Українська Зернова Асоціація

Огляд преси

10 вересня – 17 вересня 2010 року

Випуск № 29 - 09

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказаних у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.

Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко: «Методи з утримування цін на хліб, можуть призвести до зриву осінньо-польових робіт!». Інтерв’ю газеті «Голос України» від 16 вересня 2010 року

Майже два місяці тому митники почали затримувати судна із зерном для експорту і проводити перевірки вантажу. Спершу чиновники пояснювали це махінаціями з боку зернотрейдерів. Тепер митниця мовчить, але затримувати вантажі продовжує. Тим часом міжнародні профільні організації все активніше заявляють про порушення прав торговельних партнерів України і просять владу вирішити проблему експорту. Ми ж вирішили поспілкуватися із самими зернотрейдерами, аби дізнатися, наскільки критична склалася ситуація . На запитання ГУ відповідає Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації - асоціації виробників, переробників та експортерів зерна (створена в 1997 році).

- Володимире Георгієвичу, як Ви охарактеризуєте ринок зерна 2010
Ситуація, яка сьогодні склалася на ринку зерна, потребує додаткової уваги та реагування усіх гілок влади, бізнесу та громадських організацій.
З урожаю 2009 року (46 мільйонів тон) Україна експортувала близько 22 мільйонів тон зерна. Врожай 2010 року теж непоганий (близько 41 мільйонів тон). Таким чином згідно з балансом Україна може експортувати близько 15 мільйонів тон зерна. Треба відмітити, що експортери українського зерна професійно виконують свою роботу, працюючи в умовах фінансової кризи та жорсткої конкуренції на світовому ринку.
За останнє десятиріччя в Україні створена одна з найкращих у світі систем експорту зерна, яка базується на принципах ринкової економіки та розумної співпраці бізнесу, влади і громадських організацій АПК. Про це свідчить і третє місце у світі з експорту зерна, яке виборола Україна (після США та країн ЕС). Українське зерно експортується у 89 країн світу.
Побудовані за останні роки в портах України, за рахунок приватних інвесторів, перевантажувальні комплекси збільшили можливості з експорту зерна з 7 до 35 мільйонів тон зерна на рік. Експортери зерна модернізували та побудували більше 200 елеваторів по всій території України, вирощують зернові на сотнях тисяч гектарах землі і будівництво нових потужностей продовжується.
Потреба внутрішнього ринку у зерні є на рівні 26-27 мільйонів тон. Таким чином, більше третини врожаю потрібно експортувати. В таких умовах ціноутворення на ринку зерна залежить і буде повністю залежати від світових цін на зерно і ніякі дії в Україні цього кардинально змінити не зможуть. Те, чим можна управляти на території України, це насамперед собівартість виробництва зерна та собівартість його експорту. Зменшення собівартості виробництва та експорту зерна – основа конкурентоспроможності українського зерна на світовому ринку.
У 2010 році ми дуже багато говорили про закупівельні ціни на зерно. Назву чотири основні фактори ціноутворення на зернові:

• Світові ціни;
• Курс національної валюти до долару США;
• Вартість маркетингового ланцюжка від поля до судна;
• Повернення ПДВ експортерам зерна.

Світові ціни дозволяють рентабельно працювати виробникам зерна. На найближчі 10 років прогнозується стабільність світових цін на зернові.
Курс національної валюти стимулює експорт. Девяносто відсотків контрактів по торгівлі зерном мають валюту контракту долар США. Однак, останнім часом, багато говориться про необхідність ревальвації гривні до рівня 6 або 7 гривень за 1 долар США. При прийнятті відповідних рішень, треба мати на увазі, що при зміні курсу з 8 до 7 гривень за долар США виробники зерна можуть втратити близько 7 мільярдів гривень.
Гірша ситуація з вартістю маркетингового ланцюжка. Є багато прикладів, коли вартість маркетингового ланцюжка (від поля до порту) з жовтня 2007 року до липня 2009 року зросла зі 180 до 350 гривень на тону, а це близько 5 мільярдів гривень, які вийняті з кишені виробників зерна. Треба підкреслити, що основний об’єм послуг по маркетинговому ланцюжку надає держава.
Виключно погана ситуація з поверненням ПДВ експортерам сільгосппродукції. Вже рік експортерам зерна повертаються копійки! Компанії експортери не можуть одержати ніякої інформації з даного питання, не можуть формувати фінансові плани. Закупівельні ціни, тільки за рахунок фактору неповернення ПДВ, для виробників зерна впадуть на 20 відсотків. За маркетинговий рік виробники зерна втратять близько 10 мільярдів гривень.
При такому відношенні сільське господарство держави із курки, яка несе золоті яйця, може стати для держави тягарем у 15 мільйонів осіб, які проживають у сільській місцевості.

- А яка ситуація з повернення ПДВ через ПДВ-облігації ?
Розуміючи, що є серйозні проблеми з бюджетом 2010, УЗА ще в квітні 2010 року офіційно звернулася до уряду з пропозицією оформити заборгованість держави з ПДВ перед експортерами зерна через мезанізм ПДВ-облігацій. Ми говорили і про те, що потрібно це зробити до початку збору врожаю. Але маємо те що маємо. Експортери зерна не отримали ПДВ-облігацій ні в травні, ні в червні. Тільки в кінці серпня основна маса експортерів зерна (не всі ) нарешті отримала рішення про погашення заборгованості ПДВ-облігаціями. Маємо надію, що казначейство не буде зволікати та чітко виконає свою роботу. Щодо трьох дочірніх підприємств всесвітньовідомих зернових компаній, які з незрозумілих причин не включенні до реєстру, необхідна інформація передана до адміністрації Президента України.

- Володимире Георгієвичу, яка нині ситуація у портах із зерном? Cкільки наразі стоїть кораблів?
- Більше двадцяти. Ніхто не розуміє за яким принципом кораблі відпускають або ні. Міністр агропромислового комплексу говорить, що він не причетний до цих гальмувань, віце-прем'єр Віктор Слаута каже те саме. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко навіть давав розпорядження митниці припинити затримки суден, однак нічого не змінюється.
На останній програмі Савіка Шустера Тігіпко підтвердив факт затримання кораблів і факт свого звернення до генерального прокурора України з цього приводу.
Тобто склалася ситуація, за якої експорт гальмується, але ні один із чиновників вищого рівня не сказав, що це він віддав розпорядження. Цікаво хто, згідно з розподілом обов’язків у КМУ, віддав команду митниці затримувати суда з зерном і хто повинен дати розпорядження це припинити! Це дуже нагадує картину 2006 року, коли не впровадивши ніяких заборон, чиновники блокують експорт через митну службу. Одне з суден тримають уже місяць. Збитки, від простою тільки цього судна, вже перевалили один мільйон доларів США. Я хотів би нагадати, що простій кожного судна - це десятки тисяч доларів на добу і якщо порахувати всі кораблі, вимальовується дуже велика сума. Цікаво хто з чиновників, які служать українському народу, та із якої кишені розрахується за весь цей безлад, штучно створений на зерновому ринку України.

- Кілька тижнів тому УЗА офіційно заявила, що митна служба не дотримується держстандартів при відборі зерна для аналізів. Митники брали проби не з потоку під час завантаження кораблів?
- Ну, я думаю, що люди в митниці зрозуміли, що зайнялися не своєю справою. Тепер вони вже ходять парами з хлібними інспекторами. Для нас що важливо? Зробили аналізи - через добу кораблі пішли. Сертифікати державної хлібної інспекції є остаточними. Так раніше було. І так повинно бути. Кожен повинен займатися своєю справою. І в той час коли перші керівники держави запрошують інвесторів працювати на Україні, вкладати кошти в економіку нашої держави, митники ініціювали карні справи проти тих саме інвесторів -українських дочірніх компаній всесвітньовідомих зернових фірм.

- Керівники аграрного блоку заявляють, що в державі достатньо зерна і не потрібно стримувати експорт. Чому ж, на вашу думку, створюються перепони?
- Баланс зерна, який є в міністерстві, КМУ, Українській зерновій асоціації і який опублікувало міністерство сільського господарства США свідчить про те, що ми можемо експортувати близько 15 млн т. зерна: 6 млн т. пшениці, 4 млн т. ячменю та 5 млн т. кукурудзи. Не зважаючи на погодні умови Україна виростила нормальний урожай. Для внутрішнього споживання потрібно всього 26-27 млн т., все інше треба експортувати. А ми, крім того, маємо великі запаси минулого року. Зерна вистачає, ми експортували лише 15% від того, що можемо.

- А ви гадаєте, підстав для підвищення цін на хліб немає?
Держава має всі можливості підтримання цінової стабільності щодо соціальних сортів хліба. Саме для цього п’ять років назад був створений державний Аграрний фонд, працює Держрезерв. Чи виконують ці державні структури покладені на них обов’язки? Чому у цих структурах регулярно і в великих обсягах безслідно щезає зерно, а віддуватися за це своїми кишенями повинні виробники зерна, пекарі та експортери?!

- Наразі трейдери припинили закупівлі зернових у фермерів?
- Так, торгівля паралізована. В цих умовах купувати неможливо - кораблі з зерном відпускаються тільки, як кажуть у всіх портах України, по команді з Києва.
Вивезти зерно з ряду областей неможливо, не дає дозволу обласна влада.
Якщо нічого не зміниться, тисячі дрібних виробників збанкрутують. Тому, що у них немає можливості отримувати фінансові ресурси.

- Неодноразово заявлялось, що трейдери самі просили владу впровадити квоти або заборонити експорт. Ви можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?
- Це неправда. Ми не були ініціаторами ніяких заборон експорту і нікому цього не пропонували. Коли кораблі з зерном стали гальмувати, ми запитали міністра: що ви збираєтеся робити? Він сказав: уряд впроваджуватиме квоти. На сайті Мінекономіки з’явився опублікований проект постанови про введення квот - для обговорення.
Свою позицію щодо цього ми виклали у звернені до Прем’єр-Міністра України.
Ми написали Держкомпідприємництву та Мінекономіки: якщо ви збираєтеся впроваджувати квоти, то спершу виконайте правила СОТ, сповістіть країни-імпортери. А для експортерів важливо, щоб попливли кораблі, це виконання контрактів. Крім того, портові елеватори не призначені для довгого зберігання зерна. У 2006 році на кількох елеваторах почалися процеси самозігрівання, які могли закінчитися вибухом. Ну, я не кажу про залізничні вагони: якщо піде дощ - все буде знищено. Тому я думаю для того, щоб утримувати ціни на хліб, не треба згноювати 2 млн т. зерна, які нині на кораблях, у портових елеваторах та вагонах.

- А якщо таки впровадять квоти – на яких умовах ви готові працювати?
- В 2006 році ми місяць займалися тим, що розробляли цей алгоритм. Мінекономіки, Мінагрополітики та УЗА. Схема така: квота ділиться у пропорції 80 на 20. 80% квоти буде розподілятися між тими компаніями, які працювали на ринку України, які є реальними експортерами, які вміють працювати з зерном. 20% - на нові компанії, які тільки почали працювати. Тут враховані вимоги Антимонопольного комітету, це відпрацьована схема, за якою можна працювати.

- Наскільки якісний цьогорічний врожай зернових?
- Спекотна погода позитивно вплинула якість пшениці. У нас приблизо 70% пшениці продовольчої, 30% фуражної.

- Росія заборонила експорт зернових до 31 грудня. У нас є шанс зайняти на світовому ринку нішу сусідів?
- Чиновники заважають зайняти цю нішу. Росія планувала експортувати 18 млн т., її місце займуть США та Аргентина, у якої врожай буде вищим у півтора рази. Взагалі ми знаходимося в дуже унікальному становищі. У нас від порту Одеса до Єгипту 1100 морських миль, з Мексиканської затоки до Єгипту 4500 морських миль, далеко і Аргентина, а Австралія взагалі 5500 миль. Якщо говорити про російське Ставропілля і Краснодарський край, то їм теж на 200 миль далі ніж нам. Тобто Україна знаходиться найближче до тих ринків, де споживається зерно, де пустеля - північна Африка, Близький Схід. Це наші ринки, ми повинні виробляти продукцію в більшому обсязі, покращувати якість і нікому не віддавати споживачів українського зерна.

- Яка ситуація сьогодні на світовому зерновому ринку?
- Ціни піднялися в півтора рази з 1 липня через погані врожаї у Росії та Канаді. Ціни зараз дуже вигідні. Які будуть навесні - це ще питання.

- Нещодавно віце-прем’єр Борис Колесніков заявив про необхідність скасувати компенсацію ПДВ експортерам...
- Я більше того скажу - я особисто від членів Української зернової асоціації двічі за останні 5 років виступав в Кабміні, де пропонував теж саме. Сенс простий. Якщо б держава нам віддавала ПДВ рівно через 60 днів, як це належить за законом, якщо б держава не імітувала масу перевірок, то на пшеницю, ячмінь, кукурудзу закупівельні ціни для виробника були б на 200 грн більше, на соняшнику - на 400 грн. В останні півтора роки ПДВ практично не віддають, тому на ціну для виробника це ніяк не впливає. Тож пропозиції Колесникова я особисто підтримую. Знаєте, хто зараз постраждає, якщо буде прийняте це рішення ? Тільки різного роду пройдисвіти, які живуть з відкатів. Більше ніхто. Нам набридло ходити до податкової, нам набридло, що нас називають шахраями. Давайте скасуємо і потім подивимося, хто шахрай.

- А чи є кошти у аграріїв для проведення осінньо-польових робіт?
Виробники зерна виростили 40 мільйонів тон зерна (без олійних). Середня ринкова ціна -не менше 200 доларів за тону на лінійному елеваторі. Таким чином, виробники могли б продати вирощене зерно на 8 мільярдів доларів США або 64 мільярди гривень.
І в цей час блокується експорт, а представники фракції комуністів розробляють і вносять законопроект про мараторій на експорт зерна. Можливо у комуністів є 64 мільярда гривень і вони викуплять зерно у виробників? Можливо 64 мільярда гривень є у державному бюджеті України? Можливо спасе ситуацію Аграрний Фонд, що вже три місяці повторює, що викупить зерно у селян на 5 мільярдів гривень із 64 мільярдів?
Я думаю, що такі методи з утримування цін на хліб є непрофесійними і можуть призвести до зриву осінньо-польових робіт. А світова коньюктури така, що зерно буде в ціні і на слідуючий рік.
Україна повинна рухатись до врожаїв у 80 мільйонів тон, але для цього треба дати виробнику кінець кінцем продати свій товар по ринковій ціні!
Виробники, переробники та експортери зерна мають великі надії у вирішенні питань зернового ринку на Президента України Віктора Федоровича Януковича. Ми знаємо, що завдяки рішучій позиції Президента ми отримали ПДВ-облігації і завдяки цьому зараз розморожуються цілий ряд інвестиційних проектів в аграрній галузі. Віримо, що Президент поставить жирну крапку і в історії всіляких заборон на продаж аграріями зерна, на благо селян, на благо народу України.

Біографічна довідка

Клименко Володимир Георгійович народився 29 червня 1954 року в м. Череповець Вологодської області (Росія).
Має дві вищі освіти. Закінчив Київський політехнічний інститут, кваліфікація інженер – системотехнік та Київську вищу банківську школу Міжнародного центру ринкових відносин та підприємництва, кваліфікація - економіст, менеджер банківської справи.
Трудову діяльність почав у 1971 році, з 1981 року працював в системі міністерства хлібопродуктів України, з 1985 року на посаді заступника начальника Республіканського інформаційно-обчислювального центру Міністерства хлібопродуктів УРСР.
В 1998 році призначений на посаду генерального директора Української Зернової Асоціації (УЗА). З липня 2006 року, згідно з рішенням загальних зборів, обраний президентом УЗА.
Проходив стажування у Великобританії в 1998 році, Ізраїлі та Канаді у 2001 році, США 1998, 2008, 2009 роках по питанням функціонування елеваторної промисловості та торгівлі зерном, біржової торгівлі, бізнес планування у сільському господарстві, розвитку альтернативних джерел енергії та розбудови професійних громадських організацій агропромислового комплексу. Аспірант кафедри складних систем університету ім. Т.Г. Шевченко. Автор низки наукових праць з питань оптимізації перевезень зернових вантажів залізничним транспортом.
2003 рік - нагороджений Почесною грамотою та медаллю Кабінету Міністрів України.
2003 рік – нагороджений Золотим Знаком Українського союзу промисловців і підприємців.
2004 рік - присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».
2006 рік - нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани» міністерства аграрної політики.
2009 рік - нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Почесний доктор економічних наук та академік Української Технологічної Академії.
З 2002 року працював радником віце-премьєр міністрів з питань АПК у п’яти урядах, а також радником секретаря РНБО на громадських засадах.
Клименко Володимир Георгійович - член президії Громадської ради при Міністерстві аграрної політики України, член Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Радник віце-премьєр міністра з питань АПК. Експерт ЕБРР та ФАО.

Газета "Голос України"

Blog

Українська Зернова Асоціація

Содержание

Українська Зернова Асоціація