Автовокзал комплекс будiвель, споруд, стоянок та пiд'їздiв для прийняття, вiдправлення, управлiння рухом автобусiв та одночасного обслуговування 150 I бiльше пасажирiв

Вид материалаЗакон

Содержание


Заключнi положення
Роздiл vi
Подобный материал:
1   2   3   4


Стаття 65. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом


Мiжнародне спiвробiтництво у сферi мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузi транспорту, який у межах повноважень:


органiзовує контроль за виконанням мiжнародних договорiв України з питань мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом;


розробляє пропозицiї щодо розвитку мiжнародного спiвробiтництва у сферi мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом;


бере участь у проведеннi заходiв щодо укладання мiжнародних договорiв з питань мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом;


бере участь у роботi мiжнародних органiзацiй автомобiльного транспорту;


забезпечує видачу дозвiльних документiв на мiжнароднi перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом.


Стаття 66. Контроль за здiйсненням мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом


Контроль за здiйсненням мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом проводить служба мiжнародних автомобiльних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузi транспорту в пунктах пропуску через державний кордон України.


Служба мiжнародних автомобiльних перевезень дiє вiдповiдно до законодавства та свого положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузi транспорту.


Функцiями контролю за здiйсненням мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом є:


контроль за виконанням перевiзниками вимог мiжнародних договорiв України з питань мiжнародних автомобiльних перевезень;


контроль технiчного стану автомобiльних транспортних засобiв, що впливає на безпеку руху;


перевiрка вагових i габаритних параметрiв автомобiльних транспортних засобiв, оформлення та видача дозволiв на проїзд цих засобiв по територiї України у разi перевищення ними встановлених законодавством вагових та габаритних параметрiв, а також при перевезеннi небезпечних вантажiв;


контроль та оформлення дозвiльних документiв на мiжнароднi перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом;


облiк автомобiльних транспортних засобiв, якi здiйснюють мiжнароднi перевезення пасажирiв i вантажiв;


перевiрка транспортно-експедицiйної документацiї та лiцензiй на здiйснення мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом.


Стаття 67. Мiжнародний перевiзник пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом


Мiжнародним перевiзником пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом є суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, який здiйснює таке перевезення вiдповiдно до мiжнародних договорiв України, лiцензiї та договору про перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобiльним транспортом, що використовується ним на законних пiдставах.


Мiжнароднi перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом здiйснюються:


автомобiльним транспортом загального користування вiдповiдно до договору перевезення;


вiдомчим та iндивiдуальним автомобiльним транспортом для власних потреб їх власникiв;


перевiзниками - нерезидентами України.


РОЗДIЛ V

ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 68. Вiдповiдальнiсть перевiзника


За шкоду, заподiяну пiд час перевезення багажу чи вантажу, перевiзник несе вiдповiдальнiсть:


у разi втрати або нестачi багажу чи вантажу - в розмiрi вартостi багажу чи вантажу, який втрачено або якого не вистачає;


у разi пошкодження (псування) багажу чи вантажу - в розмiрi суми, на яку зменшилася вартiсть багажу чи вантажу;


у разi втрати багажу чи вантажу, зданого для перевезення з оголошенням його цiнностi, - в розмiрi оголошеної цiнностi багажу чи вантажу.


Якщо внаслiдок пошкодження (псування) багажу чи вантажу його якiсть змiнилася настiльки, що вiн не може бути використаний за прямим призначенням, пасажир має право вiдмовитися вiд багажу, а вантажовiдправник (вантажоодержувач) - вiд вантажу i вимагати вiдшкодування завданих збиткiв.


Якщо багаж чи вантаж, за втрату або нестачу якого перевiзник сплатив вiдповiдне вiдшкодування, буде згодом знайдено, пасажир має право вимагати видачi йому цього багажу, а вантажовiдправник (вантажоодержувач) - цього вантажу з урахуванням вiдшкодованих збиткiв.


Вартiсть багажу чи вантажу визначається виходячи з цiни, зазначеної в товарному чеку, товарно-транспортнiй накладнiй або передбаченої в договорi про перевезення, а в разi вiдсутностi цих документiв - виходячи iз середньої вартостi такого самого товару в мiсцi та на час видачi багажу чи вантажу згiдно з договором перевезення багажу чи вантажу автомобiльним транспортом.


За втрату, нестачу або пошкодження (псування) багажу чи вантажу пiд час мiжнародних перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом перевiзник несе вiдповiдальнiсть згiдно з мiжнародними договорами України.


За прострочення доставки вантажу до пункту призначення перевiзник несе перед вантажовiдправником (вантажоодержувачем) вiдповiдальнiсть згiдно з умовами договору про перевезення вантажу автомобiльним транспортом.


Перевiзник звiльняється вiд вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну пiд час перевезення багажу чи вантажу, якщо доведе, що вона настала внаслiдок обставин, незалежних вiд нього.


Стаття 69. Вiдповiдальнiсть суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi за порушення законодавства про автомобiльний транспорт


За порушення законодавства про автомобiльний транспорт до суб'єкта пiдприємницької дiяльностi застосовуються фiнансовi санкцiї за:


1) безпiдставну вiдмову вiд пiльгового перевезення - у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


2) самовiльне вiдкриття автобусного маршруту загального користування - у розмiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


3) перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi без лiцензiї - у розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


4) перевезення пасажира на маршрутi протяжнiстю понад 500 кiлометрiв одним водiєм - у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


5) вiдсутнiсть документiв, обов'язкових для надання послуг з перевезення пасажирiв чи вантажiв автомобiльним транспортом загального користування, - у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


6) порушення правил надання послуг пасажирського автомобiльного транспорту у розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


7) здiйснення мiжнародного перевезення великовагового, великогабаритного чи небезпечного вантажу автомобiльним транспортом без спецiального дозволу або з вiдхиленням вiд маршруту руху чи з перевищенням габариту - у розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


8) здiйснення нерезидентом України мiжнародного перевезення пасажира чи вантажу автомобiльним транспортом без дозволу на поїздку по територiї України, за умови обов'язковостi такого дозволу, чи з дозволом, що не вiдповiдає виду перевезення, - у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;


9) вiдсутнiсть у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирiв при здiйсненнi мiжнародного перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом - у розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.


Стаття 70. Розгляд справ про порушення законодавства про автомобiльний транспорт


Про порушення законодавства про автомобiльний транспорт, передбаченi пунктами першим - шостим статтi 69 цього Закону, посадовою особою територiального органу центрального органу виконавчої влади в галузi транспорту складається протокол не пiзнiше двох мiсяцiв з дня вчинення цього порушення, який розглядає протягом десяти днiв керiвник цього територiального органу та за наявностi пiдстав ухвалює постанову про застосування до перевiзника фiнансових санкцiй, яку передає для виконання органу державної виконавчої служби за мiсцезнаходженням цього перевiзника.


Про порушення законодавства про автомобiльний транспорт, передбаченi пунктами сьомим - дев'ятим статтi 69 цього Закону, посадовою особою служби мiжнародних автомобiльних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузi транспорту у пунктi пропуску через державний кордон України складається протокол не пiзнiше однiєї доби з дня вчинення цього порушення, який розглядає протягом трьох днiв керiвник цiєї служби i за наявностi пiдстав ухвалює постанову про застосування до перевiзника фiнансових санкцiй, припиняючи перевезення до усунення виявленого порушення та сплати перевiзником застосованих до нього фiнансових санкцiй.


РОЗДIЛ VI

ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.


2. Внести до Закону України "Про лiцензування певних видiв господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299, N 45, ст. 377; 2001 р., N 11, ст. 45; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 8 лютого 2001 р. N 2257-III) такi змiни:


1) у статтi 9:


пункт 33 доповнити словами "загального користування (крiм надання послуг з перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi)";


доповнити пiсля пункту 33 новим пунктом такого змiсту:


"34) надання послуг з перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi";


у зв'язку з цим пункти 34 - 60 вважати пунктами 35 - 61;


2) статтю 14 доповнити частиною такого змiсту:


"До лiцензiй на надання послуг з перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом загального користування i з перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi додаються лiцензiйнi картки на кожен автомобiльний транспортний засiб. Лiцензiйна картка є бланком суворої звiтностi, до якої заносяться реєстрацiйнi данi лiцензiї та автомобiльного транспортного засобу".


3. До приведення законодавства у вiдповiднiсть iз Законом України "Про автомобiльний транспорт" закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.


4. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний термiн вiд дня набрання чинностi цим Законом:


подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;


привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;


забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;


вiдповiдно до своєї компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом.


Президент України Л.КУЧМА


м. Київ,

5 квiтня 2001 року

N 2344-III