Вищий господарський суд україни

Вид материалаДокументы
Подобный материал:


ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


23.09.2008 р.

N 21/227


Про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав


Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 6 листопада 2008 року

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В. П. - головуючий, судді: Бенедисюк І. М. і Львов Б. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича група", м. Київ (далі - ТОВ "Українська Музична Видавнича група"), на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 зі справи N 21/227 за позовом ТОВ "Українська Музична Видавнича група" до акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ-Корпорація", м. Київ (далі - АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - асоціація "Дім Авторів Музики в Україні", м. Київ, про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників: ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" - І. Ю. П., АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" - З. О. М., асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" - С. Н. М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України встановив:

ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) про стягнення з АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" 509000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав позивача та заборону використовувати музичний твір "Нежность моя" (автор музики Д. В. Я., автор слів Д. О. І. - сценічний псевдонім Л. С.) у виконанні Валерії, виключні майнові права на який належать позивачеві, без виплати авторської винагороди асоціації "Дім Авторів Музики в Україні".

Рішенням названого господарського суду від 16.05.2008 (суддя Прокопенко Л. В.) позов задоволено частково; з ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" стягнуто: 56250 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав; 562,5 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування рішення зазначено, що висновок судової експертизи, згідно з яким відеозапис сюжетів, зафіксованих на DVD-диск, є копією і не здійснювався безпосередньо з ефіру телеканалу "Інтер" та неможливо встановити, чи монтувався відеозапис перед здійсненням його запису на наданий експерту DVD-диск, а відтак цей відеозапис не спростовує факту публічного сповіщення спірного музичного твору і не впливає на встановлення судом факту використання твору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В. О. - головуючий, судді Рєпіна Л. О., Синиця О. Ф.) рішення господарського суду першої інстанції скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Зазначену постанову мотивовано тим, що ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" не подано доказів на підтвердження позовних вимог.

ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення з цієї справи скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що, приймаючи оскаржувані судові рішення, господарські суди порушили норми матеріального права, в тому числі Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон); крім того, ними порушено приписи Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оцінки доказів.

У запереченнях на касаційну скаргу АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Д. В. Я. і Д. О. І. (творчий псевдонім Л. С.) на підставі авторських договорів з товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (Росія) відповідно від 19.07.2007 N 74/04 і від 27.07.2005 N 75/05 передали названому товариству виключні майнові права на використання творів цих авторів на території всього світу строком на 10 років;

- 22.12.2006 позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" укладено договір N 4001/07, згідно з умовами якого ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" набуло виключного майнового права на використання музичного твору "Нежность моя" у виконанні Валерії шляхом його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічного виконання, публічного сповіщення та ін., а також права здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів;

- згідно з пунктом 2.6 договору N 4001/07 позивач може надати право на проведення зборів за публічне виконання творів організації, що управляє майновими правами авторів на колективній основі;

- позивач передав у колективне управління майнові авторські права на твір третій особі -асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" згідно з договором від 26.04.2005 N 5/05МП;

- за твердженням позивача, 08.03.2007 під час демонстрації в ефірі на телеканалі "Інтер" телепередачі "Пісні для закоханих" відбулося сповіщення музичного твору "Нежность моя" (автор музики Д. В. Я., автор слів Д. О. І. (сценічний псевдонім Л. С.)) у виконанні Валерії;

- у висновку від 22.11.2007 N 7114 судової експертизи наданого позивачем відеозвукозапису телепередачі "Пісні для закоханих" зазначено про те, що:

відеозапис відеосюжетів, зафіксованих на DVD-диску, є копією і здійснювався не безпосередньо з ефіру телеканалу "Інтер";

відеозапис складається з окремих фрагментів, які змонтовані з музичних творів та рекламних заставок. Неможливо встановити, чи монтувався відеозапис перед здійсненням його запису на наданий експерту DVD-диск;

відповідно до заставки, яка відображається в нижній частині екрану, музичний твір, який звучить на зафіксованому записуючим пристроєм часовому проміжку 19:48:23 - 19:51:44, є піснею "Нежность моя" у виконанні Валерії;

- позивач не звертався до відповідача зі скаргою щодо змісту передач, які транслювала телерадіоорганізація.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" на спірний музичний твір.

Відповідно до статті 8 Закону до об'єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.

За приписами статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Відповідно до статті 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його публічне виконання. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону визначенням терміна "публічне сповіщення (доведення до загального відома)" - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами 4 і 5 статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, позивач не звертався до відповідача зі скаргою щодо змісту передач, які транслювала телерадіоорганізація; запис відповідної передачі знищено. Тому названий господарський суд належним чином оцінив докази у справі, зокрема, висновок від 22.11.2007 N 7114 судової експертизи наданого позивачем відеозвукозапису телепередачі "Пісні для закоханих", та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів публічного сповіщення АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" музичного твору "Нежность моя" (автор музики Д. В. Я., автор слів Д. О. І. - сценічний псевдонім Л. С.) у виконанні Валерії саме 08.03.2007 під час демонстрації в ефірі на телеканалі "Інтер" названої телепередачі. З огляду на наведене Київський апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду з цієї справи і прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" суми компенсації за порушення майнових авторських прав ТОВ "Українська Музична Видавнича Група".

Таким чином, здійснена апеляційним господарським судом правова оцінка обставин справи є вірною. Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 зі справи N 21/227 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" - без задоволення.

 

Судді:

В. Селіваненко

 

І. Бенедисюк

 

Б. Львов



 

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 - 2009