Geum.ru

Концепція реформування вітчизняної системи регулювання умов, гігієни, безпеки та охорони праці

Вид материалаДокументы

Содержание


Напрями та засоби розв'язання проблеми
Механізм забезпечення реалізації Концепції
Очікувані результати
Подобный материал:
1   2   3

Напрями та засоби розв'язання проблеми


Напрямами за відповідним спрямуванням виступають:
    1. Удосконалення механізму координації співпраці центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та роботодавців із питань умов праці та її безпеки.
    2. Розробка важелів застосування положень нормативно-законодавчих документів щодо стимулювання роботодавців у впровадженні нових безпечних технологій та фінансуванні заходів зі створення здорових і безпечних умов праці.

Зазначені напрями реформування системи можуть бути реалізовані шляхом здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів, а саме:
    • розподілення функцій державного нагляду та контролю за дотриманням вимог законодавства про працю та охорону праці. До функцій Держгірпромнагляду України слід віднести питання контролю за безпекою технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в особливо небезпечних видах економічної діяльності. Комплексну політику у сфері праці, у т.ч. і щодо безпечних і здорових умов праці, слід зосередити в Міністерстві праці та соціальної політики України. Доцільне пере форматування Державної інспекції праці України в Інтегровану Державну інспекцію праці на взірець існуючих структур в інших країнах. Це має бути державний орган із належним методичним та матеріально-технічним забезпеченням, достатньою чисельністю кадрів для комплексного здійснення функцій та повноважень держави щодо контролю та забезпечення дотримання роботодавцями вимог законодавства про працю. Проект Концепції реформування державного управління та нагляду за додержанням законодавства про працю в Україні було розроблено ДУ НДІ соціально-трудових відносин та подано до Мінпраці України в 2010 р.;
    • підвищення ролі держави не лише в здійсненні контролю, а й у сприянні соціальному діалогу на національному, галузевому, регіональному рівнях та на рівні підприємств із метою стимулювання створення ефективних превентивних засобів запобігання та негайного усунення професійних ризиків, забезпечення охорони соціально-трудових прав, виходячи з норм чинного законодавства;
    • створення відомчої (у системі Мінпраці України) ефективної статистично-інформаційної бази з питань умов та охорони праці;
    • створення при всіх облдержадміністраціях (включаючи АР Крим, мм. Київ, Севастополь) служб зі створення належних умов та охорони праці, які б спільно з обласними спілками роботодавців та об'єднаннями профспілок співпрацювали з реалізації регіональних програм поліпшення умов та охорони праці на підприємствах регіонів;
    • ініціювання як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях розгляду питань визначення повноважень і штатних розкладів управлінських структур з охорони праці у виконавчих органах територіальних громад;
    • виділення окремим рядком коштів на охорону праці у щорічному Державному бюджеті України;
    • щорічний розгляд стану умов праці, виробничого травматизму й професійних захворювань на засіданні Уряду за участю роботодавців та профсоюзів . Публікація Національного огляду стану охорони праці;
    • зосередження уваги в наукових та науково-технічних розробках, крім як на розробці заходів щодо запобігання "традиційним" ризикам на виробництві, пов'язаним із санітарно-гігієнічними чинниками виробничого середовища, на психофізіологічних чинниках, пов'язаних із нервово-емоційним напруженням, стресами, синдромом хронічної перевтоми, які негативно впливають на стан психічного здоров'я працівників;
    • створення механізму застосування штрафних санкцій до юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, за недотримання законодавства та інших нормативно-правових актів щодо умов, безпеки та охорони праці;
    • перегляд нормативної бази з питань умов, безпеки та охорони праці з урахуванням нових економічних реалій та нових економічних підходів, що включають методи оцінки вартості життя працівників і систему аналізів ризиків роботи на конкретному виробництві. На підставі зміни в той чи інший бік показників ризику роботи можуть встановлюватися пільги або навпаки матеріальні стягнення як безпосередньо для працівників підприємства, так і для самого підприємства в цілому;
    • приведення законодавчо-нормативної бази з питань умов та безпеки праці у відповідність до вимог Конвенцій МОП, директив Європейського економічного співтовариства, договорів Співдружності Незалежних Держав та інших міжнародних актів, враховуючи в цій роботі пропозиції та рекомендації незалежних закордонних експертів. Розроблення перспективного плану перегляду чинної бази нормативно-правової документації;
    • використання інтегральної оцінки умов праці, яка визначається за результатами атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права працівників на отримання пільг за роботу у нестандартних умовах праці . Це дозволить посилити об'єктивність у призначенні пільг працівникам та встановлювати їх обґрунтовану розмірність. Метод застосування інтегральної оцінки умов праці розроблено ДУ НДІ соціально-трудових відносин. Він багаторазово подавався до Мінпраці України;
    • розробка нових концептуальних підходів, критеріїв та показників для встановлення права на пенсію на пільгових умовах; впровадження персоніфікованого обліку професійних ризиків, вивчення фактичного стану здоров'я працівників, зайнятих у шкідливих та важких умовах праці. Це дасть змогу поступово відмовитися від чинних "списків та переліків";
    • створення в містах інформаційно-консультаційних центрів "Умови, безпека та охорона праці", які обслуговуватимуть малі підприємства, що не мають у штаті відповідного фахівця з цього комплексу питань, у тому числі надання допомоги з проведення атестації робочих місць за умовами праці;
    • формування регіональними органами державної влади позитивного іміджу підприємств із високим рівнем охорони праці, що слугуватиме своєрідною рекламою цього підприємства;
    • зменшення на певний термін податкового навантаження на підприємства за рахунок зниження податку на ту частку прибутку, що спрямовується на технічний розвиток підприємства, модернізацію його устаткування, із чим опосередковано пов'язано позитивні зміни в охороні праці;
    • маркування продукції підприємства знаком, що символізує продукцію як екологічно чисту, що сприятиме її конкурентоспроможності на ринку;
    • соціальне маркування продукції підприємств, що відповідає вимогам стандарту SA 8000. Знак на продукції цього підприємства свідчить про створення безпечних умов праці, запобігання нещасним випадкам та ушкодженню здоров'я, організацію системи, що дасть змогу виявляти потенційні загрози здоров'ю та безпеці всього персоналу та запобігати їм;
    • розробка та впровадження на всіх підприємствах, в установах та організаціях, де виконуються роботи, до яких застосовується професійний відбір, методик згідно з "Порядком організації та проведення психологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору";
    • впровадження та функціонування на підприємствах, в організаціях, установах, де виконуються роботи, що вимагають профвідбору, загальнодержавної системи медико-психофізіологічної експертизи, як невід'ємної складової комплексу державних заходів із профілактики аварійності, виробничого травматизму, формування психології та культури виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки;
    • розробка механізмів застосування штрафних санкцій до юридичних та фізичних осіб, які під час прийому громадян на роботи, що вимагають професійного відбору, не проводять медико-психологічної експертизи;
    • наукова розробка проблеми стійкості організму до несприятливих чинників виробничого довкілля з розрахунком існуючих виробничих навантажень на основі "дозоефективних" залежностей (вібрація, шум, пил, загазованість, високі температури);
    • зорієнтувати наукові та науково-технічні установи, що розробляють методики профвідботу, крім розробки заходів запобігання "традиційним" ризикам на виробництві, пов'язаних із санітарно-гігієнічними чинниками виробничого середовища, на зосередження уваги на психологічних чинниках, пов'язаних із нервово-емоційним напруженням, стресами, синдромом хронічної перевтоми, які вкрай негативно впливають на стан психічного здоров'я працівника та його працеспроможність;
    • сприяння регіональних органів державної влади в просуванні продукції соціально відповідальних (у т. ч. щодо умов, безпеки та охорони праці) підприємств у країні та за її межами;
    • стимулювання роботодавців, які створюють нові високотехнологічні, безпечні та продуктивні робочі місця;
    • розробка та впровадження соціальних нормативів з охорони праці, визначення економічного механізму управління охороною праці залежно від ступеня професійного ризику і фактичного стану охорони праці на виробництві;
    • розвиток системи навчання, підготовки та перепідготовки кадрів з охорони праці для всіх рівнів управління цим процесом; утворення та розвиток регіональних навчальних центрів; впровадження системи дистанційного навчання у сфері охорони праці; приведення кваліфікаційної підготовки фахівців з охорони праці у відповідність із сучасними вимогами;
    • проведення державної політики залучення іноземних інвестицій, особливо у сфері новітніх інформаційних технологій, за допомогою надання податкових та митних пільг для інвесторів;
    • збільшення державного фінансування та посилення підтримки науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, розробка нової техніки та прогресивних технологій;
    • розроблення порядку надання працівникам інформації щодо умов праці та пов'язаних із цим зобов'язань роботодавців під час укладання трудового договору;
    • відновлення в повному обсязі фінансування з Державного бюджету України Національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також програм розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих;
    • удосконалення методично-інформаційного забезпечення підприємств із питань умов та охорони праці, підготовка та розповсюдження відповідних нормативних матеріалів, спеціальної літератури, проведення проблемних семінарів;
    • узгодження численних нормативно-законодавчих актів, що готуються різними структурами державного управління, із вимогами норм Закону України "Про охорону праці";
    • вирішення питання медико-санітарного обслуговування працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, своєчасного проведення щорічних обов'язкових медичних оглядів цієї категорії працівників.


Механізм забезпечення реалізації Концепції


Для реалізації Концепції необхідно:
    • нормативно-правове забезпечення в частині таких заходів, як:
    • розробка механізмів реалізації ст. 25, 26 та 43 Закону України "Про охорону праці";
    • прийняття Закону України "Про обов'язкову професійну пенсійну систему", у якому б визначалися умови та порядок пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, які зайняті на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці;
    • прийняття Закону України "Про загальну безпеку продукції", яким би регулювалися відносини між усіма учасниками циклу створення продукції, зацікавленими в її безпечності – розробниками, виробниками, користувачами, постачальниками тощо, а також фізичними особами-підприємцями;
    • внесення змін до КЗпП України (гл. XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю");
    • розробка та прийняття Закону України "Про психологічну експертизу при прийомі на роботи, пов'язані з професійним добором";
    • розроблення стандарту "Промислова безпека та охорона праці. Терміни та визначення", в якому врахувати прийняту в Європейському Союзі термінологію в сфері промислової безпеки та охорони праці;
    • внесення змін до Кодексу про адміністративні порушення та Кримінального Кодексу в частині збільшення розмірів штрафів роботодавцям за порушення норм охорони праці;
    • внесення змін та доповнень до Закону України "При підприємства в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо скоординованості з законодавством про охорону праці;
    • розробка механізму реалізації Наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників окремих категорій";
    • прийняття Закону України "Про психологічну експертизу при прийомі на роботи, пов'язані з професійним добором";
    • ратифікація Конвенцій МОП № 152, 155, 162,174, 176;

 організаційне забезпечення:

– розмежування функцій державних органів контролю та нагляду за додержанням вимог нормативно-законодавчих актів із питань умов та охорони праці;
    • кадрове забезпечення:

– формування державного замовлення на підготовку фахівців із питань умов та безпеки праці;

– методичне та нормативне забезпечення відповідних служб з охорони праці;

– проведення семінарів та курсів підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці із залученням представників навчальних закладів МОП, МНС, МОЗ та Мінпраці України;
    • фінансове забезпечення:

– залучення коштів Державного бюджету;

– залучення інвестиційних внесків підприємців і міжнародних організацій.


Очікувані результати


Реалізація Концепції сприятиме: збереженню трудового потенціалу країни;- підвищенню ефективності роботи суб'єктів господарювання незалежно від форм власності; підвищенню соціальної захищеності працівників; забезпеченню дотримання гарантованих державних соціальних стандартів якості виробничого середовища; зниженню соціальних та економічних втрат, зумовлених профзахворюваннями та виробничим травматизмом; зменшенню рівня соціальної напруженості та створенню умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України.


Заходи щодо реалізації Концепції


Внести відповідні зміни до проекту Трудового кодексу України.

Мінпраці, МНС України

1 квартал 2011 р.

Підготувати пропозиції стосовно ратифікації Україною Конвенцій МОП №№ 152, 155, 162, 174, 176.

Мінпраці України

1 квартал 2011 р.

Розробити підзаконні акти нормативно-законодавчого характеру щодо реалізації ст. 13, 14, 26.

Мінпраці