Ї роботи студентів з дидактичним забезпеченням з дисципліни „Економіка підприємства" (для студентів 2 курсу всіх форм навчання напряму підготовки 0504-„Туризм")

Вид материала

Документы

Содержание Тема 4. Основні засоби, амортизація Амортизаційні відрахування за рік Строк корисного використання

Подобный материал:

• Оти з дисципліни «Економіка та ціноутворення на підприємствах туристської індустрії», 1504.29kb.
• М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
• Програма навчальної дисципліни робоча програма навчальної дисципліни кваліфкаційні, 680.22kb.
• Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Маркетинг туріндустрії» для студентів, 1030.54kb.
• Методичні рекомендації з дидактичним забезпеченням до самостійного вивчення дисципліни, 942.14kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „ Технологія туристської діяльності" для студентів 2 курсу, 2193.28kb.
• Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
• Програмні питання з курсу “економіка підприємства” для підготовки до іспиту для студентів, 83.65kb.
• Програма І робоча програма навчальної дисципліни «історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного, 615.82kb.
• Ик до самостійної праці студентів й виконання курсової роботи з дисципліни „Біогеохімія, 758.65kb.

3.6. Основна продукція виробничого підприємства у розрахунковому році повинна скласти 52000 тис. грн., послуги промислового характеру – 4800 тис. грн. Вартість напівфабрикатів складе 5400 тис. грн., з яких 50 % буде використано для власного виробництва. Обсяг незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду збільшиться на 3900 тис. грн. Залишки готової продукції на складі підприємства очікуються в розмірі: на початок розрахункового періоду – 8 200 тис. грн., на кінець цього ж періоду – 3700 тис. грн.

Визначити очікуваний об’єм валової, товарної, чистої й реалізованої продукції, якщо вартість матеріальних витрат і сума амортизаційних відрахувань повинні скласти близько 55 % товарного випуску підприємства.


Виробнича потужність – це максимально можливий обсяг випуску продукції при заданих організаційно-технічних умовах.

Виробнича потужність одиниці устаткування:

ВП_од= Фд/t =р*Ф_д

Ф_д – дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування;

t – трудомісткість виготовлення (обробки одиниці продукції);

р – продуктивність роботи одиниці устаткування.

Для розрахунку виробничої потужності виробничої ділянки, цеху застосовують формулу для розрахунку потужності одиниці устаткування, помножену на кількість одиниць устаткування

Приклад завдань з розв’язанням

У виробничому цеху 30 верстатів. На обробку однієї деталі затрачується 0,35 нормо-годин. Режим роботи цеху двозмінний, тривалість зміни 8,2 години. У звітному році робочих днів 242, простої верстатів у поточних ремонтах становлять 3,5 % номінального річного фонду часу їхньої роботи. Коефіцієнт використання виробничих потужностей – 0,91. Визначити виробничу потужність цеху і його виробничу програму (річний обсяг випуску цехом деталей).

Розв’язання

1. Номінальний фонд часу роботи одного верстата
   

8,2*2*242=3 968,8 годин.

2. Дійсний фонд часу роботи одного верстата
   

3968,8*(1-0,035) = 3 830 годин.

3. Виробнича потужність одного верстата
   

3830/0,35=10 943 деталей.

4. Виробнича потужність цеха
   

10 943*30=328 290 деталей.

5. Виробнича програма цеха
   

328 290*0,91=298 744 деталі.

Завдання для самостійного розв’язання

3.7.Визначити розмір виробничої потужності цеху й ступінь її використа-ння, якщо відомо, що в цеху працюють 40 верстатів; річний випуск продукції 115 500 виробів; режим роботи – двозмінний; тривалість зміни 8 ч; кількість ро-бочих днів у році 258; регламентовані простої устаткування 4 % режимного фонду часу; норма часу на обробку одного виробу 1,2 години.


3.8. Визначити виробничу потужність і фактичний випуск продукції, якщо відомо, що кількість однойменних верстатів у цеху дорівнює 30; норма часу на обробку одиниці продукції 0,6 годин; режим роботи – двозмінний; тривалість зміни 8 годин; регламентовані простої устаткування 3 % режимного фонду часу; коефіцієнт використання виробничої потужності 0,82; число робочих днів у році 255.


3.9. На ділянці механічного цеху працюють 28 токарних верстатів. Трудо-місткість обробки однієї деталі – 0,33 нормо-годин. Ділянка працює у двозмін-ному режимі, тривалість зміни – 8 годин. У розрахунковому році неробочих днів 115. Регламентовані простої устаткування склали 3,5 % режимного фонду робо-чого часу. Очікуваний коефіцієнт використання верстатів – 0 88. Визначити виробничу потужність ділянки й річну кількість виготовлених на верстатах деталей.


Тема 4. Основні засоби, амортизація

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість ОФ = Ціна придбання ОФ + Витрати на транспортування ОФ до місця встановлення + Витрати на установку і монтаж.

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Амортизація –систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість ­– сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційна вартість ОФ = Вартість реалізованого металобрухту після закінчення експлуатації ОФ – Витрати на демонтаж ОФ

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Для цілей бухгалтерського обліку основні фонди поділяються на окремі групи.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

До першої групи належать будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири та місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

До другої групи відносять автомобільний транспорт та вузли ( запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них.

До третьої групи відносять будь-які інші основні фонди, що не входять до груп 1,2,4.

До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в такому розмірі:

1 група – 2 %,

2 група – 10 %,

3 група – 6 %,

4 група – 15 %.

Амортизація об'єкта основних фондів групи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподатковуваних мінімумів дохідів громадян (17 грн.). Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація ОФ груп 2,3,4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Метод амортизації об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

Існують такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

• прямолінійний;
  
• зменшення залишкової вартості;
  
• прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);
  
• кумулятивний;
  
• виробничий.
  

Розглянемо на прикладі застосування різних методів нарахування амортизації.

Приклад завдань з розв’язанням

Підприємство придбало виробничого устаткування початковою вартістю 330000 грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 1600000 од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 10000 грн. Очікуваний термін корисного використання складає 4 роки.

Прямолінійний метод нарахування амортизації передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:

Амортизаційні відрахування за рік	=	Первісна вартість – Ліквідаційна вартість
		Строк корисного використання