Geum.ru

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Список опублікованих праць за темою дисертації
Ключевые слова
Подобный материал:
1   2   3
При аналізі соціально-історичного та ідейного контексту виникнення католицької філософії права варто враховувати, що вона розвилася з апологетики перших отців церкви, яка в епоху Середньовіччя трансформувалася у доктрину Томаса Аквінського. На тлі послаблення позицій католицької церкви в інтелектуальній сфері XIX століття папською курією було ухвалене рішення використати теоретичний потенціал філософії Аквіната. Завдяки масовому поширенню й пропаганді його творів у перекладах на новоєвропейські мови в ХХ столітті з’явилася плеяда визначних мислителів-неотомістів, які зуміли розвинути погляди середньовічного «ангельського доктора» стосовно до сучасної ситуації.
  • Історія формування філософії права почалася з розмежування природного й позитивного права, суперечлива єдність яких представляє структуру правової реальності. Аквінат першим спробував теоретично синтезувати ці обидві галузі права. Згідно йому, закон має функції певного правила і міри людських дій, які повинні бути згідними з Божественною метою, розумністю, справедливістю та чеснотою. Людина повинна прагнути до виконання законів по своїй свободній волі.
  • В «Сумі теології» розрізнюються Божественний або вічний закон, природний закон, людський закон. Вічний закон є загальний закон світового порядку, що виражає божественний розум, абсолютне правило й принцип, що керує загальним зв’язком явищ у світобудові та їхнім цілеспрямованим розвитком. Він є джерелом всіх інших законів, які мають частковий характер. У своїй повноті вічний або Божественний закон прихований від людини і відомий їй тільки через Одкровення в Старому та Новому Завітах, які Аквінат називає відповідно Старим і Новим Законом. Більше відкритий і доступний людському розуму природний закон. Зміст природного закону для людини як особливої істоти, обдарованої Богом душею й розумом, полягає в тому, що оскільки вона по самій своїй природі наділена здатністю розрізняти добро й зло, вона є схильною до вчинків свободної волі, спрямованої на здійснення блага як мети.
  • Людський закон у трактуванні св. Томаса і його послідовників – це позитивний закон, що містить примусову санкцію. Людськими законами в справжньому змісті є тільки ті людські встановлення, які відповідають природному закону, інакше це будуть не закони, а лише перекручення й відхилення від природного закону. Справедливість людського закону визначається його метою – загальним благом людей. Людський закон повинен мати якість загальності, гарантуючи рівність усіх перед законом. Він повинен бути встановлений належною інстанцією в межах її правочинності, а потім обов’язково бути оприлюдненим. Тільки наявність всіх цих ознак робить певне встановлення позитивним законом. У випадку ж відсутності хоча б однієї з них ми маємо несправедливі закони, які Аквінат взагалі не вважає власне законами, і які, на його думку, не є обов’язковими для людей.
  • За Аквінатом, є два види несправедливих законів. До першого виду відносяться закони, у яких немає якихось обов’язкових ознак закону. Хоча такі закони й несправедливі, і громадяни не зобов’язані їх виконувати, але можуть їх виконувати заради збереження миру і традиції слухняності законам. До другого виду несправедливих законів належать ті, що суперечать природному й божественному законам. Такі закони громадяни не тільки не зобов’язані виконувати, але й зобов’язані не виконувати.
  • Аквінат створив унікальну модель релігійної філософії права, що вплинула на всі наступні європейські концепції природного права, а також, непрямим чином, стимулювала пошуки контраргументів, використаних згодом юридичними позитивістами. Але, безумовно, найбільший вплив вона зробила на неотомістів ХХ століття, зокрема, на представників французького неотомізму.
  • Відроджуючи теоретичну спадщину Аквіната, Марітен творчо переробляє її, пристосовуючи до аналізу сучасної ситуації у світі. Згідно нього, процес відділення громадянського, або політичного суспільства від духовного царства Церкви був розвитком євангельського поділу того, що належить Кесареві та Богові. Метою і результатом цього процесу було те, що громадянське суспільство стало ґрунтуватися на загальному добрі «світського» порядку, у якому різні за духовними орієнтаціями громадяни мають рівні права і беруть рівну участь.
  • Марітен вже в 1940-х роках виступав з позицій постмодернізму. Він одним з перших показав, що заявлений у Новий час проект побудови «земного граду» на підставі чистого розуму, відділеного від релігії та від Євангелія, зазнав невдачі. Тому Марітен уважає, що якщо демократія вступить у наступну історичну стадію «з достатньою розумністю й життєвістю», вона не буде ігнорувати релігію, як це робила буржуазна демократія в минулому. При цьому, у свою чергу, для католицького філософа цілком припустимо, що ця оновлена, «персоналістична» демократія буде плюралістичною, тобто насамперед терпимою до мультиконфесійності та різнодумства.
  • Держава, політичне суспільство і церква можуть співпрацювати в освітній, культурній і соціальній сферах. Але у їхній співпраці необхідно дотримуватися балансу інтересів віруючих і невіруючих, збереження світського характеру держави без штучного насадження релігії. Одночасно слід зважати і на те, що в історичній ситуації ХХ століття всі християнські церкви приєдналися до боротьби проти тоталітаризму і за права людини.
  • Для розбудови сучасної української держави є особливо актуальними і важливими положення Марітена про первинність прав людської особистості та політичного суспільства у державотворенні, пріоритет держави у створенні політичної нації і стримуванні політичного екстремізму, про створення політичним суспільством системи ефективного контролю над владою.


    СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

    1. Шестопал С. С. Право і закон у філософсько-правових поглядах Фоми Аквінського / С. С. Шестопал // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. — Харків : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2007. – Вип. 86. – С.194-199.
    2. Шестопал С. С. Соотношение естественного закона и естественного права в трактовке Жака Маритена / С. С. Шестопал // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ: Наук.-теорет. журн. – Луганськ : Луган. держ. ун-т внутр. справ, 2007. – Вип. 3. – C.24-31.
    3. Шестопал С. С. Філософсько-правові погляди Жака Марітена / С. С. Шестопал // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ / Відп. ред. А. Т. Комозюк. – Х. : ХНУВС, 2007. – Вип. 37. – С. 422-430.
    4. Шестопал С. С. Релігійно-філософське вчення про право і закон Фоми Аквінського / С. С. Шестопал // «Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі»: матеріали міжнародного науково-практичного семінару (м. Київ, 23-24 вересня 2005 р.). – К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 314 – 320.
    5. Шестопал С. С. Демократические идеи глобализации в философии права Жака Маритена / С. С. Шестопал // «Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України»: Збірник тез (за матеріалами ХІХ Харківських політологічних читань). – Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та міського самоврядування АПрН України, 2007. – С. 238 – 240.
    6. Шестопал С. С. Взаимодействие государства и церкви в современной Франции / С. С. Шестопал // «Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку»: матеріали міжнар. наук. конф., м. Харків, 12 жовт. 2007 р. – Х. : Право, 2007. – C. 194-195.
    7. Шестопал С. С. Влияние религиозных конфессий на философию права / С. С. Шестопал // Сучасні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повідомл. всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2008. – C. 99-102.


    АНОТАЦІЯ


    шестопал С.С. Неотомістський напрямок у французькій філософії права: концепція Жака Марітена. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2009.

    Дана робота є першим у вітчизняній науці монографічним дослідженням неотомістського напрямку у французькій філософії права, представленого концепцією Жака Марітена. Досліджено роль конфесіональних версій у сучасній філософії права та сформульовані методологічні критерії світського аналізу філософсько-правових концепцій релігійних мислителів.

    Автором показано ідейний контекст формування французької філософії права на прикінці ХІХ – початку ХХ століть. На основі філософсько-правового аналізу енцикліки Aeterni Patris показана її роль у реставрації й поширенні філософії Фоми Аквінського в сучасній філософії в цілому та у філософії права зокрема. На матеріалі «Суми теології» проаналізована базова томістська модель філософії права, на основі якої розгорталася концепція Ж. Марітена.

    Проаналізовано твори найкрупнішого представника французької католицької філософії Жака Марітена та показаний його внесок у формування сучасної концепції прав людини. Простежена еволюція філософсько-правової проблематики в теорії та методології сучасного католицизму до феноменології, герменевтики та постмодерністського дискурсу, внаслідок якої неотомізм у його чистому вигляді перестав бути магістральним напрямком католицької філософсько-правової думки. Визначено зміст і специфіку французької католицької філософії права в її національному й світовому контексті. Встановлено ідейну наступність між поглядами Ж. Маритена й Президента Франції Н. Саркозі на взаємодію держави і церкви та державною політикою уряду Франції, здійснюваною в наші дні. Показані можливі траєкторії взаємодії християнської й світської філософії права в Україні.

    Ключові слова: неотомізм, французька філософія права, Жак Марітен, природний закон, природне право, права людини, політичне суспільство, держава, нація.


    АННОТАЦИЯ


    шестопал С.С. Неотомистское направление во французской философии права: концепция Жака Маритена. – Рукопись.

    Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.12 – философия права. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2009.

    Данная работа является первым в отечественной науке монографическим исследованием неотомистского направления во французской философии права, представленного концепцией Жака Маритена. Исследована роль конфессиональных версий в современной философии права и сформулированы методологические критерии светского анализа философско-правовых концепций религиозных мыслителей.

    Показан идейный контекст формирования французской философии права в конце ХIХ – начале ХХ века; конкретизированы причины и обстоятельства идейной реставрации томизма в католической философии права. Проанализирована энциклика Aeterni Patris и показана ее роль в реставрации и распространении философии Фомы Аквинского в современной философии в целом и в философии права в частности.

    На материале «Суммы теологии» проанализирована базовая томистская модель философии права, на основе которой развертываются концепции современных французских мыслителей. Установлено содержание и специфика французской католической философии права в ее национальном и мировом контексте; показаны возможные траектории взаимодействия католической и светской философии права в Украине.

    Проанализированы сочинения крупнейшего представителя французской католической философии Жака Маритена и показан его вклад в формирование современной концепции прав человека. Показано, что для государственного строительства Украины особенно актуальны положения Маритена о первичности прав личности и политического общества, приоритете государства в создании политической нации и сдерживании политического экстремизма, создании политическим обществом системы эффективного гражданского контроля над властью.

    Государство, политическое общество и церковь могут сотрудничать в образовательной, культурной и социальной сферах. Но в их сотрудничестве необходимо придерживаться баланса интересов верующих и неверующих, сохранения светского характера государства без искусственного насаждения религии. Одновременно следует иметь в виду и то, что в исторической ситуации ХХ века все христианские церкви присоединились к борьбе против тоталитаризма и за права человека.

    Прослежена эволюция философско-правовой проблематики в теории и методологии современного католицизма к феноменологии и герменевтике и постмодернистскому дискурсу.

    Установлена идейная преемственность между взглядами Ж. Маритена и Президента Франции Н. Саркози на взаимодействие государства и церкви и государственной политикой правительства Франции, осуществляемой в наши дни.

    Основываясь на теоретических положениях Маритена, показаны возможные сферы взаимодействия религиозно-конфессиональной и светской философии права в Украине в сфере укрепления связей между государством и церковными организациями, толерантности межконфессиональных отношений, оптимизации законодательства в условиях светской модели государства, типичной для современных развитых демократий.

    Ключевые слова: неотомизм, французская философия права, Жак Маритен, естественный закон, естественное право, права человека, политическое общество, государство, нация.


    SUMMARY


    Shestopal Sergey S. Neothomist Trend in the French Philosophy of Law: Jacques Maritain’s Conception. – The manuscript.

    Thesis for the degree of candidate of jurisprudence in specialty 12.00.12 – philosophy of law. – Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2009.

    The present thesis is the first in Ukrainian science consecutive research study of Neo-Thomism tendency in French philosophy of law within the frames of Jacques Maritain conceptions. The impact of various confessions in modern philosophy of law have been studied. The methodological criterions for secular analysis of conceptions of religious thinkers and philosophers have been worked out.

    The reasons and conditions that provided the restorations of Thomism in catholic philosophy of law were detailed. The encyclic Aeterni Patris and its influence on the restoration and spreading around Thomas Aquinas philosophy in modern philosophy in general and in philosophy of law in particular have been analyzed. “Summa Theologiae” made up the background for performed investigation of basic Thomistic model of philosophy of law, which makes the base for new developments of the modem French philosophers. The specificity of modern French catholic philosophy of law within the frames of its national and international content have been cleared out and formulated; the possible directions of interaction and reciprocal influence of catholic and laic philosophy of law in Ukraine have been indicated.

    It has been proved that the Maritain’s statements about priority of human individual rights and political society, about priority of the state in the development of political nation and restraining of political extremism, creation by political society the system of efficient civic control over the government are particular important and up to date for construction of Ukrainian state.

    Key words: Neo-Thomism, French philosophy of law, Jacques Maritain, natural law, natural right, human rights, political society, state, nation.


    Відповідальний за випуск

    Доктор філософських наук, професор

    Юркевич О.М.


    Підписано до друку 12.01.2009.

    Формат 60х90 1/16. Папір офсетний

    Віддруковано на різографі

    Ум. друк. арк. 0,7. Облік. – вид. арк. 0,9

    Тираж 100 прим. Зам. №3454


    Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого,

    Україна, 610024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.