Міністерство україни з питань надзвичайних ситуацій

Вид материала

Документы

Содержание 4.3.1 Загальні положення 4.3.2 Вимоги до технічного забезпечення 4.3.3 Вимоги до лінгвістичного забезпечення 4.3.5 Вимоги до інформаційного забезпечення 4.3.6 Вимоги до організаційного забезпечення 4.3.7 Вимоги до метрологічного забезпечення 5. Склад і зміст робіт зі створення Системи 6. Порядок контролю та приймання Системи 7. Вимоги до складу та змісту робіт по підготовці об'єктаавтоматизації до уведення Системи в дію 8. Вимоги до документування Тип носія 9. Джерела розробки Стадія створення Тов «нвп «озон с»

Подобный материал:

• Характер надзвичайних ситуацій, яки виникли на протязі 2011 року, за місяцями, 285.51kb.
• Міністерство надзвичайних ситуацій України, 23.19kb.
• 200 р, 155.59kb.
• Наказ, 767.76kb.
• Вступ, 177.05kb.
• Положення про управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, 102.29kb.
• Табель термінових та строкових донесень з питань цивільного захисту- це основний документ, 957.22kb.
• Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 95.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни наказ, 801.12kb.
• Міністерство освіти І науки україни наказ, 1620.88kb.

4.3 Вимоги до видів забезпечення

4.3.1 Загальні положення

Вимоги до видів забезпечення виходять за необхідністю виконання наступних основних функцій:

• безперервний автоматизований моніторинг поточних і контроль гранично-припустимих
  параметрів потенційно небезпечних об'єктів (територій);
  
• видача звукових сигналів і тривожних мовних повідомлень (ТМП) про виявлену загрозу
  або виникнення НС диспетчеру;
  
• реєстрація фактів виникнення НС із викладом обставин, параметрів і оперативних даних
  про розвиток НС;
  
• видача на монітор диспетчера необхідної оперативної інформації про аварії на
  контрольованому об'єкті;
  
• своєчасна передача ТМП про виникнення НС службам, відповідальним за запобігання і
  ліквідацію НС на контрольованому об'єкті, з реєстрацією фактів передачі;
  
• автоматична передача ТМП відповідним черговим службам територіальних органів МНС і
  ЦЗН й посадовим особам, відповідальним за ліквідацію НС, якщо зона можливого ураження
  виходить за межі території контрольованого об'єкта;
  
• автоматичне визначення залежно від виду аварії й метеорологічного стану (згідно
  плану ліквідації аварійних ситуацій - ПЛАС) переліку населених пунктів і об'єктів господарчої
  діяльності (ОГД), що попадають у зону можливого ураження.
  

4.3.2 Вимоги до технічного забезпечення

Технічні засоби повинні передбачати можливість сумісності з існуючими технічними та програмно-технічними комплексами моніторингу та оповіщення.

Апаратна складова частина Системи повинна виготовлятися із застосуванням уніфікованої сучасної елементної бази високого ступеня інтеграції, що забезпечує оптимальні масо-габаритні показники, низьке енергоспоживання, можливість експлуатації в широкому діапазоні температур навколишнього середовища.

Системотехнічні рішення та технологія розробки повинні забезпечувати необхідну надійність і живучість Системи за рахунок можливості резервування та відновлення функціонально важливих елементів, джерел електроживлення та каналів зв'язку.

Вихід з ладу окремих елементів не повинен приводити до втрати дієздатності Системи в цілому.

Канали зв'язку та інші складові частини системи повинні мати можливість їх тестування в ручному та автоматизованому режимах.

Спеціалізовані мовні повідомлення, використовувані на всіх рівнях Системи, з метою їхнього збереження при аваріях і збоях електроживлення, повинні зберігатися в

енергонезалежній електронній пам'яті.

Програмовані технічні засоби (контролери) повинні використати, так званий, "дружній" інтерфейс, що супроводжує одержувану інформацію мовними коментарями.

Електричні з'єднувачі приладів повинні забезпечувати надійний електричний контакт з'єднаних ланцюгів. Фіксуючі й стопорні елементи повинні забезпечувати чітку й надійну фіксацію елементів конструкції.

Технічні засоби Системи повинні бути розміщені з дотриманням вимог, що містяться в технічній (у тому числі експлуатаційної) документації й забезпечувати зручність виконання технічного обслуговування.

Розміщення технічних засобів, використовуваних персоналом при роботі повинне відповідати вимогам ергономіки (див. п. 4.1.6.).

У Системі повинні бути використані технічні засоби, що відповідають за стійкістю до зовнішніх факторів, що впливають, за параметрами живлення та за категорією виконання ГОСТ 12997-84 до промислових приладів і засобів автоматизації ГСП.

В АРМ необхідно використати ПК із технічними характеристиками, не нижчими ніж ті, що наведені в таблиці 4.3.


Таблиця 4.3. Технічні характеристики ПК

Найменування пристрою	Характеристика
Процесор	Сеlегоп® 2.6 ЄНг або Репііит® 4.8СНг
Обсяг оперативної пам'яті	256МВ йОЯ або 512 МВ йОР.
І-ЮО	НЮО ЮЕ 40 6В
Монітор	SVGА
Клавіатура	стандартна
Маніпулятор "миша"	3-х кнопкова
Мережний адаптер	10/100/1000ВаsеТ РСІ 64ВІІ .

Пристрої зв'язку повинні бути сертифіковані в Україні та мати сертифікати відповідності Держстандарту України.

Електроживлення технічних засобів Системи повинне бути виконане з використанням пристроїв безперебійного живлення, необхідного для перемикання АВР і відновлення живлення при короткостроковому знеструмленні основних живильних ліній.

Джерела живлення повинні забезпечувати:

• формування сигналу несправності при спрацьовуванні якого-небудь захисту, а також
  при відсутності напруги на виході;
  

• гальванічну розв'язку входу та виходу.
  

Джерела живлення повинні мати контрольні гнізда для проведення вимірів величин напруги на вході та виході блоків живлення, світлодіодну індикацію робочих і аварійних режимів.

У повнофункціональному складі технічні й програмні засоби систем повинні забезпечити надійну й постійну безперервну роботу в умовах дії різноманітних факторів природного й техногенного характеру. Коефіцієнт готовності системи повинен бути не нижче, ніж 0,95.

Для рішення поставлених завдань ЛАСМО повинна являти собою програмно-апаратний комплекс (ПАК) чи сукупність декількох ПАК, що має багатофункціональну, ієрархічну і розподілену структуру й до складу якого можуть входити підсистеми, що мають певний рівень автономності.

Схема структурна ЛАСМО наведена у Додатку Д.

Підсистема першого рівня.

Підсистема призначена для автоматичного безперервного контролю поточних і гранично-припустимих параметрів на потенційно небезпечних об'єктах (територіях), обробки отриманої інформації, місцевої світлової й звукової сигналізації про аварії й видачи відповідних сигналів у підсистему другого рівня.

Підсистема повинна містити в собі апаратні засоби виявлення погрози або виникнення НС на ранній стадії їхнього розвитку, які базуються на різноманітних приймально-контрольних приладах (станціях), що обробляють інформацію від первинних датчиків про стан технологічних процесів і навколишнього середовища, у тому числі, перевищенні масових концентрацій хімічно-та вибухо-пожежонебезпечних речовин, рівня радіаційного фону, гранично-припустимих параметрів технологічних процесів на потенційно небезпечних об'єктах, аномальних змін геометричних параметрів споруджень і ділянок рельєфу місцевості й т.д. і т.п.


Склад підсистеми першого рівня:

- датчики;

• приймально-контрольні прилади (ПКП);
  
• блоки узгодження (БУ);
  
• обладнання безперебійного електроживлення (ОБЕЖ).
  

Сигнали поточних значень контрольованих параметрів з датчиків повинні подаватися на ПКП.

ПКП повинен:

• обробити сигнали, що надійшли, і передати їх на БУ;
  
• у випадку перевищення гранично-припустимих параметрів сформувати відповідні
  сигнали для світлової й звукової сигналізації на самому ПКП і керуючі сигнали для зовнішніх
  пристроїв, які надходять на БУ.
  

БУ повинен видавати оброблені сигнали для передачі в підсистему другого рівня. Вихідний інтерфейс БУ повинен визначатися типами каналів зв'язку (виділеними, зайнятими й т.д.) і їхньою якістю.

Живлення пристроїв підсистеми першого рівня повинне здійснюватися:

• основне - від мережі електропостачання;
  
• резервне - від ОБЕЖ.
  

ОБЕЖ повинне забезпечувати резервне електроживлення протягом часу не менш ЗО хвилин при відключеннях мережі електропостачання.

Підсистема другого рівня.

Підсистема призначена для прийому, обробки й аналізу інформації, прийнятої від підсистеми першого рівня, і передачі відповідних інформаційних повідомлень, записаних в енергонезалежній пам'яті по радіо- та проводним каналам зв'язку. При цьому повинен забезпечуватися контроль всіх використовуваних каналів зв'язку.

Підсистема повинна містити в собі:

• апаратні засоби й прикладне програмне забезпечення (ППЗ) прийому, обробки й
  аналізу інформації, що надійшла від підсистеми першого рівня;
  
• апаратні засоби й ППЗ оповіщення керівників і інших працівників потенційно
  небезпечних об'єктів, оперативних чергових аварійних служб, відповідальних чергових служб
  територіальних органів МНС і ЦЗН, органів виконавчої влади й органів внутрішніх справ.
  

Состав підсистеми другого рівня:

• контролер оповіщення (КО);
  
• пристрій комутації;
  
• термінальні адаптери радіоканалів зв'язку (ТАРЗ);
  
• персональний комп'ютер (ПК) зі спеціалізованим ППЗ;
  
• модеми;
  

- телефонний апарат (ТА).
КО повинен:

постійно контролювати радіо- і проводні канали зв'язку з видачею мовних повідомлень про їхні несправності;

• приймати від БУ сигнали про поточні значення контрольованих параметрів, обробляти,
  аналізувати й передавати результати їхнього аналізу на ПК;
  
• у випадку прийняття від підсистеми першого рівня сигналів аварії, що відповідають
  перевищенню гранично-припустимих параметрів, сповістити про те, що трапилося мовним
  повідомленням диспетчеру й передати відповідні сигнали на ПК;
  
• забезпечити безумовне оповіщення про виявлену загрозу або виникнення НС першої
  групи респондентів (диспетчерів потенційно небезпечних підприємств, керівників служб,
  відповідальних за ліквідацію аварій на потенційно небезпечних об'єктах та ін.);
  
• повідомляти через кожний встановлений інтервал часу диспетчерові про те, що з
  моменту прийняття першого сигналу аварії пройшло п-хвилин і до автоматичної передачі
  тривожних мовних повідомлень (ТМП) другій групі респондентів залишилося т-секунд;
  
• забезпечувати відстрочку автоматичного відправлення ТМП другій групі респондентів
  по команді диспетчера на наступний встановлений інтервал часу;
  
• забезпечувати передачу ТМП другій групі респондентів:
  

а) по команді диспетчера у будь-який момент часу;

б) після закінчення встановленого інтервалу часу, у випадку не реагування
диспетчера на аварійну ситуацію;

в) після закінчення останнього встановленого інтервалу відстрочки.
ПК зі спеціалізованим ППЗ підсистеми другого рівня повинна:

• обробляти сигнали поточних значень контрольованих параметрів з видачею на монітор
  диспетчера відповідної інформації;
  
• у випадку одержання від КО сигналів про перевищення гранично-припустимих
  параметрів циклічно відтворювати через звукові колонки ТМП до підтвердження його прийому диспетчером;
  

- видавати з бази даних на монітор оперативну інформацію, необхідну для дій
диспетчера в сформованій обстановці.

Пристрій комутації повинен забезпечити:

• зв'язок між КО, ТАРЗ і ПК;
  
• світлову індикацію режимів роботи;
  
• переадресацію вхідного й вихідного сигналу.
  

ТАРЗ повинні забезпечити передачу по радіоканалах ТМП першій й другій групі респондентів.

ТА повинен забезпечити:

• контроль і керування трансляцією пристроями оповіщення ТМП;
  
• безумовний прийом диспетчером ТМП від підсистеми першого рівня у випадку відмови в
  роботі ПК.
  

Живлення пристроїв підсистеми другого рівня повинне здійснюватися:

• основне - від мережі електропостачання;
  
• резервне - від ОБЕЖ.
  

ОБЕЖ, у випадку аварії в системі електропостачання, повинне забезпечувати резервне електроживлення протягом часу не менш ЗО хвилин.

4.3.3 Вимоги до лінгвістичного забезпечення

Всі програмно-апаратні комплекси повинні мати єдине лінгвістичне забезпечення УІАС НС.

4.3.4 Вимоги до програмного забезпечення

ПЗ повинне бути достатнім для виконання функцій Системи, реалізованих із застосуванням засобів обчислювальної техніки, а також мати засоби організації необхідних іроцесів обробки даних, що дозволяють вчасно виконувати всі функції в усіх режимах (зункціонування.

Спеціалізоване програмне забезпечення (СПЗ) Системи повинне являти собою комплекс ірограм і баз даних, які забезпечують рішення покладених відповідних функціональних завдань.

СПЗ повинне розроблятися за єдиною ідеологією з урахуванням спільності завдань, озв'язуваних на різних рівнях і в різних підрозділах кожного рівня.

СПЗ повинне бути побудоване за модульним принципом з реалізацією окремих завдань в кремих програмних модулях, придатних до використання в програмному забезпеченні АРМ і абезпечувати можливість і зручність модифікації, розвитку та нарощування.

СПЗ повинне мати властивість прозорості при роботі з базами даних і стандартними роцедурами (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого доступу, видача овідомлень у канал і т.п.).

Реалізація СПЗ повинна базуватися на використанні уніфікованого програмного абезпечення щодо завдань об'єкта та архітектури (конфігурації) його технічних засобів.

Якість програмних засобів повинна бути досягнута наступними методами:

• розробкою та контролем реалізації структури програмного забезпечення;
  
• використанням стандартних компонентів для реалізації функціональних операцій;
  

• виділенням, як окремого компонента програмного забезпечення модулів, які виконують
  іерації введення/виводу для конкретних пристроїв, стандартних програмних засобів мережної
  цтримки;
  
• використанням уніфікованих процедур обробки порушень обчислювального процесу
  5ій, переривання різних видів);
  

• єдністю стилю реалізації програмного забезпечення.
  Програмне забезпечення повинне мати наступні властивості:
  
• функціональна достатність (повнота);
  
• надійність (утому числі відновлення, наявність засобів виявлення помилок);
  
• адаптованість;
  
• модифікаційність;
  
• модульність побудови та зручність в експлуатації.
  

Програмне забезпечення повинне бути побудоване таким чином, щоб відсутність окремих х не позначалася на виконанні функцій, при реалізації яких ці дані не використаються, а ож повинне мати засоби діагностики технічних засобів Системи та контролю за достовірністю цної та вихідної інформації.

Загальносистемне програмне забезпечення АРМ - операційна система ОС Місrosoft: WINDOWS 2000 ХР.

4.3.5 Вимоги до інформаційного забезпечення

Інформаційне забезпечення системи повинне:

• являти собою сукупність екранних форм для введення інформації, завдань, вихідних
  документів, системи протоколів інформаційного обміну та форматів повідомлень;
  
• взаємодіяти з базами даних;
  
• збирати в режимі реального часу статистичну інформацію про об'єкти і території
  моніторингу;
  
• видачу довідок про дії кожного оператора за відповідний період, чергової зміни та
  інших осіб на вимогу.
  

Доступ до інформаційних ресурсів повинен надаватися користувачам Системи з урахуванням їх повноважень.

Залежно від типу запиту, користувачі можуть одержувати електронні документи, файли з результатами обробки запиту (текстові та графічні файли даних, спеціальним чином підготовлені та оброблені фахівцями звітні матеріали і т.п.).

Система класифікації та кодування повинна відповідати наступним вимогам:

• нормативним документам і системі класифікації, прийнятої в Україні;
  
• зручності опису, класифікації, кодування та використання;
  
• можливості доповнення класифікаторів і кодів у процесі розробки та експлуатації.
  

Уніфіковані форми документів у системі документації повинні задовольняти наступним вимогам:

• забезпечувати зручність (наочність) форм документів для візуального сприйняття;
  
• придатності форм використовуваних документів до машинної обробки;
  
• наявності єдиних правил створення та оформлення документів;
  
• допускати зміни форм вхідних і вихідних документів у процесі розробки та експлуатації
  Системи.
  

4.3.6 Вимоги до організаційного забезпечення

У разі необхідності Система повинна коректно накладатися на існуючу систему моніторингу та оповіщення, розширюючи та поліпшуючи її функціональні можливості.

При введенні в експлуатацію Система не повинна вимагати виняткових умов (прийняття нових нормативних актів, значних організаційних змін у функціональній структурі і т.п.).

4.3.7 Вимоги до метрологічного забезпечення

На всіх стадіях проектування, монтажу, налагодження й здачі Системи в експлуатацію повинні бути виконані вимоги відповідно до ДСТУ 3215-95 (Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення.) та ДСТУ 2709-94 (Автоматизовані системи керування технологічними процесами. Метрологічне забезпечення. Основні положення).

Вимір поточних значень масових концентрацій хімічно небезпечних речовин - ХНР (хлор, аміак та ін.), та довибухонебезпечних концентрацій горючих газів та парів горючих рідин повинен виконуватися газоаналізаторами, що випускаються серійно та входять до складу локальних (об'єктових) систем моніторингу.

Вимір потужності експозиційної дози (ПЕД) [мкР/год.] та поверхневого (З-забруднення [3-частинок/см²/с] повинен виконуватися радіометрами, що випускаються серійно.

Точність виміру поточних значень повинна визначатися паспортними даними приладів.

Як ознаки «Погроза виникнення НС» або «Наявність НС» у ПАК моніторингу ПН ОГД повинні використовуватися перевищення граничних концентрацій ХНР (наприклад: хлору -1 мг/м³, 5 мг/м³ та аміаку 500 мг/м³, 1500 мг/м³, та парів горючих рідин (20,40% НКПВ), сформовані газоаналізаторами.

Контрольні рівні перевищення ПЕД та поверхневого (З-забруднення визначені в НРБУ-97.

Точність виміру граничних значень повинна визначатися паспортними даними приладів.

Перевірка газоаналізаторів та приладів вимірів ПЕД та поверхневого р-забруднення повинна здійснюватись за методикою, викладеною в експлуатаційній документації на відповідні прилади.

Розробка спеціальної методики метрологічної атестації даних вимірювальних каналів не потрібна,


5. Склад і зміст робіт зі створення Системи

Стадії виконання робіт зі створення Системи наведено у Додатку А, перелік документів, розроблювальних при проектуванні - у Додатку Б.

Комплектність проектно-кошторисної документації, що розроблюється на стадії «Технічне

забезпечення» визначається відповідно до правил, встановлених системою проектної документації для будівництва (СПДБ).

На стадії «Запровадження в дію» повинні бути розроблені наступні організаційно-розпорядницькі документи:

• Програма робіт;
  
• План-графік робіт;
  
• Наказ про состав приймальної комісії;
  
• Акт завершення робіт;
  
• Протокол випробувань;
  
• Акт приймання у дослідну експлуатацію;
  
• Акт приймання у промислову експлуатацію.
  

6. Порядок контролю та приймання Системи

Узгодженню підлягає технічна й експлуатаційна документація на стадіях:

• розробка Типового Технічного завдання;
  
• розробка Типового проекту;
  
• введення в експлуатацію.
  

Приймання Системи повинне бути проведено згідно ДСТУ 3215-95 (ИУС №9-95) і зключати:

• проведення попередніх випробувань;
  
• проведення дослідної експлуатації;
  
• здача в промислову експлуатацію.
  

Статус приймальної комісії (Державна, міжвідомча, відомча) і перелік організацій, що зеруть участь у прийманні Системи в експлуатацію визначається Замовником.

7. Вимоги до складу та змісту робіт по підготовці об'єкта
автоматизації до уведення Системи в дію

Для підготовки об'єкта автоматизації до введення Системи в експлуатацію в повному ібсязі необхідно:

• виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до проектної документації;
  
• виконати пусконалагоджувальні роботи, відповідно до договорів з монтажними
  ірганізаціями;
  
• укомплектувати штати та провести навчання персоналу.
  

8. Вимоги до документування

Виконавець передає Замовникові:

• проектно-кошторисну документацію (відповідно до Додатка Б) у чотирьох екзмплярах на папері;
  
• експлуатаційну документацію (наведена в таблиці 8.1)
  

Таблиця 8.1. Експлуатацiйна документацiя