Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь
| Вид материала | Документы |
Содержание5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні |
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні
Одеський регіон має значний фонд природних водойм – лиманів, озер, загальна площа яких становить біля 200 тис. га., акваторій пониззя Дністра, Дунаю та північно-західної частини Чорного моря. За даними аналізу ОдЦ ПівденНІРО у 2009 р. стан промислових об’єктів в водоймах Одеської області характеризувався так.
Водність р. Дунай в весняний період 2009 р., також як і у попередньому 2008 році, була досить високою, що сприяло інтенсивному заходу оселедця. Масовий хід оселедця прийшовся на квітень-травень; з початку червня інтенсивність ходу оселедця суттєво знизилась. Вилов оселедця у 2009 р. знизився у порівнянні з 2008 р. з 417,9 до 369,3 т. В 2009 р. вперше була введена десятиденна заборона на лов оселедця, тобто на п’ять днів менше здійснювався лов оселедця в самий пік його ходу. Крім того, у третій декаді червня у зв'язку з масовим скатом памолоді осетрових був зупинений лов оселедця. Так що теоретично можна припустити, що вилов оселедця 2009 року відповідав би вилову в 2008 році.
В промислових уловах частикових риб найбільш різноманітною по видовому складу була родина коропових. Основу промислу складали такі види, як лящ, карась, сазан, товстолобики, в меншому ступені - жерех, рибець. Крім вказаних видів, білоглазка, плоскирка.
Стенцовські заплави в останнє десятиріччя в рибогосподарському відношенні використовується слабо. У 2007 р. у зв'язку з кризисною екологічною ситуацією (висихання і загнивання заплав) у даній водоймі був введений мораторій на лов. На 2009 р. ліміти вилучення ВЖР в Стенцовських заплавах не встановлювались.
В Одеській області були створені вісім спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ): на придунайських озерах Кагул-Картал, Китай, Катлабух, Ялпуг-Кугурлуй, водосховище Сасик, Хаджибейському, Дофіновському і Тузловських лиманах.
В озерах Кагул-Картал промисел базувався на видах, що вселяються (товстолобики, білий амур, короп), карасі й частково на таких аборигенних видах як лящ, білизна, плоскирка, судак. Вступ у 2009 р. у промисел урожайних поколінь 2005-2006 рр. обумовило збільшення вилову карася до 36,4 т. Це найвищий показник за останні чотири роки. На фоні 2008 року в уловах значно знизилась зустрічаємість старших вікових груп товстолобиків і коропа. Це призвело до падіння вилову зарибляємих видів до 365,6 т по товстолобику і до 2,7 т по коропу. Річний вилов в 2009 р. впав на 220 т.
В озерах Ялпуг-Кугурлуй основу промислу 2009 р., як і в попередні роки, складали карась, рослиноїдні, лящ. Аналіз статистичних даних щодо вилову водних живих ресурсів в 2009 р. вказує на збереження тенденції збільшення уловів товстолобиків і їх гібридних форм, ляща и карася. Річний вилов у 2009 г. збільшився на 280 т.
Основу промислу в оз. Катлабуг складали зарибляємі види: товстолобик, і короп, а також карась. Улови вселяємих видів (рослиноїдних і коропа) на водоймі зберігали тенденцію збільшення, вступ в промисел урожайних поколінь, а також реальні обсяги зариблення сприяли збільшенню уловів і карася у 2009 р. Улов у 2009 р. знизився у порівнянні з 2008 р. на 50 т.
У 2009 р. основу промислу в оз. Китай складали карась, короп, рослиноїдні, у меншому ступені судак та інші. В цілому річний улов у 2009 р. знизився з 157 до 144 т.
Основу вилову у водосховищі Сасик склали карась і товстолобик. Серед інших масових промислових видів були лящ, судак, короп, плотва, бички.
Загальної проблемою придунайських СТРГ є проблема збуту продукції рослиноїдних риб – основи промислу на цих водоймах.
На Дністровському лимані промислом в 2009 р. було охоплено 18 видів риб. Основу уловів складали лящ, карась, рослиноїдні (товстолобики), оселедець, судак. В значної кількості ловилися також тарань, судак, плоскирка, окунь, бички. Доля у добичі інших видів риб і раків була невелика. В цілому, улови у 2009 р. знаходилися на рівні 2008 р. Ні за одним видом не спостерігалося помітного зниження або росту запасів.
У 2009 році весняний захід оселедця в Дністровський лиман і р. Дністер був помітно слабше, ніж у рекордному 2007 р.. Між тим, його вилов (30,3 т) перевищив середньорічні показники.
Основу уловів у Кучурганському водосховищі у 2009 р. складали карась і плоскирка. Обсяги річного улову у 2009 р. збереглися на рівні 2008 р.
Промисел у Тузловській групі лиманів у 2009 р. до жовтня не проводився. У жовтні-листопаді промисловий лов здійснювався тільки в одному обловно-запускному каналі 3-й км. Основу уловів в Тузловській групі лиманів склали кефалі. Річний улов у 2009 р. зменшився у порівнянні з 2008 р. у три рази (з 24 до 7 т).
У 2009 р. основу промислу у Шаболатському лимані склала атерина (73 т), бички (5,7 т) і кефаль. Кефалі було виловлено 3,3 т, що перевищило вилов кефалей у 2008 р. Улов у 2009 р. збільшився на 30 т.
Основним промисловим видом у Хаджибейському лимані у статистиці уловів 2009 р. був піленгас (475 т); другим по значущості об’єктом добичі були товстолобики (140,7 т). Вилов судака і карася у 2009 році вище, ніж у 2008 р. Окунь грав меншу роль у промислі, ніж у попередні 2 роки. Вилов коропа і бичків знаходився на рівні середньобагаторічних. У 2009 улов збільшився майже удвічі.
Куяльницький лиман відноситься до гіпергалінних водойм. Важливим промисловим об'єктом у Куяльницькому лимані є личинки хірономід. Офіціальний промисловий лов (добича дорослих особин артемії, її цист і личинок хірономід) у Куяльницькому лимані ніколи не здійснювався, тому дані про динаміку вилову відсутні. Літо 2009 р. було значно більш жарким і засушливим, ніж у попередні два роки. У солоних причорноморських лиманах, зокрема у Куяльницькому, спостерігалося істотне зниження рівня і підвищення солоності води.
На Дофіновському лимані в наслідок задухових явищ 2008-2009 рр. склалася критична ситуація зі станом водних живих ресурсів. Значне зменшення площі поверхні лиману, високі температури повітря і супутнє підвищення солоності (вище 40‰) сприяли пригніченню не тільки рибних ресурсів, але і усієї екосистеми лиману. Тому лов ВЖР у 2009 р. не здійснювався.
У 2009 р. як і у останні кілька років, основу уловів у Тилігульському лимані складали атерина і бички; у менших обсягах виловлювалися піленгас і глоса. Останні два роки чорноморські кефалі у Тилігульському лимані в уловах попадались одинично і у промисловій статистиці не відображені. Річний вилов у 2009 р. по акваторії Одеської області збільшився у порівнянні з 2008 р. з 184 до 309 т.
За матеріалами робіт, що проводилися на шельфі північно-західної частини Чорного моря встановлено, що у 2009 році зберігалась тенденція покращення стану популяції чорноморського шпроту. Річний улов у ПЗЧМ у зоні відповідальності «Захчордержрибоохорони» у 2009 р. збільшився і досяг 4711 т.
Динаміка вилову риби
Таблиця 5.3.2.1.
| Рік | Водний об’єкт | Затверджений ліміт вилову, т/рік | Фактичний вилов** т/рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 2000 | Чорне море із затоками | 87295,400 | 9612,300 | ||
| | р. Дунай | 666,000 | 164,000 | ||
| | Стенцівська заплава | 58,500 | 9,900 | ||
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 552,500 | 355,680 | ||
| | Кучурганське водосховище | 11,000 | 5,300 | ||
| | Шаболатський лиман | 4,000 | 0,100 | ||
| | Григор’євський лиман | 21,000 | 0,300 | ||
| | Тилігульський лиман | 3,000 | 0,000 | ||
| | Тузловські лимани | 35,000 | 0,100 | ||
| | Хаджибейський лиман | 256,700 | 277,000 | ||
| | Оз. Кагул | 167,000 | 99,400 | ||
| | Оз. Картал | 47,000 | 21,900 | ||
| | Оз. Ялпуг-Кугурлуй | 247,000 | 247,000 | ||
| Разом по області | 89364,100 | 10792,980 | |||
| 2006 | Чорне море із затоками | 74112+73680* | 28775,826 | ||
| | р. Дунай | 680,000 | 357,984 | ||
| | Стенцівська заплава | 33,000 | 3,421 | ||
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 789,000 | 544,400 | ||
| | Кучурганське водосховище | 22,000 | 17,500 | ||
| | Шаболатський лиман | 11,000 | 35,882 | ||
| | Григор’євський лиман | 59,000 | 10,050 | ||
| | Куяльницький лиман | 21,000 | 0,000 | ||
| | Тилігульський лиман | 96,000 | 339,710 | ||
| Разом по області | 75823,000 | 30084,773 | |||
| 2007 | Чорне море із затоками | 41549,000 | 4307,700 | ||
| | р. Дунай | 627,800 | 384,100 | ||
| | Стенцівська заплава | 33,000 | 1,400 | ||
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 790,300 | 537,800 | ||
| | Кучурганське водосховище | 26,000 | 13,100 | ||
| | Шаболатський лиман | 10,500 | 0,900 | ||
| | Григор’євський лиман | 16,000 | 7,800 | ||
| | Тилігульський лиман | 87,000 | 23,700 | ||
| Разом по області | 43139,600 | 5276,500 | |||
| 2008 | Чорне море із затоками | 51614,0+70730,0* | - | ||
| | р. Дунай | 688,000 | 583,800 | ||
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 946,300 | 548,900 | ||
| | Кучурганське водосховище | 26,000 | 9,900 | ||
| | Шаболатський лиман | 18,500 | 51,600 | ||
| | Куяльницький лиман | 21,000 | 0,000 | ||
| | Тилігульський лиман | 86,000 | 187,000 | ||
| Разом по області | 53399,800 | 1381,100 | |||
| 2009 | Чорне море із затоками | В межах ліміту, затвердженого для українській ділянці Чорного моря | 4711,200 | ||
| | р. Дунай | 665,500 | 576,000 | ||
| | Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами | 627,000 | 510,200 | ||
| | Кучурганське водосховище | 17,300 | 10,900 | ||
| | Шаболатський лиман | 10,500* | 84,000 | ||
| | Куяльницький лиман | - | - | ||
| | Тилігульський лиман | 60,200* | 309,300 | ||
| Разом по області | 1380,500 | 6201,600 | |||
Примітки: Інформація Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Одеській області та ДП ОдЦ ПівденНІРО
* - загальний ліміт мігруючих видів риб по Чорному та Азовському морях