноводними (17 видів), плазунами (21 вид), птахами (близько 400 видів), ссавцями (108 видів).

Під впливом господарської діяльності людини стан біоти дуже змінився – всюди (окрім кількох заповідних ділянок) розорано степи, ліси на значних площах викорчувано і замінено на сільськогосподарські угіддя, осушено багато боліт тощо. Тому проблема збереження біоти стала надзвичайно актуальною і життєво важливою.

На сьогоднішній день, підготовлені остаточні списки видів тваринного світу, рослинного світу та грибів, які рекомендовані Національною комісією з питань Червоної книги України для включення до нового (третього) видання Червоної книги України, в основному підготовлені нариси про види, які передбачено внести до переліку. Всього запропоновано включити до нового видання 817 видів: 602 – судинних рослин, 60 – водоростей, 57 – грибів, 52 – лишайників, 46 - мохоподібних, а з тваринного світу – 533 види: гідроїдних поліпів – 2, нематод – 2, олігохет – 1, п’явок – 7, ракоподібних – 30, павукоподібних – 2, багатоніжок – 3, молюсок – 19, щетинохвосток – 1, ногохвосток – 2, комах – 239, круглоротих – 2, кісткових риб – 80, земноводних – 20, птахів – 66, ссавців – 61.

Кількість видів у новій редакції збільшилося майже у 2 рази, у порівнянні з другим виданням. Друге, нинішнє видання Червоної книги України було підготовлено у двох томах. Перший том ”Тваринний світ” був надрукований у 1994 році і налічує 382 види (підвиди), другий том ”Рослинний світ” – у 1996 році, і налічує 541 вид (підвид, форма, різновидність): судинних рослин – 439, мохоподібних – 28, водоростей – 17, лишайників – 27, грибів – 30; тваринний світ: гідроїдних поліпів – 2, круглих червів – 2, кільчастих червів – 7, ракоподібних – 26, павукоподібних – 2, багатоніжок – 3, комах – 173, молюск – 12, круглоротих2, риб – 32, земноводних – 5, плазунів – 8, птахів – 67, ссавців – 41; – 382 види.

Варто зазначити, що до першого однотомного видання Червоної книги УРСР 1980 року було включено ^ 151 вид судинних рослин, 85 видів (підвидів) тварин.

Більш детальна інформація зазначена в таблиці.

Порівняльна таблиця

кількості видів тварин, рослин та грибів, занесених до першого, другого та проекту третього видань Червоної книги України

Таксон	І- видання (1980р.) (к-сть видів)	ІІ- видання (1994р. твар.світ, 1996р. росл.світ) (к-сть видів)	ІІІ- видання (проект, станом на 20.09.2007) (к-сть видів)
^ Рослини та гриби:	151	541	817
судинні	151	439	602
водорості	-	17	60
лишайники	-	27	52
мохи	-	28	46
гриби	-	30	57
Тварини:	85	382	533
гідроїдні поліпи	-	2	2
круглі черви	-	2	2
кільчасті черви	-	7	8
ракоподібні	-	26	30
павукоподібні	-	2	2
багатоніжки	-	3	3
комахи	18	173	242
молюски	-	12	19
круглороті	-	2	2
риби	-	32	80
земноводні	4	5	20
плазуни	6	8	12
птахи	28	67	66
ссавці	29	41	61

Остаточне завершення робіт третього (нового) видання Червоної книги України передбачається в 2007-2008 роках, які включатимуть: редагування, якісний підбір ілюстративних матеріалів тощо.

З метою поліпшення нормативно-правової бази щодо збереження біорізноманіття, зокрема видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, Мінприроди в 2007 році розроблено проект нової редакції постанови Кабінету Міністрів України ”Про розміри компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)”. Проект без зауважень погоджений із заінтересованими центральними органами виконавчої влади і знаходиться у Мін’юсті на правовій експертизі.

У зв’язку з необхідністю підвищенням ефективності роботи Національної комісії з питань Червоної книги України в частині уточнення повноважень Голови Національної комісії з питань Червоної книги України та вдосконалення процедури голосування щодо прийняття рішень Мінприроди розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України ”Деякі питання Національної комісії з питань Червоної книги України”. Проект постанови поданий на затвердження Урядом.

Історія

У 1960 році в Україні був прийнятий закон про охорону навколишнього природного середовища, що стало поворотним моментом в історії охорони біорізноманіття. На території колишнього СРСР у 1960 році перші списки рідкісних видів публікує Естонія. Офіційно ”Красная книга СССР” була створена в 1974 році, а вийшла у світ у 1978 році. До неї включили 444 види судинних рослин.

Беручи приклад з естонських вчених, українські ботаніки М.І. Котов та В.І. Чопик у 1962-1963 роках розпочинають підготовку аналогічних списків рідкісних видів рослин для України, але до розроблення структури Червоної книги УРСР приступили тільки в 1975 році, коли в Москві і Ленінграді відбувся Міжнародний ботанічний з’їзд. На той час Державний комітет охорони природи УРСР створив комісію зі спеціалістів, а через рік, 04 серпня 1976 року, Рада Міністрів УРСР прийняла постанову ”Про заснування книги рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення видів тварин і рослин УРСР”, згідно з якою цей документ набрав державного значення. Цим же документом було затверджено перше Положення про Червону книгу України, ведення її покладалося на Академію наук УРСР.

Вперше Червона книга УРСР була випущена в 1980 році однотомним виданням, до якої було занесено 151 вид судинних рослин, 85 видів (підвидів) тварин. Протягом часу, що минув після виходу цієї книги, продовжувалося дослідження флори та фауни, їх видового складу. У зв’язку з дедалі зростаючим антропогенним впливом на рослинний і тваринний світ вивчався стан популяцій, нагромаджувалися нові відомості про динаміку чисельності видів, темпи відновлення або скорочення ареалів, життєвість тощо. Критично були переглянуті старі списки рідкісних видів флори і фауни.

На початку 90–х років ХХ століття ситуація в державі кардинально почала змінюватися. У 1992 році Україна, як правонаступниця СРСР, на своїй території визнала готовність наслідувати певний міжнародний правовий порядок. Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року затверджено нове Положення про Червону книгу України, яка стало основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Для підготовки нового видання необхідно було зібрати узагальнені відомості про сучасний стан тварин, рослин і грибів країни, які перебувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення.

^ Ведення Червоної книги України

На сьогодні питання охорони видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, регулюється Законом України 07 лютого 2002 року № 3055-ІІІ ”Про Червону книгу України”, постановами Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1176 ”Про національну комісію з питань Червоної книги України”, від 01.06.1993 №399 ”Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України”, наказами Мінприроди від 01.02.1993 №3 ”Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на добування(збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, форм клопотання та бланків дозволів на таке добування”, від 14.06.1999 №129 ”Про затвердження Порядку справляння компенсації за добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України”, від 29.12.2005 №531 ”Про затвердження Методики з проведення інвентаризації видів рослин занесених до Червоної книги України”.

Найбільшим досягненням українського права з охорони біорізноманіття було прийняття Верховною Радою України Закону України ”Про Червону книгу України” до якого увійшли основні розділи Положення про Червону книгу України. Відповідно до зазначеного закону Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Згідно зі статтею 15 ведення Червоної книги України здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Цією ж статтею передбачено наукове забезпечення ведення Червоної книги України, яке покладається на Національну комісію з питань Червоної книги України. На виконання вимог цієї статті, за поданням Мінприроди прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1176.”Про Національну комісію з питань Червоної книги України” Цією постановою затверджено Положення про Національну комісію з питань Червоної книги України, основними завданнями якої є: аналіз стану популяцій об’єктів Червоної книги України, організація наукових досліджень з метою виявлення нових місць перебування (зростання) об’єктів Червоної книги України, підготовка пропозицій про занесення до Червоної книги України та про виключення з неї рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу, розроблення заходів щодо збереження охоронних видів, прийняття рішень щодо спеціального використання видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, та подання їх Мінприроди для видачі відповідного дозволу тощо. Згідно з пунктом 4 зазначеної постанови Мінприроди наказом від 16 грудня 2005 року № 472 затвердило персональний склад Національної комісії з питань Червоної книги України, до якого увійшли провідні вчені Національної академії наук України, інших установ, фахівці спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, лісового і мисливського господарства та полювання, рибного господарства, інших державних органів і громадських організацій. У зв’язку із зміною Уряду та удосконаленням нормативно-правової бази Мінприроди своїм наказом від 03 жовтня 2006 року № 436 ”Про Національну комісію з питань Червоної книги України” призначило Голову Комісії та затвердило її оновлений персональний склад.

П Е Р СО Н А Л Ь Н И Й С К Л А Д

Національної комісії з питань Червоної книги України

БОЛЬШАКОВ заступник Міністра охорони навколишнього

Павло Якович природного середовища, голова Комісії

МОВЧАН директор Департаменту біотичних, водних,

Ярослав Іванович земельних ресурсів та екомережі Міністерства охорони навколишнього природного середовища, перший заступник голови Комісії

АКІМОВ директор Інституту зоології ім. І.І.

Ігор Андрійович Шмальгаузена Національної академії наук, заступник голови Комісії

ДІДУХ директор Інституту ботаніки ім. М.Г.

Яків Петрович Холодного Національної академії наук, завідувач відділу екології фітосистем, заступник голови Комісії

КОРОТЧЕНКО старший науковий співробітник

Ірина Андріївна відділу екології фітосистем Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного Національної академії наук, відповідальний секретар

АНДРІЄНКО-МАЛЮК завідувач лабораторії наукових основ заповідної

Тетяна Леонідівна справи Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Національної академії наук

БУРДА професор кафедри екології агросфери

Раїса Іванівна Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України (за згодою)

ВІРЧЕНКО старший науковий співробітник відділу

Віталій Михайлович ліхенології та бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Національної академії наук

ГЕЛЮТА заступник директора Інституту ботаніки ім. М.Г.

Василь Петрович Холодного Національної академії наук

ГРОДЗИНСЬКИЙ академік – секретар Відділення загальної

Дмитро Михайлович біології Національної академії наук

ДОВГАЛЬ старший науковий співробітник відділу фауни

Ігор Васильович та систематики безхребетних Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена Національної академії наук

ДОМАШЛІНЕЦЬ начальник відділу тваринного світу

Володимир Григорович Міністерства охорони навколишнього природного середовища

ДУДКА завідувач відділу мікології Інституту ботаніки

Ірина Олександрівна ім. М.Г.Холодного Національної академії наук

ЄВТУШЕНКО завідувач кафедри гідробіології Національного

Микола Юрійович аграрного університету Кабінету Міністрів України

ЄМЕЛЬЯНОВ завідувач відділу популяційної екології та

Ігор Георгійович біогеографії Інституту зоології ім. І.І.

Шмальгаузена Національної академії наук

ЄНА доцент кафедри ботаніки, фізіології рослин і

Андрій Васильович генетики південного філіалу "Кримського агротехнологічного університету” Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України (за згодою)

КАГАЛО завідувач відділу охорони природних

Олександр Олександрович екосистем Інституту екології Карпат Національної академії наук

КОНДРАТЮК завідувача відділу ліхенології та бріології

Сергій Якович Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного Національної академії наук;

КОРЖЕНЕВСЬКИЙ завідувач відділу флори, рослинності та

Владислав В’ячеславович заповідної справи Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру Української академії аграрних наук (за згодою)

КОСТЮШИН завідувач відділу моніторингу та охорони

Василь Анатолійович тваринного світу Інституту зоології ім.І.І. Шмальгаузена Національної академії наук

МЕЖЖЕРІН завідувач відділу генетичних основ

Сергій Віталійович систематики Інституту зоології ім. І.І.

Шмальгаузена Національної академії наук

МЕЛЬНИК завідувач відділу природної флори

Віктор Іванович Національного ботанічного саду

ім.М.М. Гришка Національної академії наук

МИРОНЕНКО заступник начальника управління

Микола Олексійович мисливського господарства і контролю

Державного комітету лісового господарства

(за згодою)

МОСЯКІН завідувач відділу систематики і флористики

Сергій Леонідович судинних рослин Інституту ботаніки

ім. М.Г.Холодного Національної академії наук

НОВОСАД завідувач відділу ботанічного музею Інституту

Валерій Васильович ботаніки імені М.Г.Холодного Національної академії наук

ОСТАПКО заступник директора з наукової роботи

Володимир Михайлович Донецького ботанічного саду Національної академії наук, завідувач відділу флори

ПИСАНЕЦЬ завідувач зоологічного музею Національного

Євген Максимович науково – природничого музею Національної академії наук

ПОПОВИЧ завідувач кафедри декоративного садівництва

Сергій Юрійович та фітодизайну Національного аграрного

університету Кабінету Міністрів України

(за згодою)

РАДЧЕНКО завідувач відділу етології та соціобіології

Володимир Григорович комах Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук

РОМАНОВСЬКИЙ начальник управління лісового господарства

Володимир Францевич Державного комітету лісового господарства

(за згодою)

СКЛЯРЕНКО начальник відділу іхтіології Головрибводу

Іван Віталійович Міністерства аграрної політики

(за згодою)

СОБКО головний науковий співробітник відділу

Володимир Гаврилович природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук

СТЕЦЕНКО перший заступник начальника Державної

Микола Пилипович служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища

ТАРАСЕНКО директор Департаменту державного

Володимир Олександрович екологічного моніторингу та експертизи, інформаційних технологій та захисту інформаційних ресурсів Міністерства охорони навколишнього природного середовища

ТАРАЩУК науковий співробітник відділу моніторингу та

Сергій Володимирович охорони тваринного світу Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена Національної академії наук

ТКАЧ директор Українського науково-дослідного

Віктор Петрович інституту лісового господарства та агролісомеліорацїі ім.Г.М.Висоцького Державного комітету лісового господарства (за згодою)

ФЕДОРОНЧУК старший науковий співробітник відділу

Микола Михайлович систематики та флористики судинних рослин

Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного Національної академії наук

ЦАРЕНКО завідувач відділу фікології Інституту ботаніки

Петро Михайлович ім. М.Г.Холодного Національної академії наук

ШЕЛЯГ-СОСОНКО завідувач відділу геоботаніки Інституту

Юрій Романович ботаніки ім М.Г.Холодного Національної академії наук

^ Робота Національної комісії з питань Червоної книги України

Протягом року, починаючи з серпня 2006 року, проведено чотири засідання Національної комісії з питань Червоної книги України (далі – Комісія).

На засіданнях розглядалися питання щодо стану підготовки до третього видання Червоної книги України. Попередньо затверджені переліки видів тваринного світу, рослинного світу та грибів, які пропонуються для включення до нового (третього) видання Червоної книги України. Також Комісія розглядала пропозиції про занесення вовка до нового видання. Пропозиція була відхилена, оскільки за останні роки чисельність популяції вовка залишається стабільною.

Для покращання роботи Комісії підготовлено та затверджено Комісією проект Положення про експертні ради Національної комісії з питань Червоної книги України, розробленого відповідно до Положення про Національну комісію з питань Червоної книги України. Комісією також обговорювалося питання щодо внесення змін до Закону України ”Про Червону книгу України” (підвищення статусу членів Національної комісії та фінансового забезпечення роботи Національної комісії з питань Червоної книги України).

Згідно з пунктом 3 Положення про Національну комісію з питань Червоної книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1176 ”Про Національну комісію з питань Червоної книги України”, Комісія приймає рішення щодо спеціального використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України та подає їх Мінприроди для видачі відповідного дозволу.

На засіданнях Комісії неодноразово розглядалися заявки організацій щодо спеціального використання об’єктів тваринного та рослинного світу.

З метою проведення науково-дослідних робіт, дельфінотерапії звернулося три організації щодо вилучення 25 здорових особин афаліни чорноморської. Заявки відхилено, оскільки відповідно до Закону України ”Про приєднання України до Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану” від 09.07.2003 № 1067-IV вилучення здорових дельфінів з навколишнього середовища допускається тільки у надзвичайних ситуаціях (несприятливі та небезпечні умови) (рішення Комісії від 06.06.2007р).

Комісією розглянуто заявки п’ятьох організацій щодо тимчасового вилучення з природного середовища хворих та травмованих тварин з метою надання допомоги з подальшим поверненням їх у природне середовище після проведення комплексу реабілітаційних та лікувальних заходів. На підставі рішень Комісії від 22.02.2007р., від 22.05.2007р., від 06.06.2007р. Мінприроди видало дозволи на 20 особин афаліни чорноморської, 6 азовок, 6 білобочок чорноморських для надання допомоги викинутим на берег хворим і травмованим тваринам.

Одній організації відмовлено у видачі дозволу для надання допомоги хворим і травмованим ссавцям на 5 особин азовок та 5 особин білобочок чорноморських, у зв’язку з обмеженими можливостями дельфінаріума в утриманні запланованої заявником кількості тварин.

Комісією розглянуто заявку організації щодо збору дослідницького матеріалу викинутих на берег чи випадково загиблих в рибальських сітках дельфінів. Комісія прийняла рішення - надати дозвіл за умови додаткового погодження заявки Азово-Чорноморською інспекцією.

На засідання Комісії виносилося на розгляд питання щодо переселення 12 особин зубрів з метою проведення природоохоронного заходу „Збереження та розширення популяції зубрів”. Прийнято рішення видати дозвіл на проведення зазначених заходів.

Розглянуто заявку щодо видачі дозволу на селекційний відстріл двох особин зубра європейського. Враховуючи позитивні висновки територіального органу Мінприроди та згідно з актом перевірки стану популяцій зубра, складеного спеціально створеною комісією (наказ Мінприроди від 09.03.2006 № 33-в), до складу якої були залучені представники Мінприроди, Держкомлісгоспу, наукових установ, громадських організацій прийнято рішення видати дозвіл на селекційний відстріл двох особин зубра (рішення Комісії від 15.09.2006р., від 22.02. 2007р.).

Комісією розглянуто заявки шістьох організацій щодо спеціального використання видів рослин, занесених до Червоної книги України. На підставі заключних звітів наукової установи, висновків Рескомприроди Криму Комісія прийняла рішення щодо надання дозволів на знесення та пересадження, в тому числі фаутних рослин і порослі, в межах антропогенно трансформованих ландшафтів 212 екз. фісташки туполистої, 66 екз. чисту кримського, 70 екз. яловцю високого за умов подальшого відтворення видів відповідно до заходів, передбачених у звітних матеріалах фахівців Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру, які здійснювали детальне наукове обстеження ділянок, та під постійним контролем територіального органу та спеціального підрозділу Мінприроди (рішення Комісії від 22.02.2007 року). Дозволи по всіх цих заявках будуть видані після сплати заявниками компенсацій за збирання видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Розглянуто клопотання ДП ”Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” щодо вилучення та утилізації пошкоджених верховою пожежею видів рослин, занесених до Червоної книги України. Мінприроди було створено комісію щодо обстеження пошкоджених насаджень на території ДП ”Севастопольське досвідне лісомисливське господарство” (наказ Мінприроди від 05.05.2006 року № 233). За результатами обстеження Комісія прийняла рішення знести і спалити 14 екз. фісташки туполистої, 557 екз. яловцю високого, пошкоджених верховою пожежею до припинення росту. З метою запобігання організації підпалів та недопущення в подальшому використання деревини в комерційних цілях, знесення і утилізацію пошкоджених до припинення росту дерев здійснювати у присутності уповноважених представників Мінприроди (рішення засідання Комісії від 06.06.2007 року).

Blog

Червона книга України

Содержание