Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь

Вид материала

Документы

Содержание 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина

Подобный материал:

• Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
• Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
• України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
• Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Протягом 2009 року в області продовжувались роботи щодо створення сприятливих умов для провадження підприємствами туристично-рекреаційної та курортної сфери області діяльності з надання туристично-оздоровчих та санітарно-культурних послуг, вживались заходи із створення високоякісного та сучасного регіонального туристичного продукту, будівництва і реконструкції об’єктів туристичної інфраструктури та залучення інвестиційних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туризму.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 р. № 1576 до переліку населених пунктів, віднесених до курортних належать: місто Одеса, селища Затока і Сергіївка, село Косівка, Курортне, Миколаївка, Попаздра і Приморське Білгород-Дністровського району, селища Гвардійське і Ліски, села Вапнярка, Крижанівка, Нова Дофінівка і Сичавка Комінтернівського району, села Грибівка, Дальник, Караліно-Бугаз, Санжійка, Іллічівка Овідіопольського району, села Лебедівка, Приморське і Тузли Татарбунарського району.

Природні рекреаційні ресурси Одеської області характеризуються, перш за все, наявністю приморських лиманів уздовж чорноморського узбережжя та озер у придунайському регіоні. Ці 14 лиманів та 7 озер становлять велике природне багатство Одеської області, зокрема: Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський, Будацький і Тузловська група лиманів, становлять сховища цілющої грязі та рапи, яка має величезне бальнеологічне значення та унікальна по своєму фізико-хімічному складу. Слід відзначити, що внаслідок недбалого й нераціонального використання цих лиманів, останнім часом спостерігається погіршення стану, особливо Куяльницького лиману.

Стан оздоровчих та рекреаційних територій в області має позитивну тенденцію до підвищення рівня їх благоустрою та епідемічного благополуччя.

Позитивним є факт розробки та узгодження генеральних планів забудови для рекреаційних зон Овідіопольського, Кілійського районів та смт Затока м. Білгород-Дністровського, що покращить загальний стан використання цих територій для відпочинку, особливо, дітей.

За останні роки приведено у відповідність до нормативних вимог 25 % баз відпочинку, побудовано локальні очисні споруди повної біологічної очистки на 36 базах відпочинку, на 25 % баз розробляється проектна документація щодо будівництва каналізаційних очисних споруд. Побудований водогін до с. Приморське Кілійського району і практично всі оздоровчі заклади підключились до централізованої каналізації на 7 пляжах м. Одеса.

Найбільша кількість об’єктів відпочинку розміщено в м. Одесі, де забезпечується достатнє водопостачання, належний благоустрій, санітарна очистка як об’єктів так і території.

На рекреаційних територіях м. Білгород-Дністровського (Центральному, Сонячному та Лиманському) продовжується розширення мережі локальних очисних споруд.

Найгірше становище зберігається в рекреаційних зонах Татарбунарського, Комінтернівського та Білгород-Дністровського районів, де відсутні природні джерела доброякісної питної води, і сезонні заклади відпочинку, за незначним винятком, постачаються привізною питною водою, каналізовані на вигрібні водонепроникні ємності. Вивіз стічних вод транспортом баз відпочинку на місцях контролюється незадовільно, поля асенізації відсутні, скид здійснюється на звалища, в кращому випадку, або в лісопосадки, що призводить до забруднення довкілля.

5.4.3. Історико-культурна спадщина

Історико-культурна спадщина Одеської області є однією з самих значних в Україні. На території області розташовані видатні споруди, комплекси історичної забудови, археологічні об’єкти IV-V ст. до н.е., а також етнографічні і культурні об’єкти, що входять до національної скарбниці культурної спадщини.

В Одеській області, одній з найбагатших областей України на об’єкти культурної спадщини, зосереджені усі види та категорії пам’яток.

Територія Одеської області заселялася з давніх часів. Вона одна з областей України, де зосереджені пам’ятки епох палеоліту та неоліту, античної культури, культури скіфів та сарматів, інших древніх народів.

У 7-5 століттях до нашої ери на Дунаї та Дністрі були закладені та відбудовувались античні древньогрецькі міста Лікостомон (у районі сучасного міста Кілії) та Тіра на території сучасного міста Білгород-Дністровського. Залишки Тіри сьогодні включені до видатних пам’яток археології України.

Найбільш значними пам’ятками 15-18 ст. є саме фортифікаційні споруди, які будувалися на Дунаї, лиманах та березі Чорного моря. Найбільш видатними пам’ятками цього періоду є Білгород-Дністровська фортеця, окремі культові споруди у місті Білгород-Дністровський, Ізмаїльска та Кілійська фортеці, Миколаївська церква у місті Кілія, фортеця Качубей (Ені-Дунья) на території сучасного міста Одеса.

Здобутки культурної спадщини у регіоні 19 століття, які зосереджені в містах Одеської області та м. Одесі є найбільш чисельними. Серед них планувальні системи міст Одеси, Болграду, Білгород-Дністровського, Ізмаїлу, визнані яскравими прикладами вітчизняної містобудівної культури, комплекси будівель і споруд центральної частини м. Одеси, які включені до пам'яток містобудування і архітектури національного значення.

Крім таких відомих будівель, як Одеський оперний театр, Стара біржа, Міська дума, палаци Воронцова, Толстого, Гагаріні, Маразлі, ансамбль Приморського бульвару особливу цінність має сама історична забудова центральної частини м. Одеси з прибутковими будинками, готелями садами, портовими та інженерними спорудами.

На території Одеської області (с. Стара Некрасівка, Ізмаїльський р-н) знаходиться обеліск, що засвідчує пам’ять про вагоме наукове дослідження в галузі геодезії і астрономії, що проводилося групою норвезьких і російських вчених під загальним керівництвом всесвітньовідомого вченого Струве. В результаті проведених вимірів науковцям вдалося точно визначити форму і габарити Землі. Дослідження російсько-норвезьких географів дали значно збагатили уявлення про людей про оточуючий світ і його природу. Обеліск – є одним з небагатьох об’єктів культурної спадщини України, що входять до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Слід відзначити, що як об'єкти культурної спадщини, які пов'язані з природнім ландшафтом, велику цінність мають система каналів м. Вилкове, парки м. Ананьїв, м. Одеса, Одеський ботанічний сад та інші.

Величезна кількість нерухомих пам’яток, які побудовані визначними вітчизняними архітекторами у м. Одесі, визначає особливу роль обласного центру в системі культурної спадщини регіону та України в цілому.

На державному обліку і під охороною знаходиться 4502 об’єкта культурної спадщини, з них 1355 пам’ятка історії, 1682 – археології, 1306 – містобудування та архітектури, 155 – монументального мистецтва, з – науки і техніки та 1 – садово-паркового мистецтва. 12 населених міст області включені у список історичних населених місць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878.

Основні засади державної політики в сфері охорони культурної спадщини, роль регіонів та місцевого самоврядування в здійсненні цієї політики визначає Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. (зі змінами та доповненнями).

Охорона культурної спадщини включає облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, а також захист традиційного характеру архітектурного середовища історичних міст.

На цей час відповідно до діючого законодавства діє регіональний спеціально уповноважений державний орган охорони культурної спадщини – управління охорони нерухомих об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації.

Сфера культурної спадщини потребує значних капіталовкладень. Близько 80 % пам’яток містобудування та архітектури знаходяться в незадовільному технічному стані та потребують проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Найбільш складна ситуація виникає з найбільш цінними пам’ятками, які є державною власністю, або є об’єктами соціальної сфери комунальної та спільної власності. До таких об’єктів слід віднести Одеський оперний театр, де основним джерелом фінансування реставрації є державний бюджет, будівлі Одеської філармонії, Музею західного та східного мистецтва, Музею морського флоту, Археологічного музею, палаців Воронцова, Толстого в м. Одесі, Білгород-Дністровська фортеця, Ізмаїльська фортеця. Зазначені об’єкти – пам’ятки національного значення і входять до національної скарбниці об’єктів культурної спадщини.

Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації була розроблена «Регіональна програма розбудови сфери охорони культурної спадщини Одеської області на 2003-2010 роки», яка затверджена рішенням обласної ради від 01.11.2003 р. № 248-ХХІУ. Зазначена програма спрямована на забезпечення сприятливих умов щодо реалізації нормативно-правових актів України в галузі охорони культурної спадщини з урахуванням регіональних особливостей, збільшення та ефективного залучення в сферу охорони культурної спадщини ресурсного інтелектуального та економічного потенціалу регіону в цілому та окремих історичних населених місць.

Головною метою регіональної програми розбудови сфери охорони культурної спадщини є створення умов для організаційно-правового, фінансово-економічного та науково-виробничого забезпечення охорони культурної спадщини в інтересах динамічного соціально-економічного, культурного та духовного розвитку регіону.

Також управлінням охорони об’єктів культурної спадщини розроблено «Комплексну програму реставрації та використання Акерманської фортеці у місті Білгород-Дністровський» яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2004 р. № 57.

Метою комплексної програми є забезпечення збереження, популяризація унікального історико - архітектурного середовища комплексу пам'яток фортеці, його регенерація, реабілітація та створення умов для раціонального та ефективного використання фортеці і прилеглої до неї території як сучасного культурно-туристичного центру. Реалізація заходів Програми здійснюватиметься у два етапи - з 2004 до 2007 року та з 2008 до 2011 року.

Комплекс пам’яток Акерманської фортеці у місті Білгород-Дністровський Одеської області, що займає площу майже 20 га, є унікальним об’єктом національного культурного надбання, однією з найбільших архітектурно-археологічних пам'яток на території держави та єдиним зразком середньовічної фортифікаційної архітектури, який зберігся в південно-західній Україні.

Враховуючи виключне історико-культурне і наукове значення комплексу пам’яток Акерманської фортеці та незадовільний стан їх збереження, за поданням облдержадміністрації, у 2003 році Всесвітнім фондом пам'яток його було включено до списку 100 світових пам'яток, які перебувають у загрозливому стані.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2002 р. № 1130 «Про затвердження комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки» управлінням підготовлено проект «Регіональної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини Одеської області на 2004-2010 роки», яка затверджена рішенням Одеської обласної ради від 04.06.2004 р. № 457-ХХІУ.

Рішенням Одеської обласної ради від 28.01.2009 р. № 742-У «Про обласний бюджет Одеської області на 2009 рік» з подальшими змінами та доповненнями управління охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації визначено головним розпорядником коштів на 3-х об’єктах культурної спадщини на загальну суму 2942,2 тис. грн.

У 2009 році здійснено фінансування робіт на наступних об’єктах культурної спадщини:

- будівля Одеського музею Західного та Східного мистецтва по вул. Пушкінській, 9 в м. Одеса на загальну суму 2800 тис. грн.;

- будівля по вул. Канатній, 23 в м. Одеса на загальну суму 110 тис. грн.;

- церква у с. Дмитрівка Кілійського району на суму 32,2 тис. грн.

У 2009 році Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації проводився детальний облік, інвентаризація і дослідження культурної спадщини міста Одеси.

Інвентаризація здійснювалась по наступним напрямкам:

- уточнення іконографічних даних;

- опис архітектурних, об’ємно-планувальних та технічних параметрів;

- інформація щодо сучасного використання об’єктів.