Лекція для батьків Тема: Роль
| Вид материала | Лекція |
- Лекція для батьків, 73.68kb.
- Лекція 1 хф (лекція) Тема Загальні властивості неметалів, 1201.72kb.
- Єльнікової Тетяни Олександрівни з курсу "Моделювання та прогнозування стану довкілля", 33.26kb.
- Програма психологічно-педагогічного всеобучу батьків для 5-9 класів 5-й клас, 1147.69kb.
- Зним інструментарієм опитано 433 респонденти), учнів 10 11 класів (404 респонденти), 131.85kb.
- Курс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності 050301 „Товарознавство, 1137.66kb.
- Історія питання, 63.65kb.
- З м І с т стор. Вступ. Лекція, 1088.23kb.
- План роботи відділу сім’ї та молоді управління у справах сім’ї, молоді та спорту, 48.63kb.
- Визнання власної дитини, прийняття її, любов до неї, авторитет батьків у її очах, доступність, 587.76kb.
Лекція для батьків
Тема: Роль родинного виховання у становленні особистості дитини
Усе суще і живе на Землі має свій початок і свій кінець. Сім’я ж у цьому одвічному циклі виконує роль не тільки продовження роду, а й збереження та подовження соціальних, культурних, духовних традицій. Вона – це цементуюче начало, яке, власне, витворює саму людину.
У наш час, такий тривожний і бентежний, економічно й соціально нестабільний, суспільно хисткий і вибухово небезпечний непередбачуваними подіями і полярно змінюваними цінностями, сім’я, хоч і зазнає значного негативного впливу, але продовжує лишатися тим єдиним острівцем у бурхливому життєвому морі, де людина може знайти свій прилисток, розраду і надію.
Відомо, що дитина не народжується з готовою моральною свідомістю, вона не має уявлення про добро і зло, не знає про існування принципів і норм моралі, правил поведінки. Все це людина здобуває у процесі свого життя, завдяки цілеспрямованим виховним впливам, у першу чергу батьків. Виховання є однією з найбільш важливих із усієї сукупності виконуваних сім'єю функцій. Її зміст становить передача батьками підростаючому поколінню нагромаджених ним соціального досвіду, прищеплення естетичних і етичних цінностей, формування особистості дитини, вміння піклуватися про інших. Батькам важливо пам'ятати, що результативність їх виховних вчинків великою мірою залежить від розуміння внутрішнього світу дитини, вдумливого ставлення до її бажань, прагнень, інтересів. Турбота, наприклад, про формування розумних потреб зобов'язує батьків ретельно зважувати, якою мірою слід задовольняти ті чи інші бажання сина чи доньки, щоб домоглися оптимального поєднання матеріальних і духовних потреб.
Шлях до успіху у вихованні дітей у сім’ї пролягає через підвищення педагогічної грамотності батьків, урахування всіх чинників складної соціально-економічної дійсності, використання їх на благо підростаючого покоління.
Найкраще діти розвиваються за умови оптимального поєднання любові і турботи про них з твердістю і послідовністю вимог. «Виховний процес, – писав А.С. Макаренко, – є процес, що постійно триває, і окремі деталі його розв’язуються в загальному тоні сім’ї, а загального тону не можна вигадати і штучно підтримувати. Загальний тон створюється вашим власним життям і вашою власною поведінкою. Найправильніші, найрозумніші, найпродуманіше педагогічні методи не дадуть ніякої користі, якщо загальний тон вашого життя поганий. І, навпаки, тільки правильний загальний тон підкаже вам і правильні методи поводження з дитиною і насамперед правильні форми дисципліни, праці, свободи, гри і … авторитету».
У підлітковому віці співіснують досить суперечливі форми поведінки: дитяче і недитяче своєрідно переплітаються на кожному кроці, поведінка дитини починає багато в чому бути схожою з поведінкою дорослої людини. На жаль, батьки не завжди це помічають і продовжують ставитись до підлітків, як до маленьких дітей. Щоб учень прийняв правила поведінки, вказівку як керівництво до дії, дорослі повинні підготувати його психологічно, сформувати в нього своєрідну моральну сприйнятливість. Невимушена привітність, урівноваженість настрою вихователя, готовність позитивно зустріти запитання підлітків, тактовні поради і розради («Я б не радив, але ти подумай..», «А я зробив би так» і т. п.) допоможуть дитині правильно розв'язати те чи інше питання.
До розуміння моральності поведінки підлітки нерідко приходя через сумніви, заперечення, протести. Найкращою допомогою їм буде детальна серйозна аргументація, що добре й що погано. Спілкуючись з підлітком, слід підкреслювати, що ви переконані в тому, що вас зрозуміють, що він, підліток, здатний збагнути суть вчинку, справи: «Тетянко, я сподіваюсь, ти мене зрозумієш, ти вже не маленька», «З малою дитиною я б не став так говорити. А ось ти, Миколо, уже здатний зрозуміти не тільки це, а й набагато складніші речі» та ін. Такий стиль розмови викликає в дитини бажання виправдати вашу довіру.
Підлітка треба привчати виконувати всі правила поведінки, яких вимагають інтереси колективу або родини. Вимогливість до поведінки підлітка повинна поєднуватись з доброзичливим ставленням до нього, з великим тактом. Підлітки, прагнучи до «дорослості», схильні вбачати в забороні, у зауваженні, зробленому в категоричній формі, замах на свою самостійність. Будь-які заборони можна висловити тактовно, не ображаючи вихованця («Я думаю, що тобі краше не піти сьогодні в кіно, адже завтра в тебе відповідальний день». «Ти просто не подумала і вирішила займатися не тим, що потрібно зараз» і т. ін.). Не випадково народне прислів'я говорить: «Не хочеш чути недоброго (грубого) слова - не говори його сам».
Батьки не повинні зловживати правом старшого - «покарати» чи «помилувати», «осудити» чи «похвалити». Рівноправність, а не приниження дитячої гідності - це запорука успіху виховання. Не можна зловживати своїм віковим авторитетом, треба дбати насамперед про авторитет своєї особи - соціальний, трудовий, побутовий, розумно визначати зміст своїх вимог. Майстерність учителя визначається його поведінкою в класі, тим, як він уміє впливати на своїх вихованців. Це ж стосується і батьків. Їхній авторитет залежить, від педагогічної майстерності, від уміння впливати на дітей.
Відомий польський педагог Януш Корчак писав: «Виховання дитини - це не мила забава, а справа, в яку слід вкласти зусилля безсонних ночей, капітал тяжких переживань і багато думок»...
Хотілося б завершити розмову словами A.C. Макаренка, який зазначав, що: «Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною».
Вчитель математики
Ткаченко Н.М.
класний керівник 7 кл.
Ціпківської ЗОШ І-ІІ ст..