Міністерство україни з питань надзвичайних ситуацій
| Вид материала | Документы |
- Характер надзвичайних ситуацій, яки виникли на протязі 2011 року, за місяцями, 285.51kb.
- Міністерство надзвичайних ситуацій України, 23.19kb.
- 200 р, 155.59kb.
- Наказ, 767.76kb.
- Вступ, 177.05kb.
- Положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, 102.29kb.
- Табель термінових та строкових донесень з питань цивільного захисту- це основний документ, 957.22kb.
- Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 95.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни наказ, 801.12kb.
- Міністерство освіти І науки україни наказ, 1620.88kb.
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Всеукраїнський науково-дослідний інститут цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ОЗОН С"
«ЗАТВЕРДЖУЮ» «ЗАТВЕРДЖУЮ»
Директор ВНДІ цивільного Заступник Міністра України з
захисту населення і територій від питань надзвичайних
ситуацій надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру
__________________ А.І. Бондаренко __________________В.П. Бут
«_____» _____________________2004 р. «_____» _____________________2004 р.
Локальна автоматизована система моніторингу та оповіщення
для потенційно небезпечних об'єктів господарчої діяльності
ЛАСМО
ТИПОВЕ ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Директор
ТОВ "Науково-виробниче підприємство
"ОЗОН С"
____________________ І.О. Вдовін
Київ 2004
ЗМІСТ
- Загальні відомості ..2
- Призначення й мета створення Системи ..З
- Призначення Системи ..З
- Мета створення З
- Характеристика об'єкта автоматизації ..З
3.1. Умови експлуатації систем моніторингу та оповіщення ..З
- Вимоги до Системи ..З
4.1 Вимоги до Системи в цілому ..З
- Вимоги до структури та функціонування Системи ..З
- Вимоги до чисельності й кваліфікації персоналу та режиму його роботи 7
- Показники призначення . 8
- Вимоги до надійності Системи 8
- Вимоги безпеки 8
- Вимоги до ергономіки та технічної естетики 8
- Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту
й зберігання компонентів Системи 9
4.1.8 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу
в Систему 9
- Вимоги до збереження інформації при аваріях 9
- Вимоги до захисту Системи від зовнішніх впливів 10
- Вимоги по стандартизації та уніфікації Системи 10
- Вимоги до функцій (завдань), виконуваних Системою 10
- Вимоги до видів забезпечення 11
- Загальні положення 11
- Вимоги до технічного забезпечення 11
- Вимоги до лінгвістичного забезпечення 14
- Вимоги до програмного забезпечення 14
- Вимоги до інформаційного забезпечення 15
- Вимоги до організаційного забезпечення 15
- Вимоги до метрологічного забезпечення 15
- Склад і зміст робіт зі створення Системи 15
- Порядок контролю та приймання Системи 16
- Вимоги до складу та змісту робіт по підготовці об'єкта автоматизації
до уведення Системи в дію 16
- Вимоги до документування 16
- Джерела розробки 17
Додаток А Стадії виконання робіт зі створення Системи 17
Додаток Б Перелік документів, що розроблюються при проектуванні 18
Додаток В Список стандартів, що використовуються 18
Додаток Г Список скорочень 20
Додатку Д Схема структурна ЛАСМО 21
Аркуш погоджень 22
1. Загальні відомості
Дійсне Типове Технічне завдання поширюється на розробку локальної автоматизованої системи моніторингу та оповіщення для потенційно небезпечних об'єктів господарчої діяльності та територій (надалі ЛАСМО або Система).
Розробка виконується на підставі Угоди №1 від 30.08.2004р. до Генерального договору від 8 червня 2004 року між Всеукраїнським Науково-дослідним інститутом цивільного захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ТОВ „Науково-виробниче підприємство „ОЗОН С".
2. Призначення й мета створення Системи
2.1. Призначення Системи
ЛАСМО призначена для:
- моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (територій);
- виявлення погрози виникнення НС;
- виявлення НС на ранній стадії їх розвитку;
- аналізу виниклих аварійних (надзвичайних) ситуацій для прийняття рішень по
оповіщенню;
- оповіщення про виявлену погрозу або виникнення НС.
ЛАСМО забезпечує оповіщення:
- керівників та інших працівників потенційно небезпечного об'єкта;
- оперативних чергових аварійних служб;
- відповідних чергових служб територіальних органів МНС та Цивільного захисту
населення (ЦЗН) і цивільної оборони (ЦО);
- відповідних територіальних органів виконавчої влади;
- відповідних територіальних органів внутрішніх справ.
ЛАСМО також забезпечує підготовку вихідних даних для оповіщення керівників та інших працівників підприємств, установ (у першу чергу дитячих, навчальних, медичних), організацій та населення, що попадають у зону можливого ураження.
2.2. Мета створення
Автоматизація процесів моніторингу, збирання, накопичення, передачі, оброблення і відображення даних про ПН ОГД та ПНТ на базі сучасної комп'ютерної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів.
3. Характеристика об'єкта автоматизації
Об'єктом автоматизації є постійно діючі об'єктові та локальні системи моніторингу і оповіщення органів виконавчої влади та інформування населення в зонах порушення нормальних умов життя і діяльності людей, яке спричинено аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, у тому числі: виливами (викидами) хімічно- та вибухо-пожежонебеспечних речовин, значного перевищення радіаційного фону, зсувів, небезпечного підвищення рівня ґрунтових вод, аномальних змін геометричних параметрів різноманітних споруд, інше.
3.1. Умови експлуатації систем моніторингу та оповіщення
Умови експлуатації технічних засобів, що встановлюються на ПН ОГД, потенційно небезпечних територіях (ПНТ) і територіях (об'єктах), що оповіщаються характеризуються:
- нерегульованими кліматичними умовами;
- можливістю несанкціонованого доступу;
- відсутністю електропостачання 1-ої категорії.
Умови експлуатації технічних засобів, що встановлюються у диспетчерських пунктах керування, приміщеннях чергового персоналу характеризуються:
- відсутністю впливу зовнішнього середовища;
- регульованими кліматичними умовами;
- наявністю джерел електропостачання 1-ої категорії;
- можливістю забезпечення санкціонованого доступу.
4. Вимоги до Системи
4.1. Вимоги до Системи в цілому
4.1.1 Вимоги до структури та функціонування Системи
Структура Локальної автоматизованої системи моніторингу та оповіщення, в залежності від контрольованих потенційно небезпечних об'єктів господарчої діяльності (ПН ОГД) та/або потенційно небезпечних територій (ПНТ), може складатися з наступних спеціалізованих підсистем - програмно-апаратних комплексів (ПАК), які мають певний рівень автономності:
- ПАК хімічно небезпечних об'єктів (ХНО);
- ПАК вибухо-пожежонебезпечних об'єктів (ВПНО);
- ПАК радіаційно небезпечних об'єктів (РНО);
- ПАК контролю відносних змін геометричних параметрів будівельних конструкцій,
інженерних споруд та мереж;
- ПАК контролю цілісності будівельних конструкцій, інженерних споруд та мереж;
- ПАК контролю відносних змін геометричних параметрів ділянок рельєфу місцевості;
- ПАК контролю стану поверхневих, підземних та ґрунтових вод.
ЛАСМО повинна комплексно вирішувати наступні завдання:
поточного моніторингу при нормальному стані об'єктів і навколишнього середовища;
- своєчасного раннього виявлення тенденцій до зміни стану контрольованих параметрів,
що вказують на можливу зміну ситуації;
- функціонування системи моніторингу в режимі підвищеної готовності з підвищеною
частотою проведення вимірів при одержанні прогнозу про можливе виникнення техногенної або
природної аварії;
- роботи в умовах надзвичайних ситуацій, у тому числі при порушеннях у роботі систем
енергопостачання, комунікацій і зв'язку;
- забезпечувати одержання комплексної інформації з метеорологічних параметрів і інших
факторів, для прогнозування розвитку надзвичайної ситуації й оцінки хімічного, радіаційного й
іншого впливу на населення й навколишнє середовище;
- своєчасної й повної передачі інформації в ієрархічній системі моніторингу від первинних
об'єктових (локальних) систем до систем моніторингу регіонального й державного рівня.
Вся вхідна інформація з об'єктів моніторингу повинна надходити на центральний сервер БД Системи, контролюватися, систематизуватися та оброблятися на відповідних АРМ, результатом роботи яких повинна бути результуюча аналітична інформація, що представляє собою різні відомості, звіти, карти, схеми, діаграми і т.п.
Програмно-апаратна частина Системи повинна бути виконана з урахуванням перспективного розвитку: підключення нових об'єктів, розширення інформаційно-аналітичних функцій і т.і.
У Системі повинне бути передбачене діагностування працездатності її складових частин.
Для оперативного прогнозу зміни екологічного стану на місцевості, особливо при виникненні або загрозі виникнення надзвичайних і аварійних ситуацій, поряд з даними про поточний стан, повинне бути забезпечене своєчасне одержання даних по метеорологічному стану.
Для цих цілей повинні використовуватися автоматичні метеостанції (що працюють без участі оператора), розміщені на декількох ділянках, найбільш критичних з точки зору зміни метеорологічного стану.
Для роботи ЛАСМО, розміщених на ПН ОГД і ПНТ повинні бути передбачені наступні режими функціонування:
- режим повсякденної діяльності;
- режим підвищеної готовності;
- аварійний режим.
У режимі повсякденної діяльності обсяг і періодичність моніторингу повинні бути такі, щоб з достатньою достовірністю й оперативністю можна було зафіксувати тенденції до погіршення екологічного стану задовго до того, як будуть перевищені ті або інші нормативи.
Функціонування у режимі підвищеної готовності повинно здійснюватися при погіршенні радіаційного, хімічного, метеорологічного, гідрогеологічного або іншого стану й/або одержанні прогнозу про можливе виникнення аварії. При цьому Система повинна автоматично переводитися в режим з підвищеною частотою проведення вимірів. В алгоритмі функціонування у режимі підвищеної готовності повинна бути передбачена оперативна передача інформації в підрозділи міського/районного, регіонального рівнів та інформаційно-аналітичну систему (ІАС),
При виникненні аварій або аварійних ситуацій на контрольованих об'єктах та територіях під час ліквідації наслідків НС велика ймовірність відключення в мережах централізованого електроживлення, ушкодження кабельних систем передачі інформації та інше, тому додатково до вимог функціонування у режимі підвищеної готовності, необхідно забезпечити:
- можливість функціонування Системи повністю в автономному режимі;
- стійкість окремих елементів Системи до аномальних зовнішніх впливів.
У цих умовах необхідно, щоб приймально-контрольні прилади (ПКП) та датчики зберігали здатність до проведення вимірів і незалежного зберігання їхніх результатів та здійснювалася, хоча б часткова, передача даних моніторингу на автоматизоване робоче місце (АРМ) та в ІАС. Для ПКП, у яких в результаті аварії був тимчасово порушений зв'язок із центральним диспетчерським пунктом, повинна бути передбачена можливість наступного зчитування інформації з енергонезалежної пам'яті для коректного відновлення обстановки в процесі аварії.
Структура Системи повинна бути ієрархічною, дворівневою.
Операції, що повинні виконуватися на нижньому рівні Системи, наведено у таблиці 4.1, на верхньому рівні - у таблиці 4.2.
Таблиця 4.1. Операції, що повинні виконуватися на нижньому рівні Системи
| Підсистема | Технічні засоби | Виконувані операції | | |
| ПАК моніторингу ХНО | Блок живлення та сигналізації (БЖС) | Забезпечення вибухозахисту датчиків та ліній зв'язку (датчик -БЖС). Прийом інформації з датчиків. Контроль цілісності каналів зв'язку. Контроль несправності датчиків. Місцева звукова й світлова сигналізація. Видача керуючих сигналів про перевищення граничних значень концентрації ХНР. Видача струмових сигналів (0ч-5мА або 4ч-20мА) відповідних поточним значенням концентрації ХНР | | |
| Датчик контролю концентрації ХНР | Вимір концентрації ХНР. Передача даних на БЖС | | ||
| ПАК моніторингу ВПНО | Блок живлення та сигналізації (БЖС) | Забезпечення вибухозахисту датчиків та ліній зв'язку (датчик -БЖС). Прийом інформації з датчиків. Контроль цілісності каналів зв'язку. Контроль несправності датчиків. Місцева звукова й світлова сигналізація. Видача керуючих сигналів про перевищення граничних значень довзривонебезпечних концентрацій горючих газів та парів горючих рідин. Видача струмових сигналів (О...5мА або 4-20мА) відповідних поточним значенням довзривонебезпечних концентрацій горючих газів та парів горючих рідин. | | |
| Датчик контролю концентрації горючих газів та парів горючих рідин | Вимір довзривонебезпечних концентрацій горючих газів та парів горючих рідин. Передача даних на БЖС. | | ||
| ПАК моніторингу РНО | Центральний пульт керування (ЦПК) | - опитування по інформаційних каналах зв'язку точок контролю та індикація результатів вимірів; - сигналізація про перевищення граничних значень потужності еквівалентної дози (ПЕД); - опитування та корегування значень і перевірочних коефіцієнтів точок контролю; - запис в енергонезалежну пам'ять значень результатів вимірів, граничних значень і перевірочних коефіцієнтів; контроль працездатності каналів зв'язку та блоків детектування. При роботі ЦПК із програмою, установленою на ПК, виконуються наступні операції: - перенос записаної в ЦПК інформації про результати вимірів, зміни складу точок контролю, зміни значень і перевірочних коефіцієнтів на ПК; передача інформаційної магістралі в розпорядження ПК для керування з робочого місця оператора. | | |
| Проміжний пульт індикації (ППІ) | Візуальне подання інформації про рівень ПЕД, світлова та звукова сигналізація про перевищення нею граничних значень. | | ||
| Датчики фізичної інформації | - Обробка сигналів із блоків детектування гама- і нейтронного випромінювань; - індикація значень вимірюваної величини, її розмірність, а також діагностичні | | ||
| | | повідомлення; - передача інформації на центральний пульт; - звукова та світлова сигналізація про перевищення граничних значень. | ||
| Блоки детектування | Блоки використовуються в комплекті з датчиками фізичної інформації та призначені для виміру ПЕД гама- і нейтронного випромінювання. | |||
| ПАК вимірів відносних змін геометричних параметрів будівельних конструкцій, інженерних споруд та мереж | Пристрій безперебійного електроживлення та зв'язку (ПБЕЖЗ) | Безперебійне електроживлення. Збір, первинна обробка та зберігання даних. Передача інформації на верхній рівень системи. Керування тестуванням. Контроль цілісності каналів зв'язку. | ||
| Пристрій контрольний вертикальних переміщень (ПКВ) | Вимір вертикальних переміщень щодо реперної точки. Передача інформації на ПБЕЖЗ. | |||
| Пристрій реперний вертикальних переміщень (ПРВ) | Організація точки відліку відносних вертикальних переміщень. Контроль і підтримка сталості рівня робочої рідини | |||
| ПАК контролю цілісності будівельних конструкцій | Пристрій безперебійного електроживлення та зв'язку (ПБЕЖЗ) | Безперебійне електроживлення. Збір, первинна обробка та зберігання даних. Передача інформації на верхній рівень системи. Контроль цілісності каналів зв'язку. | ||
| Пристрій контролю утворення та розвитку тріщин (ПКТ) | Проведення контролю утворення та розвитку тріщин. Передача інформації на ПБЕЖЗ. | |||
| ПАК контролю відносних змін геометричних параметрів ділянок рельєфу місцевості | Пристрій безперебійного електроживлення та зв'язку (ПБЕЖЗ) | Безперебійне електроживлення. Збір, первинна обробка та зберігання даних. Передача інформації на верхній рівень системи. Керування тестуванням. Контроль цілісності каналів зв'язку. | ||
| Пристрій контрольний вертикальних/ горизонтальних переміщень (ПКВ/ПКГ) | Вимір верти кальних/горизонтальних переміщень щодо реперної точки. Передача інформації на ПБЕЖЗ | |||
| Пристрій реперний вертикальних/ горизонтальних переміщень (ПРВ/ПРГ) | Організація точки відліку відносних вертикальних/горизонтальних переміщень. Контроль і підтримка сталості рівня робочої рідини | |||
| ПАК контролю стану поверхневих, підземних та ґрунтових вод | Пристрій безперебійного електроживлення та зв'язку (ПБЕЖЗ) | Безперебійне електроживлення технічних засобів моніторингу. Збір, первинна обробка та зберігання даних. Передача інформації на АРМ. Керування тестуванням. Контроль цілісності каналів зв'язку. | ||
| Пристрій контрольний відносних змін рівня підземних вод (ПКРПВ) | Контроль зміни рівня підземних вод. Передача інформації на ПБЕЖЗ. | |||
| Пристрій контрольний температури підземних вод (ПКТПВ) | Контроль температури підземних вод. Передача інформації на ПБЕЖЗ. | |||
| Пристрій контрольний відносних змін електропровідності підземних вод (ПКЕПВ) | Контроль відносних змін електропровідності підземних вод. Передача інформації на ПБЕЖЗ. | |||
| Таблиця 4.2. | Операції, що повинні виконуватися на верхньому рівні Системи |
| Технічні засоби | Виконувані операції |
| | Завдання вихідних параметрів вимірів. |
| | Завдання періодичності чергових сеансів зв'язку. |
| | Прийом та обробка прийнятої інформації. |
| Автоматизоване | Формування та відображення на моніторі сигналів тривоги. |
| робоче місце | Ведення бази даних (БД). |
| (АРМ) | Подання даних у вигляді таблиць і графіків. |
| | Передача інформації в ІАС. |
| | Підготовка даних для оповіщення у зоні можливого ураження. |
| | Підготовка та передача тривожних мовних повідомлень. |
У силу покладених на ЛАСМО функцій, щодо оповіщення (Постанова Кабінету Міністрів України №192 від 15 лютого 1999р.) вона додатково повинна забезпечувати виконання наступних функцій:
- оповіщення керівного складу підрозділів МНС, місцевих органів виконавчої влади й
відповідних органів ЦЗ й НС, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій, населення про загрозу або виникнення НС природного, техногенного характеру та
постійне інформування їх про стан у зоні можливого ураження з метою прийняття ефективних
заходів щодо захисту населення й об'єктів господарської діяльності від наслідків НС;
- циркулярного або вибіркового оповіщення посадових осіб місцевих органів виконавчої
влади, керівників відповідних підприємств, установ і організацій залежно від рівня НС та заходів,
які необхідно невідкладно здійснити;
- здійснення контролю за станом готовності технічних засобів підсистеми оповіщення;
- організаційно-технічне об'єднання засобів оповіщення існуючих ЛАСМО, та таких що
проектуються, в автоматизовану систему централізованого оповіщення „Сигнал ВО".
Відповідно до свого призначення Система повинна забезпечувати:
- передачу повідомлень органам управління й силам реагування МНС;
- передачу повідомлень відповідним службам, органам виконавчої влади і місцевого
самоврядування та установам, які розпоряджуються ресурсами, необхідними для ліквідації або
попередження НС з реєстрацією фактів прийому повідомлень;
- своєчасне доведення екстрених мовних повідомлень про загрозу або виникнення НС до
керівного складу й посадових осіб;
- своєчасне доведення сигналів ЦО («Увага всім!») і екстреної інформації про НС до
населення.
4.1.2 Вимоги до чисельності й кваліфікації персоналу та режиму його роботи
Для роботи із Системою повинен бути передбачений персонал:
- диспетчерської служби (для несення чергувань у цілодобовому режимі);
- обслуговуючий персонал (для технічного обслуговування та проведення ремонтних
робіт);
- адміністратор системи.
Кількість диспетчерів повинне бути визначене при введенні Системи в експлуатацію.
Для роботи із Системою персонал повинен пройти навчання.
Навчання роботі з технічними засобами, спеціалізованим і прикладним програмним забезпеченням виконує Виконавець при проведенні дослідної експлуатації.
Склад обслуговуючого персоналу повинен являти собою комплексну бригаду, що забезпечує технічне обслуговування та проведення ремонтних робіт у повному обсязі:
- АРМ;
- технічних засобів.
Навчання обслуговуючого персоналу ремонту та обслуговуванню технічних засобів Системи організує Замовник.
До обслуговування та ремонту технічних засобів і налагодженню програмного забезпечення повинні допускатися фахівці, які пройшли відповідне навчання та мають необхідні документи.
4.1.3 Показники призначення
Система повинна стійко функціонувати в умовах дії різноманітних факторів природного й техногенного характеру.
Система повинна мати достатні адаптивні властивості, а чутливість датчиків повинна бути така, щоб можна було виявляти практично фонові рівні порушених параметрів. У той же час Система повинна бути розрахована і на потенційно можливі екстремально-високі рівні, тобто динамічний діапазон зміни параметра, що реєструється, повинен складати кілько порядків.
4.1.4 Вимоги до надійності Системи
Технічні та програмні засоби повинні забезпечувати надійну та стійку роботу в умовах дії різноманітних факторів природного та техногенного характеру.
Надійність Системи повинна забезпечуватися за рахунок резервування та дублювання каналів зв'язку, джерел електроживлення та функціонально важливих складових частин.
Інформація, дата та час її надходження, спеціальні мовні повідомлення, які використаються на всіх рівнях системи, з метою їхнього збереження при аваріях і збоях електроживлення, повинні зберігатися в енергонезалежній електронній пам'яті.
Час відновлення функціонування після відмови повинен бути не більше ЗО хвилин.
Для технічних засобів моніторингу час відновлення залежить від їх місць знаходження і типів.
Технічні засоби повинні бути розраховані на експлуатацію протягом не менше 10 років.
Захищеність технічних засобів від впливу зовнішніх електричних і магнітних полів, а так само по мережах живлення та заземлення повинна бути достатньою для ефективного виконання свого призначення.
Оцінка надійності Системи повинна бути виконана за результатами попередніх випробувань і дослідної експлуатації.
4.1.5 Вимоги безпеки
З метою забезпечення безпеки при виконанні будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а так само в процесі експлуатації, обслуговування та ремонту технічних засобів необхідно дотримуватися вимоги наступних нормативних документів:
- «Правила устройства злектроустановок» (ПУЗ);
- «Правила технической зксплуатации установок потребителей» (ПТЗ);
- «Правила по технике безопасности при зксплуатации злектроустановок потребителей»
(ПТБ);
- ГОСТ 25861-83. Требования по безопасности используемьіх средств вьічислительной
техники;
- ДНАОП 0.00-1.32-01. (Правила пристрою електроустановок, електрообладнання
спеціальних установок);
- ГОСТ 12.3.032-84. Работьі злектромонтажньїе. Общие требования безопасности.
Необхідно дотримуватися мір безпеки, наведених підприємствами виготовлювачами в
інструкціях конкретних приладів, пристроїв, датчиків і засобів обчислювальної техніки.
Захист людей від небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинна виконуватися відповідно до вимог:
- ГОСТ 12.1.005-88. (Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони);
- ГОСТ 12.1.003-83. (Шум. Загальні вимоги безпеки);
- ГОСТ 12.1.010-76. (Вибухонебезпека. Загальні вимоги);
- ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования;
- ГОСТ 12.1.030-81. Злектробезопасность. Защитное заземление. Зануление.
У приміщеннях, у яких будуть установлені АРМ повинна бути передбачена автоматична пожежна сигналізація.
Необхідність організації охоронної сигналізації повинно бути визначено в процесі монтажу технічних засобів виходячи зі структури охорони відповідного об'єкта.
4.1.6 Вимоги до ергономіки та технічної естетики
Ергономічні та естетичні характеристики Системи повинні забезпечувати сприятливі умови ефективної діяльності користувачів і реалізовуватися, головним чином, за допомогою високих ергономічних показників технічних засобів і характеру діалогу з користувачем, включаючи спеціальні голосові повідомлення.
У Системі повинно бути максимально використано сучасний, так званий, «дружній інтерфейс», що супроводжує одержувану інформацію та суттєві дії користувачів голосовими коментарями.
Розміщення технічних засобів виконати:
- для пристроїв оповіщення - відповідно до ГОСТ 12.2.049-80 (Вимоги ергономіки до
виробничого устаткування);
- для засобів подання зорової інформації - відповідно до ГОСТ 21829-76 (Вимоги
ергономіки до засобів подання зорової інформації).
Загальні технічні вимоги повинні відповідати ГОСТ 20.39.108-85 (Вимоги по ергономіці, населеності та технічній естетиці).
Загальні ергономічні вимоги, що регламентують організацію робочого місця, взаємне розташування засобів відображення інформації, органів керування та засобів зв'язку в межах робочого місця повинні відповідати:
- ГОСТ 22669-76 (Робоче місце оператора. Взаємне розташування елементів робочого
місця);
- ГОСТ 12.2.032-78 (Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні
вимоги);
- ГОСТ 21480-76 (Система «Людина-машина». Мнемосхеми. Загальні ергономічні
вимоги);
- ГОСТ 23000-78 (Система «Людина-машина». Пульти керування. Загальні ергономічні
вимоги).
4.1.7 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання компонентів Системи
Види та періодичність технічного обслуговування повинно бути зазначено в експлуатаційній документації до відповідних технічних засобів.
Для забезпечення безперебійного функціонування Системи та можливості оперативного розширення функцій повинно бути передбачено ЗІП у складі, який визначається на етапі проектування.
4.1.8 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу в Систему.
У Системі необхідно передбачити програмний і апаратний захист від спроб несанкціонованого доступу користувачів до системної інформації та несанкціонованого доступу до об'єктових пристроїв.
Захист системної інформації від несанкціонованого доступу повинен здійснюватися системою паролів, що дозволяють доступ до різних видів інформації різним категоріям користувачів.
Для створення системи паролів необхідно передбачити наступні категорії користувачів:
- чергові диспетчери, що мають доступ до системи візуалізації та всіх можливостей з
організації зв'язку, роботі з АРМ, без можливості внесення змін у конфігурацію Системи та змін
баз даних (БД);
- адміністратори, що мають можливість зміни конфігурації Системи та зміни баз даних.
Всі спроби несанкціонованого доступу повинні документуватися з видачею оперативних повідомлень - «спроба несанкціонованого доступу».
4.1.9 Вимоги до збереження інформації при аваріях
У Системі повинні бути передбачені міри захисту інформації при аваріях і збоях у системі електропостачання.
Захист даних від руйнування повинен забезпечуватися:
- впровадженням системи архівації даних;
- збереженням даних під час оперативної обробки у двох копіях и енергонезалежній
пам'яті;
- використанням інструментальних засобів аварійного відновлення даних.
Для підвищення ступеню захисту інформації система електроживлення технічних засобів повинна виконуватися з використанням джерел безперебійного живлення.
БД повинна бути спроектована та реалізована з використанням відповідних механізмів контролю.
До складу системи повинні входити програмні засоби перевірки семантичної погодженості та несуперечності даних.
У системі повинні бути реалізовані засоби створення резервних копій даних і їхнього відновлення.
Повинні бути реалізовані механізми забезпечення контролю захисту програмних компонентів від несанкціонованої зміни програмного коду.
4.1.10 Вимоги до захисту Системи від зовнішніх впливів
Технічні засоби Системи по вимогах до захисту від впливу зовнішніх впливів поділяються на дві групи.
Обладнання, що встановлюється в приміщеннях
Кліматичне виконання повинне забезпечувати безперервну цілодобову роботу в приміщеннях з регульованими кліматичними умовами при відсутності прямого впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища.
Номінальні умови експлуатації:
- температура навколишнього середовища від +15 °С до +25 °С;
- відносна вологість від ЗО до 80%;
- атмосферний тиск від 86 до 107 кПа.
Граничні умови експлуатації:
- температура навколишнього середовища від +5 °С до +40 °С;
- відносна вологість до 90% при температурі 35 °С.
Пристрої повинні бути стійкими до механічних впливів відповідно до вимог ГОСТ 12997. Обладнання, що вимагає заземлення, повинне бути підключене до контуру заземлення, опір якого не більше 4 Ом.
Обладнання, що встановлюється поза приміщеннями
Кліматичне виконання повинне забезпечувати безперервну цілодобову роботу при наявності впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища. Граничні умови експлуатації:
- температура навколишнього середовища від -40 °С до +50 °С;
- відносна вологість до 100%.
Пристрої повинні бути стійкими до механічних впливів відповідно до вимог ГОСТ 12997.
Обладнання, що вимагає заземлення, повинне бути підключене до контуру заземлення, опір якого не більше 4 Ом.
Обладнання повинне бути змонтоване в корпусах, що мають ступінь захисту від впливу навколишнього середовища не нижче ІР 55 за ГОСТ 14254-96.
4.1.11 Вимоги по стандартизації та уніфікації Системи
При проектуванні програмних і технічних засобів Системи повинні максимально використатися:
- контрольні вимірювальні прилади з уніфікованими вихідними сигналами (0+5 мА,
4+20 мА, інші);
- стандартні процедури (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого
доступу та ін.);
- уніфіковане програмне забезпечення;
- стандартні протоколи обміну С5М та СРМА каналів;
- стандартні інтерфейси (Р.5-232, £5-485, Е1 та ін.).
4.2 Вимоги до функцій (завдань), виконуваних Системою
При створенні систем моніторингу, незалежно від виду контрольованих параметрів об'єктів та навколишнього середовища, необхідна реалізація ряду загальних підходів. Відповідно до рекомендацій Міжнародної Комісії з радіологічного захисту побудова будь-яких систем радіаційного моніторингу й, зокрема, автоматизованих систем контролю радіаційної обстановки (АСКРО) повинне здійснюватися за наступною схемою:
- моніторинг джерела;
- моніторинг навколишнього середовища, пов'язаний з моніторингом джерела;
- моніторинг навколишнього середовища, пов'язаний з опроміненням населення.
У кожному з наведених компонентів моніторингу на початковому етапі проектування системи контролю необхідно зробити чіткий розподіл між параметрами, що дозволяють здійснення автоматизованих вимірів (потужність дози гамма-випромінювання, концентрація хімічної речовини в повітрі, інтенсивність сейсмічних коливань, стан ґрунтових вод, метеорологічні параметри й т.д.) і параметрами, що принципово вимагають для свого визначення участі оператора (контроль радіоактивних і хімічних атмосферних випадань, забруднення об'єктів навколишнього середовища й ін.).
Елементи системи автоматизованого моніторингу повинні забезпечувати потік інформації
при різних режимах функціонування системи:
- у режимі повсякденної діяльності - при нормальній екологічній обстановці;
- у режимі підвищеної готовності - при одержанні прогнозу про можливе виникнення
техногенної або природної аварії;
- в аварійному режимі - при виникненні аварій або аварійних ситуацій на
контрольованих об'єктах і під час ліквідації наслідків НС.
При цьому залежно від типу та режиму роботи Системи до її функціональних елементів можуть пред'являтися різні вимоги.
Для системи моніторингу (радіаційного, хімічного, гідрогеологічного, сейсмічного та ін.) необхідна установка певних рівнів контрольованих параметрів, реєстрація яких вимагає проведення певних дій:
- рівень реєстрації - офіційно заданий рівень параметрів, при перевищенні яких
результат вважається істотно значимим і вимагає його архівування.
- рівень розслідування - рівень, при перевищенні якого повинні досліджуватися причини
появи даного результату.
- рівень втручання - рівень, при перевищенні якого необхідно виконувати які-небудь
захисні заходи.
Для даних рівнів повинні бути визначені два важливих критичних параметри - ймовірність виявлення перевищення заданого рівня й час передачі інформації про його перевищення в міську (району) або регіональну Систему.
Чисельні значення контрольних рівнів і критичний час передачі інформації від датчика моніторингу визначаються на етапі створення проекту системи моніторингу.