Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
| Вид материала | Автореферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 632.89kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 453.73kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 492.02kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.46kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 325.21kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 357.34kb.
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ШЕСТОПАЛ СЕРГІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ
УДК 340.12
НЕОТОМІСТСЬКИй НАПРЯМОК У ФРАНЦУЗЬКІй
ФІЛОСОФІЇ ПРАВА: КОНЦЕПЦІЯ ЖАКА МАРІТЕНА
Спеціальність 12.00.12 - філософія права
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Харків – 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі логіки Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор Титов Володимир Данилович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри логіки.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Гуренко-Вайцман Марина Миколаївна, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, завідувач кафедри теорії та історії держави і права;
кандидат юридичних наук, доцент Рабінович Сергій Петрович, Львівський державний університет внутрішніх справ, старший науковий співробітник відділу організації наукової роботи.
Захист відбудеться 12 березня 2009 р. о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 610024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.
Автореферат розісланий 7 лютого 2009 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Л. Яроцький
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Історичний курс України на входження в Європейське співтовариство передбачає вирішення складного комплексу фундаментальних політичних, правових, економічних, соціальних і культурних завдань. Важливе місце в цьому комплексі займає вивчення різноманітного філософсько-правового контексту, без урахування якого неможливо скласти адекватне уявлення про глибинні плини, еволюцію та перспективи сучасної правової думки об’єднаної Європи. Природно, що прилучення до цього контексту буде досить довгим і важким процесом, і здійснювати його доводиться по окремих секторах і сегментах. Одним з таких секторів теоретичного дослідження є ознайомлення з філософією права сучасної Франції, і зокрема, з її важливим сегментом - із французькою католицькою філософією права.
Філософія права взагалі нерозривно пов’язана із соціальною філософією (саме так її трактує Міжнародна асоціація філософії права та соціальної філософії). Не є виключенням і її католицька галузь. Всупереч устояному у нас погляду на католицьку філософію права як на ортодоксальне слідування доктрині Томаса Аквінського, постановам Соборів і папським енциклікам, вона перебуває в постійному розвитку в пошуках відповідей на актуальні проблеми людства - взаємодії особистості, суспільства і держави, війни і миру, захисту прав людини, збереження навколишнього середовища і т.ін. Більше того, характерною рисою цієї філософії є та обставина, що в ХХ столітті та у наші дні вона розвивається переважно світськими мислителями, а не духовними особами, які в силу свого положення професорів або дослідників в католицьких університетах і наукових центрах звертаються до філософії права.
При розгляді французької католицької версії філософії права варто враховувати як її вкорінення в національній філософській традиції, що сходить до Абеляра, Альберта Великого, Томаса Аквінського, Бодена, Декарта, Паскаля, Мальбранша, Монтеск’є, Вольтера, Мен де Бірана, де Местра, Кузена, Ренув’є, так і всесвітнє значення теоретичних досягнень її найбільших представників у ХХ столітті – Ж. Марітена, Е. Жільсона, Е. Муньє, Г. Марселя та ін. Однак, до теперішнього часу як ця традиція, так і творчий внесок її сучасних представників у філософсько-правовій літературі пострадянських країн ще не були досліджені. Тим часом, багато філософських положень цих французьких мислителів, особливо Ж. Марітена, стали відправними пунктами для розробки фундаментальних правових документів всесвітнього та загальноєвропейського значення, і опосередкованим чином через ратифіковані міжнародні угоди лягли в основу прийнятих після Другої світової війни та у новітній час конституцій демократичних держав, у тому числі й України.
Тому, на погляд дисертанта, зазначені обставини обумовлюють актуальність теми пропонованої роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконувалося в рамках Державної цільової комплексної програми «Розвиток прав людини як головна частина розвитку демократичних процесів у правовій соціальній державі України» (державна реєстрація № 0186.0. 070866) та Державної цільової комплексної програми «Загальнотеоретичні проблеми правотворчості і правозастосування в умовах формування правової держави» на 2006-2010 роки» (державна реєстрація № 0106U002283), що виконується кафедрою логіки Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є встановлення внеску Ж. Марітена у зміст сучасної католицької філософсько-правової доктрини, визначення ступеня його впливу на світову філософсько-правову думку та практичну діяльність католицької церкви, авторитетних міжнародних організацій і об’єднань (ООН, ЮНЕСКО, Європейський Союз), а також окреслення діапазону можливостей взаємодії католицької та світської філософії права.
Для досягнення цієї комплексної мети були поставлені наступні завдання:
- дослідити взаємозв’язок конфесіональних та світських вчень у сучасній філософії права;
- окреслити ідейний контекст формування французької філософії права в ХХ – на порозі XXI століття;
- конкретизувати причини та обставини ідейної реставрації томізму в католицькій філософії права;
- реконструювати базову томістську філософсько-правову доктрину;
- встановити зміст і специфіку французької католицької філософії права в її національному та світовому контексті;
- показати можливі траєкторії взаємодії католицької і світської філософії права в Україні.
Об’єктом дослідження є філософсько-правова доктрина католицизму.
Предметом дослідження є філософсько-правова концепція Жака Марітена – одного з провідних французьких католицьких мислителів ХХ століття.
Методи дослідження обумовлені його цілями, завданнями, об’єктом і предметом. При вивченні французької католицької філософії права використовувався комплекс історичних методів (описовий, хронологічний, генетичний – стосовно обставин виникнення католицької філософії права та відновлення томістичної доктрини; біографічний – при висвітленні життєвого шляху Аквіната і Марітена; порівняльно-історичний та історико-правовий – при аналізі концепції Марітена; логічні методи класифікації, визначення, обґрунтування – при аналізі джерельної бази дослідження та ключових філософсько-правових категорій, прийнятих у неотомістській доктрині; синтезу – в ході здійснення висновків, теоретико-правовий і порівняльно-правовий методи – при зіставленні трактування прав людини у неотомістській та радянській теорії права.
При аналізі творів католицьких філософів дисертант дотримувався принципів історизму, об’єктивності й толерантності, свідомо усуваючись від будь-яких ідеологічних оцінок цих праць. Методологічним фундаментом даного дослідження послужила концепція наступності ментальних структур у процесі розвитку західноєвропейської філософсько-правової культури двох історичних епох – середньовіччя та сучасності. При цьому для виявлення відповідних контекстів генезису ідей і проблем даного періоду були використані деякі методики герменевтики: при роботі над оригінальними філософськими творами застосовувався текстологічний аналіз, уточнювалися смисли ключових схоластичних термінів, здійснювалася реконструкція розвитку середньовічних етико-правових теорій і понять. Крім того, вагоме значення мала методологія міждисциплінарного дослідження, що припускає залучення матеріалів та узагальнень різних гуманітарних наук, сполучення світоглядних дискурсів і теоретичних висновків істориків права та істориків філософії, висловлювань богословів, що відкриває широку перспективу для подальшого формування цілісного образу європейської філософсько-правової культури в її внутрішній духовній динаміці та соціально-історичній мінливості. Подібний підхід дозволяє розглянути конкретну специфіку феноменів розуміння прав і свобод, відносин людини до держави та суспільства, що визначають самосвідомість і правові установки сучасного європейського індивіда.
Джерельною базою даної дисертації є постанови Ватиканських соборів, папські енцикліки, роботи католицьких філософів, вітчизняних і закордонних дослідників, що вивчали відповідні аспекти філософії права.
Наукова новизна отриманих результатів полягає насамперед у тім, що дана робота є першим в Україні дисертаційним дослідженням неотомістського напрямку у французькій філософії права на прикладі концепції видатного католицького вченого Жака Марітена про природне право та закон.
В ході роботи над дисертацією отримані та обґрунтовані наступні наукові результати:
- вперше запропоновані методологічні критерії світського аналізу філософсько-правових концепцій релігійних мислителів, а саме: критерії репрезентативності, світоглядного плюралізму; авторитетності, гуманізму; релевантності досліджуваних джерел предмету, цілям і завданням філософії права;
- на підставі аналізу енцикліки Aeterni Patris показана її роль у реставрації та поширенні філософії Фоми Аквінського, що стимулювала філософсько-правові дослідження Ж. Марітена;
- встановлений ідейний контекст формування та розвитку французької католицької філософії права в ХХ столітті, показано, що єдиним представником її неотомістської течії був Марітен;
- на основі «Суми теології» проаналізована базова томістська модель філософії права, в узгодженні або у конфронтації з якою створювалися відповідні концепції всіх мислителів XIV-XIX сторіч, а у ХХ сторіччі – найкрупнішого представника французької католицької філософії Ж. Марітена;
- аргументовано, що Марітен був першим в історії ХХ сторіччя мислителем, що поєднав філософсько-антропологічну теорію (персоналізм) з практичною участю в розробці Декларації прав людини, скеровану проти тоталітаристичних зазіхань на ці права;
- на підставі аналізу творів Марітена показаний його внесок у формування сучасної концепції громадянського суспільства, прав людини, осмислення їхнього співвідношення з правами суспільства, держави, нації;
- простежена еволюція філософсько-правової проблематики в теорії та методології сучасного католицизму до феноменології, герменевтики та постмодерністського дискурсу, внаслідок якої неотомізм у його чистому вигляді перестав бути магістральним напрямком католицької філософсько-правової думки;
- встановлено ідейне спадкоємство між поглядами Ж. Марітена та Президента Франції Н. Саркозі на взаємодію держави і церкви, а також державною політикою уряду Франції, здійснюваною в наші дні і націленою на посилення цієї взаємодії;
- ґрунтуючись на теоретичних положеннях Марітена, показано можливі сфери взаємодії релігійно-конфесіональної й світської філософії права в Україні в сфері зміцнення зв’язків між державою й церквами, толерантності міжконфесійних відносин, оптимізації законодавства в умовах світської моделі держави, типової для сучасних розвинених демократій.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані: а) у наукових дослідженнях при вивченні взаємодії релігійно-конфесіональних і світських версій філософії права; б) у конституційно-правотворчій сфері при вдосконалюванні розділів конституції та нормативних актів, що регулюють захист прав людини, зокрема, свободу совісті, взаємодії церкви і держави, діяльність релігійних організацій, установлення міжконфесійної толерантності та діалогу; в) у педагогічній роботі при підготовці навчальних курсів і посібників з філософії права, теорії права і держави, історії політичних і правових вчень, історії держави і права, релігієзнавства для студентів юридичного профілю.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на засіданнях і розширених засіданнях кафедри логіки Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, на наукових конференціях «Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі» (Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2005 р.), «Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України» (НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, Харків, 2007 р.), «Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку» (НДІ державного будівництва та міського самоврядування АПрН України, Харків, 2007 р.), «Сучасні проблеми юридичної науки» (НЮАУ ім. Я. Мудрого, Харків, 2008). Роботу обговорено й рекомендовано до захисту на розширеному засіданні кафедри логіки Національної юридичної академій України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, висновки та пропозиції викладені в трьох статтях, опублікованих у періодичних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а також у надрукованих тезах чотирьох виступів на наукових конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків і списку використаної літератури (216 найменувань). Загальний обсяг роботи – 206 сторінок, з яких основного тексту – 187 сторінок.