Національний науковий центр “інститут аграрної економіки
| Вид материала | Автореферат |
- Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних, 754.78kb.
- Національний науковий центр “інститут аграрної економіки” української академії аграрних, 1431.66kb.
- Національна академія аграрних наук україни національний науковий центр «інститут аграрної, 134.8kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних, 930.54kb.
- Міністерство аграрної політики Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих, 1206.49kb.
- Щодо виконання науково-дослідних, 847.87kb.
- Текст роботи: інститут аграрної економіки української академії аграрних наук сук петро, 536.56kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
- Інститут економіки та промисловості нан, 9040.04kb.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі “Теоретико–методологічні основи формування регіонального ринку насіння зернових колосових культур” визначено сутність та особливості ринку насіння зернових колосових культур, основи його формування та функціонування, проведено аналіз сучасної кон’юнктури регіонального ринку насіння озимої пшениці та ярого ячменю.
Стратегічний курс розвитку агропромислового комплексу України передбачає формування таких соціально-економічних відносин, які б відповідали ринковим умовам, успішному функціонуванню господарюючих суб’єктів усіх форм власності. Результатом його буде формування конкурентоспроможного агропромислового виробництва, здатного забезпечити продовольчу безпеку країни та збільшення експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції, зокрема зерна.
Інноваційною складовою сучасного зерновиробництва держави є галузь насінництва. На даний час вітчизняне насінництво сільськогосподарських культур має достатню законодавчу основу.
Його діяльність регламентується Законами України „Про насіння і садивний матеріал”, „Про охорону прав на сорти рослин”, „Про карантин рослин”, державними стандартами „Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості” (ДСТУ 2240-93) та „Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості” (ДСТУ 4138–2002); ”Державним реєстром сортів рослин України”, „Державним реєстром виробників насіння та садивного матеріалу” та іншими законодавчими актами і положеннями.
Поетапний аналіз розвитку зернового господарства в Україні протягом 1940–2007 рр. свідчить, що в останні роки зернова галузь є нестабільною, зменшився валовий збір зерна, особливо озимої пшениці. Обсяг виробництва зернових і зернобобових культур, у тому числі й озимої пшениці в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності відповідно становить: у 1940 р.–26,4 і 8,4 млн. тонн; 1946–1950 рр.–16,9 і 4,9; 1956–1965 рр.–27,3 і 11,4; 1966–1980 рр.–38,8 і 19,4; 1981–1990 рр.–42,6 і 21,3; 1991–2000 рр.–32,8 і 16,1; 2001–2007 рр.–22,6 і 10,6 млн. тонн. Рівень рентабельності зерна мав чітку тенденцію до зниження, але у 2007 р. цей показник по Україні дорівнював 28,7% (у 1990 р.–279,1%), а по Харківській області – 38,5% (у 1990 р.–308,5%).
Низький економічний стан зернової галузі призводить до поступової втрати комерційного інтересу як у товаровиробників, так і у інвесторів. Це негативно впливає на стабільність насіннєвого ринку зернових колосових культур: переважає пропозиція насіння еліти над попитом–забезпеченість сільськогосподарських підприємств Харківської області насінням еліти озимих культур становить 246% від потреби, а ярих зернових–104%; 20–40% насіння використовується не за призначенням.
Хоча в державних підприємствах дослідних господарствах (ДП ДГ) Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва рівень товарності насіння еліти озимої пшениці та ярого ячменю становить відповідно 72 і 67%, але відсутність чіткої ефективної схеми виробництва та реалізації насіння зернових колосових культур у країні, поява й розвиток в системі насінництва приватних структур призводить до нестабільності платоспроможного попиту, збільшення ввезення іноземних сортів, різкого коливання цін тощо.
Відповідно до завдань Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року передбачено збільшення обсягів виробництва зерна в Україні у 2010 році–42 млн. тонн, а у 2015 році–50 млн. тонн.
Для цього необхідно, як показують розрахунки щорічно мати 3 млн. тонн високоякісного насіння зернових культур, у тому числі озимих – 1,8 і 1,2 млн. тонн ярих, відповідно для Харківської області - 198, 113 і 84,8 тис. тонн.
Сучасна кон’юнктура насіннєвого ринку зернових колосових культур держави формується під впливом регіональних ринків, які, в свою чергу, залежать від субринків насіння вищих репродукцій і характеризуються нестабільністю. Має місце перевиробництво одних сортів, репродукцій насіння зернових колосових культур і спостерігається дефіцит інших.
Аналіз, проведений за останні роки в ДП ДГ Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва, свідчить про зменшення кількості споживачів насіння еліти озимої пшениці, яка становить 36,8% і збільшення по ярому ячменю до 76,9%, обсяги закупівлі на одного споживача по озимій пшениці зросли на 15,4%, а по ярому ячменю зменшились на 45,0%.
В деяких випадках збільшення обсягів реалізованого насіння вищих репродукцій зернових колосових культур найчастіше є наслідком вимушеного збуту насіння еліти за цінами низькорепродукційного насіння, що для виробника є прямим шляхом до збитковості.
Тому необхідним є визначення оптимальних обсягів виробництва, обґрунтування та використання маркетингових заходів, доцільне співвідношення між якістю насіння і його ціною, науково- обґрунтований аналіз і прогнозування кон’юнктури насіннєвого й зернового ринків.
У другому розділі „ Економічна ефективність виробництва насіння зернових колосових культур” проаналізовано й обґрунтовано особливості формування і розвитку регіонального ринку насіння озимої пшениці та ярого ячменю, методичні підходи щодо визначення ефективності виробництва оригінального й елітного насіння, формування реалізаційних цін на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур.
У Харківській області система насінництва сформована з ланок первинного, елітного й репродукційного насінництва, страхових фондів насіння та державних насіннєвих ресурсів. На підставі ліцензійних угод виробники еліти закуповують оригінальне насіння в установах-оригінаторах сортів, а виробники репродукційного насіння, маючі паспорт-патент, закуповують еліту, розмножують її та реалізують, як першу репродукцію.
Ринок насіння вищих репродукцій зернових колосових культур у Харківській області формується під впливом 21 товаровиробника, які занесені до Державного Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Але пріоритетне місце (до 65%) належить Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва та його дослідним господарствам.
Насінницькі посіви озимої пшениці в регіоні становлять 82,1 тис.га, у тому числі посіви оригінального насінництва–97 га (0,1%), елітного–4,4 тис. га (5,3%) та репродукційного–77,6 тис. га (94,5%); а ярого ячменю–69,2 тис. га, оригінального–8 га (0,01%), елітного–3,6 тис. га (5,2%) та репродукційного–65,6 тис. га (94,8%).
Встановлено, що оптимальним є такий обсяг виробництва насіння кожної репродукції, при якому забезпечується необхідний обсяг послідуючої репродукції аж до вихідної. Відповідно для Харківської області обсяги оригінального насіння зернових культур мають становити 250 т, елітного–7,4 тис. т, а репродукційного–222тис. т, або відповідне співвідношення збалансованих розмірів насіннєвих ринків для регіону є таким: 0,1:3,2:96,7.
Дослідження вказують, що на регіональному ринку сортів зернових колосових культур перевага належить сортам, занесеним до Реєстру сортів рослин України, частка яких у 2006 р. по озимій пшениці та ярому ячменю становила 95 і 93%.
Аналіз посівних площ основних сортів озимої пшениці в регіоні виявив перевагу сортів Донецького ІАПВ–36,0%, Селекційно – генетичного інституту–21% і Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва–14%. Найбільшу посівну площу ярого ячменю займають сорти Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва–40,1%, Селекційно-генетичного інституту–34,8%, до 8,2% зросла питома вага іноземних сортів.
До теперішнього часу витрати на насіння зернових колосових культур розподіляються без урахування особливостей кожної з відповідних репродукцій.
Тому стимулювання створення та розповсюдження селекційної інноваційної розробки потребує об’єктивного визначення її реальної вартості на всіх етапах від створення нового сорту до його розмноження та цільових методів інвестування відповідних досліджень в первинних ланках насінництва.
На основі вивчення кожного етапу насінництва, були визначені виробничі витрати на проведення робочих процесів з виробництва оригінального та елітного насіння озимої пшениці. При цьому забезпечувалась не тільки технологічна, а й економічна єдність формування етапів первинного насінництва, відповідний рівень витрат на кожну з послідуючих репродукцій. Тобто, при визначенні собівартості наступної репродукції, використовувалась собівартість попередньої категорії насіння (табл. 1).
Таблиця 1
Нормативні розмір і структура витрат на виробництво оригінального
та елітного насіння озимої пшениці
| Показники | Виробничі витрати на 1 тонну | Разом витрат | ||||
| оригінального насіння (ОН) | елітного насіння (ЕН) | |||||
| грн. | % | грн. | % | грн. | % | |
| Пряма оплата праці з нарахуваннями | 205,92 | 14,2 | 91,64 | 5,5 | 94,98 | 5,7 |
| Насіння | 246,19 | 17,0 | 84,03 | 5,0 | 88,78 | 5,3 |
| Органічні добрива | 245,58 | 16,9 | 236,25 | 14,1 | 236,52 | 14,2 |
| Мінеральні добрива | 152,88 | 10,5 | 147,08 | 8,8 | 147,24 | 8,8 |
| Засоби захисту рослин | 32,15 | 2,2 | 72,59 | 4,3 | 71,40 | 4,3 |
| ПММ | 16,10 | 1,1 | 95,47 | 5,7 | 93,15 | 5,6 |
| Амортизаційні відрахування | 184,39 | 12,7 | 177,38 | 10,6 | 177,60 | 10,6 |
| Поточний ремонт | 58,91 | 4,0 | 56,67 | 3,4 | 56,73 | 3,4 |
| Автотранспорт | 12,84 | 1,0 | 10,23 | 0,6 | 10,30 | 0,6 |
| Інші матеріальні витрати | 72,43 | 5,0 | 70,99 | 4,2 | 71,03 | 4,3 |
| Страхові платежі | 52,15 | 3,6 | 43,25 | 2,6 | 43,51 | 2,6 |
| Загальновиробничі витрати | 48,53 | 3,3 | 39,69 | 2,4 | 39,96 | 2,4 |
| Виробничі витрати всього: | 1328,07 | 91,5 | 1125,27 | 67,2 | 1131,20 | 67,8 |
| Витрати на очищення й сортування: | 122,98 | 8,5 | 162,83 | 9,7 | 161,66 | 9,7 |
| Маркетингові витрати: | - | - | 386,30 | 23,1 | 375,01 | 22,5 |
| Усього витрат: | 1451,05 | 100,0 | 1674,40 | 100,0 | 1667,87 | 100,0 |
| Собівартість 1 т насіння розсадників по етапах вирощування, грн./т: | ||||||
| випробування першого року (РВ1) | 10234,00 | х | х | х | х | х |
| випробування другого року (РВ2) | 4156,30 | х | х | х | х | х |
| розмноження першого року (Р1) | 1271,87 | х | х | х | х | х |
| розмноження другого року (Р2) | х | х | 1702,86 | х | х | х |
| насіння супереліти | х | х | 1673,89 | х | х | х |
| насіння еліти | х | х | 1672,07 | х | х | х |
З наведеної структури витрат видно, що в виробництві оригінального та елітного насіння озимої пшениці, провідне місце належить ресурсам інтенсивного ведення галузі: добрива та засоби захисту рослин–27,3%; технічне обслуговування–20,2%, додаткові витрати на сортування насіння й маркетингові заходи–32,2%.
На нашу думку, важливе місце повинна займати оцінка інтелектуальної праці селекціонерів–оригінаторів сортів і гібридів зернових колосових культур, яка й досі не має конкретної вартості й не враховується до собівартості насіння. При врахуванні витрат на утримання науково–дослідних структур собівартість 1 тонни оригінального насіння може зростати до 8324,65 грн., а елітного–до 4073,34 грн.
Діючі реалізаційні ціни на зернові культури в Україні на 30–35% нижчі за світові, у тому числі по озимій пшениці вони становлять–70,5%, житу–65,5%, ячменю–69,2%. Український товаровиробник отримує лише 40% світової ціни.
На даний час в основу методики формування цін на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур закладена вартість товарного зерна, з урахуванням середньозважених біржових цін на торгах України та відповідних сортових надбавок на насіння озимої пшениці та ярого ячменю, затверджених Міністерством аграрної політики України–по розсаднику розмноження другого року (Р2)–600%, супереліті–250%, еліті–120%, першої репродукції-80%.
У сучасних ринкових умовах використання існуючих сортових надбавок для визначення реалізаційної ціни на насіння вищих репродукцій не завжди відповідає фактичним витратам і є економічно не виправданим, що призводить до суттєвої втрати прибутку виробника-оригінатора селекційної інновації.
На прикладі ДП ДГ „Червона хвиля” Великобурлуцького району Харківської області було розраховано рентабельність елітного насіння озимої пшениці (табл.2).
Таблиця 2
Рівень рентабельності елітного насіння озимої пшениці при використанні цін нижнього і верхнього рівнів у ДП ДГ „Червона хвиля”
| Показники | Р2 (розсадник розмноження другого року) | супер-еліта | еліта |
| Виробничі витрати - всього, грн./т | 1309,90 | 1287,80 | 1286,21 |
| у тому числі: на вирощування | 1113,62 | 1126,65 | 1125,06 |
| на очистку та сортування | 196,27 | 161,15 | 161,15 |
| Маркетингові витрати – всього, грн./т | 392,97 | 386,09 | 385,86 |
| Собівартість 1 тонни насіння, грн./т | 1702,86 | 1673,89 | 1672,07 |
| Реалізаційна ціна1 | 6776,00 | 3260,00 | 2016,00 |
| Прибуток від 1 тонни насіння, грн. | 5073,14 | 1586,11 | 343,93 |
| Рентабельність, % | 297,9 | 94,8 | 20,6 |
| Реалізаційна ціна2 | 9024,00 | 3948,00 | 3046,00 |
| Прибуток від 1 тонни насіння, грн. | 7321,14 | 2274,11 | 1373,93 |
| Рентабельність, % | 429,9 | 135,8 | 82,2 |
1Згідно біржових цін України на 01.06.2007 р. і сортових надбавок, затверджених Міністерством аграрної політики України на 09.12.2005 р.
2Згідно біржової ціни на торгах Чиказької біржі на 15.05.2007 р. і діючих сортових надбавок
Очевидним є факт, що і в насінницькій галузі, яка завжди вважалася стабільною й більш рентабельною, має місце коливання реалізаційних цін, їх невідповідність з фактичними витратами на виробництво насіння зернових колосових культур, що обумовлено впливом сучасного ринкового середовища. Це пов’язано також з тим, що попит на насіння конкретного сорту, репродукції та культури, насамперед, залежить від платоспроможності споживача, а вже потім від інноваційної привабливості та економічного ефекту, що в сучасних ринкових умовах не завжди можливо передбачити без попереднього визначення й розрахунків.
Розрахунки проведено як за вищенаведеною методикою при діючих реалізаційних цінах на насіння, так із використанням світової ціни–221,2 дол. США/т (1128,12 грн./т) й розміру діючих вітчизняних сортових надбавок. При дотриманні рекомендованих цін (що не завжди спостерігається на практиці), рівень рентабельності насіння розсадника розмноження другого року озимої пшениці може досягти 297,9%, супереліти–94,8%, а еліти–20,6%. Але для забезпечення розширеного відтворення спеціалізованих насіннєвих господарств, рівень рентабельності повинен становити 40–45%. Враховуючи поглиблену спеціалізацію насіннєвих господарств, низьку ефективність допоміжних галузей, особливо галузі тваринництва, рівень рентабельності насіння повинен бути не нижчим за 80 – 100%.
Реалізаційна ціна на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур, яка визначена згідно світової ціни на товарне зерно та діючих сортових надбавок, забезпечує рентабельність озимої пшениці по розсаднику розмноження другого року–429,9%, супереліті–135,8% та еліті–82,2%. Такий рівень рентабельності більш повно відповідає вимогам розширеного відтворення виробництва насіння зернових колосових культур і насіннєвих підприємств в цілому.
Головним принципом визначення договірної ціни на насіння зернових колосових культур є відшкодування виробничих витрат, одержання необхідного рівня прибутку для розширеного відтворення галузі насінництва на всіх її етапах, задоволення інтересів товаровиробників зернової галузі у високоякісному насінні.
Тому вважаємо, що при визначенні договірної ціни на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур доцільним є використання ціни нижньої та верхньої межі. Нижня межа ціни повинна встановлюватися, виходячи з необхідності повернення витрат на створення сорту та його товарного оформлення на такому рівні, який в подальшому забезпечить товаровиробнику розширене відтворення виробництва, а верхня-не тільки сприяти здійсненню розширеного відтворення, а й зумовлювати впровадження селекційних інновацій, які забезпечать споживачеві гарантований приріст виробництва та умови для одержання ефекту від впровадження інновацій.
Як свідчать результати дослідження, для визначення верхньої межі реалізаційної ціни на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур, доцільно використовувати світові ціни на товарне зерно та прийняті сортові надбавки, що буде сприяти врахуванню розміру сукупних витрат при інтенсивному вирощуванні насіння зернових колосових культур, забезпечить більш повне використання потенціалу сорту, знизить собівартість 1 тонни насіння.
Врахування тенденцій динаміки світових цін на зерно дозволить більш оперативно впливати на підтримку конкурентоздатності галузі насінництва як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
У третьому розділі „Формування конкурентоспроможного ринку насіння зернових колосових культур” обґрунтовано основні напрями оптимізації структури витрат при виробництві репродукційного насіння озимої пшениці та ярого ячменю, перспективи розвитку регіонального ринку насіння зернових колосових культур, висвітлено проблеми підвищення конкурентоспроможності сортів озимої пшениці та ярого ячменю, визначено основні напрями маркетингової діяльності.
Суттєве зростання цін на матеріальні ресурси, нестача вільних коштів у товаровиробників, вагома частка ручної праці, недостатня розвинутість ринку сільськогосподарської продукції стримують повне використання потенційної можливості сортів і знижують досягнення оптимальної рентабельності насіннєвої галузі. Тому важливим на даний час стає застосування таких технологій вирощування зернових колосових культур, які забезпечують підвищення рівня інтенсивності в галузі насінництва, ефективне використання селекційних інновацій і потенціалу сорту на великих площах насінницьких посівів.
Аналіз сучасного стану виробництва й реалізації насіння основних зернових колосових культур в дослідних господарствах Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва „Червона хвиля” Великобурлуцького району, „Червоний Жовтень” Балаклійського району, „Комсомолець” Лозівського району та „Елітне” Харківського району Харківської області, свідчить про незабезпеченість відповідного відтворення вкладеного капіталу у виробництво насіння, що призводить до погіршення їх матеріального та технічного стану (табл.3).
Таблиця 3
Фінансові результати від реалізації зернових культур в ДП ДГ
ІР ім. В.Я.Юр’єва УААН, 2005–2007 рр.
| Показники | Зернові- всього | У тому числі: | |
| озима пшениця | ярий ячмінь | ||
| Обсяги виробництва зернової продукції, тис. т | 93,1 | 58,5 | 21,8 |
| Структура виробництва зерна, % | 100,0 | 62,9 | 23,5 |
| Обсяги реалізації зернової продукції, тис. т | 74,5 | 48,1 | 16,8 |
| Структура реалізації зерна, % | 100,0 | 64,6 | 22,6 |
| Виробнича собівартість 1 тонни зерна, грн. | 478,15 | 449,41 | 454,50 |
| Рівень товарності, % | 80,1 | 82,1 | 77,0 |
| Собівартість 1 тонни реалізованого зерна, грн. | 495,69 | 493,18 | 485,12 |
| Виручка від реалізації 1 тонни зерна, грн. | 565,68 | 540,32 | 552,88 |
| Прибуток на 1 тонну зерна, грн. | 69,99 | 47,14 | 67,76 |
| Рівень рентабельності, % | 14,1 | 9,5 | 11,4 |
Найбільшу питому вагу у виробництві зернових і зернобобових культур займають озима пшениця та ярий ячмінь – 86,4%. Фінансові результати виробництва й реалізації по цих культурах (переважно насіння еліти та першої репродукції) за 2005–2007 рр. відображують достатньо високий рівень їх товарності, але через зростаючу собівартість та низькі реалізаційні ціни рівень рентабельності зернових культур становив лише 14,1%, озимої пшениці – 9,5%, а ярого ячменю – 11,4%, що стримує умови для розширеного відтворення виробництва насіння, своєчасне застосування маркетингових заходів і знижує його ефективність.
Підвищення ефективності виробництва насіння, на наш погляд, можливе двома шляхами: створення умов для максимального використання генетичного потенціалу українських сортів, як найбільш адаптованих до вітчизняних природно–кліматичних умов України та підвищення рівня інтенсивності за рахунок повного використання матеріально-технічних ресурсів відповідно до вимог новітніх технологій.
Як показали розробки, ці напрями інтенсифікації, , потребують збільшення виробничих витрат на одиницю площі, оптимізації сукупних витрат при вирощуванні насіння вищих репродукцій зернових колосових культур. Моделювання такого напряму проведено нами на прикладі ДП ДГ „Червона хвиля” ІР ім. В.Я.Юр’єва (табл.4).
Згідно з типовими технологічними картами, передбачалося використання сучасної техніки й раціональне співвідношення ресурсів для забезпечення рівня врожайності сортів озимої пшениці Харус, Василина – 7,5 т/га, сортів ярого ячменю Джерело, Звершення – 6,5 т/га на посівних площах 1000 і 500га відповідно.
У структурі витрат при інтенсивному вирощуванні насіння озимої пшениці та ярого ячменю вагома частка (до 66%) належить статтям, пов’язаним із інтенсифікацією–вартість насіння, органічних і мінеральних добрив, засобів захисту рослин, використання сучасної техніки.
Сукупні витрати на 1 га посіву озимої пшениці та ярого ячменю є вищими порівняно з фактичними за 2005–2007 рр. майже в 2,2 раза, що свідчить про значну концентрацію ресурсів при вирощуванні насіння. За такими умовами виробництва витрати на 1 тонну насіння еліти та першої репродукції по цих культурах виявились меншими–94,3 та 85,3% відповідно.
Тобто собівартість 1 тонни насіння озимої пшениці знизилась на 5,7%, а ярого ячменю–на 14,7%. При цьому рівень прибутку, за рахунок використання потенціалу сорту, може бути збільшено у 2,4 та 2,9 рази, а рентабельність насіння еліти та першої репродукції, при рівних цінах реалізації, підвищується на 18,6 і 41,1%.
Такий напрям є економічно виправданим, особливо при виробництві насіння зернових колосових культур, що зумовить не тільки раціональне використання ресурсів, а й більш повну реалізацію генетичного потенціалу сорту - до 80% і більше, проти 30–50% фактично.
Щорічно Міністерством аграрної політики України та УААН розраховуються розміри часткових відшкодувань за придбане товаровиробниками насіння вищих репродукцій.
Це необхідно для обґрунтування реалізаційних цін на насіння вищих репродукцій по основних сортах зернових культур і є орієнтиром для товаровиробників, які отримують державну дотацію в розмірі 95% від сортової надбавки придбаного насіння.
Таблиця 4
Розрахунки рівня та структури витрат при інтенсивному вирощуванні насіння еліти і першої репродукції озимої пшениці й ярого ячменю
в ДП ДГ „Червона хвиля”
| Показники | Озима пшениця | Ярий ячмінь | ||
| грн. | питома вага витрат, % | грн. | питома вага витрат, % | |
| Виробничі витрати всього: | 3052,26 | 81,8 | 2241,20 | 82,1 |
| у тому числі: | ||||
| пряма оплата праці з нарахуванням | 205,22 | 5,5 | 152,94 | 6,2 |
| насіння | 529,85 | 14,2 | 385,30 | 15,1 |
| органічні та мінеральні добрива | 667,91 | 17,9 | 267,65 | 9,1 |
| засоби захисту рослин | 160,45 | 4,3 | 138,24 | 4,7 |
| Витрати на сортування: | 287,32 | 7,7 | 329,42 | 6,8 |
| Маркетингові витрати: | 391,79 | 10,5 | 370,59 | 121,1 |
| Всього витрат на 1 га посіву, грн.: | 3731,37 | 100,0 | 2941,21 | 100,0 |
| Фактичні витрати на 1 га посіву, в середньому за 2005 – 2007 рр., грн. | 1688,54 | х | 1325,83 | х |
| Урожайність в умовах інтенсивного вирощування, т/га | 7,5 | х | 6,5 | х |
| Фактична урожайність у середньому за 2005 – 2007 рр., т/га | 3,2 | х | 2,5 | х |
| Витрати на 1 т насіння в умовах інтенсивного вирощування, грн. | 497,52 | х | 452,49 | х |
| Фактичні витрати на 1 т насіння, в середньому за 2005 – 2007 рр., грн. | 527,67 | х | 530,33 | х |
| Відношення розрахункових витрат до фактичних: на 1га посіву, % на 1 т насіння, % | 221,0 | х | 221,8 | х |
| 94,3 | х | 85,3 | х | |
| Реалізаційна ціна на насіння першої репродукції, грн./т | 1624,00 | х | 1269,00 | х |
| Розмір прибутку на 1 га посіву при: фактичному рівні врожайності, грн./га в умовах інтенсифікації, грн./га | 2806,60 | х | 1477,34 | х |
| 6758,88 | х | 4245,85 | х | |
| Рівень рентабельності при: фактичному рівні врожайності, % в умовах інтенсифікації, % | 207,8 | х | 139,3 | х |
| 226,4 | х | 180,4 | х |
У Харківській області за придбане насіння еліти зернових культур на виконання Бюджетної програми „Селекція в рослинництві” у 2006 році було використано 4886,0 тис. грн., що в 3,9 раза більше, ніж у 2003 році. За насіння еліти озимої пшениці та ярого ячменю було компенсовано 2401 та 175,9 тис. грн., що в 2,3 та 1,4 раза більше проти 2005 року.
Дослідження свідчать, що часткове відшкодування витрат товаровиробникам елітного насіння зернових колосових культур у регіоні знижує фактичну ціну за нього до рівня ціни першої або другої репродукції і стимулює їх до розширення виробництва на інноваційній основі.
Більшість поширених сортів озимої пшениці у Харківській області відрізняються між собою якісними властивостями та продуктивністю. Майже всі сорти стійкі до шкідників і хвороб, але найбільш стійкими до летючої сажки є Харківська 105, Одеська 267 та Українка одеська-8 балів, проти борошнистої роси–Харус і Харківська 105 та Харківська 96-6 балів і Альбатрос одеський-5 балів. Сорти харківської та донецької селекції більш зимостійкі, ніж сорти одеської селекції на 1–2 бали.
Характерною рисою виробництва ячменю в Україні є нестабільність врожаїв і валових зборів зерна через порушення технології вирощування, що потребує створення сортів ячменю з високим рівнем адаптивності і стійкості до несприятливих умов вирощування. Для озимої пшениці, крім якісних властивостей та високої продуктивності, важливим є досягнення високого потенціалу якості зерна. Прискорення і підвищення ефективності впровадження селекційних інновацій у регіоні можливе лише в тісній співпраці державних регламентуючих органів, сільгосподарських підприємств, посередницьких структур, фінансово-кредитної системи тощо.
Маркетингова система в насінництві, крім функції збуту, включає в себе витрати на стандартизацію, сертифікацію насіння, апробацію посівів, витрати на післязбиральну доробку, зберігання, транспортування тощо. Проте, через недосконалість кожного із складових маркетингової системи регіонального насіннєвого ринку, посилюється залежність комерційного успіху товаровиробника від кола його споживачів.
З огляду на це до основних принципів формування маркетингової діяльності в насіннєвій галузі слід віднести: виробничо-збутову діяльність, спрямовану на досягнення прибутку; моніторинг витрат, цін, попиту, прибутків; застосування єдиної і взаємопов’язаної стратегії та тактики активного пристосування до вимог потенційних покупців; постійне вивчення кон’юнктури ринка, з урахуванням виробничих і збутових можливостей товаровиробників насіння; поліпшення якості насіннєвої продукції, удосконалення каналів збуту та стимулювання споживачів. Тобто розвиток взаємовигідних зв’язків між учасниками насіннєвого ринку потребує створення та впровадження ефективної маркетингової системи, яка повинна базуватися на позиціях товару на ринку, вивченні маркетингових засобів агроформувань-суб’єктів сучасного насіннєвого ринкового середовища.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі обґрунтовано пропозиції і запропоновано деякі методичні підходи щодо вирішення наукової задачі формування та розвитку регіонального ринку насіння зернових колосових культур через впровадження інноваційних розробок у виробництво, застосування інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування насіння з метою підвищення ефективності вітчизняної насіннєвої галузі. Проведене дослідження дало змогу одержати наступні наукові положення:
1. Формування ринку насіння пов’язане з необхідністю інтенсифікації зернового господарства, основою якого є впровадження інноваційних селекційних розробок, вимоги до яких необхідно розглядати в єдиній системі науково – дослідної, виробничої та маркетингової діяльності. При цьому в селекції й насінництві зернових колосових культур важливими напрямами є створення високо адаптованих конкурентоспроможних сортів і гібридів, що формує економічну основу насіннєвої та зернової галузей.
2. Аналіз поетапного розвитку зернової галузі в Україні за 1946–2007 рр. свідчить про її нестабільність і значні коливання валового збору озимої пшениці та ярого ячменю, зниження економічної ефективності галузі та погіршення умов розширеного відтворення. Це потребує від селекційно-дослідних установ забезпечити товаровиробників зерна насінням вищих репродукцій зернових колосових культур у відповідності з вимогами та кон’юнктурою насіннєвого ринку.
3. В Харківській області при загальному забезпеченні якісним насінням зернових колосових культур, спостерігається незбалансованість по окремих репродукціях, має місце перевиробництво насіння еліти основних зернових колосових культур, яке призводить до зменшення реалізаційної ціни, прибутку, нецільовому використанні посівного матеріалу. Встановлено, що оптимальним для регіонального ринку насіння зернових культур є такі обсяги виробництва насіння вищих репродукцій: оригінального насіння-250 тонн, елітного–7,4 тис. тонн і репродукційного–222 тис. тонн, або відповідно співвідношення насіннєвих ринків повинно складати 0,1:3,2:96,7.
4. Основні сорти озимої пшениці в Харківській області представлені сортами Донецького ІАПВ –36,0%, Селекційно-генетичного інституту–21,0%, а Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва–14,0%. Сорти ярого ячменю Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва становлять–40,1%, Селекційно-генетичного інституту-34,8%. Помітним є зростання сортів іноземної селекції–8,2%, але ці сорти менш адаптовані до природно-кліматичних умов Харківської області, тому необхідним є поширення й своєчасне впровадження сортів харківської селекції, як найбільш перспективних селекційних інновацій.
5. Виходячи з оптимальної структури витрат на виробництво насіння вищих репродукцій у 2007 р., собівартість 1 тонни оригінального насіння озимої пшениці становить 1451,05 грн., у тому числі по розсаднику випробування нащадків першого року - 10234 грн., другого року – 4156,30 грн. та розсаднику розмноження першого року – 1271,87 грн. Середня собівартість 1 тонни елітного насіння складає – 1674,40 грн., у тому числі по розсаднику розмноження другого року – 1702,86 грн., супереліті – 1673,89 грн. та еліті – 1672,07 грн. На рівень витрат насіння еліти, крім додаткових витрат (сортування, апробація, очищення й доведення насіння до кондиційної якості) суттєво впливають і маркетингові витрати, на які припадає до 33%.
6. Порівняльний аналіз існуючих реалізаційних цін на насіння еліти зернових колосових культур з вищенаведеною собівартістю елітного насіння вказує на неможливість досягнення оптимального рівня рентабельності (80–100%) при існуючий методиці визначення цін. Доцільно на загальнодержавному рівні затверджувати нижню та верхню межу ціни на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур, враховуючи це як при укладанні угод із товаровиробниками, так і при формуванні договірних цін на насіння зернових колосових культур. При діючій системі сортових надбавок і цін на біржах України рентабельність насіння вищих репродукцій озимої пшениці може становити: по розсаднику розмноження другого року – 297,9, супереліті – 94,8 та еліті – 20,6%.
7. При визначенні верхньої межі ціни на насіння еліти зернових колосових культур, доцільним є використання світової ціни на товарне зерно озимої пшениці та розміру вітчизняних сортових надбавок. В цих умовах рівень рентабельності насіння розсадника розмноження другого року може становити 429,9, супереліти– 135,8 та еліти–82,2%. При такому рівні рентабельності можливо забезпечити повернення виробничих витрат, одержати необхідний рівень прибутку, для розширеного відтворення й розвитку виробництва та повністю задовольнити інтереси товаровиробників зернової галузі в якісному насінні.
8. Застосування інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування насіння зернових колосових культур забезпечує економічно зважену систему внесення добрив, своєчасне впровадження в виробництво селекційних інновацій. При інтенсивній технології вирощування насіння еліти і першої репродукції озимої пшениці та ярого ячменю розрахункові витрати на 1 га посіву є більшими майже в 2,2 рази проти фактичних. Але, при використанні генетичного потенціалу на 80– 90%, собівартість 1 т репродукційного насіння відповідно знизилась по озимій пшениці на 5,7%, а ярому ячменю - на 14,7%, розмір прибутку на 1 га посіву відповідно зріс в 2,4 та 2,9 рази, а рентабельність підвищилась на 18,6 та 41,1%.
9. Здійснення маркетингових заходів в галузі насінництва підвищує ефективність виробництва та збуту насіння зернових колосових культур на 10–15%. Основними принципами формування маркетингової діяльності в насіннєвій галузі зернових колосових культур повинна стати виробничо – збутова, спрямована на досягнення максимальних результатів, які забезпечують розширене відтворення в насіннєвій галузі. Для досягнення цього необхідно проведення моніторингу, постійне співставлення витрат, цін, платоспроможного попиту, рівня прибутку, рентабельності.