Юрія Федьковича " затверджую "

Вид материала

Документы

Содержание Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування Круль В.П. 1. Пояснювальна записка ЗМ 2. Основні типи біомів. Всього за модулем 2 3. Зміст дисципліни Об’єкти і методи біогеографії. Флора, фауна, біота. Роль геологічних процесів в еволюції біоти Екологічні основи біогеографії. Біоценоз і його структура. Система широтної зональності. Висотна поясність. Основні біоми суші Біоми океанів та островів. Типи внутрішніх водойм як середовище існування організмів. Людина яке об’єкт біогеографії. Біогеографія України. Методи біогеографічних досліджень. 4. Тематика ІНДЗ (рефератів, есе, творчих робіт) ... Полное содержание

Подобный материал:

• Юрія Федьковича "затверджую", 1249.11kb.
• Юрія Федьковича "затверджую", 323.51kb.
• Юрія Федьковича «затверджую», 585.95kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 825.92kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 501.24kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 245.34kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 461.53kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 303.08kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 430.55kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 492.85kb.

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор ______ (Петришин Р.І.)

„___” ___________ 20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА

(за кредитно-модульною системою навчання)

з “Біогеграфії”

(назва навчального предмета)


для спеціальності 6.070501 Географія,

(номер, назва спеціальності

_____________________________________________________________________________________


або спеціальностей)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________


Факультет Географічний

Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування

Нормативні дані Форма навчання	Курс	Семестри	Всього годин	К-сть кредитів	Лекції (год)	Практичних (семінарських) (год)	Лабораторних (год)	Індивідуальна робота (год)	Самостійна робота (год)	Розрахункові, графічні роботи (семестр)	Курсові роботи (семестр)	Заліки (сем)	Екзамен (семестр)
Денна	2	4	108	3	32	-	18	4	54				4
Заочна	2	4	108	3	8	-	4		96				4

Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми ГСВО

_______________________________________________________________________________________

(назва типової програми, дата затвердження)

____________________________________________________________________


Робоча програма складена доц. Рідушом Богданом Тарасовичем

(прізвище, ім'я, по батькові викладача, який відповідає за складання)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, протокол № 1 від “30 ”серпня 2011 р.

Робоча програма перезатверджена на засіданні кафедри фізичної географії та раціонального природокористування протокол № ____ від “___”________ 200__ р.


Завідувач кафедри

фізичної географії

та раціонального природокористування ____________________ / Круль В.П./

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}


Схвалено методичною радою географічного факультету


“___01_” вересня 2011 року


Голова методичної ради

географічного факультету _____________________ /_____________/

^{(підпис) (прізвище, ініціали)}


1. Пояснювальна записка

Біогеографія присвячена вивченню одного із основних компонентів природно-територіальних комплексів. Це єдина дисципліна, в якій студенти знайомляться з живими компонентами ландшафту. У результаті вивчення цього курсу студенти повинні отримати уяву про основні історичні і екологічні фактори, визначаючі поширення живих організмів на поверхні суші і у водах океанів.

Дисципліна включає відомості про флористичну і фауністичну географію, а також про географію рослинних суспільств і тваринного населення. Одна із цілей дисципліни – показати єдність органічного світу планети, зв’язок її рослинного і тваринного світу, а також залежність рослинного і тваринного населення від факторів фізико-географічного середовища і від дії людини

Компетенції.

2. 2. Структура змістовних модулів, навчальних елементів дисиципліни
“Біогеографія ” та навчальної діяльності студента

Компетенції (прогнозовані результати навчання)	Тема змістовного модуля (ЗМ), навчального елементу (НЕ)	Зміст навчального елементу	Вид заняття					Види діяльності та поточного контролю на занятті	ІНДЗ (за вибором)	Кількість балів за ІНДЗ	Всього балів за види навч. занять НЕ
			Л	С	Ср	Пр	Лаб
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
ЗМ 1. Вступ. Поняття про біосферу.
Знати і розуміти основні поняття курсу, особли­вості, завдання, функції, струк­туру, методи біогеографії.	НЕ 1.1 Вступ до курсу. Флора, фауна, біота.	Предмет біогеографії. Основні поняття: фауна, флора, біота, рослинний покрив, тваринний світ.	2		2			Усне опитування		3	3
Знати історію розвитку вчення про біосферу. Розуміти прин­ципи визначення границь біосфери та роль організ­мів в кругообігу речовини у біосфері.	НЕ 1.2 Поняття про біосферу.	Границі, маса живої речовини в біосфері її продукція. Роль організмів в кругообігу основних елементів біосфери	2		2			Усне опитування		3	3
Знати основні гіпотези походження життя на Землі. Знати і розуміти основні поло­ження еволю­ційної теорії. Знати історію розвитку органічного світу Землі від архею до квартеру.	НЕ 1.3 Еволюція життя на Землі.	Сучасні уявлення про виникнення життя. Погляди Д.Холдейна, Д.Бернала, А.І. Опаріна. Основні положення теорії еволюції Ч.Дарвіна – А.Уоллеса.	2		4			Усне опитування			6
Знати основи систематики організмів у біосфері. Розуміти принципи виділення систематичних одиниць.	НЕ 1.4 Різноманітність організмів в біосфері	Система органічного світу. Основні систематичні одиниці: вид, рід, родина, порядок (загін), клас, тип. Нижчі і вищі рослини. Систематика тваринного та рослинного світу.	2		6		6	Усне опитування. Конспект з морфології рослин.			8
Знати ознаки та особливості біоценозів, стадії їх виникнення, динаміку та класифікацію.	НЕ 1.5 Біоценоз та його властивості	Характерні особливості біоценозів. Ознаки біоценозів. Стадії виникнення, динаміка, класифікація біоценозів.	2		2			Усне опитування			3
Розуміти принцип виділення ареалів видів, знати типи ареалів та вміти наводити приклади. Знати центри походження культурних рослин та свійських тварин.	НЕ 1.6 Ареал	Поняття про ареал. Типи ареалів. Центри ареалів. Охорона видів. Центри походження культурних рослин та свійських тварин..	2		4		6	Усне опитування. Карти ареалів.			4
Знати і розуміти засади виді­лення флорис­тичних царств, областей і підобластей. Знати основні ендемічні роди флористичних областей.	НЕ 1.7 Флористичне районування суші Землі.	Основні засади флористичного районування суші Землі. Характеристика флористичних царств, областей та підобластей, їх основні ендемічні та спільні таксони. Історія формування і розвитку флористичних царств.	2		4			Усне опитування. Карта районування.			4
Знати і розуміти засади виді­лення фауніс­тичних царств, областей і підобластей. Знати основні ендемічні роди фауністичних областей.	НЕ 1.8 Фауністичне районування суші Землі.	Основні засади фауністичного районування суші Землі. Характеристика фауністичних царств, областей та підобластей, їх основні ендемічні та спільні таксони. Історія формування і розвитку фауністичних царств.	2		4		2	Усне опитування. Карта районування.			4
Всього за модулем 1											35
ЗМ 2. Основні типи біомів.
Уміти харак­теризувати біоми тундри, їх поширення та умови розвитку.	НЕ 2.1 Біоми тундри	Біоми тундри, їх поширення та різновиди, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.	1		2			Усне опитування			3
Уміти харак­теризувати біоми лісів, їх поширення та умови розвитку.	НЕ 2.2 Біоми хвойних і широколистяних лісів помірного поясу.	Поширення та різновиди хвойних і листяних лісів помірного поясу, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.	1		2			Усне опитування			4
Уміти харак­теризувати біоми степів, їх поширення та умови розвитку.	НЕ 2.3. Біоми степів	Поширення та географічні різновиди степів, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.	2		4			Усне опитування			4
Уміти харак­теризувати біоми пустинь, їх поширення та умови їх розвитку. Розуміти типи пристосувань рослинності і тварин до аридного середовища. Вміти наводити приклади.	НЕ 2.4. Біоми аридних та семіаридних областей	Пустині та напівпустині помірних і тропічних областей, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Типи пристосувань тваринного світу і рослинності до недостатнього зволоження.	2		4			Усне опитування			4
Уміти харак­теризувати біоми субтро­пічних чагар­никових фор­мацій та саван, їх поширення, умови розвит­ку. Знати їх географічні різновиди.	НЕ 2.5 Біоми субтропічних лісів і чагарників, тропічних і субтропічних саван.	Субтропічні ліси і чагарники середземноморського типу, тропічні й субтропічні савани, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Географічні різновиди чагарникових та саванних формацій.	2		4			Усне опитування			4
Уміти харак­теризувати біоми лісів тропіків, їх поширення та умови розвитку.	НЕ 2.6 Біоми перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси.	Ліси перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки.	2		4			Усне опитування			4
Уміти харак­теризувати типи висотної поясності, їх поширення та умови розвитку.	НЕ 2.7 Висотна поясність	Типи висотної поясності	2		2			Усне опитування			4
Знати основні закономірності поширення організмів у водному сере­довищі, знати основні еколо­гічні групи водних орга­нізмів, вміти наводити приклади.	НЕ 2.8 Органічний світ водного середовища	Основні закономірності розподілу живих істот у водному середовищі	2		2		2	Усне опитування			4
Знати і розумі­ти умови існу­вання живих організмів у печерах, їх різновиди, трофічні зв’язки.	НЕ 2.9 Органічний світ підземного середовища	Основні риси ґрунтової фауни, спелеофлори та спелеофауни. Троглобіонти, троглофіли і троглоксени.	2		2			Усне опитування			4
Всього за модулем 2											35

3. Зміст завдань самостійної роботи та запитань для самоперевірки її виконання

№ ЗМНЕ, в яких передбачено СМ	Тема, завдання самостійної роботи	Види діяльності та форми перевірки й оцінювання самостійної роботи	Список рекомендованої літератури до теми
1	2	3	4
НЕ 1.1		Контрольна робота
НЕ 1.2		Контрольна робота
НЕ 1.3		Контрольна робота
НЕ 1.4		Контрольна робота
НЕ2.1		Контрольна робота
НЕ 2.2		Контрольна робота
НЕ 2.3		Контрольна робота
НЕ 2.4		Контрольна робота
НЕ 2.5		Контрольна робота
НЕ 2.6		Контрольна робота
НЕ 2.7		Контрольна робота
НЕ 2.8		Контрольна робота
НЕ 2.9		Контрольна робота

3. Зміст дисципліни

3.1. Зміст лекційного курсу

Вступ. Біогеографія як наука про поширення живих організмів і їхніх угрупувань. Положення біогеографії в системі географічної науки, її зв’язки з іншими науками. Основні етапи розвитку біогеографії. Значення робіт К. Ліннея, Ч. Дарвіна, А. Гумбольдта для розвитку біогеографії. Вклад П.С. Палласа, К.М. Бера, В.І. Вернадського, М.І. Вавилова, Л.С. Берга, В.Н. Сукачова, В.Б. Сочави в розвиток сучасної біогеографії.

Об’єкти і методи біогеографії. Найважливіші поняття: флора, фауна, біота; рослинність (рослинний покрив), тваринне населення, біоценоз, екосистема. Основні поділи біогеографії: загальна біогеографія, ботанічна географія, зоогеографія, екологічна й історична біогеографія.

Біосфера. Поняття про біосферу. Вчення В.І. Вернадського. “Жива речовина” та її хімічний склад. Маса живої речовини й її продукція в біосфері в цілому, а також на суші й в океані. Функції живої речовини в біосфері – енергетична та середовищеформуюча. Роль організмів у круговороті основних елементів у біосфері. Біогенний круговорот кисню, вуглецю, азоту і фосфору. Потік енергії й трофічні ланцюги; продуценти, консументи, редуценти. Ареал. Космополіти. Ендеміки: неоендемізм і палеоендемізм. Релікти. Іммігранти. Центри походження, рясності і таксономічної розмаїтості форм. Флористичне та фауністичне районування суші.

Флора, фауна, біота. Методи флористичних і фауністичних досліджень. Поняття “ендемізм”, центри систематичної розмаїтості. Система флористичного і фауністичного районування суші. Стисла характеристика флористичних царств, областей, і фауністичних областей і підобластей. Основи історичної географії.

Роль геологічних процесів в еволюції біоти: дрейф континентів, коливання рівня моря, горотворення, геоморфологічні чинники в поширенні організмів. Історична динаміка кліматів Землі як чинник еволюції біоти. Періоди потеплень, похолодань, аридизації та їх роль у формуванні ареалів. Роль льодовикового періоду в поширенні й еволюції живих організмів. Темпи еволюції таксонів рослин, тварин, мікроорганізмів. Географічна мінливість і географічне видоутворення.

Екологічні основи біогеографії. Екологічні чинники та їхня класифікація. Абіотичні чинники: кліматичні, едафічні, орографічні, гідрологічні. Біотичні чинники. Типи біотичних відносин. Антропогенні чинники: їх прямий вплив, зміна абіотичного середовища, зміна біотичних зв’язків.

Біоценоз і його структура. Видовий склад. Домінанти, едифікатори, другорядні види. Ярусність надземна і підземна. Горизонтальне додавання біоценозів. Класифікація біоценозів. Найважливіші таксономічні категорії. Широтна зональність і висотна поясність типів біоценозів.

Система широтної зональності. Поняття про зональний, інтра- і екастразональний типи біоценозів. Структура живого покриву природних зон. Провінційні та регіональні розходження в структурі природних зон.

Висотна поясність. Її співвідношення із широтною зональністю. Чинники, що зумовлюють верхні межі життя в гірських системах. Уявлення про типи висотної поясності. Специфічні особливості рослинності й тваринного населення високогірних поясів. Типи висотної поясності гірських систем України.

Основні біоми суші. Поняття біома. Стисла характеристика біомів тундр, лісів помірного поясу, степів, пустель помірного і тропічного поясу, вічнозелених жорстколистих лісів і чагарників, тропічних листопадних і постійно вологих лісів. Особливості їхньої структури і динаміки.

Біоми океанів та островів. Специфіка острівних біот. Біогеографія океанів, морів і прісних вод. Моря й океани як середовище життя. Біологічна структура океану і продуктивність морських екосистем. Релікти фауни моря. Угрупування організмів океану. Промисел морських організмів і поширення промислових зон. Екологічна область океану: літораль, сублітораль, пелагіаль, абісаль. Бентос континентального шельфу і глибоководних жолобів.

Типи внутрішніх водойм як середовище існування організмів. Біогеографічні особливості озер, рік, підземних водойм. Специфіка угрупувань водойм. Біогеографічне районування світового океану. Районування біоти прісних вод за Л.С. Бергом. Біогеографічна характеристика морів, що омивають Україну. Біогеографія культурної фауни і флори.

Історичні форми культурної флори і фауни. М.І. Вавілов про центри походження культурних рослин. Характеристика основних центрів. Сучасні ареали найважливіших культурних рослин: пшениці, кукурудзи, рису, картоплі, винограду; поширення кормових, волокнистих, декоративних, лікарських рослин. Центри походження домашніх тварин: коня, корови, вівці, курки й ін. Пасовищні екосистеми.

Людина яке об’єкт біогеографії. Географічні й екологічні прабатьківщини людини. Поширення приматів. Розселення древньої людини. Прабатьківщина сучасної людини. Географія основних рас людини. Генетичні процеси в популяціях людини; географія груп крові і спадкових захворювань. Географічне поширення природно-осередкових інфекцій. Екологія людини й адаптація до географічного середовища.

Біогеографія України. Біорізноманіття України. Ботаніко-географічне і зоогеографічне районування. Особливості флори і фауни островів території й водойм України. Ендемізм і його регіональні особливості. Рідкісні й що охороняються види вітчизняної флори і фауни. “Червона книга” України. Заповідники України та їхня роль в охороні біологічного розмаїтості України.

Методи біогеографічних досліджень. Ареалогічні методи. Принципи і методи біогеографічні картографування. Методи опису динаміки рослинного покриву і тваринного населення. Біогеографічні методи екологічного моніторингу, оперативного контролю за станом навколишнього середовища. Охорона генофонду.


3.2. Зміст семінарських, практичних занять

Відсутні


3.3. Зміст лабораторних занять

Морфологічна будова рослин, морфологічний аналіз і методика визначення рослин. Вивчення тварин за експозицією музею ЧНУ. Ареали поширення рослин (види, роди, родини). Ознайомлення з рослинністю ботанічного саду ЧНУ. Флористичне районування суші Землі. Фауністичне районування суші Землі. Географічні типи біомів суші Землі. Ареали поширення морських рослин і тварин. Геоботанічне картографування.


4. Тематика ІНДЗ (рефератів, есе, творчих робіт)

1. Розвиток еволюційної теорії Дарвіна – Уоллеса.

2. Подорожі А. Гумбольдта та його внесок у біогеографію.

3. Плейстоценове вимирання великих ссавців та його причини.

4. Масові вимирання організмів в геологічному минулому Землі.

5. Біоми саванн та їхні географічні відмінності.

6. Історія розвитку голарктичної фауни у пізньому кайнозої.

7. Степи Світу: спільне і відмінне.

8. Рослини - третинні релікти у флорі Голарктики.

9. Сукуленти: поширення та особливості адаптації.

10. Роль біоти у грунтотвірних процесах степів.

11. Ґрунтова фауна та її роль у ландшафті.

12. Спелеофауна тропічних областей.

13. Флора морських водоростей та географічні особливості її поширення.

14. Роль мікроорганізмів в еволюції земної кори.

15. Рослинність пустель помірного поясу Євразії.

16. Порівняльна характеристика висотної поясності Альп і Карпат.

17. Висотна поясність Перуанських Анд.

18. Висотна поясність Гімалаїв.

19. Тваринний світ Центральної Азії у минулому і тепер.

20. Національні парки Африки.

21. Національні парки США.

22. Карпатський біосферний заповідник та його роль у збереженні біоти Українських Карпат.

23. Тропічні ліси Нової Гвінеї.

24. Найдавніші форми життя в археозої.

25. Без скелетні форми життя у протерозої.

26. Американські центри походження культурних рослин.

27. Африканські центри походження культурних рослин.

28 Євразійські центри походження культурних рослин.

29. Колорадський жук та інші синантропні види.

30. Інтродукція нових видів тварин в біоценозах та її ризики.

31. Проблема антропогенних інвазій нових видів тварин в Австралії.

32. Зміни рослинного покриву Східної Європи протягом голоцену.

33. Морські ссавці та їх роль у біоценозах Світового Океану.

34. Біоти островів та шляхи їх поповнення.

35. Фауна риб басейну Чорного моря.

36. Великі хижі птахи Європи та загроза їхнього вимирання.

37. Нелітаючі птахи Світу.

38. Людиноподібні примати та загрози їхньому існуванню.

39. Дж. Дарелл та його вклад у збереження видів.

40. Глибоководна фауна Світового океану.

41. Головоногі молюски: міфи і реальність.

42. Грибкова флора та її роль у біоценозах помірного поясу.

43. Фауна рукокрилих та їхня роль у біоценозах.

44. Доместикація дрібної рогатої худоби.

45. Азіатські центри одомашнювання тварин.

46. Бернгард Грижимек та його вклад у розвиток національних парків Східної Африки.

47. Вологі тропічні ліси: проблема збереження.

48. Тваринний світ Амазонки.

49. Неповнозубі ссавці Південної Америки.

50. Релікти фауни моря.

51. Порівняльна характеристика тайги Євразії та Північної Америки.

52. Порівняльна характеристика степів та прерій.

53. Роль комах у біоценозах помірного поясу.

54. Клас плазунів: систематика та еволюція.

55. Однопрохідні ссавці – ендеміки Австралії та Нової Гвінеї.

56. Ендеміки острівних гір Східної Африки.

57. Рослинність карбонового періоду та її релікти у сучасній флорі.

58. Рослинність мезозойської ери та її релікти у сучасній флорі.

59. Болотна рослинність помірного поясу.

60. М.І. Вавілов про центри походження культурних рослин.

61. Прабатьківщина сучасної людини.

62. Вклад Л.С. Берга в розвиток сучасної біогеографії.

63. Значення робіт А. Гумбольдта для розвитку біогеографії.

64. Значення робіт Ч. Дарвіна для розвитку біогеографії.

65. Значення робіт К. Ліннея, Ч. Дарвіна, А. Гумбольдта для розвитку біогеографії.

66. Значення робіт К. Ліннея, для розвитку біогеографії.

67. Вчення В.І. Вернадського про біосферу.

68. Біогеографічні дослідження в Чернівецькому університеті.

69. Біосферні заповідники Європи.

70. Тваринний світ абісальних областей океану.


5. Модуль контроль (контрольні запитання)


Контрольні завдання до
Модуль 1. Вступ. Основні умови та фактори існування та розвитку географічної оболонки


НЕ 1.1. Предмет біогеографії. Основні поняття: фауна, флора, біота, рослинний покрив, тваринний світ.

1. Розкрийте поняття: фауна, флора, біота.

2. Розкрийте поняття: рослинний покрив, тваринний світ.

3. Охарактеризуйте місце біогеографії в системі географічних наук.


НЕ 1.2. Границі, маса живої речовини в біосфері її продукція. Роль організмів в кругообігу основних елементів біосфери

1. Охарактеризуйте біосферний кругообіг азоту.

2. Охарактеризуйте біосферний кругообіг кремнію.

3. Охарактеризуйте біосферний кругообіг кальцію.


НЕ 1.3. Еволюція життя на Землі. Сучасні уявлення про виникнення життя. Погляди Д.Холдейна, Д.Бернала, А.І. Опаріна.

1. Наведіть основні теорії появи життя на Землі.

2. Охарактеризуйте розвиток життя на Землі у докембрії.

3. Охарактеризуйте розвиток життя на Землі у фанерозої.

НЕ 1.4. Основні положення теорії еволюції Ч.Дарвіна.

1. Наведіть основні чинники еволюції (тріаду Дарвіна).

2. Охарактеризуйте роль природного добору для еволюції.

3. Охарактеризуйте роль спадковості у еволюції.


НЕ 1.5. Система органічного світу. Основні систематичні одиниці: вид, рід, родина, порядок (загін), клас, тип. Нижчі і вищі рослини. Систематика тваринного світу.

1. Охарактеризуйте тип хордових.

2. Охарактеризуйте клас ссавців.

3. Охарактеризуйте тип членистоногих.


НЕ 1.6. Характерні особливості біоценозів. Ознаки біоценозів. Стадії виникнення, динаміка, класифікація біоценозів.

1. Охарактеризуйте стадії виникнення та динаміку біоценозів.

2. Перелічіть особливості та ознаки біоценозів.

3. Класифікація біоценозів.


НЕ 1.7. Ареал. Поняття про ареал. Типи ареалів. Центри ареалів. Охорона видів.

1. Охарактеризуйте види розривів ареалів. Наведіть приклади.

2. Розкрийте поняття ареалу.

3. Наведіть типи ареалів.


НЕ 1.8. Флористичне районування суші Землі.

1. Дайте характеристику основних принципів флористичного районування.

2. Наведіть спільне та відмінне у флорі Пн. Америки та Східної Азії.

3. Дайте характеристику Голарктичної флористичної області.


НЕ 1.9. Фауністичне районування суші Землі.

1. Дайте характеристику основних принципів фауністичного районування.

2. Дайте характеристику Голарктичної фауністичної області.

3. Порівняйте ендемізм Неотропічної та Австралійської фауністичних областей.


Модуль 2. Основні типи біомів.


НЕ 2.1. Біоми тундри.

1. Охарактеризуйте тваринний світ тундри.

2. Охарактеризуйте рослинність тундри.

3. Охарактеризуйте види тундрових біоценозів.


НЕ 2.2. Біоми хвойних і широколистяних лісів.

1. Охарактеризуйте тваринний світ тайги.

2. Охарактеризуйте рослинність широколистяних лісів.

3. Охарактеризуйте види лісових біоценозів.


НЕ 2.3. Біоми степів.

1. Охарактеризуйте степові біоценози Євразії.

2. Охарактеризуйте степові біоценози Пн. Америки.

3. Охарактеризуйте степові біоценози Пд. Америки.


НЕ 2.4. Біоми пустинь.

1. Охарактеризуйте біоми тропічних пустинь.

2. Охарактеризуйте біоми пустинь помірного поясу.

3. Основні пристосування організмів у пустинях.


НЕ 2.5. Біоми субтропіків.

1. Охарактеризуйте біоми сухих субтропіків Середземномор’я.

2. Охарактеризуйте біоми субтропіків з мусонним кліматом.

3. Охарактеризуйте вторинні формації субтропіків Середземномор’я.


НЕ 2.6. Біоми перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси.

1. Охарактеризуйте біоми вологих лісів Пд.. Америки.

2. Охарактеризуйте біоми вологих лісів Африки.

3. Охарактеризуйте біоми вологих лісів Сх.. Азії та Нової Гвінеї.


НЕ 2.7. Висотна поясність. Типи висотної поясності.

1. В чому відмінність висотної поясності на Західного та Східного Кавказу?

2. Охарактеризуйте Північно-Андійський тип висотної поясності.

3. Як змінюється висотна поясність від екватора до полюсів?


НЕ 2.8. Органічний світ водного середовища. Основні закономірності розподілу живих істот у водному середовищі.

1. Бентос абісальних частин Світового океану.

2. Планктон та його значення для біосфери.

3. Що таке аквакультура?


НЕ 2.9. Органічний світ підземного середовища. Основні риси ґрунтової фауни, спелеофлори та спелеофауни.

1. Особливості ґрунтової фауни та її роль у біоценозі?

2. Дайте визначення понять: троглобіонти, троглофіли та троглоксени.

3. Біота глибинних надр земної кори.


6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів узгоджені зі шкалою ECTS

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS		Критерії оцінок (умови заліків)
		Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	A	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)	Виставляється у випадку, коли студент вільно і в повному обсязі володіє програмним матеріалом курсу, вільно орієнтується в знання екологічних особливостей і родинних зв’язків різних видів і груп з урахуванням фізико-географічних умов , виявляє закономірності географічного розподілу організмів та угрупувань, розкриває їх причини. Дає вичерпний виклад фактів і закономірностей потрібних для розв’язання проблем охорони та раціонального використання ресурсів біосфери.
82–89	Добре	B	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)	Відрізняється від оцінки “відмінно” тим що студент допускає окремі похибки і неточності, які не впливають на загальну лінію викладу матеріалу і які свідчать про глибину опрацювання теоретичних даних.
75–81		C	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)	Користується науковою термінологією, аргументує свої твердження і висновки. Вільно володіє картографічним матеріалом. Не висвітлює власний підхід, не розкриває бачення біогеографічних проблем.
67–74	Задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)	Знає основні теоретичні положення, вміє складати компонентні та комплексні характеристики, відповідає на більшу частину запитань викладача, виконав практичні завдання, опрацював більшість тем самостійного вивчення.
60–66		E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)	Лише відтворює матеріал, але не встановлює причинно-наслідкових зв’язків, не розуміє основних закономірностей між організмами і середовищем, дає не чіткі визначення понять і термінів, лише частково володіє біогеографічною номенклатурою.
35–59	Незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)	Студент на володіє спеціальною термінологією, не розуміє загальних теоретичних і практичних питань біогеографічної науки, лише частково володіє біогеографічною номенклатурою.
1–34		F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)	Не виконані вимоги для оцінки “ FX”.

7. Література до дисципліни


основна:

1. Алехин В. В. и др. География растений с основами ботаники. - М.: Учпедгиз, 1961.
   
2. Воронов А. Г. Биогеография. - М.: Изд. МГУ, 1963.
   
3. Воронов А. Г. Биогеография с основами экологии. - М.: Изд. МГУ, 1987.
   
4. Воронов А. Г. и др. Биогеография мира. - М.: Высшая школа, 1985.
   
5. Второв П. П., Дроздов М. М. Біогеографія. - К.: Вища школа, 1982.
   
6. Леме Ж. Основы биогеографии. - М.: Прогресс, 1976.
   
7. Ярошенко П. Д. Общая биогеография. - М.: Изд. Мысль, 1976.
   
8. Второв П. П., ДроздовН. Н. Биогеография материков. - М.: Изд. 2-е, 1979.
   

Додаткова

1. Бобринский Н. А., Гладков Н. А. География животных. - М.: Учпедгиз, 1961.
   
2. Вальтер Г. Растительность земного шара. - Т. 1-3. - М.: Изд. Прогресс, 1969-1974.
   
3. Гавеман А.В. Биогеография (краткий курс лекций). - Калинин, 1974.
   
4. Нейл У. География жизни. - М., 1973.
   
5. Использование и охрана природных ресурсов. – М.: Прогресс, 1972.
   
6. Человек, общество и окружающая среда. – М., 1973.
   
7. Родин Л.Е., Базилевич Н.И. Динамика органического вещества и биологический круговорот в основных типах растительности. - М., 1965.