Українське незалежне інформаційне агентство новин (уніан). Засноване в березні 1993 року
| Вид материала | Документы |
- Новости из одессы 2, 330.23kb.
- Українське незалежне інформаційне агентство новин (уніан). Засноване в березні 1993, 737.75kb.
- Українське незалежне інформаційне агентство новин (уніан). Засновано в березні 1993, 589.15kb.
- Відділ маркетингу: тел. 279-3690, 279-3158, факс 461-9111, 279-3320, e-mail: market@unian, 915.69kb.
- Українське національне інформаційне агентство укрінформ моніторингове дослідження інформації, 225.25kb.
- Українське національне інформаційне агентство укрінформ моніторингове дослідження інформації, 223.5kb.
- Українське національне інформаційне агентство укрінформ моніторингове дослідження інформації, 145.33kb.
- Декретами Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 року n 6-92, від 11 січня, 849.29kb.
- Українське національне інформаційне агентство моніторингове дослідження інформації, 510.67kb.
- Головним управлінням юстиції у Рівненській області зареєстровано з 1993 року нормативно-правові, 2267.63kb.
На Прикарпатті індекс споживчих цін в березні склав 101%, у січні-березні – 105,8%
Івано-Франківськ. На Прикарпатті індекс споживчих цін в березні цього року склав 101%.
Як повідомили в Головному управлінні статистики в Івано-франківській області, у березні ц.р. індекс споживчих цін склав 101,0%, в січні-березні – 105,8% (у 2008 р. – 103,4 і 109,3%, відповідно).
На споживчому ринку Прикарпаття у березні ціни на продукти харчування і безалкогольні напої виросли на 1,3%. Найбільше подорожчали банани (на 10,4%), цукор (на 8,6%) і масло (на 4,3%). На 2,7% виросли в ціні інші продукти харчування (прянощі, кулінарні трави, супи), на 2,3% – хліб і хлібопродукти, на 1,1% – риба і продукти з риби. Разом з тим, на 6,9–0,7% подешевшали яйця, жири тварини, рослинне масло і овочі.
Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ і інші види палива знизилися в області на 2,6% за рахунок зменшення плати за гарячу воду і опалювання (на 10,3%) відповідно до фактичних витрат.
У сфері охорони здоров'я ціни виросли на 7,3%, що, в основному, обумовлено підвищенням цін на стоматологічні послуги (на 26,1%) і подорожчанням фармацевтичної продукції (на 4,0%).
У сфері відпочинку і культури ціни підвищилися на 3,2%, у т.ч. на послуги відпочинку і культури – на 8,8%, газети, книги і канцелярські товари – на 2,5%, аудіотехніку, фотоапаратуру і устаткування для обробки інформації – на 1,7%. Предмети домашнього споживання, побутова техніка стали дорожчі на 2,6%, у т.ч. товари і послуги для щоденного догляду за житлом подорожчали на 7,0%, інструменти і устаткування для дому і саду, а також вироби зі скла і столовий посуд – на 4,1%, меблі і килими – на 3,0%.
На інші товари і послуги ціни підвищилися на 2,9%, алкогольні напої і тютюнові вироби – на 1,8%, послуги ресторанів і готелів – на 1,7%.
На Тернопільщині скорочуються посівні площі цукрового буряка
Тернопіль. У Тернопільській області продовжують скорочуватися посівні площі цукрового буряка.
Як повідомив заступник управління Тернопільської обласної держадміністрації з питань агропромислового комплексу Петро ВОВЧУК|, цього року цукровий буряк заплановано посіяти на площах 36 тис. га|, що на 6 тис. га| (15%) менше, ніж минулого року, і удвічі менше, ніж в 2007 році.
Одноосібники, за його підрахунками, засіють| 6 тис. га| цукрового буряку.
“Для порівняння, колись люди сіяли по 30 тис. га|. Але вони уміють рахувати, тому площі посівів зменшуються, тому що потрібно, щоб їх праця оплачувалася”, – говорить П.ВОВЧУК|.
За його словами, облдержадміністрація досягла домовленості з керівництвом компанії “Мрія”, яка володіє в області шістьма цукрозаводами. На цих заводах прийматимуть цукровий буряк за ціною 251 грн/т.
“Якщо буде рости ціна на цукор, то, можливо, і закупівельну ціну буряка теж збільшать”, – додав П.ВОВЧУК|.
Сьогодні у вартості, за його словами, закладено 10% рентабельності за умови врожайності цукрових 550 ц/га. “10% рентабельності – це небагато, але у даних умовах і така домовленість є важливою. Адже головне - зберегти цукрову галузь. До того ж, цукровий буряк є хорошим попередником під ячмінь, озимі. Звичайно, вигідніше було б усім сіяти ріпак|, тому що на нього є попит за кордоном, але цього не можна робити, має бути зміна культур, щоби не виснажувати землю”, – відзначив П.ВОВЧУК|.
Він також спростував інформацію про те, що устаткування Кременецького цукрового заводу почали різати на метал. “Компанія “Дакор”, яка має цукрозаводи в Дубно, Золочевому і Кремен ці, планувала останні два законсервувати. У Кременецькому, зокрема, хотіли зняти турбіну для установки її на іншому заводі. Але ми з генеральним директором заводу домовилися, щоби жодного розкомплектувало не було. Звідти не вивезуть жодної гайки”, – запевнив П.ВОВЧУК|.
За його словами, найближчим часом облдержадміністрація проведе переговори з представниками “Дакора”, щоби вони не згортали роботу Кременецького цукрозаводу і налагодили його роботу у період цукроваріння.
У Криму у січні-березні виробництво м'яса знизилося на 2,7% – до 43,9 тис. тонн
Сімферополь. В Автономній Республіці Крим у господарствах всіх категорій за січень-березень 2009 року об'єм виробництва м'яса (реалізація худоби на забій і птаха в живій вазі) склав 43,9 тис. тонн, що на 2,7% менше аналогічного показника минулого року.
Про це повідомили у Головному управлінні статистики в АРК.
Згідно з повідомленням, виробництво молока збільшилося на 7,9% і склало 64,3 тис. тонн, яєць – зменшилося на 10,7%, до 145,7 млн. шт.
У сільськогосподарських підприємствах (з урахуванням малих) виробництво м'яса знизилося на 6,2%, яєць – на 20,8%, виробництво молока, у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року збільшилося на 11,7%.
У господарствах населення реалізація худоби і птиці на забій збільшилася на 2,8%, виробництво молока виросло на 7,3%, яєць – на 9,6%.
Частка господарств населення в загальному об'ємі виробництва м'яса склала 42%, молока – 87%, яєць – 41% (за січень-березень 2008 року, відповідно, 40%, 87% і 33%).
ЗА КОРДОНОМ
США намагаються запровадити альтернативу долару в свою економіку – експерт
Київ. Сполучені Штати Америки намагаються запровадити альтернативу долару в свою економіку, щоби закрити доступ своїм споживачам від імпортних товарів.
Про це заявив на прес-конференції заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України Валерій НОВИЦЬКИЙ.
За його словами, зараз у США розповсюджується монетарний механізм, який використовувався ще за часів Великої депресії. «Окремі регіони, окремі штати випускають власні гроші. Населення купує ці гроші за пільговою ціною, а потім ними розраховується у магазинах», – сказав В.НОВИЦЬКИЙ. При цьому він зазначив, що такими грошима можна також погасити відсотки за кредитами.
«Виходить, що США закликають до лібералізації торгівлі, відкриття ринків, а насправді фактично відсікають своїх національних споживачів від масових імпортованих товарів», – стверджує експерт. Такі гроші населення витрачає, перш за все, у магазинах, і цим самим Америка проводить жорсткий внутрішній протекціонізм, вважає В.НОВИЦЬКИЙ.
Крім того, він стверджує, що сьогодні Америка проводить жорстку політику з доларизації економік світу. «Політика США з наповнення доларами країн світу ніколи раніше не була такою агресивною», – вважає експерт.
За його словами, для США шляхом виходу з кризи є фінансування власного реального сектора. Створюються робочі місця у тих галузях, які будуть перспективними і виведуть економіку з кризи.
«Те, що в Україні не проводиться технологічна політика, – це найнебезпечніший чинник, який може привести державу до колапсу», – вважає В.НОВИЦЬКИЙ. На його думку, відсутність такої політики призведе до того, що Україна після кризи виявиться глобальним аутсайдером.
Споживча упевненість росіян знизилася до рівня 1999 року
Москва. Споживча упевненість росіян впала до рівня 1999 року.
Про це повідомили у Федеральній службі державної статистики (Росстат)
"Результати досліджень, проведених Росстатом у першому кварталі 2009 року, свідчать про зниження споживчої упевненості населення Росії. Тенденція триває”, - йдеться у повідомленні Росстату.
Наголошується, що в порівнянні з четвертим кварталом 2008 року індекс знизився на 15 процентних пунктів, з першим кварталом 2008 року - на 35 процентних пунктів.
"Аналогічний рівень індексу спостерігався у четвертому кварталі 1999 року (-35%)", - відзначає Росстат.
На зниження індексу споживчої упевненості вплинуло, перш за все, переважання негативних оцінок респондентами змін, що відбулися в економіці Росії.
Частка респондентів, що вказали на погіршення економічної ситуації в Росії, склала майже 83% від числа опитаних (у I кварталі 2008 р. - 19%). Частка респондентів, що позитивно оцінюють зміни економічної ситуації, склала 4% проти 32% у I кварталі 2008 року.
Індекс очікуваних змін в особистому матеріальному становищі склав (-26%), що на 25 процентних пунктів нижче за рівень, зафіксований в I кварталі 2008 р. (-1%).
Погіршення особистого матеріального становища прогнозує більше 42% опитаного населення (проти 13% в I кварталі 2008 р.). Частка респондентів, що чекають поліпшення свого матеріального становища протягом наступних 12-ти місяців, склала 7% (13% в I кварталі 2008 р.). Майже 38% від числа опитаних вважають, що їх матеріальне становище не зміниться.
Регулярні дослідження споживчої поведінки населення Росії проводяться Росстатом з 1998 р. щокварталу (у лютому, травні, серпні і листопаді) з охопленням 5 тис. осіб у віці 16 років і старше, що проживають в приватних домогосподарствах по всій території Російської Федерації.
ВИСТАВКИ/КОНКУРСИ/ТЕНДЕРИ
У Києві відкрилася художня виставка, присвячена виноробству
Київ. У Національному заповіднику "Софія Київська" відкрилася Міжнародна виставка образотворчих робіт "Виноград. Виноробство. Вино. Коктебель - 2008". На експозиції виставки представлено 50 художніх творів, створених під час проведення у 2008 році Міжнародного українсько-французького пленеру у Коктебелі і присвячених виноградарству, благородній праці виноробів України і Франції.
Картини виконані в різних стилях і художній техніці - масляний живопис, левкас, батік, петриківський розпис і ін. В основному це роботи художників з України і Франції, але представлені також художники з Великобританії, Росії, Молдавії і Сірії.
"Це вже третя поспіль виставка, яка проводиться після третього пленеру. І традиційно вона відкривається у рамках творчого фестивалю "Французька весна в Україні", - відзначив Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Жак ФОР.
Як відзначив автор і продюсер проекту - віце-президент Асоціації "Україна - Франція" Павло РОТАР, спонсором проекту є Завод марочних вин і коньяків "Коктебель".
"Ми не тільки спонсори, а й друзі, тому що радіємо художньому розвитку Коктебеля, який завжди був художньою “меккою", - розповів начальник відділу з розвитку торгової марки "Коктебель" Олег ЗВОНАРЬОВ. За його словами, на п’ятиріччя пленеру планується організувати ювілейну виставку з робіт усієї колекції і показати не тільки у Києві, а й у Криму, інших містах України, а можливо, навіть у Франції.
Виставка експонуватиметься до 15 квітня у виставкових залах пам'ятника архітектури ХVІІІ ст. «Хлібні» Національного заповідника "Софія Київська".
Довідка: Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» - одне з найбільших і старих виноробних підприємств на території колишнього СРСР. ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» - виробник коньяків, молодих і марочних (старих і колекційних) вин, має повний цикл виробництва. Завод експлуатує 2,200 тис. га виноградників.
На території ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» знаходиться найбільший в Європі мадерний майданчик і енотека. Згідно рішення Міністерства аграрної політики України енотека ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» визнана національним надбанням України.
Аналітика
Дорослі проблеми дитячого харчування
Кожна мати знає: здорова дитина – щасливе майбутнє. А для цього малюк має правильно харчуватися. Вітчизняні виробники і хотіли б нагодувати дітей, але криза та влада не дають...
Не зважаючи на добре розвинену вітчизняну харчову промисловість, виробництво дитячого харчування у нас практично відсутнє. Всього 15% продуктів для малюків на українському ринку вітчизняного виробництва, інші 85% - імпортного. Українські виробники заявляють, що поставлені у нерівні умови – імпортна продукція не перевіряється настільки ретельно, як вітчизняна, і на імпорт немає обмежень торгових націнок, тоді як робота і доходи вітчизняних підприємств жорстко регулюються державою. При цьому, за словами учасників ринку, не весь імпорт до України потрапляє легальними шляхами, навпаки, всього 4-5 компаній, що постачають продукцію преміум-класа, ввозять її легально, інші – по сіреньких тунелях. Якщо уряд негайний не прийме необхідні заходи для стимулювання вітчизняного виробництва, українські малюки ризикують перейти на китайські харчі, які, як багато хто, напевно, пам'ятає, іноді бувають із смаком меланіну.
Пийте діти молоко - будете?..
Дієтологи стверджують, що діти, особливо маленькі, не можуть харчуватися «дорослими» продуктами харчування. Їм необхідне спеціальне молоко, сир, кефіри і фруктові пюре. Головний дитячий дієтолог Києва Валентина Місник пояснює, що у дітей інший тип обміну речовин – жировий, тому їх не можна годувати звичними для дорослих знежиреним молоком та сиром. Дітки вимагають особливого харчування.
Українська харчова промисловість намагається забезпечувати малюків необхідними продуктами харчування, але виходить це у неї поки не дуже успішно. На нашому ринку вітчизняна продукція представлена в основному молочною групою, небагато фруктово-овочевий продуктів. А знайти м'ясні і рибні продукти українського виробництва, призначені для дітей, практично неможливо. Це - тільки імпортована продукція.
У закордонних виробників Україна, звичайно ж, викликає особливий інтерес – у країні з таким населенням цей ринок один з найперспективніших в Європі. На сьогодні експерти оцінюють його обсяг в 60-70 млн. дол. І це з урахуванням того, що наші діти споживають мінімум рази у 4 менше дитячого харчування, чим їхні однолітки в інших країнах. Наприклад, український малюк з'їдає близько 18 кг сумішей на рік, а фінський – близько 65 кг. Це не тому, що наші діти менше їдять, просто українські мами ще обходяться своїми силами – варять компоти, самі труть фруктові пюре. Європейські жінки, судячи з усього, відівчилися це робити. Але при всій перспективності і привабливості українського ринку кількість національних виробників дитячого харчування не росте, а напроти, бадьорими темпами скорочується. На сьогодні їх можна перерахувати буквально по пальцях. І це не спроста. Галузь зазнає великих труднощів, і якщо держава не протягне їй руку допомоги, вона протягне ноги.
Можливостей у нашої країни виробляти здорове харчування для дітей багато. Немало сприяє цьому і наша бідність – українські аграрії, не маючи великих ресурсів для підживлення ґрунтів, вносять їх в 4, а то і 10 разів менше, ніж їх закордонні колеги. Як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Таким чином, вироблена в Україні продукція може цілком вважатися органічною, мода на яку росте у цивілізованому світі. А при правильному підході ми могли б забезпечити потреби не тільки своїх ринків, але і зовнішніх.
Але держава все ж таки підвищила вимоги до молочної сировини, що йде на виробництво дитячого харчування. Держкомісіями визначені спеціальні сировинні зони, продукція з яких придатна для виробництва дитячого харчування. Їх на сьогодні в Україні близько 100 і вимоги до них дуже жорсткі – ніякої хімії. Проте, ці території визначені тільки для молочної сировини. Фруктова і овочева сировина ніяк не регулюється. На думку фахівців, необхідно визначити спеціальні зони і по фруктово-овочевій сировині, оскільки невизначеність ускладнює роботу підприємств. Доходить до абсурду - українським компаніям простіше купити фруктово-овочеве пюре, зокрема морквяне (!), абрикосове за кордоном, ніж в Україні. Як відзначають фахівці, якість імпортної сировини далека від ідеалу – в ньому були виявлені як фарбники, так і інші хімічні добавки.
При цьому дуже злить, що експерти бояться назвати підприємства, які свідомо використовують неякісну сировину у виробництві дитячого харчування. Ні, щоб присоромити, тоді і інші б так не робили. Тому батькам доводиться вибирати продукти методом експериментів над своїми чадами, які не завжди добре закінчуються. Хоча цього можна було б уникнути, якби фахівці були сміливіші і викрили виробників псевдодитячого харчування.
Звучить обнадійливо, але це тільки ініціативи.
Але і це не все. Виробники і експерти у один голос говорять про недосконалість Закону «Про дитяче харчування». Зокрема, закон забороняє використання у дитячому харчуванні пшеничного борошна і крохмалю. З крохмалем все зрозуміло – найчастіше це ГМО-продукт. Крім того, це спосіб долити більше води, наприклад, у фруктове пюре, і загустити крохмалем, тобто просто обдурити споживача. А ось обмеження на пшеницю не зрозумілі. Адже печиво у всі часи давали малюкам, спочатку розмочуючи у молоці, а потім і так погризти. І виросли ще які здоров'яки! Через ці та інші неточності і недоробки закону виробники заявляють про необхідність його перегляду, зокрема, складу інгредієнтів. Але це необхідно робити не з наскоку, а продумано, щоб «випадково» не потрапили «Е-шкі» та інша хімічна краса, якою так люблять зловживати виробники.
Також викликають подив у виробників вимоги до маркування продукції. На їхню думку, не потрібно вигадувати якесь ексклюзивне українське колесо, а треба просто скористатися міжнародними вимогами, в яких вказується не тільки склад продукції, як в Україні, а і кількість того або іншого інгредієнта. Тобто, якщо фруктовий сік складається на 50% з води, це потрібно чесно вказувати, а не згадувати воду між іншим.
У лікарів свої зауваження до маркування. Дієтолог В.Місник вважає, що Україні необхідно переймати позитивний досвід інших країн в частині заборони на реалізацію в учбових установах нездорової, аж ніяк не дитячої їжі. Адже підлітки – теж діти, і їм також необхідне здорове харчування. Крім того, на її думку, потрібно ввести маркування «дитяче харчування», щоб захистити споживача від псевдодитячих продуктів. «Виробництво спеціалізованих дитячих продуктів відповідає підвищеним вимогам безпеки продуктів харчування для дітей раннього віку. Для того, щоб споживач міг самостійно визначити надійні і безпечні продукти, їх необхідно маркірувати», - відзначила В.Місник. А поки такого маркування немає, експерти радять уважно «читати» етикетку: на спеціалізованих продуктах дитячого харчування виробник зобов'язаний вказувати вік дітей, для яких призначений продукт.
Очевидно, що вирішити всі проблеми галузі одним махом і без державної допомоги не вдасться. І держава таки звернула увагу на те, чим харчується його майбутнє. Так, Міністерство аграрної політики заявило, що має намір ініціювати внесення змін до Закону «Про дитяче харчування». У відомстві вважають, що необхідно законодавчо зрівняти в правах вітчизняних виробників та імпортерів. Це торкається регулювання рентабельності і торгової надбавки, які розповсюджується виключно на українських виробників. Торгівля вважає за краще продавати імпортну продукцію, оскільки на неї надбавка не обмежена.
Але всі ці заходи без комплексного бачення і перспектив. Тому Міністерство агрополітики також ініціює розробку державної цільової програми розвитку дитячого харчування в Україні до 2020 року. На думку фахівців відомства, вона повинна включати розрахунки потреб і обсягів виробництва дитячого харчування для українського ринку, забезпечувати пільгові умови роботи для українських підприємств, що виробляють цю продукцію, а також передбачати механізми залучення інвестицій у галузь і адаптацію українського законодавства до європейських стандартів.
Звучить обнадійливо, але це тільки ініціативи. В Україні були розроблені десятки цільових програм, наприклад, тільки в 2004–2007 роках 307. При цьому більшість з них так і не була реалізована. На сьогодні ідей настільки багато, що в кінці року уряд наклав мораторій на розробку нових програм до завершення економічної кризи. Інше питання, що Кабмін не виконує свої ж рішення, продовжуючи фонтанувати ініціативами.
Тому на сьогодні немає гарантій, що українські малюки їстимуть здорову їжу, призначену тільки для них.
Якщо держава, з одного боку, не підтримає національних виробників дитячого харчування, а, з іншого боку, не забезпечить належний контроль якості, причому продуктів, що імпортуються, також, про те, що їдять українські діти, можна буде тільки здогадуватися.
Мар'яна Коваль (УНІАН).