Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь
| Вид материала | Документы |
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Ліміти на використання природних рослинних ресурсів місцевого значення затверджені в порядку, визначеному рішеннями Одеської обласної ради від 21.04.2000 р. № 180-ХХІІІ «Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про рослинний світ» та від 17.08.2007 р. № 311-У «Про затвердження Порядку встановлення лімітів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення Одеської області і Порядку видачі тимчасових дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення Одеської області»
Держуправлінням протягом 2009 року видано 12 дозволів на спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів місцевого значення, в тому числі: 10 дозволів на заготівлю очерету місцевого значення, 1- на випас худоби, 1 – на сінокосіння.
На використання природних рослинних ресурсів у межах територій та об’єктів загальнодержавного значення у 2009 році видано 16 дозволів, у тому числі: 6 – на заготівлю очерету, 3 – на сінокосіння, 4 – на використання орних земель, 1 – збір пагонів рослин та їх гербаризацію, 2 – на випас худоби.
Питання впорядкування зазначеного виду природокористування потребує вдосконалення. Для організації належної роботи, насамперед, на державному рівні необхідне вдосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу, розробка і затвердження Правил збирання технічної, лікарської, харчової сировини дикорослих рослин та плати за спеціальне використання рослинних ресурсів.
Обсяг заготівлі лікарської сировини залежить, в першу чергу, від попиту замовників на цей вид продукції. На території області, в т.ч. в державних підприємствах Одеського обласного управління лісового господарства відсутні промислові плантації для вирощування лікарських рослин, а лікарська сировина, яка зростає на територіях держлісгоспів, не відповідає умовам заготівельників.
Причиною відсутності заготівлі лікарської сировини у 2003-2009 рр. - відсутність підприємств по переробці її в регіоні та нерентабельність її реалізації.
Динаміка заготівлі лікарської сировини наведена у таблиці 5.2.2.1.
Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
Таблиця 5.2.2.1.
| Рік | Вид рослин | Обсяги заготівлі, т | |
| встановлені ліміти | фактично заготовлено | ||
| 2000 | - | - | - |
| 2006 | - | - | - |
| 2007 | - | - | - |
| 2008 | - | - | - |
| 2009 | - | - | - |
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
У 2009 році Ботанічним садом Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова проводилась робота, у тому числі й з відтворення рідкісних видів флори.
Провадилися традиційні для ботанічного саду наукові роботи у вигляді інтродукційних досліджень, спрямованих на збереження і поповнення колекційного фонду новими зразками, розробку рекомендацій щодо їх вирощування, розмноження і впровадження у виробництво і озеленення населених пунктів та можливого використання у лісовому господарстві у рамках теми: «Теоретичні основи розвитку і збереження біологічної різноманітності рослинних угруповань Південно-західної частини України з використанням колекційного фонду ботанічного саду».
Узагальнено данні щодо перелік охороняємих видів ефемероїдних геофітів регіональної флори на території ботанічного саду ОНУ – 19 видів з 14 родів та 8 родин, з яких 13 видів занесені до Червоної книги України (1996), інші – у переліку видів, що потребують додаткової охорони (рішення Одеської обласної Ради від 21.04.2000 р.). Проведено обробку зібраного насіннєвого матеріалу 2-х видів, що зростають в умовах ботанічного саду ОНУ (Galanthus elwesii Hook. Fil., Ornithogalum oreoides Zahar.).
Завершено роботи, згідно технічного завдання на 2009 рік, з виконання фундаментальних досліджень науково-досліницької теми «Встановлення закономірностей, що забезпечують стабільність та адаптацію філофільних та каулофільних мікоценозів окремих видів судинних рослин в умовах антропогенного навантаження» з фінансуванням за рахунок коштів Державного бюджету. Номер державної реєстрації 0109U000924.
За звітний період вивчено вплив кремнієвмісного мінералу та різних сполук лігніну (модифікованих кремнієм) на склад мікрообіоти хризантем при внесенні зазначених компонентів під рослини. Встановлено, що зміни мікробіоти на листах хризантем залежить від вносимої сполуки. Показано, що при внесенні LSA-Si(4%)-Fe(4%) чисельність мікроміцетів майже не змінюється, в той час як чисельність бактерій значно збільшується. Найменші зміни у складі мікробного ценозу спостерігалися при внесенні LSA-Si(4%). Внесення LSA-Si(8%) викликає збільшення кількості оліготрофних організмів на листі хризантем на фоні зменшення кількості мікроміцетів, які використовують мінеральні речовини.
Каулофільна мікобіота хризантем представлена 28 видами, які належать до 18 родів. Найбільша кількість видів належала до родів: Penicillium, Cladosporium, Aspergillus, Alternaria. При вивченні таксономічного складу встановлено, що найбільша кількість фітопатогенних видів спостерігалася при внесенні лігомодифікатів LSA-Si(8%) – 9 видів; LSA-Na – 8 видів (при 5 видах у контрольному варіанті).
У звітному періоді вивчали фунгіцидну дію культурального екстракту гриба Penicillium roseo-purpureum по відношенню до фітопатогенів на хризантемах, барбарисі та бузку. Обприскування хворих рослин екстрактом P. roseo-purpureum у розведеннях 1/10; 1/20 та 1/4 обмежує подальше розповсюдження хвороби, при використанні культурального екстракту у розведенні 1/4 викликає побуріння міцелію збудника.
Проводиться вивчення культурально-морфологічні особливості Penicillium roseo-purpureum.
Зібрані у 2008 році в умовах ex situ насіння парнолистника звичайного, кринітарії волохатій і шабриці рівнинній в квітні 2009 року були використані для подальших досліджень. Визначена лабораторна та польова схожість насіння. Встановлено, що для парнолистника звичайного лабораторна схожість склала 67,8 %, а польова 51,2 %; для кринітарії волохатій 75 % і 67,4% відповідно, і для шабриці рівнинній 89,6 % і 52,2 %. Відзначено, що в умовах ex situ (рекреаційна зона приморських схилів мису Малий Фонтан) всі перераховані види мають повночленну вікову структуру з переважанням генеративних особин. Вегетаційний період починається у різних видів з початку березня до середини квітня і закінчується наприкінці листопаду - І декади грудня. Цвітіння спостерігається протягом 3 місяців. Види тривалий час зберігають декоративність. Попередні результати показали перспективність культивування та практичного використання даних видів в умовах узбережжя м. Одеси.
Уточнена таксономічна належність 183 найменувань, а саме 154 видів, 24 форм, 5 сортів, що належать до 53 родів 8 родин покритонасінних деревно-чагарникових рослин, інтродукованих у ботанічному саду ОНУ. Оновлені дані про надходження вихідного матеріалу. Підрахована кількість зразків і екземплярів кожного таксона та їх місце розташування в дендрарії і приведені біометричні показники. Описаний характер цвітіння і плодоношення таксонів, вивчена репродуктивна здатність, і виявлені найбільш оптимальні способи їх розмноження. Так визначено, що для 105 таксонов єдиним способом розмноження є насіннєвий, для 34 - вегетативний, а для 43 - можливий як насіннєвий, так і вегетативний способи розмноження. Для Koelreuteria bippinata потрібні додаткові дослідження для визначенням способів розмноження. Встановлена наявність самосіву 61 виду. Виявлений ступінь стійкості до лімітуючих чинників навколишнього середовища: зимостійкі - 171 таксон, відносно зимостійкі - 12, посухостійкі - 164, щодо посухостійких - 19 з них можуть бути рекомендовані для використання в озелененні населених пунктів Одеської області.
Вивчено генеративну фазу розвитку та опрацьована технологія посіву і вигонки сіянців на модельних видах ( Mammillaria ruestii Quehl., Ferocactus glaucescens (DC.) Br.et R., Astrophytum ornatum (DC.) Web). Встановлено, що для одержання плодів у F. glaucescens f. ornatum необхідне штучне запилення. Підрахована насіннєва продуктивність модельних рослин. У зібраного насіння кактусів було вивчено морфологічні особливості, визначена маса 1000 насінин, схожість та енергія проростання, що дозволило запропонувати методику визначення якості насіння безпосередньо для рослин родини Cactaceae.
На модельних рослинах Litops helmutii L.Bol. та L. marmorata ( N.E.Br.) N.B.Br.) вивчено особливості розвитку та розмноження представників родини Litops. Шляхом перехресного запилення отримано необхідну кількість плодів та насіння для визначення їх якісних характеристик. Встановлено, що маса 1000 насінин у L. helmutii L. Bol. мала 0,19 г, у L. marmorata (N.E.Br.) N.E.Br.) - 0,21 г; схожість складала 70% та 85% відповідно. Встановлено найкращі терміни посіву (лютий-березень) та умови їх пророщування: субстрат із стерильної землесуміші (дернова земля, листяна земля, пісок, цегляна крихта) у співвідношенні 2:1:1:1 відповідно, та використання додаткового освітлення.
На прикладі Murraja exotica L, Pilocarpus pennatifolium Lem., Erythrochiton brasiliensis Nees et Mavt. вивчено біологічні особливості та удосконалено способи насіннєвого розмноження рослин родини Rutaceae. Встановлено, що для для отримання насіння лише Pilocarpus pennatifolium Lem. потребується штучне запилення. Erythrochiton brasiliensis Nees et Mavt. У Erythrochiton brasiliensis Nees et Mavt квітування і плодоношення спостерігається щорічно, період спокою з січня по лютий; період бутонізації з кінця лютого, масове цвітіння-березень. Квітка обпадає через 8-10 днів. Тривалість дозрівання плодів 45-60 днів. Насіння схоже. Для даного виду характерний ендогенний тип спокою, фізіологічний механізм гальмування сильний. Для прискорення проростання рекомендовано стратифікація насіння (холодом) на протязі 14 діб або посів свіжозібраним насінням, що прискорило появу сходів. Сходи не дружні, схожість 85-100 %. Murraja exotica L. в генеративну фазу вступає на другий рік культивування, період спокою з кінця грудня по кінець січня, період вегетації з початку лютого по квітень (40-50 днів), цвітіння - 20-25 днів (вересень, жовтень). Плоди дозрівають 35-40 днів . Насіння сходить протягом 20-30 днів, схожість до 85 %. У Pilocarpus pennatifolium Lem. насіння було отримане шляхом штучного запилення. Свіжозібране насіння сходило протягом 45-55 днів. Схожість до 95 %.
Продовжено вивчення представників родини Orchidaceae: залучено для закладки дослідів модельні зразки Phalaenopsis Bl. (3 сорти), Calanthe R. Br. (1 сорт), Cymbidium hybridum Hort. (2 сорти).
Розпочато первинне випробування отриманих з ЦБС НАНУ (м. Київ) зразків з 5 родів та видів; а саме: Vanda tricolor Ldl., Coelogyne cristata Ldl., Dendrobium moschatum, Cattleya bowringiana (O`Brien.), Angraecum sesquipedale; з приватних колекцій - екземпляр Vuylstekeara (Вуілстекеара Камбрія (гібрид одонтоглоссума х кохліода х мільтонія), для яких сплановані експерименти з використанням землесумішів: торф, сфагновий мох, кора cосни, листова земля, пісок, активоване вугілля. У квітуючих клонів проаналізовано особливості генеративної фази розвитку, у інших, на підставі фенологічних спостережень - морфо-біологічні особливості.
Встановлено, що недотримання необхідних факторів не живої природи (світло і, особливо, температурний режим) сприяло пожовтінню і опаданню бутонів, скороченню тривалості цвітіння і появі шкідників.
Обмінний фонд насіннєвої лабораторії ботанічного саду представлений 432 зразками насіння з колекційних фондів. Обмін делектусами проведено з 246 ботанічними установами 43 країн світу, у т. ч. з 48 ботанічними садами та дендраріями України, відправлено 32 зразки насіння. Для науково-дослідної роботи з інтродукції та поповнення колекційних фондів ботанічного саду отримано 86 зразків насіння.
Підготовлена монографія з інтродукції хвойних в ботанічному саду за останні 50 років.
Охорона невиснажливого використання та відтворення
дикорослих рослин
Таблиця 5.2.3.1.
| Район | Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз. | Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од. | Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва | Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва |
| Одеська область | Вищі рослини - 72 | Немає інформації | - | Немає інформації |
| Водорості – 2 | - | |||
| Гриби – 2 | - | |||
| Лишайники – 3 | - |
Примітка: Інформація Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова