Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання

Вид материала

Документы

Содержание Перевіряються вміння Матеріал для контрольного завдання Одиниця контролю IV. Оцінювання знань з мови, мовлення та мовних умінь Перевірці підлягають Для контрольної Одиниця контролю V. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь учнів Перевірці підлягають Матеріал для контрольного завдання. Одиниця контролю Виведення підсумкового (семестрового) балу Опубліковані в газ. “Шкільний світ”. – № 37 (117). Жовтень. – 2001, доповнені стосовно 12 класу.

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 511.33kb.
• Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 355.56kb.
• Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 528.41kb.
• Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 357.3kb.
• Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 312.35kb.
• Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 2897.38kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено, 1225.34kb.
• Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання Українська, 538.88kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання 5-11, 243.41kb.

Читання мовчки

1. Перевіряються вміння: читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного прочитування:

— фактичний зміст;

— причиново-наслідкові зв’язки;

— основну думку;

— виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений кожним учнем на читання — з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати поряд із номером запитання.

У 5-9 класах учням пропонують 12 запитань за текстом із трьома варіантами відповідей, в 10-11 класах —12 запитань з чотирма варіантами відповідей. Запитання повинні стосуватися фактичного змісту, його головної думки, авторської позиції, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, художні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилин часу і були нормально завантажені роботою.

Окрім того, в тексті не повинно бути більш ніж 2-3% незнайомих учням слів, про значення яких вони мають здогадатися з контексту або з постатейного словничка, а також невідомих граматичних явищ.

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

а) тексти, що належать до художнього стилю:
Клас	Кількість слів
5-й	200—260
6-й	260—320
7-й	320—380
8-й	380—440
9-й	440—500
10-й	500—560
11-й	560—620
12-й	620—700
б) тексти, що належать до інших стилів:
Клас	Кількість слів
5-й	140—200
6-й	200—260
7-й	260—320
6-й	320—380
9-й	380—440
10-й	440—500
11-й	500—560
12-й	560—600

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, що запропонований для читання, та швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

Клас	Швидкість читання мовчки (слів за хвилину)
5-й	80—120
6-й	90—150
7-й	100—180
8-й	110—210
9-й	120—240
10-й	130—270
11-й	140—300
12-й	200—320

Швидкість читання враховується при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених, норм, одержує на два бали менше. Наприклад, за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, що менша 100 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

У цілому оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру та належну швидкість читання); у тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він мусить пройти відповідну перевірку додатково, щоб одержати той чи інший бал.


IV. Оцінювання знань з мови, мовлення та мовних умінь

Оцінювання мовних знань і умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з функціональним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягають знання та вміння з мови, які необхідні, передусім, для правильного використання мовних одиниць. Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

Учням пропонується:

— розпізнавати вивчені мовні явища;

— групувати, класифікувати;

— сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у-групі пов’язаних між собою речень тощо;

— виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі окремих слів чи їх сполучень, речень, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням б завдань, складність яких збільшується від класу до класу. Два з них мають стосуватись розпізнавання мовних одиниць, а чотири — їх побудови, реконструювання, використання. До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додасться в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботи, він мусить пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одержати той чи інший бал.


V. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний диктант.

1. Перевірці підлягають: уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформити роботу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного диктанту використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг диктанту по класах:

Клас	Кількість слів у тексті5
	у школах з румунською мовою навчання	у школах з українською мовою навчання
5-й	60—70	90—100
6-й	70—80	100—110
7-й	80—90	110—120
8-й	90—100	120—140
9-й	100—110	140—160
10-й	110—120	170—180
11-й	120—130	180—190
12-й	130—150	190—200

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування.

4. Оцінювання.

Диктант оцінюється однією оцінкою з урахуванням таких рекомендацій:

— орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

— помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

— розрізняють грубі і негрубі помилки⁶;

— п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) дорівнюються до однієї помилки;

• орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.
  

Бали	Кількість помилок
	у школах з румунською мовою навчання	у школах з українською мовою навчання
1	19—20 і більше	17—18
2	17—18	15—16
3	15—16	13—14
4	13—14	11—12
5	11—12	9—10
6	9—10	7—8
7	7—8	5—6
8	5—6	3—4
9	3—4	1+1 (негруба) — 2
10	1+1 (негруба) — 2	1
11	1	1 (негруба)
12	1 (негруба)	—

Нормативи для 1—9 балів не цілком жорстко визначають кількість помилок, передбачаючи можливість ураховувати поступ кожного учня в навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів можна ставити за 9 або 10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.


Виведення підсумкового (семестрового) балу

Підсумковий бал виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з державної мови.

Підсумковий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

— слухання—розуміння (аудіювання);

— говоріння (діалогічне мовлення, монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

— читання (вголос та мовчки);

— письмо (диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

— відомості про мову, мовні вміння;

— ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання та вміння. Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально через поступове нагромадження оцінок з тим, щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально, оцінки нагромаджуються протягом семестру.

За умови, коли вчитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на семестр, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами два рази за семестр. При перевірці зошитів враховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Протягом семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка:

“мовна тема” (кількість колонок залежить від кількості тематичних блоків), “диктант”, “аудіювання”, “діалог”, “усний переказ” та/чи “усний твір”, “письмовий переказ” та/чи “письмовий твір”, “читання вголос”, “читання мовчки”, “ведення зошита”.

Ця метода є варіантом апробованої світовою практикою рейтингової системи оцінювання знань і вмінь учня. Вона переконує в доцільності методу урізноманітнення форм діяльності, допомагає виявляти індивідуальні нахили і навіть уподобання учня, полегшує коректування підсумкової оцінки.