Geum.ru

Удк 613. 648. 614. 73: 316

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік посилань
Подобный материал:

УДК 613.648.614.73:316.75


Убезпечення населення у критичних випадках хімічного забруднення атмосферного повітря

Сердюк А.М., Турос О.І., Ковтуненко І.М., Петросян А.А.,

Картавцев О.М., Вознюк О.В., Гула Л.Ю., Бичков В.В.

ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України”, м. Київ


Специфічні умови проведення заходів щодо ліквідації, а також особливості аварійно-рятівних робіт обумовили необхідність розробки і наукового обгрунтування принципів і методичних підходів до встановлення в повітрі максимально допустимих концентрацій (МДК) небезпечних хімічних речовин, які можуть істотно перевищувати гранично допустимі. Дані нормативи необхідні для визначення допустимого часу проведення рятувальних заходів при підвищених концентраціях небезпечних хімічних речовин в повітрі без застосування засобів індивідуального захисту.

Природно, що для надзвичайних ситуацій (НС) не можуть бути використані гранично допустимі концентрації, розроблені для атмосферного повітря населених місць, оскільки ці нормативи розраховані на весь період життя людини. Не можуть бути також поширені на умови надзвичайних ситуацій (НС) гранично допустимі концентрації, розроблені для повітря промислових підприємств, оскільки ці нормативи розраховані на щоденну (по 8 год. на день) протягом 30 років дію шкідливих чинників на людину. В НС дія небезпечних хімічних речовин на людину, як правило, не буває тривалою.

При розробці принципів і методичних підходів до встановлення максимально допустимих концентрацій шкідливих речовин для умов надзвичайних ситуацій необхідно керуватися наступними положеннями: гігієнічне нормування чинників середовища значною мірою повинне бути пов'язано з конкретним терміном і умовами діяльності людини в умовах НС [1, 2].

Використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища вже не компенсуються природними процесами саморегулювання. Це призводить до порушення екологічної рівноваги, яке створювалось на протязі довгого часу еволюції, і є причиною екологічних кризових ситуацій в окремих регіонах, небезпечних для людей і середовища [3].

Законом України Про охорону атмосферного повітря (1992р.) передбачене введення норм, що обмежують викид будь-якими джерелами забруднюючих речовин і будь-яки шкідливі впливи, у тому числі, що оказують несприятливий вплив на саму атмосферу [4, 5].

Досвід щодо ліквідації медико – санітарних наслідків хімічних аварій, що відбулися в останні роки, як на території країн СНГ, так і інших країн світу, показує на необхідність приділення значної уваги вирішенню проблем захисту населення лікарями формувань цивільної оборони, працівниками рятівної служби, пожежниками, а також іншими фахівцями з питань оцінок техногенних впливів на здоров’я людини [6,7,8].

Відповідні нормативи та стандарти щодо забруднення атмосферного повітря у випадках техногенних аварій не можуть бути поширені на гранично – допустимі концентрації (ГДК), що розроблені для атмосферного повітря та повітря промислових підприємств [9].

Згідно з нормативно – технічною документацією, нормування якості навколишнього природного середовища здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на це середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генофонду, забезпечує раціональне використання та відтворення природних ресурсів за умов сталого розвитку господарської діяльності [10,11].

Головним завданням дослідження визначено - обгрунтування методичних підходів до встановлення концентрацій небезпечних хімічних речовин для здоров’я населення та прогнозування широкомасштабних техногенних аварій з характеристикою рівнів ризику порушення стану здоров’я населення та джерела його виникнення.

Сучасні науково-методичні підходи та досвід розвинених країн свідчать, що ефективна модель цивільного захисту населення і територій від техногенних аварій має спиратися на управління ризиками інгаляційного надходження хімічних речовин для визначення потенційних зон надзвичайних ситуацій [12,13].

МЕТА:

наукове обґрунтування системи організації захисту в умовах антропогенних аварій.

ЗАВДАННЯ:

1. Обгрунтувати аварійні межі дії небезпечних хімічних речовин.

2. Визначити медико-профілактичні заходи при аварійних ситуаціях з

небезпечними хімічними речовинами.

3. Обгрунтувати науково - методичні підходи до розрахунку концентрацій небезпечних речовин при гострих впливах забрудненого атмосферного повітря у випадках техногенних аварій.

4. Розробити модель оцінки якості довкілля та інформаційно-аналітичних засад для прогнозування критичних ситуацій у м. Києві.

Методи досліджень - аналітичні, статистичні, математичні, ризикова оцінка.

Хімічно небезпечні об'єкти повинні відповідати загальним вимогам незалежно від місцезнаходження, майданчика, форми власності (державної або приватної). Безпека припускає запобігання аваріям та мінімізацію їх наслідків, захист персоналу та населення, об'єктів навколишнього середовища, включаючи захист власності, а так само підготовленість до дій при аваріях різних сил і служб [14].

Несприятлива дія на людину хімічного чинника в надзвичайних ситуаціях обумовлена непланованим і некерованим викидом небезпечних хімічних речовин. Хімічні речовини можуть діяти як безпосередньо при попаданні на шкіру і в травний тракт, так і інгаляційно, через дихальні шляхи. Велика різноманітність хімічних речовин, їх взаємодія при аварійній ситуації з утворенням нових, інколи більш токсичних сполук, визначає характеристику вогнища аварії, яка визначає також вибір засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) людини:

- нестійкий осередок ураження швидкодіючими речовинами;

- стійкий осередок ураження швидкодіючми речовинами;

- нестійкий осередок ураження повільнодіючими речовинами;

- стійкий осередок ураження повільнодіючими речовинами.

Медичні заходи пов'язані з рішенням всієї сукупності питань медичного забезпечення життєдіяльності конкретних професійних контингентів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, характеру діяльності і несприятливих дій. Важливим аспектом медичних заходів є: професійний відбір і оперативний контроль за функціональним станом і працездатністю рятівників, регламентація режимів їх праці і відпочинку; фармакологічний захист; професійна диспансеризація і реабілітація. Технічні заходи — використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), адекватних специфіці екстремальних дій, характеру діяльності і особливостям функціонального стану людей. Створення надійних та високоефективних ЗІЗ базується на підставі фізіолого-гігієнічних і конструкторських розробок, на комплексній оцінці і аналізі ефективності ЗІЗ в модельованих і натурних умовах.

Основними токсиколого-гігієнічними показниками небезпеки неідентифікованих хімічних речовин при техногенних аваріях є:

- здібність хімічних речовин до швидкого розповсюдження в навколишньому середовищі;

- створення високих рівнів забруднення, небезпечних для життя та здоров'я людей;

- переважно інгаляційний, шкіряний і, у меншій мірі пероральний шлях надходження хімічних речовин до організму людини;

- вплив хронометричного чинника дії речовин на швидкість розвитку санітарних втрат.

При НС, пов'язаних з дією хімічного чинника, формується осередок ураження - місце викиду (пролиття, розсипу, витоку) небезпечної речовини.

В реальних умовах хімічної аварії повітря забруднюється, як правило, не одним, а декількома хімічними агентами, тому при організації проведення відповідних заходів щодо ліквідації наслідків аварійних ситуацій необхідно враховувати комбіновану дію небезпечних хімічних речовин. Тому при оцінці комбінованої дії небезпечних хімічних речовин при аваріях доцільно вивчати реальні комплекси речовин, які були б важливішими з токсикологічної точки зору.

Номенклатура небезпечних хімічних речовин, які виробляються, використовуються та зберігаються (або транспортуються), включає близько 3 тис. найменувань.

Для повної характеристики осередків хімічного ураження необхідно враховувати фізико-хімічні властивості речовини, що визначають стійкість вогнища, ступінь небезпеки хімічного забруднення, можливість вторинного ураження.

На підставі аналізу низки кваліфікаційних ознак, що характеризують приналежність речовини до потенційно небезпечних при аварії, є наступний першочерговий список аварійно – небезпечних хімічних речовин (АHХР). Залежно від тривалості забруднення навколишнього середовища та швидкості дії токсичного агента на організм людини при хімічних аваріях, вогнища забруднення підрозділяють на:

- нестійкий осередок ураження швидкодіючими речовинами (оцтова, сірчана та інші мінеральні кислоти, деякі види отруйних речовин);

- нестійкий осередок ураження поволі діючими речовинами (фосген, метанол та інш.);

- стійкий осередок ураження поволі діючими речовинами (метали, діоксини та інш.).

У тих випадках, коли невідома речовина, яка викликала масове інгаляційне ураження, осередок хімічного ураження слід розцінювати як стійкий швидкодіючий.

За швидкістю дії та розвитку патологічних порушень і, отже, формування санітарних втрат, всі хімічні речовини, які є причиною аварій, підрозділяються на три основні групи.

До першої групи відносяться речовини швидкої дії. Розвиток симптомів інтоксикації при цьому спостерігається протягом декількох хвилин. До речовин цієї групи відносяться синильна кислота, акрілонітріл, сірководень, оксид вуглецю, оксиди азоту, хлор і аміак у високих концентраціях, фосфорорганічні з'єднання та інш.

До другої групи відносяться речовини сповільненої дії з розвитком симптомів інтоксикації протягом декількох годин (динітрофенол, диметилсульфат, метилбромід, метилхлорид, оксихлорид фосфору, окис етилену, трихлористий фосфор, фосген, хлорид сірки, етиленхлорид, етиленфторид та інш.).

До третьої групи відносяться речовини повільної дії з розвитком симптомів інтоксикації в строк до двох тижнів (метали, диоксини та деякі інш.). Необхідно звернути увагу на той факт, що існує ціла низка речовин, при дії яких спостерігається прихований (латентний) період інтоксикації. В таких випадках після контакту з речовиною протягом певного проміжку часу, індивідуального для кожної з таких речовин, спостерігається період уявного благополуччя, після закінчення якого можливий розвиток тяжких форм гострого отруєння. При дії деяких речовин прихований період інтоксикації може складати від 2 до 6 ч.

Особливо слід мати на увазі можливість специфічного місцевого ураження шкіри та слизових оболонок очей, а також здатність всмоктуватися через непошкоджені шкірні покриви, що може призводити до розвитку симптомів гострої інтоксикації. Ступінь тяжкості таких уражень залежить від виду хімічної речовини, його кількості, що потрапила на шкірні покриви, часу дії і швидкості резорбції через шкіру[15,16].

Ліквідація наслідків різних катастроф нерідко пов'язана з порятунком і масовою евакуацією людей з вогнищ пожежі. Ця проблема, стає останнім часом все більш актуальною.

Однією з основних причин загибелі і ураження людей під час пожеж, крім теплового чинника, є дія на їх організм токсичних продуктів, що утворюються при горінні конструкційних і декоративно-обробних матеріалів.

Слід мати на увазі, що при горінні будь-яких органічних продуктів характерне утворення оксиду вуглецю, який є одним з основних чинників, що викликають гостре отруєння і загибель людей при пожежах .

Наряду із СО при горінні полімерних матеріалів виділяється ціаністий водень (HСN), значна кількість якого (до 500 мг/м3) утворюється з таких азотвмісних матеріалів, як поліуретан, полінітрили; матеріали на основі акрилнітрила, сечовини та капролактаму. Характерним продуктом горіння хлоровмісних полімерних матеріалів є також хлористий водень (НСl), концентрація якого може досягати 1500 мг/м3 і більш. Із інших сполук, що утворюються при горінні, виділяють оксиди азоту (близько 400 мг/м3), двоокис сірки (більше 200 мг/м3), акролеін (близько 80 мг/м3), фтористий водень (близько 900 мг/м3), бромистий водень (більше 3600 мг/м3) і аміак (більше 300 мг/м3), проте СО, НСN і НСl є провідними при токсикологічній оцінці продуктів.

Проведені дослідження дозволили рекомендувати як аварійні межі дії концентрації СО 1000 і 1500 мг/м3 на 20 і 5 хв відповідно, оскільки при ізольованій дії на організм людини оксиду вуглецю у вказаних концентраціях зміни функціональних показників і працездатності у обстежуваних осіб не перевищували 30-35 % і протягом 24 год поверталися до початкових значень.

Наряду із СО при горінні полімерних матеріалів виділяються також і інші токсичні речовини, найзначущими, серед яких є ціаністий і хлористий водень. Тому виникла необхідність встановлення АПВ цих речовин, присутність яких в газовій суміші може модифікувати дію оксиду вуглецю на організм людини.

На підставі проведених досліджень були встановлені аварійні межі дії продуктів горіння з урахуванням комбінованого ефекту (мг/м3):

- при 5-хвилинній експозиції - для СО - 750; для НСN - 9;

- при 20-хвилинній експозиції - для СО- 500; для НСN - 3,5;

- при 5 і 20-хвилинної експозиції - для НСL - 65.

Для прогнозування надзвичайних ситуацій (НС) хімічного характеру, уточнення фактичної обстановки та ухвалення рішення про використання медичних сил та засобів при її ліквідації необхідний ряд даних, від ступеня використання яких залежить точність прогнозу і розрахунків [17].

Оптимізація схвалюваних рішень з ліквідації медико-санітарних наслідків може бути досягнута у взаємодії з Цивільною обороною (ЦО) за допомогою інформаційно-обчислювальних систем, що містять банки даних з токсикологічних, санітарно-гігієнічних, хіміко-аналітичних, лікувально-профілактичних питань, з потенційно небезпечних об'єктів, нормативно-технічної та методичної документації [18,19,20].

В умовах екстенсивної урбанізації сьогодення, доцільно використовувати геоінформаційні системи, що дозволяють об’єднати та узагальнити дані щодо наявності та характеристики небезпечних об’єктів, як на локальному, регіональному, так і державному рівнях. Досить широко ГІС використовують в процедурі аналізу ризику на етапах оцінки експозиції (геокодування небезпечних хімічних об’єктів та джерел викидів, оцінки впливаючих концентрацій та розрахунку надходження) та характеристики ризику (визначення зон найвищих рівнів ризику проживання населення тощо) [21,22].

Враховуючи те, що геоінформаційна система є картографічною обчислювальною системою, яка створена для вирішення задач в області досліджень стосовно виникнення надзвичайних ситуацій хімічного характеру та охорони здоров’я проживаючого населення, охорони та регулювання параметрів навколишнього природного середовища, вона складається з підсистем збору, обробки, аналізу, збереження та видачі інформації у вигляді тематичних карт та інших зображень [23,24]. Після цього для розрахунку концентрацій небезпечних речовин при гострих впливах у випадках техногенних аварій був застосований математичний метод.

Враховуючі дані характеристики землекористування, метеорологічних спостережень та рельєфу, використана модель ISCST3 Aermod для точкових джерел, яка послуговується статистичним рівнянням Гауса для стаціонарних, піднятих над поверхнею землі, джерел. Для кожного джерела в кожну годину часу закладалася координатна система на поверхні землі в основі труби [25].

На територію дослідження в даній роботі була спроектована координатна сітка 500Х 500 м, у вузлах якої знаходяться рецепторні точки.

Рецепторна точка – точка впливу, у якій визначається вклад специфічного забруднювача (підприємства) та визначається вплив отриманої концентрації на населення, що знаходиться у даній точці.

В результаті агрегації вищеперерахованих параметрів були розраховані погодинні значення концентрацій, які сумуються з метою отримання усередненої 1-годинної, 24-годинної, місячної, річної (залежно від поставленого користувачем завдання) концентрації в кожній рецепторній точці від заданої групи джерел [26].


Погодинна концентрація обраховується за формулою :

, (1.1)

де:

Q – величина викиду забруднюючої речовини (маса на одиницю часу);

К – коефіцієнт шкали для переведення обрахованих концентрацій в бажані одиниці (по замовчуванню встановлені г/с для Q та мкг/м3 для концентрації);

V – вертикальний коефіцієнт;

D – коефіцієнт осідання;

σу, σz - стандартне відхилення поперечного та вертикального розподілу концентрацій (м);

Us – середня швидкість вітру (м/с) на висоті викиду.

Рівняння 1.1 містить вертикальний коефіцієнт (V), коефіцієнт осідання (D), параметри розподілу (σу, σz). Вертикальний коефіцієнт (V) відображає вплив підняття джерела над рівнем моря, підняття рецепторної точки, обмеженого перемішування у вертикальному перерізі та осідання під дією сил гравітації часток забруднюючої речовини (з діаметром більше 0.1 мкм).

Отримані в результаті виконання алгоритму моделі ISC-Aermod значення концентрацій, використовуються для оцінки ризику виникнення негативних ефектів для здоров’я населення в умовах виникнення НС від забруднення атмосферного повітря небезпечними хімічними об’єктами [27,28].

Існує велика кількість досліджень, що характеризують стан здоров’я населення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій хімічного характеру, але на жаль, вони не можуть вичерпно відповісти на ті питання, які стосуються кількісних характеристик впливу певного небезпечного об’єкту на населення, виміру збитків та прогнозуванню стану здоров’я, що проживає у потенційних зонах хімічних надзвичайних ситуацій [29].

Для цього ідеально підходить методологія оцінки ризику, яка впроваджена в багатьох розвинутих державах світу як інструмент прийняття управлінських рішень на локальному, регіональному, національному та міжнародному рівнях [30,31].

Згідно з вимогами, що пред’являються до процедури ОР, яка базується на даних моделювання, для кількісної оцінки впливу на здоров’я населення забруднюючих речовин атмосферного повітря необхідно використовувати осереднені значення забруднюючих речовин. Алгоритм визначення, цих концентрацій базується на [32].
  • космічному знімку території;
  • метеорологічних спостереженнях,
  • топографії,
  • характеристиці землекористування,
  • вмісті та токсичності хімічних речовин, які входять до складу емісій,
  • даних щодо характеристики населення (демографічних і щільності розподілу на одиницю території).

Завдяки збору та обробці цих даних був модифікований етап оцінки експозиції, який є невід’ємною складовою процедури аналізу ризику для здоров’я населення в будь-якому досліджуваному регіоні при виникненні НС.

Складність проведення таких робіт в Україні за наявністю великої кількості даних полягає в адаптуванні та препроцесінгу наявної метеорологічної, топографічної та демографічної інформації до формату баз даних, що сумісні з програмами розрахунку усереднених рівнів експозиції та створення самих баз даних для розрахунків, які в подальшому дозволять не тільки спрогнозувати НС, але й запобігти її виникнення.

В ході виконання роботи було розроблено модель оцінки якості довкілля (мал.1) та були створені інформаційно-аналітичні засади для прогнозування критичних ситуацій у м. Києві.



Малюнок 1 – Інформаційно-аналітична система небезпечних об’єктів м. Києва

На електронну карту м. Києва, використовуючи ГІС, було нанесено 6 небезпечних хімічних об’єктів м. Києва, а саме: 1 – філія „Завод Енергія” АЕК „Київенерго”, 2 – теплоелектроцентраль №6 АЕК „Київенерго”, 3 - теплоелектроцентраль №5 АЕК „Київенерго” (за межами міста), 4 – ЗАТ „Енергогенеруюча компанія „Укр-Кан-Пауер”, 5 – Дніпровська водопровідна станція, 6 – Деснянська водопровідна станція.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров‘я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами.

Критеріями вибору пріоритетних речовин є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумуляції та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та чисельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати [33].

При визначенні пріоритетних речовин доцільно враховувати, також закордонні переліки (Росія, США), що складались на основі вивчення компонентів забруднення повітряного середовища та характерних викидів різних хімічних галузей. Для деяких речовин, що входять до переліку небезпечних хімічних речовин, була створена таблиця референтних рівнів гострого впливу, що надходять інгаляційним шляхом ( табл.1).

Проведена робота є невід’ємною складовою етапу ідентифікації небезпеки, що дозволяє визначити перелік пріоритетних небезпечних хімічних сполук для будь-якого досліджуваного регіону або небезпечного хімічного об’єкту.

Для України важливо орієнтуватись на переліки загальнопоширених забруднюючих речовин атмосферного повітря, показників та інгредієнтів атмосферних опадів, позначених у Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року № 343 [34].

У контексті рішення задач оцінки експозиційних навантажень, обумовлених забрудненням атмосфери, враховуючи дані метеорологічних спостережень, топографії та характеристики землекористування, була адаптована програма ISСSТ3-Aеrmod для розрахунку осереднених 1-годинних концентрацій [35,36]. Розрахунки впливаючих концентрацій, як приклад для сірки діоксиду, сірководню, хлору та його сполук, аміаку проводилися для найгіршого сценарію, який можливий на досліджуваному небезпечному об’єкті. На основі розрахованих рівнів експозиції для речовин, що входять до переліку небезпечних хімічних сполук (як приклад, сірки діоксид, сірководень, хлор та його сполуки, аміаку), були встановлені характеристики ризику для гострого інгаляційного надходження хімічної речовини, обумовлені викидами небезпечних хімічних об’єктів, що дає змогу


Таблиця 1 - Референтні рівні гострого впливу хімічних речовин, що надходять інгаляційним шляхом

№ п\п

Речовини

САS
RfC, мг/м3
Органи та системи


А Азотна кислота

7697-37-2
1,3; 0,09
Органи дихання


Аміак
7664-41-7
3; 0,35
Органи дихання


Вуглецю оксид (окис вуглецю)

630-08-0
23
Органи дихання


Дихлоретан, 1,2
107-06-2
8,09; 0,8
Імунна система


Етилендіамін




2,5




Метилбромід (метил бромистий, бромметан)




0,2
Органи дихання, ЦНС


Метиловий спирт (метанол)

67-56-1
30
ЦНС


Сірчана кислота

7664-93-9
0,1
Органи дихання


Сірководень

7783-064
0,002
Органи дихання


Сірки діоксид (сірчистий ангідрид, сірчистий газ)
7446-09-5
0,66
Органи дихання


Формальдегід
50-00-0
0,048
Органи дихання, очі


Фосген




0,04
Органи дихання


Фтористоводнева кислота



0,25
Органи дихання


Хлор

7782-50-5
0,02
Органи дихання


Хлорпікрин



0,007
Органи дихання



спрогнозувати аварійну ситуацію, яка може виникнути при надзвичайній ситуації (Мал.1).

Подібні дослідження з впровадження оцінки ризику для здоров’я населення від гострого інгаляційного надходження хімічних речовин при визначенні потенційних зон надзвичайних ситуацій, дозволять корегувати гігієнічні регламенти, прийняті для комфортних умов, що додасть практичну значущість для проведення заходів, направлених на захист людини в надзвичайних ситуаціях.

ВИСНОВКИ

1. Доведено, що найбільш важливим інструментом для аналітичного визначення вмісту хімічних чинників є моніторинг якості атмосферного повітря. За сучасних умов джерелом даних можуть бути результати спеціально спрямованих спостережень та матеріали щодо стану забруднення атмосферного повітря, отримані державною системою спостережень Державної гідрометеорологічної служби, МНС України та Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

2. Встановлено, що прогнозування стану навколишнього середовища можливо лиш за наявності достатньої інформації про фактичний стан середовища (прямий зв’язок). Побудова прогнозування, з однієї сторони - йдеться про володіння інформацією щодо закономірності змін стану природного середовища в умовах техногенних аварій та наявністю схеми і можливостей числового розрахунку, з іншої – спрямованість прогнозування, яка значною мірою повинна визначити структуру і склад мережі спостереження (зворотний зв’язок).

3. Розроблено модель оцінки якості довкілля, інформаційно-аналітична система небезпечних об’єктів та були створені інформаційно-аналітичні засади для прогнозування критичних ситуацій на прикладі м. Києва.

4. Показано, що в Україні відсутня нормативно-правова база щодо організації та проведення санітарно - гігієнічних заходів у критичних випадках забруднення довкілля хімічними речовинами. Єдиним інструментом регулювання хімічного забруднення атмосферного повітря є гігієнічні нормативи: гранично - допустимі концентрації (ГДК), орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), гранично допустимі викиди (ГДВ), які не завжди гарантують повну безпеку чи збереження здоров’я всіх груп населення в умовах антропогенних аварій та стихійних лих. Тому наукове обґрунтування принципів і методичних підходів до встановлення в повітрі максимально допустимих концентрацій небезпечних хімічних речовин, які можуть істотно перевищувати гранично допустимі значення буде доцільним.

5. Встановлено, що подібні дослідження з впровадження оцінки ризику для здоров’я населення від інгаляційного надходження хімічних речовин при визначенні потенційних зон надзвичайних ситуацій дозволять корегувати гігієнічні регламенти, прийняті для комфортних умов, що додасть практичну значущість для проведення заходів, направлених на захист людини в надзвичайних ситуаціях.

6. Науково обґрунтовано, що одним з найсучасніших аспектів застосування оцінки ризику для здоров’я населення при розробці принципів і методичних підходів до визначення небезпечних рівнів впливу шкідливих речовин, є ризик-орієнтований підхід, який дозволяє зв’язати негативний чинник середовища із станом здоров’я населення в умовах техногенних аварій. Що важливо, при складанні цього звіту використовувалися міжнародні електронні банки даних по пріоритетних хімічних речовинах та референтні рівні гострого впливу хімічних забрудників, що надходять інгаляційним шляхом та можуть викидатися в атмосферне повітря у випадках техногенних аварій.

Матеріали роботи використані під час підготовки методичних документів для фахівців санітарно-епідеміологічної служби та науковців.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


  1. Методические рекомендации по разработке максимально допустимых концентраций опасных химических веществ / Л.А. Тиунов, В.В. Кустов, А.В. Седов и др. – М.-Л., 1986. – 14 с.
  2. Ильина С.Л., Семкина Г.А., Морозов И.С. Фармакологическая коррекция функционального состояния и работоспособности персонала аварийно – спасательных формирований: Методические рекомендации. – М.: ВЦМК «Защита», 2000.- 24с.
  3. Владимиров В.А., Лукьянченков А.Г. Химические аварии: реальность и тенденции // Химия в России. –1998. –№ 4. –С. 9-13.
  4. Лозанская И.Н., Орлов Д.С., Садовникова Л.К. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении. – М.: Высшая школа, 1998. – 287 с.
  5. Guidelines for Ecological Risk Assessment / U.S. Environmental Protection Agency. – Washington, 1998. – 114 p.
  6. Ревич Б. А., Авалиани С. Л., Тихонова Г. И. Основы оценки воздействия загрязненной окружающей среды на здоровье человека. - М.: Акрополь, ЦЕПР, 2004. – 268 с.
  7. Бегун В.В., Науменко І.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – К., 2004 – 328 с.
  8. Dosne R. Nuage toxique dans la vallee // Face risqué. 1997.– N 336.– P. 50-58.
  9. Gabler W. Die Richtlinie 89/ 686 / EWG ( PSA – Richtlinie) und ihre Umsetzung in deutsches Recht // Brandschutz. - 1998.– Bd 52, H.1.– S.34–36.
  10. Система контролю стану і забруднення природного середовища в Україні і в різних країнах. //Экологическая и техногенная безопасность: Сб. научных трудов. / Под ред. А.И.Федоренко, И.В.Зозули. – Х.: ХИСП, 2000. –C. 8 – 11.
  11. Жиляев Е.Г., Гончаров С.Ф., Янушевский А.К. Прогностическая оценка медицинских последствий химически опасных аварий // Медицина катастроф.– 1993. – № 2 (4). – С.33 – 41.
  12. Воронцов И.В., Простакишин Г.П. Медико-санитарные последствия химических аварий и их ликвидация // Безопасность России. Медицина катастроф и реабилитация.– М.: МГФ «Знание», 1999.– С. 395-418.
  13. Турос О.І., Петросян А.А., Мазко Л.В. Використання методології ризику при оцінці впливу мілкодисперсного пилу на стан здоров’я населення // Перший Всеукраїнський з’їзд екологів.: Тези доповідей. – Вінниця: УНІВЕРСУМ 2006. – С. 244 – 245.
  14. Human Health Risk Assessment Protocol for Hazardous Waste Combustion Facilities / U.S. Environmental Protection Agency. – Washington: Multimedia Planning and Permitting Division Office of Solid Waste Centre for Combustion Science and Engineering, 2005. – Р. 42 - 53.
  15. Policy for Risk Characterization / Environmental Protection Agency. – Washington, 1995. – 41 р.
  16. Надання медичної допомоги на догоспитальному етапі ураженим при масовому інгаляційному отруєнні невідомою речовиною: Допомога для лікарів / І.В.Воронцов, Л.І..Івашина, Г.А.Газієв та ін. / ВЦМК «Защита».– 40 с.– (Додаток до журн. «Медицина катастроф», № 7; 2001).– С. 5-10, 14-18.
  17. Хенли Є.Дж., Кумамото Х. Надежность технических систем и оценка риска. - Перевод с англ. - М.: “Машиностроение”, 1984 - 356 с.
  18. Предупреждение крупных аварий: Практическое руководство. Вклад МОТ в международную программу по безопасности в химической промышленности, разработанную при участии ЮНЕП, МОТ и ВОЗ. - Пер с англ. / Под. ред. проф. Петросянца Э.В. - Женева: МОТ, 1992. - 256 с.
  19. Використання оцінки ризику для здоров’я населення в пілотному проекті Американської агенції з охорони довкілля щодо впровадження методології оцінки ризику в Україні / А.М.Сердюк., О.І Турос., А.А. Петросян др. // Гігієна населених місць: 3б. наук. праць. – К., 2006. – Вип.48. – С.39 – 43.
  20. Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки : постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 // Офіційний Вісник України. – 2002. – 2 липня. - № 29. – С. 23.
  21. Roddan K. BS – 4275 new standards in new environments // Petrol. Rev. 1998.–Vol. 52, N 615.– P.27.
  22. Гончаров С.Ф., Лобанов Г.П., Сахно И.И. Основы организации ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций // Медицина катастроф. - 1999. - № 1 (25 ). - С.10 -14.
  23. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації / МОЗ : наказ № 184 від 13.04.2007 р. – К., 2007. – 28 с.
  24. Тимченко О.І. Загрози для здоров’я населення від впливу антропогенних чинників та можливості їх попередження. – Київ.: IГМЕ АМНУ, 2005 - 265 с.
  25. Guidelines: Health risk assessment and valuation of human health / Environmental Protection Agency. - Washington: 2001. – 32 р.
  26. Мониторинг качества атмосферного воздуха для оценки воздействия на здоровье человека / ВОЗ. – Копенгаген: ВОЗ, 2001.- 294с.
  27. User’s guide for the industrial source complex (ISC3) dispersion models.-North Carolina: Environmental Protection Agency, 2000. Vol. II: Description of model algorithms. – 2000. – 128 p.
  28. Визначення експозиції при здійсненні оцінки ризику для здоров’я населення / О.М. Картавцев, О.І. Турос, А.А. Петросян та інш. //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (другі марзеєвські читання): Збірка тез доповідей науково-практичної конференції. - Вип.№6. - Київ, 2006.– С.7-8.
  29. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г.Г.Онищенко, С.М.Новиков, Ю.А.Рахманин и др. / Под ред. Ю.А. Рахманина, Г.Г.Онищенко. – М., 2002. – 408 с.
  30. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Ю.А.Рахманин, С.М.Новиков, Т.А.Шашина и др.- М.: Федеральный центр госсанэпиднадзора Минздрава России, 2004. -143 с.
  31. Румянцев Г.И., Новиков С.М. Проблемы прогнозирования токсичности и риска воздействия химических веществ на здоровье населения // Гигиена и санитария. - 1997. - № 6. С. 13 – 18.
  32. Визначення потенційних зон надзвичайних ситуацій для управління безпекою життєдіяльності населення / А. М. Сердюк, О. І. Турос, О. М. Картавцев, А. А. Петросян, В. В. Бичков, О. В. Вознюк // Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, як засіб регулювання безпеки регіону (держави): наук.-метод. семінар. – К., 2007. – С. 56 - 59.
  33. Деклараційний патент на корисну модель (51) А61В 10/00. Спосіб визначення осереднених концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі / О. І. Турос, А. А. Петросян, О. М. Картавцев, О. В. Вознюк, Л. І. Михіна, Є. А. Мельник; заявник і власник ДУ «ІГМЕ ім. О. М. Марзєєва АМНУ». - № 33659 (11); заявл. 21.01.2008; опубл. 10.07.2008, Бюл. №13 – 12 с.
  34. Турос О. І. Аналіз ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами м. Запоріжжя / О. І. Турос // Медичні перспективи. – 2008. – Т. ХІІІ, №1. – С. 93 - 97.
  35. Ідентифікація небезпеки від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами: інформаційний лист / О. І. Турос, А. А. Петросян, О. М. Картавцев, та ін. – Київ, 2007. – 8 с. (Інформ. лист №211 / ДУ «ІГМЕ ім. О. М. Марзеєва АМН України»).
  36. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування об’єктів підвищеної небезпеки / Держнаглядохоронпраці. - Київ.: Основа, 2003. - 191 с.