Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології І гідрогеології Протокол № від. " " 20 р

Вид материала

Документы

Содержание 7.04010602 - Прикладна екологія та збалансоване природокристування (екологічна геологія) В.О.Дяків, канд. геол. наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Скакун Л.З Опис навчальної дисципліни Галузь знань Рік підготовки Освітньо-кваліфікаційний рівень Самостійна робота Мета та завдання навчальної дисципліни Програма навчальної дисципліни Назва змістового модуля Синекологія людини Назва та шифр блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни Аутоекологія людини Синекологія людини Вступ до екології людини. Клітина та середовище. Тканина та середовище. Особливості нервової тканини Системна органiзацiя i забезпечення основних життєвих функцiй людини. Опорно-рухова, серцево-судинна та дихальна системи ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри прикладної соціології Протокол № від, 271.94kb.
• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри прикладної соціології Протокол № від, 385.29kb.
• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) Протокол, 261.72kb.
• Робоча програма учбової дисципліни «теорія управління» для спеціальності 03060101 «Менеджмент, 484.21kb.
• Наскрізна програма практики студентів спеціальності 090615 090615) системи управління, 180.86kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 315.38kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 330.27kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 591.6kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 287.14kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 345.92kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

(назва вищого навчального закладу)

Кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор Львівського національного

університету імені Івана Франка

________________ проф. Вакарчук І.О.


“____”____________2011 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

(шифр і назва напрямку підготовки)

для спеціальності (тей) 7.04010601 - Екологія та охорона навколишнього середовища

7.04010602 - Прикладна екологія та збалансоване природокристування (екологічна геологія)

(шифр і назва спеціальності (тей))


спеціалізації ____________________________________________________________________

(шифр і назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення геологічного факультету


Розробники: В.О.Дяків, канд. геол. наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедри екологічної

та інженерної геології і гідрогеології ____________________ Волошин П.К.

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною Радою геологічного факультету

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


Голова методичної Ради геологічного факультету _________________ Скакун Л.З

. (підпис) (прізвище та ініціали)


ПОГОДЖЕНО

В.о. декана геологічного факультету _____________ Фурман В.В.

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”________________20__ р

1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни «Екологія людини»)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 2,0	Галузь знань: Природничі науки (шифр, назва)	Нормативна
Модулів – 1	Напрям: 6.040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування (шифр, назва)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): Екологія та охорона навколишнього середовища	2-й
		Семестр
Загальна кількість годин - 72		ІІІ
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 2,4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	32 год.
		Практичні, семінарські
		0 год.
		Лабораторні
		0 год.
		Самостійна робота
		40 год.
		Вид контролю
		Іспит

Екологі́я людини – це комплексна дисципліна, що досліджує загальні закони взаємостосунків довкілля і людини (антропосистеми), на клітинному, тканинниному, органо-системному, індивідуальному та популяційному рівнях, вплив природних, техногенних , соціальних та інших чинників на здоров’я людини.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни
   

Предметом вивчення дисципліни є природні та антропогенні чинники впливу на здоров’я людини.

Головне завдання курсу: засвоєння студентами основних характеристик показників (параметрів) різних функцій і систем організму як критерії оцінки якості довкілля, ролі і місця чинників довкілля в її впливі на здоров'я як частково так і в сукупній дії (пестицидів, радіонуклідів, мінеральних добрив, інших хімічних речовин, електромагнітних полів і т.д.), екологічні аспекти сукупної дії на людей негативних і позитивних чинників довкілля, оцінка медико-екологічного ризику і медико-екологічної місткості ландшафтів;

Курс складається з двох частин - лекційної і практичної. На лекціях даються теоретичні основи екологічної безпеки. На лабораторних заняттях розглядаються шляхи, методи та способи забезпечення екологічної безпеки.

У результаті вивчення даної дисципліни студент повинний сформувати наступні показники знань, умінь та навичок :

• 
  
• 
  
• 
  
• 
  
• 
  
• 
  

знання:

- теорія і методологія екології людини

- понятяйно-термінологічна база екології людини.

- взаємовідношення людини із навколишнім середовищем.

- аутекологія людини т

- синекологія популяцій людей.

- рівні взаємовідносин між людиною і середовищем її існування: клітина та середовище; тканина та середовище; органи (системи людини) та середовище; організм і середовище; соціуми людей (мікро- та макро популяції) та середовище (структура і функції, взаємодія ними, хвороби).

- негативні фактори навколишнього середовища та їх вплив на життєдіяльність клітин.

- колообіг токсикантів у довкіллі, його антропогенне підсилення та типи токсичних речовин. вплив негативних факторів навколишнього середовища (шумове забруднення, незбалансоване освітлення, радіочастотне випромінювання; геопатогенні ділянки земної кулі, токсикогенна дія важких металів, органічних та біологічних забруднювачів) на захворюванність.


уміння:

- аналізувати та оцінювати негативний вплив на здоров’я чинникыв довкілля;

- ідентифікувати тип ситуації та оцінювати рівень небезпеки;

- розробляти алгоритми мінімізації екологічних ризиків;

• визначати “нульовий” та “абсолютний”, “мінімальний” та “прийнятний” екологічний ризик
  
• визначати вплив негативних факторів навколишнього середовища на стан систем кровообігу, нервової, травлення, видільної та репродуктивної.
  
• визначати якість води та повітря.
  

3. Програма навчальної дисципліни
   

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
МОДУЛЬ 1	Екологія людини	20
ЗМ 1.1 ЗМ 1.2 ЗМ 1.3 ЗМ 1.4 ЗМ 1.5 МОДУЛЬ 2 ЗМ 1.6 ЗМ 1.7 ЗМ 1.8 ЗМ 1.9 ЗМ 1.10	Вступ до екології людини. Рівні взаємовідносин між людиною і середовищем її існування: клітина та середовище; тканина та середовище; органи (системи людини) та середовище; організм і середовище; соціуми людей (мікро- та макро популяції) та середовище (структура і функції, взаємодія ними, хвороби).	4
	Клітина та середовище. Стуктура і функції клітин. . Негативні фактори навколишнього середовища та їх вплив на життєдіяльність клітин: мутагенна дія іонізуючого та інших видів випроміню¬вання; токсикогенна дія важких металів.	4
	Серцево-судинна система, травлення, нервова, видільна та репродуктивна системи: головні елементи будови та найважливіші функції. Вплив негативних факторів навколишнього середовища на їх стан	4
	Кровотвірна, лімфатична, ендокринна та імунна системи: головні елементи будови та найважливіші функції. Вплив негативних факторів навколишнього середовища на їх стан	4
	Організм в цілому та адаптація до умов навколишнього середовища. Адаптація середовища організму та умов навколишнього середовища	2
	СИНЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ	12
	Взаємний вплив соціумів людей та навколишнього середовища.	2
	Мікропопуляція людей (сім'я) та її взаємовідношення природним і соціальним середовищем.	2
	Проблема демографічного вибуху ХХ ст. та можливі демографічні сценарії розвитку людства у ХХІ ст.	2
	Макропопуляція людей (суспільні структури) та її взаємовідношення з навколишнім середовищем (природним і соціальним).	4
	Територiальна диференцiацiя захворювань, зумовлених хiмiчним, бiологiчним, радiоактивним, електромагнiтним, шумовим та iншими видами забруднень i негативними змiнами навколишнього середовиша.	2

4. Структура навчальної дисципліни
   

Назва та шифр блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни	Шифри змістових модулів, що входять до блоку змістових модулів
АУТОЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ	МОДУЛЬ 1	ЗМ 1.1 ЗМ 1.2 ЗМ 1.3 ЗМ 1.4 ЗМ 1.5
СИНЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ	МОДУЛЬ 2	ЗМ 1.6 ЗМ 1.7 ЗМ 1.8
СИНЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ	МОДУЛЬ 2	ЗМ 1.9 ЗМ 1.10

5.1. Лекційний курс

№п/п	Тема та короткий змiст роздiлу	К-сть годин
		Лекцiї	Лабор.
1	Вступ до екології людини. Взаємовідношення людини із навколишнім середовищем. Аутекологія людини та синекологія популяцій людей. Рівні взаємовідносин між людиною і середовищем її існування: клітина та середовище; тканина та середовище; органи (системи людини) та середовище; організм і середовище; соціуми людей (мікро- та макро популяції) та середовище (структура і функції, взаємодія ними, хвороби).	2	2
2	Клітина та середовище. Стуктура і функції клітин. Хімічний (атомний і молекулярний) склад клітини. Негативні фактори навколишнього середовища та їх вплив на життєдіяльність клітин: мутагенна дія іонізуючого та інших видів випроміню­вання; токсикогенна дія важких металів та органічних забруд­ню­вачів; вплив хвороботворних вірусів та бактерій. Ймовірні екологічні ризики споживання генетично-модифікованих продуктів харчування. Сучасні досягнення генетики в царині клонування клітин тварин та людини, ймовірні ризики та законодавчі обмеження.	2
3	Тканина та середовище. Структура і функції епітельної, сполучної, нервової та м'язевої тканин людини. Покривні та залозисті епітельні тканини. Вплив канцерогенних факторів навколишнього середовища (іонізуюча радіація, ультра­фіоле­тове випромінювання, важких металів, ДДТ та ін.) на злоякісні перетворення епітельних тканин. Особливості сполучних тканин: кісток, хрящів, сухожиль, зв`язок, крові, жиру. Кола­ге­но­ві волокна та їх функції у сполучних тканинах. Вплив еколо­гічних факторів (якості питної води: її твердості, вмісту фтору та важких металів) на процеси біомінералізації кісток та зубів.	2	2
4	Особливості нервової тканини: структура та функції. зоровий та слуховий аналізатори. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (шумове забруднення, незбалансоване освітлення, радіочастотне випро­мі­ню­вання; геопатогенні ділянки земної кулі, токсикогенна дія важких металів, органічних та біологічних забруд­ню­вачів) та вплив етіологічних чинників (куріння, зловживання алкоголем, наркотична та фармакологічна залежність) на їх функціонування та захворювання (психічні розлади, стрес, хвороба Паркінсона, катаракта, глаукома, міопія, глухота, онкологічні та інфекційні захворювання).. Особливості м’язевої тканини: структура та функції міозитів, кардіоміоцитів та міофібрил. Вплив АТФ, іонів кальцію, натрію і калію на скорочення м’язів. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (механічні, термічні, електричні, хімічні, токсичні хімічного та біологічного походження, променеві та ін.) на функціонування та процеси некрозу м’язевих тканин: формування гангрен, трофічних виразок та ін.)	2
5	Системна органiзацiя i забезпечення основних життєвих функцiй людини. Опорно-рухова, серцево-судинна та дихальна системи: головні елементи будови та найважливіші функції. Вплив екологічних факторів (способу життя, умов праці, соціальної поведінки (нікотин, алкоголь, наркотики), якості повітря: його запиленості, вмісту оксидів азоту, СО, та питної води: її твердості, вмісту фтору та важких металів) на формування, функціонування та захворювання (артрит, травми, болі в суглобах, подагра, остеопороз, атеросклероз, гіпертонія, інфаркт міокарду, порушення серцевого ритму, недостатність кровообігу, тубер­кульоз, пневмонія, астма, азбестоз, талькоз, берліоз, силікоз, онкологічні захворювання).	2	2
6	Організм в цілому та адаптація до умов навколишнього середовища. Адаптація середовища організму та умов навколишнього середовища. Оптимальнi та допустимi параметри мiкроклiмату. Вплив геологічного середовища та клiмату на расогенез людства. Адаптаційні пристосування людей негроїдної, монголоїдної та європеоїдної рас до умов довкілля. Граничні межі адаптації. Диференціація захворювань в людей різних рас та в людей, що проживають в різних геолого-екологічних умовинах.	2
7	Взаємний вплив соціумів людей та навколишнього середовища. Мікропопуляція людей (сім'я) та її взаємовідношення природним і соціальним середовищем. Проблема демографічного вибуху ХХ ст. та можливі демографічні сценарії розвитку людства у ХХІ ст. Макропопуляція людей (суспільні структури) та її взаємовідношення з навколишнім середовищем (природним і соціальним). Екологічні наслідки військових конфліктів. Ймовірні наслідки застосування ядерної зброї. Територiальна диференцiацiя захворювань, зумовлених хiмiчним, бiологiчним, радiоактивним, електромагнiтним, шумовим та iншими видами забруднень i негативними змiнами навколишнього середовиша.	4	2
Лекції: 28
Лабораторні заняття: 14
Загальна кількість годин: 42

0. 
   
1. Теми лабораторних занять
   

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
МОДУЛЬ 1	ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ	20
ЗМ 1.1 ЗМ 1.2 ЗМ 1.3 ЗМ 1.4 ЗМ 1.5	Стуктура і функції біологічних мембран та вплив чинників навколишнього середовища на їх функціонування. Особливості будови ліпідного біпрошарку. Пасивний та активний транспорт речовин через мембрану. Негативні фактори навколишнього середовища та їх вплив на функціонування біологічних мембран: деструктивна дія іонізуючого та інших видів випроміню­вання; токсична дія важких металів та органічних забруд­ню­вачів; руйнівна дія хвороботворних вірусів та бактерій.	4
	Вплив чинників довкілля та соціальних чинників на клітинний цикл та онтогенез людини. Особливості мітозу та мейозу. Апоптоз. Екологічні чинники некрозу: температурні межі - переохолодження та перегрівання, баричні межі підвище­ного та пониженого тиску навколишнього середовища. Еколо­гічні потреби людини в різні онтогенічні періоди життя – ново­народжений, дитячий, підлітковий, репродуктивний та похилий вік. Екологічні та геронтологічні умовини життя довгожителів. Вплив соціальних факторів на ранній та репродуктивний онтогенез і потомство: алкоголю, нікотину, наркотиків.	4
	Кровотвірна, лімфатична, ендокринна та імунна системи: головні елементи будови та найважливіші функції. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (дія радіоактивного забруднення, іонізуючого та інших видів випроміню­вання; токсикогенна дія важких металів та органічних забруд­ню­вачів; вплив хвороботворних вірусів) та вплив етіологічних чинників (переїдання, недоїдання, незбалансоване харчування, куріння, зловживання алкоголем, наркотична та фармакологічна залежність) на їх функціонування та захворювання (залізодефіцитна анемія, лейкемія, цукровий діабет, діабет, токсичний зоб, алергія, імунодефіцити, СНІД, онкологічні захворювання).	2
	Система травлення, гепато-біліарна (жовчевидільна), видільна та репродуктивна системи: головні елементи будови та найважливіші функції. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (якість питної води, дія радіоактивного забруднення, іонізуючого та інших видів випроміню­вання; токсикогенна дія важких металів, органічних та біологічних забруд­ню­вачів; вплив хвороботворних вірусів, бактерій, мікроорганізмів) та вплив етіологічних фактоів (переїдання, недоїдання, незбалансоване харчування, куріння, зловживання алкоголем, наркотична та фармакологічна залежність) на їх функціонування та захворювання (карієс, гіпоплазія (флюороз) зубів, асцити, гастрити, виразки шлунку та кишок (коліти), панкреатити, жовчокам’яна хвороба, цистит, пієлонефрит, сечокам’яна та нирковокам’яна хвороба, простатит, запальні, інфекційні та онкологічні захворювання).	4
МОДУЛЬ 2	СИНЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ	12
ЗМ 1.6 ЗМ 1.7 ЗМ 1.8 ЗМ 1.9 ЗМ 1.10	Взаємний вплив соціумів людей та навколишнього середовища.	2
	Мікропопуляція людей (сім'я) та її взаємовідношення природним і соціальним середовищем.	2
	Проблема демографічного вибуху ХХ ст. та можливі демографічні сценарії розвитку людства у ХХІ ст.	2
	Макропопуляція людей (суспільні структури) та її взаємовідношення з навколишнім середовищем (природним і соціальним).	4
	Територiальна диференцiацiя захворювань, зумовлених хiмiчним, бiологiчним, радiоактивним, електромагнiтним, шумовим та iншими видами забруднень i негативними змiнами навколишнього середовиша.	2

5. Самостійна робота

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною проблемою визначають методичні матеріалами, завдання та вказівки викладача.

Самостійна робота студента забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, навчально-методичний комплекс дисципліни.


ПРИКЛАд Завдань для Самостійної роботи

1. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (шумове забруднення, незбалансоване освітлення, радіочастотне випромінювання; геопатогенні ділянки земної кулі, токсикогенна дія важких металів, органічних та біологічних забруднювачів) на захворюванність - психічні розлади, стрес, хвороба Паркінсона, глухота.
   
2. вплив етіологічних чинників (куріння, зловживання алкоголем, наркотична та фармакологічна залежність) на їх функціонування вищої нервової системи.
   
3. Особливості м’язевої тканини: структура та функції міозитів, кардіоміоцитів та міофібрил.
   
4. Вплив АТФ, іонів кальцію, натрію і калію на скорочення м’язів. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (механічні, термічні, електричні, хімічні, токсичні хімічного та біологічного походження, променеві та ін.) на функціонування та процеси некрозу м’язевих тканин: формування гангрен, трофічних виразок та ін.)
   
5. Системна органiзацiя i забезпечення основних життєвих функцiй людини.
   
6. Опорно-рухова, серцево-судинна та дихальна системи: головні елементи будови та найважливіші функції.
   
7. Вплив екологічних чинників , якості повітря: його запиленості, вмісту оксидів азоту, СО, на захворюваність на туберкульоз, пневмонію, астму, азбестоз, талькоз, берліоз, силікоз, онкологічні захворювання легенів.
   
8. Вплив етіологічних чинників - переїдання, недоїдання, незбалансоване харчування, куріння, зловживання алкоголем, наркотична та фармакологічна залежність на стан здоров’я.
   
9. Кровотвірна, лімфатична, ендокринна та імунна системи: головні елементи будови та найважливіші функції.
   
10. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (дія радіоактивного забруднення, іонізуючого та інших видів випромінювання; токсикогенна дія важких металів та органічних забруднювачів; вплив хвороботворних вірусів) на захворюваність на залізодефіцитну анемію, лейкемію, цукровий діабеттоксичний зоб, алергія, імунодефіцити, онкологічні захворювання.
    
11. Система травлення, гепато-біліарна (жовчевидільна), видільна та репродуктивна системи: головні елементи будови та найважливіші функції.
    
12. Вплив негативних факторів навколишнього середовища (якість питної води, дія радіоактивного забруднення, іонізуючого та інших видів випромінювання; токсикогенна дія важких металів, органічних та біологічних забруднювачів; вплив хвороботворних вірусів, бактерій, мікроорганізмів) на стан система травлення, гепато-біліарної (жовчевидільної), видільної та репродуктивної систем.
    
13. Вплив етіологічних фактоів (переїдання, недоїдання, незбалансоване харчування, куріння, зловживання алкоголем, наркотична та фармакологічна залежність) на стан система травлення, гепато-біліарної (жовчевидільної), видільної та репродуктивної систем.
    
14. Екологічні та етіологічні причини захворювань на карієс, гіпоплазію (флюороз) зубів.
    
15. Якість води та захворюваність на асцити, гастрити, виразки шлунку та кишок (коліти), панкреатити, жовчокам’яна хвороба, цистит, пієлонефрит, сечокам’яна та нирковокам’яна хвороби.
    
16. Організм в цілому та адаптація до умов навколишнього середовища. Адаптація середовища організму та умов навколишнього середовища. Оптимальнi та допустимi параметри мiкроклiмату.
    
17. Вплив геологічного середовища та клiмату на расогенез людства. Адаптаційні пристосування людей негроїдної, монголоїдної та європеоїдної рас до умов довкілля. Граничні межі адаптації. Диференціація захворювань в людей різних рас та в людей, що проживають в різних геолого-екологічних умовинах.
    
18. Взаємний вплив соціумів людей та навколишнього середовища. Мікропопуляція людей (сім'я) та її взаємовідношення природним і соціальним середовищем. Проблема демографічного вибуху ХХ ст. та можливі демографічні сценарії розвитку людства у ХХІ ст.
    
19. Макропопуляція людей (суспільні структури) та її взаємовідношення з навколишнім середовищем (природним і соціальним). Екологічні наслідки військових конфліктів. Ймовірні наслідки застосування ядерної зброї.
    
20. Територiальна диференцiацiя захворювань, зумовлених хiмiчним, бiологiчним, радiоактивним, електромагнiтним, шумовим та iншими видами забруднень i негативними змiнами навколишнього середовиша.
    

6. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Протягом семестру студенти виконують одне індивідульне навчально-дослідне завдання, яке є невід’ємною частиною самостійної роботи.

Індивідульне навчально-дослідне завдання, студент виконує за рахунок годин самостійної роботи під керівництвом викладпча. Завдання виконується у реферативній формі згідно із запропонованими темами (обсяг 20-30 сторінок друкованого тексту). Це повинно сприяти розвитку навичок самостійного вивчення та цілеспрямованого аналізу конкретного питання за літературними джерелами.

Теми рефератів в рамках індивідульного навчально-дослідного завдання:

1. Смертельні дози іонізуючої радіації для людини та ЛД50 для різних організмів. Вплив малих доз радіації на життєві процеси та становлення нових видів.
   
2. Колообіг токсикантів у довкіллі, його антропогенне підсилення та типи токсичних речовин. Хімічні речовини ксенобіотики, сеперекотоксиканти та супермутагени, їх летальні дози та ГДК.
   
3. Ймовірні екологічні ризики споживання генетично-модифікованих продуктів харчування.
   
4. Сучасні досягнення генетики в царині клонування клітин тварин та людини, ймовірні ризики та законодавчі обмеження.
   
5. Стуктура і функції біологічних мембран та вплив чинників навколишнього середовища на їх функціонування. Особливості будови ліпідного біпрошарку.
   
6. Пасивний та активний транспорт речовин через мембрану.
   
7. Негативні фактори навколишнього середовища та їх вплив на функціонування біологічних мембран: деструктивна дія іонізуючого та інших видів випромінювання; токсична дія важких металів та органічних забруднювачів; руйнівна дія хвороботворних вірусів та бактерій.
   
8. Ртуть, характеристика токсичного впливу на організм людини та вплив техногенних чинників на колообіг у довкіллі. Шляхи забезпечення екологічної безпеки в умовах забруднень.
   
9. Свинець, характеристика токсичного впливу впливу на організм людини та вплив техногенних чинників на колообіг у довкіллі. Шляхи забезпечення екологічної безпеки в умовах забруднень.
   
10. Кадмій, характеристика токсичного впливу впливу на організм людини та вплив техногенних чинників на колообіг у довкіллі. Шляхи забезпечення екологічної безпеки в умовах забруднень.
    
11. Стійкі органічні забруднювачі довкілля та характеристика їх токсичного впливу. Шляхи забезпечнення екологічної безпеки в умовах забруднень.
    
12. Антидотний захист при отруєннях токсикантами
    
13. Вплив чинників довкілля та соціальних чинників на клітинний цикл та онтогенез людини. Особливості мітозу та мейозу.
    
14. Апоптоз. Екологічні чинники некрозу: температурні межі - переохолодження та перегрівання, баричні межі підвищеного та пониженого тиску навколишнього середовища.
    
15. Екологічні потреби людини в різні онтогенічні періоди життя – новонароджений, дитячий, підлітковий, репродуктивний та похилий вік.
    
16. Екологічні та геронтологічні умовини життя довгожителів. Вплив соціальних факторів на ранній та репродуктивний онтогенез і потомство: алкоголю, нікотину, наркотиків.
    
17. Тканина та середовище. Структура і функції епітельної, сполучної, нервової та м'язевої тканин людини.
    
18. Покривні та залозисті епітельні тканини. Вплив канцерогенних факторів навколишнього середовища (іонізуюча радіація, ультрафіолетове випромінювання, важких металів, ДДТ та ін.) на злоякісні перетворення епітельних тканин.
    
19. Особливості сполучних тканин: кісток, хрящів, сухожиль, зв`язок, крові, жиру. Колагенові волокна та їх функції у сполучних тканинах. Вплив екологічних факторів (якості питної води: її твердості, вмісту фтору та важких металів) на процеси біомінералізації кісток та зубів.
    
20. Особливості нервової тканини: структура та функції. зоровий та слуховий аналізатори.
    

7. Методи контролю

Контроль знань з курсу " Екологія людини " викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою Форми контролю: відвідування лекцій, колоквіум, реферат, тестування самостійних завдань, підсумковий іспит.

Впродовж кожного семестру J-ий студент набирає певну кількість семестрових балів (СБ), що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Поточний контроль викладач проводить на лабораторних заняттях, де оцінює знання студента за наступними складовими:

за усну відповідь – від 0 до 10 залікових бали за 1 год занять, а загальна кількість отриманих СБ = ;

Попередній бал за роботу на заняттях за семестр розраховується як відношення суми оцінок J-ого студента до максимально можливої суми оцінок , яку він міг би набрати:

• Це число показує відсоток виконання студентом навчального плану
  
• За відвідування занять студент отримує по 3 СБ за семестр, а з урахуванням пропусків занять
  

Лекції	Лабораторні	Оцінки	Колоквіум	Теоретичний Тест	Самостійні завдання			Сума, max
III семестр
3	3	18	5	5	8	4	4	50

Впродовж J-ий студент набирає певну кількість СБ, що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Самостійні завдання видаються на лекціях ( ~ 75÷100 на семестр) і їх здача проходить при закінченні семестрових занять у вигляді контрольного тестування із незалежним вибором конкретного тесту.

Незадовільне виконання завдання позбавляє права виконувати наступне.

Попередній бал буде враховано в складі підсумкової оцінки відповідно до його вагового значення за семестр.

Підчас іспиту студент може набрати ще 50 балів при умові вичерпних відповідей на 3 питання по 20:15:15 балів.

Оцінку ,,відмінно" ставлять, коли студент дає абсолютно правильні відповіді на теоретичні питання з викладенням оригінальних висновків, отриманих і основі програмного, додаткового матеріалу та нормативних документів. При виконанні практичного завдання студент застосовує системні знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

Оцінка „ дуже добре ". Теоретичні запитання розкрито повністю на основі програмного і додаткового матеріалу. При виконанні практичного завдання студент застосовує узагальнені знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

Оцінка „добре". Теоретичні запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено у відповідності до вимог. Практичне завдання виконано взагалі правильно, але мають місце окремі неточності.

Оцінка „задовільно". Теоретичні запитання розкрито повністю, проте при викладанні програмного матеріалу допущені незначні помилки. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускає помилки.

Оцінка „задовільно (достатньо)". Теоретичні питання розкрито неповністю, з суттєвими помилками. При виконанні практичного завдання студент припускається значної кількості помилок та зустрічається зі значними труднощами.

Оцінка „незадовільно". Теоретичні питання нерозкриті. Студент не може виконати практичні завдання, виявляє здатність до викладення думки на елементарному рівні.


В сумі максимальна кількість балів складає 100. Відповідно оцінка матиме значення:

Кількість балів	Оцінка
	За шкалою ECTS	За шкалою навчального закладу	За національною шкалою
90-100	A	відмінно	відмінно
81-89	B	дуже добре	добре
71-80	C	добре
61-70	D	задовільно	задовільно
51-60	E	достатньо
20-50	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	незадовільно
1-20	F	незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

8. Методичне забезпечення

1. Підручники та навчальні посібники
   
2. Лекції на електронних носіях
   
3. Матеріали для самостійного вивчення на електронних носіях
   

9. Рекомендована література

9.1 Базова

1. Алекперов У. К. Антимутагенез в проблеме компенсационных подходов к охране генофонда. -В кн.: Наследственность человека и окружающая среда. -М.:Наука,1992. -с. 191-203.
   
2. Алексеева Т. И. Адаптивные процессы в популяции человека. М, 1986.
   
3. Алтухов Ю. П. ,Курбатова О. Л. Наследственность человека и окружающая среда. -В кн.: Наследственность человека и окружающая среда. -М.:Наука,1984. -с. 7-35.
   
4. Антипенко Е.Н., Когут Н.Н. Генетические последствия загрязнения окружающей среды и перспективы их предупреждения. К. , 1990 .
   
5. Баженкина М.А., Монич В.А. Радиация и окружающая среда. В сб:Медицинские проблемы экологии. Н-Новгород, 1992, с 13-22.
   
6. Бариляк И. Р., Бужиевская Т.И., Быкорез А.И. и др. Генетические последствия загрязнения окружающей среды // АН УССР, Ин-т молекулярной биологии и генетики. Киев: Наук. думка, 1989. – 232 c.
   
7. Горшков А. И. и др. Состояние питания человека проживающего на экологически неблагоприятной территории. Гигиена и санитария, 1993, номер 11, с. 31-34.
   
8. Довгуш В. В. , Тихонов М. Н. От экологии и медицины к экологической медицине. Гигиена и санитария, 1994, номер 4, с. 70-75 .
   
9. Доценко И. И. и др. Химическая промышленность и охрана окружающей среды. Киев, 1986.
   
10. Загоскин П. П. и др. Ксенобиотики и обезвреживающая функция печени. В сб: Медицинские проблемы экологии. Н-Новгород, 1992, с. 29-37.
    
11. Засухина Г. Д. ,Синельщикова Т. А. Проблема защиты клеток человека от мутагенов окружающей среды. -В кн.: Наследственность человека и окружающая среда. -М.: Наука, 1992. -с. 167-178.
    
12. Матвеева Н. А. , Леонов А. В. Состояние здоровья детского населения в условиях антропогенного загрязнения окружающей среды. В сб:Медицинские проблемы экологии. Н-Новгород, 1992, с. 153-164.
    
13. Медицинская экология (программа для студентов медицинского института/. Челябинск, 1994.
    
14. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. Екологія людини: Підручник // 3-є вид., випр. і доп. — Харків: «ОВС», 2004. — 256 с.
    
15. Руководство по изучению генетических эффектов в популяции человека. М, 1989.
    
16. Ткачев П. Г. Экологическая медицина или экология человека. Гигиена и санитария, 1995, 4.
    
17. Торгушина Н. С. , Сумина Т. В. Патологоанатомические изменения в органах и системах взрослых и детей в условиях деформации природной среды. В сб:Медицинские проблемы экологии. Н-Новгород, 1992, с. 69-81.
    
18. Харрисон Дж. и др. Биология человека. -М.:Мир. 1979.
    
19. Щеплягина Л. А. Соматические заболевания у детей геохимических эндемий. Педиатрия, 1995, 4, .
    
20. Янно Л. В. Систематизация материалов и сведений об отдаленных последствиях воздействия химических веществ. Мед. труда и пром. экология 1993, с. 14-21.
    
21. Агаджанян Н.А., Трошин В.И. Экология человека. Избраные лекции.- М.: Крук, 1994.- 256 с.
    
22. Экология человека: Словарь-справочник / Под ред. Н.А. Агадгкапяна. — М.: КРУК, 1997, 205с.
    
23. Величковский Б.Т. и др. Здоровье людей и окружающая среда (учебное пособие).
    
24. Келлер А.А., Кувакин В.И. Медицинская экология.- СПб.: "Петроградский и Ко", 1998.- 256 с
    
25. Кемп П., Армс К. Введение в биологию / Пер. с англ. под ред. Ю.И.Полянского. - М.: Мир, 1988.- 671 с.
    
26. Давинью П., Танг М. Биосфера и место в ней человека (экологические системы и биосфера) / Пер. с французского - М.: Прогресс, 1973.-266 с.
    
27. Казначеев В.П. Феномен человека: космические и земные истоки. - Новосибирск: Кн. изд-во, 1991 - 125с.
    
28. Лукашев К.И. и др. Человек и природа (геохим. и эколог. аспекты рацион. природопользования) / АН БССР, Ин-т геохимиии и геофизики. - Минск: Наука и техника, 1984 - 295с.: ил.
    
29. Майстренко В.Н. и др. Эколого-аналитический мониторинг супертоксикантов. - М.: Химия, 1996 - 319с.
    
30. Общая биогеосистемная экология / Отв. pед. С. H. Pодин;Hовосиб. ун-т. - Hовосибирск: Hаука, 1993 - 288с.
    
31. Окружающая среда и здоровье человека // Институт географии АН СССР.- М.: Наука, 1979.- 214 с.
    
32. Остроумов С.А. Введение в биохимическую экологию. - М.: Изд-во ун-та, 1986 - 176с.
    
33. Петленко В.П. Валеология Человека: Здоровье - Любовь - Красота. Т.2 Экологическая валеология и питание. СПб.: изд. "Петроградский и КО; Мн.: ООО "Оракул", 1996.- 360 с.
    
34. Прохоров Б.Б. Введение в экологию человека: социально-демографический аспект // М.: МНЭПУ. 1995. 176 с.
    
35. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы. Россия молодая, 1994.- 362 с.
    
36. Руднев А.В. Радиационная экология / МГУ им. М. В. Ломоносова. - М.: МГУ. Изд-во МГУ, 1990 - 87с.: ил.
    
37. Хижняк М.І, Нагорна А. Здоров'я людини та екологія. - К.: “Здоров'я”, 1995.– 229c.
    
38. Шарден П.Т. де. Феномен людини. М.: Мир, 1987.
    
39. Environmental analytical chemistry / Ed. by F. W. Fifield, P. J. Haines. - Glasgow: Blackie Academic & Professional, 1996 - 424p.