Geum.ru

С. С. Аверінцев про інтерпретацію образа Едіпа в трагедії Софокла «Едіп-цар»

Вид материалаДокументы

Содержание


Античная критика о Гомере
Навчально-методичні матеріали з дисципліни
Подобный материал:
Для самостійного опрацювання матеріалу з історії античної літератури для студентів 1 курсу (спец. «Мова та література (англійська, німецька, французька,китайська, японська, російська, українська)»), що не викладається на лекціях, пропонуємо наступне:


1. Написання рефератів з проблемних тем курсу (нагадаємо, що реферат – самостійне аналітичне дослідження, що вимагає від студента використовувати знання з історії літератури, теорії, навички самостійної, «творчої», у певному сенсі, роботи: вміння аналізувати, виявляти основне, проблемне, конструктивне, виявляти дискусії, що точаться серед літературознавців, розуміти їхню специфіку; отже, написання реферату – не просто репродуктивна, а, у більшій мірі, науково-творча робота; при цьому не слід забувати головного – це ваша презентація, ваше розуміння чужих думок, отже посилання (референція) – основна вимога цього наукового жанру).

  1. Композиційні особливості «Іліади» Гомера.
  2. «Одіссея» Гомера в історії літератури.
  3. Роботи М. Л. Гаспарова про лірику Піндара.
  4. «Едіп-цар» Софокла: проблема інтерпретації.
  5. С. С. Аверінцев про інтерпретацію образа Едіпа в трагедії Софокла «Едіп-цар».
  6. Історико-літературні погляди Арістофана (за комедією «Жаби»).
  7. Комедія Арістофана як «демократичний твір».
  8. С. С. Аверінцев про специфіку жанру біографії у творах Плутарха.
  9. С. С. Аверінцев про специфіку римського періоду античної літератури.
  10. М. Л. Гаспаров про специфіку поетики та проблематики ліричних творів Катулла.
  11. Своєрідність потрактування міфології в «Метаморфозах» Овідія.
  12. М. Л. Гаспаров про динаміку ролі поета та зміни в жанрології, поетиці й проблематиці ліричних творів в епоху античності.


Для написання рефератів рекомендується наступна література:

  1. История всемирной литературы: в 8 т. – Т. 1. / Ред.коллегия: И. С. Брагинский, Н. И. Балашов, М. Л. Гаспаров, П. А. Гринцер. – М., 1983.
  2. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. – К., 2001.
  3. Підлісна Г. Н. Антична література. – К., 1992.
  4. Антична література: Довідник / За ред. С. В. Семчинського. – К., 1993.
  5. Тронский И. М. Истрия античной литературы. – М., 1988.
  6. Античная литература. / Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1997.
  7. Радциг С. И. История античной литературы. – М., 1982.
  8. Антична література: Хрестоматія / Упрядкував О. І. Білецький. – К., 1968.
  9. Антична література. Греція. Рим. (Хрестматія) / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – К., 2006.
  10. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. – М., 2000.
  11. Гаспаров М. Л. Об античной поэзии. – СПб., 2000.
  12. Аверинцев С. С. Образ античности. – СПб., 2004.
  13. Лосев А. Ф. Гомер. – М., 1960.
  14. Шталь И. В. Художественный мир гомеровского эпоса. – М., 1983.
  15. Ярхо. В. Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. – М., 1978.
  16. Ярхо В. Н. Аристофан. – М.. 1954.
  17. Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная лирика. – М., 1967.
  18. Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная комедия. – М., 1979.


Зауважимо також, що вищенаведена література – основна, на неї студент має звернути увагу в першу чергу. Однак написання саме реферату вимагає й такої дослідницької процедури як пошукова робота (робота в бібліотеці, у тому числі в Інтернеті, вибірка книг, статей з теми дослідження, їхня класифікація, виокремлення «опорних» та допоміжних, «фонових» робіт тощо).


2. Важливою частиною самостійної роботи може стати складання конспектів праць видатних учених, філологів-класиків. Це допоможе студентові більш глибоко ознайомитися з проблемними ділянками курсу, побачити, що історія літератури, якою її бачать справжні вчені-філологи, часто дуже далека від «лінійного», послідовного її викладу в підручниках. Ознайомлення з роботами вчених-античників важливе й тим, що студент буде мати змогу побачити, що таке справжнє філологічне дослідження, з усією його точністю, неупередженістю (обов’язкове цитування художніх текстів не в перекладі, а в оригіналі, з наведенням власного підрядкового перекладу, розгляд літератури в історико-культурному контексті), але й з елементом творчої наукової думки. До того ж, такі філологи класики, як М. Л. Гаспаров, С. С. Аверінцев, О. Ф. Лосєв – вчені, що стали знаковими фігурами не лише для класичної філології чи навіть літературознавства, але й для новітньої філології в цілому. При цьому, конспектування робіт цих учених, безперечно, не стане лише репродуктивною роботою, але сприятиме розвиткові навичок самостійного, аналітичного мислення в студентів, стимулюватиме їхню навчальну роботу (адже навіть для того, аби зрозуміти, що в цих роботах головне, проблемне, дискусійне, нове, студентові доведеться розібратися й у термінології, що використовується, і в літературному матеріалі, який залучається, – і для цього слід буде використати не лише загальні підручники, що рекомендовані, але й додаткову наукову літературу).


Рекомендуємо звернутися до наступних статей для аналітичної роботи та конспектування:

    1. Лосев А. Ф. Гомер (вибрані розділи монографії): Античная критика о Гомере; Сущность эпического стиля; Антипсихологизм и вещественное изображение психики; Совмещение у Гомера божественного предопределения и свободной психологии; Герои; Ахилл; Агамемнон; Гектор; Одиссей; Судьба и действительность.
    2. Гаспаров М. Л. Катулл, или изобретатель чувства
    3. Гаспаров М. Л. Вергилий – поэт будущего // Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. – М., 1979. – С. 5–34.
    4. Гаспаров М. Л. Гораций, или золото середины
    5. Аверинцев С. С. Римский этап античной литературы // Аверинцев С. С. Собрание сочинений / Под. ред. Н. П. Аверинцевой и К. Б. Сигова. – Связь времен. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2005. – с. 57 – 81.
    6. С. С. Аверинцев. К истолкованию символики мифа о Эдипе
    7. С. С. Аверинцев. Добрый Плутарх рассказывает о героях, или счастливый брак биографического жанра и моральной философии // Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах, М.: Наука, 1994. — Т. I. — C. 637–653.
    8. С. С. Аверинцев. Две тысячи лет с Вергилием.


3. Окремим елементом самостійної роботи студентів може стати самоперевірка – відповіді на питання, що стосуються найважливіших або найбільш проблемних аспектів курсу, що викладається. Розуміння суті проблеми поставленого питання та можливого її розкриття – запорука успішного складання заліку/іспиту з дисципліни. Наведені нижче питання – типові для курсу історії античної літератури, вони охоплюють більшу частину його проблематики (як в історико-літературному, так і в загальнотеоретичному аспекті) і можуть вважатися орієнтовними питаннями для складання заліку/іспиту з курсу дисципліни, що викладається.

  1. Періодизація давньогрецької літератури: жанри, автори, тексти, проблематика.
  2. Давньогрецька міфологія. Міф і література.
  3. Давньогрецька міфологія та її цикли.
  4. Гомерівська поема як епос перехідної епохи: жанрові особливості, теми, образи, мотиви, проблематика.
  5. Художня своєрідність «Іліади» Гомера.
  6. Жанрова своєрідність «Одіссеї» Гомера.
  7. Дидактичний епос та творчість Гесіода.
  8. Давньогрецька лірика, умови її розвитку та різновиди.
  9. Становлення давньогрецької драми. Загальна характеристика структури давньогрецької трагедії.
  10. Давньогрецька трагедія: автори, тексти, образи, мотиви, проблематика.
  11. Формування образу трагічного героя в драмі Есхіла «Прометей прикутий».
  12. Проблематика трилогії Есхіла «Орестейя».
  13. Морально-філософська проблематика трагедій Софокла.
  14. Проблематика й художня своєрідність трагедії Софокла «Антігона».
  15. Трагедія Софокла «Едіп-цар»: проблема інтерпретації (трагедія влади, трагедія знання, трагедія долі тощо).
  16. Психологічна проблематика трагедій Евріпіда.
  17. Проблематика трагедії Евріпіда «Іпполіт».
  18. Художня своєрідність трагедії Евріпіда «Медея».
  19. Проблематика та художня своєрідність комедії Арістофана.
  20. Періодизація римської літератури: жанри, автори, тексти, проблематика. Своєрідність римської літератури.
  21. Становлення римської самобутності в комедіях Плавта й Теренція.
  22. Художня своєрідність та проблематика «Енеїди» Вергілія.
  23. Особливості поетики та проблематики лірики Горація.
  24. Творчість Овідія: тексти, жанри, проблематика.
  25. «Сатирикон» Петронія: художня своєрідність та проблематика.


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

Навчальна та довідкова література

Основна:
  1. История всемирной литературы: в 8 т. – Т. 1. / Ред.коллегия: И. С. Брагинский, Н. И. Балашов, М. Л. Гаспаров, П. А. Гринцер. – М., 1983.
  2. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. – К., 2001.
  3. Підлісна Г. Н. Антична література. – К., 1992.
  4. Антична література: Довідник / За ред. С. В. Семчинського. – К., 1993.
  5. Тронский И. М. Истрия античной литературы. – М., 1988.
  6. Античная литература. / Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1997.
  7. Радциг С. И. История античной литературы. – М., 1982.
  8. Антична література: Хрестоматія / Упорядкував О. І. Білецький. – К., 1968.
  9. Антична література. Греція. Рим. (Хрестоматія) / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – К., 2006.


Додаткова:
  1. Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. – М., 2000.
  2. Гаспаров М. Л. Об античной поэзии. – СПб., 2000.
  3. Аверинцев С. С. Образ античности. – СПб., 2004.
  4. Лосев А. Ф. Гомер. – М., 1960.
  5. Шталь И. В. Художественный мир гомеровского эпоса. – М., 1983.
  6. Ярхо. В. Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. – М., 1978.
  7. Ярхо В. Н. Аристофан. – М.. 1954.
  8. Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная лирика. – М., 1967.
  9. Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная комедия. – М., 1979.


Нормативна та інструктивна.
  1. Програма з історії зарубіжної літератури. Частина І. Історія античної літератури. – К.: НМК ВО, 1991.


Методична література.

1. Скуратовська Л. І. Антична література. Конспект лекцій. – Дн-ськ, 1995.