Рекомендації щодо підвищення платоспроможності підприємств україни рекомендації щодо підвищення платоспроможності тов «Белтімпорт»

Вид материала

Документы

Содержание Рекомендації щодо підвищення платоспроможності підприємств україни Висновок перелік посилань Теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства Таблиця 1.1 Динаміка фін стану економіки Укрїї окремих секторів в 1995–2003 Фінансові показники окремих секторів економіки України* 1992-98 рр. Таблиця 1.2 Фінансові результати підприємств та організацій України** 2003 - листопад 2006 рр. Інші методи обчислення платоспроможності підприємства Метод платіжного балансу Писок використаної літератури

Подобный материал:

• Рекомендації щодо виходу підприємства з передкризового стану 30 Можливі причини неплатоспроможності, 496.49kb.
• Відновлення платоспроможності підприємства шляхом санації, 234.81kb.
• Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку, 844.2kb.
• Методичні рекомендації щодо розробки навчальних програм для слухачів курсів підвищення, 112.03kb.
• Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни, 268.08kb.
• Закон україни, 563.58kb.
• Основні заходи щодо виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку, 225.02kb.
• Кабінету Міністрів України від 06. 10. 2000 р. Nінд. 18 Міністерством економіки України, 12.41kb.
• Методичні рекомендації щодо удосконалення порядку підготовки актів законодавства, 317.06kb.
• Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці, 207.23kb.

Зміст

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕНЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
   

1. Аналіз сучасного стану платоспроможності підприємств України
   
2. Сутність та особливості аналізу платоспроможності підприємства
   
3. Основні показники платоспроможності
   
4. Узагальнені фактори, що визначають неплатоспроможність підприємства
   

Висновки по розділу

2. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
   
   1. Аналіз сучасних методик платоспроможності підприємства
      
      1. Метод обчислення платоспроможності для бінків
         
      2. Показники платоспроможності, що використовуютсья російськими банками для оцінки підприємста-клієнта
         
      3. Метод обчислення платоспроможності для страхових компаній
         
      4. Оцінка платоспроможності на основі показниців ліквідності
         
      5. Метод коефіцієнтів
         
      6. Інші методи обчислення платоспроможності підприємства
         
   1. Аналіз платоспроможності ТОВ «Белтімпорт»
      
      1. Основні фінансово-економічні показники ТОВ «Белтімпорт»
         
      2. Аналіз ТОВ «Белтімпорт» на основі коефіцієнтів ліквідності
         
      3. Аналіз ТОВ «Белтімпорт» на основі ліквідності балансу
         
      4. Аналіз ТОВ «Белтімпорт» методом коефіцієнтів
         
   2. Основні проблеми та недоліки сучасних підходів до оцінки платоспроможності підприємства
      

Висновки по розділу

3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
   
   1. Рекомендації щодо підвищення платоспроможності ТОВ «Белтімпорт»
      
   2. Основні заходи щодо підвищення платоспроможності підприємств України
      

Висновки по розділу

ВИСНОВОК
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ

Вступ

У цей час, з переходом економіки до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. У звязку з цим різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль аналізу їхнього фінансового стану: наявності, розміщення й використання коштів.

У будь-якій галузі наукових знань і сфері людської діяльності не можливо обійтися без аналізу. Але особливо аналіз необхідний в економіці, тому що успішний розвиток економіки залежить від усього суміжного й навколишнього (політики, соціології, культури, екології й т.д.)

Аналіз фінансово-господарської діяльності є кінцевим результатом у всіх галузях професійної діяльності: у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі й т.д.

Формування ринкової економіки вимагає розвитку аналізу в першу чергу на мікро-рівні, тобто на рівні окремих підприємств, їх внутрішніх структурних підрозділів. У той же час аналіз необхідний і на макрорівні, тому що народно-господарські узагальнення не протипоказані комерційним відносинам, принципам і вимогам вільного ринку.

Метою роботи є формування рекомендацій та основних заходів щодо підвищення платоспроможності підприємств України з позиції ТОВ «Белтімпорт».

Враховуючи поставлену мету основними завданнями є:

• визначити сутність та особливості аналізу;
  
• сформулювати основні показники платоспроможності;
  
• узагальнити фактори, що визначають платоспроможність підприємства;
  
• проаналізувати сучасні підходи до оцінки платоспроможності підприємства:
  

• визначити сучасні методики знаходження платоспроможності:
  

• розрахунок коефіцієнтів ліквідності;
  

• розрахунок коефіцієнтів платоспроможності.
  

• проаналізувати платоспроможність ТОВ «Белтімпорт».
  

Предметом дослідження є підприємство ТОВ «Белтімпорт», а об'єктом – платоспроможність.

Для проведення дослідження були використані наукові статті, монографії, кандидитські роботи провідних фахівців, таких як: Гриньова В.М., Мочерний С. В., Зятковський І.В., Ізмайлова К.В., Коробов М.Я., Лахтіонова Л.А., Мец В.О., Савицкая Г.В. цивільне законодавство, а також методичні матеріали з аналізу й статті практикуючих юристів і економістів, що розглядать платоспроможність та неплатоспроможність підприємства. Було використано статистичні данні з сайту ukrstat.gov.ua, а також фінансову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» " за 2003-2006 рік, а саме:

• бухгалтерський баланс (форма № 1),
  

• звіт про прибутки й збитки (форма № 2)
  

З 1992 – 1998 роки в Україні спостерігалася стійка тенденція до зростання кількості фінансово неспроможніх підприємств (неплатоспроможніх). Частку неплатоспроможніх (збиткових) підприємств в економіці

Актуальність і практична значимість теми даної роботи обумовлена рядом причин.

По-перше, у цей час, в українській економіці ключовою проблемою є криза неплатежів, і багато підприємств можна вже давно оголосити банкрутами, а отримані засоби перерозподілити на користь ефективних виробництв, що безсумнівно б сприяло оздоровленню українського ринку.

По-друге, в умовах масової неплатоспроможності українських господарюючих суб'єктів особливого значення набувають заходи щодо запобігання кризових ситуацій, а також заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності підприємства й стабілізацію його фінансового стану.

З 1992 – 1998 роки в Україні спостерігалася стійка тенденція до зростання кількості фінансово неспроможніх підприємств. Однією з негативних тенденцій, що є наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств, є катастрофічне зростання кредиторської і дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання всіх форм власності. На 1998 рік близько 55% дебіторської та близько 60 % кредиторської заборгованості просрочені. Це є наслідком неплатоспроможності більшості суб’єктів господарювання.

На перше жовтня 2006 року тільки такі підприємства за видами економічної діяльності як: сільське господарство, готелі та ресторани, транспорт та зв’язок, фінансова діяльність, операції з нерухомістю, освіта та охорона здоров’я мають показник платоспроможності в нормі і вищий. В сільському господарстві спостерігається поступове збільшення кількості підприємств, що отримують прибуток від своєї діяльності а також стрімке зменшення кількості неплатоспроможніх підприємств з 50% у 2003 році до 25,1% у 2006 році.

1. Теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства

1. Аналіз сучасного стану платоспроможності підприємств України

В умовах дії ринкових відносин суб’єкти господарювання мають постійно адаптуватися до змін попиту: розширювати асортимент, поліпшувати якість, знижувати собівартість та ціну, оптимізувати структуру витрат. Проте вітчизняні підприємства не змогли безболісно перейти від «ринку продавця», який діяв за адміністративної системи господарювання, до ринку «покупця». Керівники багатьох суб’єктів господарювання за браком належної кваліфікації (або зумисне) довели свої підприємства до неплатоспроможності. З 1992 – 1998 роки в Україні спостерігалася стійка тенденція до зростання кількості фінансово неспроможніх підприємств (неплатоспроможніх). [8]

Результати аналізу з врахуванням офіційно прийнятих критеріїв, дають підстави стверджувати, що жоден з секторів економіки України в 2003 році не був платоспроможним, що в свою чергу спричинило зростання кількості позовів про банкрутство .

вырезано

Рис. 1.1 Розподіл збанкрутілих підприємств по Україні в 2001 - 2003 рр.

1 - Донецька; 2 - Дніпропетровська; 3 - м. Київ; 4 - Сумська; 5 -Харківська; 6 - Запорізька; 7 - Львівська; 8 - Кримська АР; 9 - Черкаська; 10 -Одеська; 11 - Луганська; 12 – інші області.

Таблиця 1.1

Динаміка фін стану економіки Укрїї окремих секторів в 1995–2003%

Фінансові показники окремих секторів економіки	Роки
	1995	1997	1999	2001	2002	2003
Економіка
Ра	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кпл	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кз	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кзвок	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Промисловість:
Ра	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кпл	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кз	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кзвок	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Сільське господарство:
Ра	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кпл	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кз	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кзвок	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Будівництво:
Ра	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кпл	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кз	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кзвок	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Транспорт і зв’язок:
Ра	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кпл	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кз	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кзвок	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Торгівля:
Ра	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кпл	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кз	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
Кзвок	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано

Банкрутство - поширене явище в нашій країні і має місце у всіх регіонах України. На рис. 1.1 приведений розподіл збанкрутілих підприємств по регіонах України в 2001-2003 рр. [8]

вырезано

Частку неплатоспроможніх (збиткових) підприємств в економіці України за окремими галузями економіки характеризують дані табл. 1.1 . так, 1993 року збитковим було кожне дванадцяте підприємство, 1994-го - коже дев’яте, 1995-го - кожне п’яте, 1996-го кожне третє, а в 1997-1998 рр. – кожен другий суб’єкт підприємницької діяльності був неплатоспроможнім.

Таблиця 1.1

Частка неплатоспроможних підприємств в економіці

України* 1992-98 рр.

Рік	Загалом	Промисловість	Будівництво	Сільське господарство
1992	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
1993	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
1994	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
1995	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
1996	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
1997	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано
1998	вырезано	вырезано	вырезано	вырезано

* За інформацією Державного комітету статистики

У 1999 році. Незважаючи на певні позитивні зрушення в економіці, тенденція до збільшення частки збиткових підприємств збереглися: понад половина підприємств були неплатоспроможними.

Ще однією негативною тенденцією, яка є наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств, є катастрофічне зростання кредиторської і дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання всіх форм власності. На 1998 рік близько 55% дебіторської та близько 60 % кредиторської заборгованості просрочені. Це є наслідком неплатоспроможності більшості суб’єктів господарювання. Неплатоспроможність, в свою чергу, є підставою для оголошення підприємства банкрутом. Як наслідок, значна кількість позовних заяв до арбітражних судів надходить у зв’язку з банкрутством підприємствами підприємств. Так, протягом 1996 року арбітражні суди порушили 6552 справи про банкрутство, з них 1691 закінчились прийняттям постанови про визначення боржника банкрутом; у 1997 році ці цифри склали відповідно 9645 та 4107, в 1998 році - 12281 та 4525, а в 1999 році - 12618 та 6244, ця ж тенденція зберігалась і до 2003 року.

Таблиця 1.2

Фінансові результати підприємств та організацій України**

2003 - листопад 2006 рр. (млн. грн.)

1. вырезано
   
2. 
   

Дані дослідження платоспроможності підприємства сприяють розв’язку змогу вирішити задачу розпізнавання фа­зи не­пла­тоспроможності підприємства і прогнозування її зміни використовуючи спі­льно два ме­тоди – кластерний і дискримінантний аналіз. За допомогою клас­тер­ного методу мож­на провести розбиття наявної сукупності підприємств на дві групи: плато­­спроможні і неплатоспроможні, залежно від оцінюючих їх змінних. А далі на ос­но­ві дискримінантного аналізу – побудувати рівняння моделі (вирішальне пра­вило), за допомогою якого можна буде розпізнати фазу неплатоспроможності будь-кого, не тільки досліджуваного підприємства на певний момент часу t_n, розрахувати інтегральний показник його фінансового стану, а також спрогнозувати його зміну.

Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та розраховується інтегральний показник, на підставі якого можна з достатньою ймовірністю передбачити банкрутство суб'єкта госпо­дарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному до­слідженні фінансових показників великої кількості підприємств, одні з яких збанкрутіли, а інші — успішно продовжують свою дія­льність. При цьому добирається ряд показників (коефіцієнтів), для кожного з яких визначається питома вага в так званій «дискримі-нантній функції». Як і граничне значення вибраних показників, ва­гомість може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої нале­жить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів (Нормативні значення коефіцієнтів платоспроможності диференційовані по галузях дивись в додатку В). Залежно від величини інте­грального показника робиться висновок про належність об'єкта аналізу до групи підприємств-банкрутів, чи до групи таких, що ус­пішно функціонують.

Інтегральний показник фінансового стану i-го підприємства на певний момент часу t_n (Z_i^tn) визначається за допомогою наступної формули:[9]

(2.1)

де – коефіцієнт дискримінантної функції при j-му окремому показнику;

– фактичне значення j-го окремого показника по i-му підприємству в певний момент часу t_n;

k – кількість окремих показників, що входять в дискримінантну модель.

За допомогою наведеного вище інтегрального показника i-го підприємства на основі константи дискримінації здійснюється розпізнавання фази його неплатоспроможності в певний момент часу t_n.

Константа дискримінації (С) призначена для визначення межі, що розділяє всю сукупність підприємств на дві групи: платоспроможні і неплатоспроможні. Величина С може бути визначена за формулою:

(2.2)

де і – середні арифметичні значення інтегральних показників фінан­сового стану відповідно платоспроможних і неплатоспроможних підприємств.

Виникає питання, в якому значенні інтегральний показник фінансового стану i-го підприємства в певний момент часу t_n, розрахований за допомогою дискримінантної функції за фактичними його даними, є прогнозним?

Звичайно прогноз, зроблений у момент часу t, містить твердження, що якась подія повинна відбутися у момент часу t+k. Елементами таких прогнозів є очікувані значення показників.

Оскільки при розрахунку інтегральних показників фінансового стану i-го підприємства в певний момент часу tn не використовуються показники спо­дівань, виникає запитання: в якому значенні вони є прогнозними? Так як значе­н­ня інтегральних показників фінансового стану i-го підприємства, розраховані на основі дискримінантної функції, то їх оцінка відбувається до настання їх не­пла­тоспроможності. Фактично ці інтегральні показники, за умови деякої ста­більності, містять елементи очікування. Наприклад, значення інтегрального по­каз­ника фінансового стану i-го підприємства в tn-ий момент часу характеризує чи було воно у цей момент часу ближче до середнього неплатоспроможного під­приємства, ніж до платоспроможного. Інакше кажучи, якби протягом одного ро­ку фінансове становище i-го підприємства продовжувало погіршуватися так са­мо, як у середніх неплатоспроможних підприємств, то через рік це підприємство майже напевно стало б неплатоспроможним.[11]

Таким чином, значення інтегрального показника фінансового стану i-го підприємства в певний момент часу t_n, розраховане на основі дискримінантної функції, – це сигнал раннього попередження.

Ще більше актуальним є це прогнозне значення, якщо його розглянути в динаміці на певному проміжку часу, аналізуючи характер наближення, або віддалення від константи дискримінації (С), що розділяє підприємства на платоспроможні і неплатоспроможні.

вырезано

17) Показник межі платоспроможності, як необхідної умови забезпечення платоспроможності підприємства:

EBIT - INT-0, (2.38)

де EBIT – сума прибутку від звичайної діяльності до вирахування фінансових витрат і податку на прибуток (далі прибуток) за аналізований період, в гривнях;

INT – витрати, пов’язані з виплатою відсотків за користування позиченим капіталом, в гривнях;

st – суми амортизаційних виплат позиченого капіталу, що підлягають виплаті в досліджуваному періоді, в гривнях;

Т – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом.

Допустимий розмір короткотермінового капіталу визначається виходячи з межі платоспроможності (формула (2.38))[11]

1. Інші методи обчислення платоспроможності підприємства

Методи дискримінантних показників

Методи дискримінантних показників платоспроможності полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінансову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

Коефіцієнти даного методу отримують в результаті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу, а саме:

• порівнюються за певний період на основі низки коефіцієнтів дві вибірки підприємств, побудовані за обсягом та/або видом діяльності, одна з яких містить підприємства, що мають труднощі з платежами, а інша включає тільки “здорові” підприємства;
  
• відбираються за допомогою різноманітних статистичних тестів коефіцієнти, що дозволяють визначити краще підприємство, представлене в одній з двох вибірок;
  
• розробляється за допомогою прийомів дискримінантного аналізу лінійна комбінація з визначальних коефіцієнтів.
  

Для України використання аналогічних показників на сьогоднішній день неможливе з причини їх відсутності. Для їх розробки необхідно проводити спеціальне дослідження на галузевому рівні, зібрати обширу статистичну базу, що в наших умовах досить складно.


Метод платіжного балансу

Для визначення платоспроможності підприємства використовують платіжний баланс, в якому співвідносяться платіжні кошти і платіжні зобов’язання. Застосування балансового методу розглянемо на прикладі балансу сировини.

Зн+Н=В+ІВ+Зк (2.39)

де Зн, Зк - запаси на початок та кінець

Н - надходження

В - витрати сировини на виробництво

ІВ - інше вибуття сировини ( прибуток, уцінка, втрати)

вырезано

Зміст коефіцієнта загальної платоспроможності

Говорячи про незадовільність оцінки активу для цілей оцінки платоспроможності, ми маємо на увазі, насамперед, коефіцієнт загальної платоспроможності, обчислювальний як співвідношення оборотних активів і короткостроковий кредиторской заборгованості. Висновок, що напрошується з наших міркувань, полягає в тому, що якщо оборотні активи будуть оцінені за цінами їхнього можливого продажу й у цій оцінці включені в чисельник коефіцієнта загальної платоспроможності, його значення стане в набагато більшому ступені в порівнянні з розраховує по даним традиційного балансу відповідати реальному положенню справ. Однак крім цього тут варто зупинитися на питанні змісту показника загальної платоспроможності як такого.

Отже, розраховуючи коефіцієнт загальної платоспроможності, ми зіставляємо оборотні активи, у які включаються запаси, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення й кошти з короткостроковою кредиторською заборгованістю. Оборотні активи в цьому випадку розглядаються як майно, яким ми можемо погасити наші поточні борги. Ідея коефіцієнта загальної платоспроможності базується на положеннях теорії динамічного балансу. Дійсно, у розрахунок включаються не всі активи, а тільки оборотні кошти, не всі борги, а тільки короткострокова кредиторська заборгованість. Однак проведення ідей динамічної балансової теорії тут здійснюється досить непослідовно. Очевидно, що поточні борги фірми в умовах нормальної життєдіяльності підприємства погашаються з наявних у наявності коштів. Нормальне функціонування фірми не припускає необхідності розпродажу запасів для погашення поточних зобов'язань, а чисельник коефіцієнта загальної платоспроможності трактуються саме як поточні зобов'язання компанії.

вырезано

ПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрютин М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия.– М.: ДИС, 1998.– 256 с.
   
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.
   
3. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 18.08.1995 р. №139.
   
4. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій: Затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997 р. №81.
   
5. Аналіз фінансового стану підприємства // Галицькі контракти. – 1999. – №4. – С. 56-66.
   
6. Антикризисное управление / Под ред. Э. С. Минаева и В. П. Панагушина.– М.: Приор, 1998.– 432 с.
   
7. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 312 с.
   
8. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа : Учебник.- 4-е изд. доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2000. – с. 22 - 27.
   
9. Бень Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства / Фінанси України. 2002. - № 6. - С. 53-60.
   
10. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ.– М.: ДИС, 1997.– 128 с. 12
    
11. Бондар О.М., Клебанова Т.С., Мозенков О.В.та ін. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / - Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2003. - 272 с.
    
12. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента.– М.: Финансы и статистика, 1997.– 480 с.
    
13. Бланк И. А. Словарь-справочник финансового менеджера.– К.: Ника-Центр, 1998.– 480 с.
    
14. Галасюк В., Кабаченко Д. Расчет показателей платежеспособности предприятия на основе новой формы бухгалтерского баланса согласно Положению (стандарту) бухгалтерского учета 2 “Баланс” // Бизнес. – 2004. – №89. – С. 77-80.
    
15. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. Ч.1 – Харків: Вид. ХДЕУ, 2003. – с.185 - 187.
    
16. Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства. – К.: Компас, 2000. – 32 с.
    
17. Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Планирование предпринимательской     деятельности предприятия. Методическое пособие.-М.:ИНФРА-М, 1997.-334 с.Економічна енциклопедія : У трьох томах. Т.2./ Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – с. 611.
    
18. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємств в Україні та за кордоном // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – №5. – С. 6-8.
    
19. Жаліло Б.А. Актуальні проблеми підприємства. Структуризація проблем//матеріали семінару Реструктуризація та розробка післяприватизаційної стратегії підприємства (17-21 березня 1997 року).-МЦПІМ.-К.1997.-84 с. (с.33-36)
    
20. Забродский В. А., Кизим Н. А. Оценка финансовой устойчивости производственно-экономических систем.– Х.: Бизнес Информ, 2000.– 82 с.
    
21. Крюков А.Ф., Егорычев И.Г. Анализ методик прогнозирования кризисной ситуации коммерческих организаций с использованием финансовых индикаторов / Менеджмент в России и за рубежом. 2001. - №
    
22. Ковалев А. П. Диагностика банкротства.– М.: Финстатформ, 1995.– 96 с.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія.- К.: КНЕУ, 2003. – с.238 - 251.
    
23. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства (методичні підходи)// Економіка, фінанси, право- 1998, № 9 - с.10 - 15.
    
24. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання.– К.: КНЕУ, 2001.– 388 с.Мамонтова Н. А. Умови забезпечення фінансової стійкості підприємств // Фінанси України. – 2000. – №8. – С. 103-106.
    
25. Маркарьян Э. А., Герасименко Г. П. Финансовый анализ.– М.: Приор, 1997.– 160 с.
    
26. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій: Затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27 черв. 1997 р. № 81. - Б.м., б.р.
    
27. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К., 1999. – 173 с.
    
28. Негашев Е. В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка.– М.: Высшая школа, 1997.– 192 с.
    
29. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси: Пер. з англ. – К.: Основи, 1992. – с.281-290.
    
30. Поліщук Н. В. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. – 2001. – №1. – С.61-66.
    
31. Раєвнева О. В., Андрєєва В. М., Берест М. М. Формування поведінки платоспроможного підприємства // Фінанси України. – 1999. – №4. – С. 25-32.
    
32. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 5-е изд.- Мн.: ООО “Новое знание”, 2003. – с.636 - 649.
    
33. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. Управление финансами: Учеб. Пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 639 с.
    
34. Сидоренко-Мельник Г. М. Деякі аспекти вдосконалення оцінки ліквідності господарюючих суб’єктів // Регіональні перспективи. – 2001. – №1. – С. 116-119.
    
35. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. - Луцьк: Ред.-вид. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. – с. 341 - 343.
    
36. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 412 с.
    
37. Терещенко С. І. Показник як критерій оцінки фінансового стану компанії // Фінанси України. – 2003. – №5. – С. 36-46.
    
38. Терещенко С. Оцінка фінансової стійкості підприємства // Вісник НБУ. – 2003. – №11. – С. 52-57.
    
39. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка.– М.: Азбуковник, 1998.– 944 с.
    
40. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб та доп. - К.: КНЕУ, 2000. – с.339.
    
41. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник.- К.: Лібра, 1999. – с. 94 - 95.
    
42. Финансовый менеджмент/ Под ред. Е.С. Стояновой. – М.: Перспектива, 1993. – с. 116 - 121.
    
43. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов / Г.Б. Поляк, И.А. Акодис, Т.А. Краева и др.; под ред. Г.Б. Поляка. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 518с.
    
44. Философов Л. Мониторинг финансового состояния организаций // Антикризисное управление (.ru). - 2000. - Вып. 5-6.
    
45. Фролов П. Фінансовий стан промисловості України // Економіка України. – 2004. – №10. – С. 84-88.
    
46. Шаповалова В.М., Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Фінансовий менеджмент Навчальний посібник Херсон 2003
    
47. Beaver W. Financial Ratios as Predictors of Failure // Journal of Accounting Research. - 1966. - No. 4. -P. 71-111.
    
48. Beaver W.H., McNichols M.F., Rhie Jung-Wu. Have Financial Statements Become Less Informative Evidence from the Ability of Financial Ratios to Predict Bankruptcy (February 2, 2005) // srn. com/sol3/ papers. cfm? abstract_id=634921.
    
49. Brooksbank R. The BASIG marketing planning process: a practical framework for fee smaller business // Marketing Intelligence & Planning. - 1996. - N214/4. - pp. 16 - 23.
    
50. Bockenforde В. Untemehmenssaniemng. — Stuttgart: Schaffer Verlag filr Wirtschaft und Steuem CmbH., 1991. — S. 43.
    
51. Hogarth - Scott S., Watson K., Wilson N. Do small businesses have to practice marketing to survive and grow? // Marketing Intelligence & Planning. - 1996. - №l4/1. - рp. 6-18.
    
52. Інформація про діяльність ТОВ “Белтімпорт ” за 2004 – 2006 рр.
    
53. u/fm/arhiv/2001/1/1.php – Архів журналу фінансовий Менеджмент №1 / 2001 «Платежеспособность предприятия: оценка и принятие решений»
    
54. ссылка скрыта
    
55. ссылка скрыта
    
56. u/im/article.shtml?id=679