Навчальний посібник Затверджено рішенням Центральної методичної ради здму протокол №9 від 21. 05. 2009 Запоріжжя 2009

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Прийняті скороченнЯ

ДПР	-	дочірні продукти розпаду
НКДАР	-	Науковий Комітет з дії атомної радіації
МКРЗ	-	Міжнародна Комісія з радіологічного захисту
МКРР	-	Міжнародна Комісія з захисту від рентгену і радію
ОА	-	об'ємна активність
ЕРОА	-	еквівалентна рівноважна об'ємна активність
КЄС	-	Комісія Європейського Союзу
НРБУ-97	-	Норми радіаційної безпеки України
ВООЗ	-	Всесвітня організація охорони здоров'я
ПРН	-	природні радіонукліди
РБ	-	радіаційна безпека
ДОА	-	допустима середньорічна об'ємна активність
ГДК	-	гранично допустимі концентрації
ЕРК	-	еквівалентна рівноважна концентрація
IARC	-	Міжнародне агентство з вивчення ракових захворювань
ТД	-	трековий детектор
ЕЕД	-	ефективна еквівалентна доза
МАГАТЕ	-	Міжнародне агенство з атомної енергії
МХ	-	метрологічні характеристики

ПЕРЕДМОВА

В останні роки, особливо після Чорнобильської катастрофи, суспільство стало приділяти більше уваги радіації та її впливу на організм людини. Наслідки Чорнобильської катастрофи активно обговорюються науковою громадськістю. Цьому питанню присвячуються багаточисельні наукові конференції та семінари.

В той же час відомо, що найбільш вагомий внесок в дозу опромінення людини дає природна радіація. За даними Наукового комітету ООН з дії атомної радіації (НКДАР) за останні роки середньосвітова річна доза опромінення людини за рахунок природної компоненти з урахуванням техногенно-підсиленого фону зросла в 2 рази і зараз досягає 2,5 мЗв на рік. В Україні за останніми дослідженнями науковців вона складає 3,38 мЗв і перевищує в декілька разів дозу опромінення населення за рахунок Чорнобильської компоненти.

При цьому слід зазначити, що механізм дії та віддалені наслідки від цих обох компонент опромінення однакові і таким чином більш вагомі від природної радіації.

В загальній дозі опромінення населення природними чинниками провідну роль грає радон та продукти його розпаду, які відповідають приблизно за ³/₄ річної індивідуальної дози опромінення людини за рахунок природної компоненти.

Основними негативними наслідками опромінення радоном та продуктами його розпаду є захворювання на рак легенів, а також несприятливі генетичні ефекти та патологічні зміни в системі кровотворення.

За данними Міжнародної комісії з радіологічного захисту величина відносного ризику додаткового захворювання на рак легенів при спостереженні за 320 тис. гірників уранових копалень дорівнює трьом, що значно вище величини ризику від усіх видів раку, встановленого в прижиттєвих дослідженнях жертв атомних бомбардувань в Хіросімі та Нагасакі.

Опромінення за рахунок радону можливе і в інших галузях гірничої промисловості. Відповідно до світових даних, абсолютна кількість випадків раку легенів серед робітників не уранової гірничо-видобувної промисловості потенційно може бути досить високою. Крім того радон є обов’язково присутнім в повітрі житлових приміщень, особливо на перших поверхах будівель.

Дослідження Наукового центру радіаційної медицини АМН України прогнозують в Україні 8,5-9,0 тисяч летальних випадків від раку легенів за рахунок радону в повітрі приміщень.

Усе вище наведене дозволяє стверджувати, що питаня обмеження опромінення радоном є одним з найважливіших у практиці радіаційного захисту населення. Водночас слід зазначити, що ця проблема має не тільки радіаційно-гігієнічне але і соціально-суспільне значення.

1. Характеристика радону

Радон – це радіоактивний газ, що є дочірнім продуктом розпаду радію з атомною масою 222, порядковим номером 86. ²²²Rn - α-випромінювач, Е_α = 5,48 МеВ, період напіврозпаду 3,82 діб.

Відкриття радону – результат ранніх робіт з вивчення радіоактивності. У 1899 р. американський фізик Р.Б. Оуенс виявив, що при розпаді торію Th (лат. Thorium) утворюється якась радіоактивна субстанція, яку можна видалити з розчинів, що містять Th, потоком повітря. Цю субстанцію Е. Резерфорд назвав еманацією (від лат. emano – витікаю). У 1899 р. Е.Резерфорд, який працював тоді в Канаді, довів, що відкрита Оуенсом еманація торію - радіоактивний газ. У тому ж році Е. Дорн в Германії і А. Деб'єрн у Франції повідомили, що і при розпаді радію утворюється еманація (еманація радію - радон). У 1903 році була відкрита і еманація актинію - актинон (природні ізотопи радону і в даний час часто називають еманаціями).

У випадку з радоном учені практично вперше зіткнулися з існуванням у одного елемента декількох різновидів атомів, які пізніше і були названі ізотопами.

Радон не має стабільних ізотопів. Найбільш стійкий ²²²Rn (T_1/2=3,8235 діб), що входить в природну радіоактивну родину урану-238 (родина урану-радію), є безпосереднім продуктом розпаду радію-226. Іноді назву «радон» відносять саме до цього ізотопу. До родини торію-232 входить ²²⁰Rn (T_1/2=55,6 с), іноді його називають торон (Tn). До родини урану-235 (урану-актинію) входить ²¹⁹Rn (T_1/2=3,96 с), який називають актинон (An). В одну з побічних гілок (коефіцієнт розгалуження 2×10^-7) родини урану-радію входить також дуже короткоіснуючий (T_1/2=35 мс) радон-218. Цими чотирма нуклідами вичерпується список природних ізотопів радону.

Штучно, за допомогою ядерних реакцій, отримано понад 20 ізотопів радону з масовими числами між 201 і 222.

Для синтезу нейтронодефіцитних ізотопів радону з масовими числами 206–212 в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубна) створена спеціальна газохроматографічна установка, що дозволяє за півгодини отримувати суму цих ізотопів в радіохімічно чистому вигляді.

Для отримання радону (його ізотопу ²²²Rn) через водний розчин солі радію пропускають струмінь газу (азоту, аргону і т.п.). Газ, який пройшов через розчин, містить майже 10^-5% радону. Для витягнення радону використовують або його здатність добре сорбуватися на пористих тілах, або спеціальні хімічні методи. Доступна кількість чистого радону не перевищує 1 мм³. Газ добре проникає крізь полімерні плівки, легко

Blog

Навчальний посібник Затверджено рішенням Центральної методичної ради здму протокол №9 від 21. 05. 2009 Запоріжжя 2009