України та основи бюджетного процесу
Вид материала | Кодекс |
- Бюджетний кодекс україни, 2025.37kb.
- Бюджетний кодекс україни, 1982.36kb.
- Бюджетний кодекс україни, 2127.28kb.
- Бюджетний кодекс україни, 148.97kb.
- Бюджетний кодекс україни, 2053.21kb.
- Бюджетний кодекс україни, 2041.1kb.
- Верховною Радою України був прийнятий закон, 334.39kb.
- Бюджетний кодекс україни, 1273.03kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 37-38, ст. 189 ) ( Із змінами, внесеними, 1219.13kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр), 2001, n 37-38, ст. 189 ) ( Із змінами, внесеними згідно, 1195.32kb.
Стаття 29. Склад доходів Державного бюджету України
Бюджетний Кодекс України - Науково-практичний коментар
1. До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.
2. До доходів загального фонду Державного бюджету України належать:
1. податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 69 та пунктом 1 частини першої статті 71 цього Кодексу);
2. 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
3. 50 відсотків збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення);
4. 50 відсотків платежів за користування надрами загальнодержавного значення;
5. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
6. податок на додану вартість (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
7. акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім збору, визначеного у частині першій статті 66 цього Кодексу, та збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
8. акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
9. плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, визначеної у частині першій статті 64 та у частинах першій і другій статті 66 цього Кодексу);
10. ввізне мито (крім мита, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
11. вивізне мито;
12. кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, а також кошти, отримані за вчинення консульських дій за межами України (крім частини коштів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
13. частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;
14. кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України";
15. відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей;
16. плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);
17. кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків;
18. рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
19. рентна плата за транзитне транспортування природного газу (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);
20. рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
21. рентна плата за транзитне транспортування аміаку;
22. кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу, та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
23. виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
24. надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (крім частини орендної плати за користування майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
25. державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
26. єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
27. плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів;
28. концесійні платежі щодо об'єктів державної власності (крім платежів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
29. кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду; скарбів, які є пам'ятками історії та культури; майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування;
30. відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України;
31. збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів;
32. плата за виділення номерного ресурсу;
33. плата за державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання (реєстраційний збір);
34. збір за користування радіочастотним ресурсом України;
35. надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (крім частини надходжень, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
36. кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель", в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;
37. кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;
38. портовий (адміністративний) збір (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
39. плата за надання державних гарантій та користування кредитами (позиками), залученими державою;
40. плата за користування кредитом з державного бюджету (крім плати, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
41. кошти від реалізації дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, отримані державною установою, уповноваженою на здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням;
42. 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;
43. 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної та комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації); 100 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності після розмежування земель державної та комунальної власності (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);
44. кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;
45. кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;
46. інші доходи, які у встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.
3. Якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу.
4. Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України.
5. Закон про Державний бюджет України у виняткових випадках може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального фонду Державного бюджету України (або їх частину), які визначені частиною другою цієї статті, до спеціального фонду Державного бюджету України.
Сукупність безповоротних надходжень, справляння яких передбачається законодавством України, що використовуються для фінансування виконання функцій держави, – це доходи державного бюджету України. До доходів державного бюджету включаються доходи бюджету, – за винятком доходів, закріплених за місцевими бюджетами. Доходи місцевих бюджетів регулюються ст. 64 “Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів”, ст. 66 “Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів”, ст. 68 “Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах”, ст. 69 “Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів”.
У ст. 29 передбачені доходи, які протягом останніх років визначалися законами про бюджети на відповідні роки доходами державного бюджету. Джерелами надходжень до Державного бюджету є податкові, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
До податкових надходжень належать:
а) податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості, зокрема:
– податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності), засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, що зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів;
б) збори за спеціальне використання природних ресурсів, зокрема:
– 50% збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення. До лісових ресурсів державного значення належить деревина від рубок головного користування і живиця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1012 від 6 липня 1998 р. “Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду” зі змінами і доповненнями;
– 50% збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення). Перелік водних ресурсів місцевого значення визначають Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державний комітет України по водному господарству і затверджують відповідним наказом щодо переліку річок і водойм, віднесених до водних об’єктів місцевого значення;
– 50% платежів за користування надрами загальнодержавного значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр (Кодекс України «Про надра» №132/94-ВР від 27.07.1994 р. зі змінами і доповненнями);
– збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду, визначеного Законом про Державний бюджет України);
в) внутрішні податки на товари та послуги, зокрема:
– податок на додану вартість, крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– акцизний збір із вироблених в Україні товарів крім збору із вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, і зараховується до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– акцизний збір із ввезених на територію України товарів, крім збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім плати за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад, плати за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними й районними державними адміністраціями;
г) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, зокрема:
– ввізне мито, крім мита, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– вивізне мито, яким оподатковуються товари та інші предмети під час їх вивезення за межі митної території держави відповідно до ст. 9 Закону України “Про Єдиний митний тариф” №2097-ХІІ від 05.02.1992 р. зі змінами;
– кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, а також кошти, отримані за вчинення консульських дій за межами України, крім частини коштів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України.
Неподаткові надходження наступні:
а) доходи від власності та підприємницької діяльності, зокрема:
– частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;
– кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України “Про Національний банк України” №679-XIV від 20.05.1999 р.;
– відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей;
– плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету, крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право;
– рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні; за транзитне транспортування природного газу; за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування аміаку;
– інші надходження;
б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, зокрема:
– виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби, крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном, крім частини орендної плати за користування майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету. Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 р., до державного бюджету зараховується державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за придбання вексельних бланків, за дії, пов’язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об’єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов’язані з підтримкою чинності патентів на сорти рослин, за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи; за дії, що пов’язані із загальногромадянськими закордонними паспортами; державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України;
– єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
– плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів;
в) надходження від штрафів та фінансових санкцій, зокрема:
– кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, крім штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; адміністративних штрафів, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями; штрафних санкцій унаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів із суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
г) інші неподаткові надходження, зокрема:
– кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду;
– відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України;
– плата за виділення номерного ресурсу;
– плата за державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання (реєстраційний збір);
– збір за користування радіочастотним ресурсом;
– надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, крім частини надходжень, що зараховуються до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
– кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України “Про здійснення державних закупівель” у частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;
– кошти, отримані від переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;
– портовий (адміністративний) збір, крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України.
–плата за надання державних гарантій та користування кредитами (позиками), залученими державою;
–плата за користування кредитом з державного бюджету, крім плати, що зараховується до спеціального фонду згідно із Законом про Державний бюджет України;
–концесійні платежі.
Доходами від операцій з капіталом є:
а) надходження від продажу основного капіталу, зокрема:
– надходження коштів від реалізації скарбів, які є пам’ятками історії та культури; майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування;
– кошти від реалізації дорогоцінних металів та коштовного каміння, отриманих державною установою, уповноваженою на здійснення операцій з дорогоцінними металами і коштовним камінням;
– 80% коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, коштовне каміння, і 50% коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;
б) надходження від продажу землі і нематеріальних активів, зокрема:
– 10% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної та комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації); 100% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності після розмежування земель державної та комунальної власності (якщо інше не встановлено Законом про Державний бюджет України).
Офіційні трансферти наступні:
а) від органів державного управління, зокрема, кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;
б) від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, зокрема, кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях.
У випадку, коли буде встановлено новий вид доходу державного бюджету, то його зарахування до загального фонду визначатиметься Законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу.
Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету визначається Законом про Державний бюджет України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” №2154-VI від 27.04.2010 р. ( ст. 6) передбачено 50 джерел формування спеціального фонду.
Закон про Державний бюджет України у виняткових випадках може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального фонду Державного бюджету України (або їх частину), які визначені ч. 2 цієї статті, до спеціального фонду Державного бюджету України.
Стаття 30. Склад видатків та кредитування Державного бюджету України
1. Видатки та кредитування Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтею 87 цього Кодексу.
2. Джерелами формування загального фонду Державного бюджету України у частині кредитування є:
1). надходження внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з державного бюджету, якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України;
2). повернення кредитів, наданих з державного бюджету, що не мають цільового призначення;
3). повернення кредитів до державного бюджету, наданих для реалізації інвестиційних програм (проектів) за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.
3. Джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині кредитування визначаються законом про Державний бюджет України.
Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.
За загальноприйнятим твердженням, видатки – це прямі цільові витрати держави, що забезпечують її постійне існування і відображають економічні відносини, що пов’язані з розподілом і перерозподілом частини національного доходу, яка концентрується у бюджеті.
Кредитування бюджету – операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
При прогнозуванні, плануванні чи екстраполяції макроекономічних показників (у тому числі й при розробці Державного бюджету на наступний рік) проводиться оцінка попередньо досягнутого результату, а також аналіз динаміки цього результату.
Як бачимо з табл. 2.1, темпи росту бюджетних видатків 2009 р. становили 100,4% порівняно до обсягу видатків 2008 р.
Обсяг кредитування Державного бюджету України у 2009 р. теж зріс несуттєво – на 103,7%.
Для наочності на рис. 2.2 показано графік зміни обсягів видатків і кредитування Державного бюджету України протягом 2007–2009 років.
Рис. 2.2. Графік зміни обсягів видатків і кредитування Державного бюджету України протягом 2007 – 2009 років, млрд. грн.
На рис. 2.3 показано структуру видатків Державного бюджету України у 2009 році.
Рис. 2.3. Структура видатків Державного бюджету України у 2009 році.
На рис. 2.4 відображено динаміку темпів росту видатків і кредитування Державного бюджету України протягом 2007–2009 років.
Рис. 2.4. Порівняння темпів росту видатків і кредитування Державного бюджету України у 2007 – 2009 роках, %.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» затверджено видатки державного бюджету на 2010 р. у сумі 305 млрд. 632 млн. гривень.
Заплановано також надання кредитів з державного бюджету у сумі 6860672,4 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету – у сумі 809847,5 тис. гривень та надання кредитів зі спеціального фонду Державного бюджету у сумі 6050824,9 тис. гривень.
Частина 2 ст. 30 конкретизує джерела формування загального фонду Державного бюджету України щодо кредитування з державного бюджету.
Зокрема, конкретизуються джерела формування загального фонду Державного бюджету у частині кредитування за рахунок надходження внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з державного бюджету, якщо інше не встановлено Законом про Державний бюджет України
При цьому передбачається можливість провадження інвестиційної діяльності, пов'язаної з відтворенням основних засобів виробництва, капіталізацією активів держави, державною підтримкою інноваційних та інвестиційних проектів.
Метою є розробка та здійснення комплексу заходів щодо фінансування інвестиційних проектів, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, коштів, залучених під державні гарантії, коштів суб'єктів господарювання, іноземних інвестицій і кредитів та інших запозичень від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.
Кредити, надані з державного бюджету, що не мають цільового призначення, підлягають поверненню.
Відповідно до Закону про Державний бюджет на 2010 рік затверджено Повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 5679781,3 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету – у сумі 1367627,5 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду – у сумі 4312153,8 тис. гривень.
Частина 3 ст. 30 передбачає, що джерела формування спеціального фонду бюджету у частині кредитування визначаються відповідними законами про Державний бюджет України.
Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 32 встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету у частині кредитування є:
1. Повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України індивідуальним сільським забудовникам.
Під час складання проектів державного та місцевих бюджетів фонди визначають потребу у коштах для пільгового кредитування індивідуального житлового будівництва на селі.
Пропозиції фондів щодо обсягу коштів, необхідних для цього виду кредитування у державному бюджеті, в установленому порядку подаються Мінагрополітики, а стосовно місцевих бюджетів – Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям.
Узагальнені дані щодо обсягу коштів, необхідних для пільгового кредитування індивідуального житлового будівництва на селі у державному бюджеті, з пропозиціями про їх розподіл між Автономною Республікою Крим, областями і м. Севастополем та з відповідними розрахунками Мінагрополітики подає Мінфіну та Мінекономіки.
Мінфін, Мінекономіки під час складання проекту державного бюджету на основі розрахунків, поданих Мінагрополітики, передбачають обсяги кредитування індивідуального житлового будівництва на селі (програма "Власний дім") з виділенням їх у бюджетній класифікації окремим рядком.
2. Повернення кредитів, наданих з державного бюджету молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і пеня. Кредитування будівництва (реконструкції) і придбання житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян є прямим, адресним (цільовим) і здійснюється у межах наявних кредитних ресурсів.
Під час формування показників державного бюджету на відповідний рік на підставі узагальненої інформації проводяться розрахунки необхідного обсягу коштів для надання кредитів та їх обслуговування за рахунок державного бюджету. Зазначені розрахунки в установленому порядку головний розпорядник коштів державного бюджету подає Мінфіну для врахування їх під час складання проекту державного бюджету.
3. Повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 рр. Застосовані механізми надання та погашення товарних позичок стали причиною значних втрат державного бюджету через штучну реструктуризацію заборгованості, яка, у багатьох випадках, проводилася з порушенням закону.
4. Повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб'єктам господарювання на умовах фінансового лізингу. Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств необхідною технікою за рахунок коштів державного бюджету здійснюється на умовах фінансового лізингу на підставі відповідних договорів, укладених між «Украгролізингом», лізингодавцйями та лізингоодержувачами та за погодженням із Мінагрополітики.
5. Кошти, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання.
6. Повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам.
7. Повернення коштів, наданих Мінагрополітики на формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом, а також для закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників.
8. Повернення безвідсоткових бюджетних позик, наданих у 2004 р. підприємствам державної форми власності паливно-енергетичного комплексу та у 2005 р. підприємствам й організаціям вугільної промисловості на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам;
9. Повернення кредиту, наданого на реконструкцію гідроелектростанцій.
10. Повернення коштів, наданих за рахунок коштів державного бюджету підприємствам машинобудування для здійснення заходів, пов'язаних зі збільшенням обсягів виробництва та розвитком ринку техніки для агропромислового комплексу.
11. Повернення кредитів, наданих у 2007 р. з державного бюджету на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки, насамперед з упровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива.
12. Повернення коштів, наданих для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, і пеня.
13. Повернення коштів, наданих зі Стабілізаційного фонду на поворотній основі.
14. Повернення субкредитів, наданих енергогенеруючим компаніям на впровадження Проекту розвитку ринку електроенергії.
Стаття 31. Таємні видатки
Бюджетний Кодекс України - Науково-практичний коментар
1. Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків).
2. Таємні видатки, передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.
3. Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України.
4. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
5. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому пленарному засіданні.
Таємні видатки – це видатки, пов’язані з державною таємницею. Державний бюджет України містить пояснення всіх видатків, за винятком таємних.
Таємні видатки, пов’язані з діяльністю органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.
Рахункова палата та Міністерство фінансів у порядку, визначеному Верховною Радою України, здійснюють контроль за проведенням таємних видатків.
Комітетами Верховної Ради України з питань бюджету, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань національної безпеки і оборони розглядаються звіти про проведені таємні видатки.
Верховною Радою України розглядаються звіти про проведені таємні видатки на закритому пленарному засіданні.
Згідно з Законом України №2432-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю», протягом одного місяця розглядатимуться пропозиції Служби безпеки України про віднесення інформації до державної таємниці, скасування чи продовження терміну дії раніше прийнятого рішення про віднесення інформації до державної таємниці.
Також передбачена можливість ініціювати питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують законодавство України про державну таємницю.
Рішення про віднесення інформації до державної таємниці, продовження строку дії раніше прийнятого такого рішення, зміну ступеня секретності інформації, скасування раніше прийнятого рішення про віднесення інформації до державної таємниці приймаються державним експертом з питань таємниць протягом одного місяця з часу надходження звернення державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації чи громадянина.
Такі рішення є підставою для формування Зведених відомостей, які становлять державну таємницю. Порядок реєстрації рішень державних експертів з питань таємниць визначається Кабінетом Міністрів України.