Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 511.33kb.
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 355.56kb.
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 528.41kb.
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 357.3kb.
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 312.35kb.
- Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних, 2897.38kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено, 1225.34kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання Українська, 538.88kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. „Трудове навчання 5-11, 243.41kb.
Види робіт
Перекази (за простим планом). Детальний усний і письмовий перекази невеликих художніх текстів розповідного характеру з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму.
Твори (без плану). Твір-розповідь (усний і письмовий) на основі власного досвіду.
Усний і письмовий твір-опис окремих предметів, тварин.
Ділові папери. Лист, адреса.
Переклади. Переклад з румунської мови невеликих текстів розповідного характеру з елементами опису (окремого предмета, тварин) і роздуму.
Учні повинні вміти:
сприймати українське мовлення іншої людини (учителя, однокласника, актора тощо), уважно слухати, швидко, свідомо й виразно читати відповідні до їхнього віку тексти вивчених стилів мовлення; виділяти і запам’ятовувати головне в прослуханому або прочитаному тексті, складати простий план прочитаного;
відтворювати готовий текст (розмовного, наукового і художнього стилів), переказувати його детально за самостійно складеним планом (усно і письмово);
створювати власні висловлювання – усні та письмові твори (вказаних у програмі видів), будувати їх з урахуванням мети й адресата мовлення, підпорядковувати висловлювання темі та основній думці; використовувати вивчені мовні засоби зв’язку між реченнями в тексті, дотримуватись абзаців; враховувати особливості побудови розповіді, опису, роздуму; вибирати – відповідно до умов спілкування – стиль мовлення (розмовний, науковий, художній); знаходити і виправляти помилки і недоліки в змісті, побудові і мовленнєвому оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання;
додержувати основних правил спілкування (бути ввічливим, привітним і доброзичливим, уважно слухати співрозмовника, не перебивати його).
Орієнтовні теми з розвитку зв’язного мовлення
Тематика текстів | Орієнтовні теми учнівських усних і письмових висловлювань |
| Державна мова України. Основні відомості про сучасну Україну і українців. Історія національної символіки. Державний гімн України. Прапор. Герб. | Чому українська мова є у нас державною? Звідки пішла назва “Україна”? Що означають прапор і герб України? |
| Край, у якому я живу. Історичні відомості про рідне місто (село). Моя вулиця. | Моє рідне місто (село). З чого починається Батьківщина. |
| Школа. Навчання. Учитель. Пошана до книги. | “Книга вчить, як на світі жить”. Чому є свято “День учителя”? Книга – знань скарбниця. |
| Родина. Рід і родинні зв’язки. Традиції в українській сім’ї. День Матері. | Мій родовід. День Матері – свято всіх людей. |
| Початки української держави. Київська Русь. Легенди та перекази про заснування Києва. Київські князі. | Що вам відомо про заснування Києва? Що зробили для русичів князі Володимир і Ярослав Мудрий? |
| Козацька доба – славетна сторінка історії українського народу. | “Де козак, там і слава”. Козацька чайка на морі у XVII ст. Козацькому роду нема переводу. |
| Визначні діячі української культури – Тарас Шевченко, Соломія Крушельницька, Катерина Білокур. | Чому збірка творів Т.Шевченка зветься “Кобзар”? Таланти твої, Україно. |
| Дніпро – головна ріка України. Інші річки України. | Річка мого краю. |
| Природа України. Пори року. Українські назви місяців. Різноманіття тваринного і рослинного світу України. Ліс – багатство країни. Охорона природи. | Не ламай калину! Із замуленого джерела води не нап’єшся. Не вбивай самотнього пса! |
| Народна символіка України. Рослини-символи (калина, соняшник, верба, ясен). Птахи-символи (чайка, лелека, сокіл). Рушник – поетичний символ українців. | Які народні символи українців вам добре відомі? Які народні символи мають румуни? Що символізує вишитий рушник? |
| Хліб – символ добробуту народу. Шанобливе ставлення українців до хліба, до праці хлібороба. | Дорóга хліба від поля до столу. “Не земля родить, а руки”. Чому дідусь цілує хліб? |
| Народні ремесла. Ковальство. Гончарство. Килимарство. Вишивання. | Мене навчила бабуся… Що перейму я від діда? “І рушник вишиваний…” |
| Народне мистецтво. Пісня – невід’ємна частина життя українців. Танець і танок. Звідки пішов гопак. | Роль пісні в житті народу. Які пісні співають у нас сьогодні? |
| Святкування в Україні. Державні свята: День Конституції. День злуки. День Незалежності України. День матері. Народні свята: Різдво, Великдень, Трійця. Свято Івана Купала. Веснянки. | День Незалежності – державне свято України. Найдорожча на світі людина – мама. Як у вашій сім’ї святкують Різдво? Що значить Великоднє свято? Заспіваймо веснянки! |
| Праця людини. Цікаві професії. | Ким я хотів би стати у майбутньому. Всяка праця звеличує людину. |
| Культура спілкування. Стосунки між дорослими і дітьми, між ровесниками. Особливості українського мовленнєвого етикету. | “Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”. Чому треба бути ввічливим? |
| Здоров’я і спорт. Бути здоровим – значить бути сучасним. | Як ти дбаєш про своє здоров’я? Для чого потрібна ранкова гімнастика? |
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЧНЯМИ 5-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З РУМУНСЬКОЮ МОВою НАВЧАННЯ1
Оцінювання результатів навчання української мови в зазначених школах здійснюється на основі:
— врахування головної мети курсу, що полягає у забезпеченні комунікативної компетенції учнів у різних сферах спілкування;
— функціонального підходу до шкільного курсу, що передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення;
— освітнього змісту навчального предмета, що сприяє формуванню і розвитку українознавчої компетенції, громадянської позиції учнів.
Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу української мови та оцінювання результатів навчання особливо актуальні з огляду на реформування середньої загальноосвітньої школи, одним із завдань якої має бути розвиток творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнє вміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовували для життєвих потреб.
В оцінюванні результатів навчання державної мови в зазначених школах треба враховувати, що вона є не лише предметом вивчення, а й засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, засобом вирішення важливих життєвих потреб (продовження освіти, здобуття професії тощо), а це підвищує вимоги до рівня сформованості мовних і мовленнєвих навичок школярів. Об’єктами регулярної перевірки та оцінювання мають бути:
— знання теоретичних відомостей про мову, мовні вміння та навички;
— мовленнєві вміння і навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання письма;
— орфографічні та пунктуаційні навички.
ОЦІНЮВАННЯ НАВИЧОК МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
І. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)
1. Перевіряються вміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти з одного прослуховування:
— фактичний зміст тексту;
— причиново-наслідкові зв’язки між елементами тексту;
— основну думку висловлювання;
— виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.
Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально: вчитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей, школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати поряд із номером запитання.
У 5-9 класах учням пропонують 12 запитань за текстом з трьома варіантами відповідей, у 10-12 класах — 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання. Текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу з урахуванням рівня мовної підготовки школярів. Для 5-7 класів слід пропонувати адаптовані тексти. При цьому важливо, щоб у тексті не було незнайомих учням слів та граматичних форм.
Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так:
| Клас | Обсяг та час звучання текстів, що належать до: | |||
| | Художніх стилів | Інших стилів | ||
| | слів | Хвилин | слів | хвилин |
| 5 | 250—300 | 2,5—3,0 | 150—200 | 1,5—2,0 |
| 6 | 300—350 | 3,0—3,5 | 200—250 | 2,0—2,5 |
| 7 | 350—400 | 3,5—4,0 | 250—300 | 2,5—3,0 |
| 8 | 400—500 | 4,0—5,0 | 300—400 | 3,0—4,0 |
| 9 | 500—600 | 5,0—6,0 | 400—500 | 4,0—5,0 |
| 10 | 600—700 | 6,0—7,0 | 500—600 | 5,0—6,0 |
| 11 | 700—800 | 7,0—8,0 | 600—700 | 6,0—7,0 |
| 12 | 800—900 | 8,0—9,0 | 700—800 | 7,0—8,0 |
3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.
4. Оцінювання. Правильна відповідь на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.
Оцінювання здійснюється виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він мусить пройти відповідну перевірку додатково, з тим щоб одержати той чи інший бал.
II. Говоріння і письмо
(діалогічне та монологічне мовлення)
При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних і письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.
Усне діалогічне мовлення
1. Перевіряються вміння:
— складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування, демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність тощо);
— використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету, дотримуючись теми спілкування, аргументувати висловлені тези, прагнучи бути зрозумілим, переконливим співрозмовником;
— додержуватися правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його тощо);
— дотримуватися норм української літературної мови.
Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: вчитель пропонує двом учням протягом 3-5 хвилин підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.
2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів та ступеня передбачуваної самостійності у його виконанні: від запропонованого зразка (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).
3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.
Обсяг діалогу орієнтовно визначається так:
-
Клас
Кількість реплік2
5-й
6—7
6-й
7—8
7-й
8—9
8-й
9—10
9-й
10—12
10-й
12—14
11-й
14—16
12-й
18—20
5. Оцінювання.
Діалогічне мовлення пропонується оцінювати за такими критеріями:
— початковий рівень — 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли після попередньої підготовки повторити запропонований матеріал і додати до нього 1-2 репліки (на кожного з учасників діалогу);
— середній рівень — 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не є завершеними фрагментами діалогу, склали — хоч і не дуже вправно — діалог, при цьому припустилися відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишили без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік, припустилися значної кількості помилок у мовному оформленні реплік3;
— достатній рівень — 7, 8, 9 балів одержують учні, які, використовуючи лише незначну кількість допоміжного матеріалу, в цілому самостійно і вправно склали діалог, дотримуючись певних норм українського мовленнєвого етикету, проте недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, інколи зміст реплік не був щільно пов’язаний зі змістом висловлювання співрозмовника; припустилися помилок у структурі діалогу (відсутність вступної та/чи підсумкової репліки) та мовному оформленні реплік;
— високий рівень — 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; представили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи “за” і “проти” в їх обговоренні; побудувати діалог, структура якого відповідає нормам, у мовному оформленні припускаються незначних помилок.
Оцінка за діалог залежить не лише від його змісту, але й від якості мовного оформлення, яке оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
| Бали | Характеристика складених учнями діалогів |
| 1 | Учні повторюють діалог з опрацьованого у класі тексту та додають до нього 1-2 репліки (на кожного з учасників діалогу), спираючись на різноманітні допоміжні матеріали (малюнок, низка слів, сполучення слів тощо); в цілому додержуються правил поведінки в розмові (не перебивати один одного, виявляти зацікавленість словами співбесідника тощо); однак добір слів не зовсім вдалий, є помилки в побудові речень; вимова слів, інтонування реплік потребують значної корекції |
| 2 | Учні повторюють діалог з опрацьованого тексту та додають до нього 1-2 репліки на основі порівняно меншої допомоги вчителя (кілька сполучень слів); додержуються правил поведінки в розмові, однак окремі слова дібрані невдало, є помилки в побудові речень, вимова окремих слів, інтонування реплік діалогу потребують певної корекції |
| 3 | Учні повторюють діалог з опрацьованого тексту та додають до нього 1-2 репліки за допомогою вчителя щодо теми доповнення; додержуються правил поведінки в розмові, однак використання деяких слів, побудова окремих речень, вимова деяких слів, інтонація окремих реплік потребують корекції |
| 4 | Учні складають діалог, спираючись на значну кількість допоміжних матеріалів; додержуються правил поведінки в розмові, знають усталені вирази, властиві для ввічливої бесіди, і вміють доречно користуватися ними; у діалозі є відхилення від теми, репліки недостатньо пов’язані між собою, деякі з них залишилися без відповіді, були відсутні вступна та підсумкова репліки; добір і вимова окремих слів, побудова та інтонація деяких реплік потребують суттєвої корекції |
| 5 | Учні складають діалог, спираючись на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів, доречно користуються усталеними виразами, властивими для ввічливої бесіда, додержуються правил поведінки в розмові, але в діалозі є відхилення від теми, порушено логічний зв’язок між репліками, відсутні вступна та підсумкова репліки; добір і вимова деяких слів, побудова та інтонація окремих реплік потребують незначної корекції |
| 6 | Учні складають діалог, спираючись на деякі допоміжні матеріали; в цілому додержуються правил мовленнєвого етикету, але в діалозі є окремі відхилення від теми, недоліки у пов’язуванні реплік, відсутні вступна та підсумкова репліки; добір і вимова слів, побудова та інтонування реплік в окремих випадках потребують корекції |
| 7 | Учні самостійно складають діалог, додержуються правил мовленнєвого етикету, зокрема висловлюють схвальну оцінку реплік співрозмовника, вміють поставити доречне запитання, але в діалозі є відхилення від теми, недоліки у пов’язуванні реплік, відсутні вступна та підсумкова репліки; учні, хоча й висловлюють власні думки, але не досить чітко обґрунтовують їх, при цьому припускаються помилок у доборі й вимові слів, побудові та інтонуванні реплік |
| 8 | Учні самостійно складають діалог, додержуються правил поведінки у розмові, мовленнєвого етикету в діалозі, зокрема висловлюють схвальне ставлення до сказаного або ввічливо не погоджуються зі співрозмовником; виявляють вміння висловлювати і обґрунтовувати свою думку, формулювати доречне запитання і коротко, ясно відповідати на запитання; у діалозі є відхилення від теми, порушено логічний зв’язок між деякими репліками, відсутні вступна та підсумкова репліки; у доборі та вимові слів, побудові та інтонуванні реплік учні припускаються окремих помилок |
| 9 | Учні самостійно складають діалог, чітко висловлюють свої думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, виявляють уміння бути щедрим на позитивну оцінку і стриманим, коректним у разі незгоди з думкою співрозмовника; в діалозі є окремі відхилення від теми та недоліки у пов’язуванні реплік, відсутня вступна чи підсумкова репліка; є окремі недоліки у мовному та мовленнєвому оформленні реплік |
| 10 | Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми, досить чітко обґрунтовують обидві позиції, виявляють коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, вміння коротко сформулювати свою думку, даючи можливість висловлюватися партнеру по діалогу; додержуються правил мовленнєвого етикету, в структурі діалогу, в його мовному та мовленнєвому оформленні є незначні відхилення від норм |
| 11 | Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми, пов’язують його з власним життєвим досвідом, зіставляють різні погляди на той самий предмет, глибоко, переконливо аргументують свою позицію, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, і виявляють повагу до думки іншого, вміння коротко сформулювати думку, даючи можливість висловитися співрозмовнику; структура діалогу, його мовне та мовленнєве оформлення в цілому відповідає нормам |
| 12 | Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми, пов’язують його з власним і життєвим досвідом, зіставляють різні погляди на той самий предмет; вміють дібрати цікаві, влучні, дотепні аргументи на захист своєї позиції, здатні змінити свою думку в разі переконливих аргументів Іншого; додержуються правил поведінки та мовленнєвого етикету в розмові, вміють уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко сформулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; структура діалогу, його мовне та мовленнєве оформлення в цілому відповідає нормам |