Берестенко олена Володимирівна розробка власного видання. Концептуальний проект жіночої газети „панночка”

Вид материала

Документы

Содержание ЗАВГОРОДНЯ Лариса Віталіївна Ступінь наукового опрацювання проблеми. Об’єктом дослідження Практичне значення Структура дослідження Опис процесу підготовки Список викорисианих джерел

Подобный материал:

• Удк 005. 212 Шатілова Олена Володимирівна, 38.71kb.
• Реферат проект присвячений питанню розробці методу проектування гнучких промислових, 74.79kb.
• Дейкун Олена Володимирівна, 103.44kb.
• Дніпропетровський національний університет Ситникова Олена Володимирівна, 389.02kb.
• Періодичні видання, які надходять до бібліотек Білгород-Дністровської міської централізованої, 442.07kb.
• Расторгуєва Олена Олександрівна, 194.16kb.
• Образ дитини в українській жіночій прозі 90-х рр. ХХ століття, 811.81kb.
• Проект районної Програми підтримки І розвитку редакції Підгаєцької районної газети, 180kb.
• Проект з дисципліни "Основи менеджменту", 368.97kb.
• Назва реферату: Елементи оформлення сучасного газетного видання Розділ, 144.95kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО


Кафедра видавничої справи, редагування і теорії інформації


БЕРЕСТЕНКО Олена Володимирівна


РОЗРОБКА ВЛАСНОГО ВИДАННЯ. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

ЖІНОЧОЇ ГАЗЕТИ „ПАННОЧКА”


Спеціальність 6.030200 – видавнича справа та редагування


Обґрунтування до практичної

кваліфікаційної роботи

студентки 4 – Р курсу

денної форми навчання

факультету української філології

та журналістики


Науковий керівник –

ЗАВГОРОДНЯ Лариса Віталіївна,

кандидат філологічних наук, доцент


ЧЕРКАСИ 2007

ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………3

ОПИС ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ І ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ…………………………………………………………………….5

СПИСОК ВИКОРИСИАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………………………….12

ДОДАТОК


ВСТУП


Беручи до рук жіночу газету чи журнал, кожна з представниць жіночої статі відчуває себе частиною читацької аудиторії. Тому завдання видавців та редакторів – розмістити на сторінках власних видань такі матеріали, які, хоч і будуть вагомими, але в той же час максимально наближеними до інтересів та проблем жінок та дівчат. Останнім часом кількість жіночих видань (у тому числі й газет), постійно збільшується. Якщо ще декілька років тому кількість відомих журналів зводилась до одного-двох, то зараз таких видань десятки. До речі, всі вони мають величезний тираж, а також свою постійну читацьку аудиторію. Редактори газет та журналісти зробили важливий крок, розпочавши створення жіночих газет журнального типу. Успіх таких видань пов’язаний з тим, що кожна людина має індивідуальний світогляд, а тому у різних жіночих газетах завжди знаходить щось цікаве та корисне для себе.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Серед зарубіжних праць, які з’явилися у перекладі російською мовою, насамперед виділимо роботи Тіма Харроуера [40], Фредеріки Сандберг [37], Мішель Картер [26]. Ця тема активно досліджується російськими науковцями: С. Гуревичем [13], А. Андрєєвою[2]. Серед українських науковців чимало праць на тему газетного дизайну написано Валерієм Івановим. Він пропонує курс лекцій «Техніка оформлення газети», який має на меті дати студентам теоретичні знання і практичні навички графічного оформлення газети [23].

Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена її прикладним аспектом.

Метою кваліфікаційної роботи є розробка проекту жіночої газети «Панночка», яка допомагала б жінкам та дівчатам орієнтуватися у сучасних тенденціях моди; доносила б до цільової аудиторії зрозуміло, просто й естетично корисну інформацію

Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання:

1) опрацювати теоретичні джерела з теми;

2) знайти актуальні матеріали для видання, які допомагали б жінкам у розв’язанні різноманітних проблем;

3) сформулювати назви рубрик;

4) розробити концепцію жіночої газети;

5) реалізувати ідею та концепцію за допомогою технічних засобів.

6) написати власні матеріали до газети.

Об’єктом дослідження є періодичні газетні видання.

Предмет дослідження – технологія створення проекту власного видання й розробка концепції жіночої газети «Панночка».

Практичне значення одержаних результатів бачиться у можливості їх використання в дизайнерській роботі при оформленні газет. Результати дослідження можуть знайти своє застосування в навчальному процесі, зокрема при підготовці до практичних занять з курсів «Верстка та дизайн газети», «Періодичні та книжкові видання», а також при написанні курсових і дипломних робіт, рефератів, доповідей.

Новизна кваліфікаційної роботи полягає у створенні власного проекту жіночої газети.

Структура дослідження. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, опису процесів підготовки проекту газетного видання , списку використаних джерел, додатка – видавничого продукту.


ОПИС ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ

І ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ

ЗАСОБІВ


Головна ідея газети „ Панночка ” – ознайомити жінок та дівчат з новинами у сфері моди та медицини, дати практичні поради та відповіді на питання, що найбільше їх хвилюють.

Як відомо, назва видання має відображати його змістове наповнення та основну ідею. Враховуючи це, наша газета має назву „Панночка”, що разом з тим вказує на цільову аудиторію. Кожна жінка, яка хоче бути справжньою леді, тобто панночкою, повинна розвивати свій світогляд у тому напрямку, в якому працювали наші журналісти. На сторінках газети ми помістили такі рубрики: „Корисні поради”, „Здоров’я”, „Стиль”, „Мода”, „Сім’я”, „Шлюб”. На нашу думку, ці теми є актуальними та цікавими для нашої цільової аудиторії..

У роботі з інформацією потрібно особливу увагу приділяти створенню ефективних текстів та зворотньому зв’язку з читачами. Саме тому ми відвели одну сторінку для конкурсу найкращих фотографій малюків. Зважаючи на велику кількість жіночих видань, ми вважаємо за потрібне публікувати такі матеріали та проводити такі конкурси, які показуватимуть нашу зацікавленість у житті читачок. Крім того, такі проблеми як шлюб та сім’я зможуть зацікавити не лише жіночу аудиторію, а й чоловічу. В зв’язку з цим „Панночка” може стати своєрідним посібником для чоловіків, які краще хочуть зрозуміти своїх дружин або дівчат.

Розробляючи концепцію газети „Панночка”, ми керувались таким принципом: „Аналіз навіть одного номера дозволяє зробити висновки про видання в цілому”. Саме тому ми акцентували увагу не на сенсаціях та резонансних подіях, а саме на таких матеріалах, які б виховували певну культуру (читацьку та естетичну) у громадян. Не слід забувати, що засновуючи такі видання потрібно намагатися створити власне „обличчя видання”. Відтак можна говорити про існування в редакції газети моделі номера, тобто системи уявлень про те, яким конкретно має бути кожен номер.

Модель номера передбачає, насамперед, обов'язкову присутність у виданні структурно організованого комплексу матеріалів. Цю структуру характеризують такі ознаки, як тема матеріалу, ставлення автора до теми, характер відтворення дійсності (інформаційний, аналітичний), тип авторства і т.д. При цьому в моделі номера комплекс матеріалів розглядається як у цілому, так і в межах кожної полоси видання. На думку науковця Валерія Іванова, змістовий бік моделі номера взаємодіє з його композиційно-графічним оформленням, де важливу роль відіграють співвідношення обсягу матеріалів і способи їх розміщення на полосі.

Від формату газети залежить як кількість і обсяг текстових та ілюстративних матеріалів у номері, так і їх розташування й оформлення. Формат газети багато в чому обумовлює особливості її верстки, ілюстрування, використання текстових і титульних шрифтів, оформлення заголовків. Але формат – не вільна характеристика, він не в останню чергу залежить від типу газети. Саме через формат тип газети найбільше здійснює вплив на інші компоненти газетної графіки. Під час вибору формату чималу увагу також приділяють можливостям поліграфічного підприємства та національним традиціям. В Україні найчастіше застосовують формати А 2, А 3, А 4. Хоча, формат А 4 використовують дещо рідше. Це пов’язано з тим, що деякі теоретики та практики називають такий формат таблоїдним, а саме слово «таблоїд» нерідко асоціюється у людей зі словосполученням «жовта преса». Однак, деякі науковці наголошують на зручності такого формату: його можна читати не лише вдома, а й у дорозі. До того ж газети формату А 4 є близькими до видань журнального типу. А оскільки наше видання дещо перегукується з журналами, то найдоцільніше використовувати саме такий формат.

Формат видання – це його розмір, що визначається шириною та довжиною паперового аркуша у сантиметрах із зазначенням частки, яку займає на ньому сторінка. Наша газета має формат А 4 (210 × 297мм). Доцільність такого формату у тому, що він зручний у користуванні. Обираючи саме такий формат, ми зважали і на те, що наше видання має не суто інформаційний характер, а й розважальний. Тому, щоб не перенавантажувати читачок інформацією, ми розміщували фотографії, які б вдало ілюстрували наші матеріали. Загалом же, деякі вчені вважають, що малий формат є більш функціональним, а тому майбутнє газетної справи саме за таким форматом.

На сьогодні і за кордоном, і в Україні досить чітко виявляється двояка тенденція у використанні газетних форматів. З одного боку, деякі малоформатні газети переходять на великий формат, з іншого – дедалі більша кількість щотижневиків і спеціалізованих газет починає виходити форматом А 3 і А 4.

Розміщуючи фотографії, ми звертали увагу на напрям фото. Фотографія повинна «дивитися» на текст. Її напрям визначають за поглядом людини, що там зображена, а також за поворотом її плечей. Керуючись саме цим правилом, ми розміщували фотоілюстрації. Наприклад, фото Джесіки Альби на с. 3 відповідає цим вимогам: дівчина дивиться на текст статті, а не зі сторінки. Це ж стосується і розміщення фото у замітці «Конкурс Міні-міс нації», що на с. 5.

Оформляючи заголовки у нашій газеті, ми керувались такими правилами:

• з одного боку намагалися запобігати переносу слів, адже заголовок, розбитий знаком переносу, не буде читабельним;
  
• з іншого – створювали заголовки відповідно до правил сучасної української літературної мови (не використовувала жаргонізмів, арго тощо).
  

Мова видання – українська. Розуміючи, що наші читачі є і російськомовними, ми все ж послуговувались державною мовою. Це пов’язане з тим, що у такий спосіб ми намагаємося культивувати національні цінності, мовну культкру зокрема. До того ж, більшість теоретиків та практиків, які займаються вивченням такої дисципліни як видавнича справа та редагування, дотримуються принципу одномовності видання.

Працюючи над дизайном „Панночки”, ми використовували три основні кольори: синій, блакитний та бузковий. Підбираючи кольори для видання, ми керувалися не лише своїми естетичними смаками. Психологами доведено, що одним із кольорів, які найкраще сприймає людина, є синій, темно-фіолетовий, блакитний та зелений.

Обов’язкові елементи газетних сторінок, які також присутні у нашій газеті, – це назви рубрик, верхній колонтитул, котрі містять інформацію про назву газети, номер та число виходу.

Основний текст набраний 9 кеглем, шрифтом Times New Roman Cyr, має пряме накреслення. Це пояснюється тим, що людина краще сприймає літери під прямим накресленням, а 9 кегль є обов’язковим для основного тексту в усіх газетах. Курсивом ми користувалися при наборі деяких підзаголовків, щоб візуально розвантажити текст. Підписи під фотографіями теж набрані курсивом­­­­­­­­­­­ – такі підписи є «легкими» для сприймання. Назви рубрик набрані шрифтом Times New Roman Cyr, 20 кеглем жирним курсивом. Заголовки набрані 24 кеглем, шрифтом Arial Cyr та Times New Roman Cyr. У декількох випадках ми використовували шрифт Tahoma. Це для того, щоб візуально розбавити текст на сторінці. Винесені назви рубрик на окремі сторінки дають змогу постійним читачам з легкістю відшукати матеріали, які є для них цікавими, а новим читачам – зрозуміти тематику матеріалів.

Газету „Панночка” зверстано у програмі Adobe Page Maker 7.0.

На думку Валерія Іванова, однією з найважливіших вимог до архітектоніки газети є дотримання закону рівноваги, тобто „мирної співдружності” окремих частин полоси і всіх полос у номері [23, 56]. Згідно з цією вимогою шрифт заголовка має відповідати розмірові статті, фотографія – бути пропорційною площі полоси, а рамки і лінійки не повинні відволікати увагу читача від змісту матеріалів. Отже, полоса вимагає повної гармонії: усі складові повинні урізноманітнювати її, ні в якому разі не порушуючи цілісності. До помилок, що трапляються найчастіше слід зарахувати набір заголовків занадто великими шрифтами. Адже іноді вони „пригнічують” усе навколо і відволікають увагу від самого матеріалу. Саме тому заголовки нашої газети, враховуючи її формат, набрані 20 та 24 кеглем.

Науковець Валерій Іванов дає таке визначення верстки: „Верстка – це планомірне складання газетних полос із готових гранок набору, кліше, заголовків, рубрик та інших поліграфічних засобів (лінійок і пробільних елементів).” В офсетних фотонабірних газетах монтують діапозитиви текстів і зображувальних матеріалів (ілюстрацій). Складання газетних полос відбувається у точній відповідності з графічним планом номера (тобто макетом). Характер верстки великою мірою визначається шириною колонки, кеглем і гарнітурою шрифту, способом виділення тексту. Цілком закінченого вигляду газетна полоса набуває завдяки вдалому доборові та систематизації матеріалу, вмілому його розміщенню.

При верстці має бути враховано також закони композиції, додержано відповідності стилю і послідовності застосування засобів розташування публікацій. Доцільне використання всіх засобів і прийомів газетної верстки сприяє простоті та ясності, доступності й виразності матеріалів. Отже, верстка газети – це система розміщення конкретних текстових, ілюстративних матеріалів і заголовків та виділення їх на полосі. Верстка безпосередньо зв’язана з композицією номера, газетної полоси. Зневага до цих вимог, нехтування ними згубно впливає на авторитет будь-якої газети, незалежно від рангу – районної чи міської, обласної чи республіканської, заводської багатотиражки чи центральної газети.

Кожен номер газети – це результат колективної праці журналістів і поліграфістів. Кожен із типів газети вирізняється особливостями верстки.

У сучасній газетній практиці є три композиційні схеми верстки полос – горизонтальна, вертикальна і мішана. Остання має два варіанти: горизонтальна верстка з вертикальними пересіченнями і вертикальна верстка з горизонтальними пересіченнями. Якщо висота більшості матеріалів на полосі перевищує їх ширину, то це й буде вертикальна верстка. Ми послуговувалися здебільшого саме таким видом верстки, адже не рекомендується розміщувати основні матеріали полоси більше ніж на 3-4 колонки.

Стійка композиція номера – один з основних компонентів довготривалої моделі газети. Стабільність в оформленні пов’язана зі змістом, тематикою і жанровою структурою газети. Звісно, головне у газеті – це зміст матеріалів. Саме він визначає форму публікацій, характер і стиль верстки, способи й засоби технічного оформлення. Зміст матеріалів номера обумовлює як окремі елементи їх оформлення, так і взаємозв’язок, організацію в єдине ціле. Між змістом і формою газети й журналу існує постійний взаємозв’язок.

Стійкість тематичної та жанрової композиції видання виробляє в читача своєрідну модель очікування, тобто поліпшує ознайомлення з матеріалами номера, привчає шукати матеріали на звичному місті, виробляє готовність сприймати публікації номера в добре знайомих і звичних формах. Стійкість композиції газети ще не означає створення жорсткої, стандартної її схеми. Принцип тематичної та жанрової структури полягає в тому, що кожна полоса, розділ, добірка мають бути змістовними, композиційно завершеними. Матеріали номера слід розташовувати в точно продуманому, організованому порядку. Не тільки зміст окремих матеріалів, а й їх співвідношення, пропорції, розташування є важливими факторами і мають бути заздалегідь продуманими. Працюючи над номером „Панночки”, ми дотримувались принципу послідовності: створювали постійні рубрики, які не змінять місця розташування на сторінках газети, поєднували на одній сторінці матеріали одного інформаційного напряму тощо.

У своїй роботі ми використовували розділові засоби – пробіли та лінійки. Щодо лінійок, то вони можуть виконувати з однаковою ефективністю всі функції, покладені на допоміжні засоби:

­– по-перше, дозволяють легко поділяти і поєднувати змістові блоки, не вдаючись до додаткової заміни пунктів і форматів набору, збільшення пробілів тощо;

– по-друге, виявляють себе як яскравий видільний засіб, здатний наголошувати на текстових, заголовних елементах, а також на матеріалах, добірках, полосах;

– по-третє, є активним декоративним засобом, спроможним змінювати конструкцію сторінки, суттєво впливати на її естетичне сприйняття.

З їх допомогою ми поділяли текстові та ілюстративні матеріали. Лінійки використовували тоненькі, світлі, прямі. Це пояснюється тим, що товсті та темні лінії заважають сприйманню матеріалу, відволікаючи увагу читача.

Пробіли потрібні для усіх без винятку графічних елементів, тому що в їх оточенні знаки, малюнки, лінійки є зручними для сприймання.

Особливу увагу ми приділяли оформленню постійних елементів газети – заголовній частині та вихідним даним. Оскільки читач передовсім звертає увагу на заголовну частину, то ми вирішили приділити увагу її оформленню. До складу заголовної частини газети «Панночка» ми включили назву, постійний заклик (Газета для тих, хто хоче бути щасливим!), календарні відомості, порядковий номер, рік видання.

Не менш важливим питанням є оформлення вихідних відомостей. На сьогодні власники різноманітних газет практикують два способи розміщення вихідних відомостей :

• на останній сторінці,
  
• на звороті титульної сторінки.
  

Ми скористалися першим способом, адже вважаємо, що таке розміщення вихідних відомостей є, по-перше, більш традиційним, читачі звикли до нього, а по-друге, логічніше подавати інформацію такого типу саме в кінці. Вихідні відомості набрані 9 кеглем, шрифтом Times New Roman Cyr.

Отже, газету «Панночка» зверстано відповідно до правил побудови газетного видання, враховано не лише естетичні погляди та уподобання авторів проекту, а й основні закони верстки.


СПИСОК ВИКОРИСИАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Авторське право на літературні та художні твори в Україні / Уклад.

Л. І. Котенко. – К.: КН. Палата України, 2000. – 112 с.

2. Бессонов А. Л. Верстка и оформление газеты: Технические рекомендации. – М., 1989. – 240 с.

3. Бургин М., Кузнецов В. Значимость научных законов и „ красота ” научной теории // Наука и науковедение. – 1993. – № 1–2. – С. 54–56.

4. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004, – 1440 с.

5. Видавництва. Видавничі та книгорозповсюджуючі організації: Довідник. – К.: Кн.. палата України, 2001. – 228 с.

6. Видавнича діяльність // Звіт про діяльність Національної академії наук України у 1997 році: У 2 ч. — Ч. 2. — К., 1998. — С. 44 – 52.

7. Виноградов Г. А. Полиграфическое производство. – М., 1986. – 450 с.

8. Видання. Основні види: Терміни та визначення: ДСТУ 3017-95. — К.: Держстандарт України, 1995. — 48 с.

9. Видання Наукового товариства ім. Шевченка. 1990–1995: [Каталог]. – Львів, 1996. – 12 с.

10. Видання Наукового товариства ім. Шевченка в Україні: Десять років видавничої діяльності. 1990–1999. – Львів / НТШ, 1999. – 20 с.

11. Видавництво „Наукова думка”: завдання і можливості // Вісник НАН України. – 1998. – № 1–2. – С. 15–16.

12. Гарсиа М. Газета: максимум выразительности / Пер. с англ. М. Л. Сальниковой. – М., 1996. – 470 с.

13. Гуревичем С. М., Попов Г. В. Виробництво і оформлення газети: Навч.посібник для студентів спец. «Журналістика». – 2-ге вид., перероблене. – М., 1985. – 340 с.

14. Гончарова Н. Композиція і архітектоніка. – М.: Книга, 1977. – 92 с

15. Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. — К., 1997. — 66 с.

16. Запаско Я. П. Пам'ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. – Львів: Центр Європи, 2000. – 224 с.

17. Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні в XVI–XVIII ст. – Львів: Світ, 1995. – 480 с.

18. Зелінська Н.В. Наукова книга на книжковому ринку України: що попереду // Реалії та перспективи українського книжкового ринку (Про інформаційний маркетинг. І не лише про нього.): Зб. ст. — Львів: Аз-Арт, 1997. — С. 44 – 63.

19. Зелінська Н. Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан. — Львів: Світ, 2002. — 268 с.

20. Зелінська Н.В., Янишівська Г.В. «…Як з кождого іншого діла штуки» (Наукова книга як об’єкт естетичної оцінки) // Поліграфія і видавнича справа. — Львів, 1999. — Вип. 35. — С. 250 – 255.

21. Зелінська Н. В. Наукове товариство ім. Шевченка: традиційні та нові форми видавничої діяльності // Звітна наук.–техн. конференція...УАД: Тези доп. – Вип. 4. – Львів: УАД, 1999. – С. 73.

22. Зелінська Н. В. Якість наукової книги очима зарубіжних дослідників: досвід, гідний запозичення // Квалілогія книги: Зб. наук. Праць. – Вип. – 3. – Львів, 2000. – С. 199–203.

23. Іванов В. Т. Техніка оформлення газети: Курс лекцій. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 222 с.

24. Іванченко Р. Г. Літературне редагування: Підручник. – К.: Парламентське видавництво, 2003. – 234 с.

25. Капелюшний А. О. Редагування в засобах масової інформації: Навч. Посібник. – Львів: ПАІС, 2005. – 304 с.

26. Картер М.Оформлення газет різного типу / Пер. з англ. М. Л. Гончаренка – К., 1996. – 470 с.

27. Книги України: Інформаційно-довідковий каталог. — К.: ВБФ «Книги України»; Кн. палата України, 2002. — 854 с.

28. Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України //Між історією й політикою.,1973. С. 76 – 99.

29. Лисяк-Рудницький І. Зауваги до проблеми «історичних» та «неісторичних» націй // Історичні есе: В 2 т. — Т. 1. — К.: Основи, 1994. — С. 27 – 46.

30. Непийвода Н. Ф. Мова науково-технічної літератури. – К.: ТОВ „ Міжнар. фін. агенція ”, 1997. – 303 с.

31. Патон Б. Є. Основні підсумки // Національна академія наук України: Короткий річний звіт. 1996. — К.: Март, 1997. — С. 2 – 3.

32. Попов П. М. Осередки книгодрукування на Східній Україні // Книга і друкарство на Україні. – К.: Наукова думка, 1965. – С. 70–79.

33. Прокопенко І. В., Гутянська О. В. Техніка газетної справи : Практикум. – К., 1989. – 368 с.

34. Сава. В. І. Основи техніки створення книги: Навч. Посібник. – Львів: Каменяр, 2000. – 136 с.

35. Сенченко М. Книговидання України (аналітичний огляд) // Палітра друку. — 1998. — № 5. — С. 3 – 9.

36. Сенченко М. Світове книговидання і випуск творів друку в Україні//Вісник Книжкової палати України. — 2003. — № 4. — С. 3 – 11.

37. Сандберг Ф. Художньо-технічне і поліграфічне оформлення друкованої продукції / Пер. з нім. Л. М. Коваленка – К., 1995. – 340 с.

38. Толкачев Е. В. Техническое оформление газеты. – М., 1956.

39. Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, – К.: Наукова думка, 2000. – 240 с.

40. Харроуер. Т. Настольная книга газетного дизайнера: пер. с англ. – Комсомольская правда – Воронеж, 1999. – 206 с.

41. Херлберт А. С. Модульна система конструювання і виробництва газет, журналів, книг: Пер. з англ. – К., 1985. – 690 с.

42. Яців Р. Синхронічні парадокси розвитку української літератури і мистецтва кінця XX століття // Народознавчі зошити. — 1998. — № 1. — С. 92 – 95.