Енергозбереження

Вид материалаРеферат
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Миколюк О. А. Сучасний стан та перспективи розвитку енергоспоживання та енергозбереження в Україні / О. А. Миколюк // Вісник Хмельницького національного університету. Т. 3. Економічні науки. – 2008 – № 4. – С. 82 –- 5. – Хмельницький, 2008. – 230с.


За останні роки для України питання підвищення ефективності енергоспоживання, реалізації політики енергозбереження, створення й удосконалення енергоринку та підвищення ефективності функціонування енергетики в цілому набули особливої актуальності. На відміну від країн Заходу, де енергозбереження є елементом економічної та екологічної доцільності, для України це питання виживання, оскільки досі не вирішені аспекти збалансованого платоспроможного споживання - як внутрішнього, так і по імпорту -паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Для економіки сучасної України характерна вкрай низька ефективність використання енергетичних ресурсів. Сьогодні національна енергетика характеризується нарощуванням використання традиційних енергоресурсів, недостатньою модернізацією існуючого енергоустаткування, відсутністю загальної практики впровадження енергозберігаючих технологій. Така ситуація потребує комплексного підходу до вирішення проблеми, використання усіх можливих шляхів для формування збалансованого енергоспоживання та енергозбереження.

Особливої актуальності набуває енергетична проблема у зв'язку з переходом світової спільноти до принципів стійкого розвитку. У концепції стійкого розвитку сучасної світової спільноти, сформульованій на конференції ООН у 1992 році в Ріо-де-Жанейро, приділено суттєву увагу питанням енергозбереження на шляху подальшого розвитку цивілізації.

В статті розглянуто питання підвищення ефективності енергоспоживання, реалізації політики енергозбереження, створення й удосконалення енергоринку та підвищення ефективності функціонування енергетики. Запропоновано розглядати енергозбереження та ефективність енергоспоживання як найважливіший додатковий енергоресурс України, не менш вагомий аніж нафта і газ.

Основний висновок проведеного дослідження полягає в тому, що сучасна цивілізація не може розвиватись традиційним шляхом, який характеризується нераціональним використанням природних ресурсів, особливо паливно-енергетичних, і прогресуючою негативною дією сучасних енергетичних технологій на навколишнє середовище, слід також враховувати мотиваційний аспект розв'язання даної проблеми. Усвідомлення та розуміння стимулюючих факторів, спрямованість людства на вирішення проблем соціально-економічного характеру дасть можливість енергоощадного енергоспоживання, що забезпечить енергоефективність економіки.

Відмінності методик вибору та оцінки економічної привабливості новітніх енергозберігаючих технологій в транспортному господарстві малих промислових та торгівельних підприємств / С. О. Михальчик, Т. В. Михальчик // Вісник Хмельницького національного університету. Т. 3. Економічні науки. – 2008. – № 4. – С. 34-38. – Хмельницький, 2008. – 230с.


Витрати на транспортування складають різну частку в сукупних витратах підприємств різної форми власності та різних видів діяльності. Сучасний стан цін на паливо загострює освітлену проблематику. Від хвилі підвищення цін на паливо в травні 2008 року, в першу чергу, постраждали комерційні перевізники. Це зумовлено більш стрімким зростанням цін на дизельне паливо порівняно з цінами на бензин загальновживаних сортів.

Ця сукупність факторів піднесла на новий рівень питання використання альтернативних джерел палива. Внаслідок того, що запровадження цих технологій досить коштовне, прийняти вірне рішення стає дедалі важче. Щоб виробити тверезу, виважену та економічно обгрунтовану позицію щодо цього питання, необхідно систематизувати і співставити існуючі задачі та можливі шляхи їх розв'язання.

Проблеми вибору та запровадження енергозберігаючих технологій як безпосередньо в процесі виробництва, так і в обслуговуючому господарстві все частіше виходять на перший план з кожною хвилею подорожчання енергоносіїв. Ця тема активно вивчається науковцями всього світу ні тільки на рівні суто теоретичних наробок і лабораторних зразків, а вже багатьма автомобілебудівними концернами доведена до промислових та дрібносерійних зразків, що можливо придбати сьогодні на ринку.

Всі ці проекти відрізняються за вартістю, призначенням, рівнем отриманої економії та екологічності. Проведена їх систематизація відповідно до призначення, витратності та технологічних особливостей реалізації:
  • модернізація традиційних технологій двигунів внутрішнього згоряння.
  1. Технології безпосереднього впорскування палива в камеру згоряння бензинових та дизельни двигунів.
  2. Технології нагнітання.
  3. Технології відключення циліндрів при недостатньому рівні навантаження.
  4. Система регулювання фаз газорозподілу.
  5. Вдосконалення стартер-генераторних технологій.
  6. Застосування циклу Аткінсона.
  7. Двигуни з змінним ступенем стискання.
  • використання альтернативних типів палива. Для роботи двигунів внутрішнього згоряння традиційно використовується рідке паливо – продукт переробки нафти. Однак існує ціла низка можливостей використання альтернативних типів палива:
    1. Біопаливо. Зазвичай під цим терміном розуміють широкий спектр продуктів. Наприклад двигуни, що працюють на дизельному пальному, можуть використовувати без суттєвих модернізацій рослинне масло з відходів кондитерського виробництва, технічне рослинне масло (рапс, кукурудза), перероблені за допомогою біореакторів відходи тваринництва(кров, жирові тканини, некондиційне м'ясо). Що стосується бензинових двигунів, то тут більш розповсюджений тип біопалива так зване паливо Е85 - суміш 85% біоетанола (спирт) та 15% традиційного бензина. Вимоги до таких систем набагато вищі, тому що стійкість резинотехнічних виробів до біоетанолу досить низька.
    2. Водень. Водень можна використовувати як у традиційних двигунах внутрішнього згоряння, так і для отримання електрики за допомогою технології так званих паливних клітин (Fruell Cells).
    3. Газоподібне паливо - стиснений природний газ (CNG) та зкраплений нафтовий газ (LPG). На сьогодні даний спосіб зниження витрат на паливо є найбільш поширеним та ефективним. Різниця в вартості одного літра бензину АИ-95 та зкрапленого нафтового газу складає 2 рази, а 1 куб стисненого природного газe коштує втричі менше.
    4. Електромобілі різних видів.
    5. Електромобілі на водневих паливних елементах.
    6. Традиційні гібридні авто.
    7. Так звані підключаємі до розетки гібриди.

Щоб проаналізувати можливі шляхи, переваги та недоліки вищезазначених технологій з огляду на специфіку галузі, необхідно зробити деякі узагальнення і розподілити весь спектр інновацій за 3-а групами: наявні в реалізації, ті, що впроваджуються і перспективні розробки. До першої групи слід віднести технології безпосереднього впорску палива, нагнітачі, системи зміни фаз газорозподілу, двигуни з циклом Міллера, традиційні електромобілі та традиційні гібриди, біопаливо та газоподібне паливо, системи відключення частини циліндрів. До другої групи слід віднести технології. В третю групу (перспективні розробки) попадають технології двигунів з мінною ступінню стискання, водня як типу палива для традиційнх двигунів внутрішнього згоряння.