Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 роки

Вид материала

Документы

Содержание 8.1.1 Стан лісів Основні пріоритети збереження, відтворення та раціонального використання лісів області. 8.2 Тваринний світ Основні пріоритети збереження та відтворення тваринного світу області. 8.3 Природно-заповідний фонд Основні пріоритети розбудови ПЗФ області. 8.4 Формування регіональної схеми екологічної мережі Основні пріоритети формування регіональної схеми екологічної мережі області. Розділ 9 мережа державного екологічного моніторингу області

Подобный материал:

• Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Програма охорони навколишнього природного середовища Житомирського району на 2011-2015, 303.78kb.
• Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
• Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
• Програми охорони навколишнього природного середовища Гайворонського району на 2007-2012, 29.65kb.
• Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
• Про погодження Програми охорони навколишнього природного середовища м. Знам’янка, 347.48kb.

8.1.1 Стан лісів

Станом на 01.01.2007 площа земель лісогосподарського призначення становить 393,1 тис. га, з яких вкрито лісом – 307,8 тис. га. Передано в постійне користування державним лісомисливським господарствам 330,6 тис. га лісових земель, з них вкрито лісом - 218,8 тис. га. Не передано у користування 40,1 тис. га лісів, які представлені переважно полезахисними лісосмугами. Лісистість області становить 11,5% при оптимальній для області -16%.

В області налічується 122 тис. га непридатних для використання в сільському господарстві, деградованих та малопродуктивних земель, можливих для лісорозведення.

Ліси зосереджені переважно в північній та центральній частині області. Усі ліси віднесені до першої групи і виконують різноманітні захисні функції.

Загальний запас деревини в лісах області – 38,3 млн м³. Середній запас деревної маси на 1 га вкритою лісовою рослинністю земель становить 166 м³. Середньорічний приріст становить 3,4 м/га. Із загальної площі лісового фонду вкриті лісовою рослинністю землі становлять 240,3 тис. га.

Загальновідомо, що ліси є великим екологічним, економічним і соціальним стабілізаційним чинником. Один гектар лісу за рік може затримати до 60-80 т пилу і поглинути до 10 т токсичних газів. Лише за день один гектар лісу може поглинути 220 кг двоокису вуглецю і при цьому виділити до 200 кг кисню. Ліси – це і повноводні ріки з природним дренажем, і вологий клімат, і захист ґрунтового покриву.

Зі спадом виробництва в області значно зменшились не тільки обсяги викидів шкідливих речовин, але й їх концентрації, хоча за низкою інгредієнтів вони вище гранично допустимих концентрацій. Утім, навіть за умови безпечних концентрацій окремих елементів їх сукупний вплив на живе (і, передусім, на людину) може бути загрозливим. В області спостерігаються значні викиди парникових газів, насамперед – окису вуглецю. Оскільки розробка та впровадження енергозберігаючих технологій, винайдення нових видів палива потребують часу і значних вкладень, в процесі поглинання парникових газів велика роль відводиться лісам. Основним накопичувачем вуглецю в області віддаленої від морів і океанів є ліс, тому поліпшення екологічної ситуації в області неможливе без розширеного лісорозведення.

Ліси області, що зростають в жорстких природнокліматичних умовах, зазнають безліч негативних факторів: засухи, атмосферне забруднення, високого рекреаційного навантаження тощо. Наслідком рекреації є часті лісові пожежі. В результаті пожеж область несе значні екологічні та економічні збитки (останні становлять від 62,5 тис. грн у вологий рік і до 300,0 тис. грн і більше в посушливі роки). Затрати на протипожежні заходи в лісах області становлять 1,5-2,0 млн грн/рік.

Умови регіону сприяють розмноженню багатьох шкідників і хвороб лісу, тому захист лісів є не менш важливим від боротьби з пожежами. На проведення профілактичних і винищувальних заходів захисту лісу витрачається 30 грн на 1 га в рік, а площі осередків в останні два роки становили 61 та 39 тис. га.

Лісистість області (11,5 %) не сприяє формуванню ефективної системи відтворення навколишнього середовища. Лише в результаті незахищеності земель лісовими насадженнями щорічно через ерозію втрачається родючого ґрунту 12-14 т/га.

Майже половина лісів області штучного походження, а їх вік наближається до стадії, що приспіває. З огляду на відсутність досвіду вирощування лісів в таких умовах, наслідки цього можуть бути непередбаченими. В зв’язку з цим проведення моніторингу дуже важливе. До того ж діяльність з моніторингу забезпечує виконання Україною резолюцій пан-європейського процесу на рівні міністрів щодо захисту лісів Європи.

Основні пріоритети збереження, відтворення та раціонального використання лісів області. Реалізація заходів зі збереження, відтворення та раціонального використання лісів області базуватиметься на таких основних принципах:

1. Пріоритет вимог екологічної безпеки в галузі охорони лісів.
   
2. Захист лісів від шкідливого впливу антропогенних чинників.
   
3. Здійснення заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони лісів.
   
4. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону рослинного світу і раціональне використання рослинних ресурсів.
   
5. Публічність у вирішенні питань з охорони і раціонального використання лісів.
   
6. Захист лісів від шкідників, хвороб та пожеж.
   
7. Підвищення продуктивності лісів.
   

8.1.2 Існуючий стан зелених насаджень

У межах населених пунктів області площа зелених насаджень дорівнює 44,3 тис. га, що становить 65 % від нормативної забезпеченості зеленими насадженнями. В Україні на одного міського мешканця припадає 16,3 м² зелених насаджень. За міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 м². Лише 7 великих міст України відповідають цьому показнику: ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта. На Луганщині найвищий показник згаданого відношення мають такі населені пункти: ссылка скрыта – 101,2 м², ссылка скрыта – 93,2 м², ссылка скрыта – 69,4 м², ссылка скрыта – 28,3 м², ссылка скрыта – 23,7 м², а, наприклад, місто ссылка скрыта – лише 10,8 м².

У низці міст, у тому числі в м. Луганську, території, на яких зростають зелені насадження, подеколи не мають землекористувачів. Через це з усіх існуючих видів насаджень передана на баланс спеціалізованим підприємствам лише незначна частина.

Основним видом порушень є самовільне знесення зелених насаджень. Цю проблему врегульовано низкою нормативно-правових актів, таких як: Закон України "Про рослинний світ", постанова Верховної Ради України „Про концепцію сталого розвитку населених пунктів” від 24.12.1999 № 1359-XIV, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України" від 10.04.2006 №105, наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України" від 24.12.2001 № 226 тощо.

На території області розташовано 7 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення та 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення загальною площею 253,9 га, серед них:

1. Парк ім. Перемоги та „Дружба” в Антрацитівському районі.
   
2. Парк 30-річчя ВЛКСМ, парк ім. Героїв Великої Вітчизняної війни, меморіальний комплекс „Гостра Могила” в м. Луганську.
   
3. Селезнівський парк у Перевальському районі.
   
4. Парк „Дружба” в Новоайдарському районі.
   
5. „Мілуватський водолій” та Сватівський парк у Сватівському районі.
   

Основні пріоритети збереження, відтворення та раціонального використання зелених насаджень області. Реалізація заходів з відтворення, збереження та раціонального використання зелених насаджень населених пунктів області базуватиметься на таких основних принципах:

1. Пріоритет вимог екологічної безпеки в галузі збереження, відтворення та раціонального використання зелених насаджень.
   
2. Захист зелених насаджень від шкідливого впливу антропогенних чинників.
   
3. Здійснення заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі збереження, відтворення та раціонального використання зелених насаджень.
   
4. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про рослинний світ.
   
5. Публічність у вирішенні питань збереження, відтворення та раціонального використання зелених насаджень.
   
6. Підготовка кваліфікованих кадрів у державних та приватних підприємствах, які працюють у сфері зеленого будівництва.
   

8.2 Тваринний світ

З видів, занесених до Червоної книги України, в Луганській області зустрічаються 86 видів комах: ряд Бабки – 2 види, ряд Прямокрилі – 2 види, ряд Рівнокрилі – 1 вид, ряд Жорсткокрилі – 11 видів, ряд Лускокрилі – 39 видів, ряд Перетинчастокрилі – 29 видів, ряд Двокрилі – 2 види. Таким чином, найбільш чутливими до антропогенного впливу виявилися представники рядів Лускокрилих і Перетинчастокрилих.

У басейні Сіверського Дінця в межах Луганської області, починаючи із середини 19-го сторіччя до наших днів, відмічено 57 видів риб і круглоротих.

З другої половини 50-х років, у зв’язку із зарегулюванням і сильним забрудненням Сіверського Дінця, із цього числа випали: з осетрових – білуга й стерлядь, із коропових – синець, сопа, бистрянка, з окуневих – берш, із бичкових – зірчастий пуголовок. На сьогодні в басейні середньої течії Сіверського Дінця (включаючи Луганську область) зустрічаються 49 видів і підвидів риб і рибоподібних, з яких 4 внесені до Червоної книги України. Вугор, білий та строкатий товстолобики, білий амур, буффало і канальний сомик є вселенцями і з’явилися тут у результаті проведених робіт з акліматизації в останні 30 років.

Фауна земноводних області налічує 9 видів, а плазунів – 12, з яких 4 види занесені до Червоної книги України. Спеціальні дослідження цих груп наземних хребетних в останні десятиліття не проводилися.

Орнітофауна Луганської області включає близько 280 видів, які відносяться до 17 рядів і 56 родин. Її особливістю є наявність реліктів степової й напівпустельної фауни, що також є характерним для всіх класів наземних хребетних. Це пов’язане, насамперед, з географічним розташуванням регіону й менш інтенсивним використанням орних земель аж до середини минулого століття.

Фауна ссавців Луганської області нараховує не менше ніж 70 видів, які відносяться до 49 родів, 19 родин і 6 рядів. Унаслідок лісних пожеж та браконьєрства спостерігається різке скорочення чисельності ряду видів хребетних. Непокоїть суттєве збільшення в останні роки чисельності хижаків – вовків, лисиць та єнотовидних собак, що є одним з основних чинників, що лімітують чисельність й відтворення інших видів мисливської фауни, а також зумовлює негативний епідеміологічний стан щодо сказу в окремих регіонах області.

Основні пріоритети збереження та відтворення тваринного світу області. Реалізація заходів з охорони та відтворення тваринного світу в області базуватиметься на таких основних принципах:

1. Пріоритет вимог екологічної безпеки в галузі охорони, відтворення тваринного світу і раціонального використання його ресурсів.
   
2. Захист тварин від шкідливого впливу антропогенних чинників.
   
3. Здійснення заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони, відтворення тваринного світу і раціонального використання його ресурсів.
   
4. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про тваринний світ.
   
5. Публічність у вирішенні питань з охорони, відтворення тваринного світу і раціонального використання ресурсів тваринного світу.
   

8.3 Природно-заповідний фонд

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Луганської області складають природні комплекси та об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу в регіоні. Він є складовою частиною національної системи ПЗФ і на 01.01.2008 включає 136 територій та об’єкти загальною площею 68,3 тис. га, що становить приблизно 2,5 % від усієї площі Луганської області, що є низьким показником для України (4,7 %). Серед територій та об’єктів ПЗФ переважають пам’ятки природи – 61 одиниця (44,9 %) та заказники – 46 одиниць (33,8 %), а серед об’єктів ПЗФ високої категорії заповідності існує лише один Луганський природний заповідник НАН України, загальна площа трьох відділень якого дорівнює 2,1 тис. га, що складає приблизно 3,1 % від сумарної площі всіх об’єктів ПЗФ Луганщини. Останнє відображає негативну тенденцію розбудови регіональної заповідної мережі області здебільшого за рахунок об’єктів низької категорії заповідності, а відтак, захищеності. Для порівняння, в структурі ПЗФ Донецької області загальна площа заповідних територій високої категорії заповідності становить 82 %, у Харківській - 47 % саме за рахунок національних природних парків (НПП), регіональних ландшафтних парків (РЛП) та природних заповідників.

Основну частину об’єктів ПЗФ області (95,6 %) складають природно-заповідні об’єкти місцевого значення і лише 6 (4,4 %) з них мають загальнодержавне значення, при 8,3 % (604 одиниці) в середньому по Україні, 18,7 % (10 одиниць) у Донецькій та 5,1 % (11 одиниць) у Харківській. Підтримане рішенням Луганської обласної ради від 25.12.2001 № 20/20 створення РЛП „Біловодський” залишається лише на папері, проект організації його території вимагає багатьох змін щодо функціонального зонування та оптимізації площ, визначення порядку фінансування й адміністрування.

Переважна більшість об’єктів ПЗФ в Луганській області залишається не винесеною в натуру. Незважаючи на те, що у 2006 було заплановане проведення інвентаризації земель територій та об’єктів (44 одиниці) ПЗФ та винесення їх меж в натуру, цей украй необхідний захід не було виконано. Це не є випадковим, а носить системний характер, оскільки взагалі заходи зі збереження рослинного та тваринного світу, включаючи розбудову ПЗФ, а також заходи, спрямовані на підтримку лісових ресурсів, у загальній схемі фінансування з обласного фонду охорони довкілля займали у 2000-2005 роках лише 0,36 % і було профінансовано тільки на 29,5 % від запланованого.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області спільно з органами місцевого самоврядування і дирекцією Луганського природного заповідника у 2007 р. проведена робота із створення четвертого відділення Луганського природного заповідника. Обласна рада ухвалила рішення про узгодження розширення території Луганського природного заповідника шляхом створення четвертого відділення “Трьохізбенський степ” площею близько 3,28 тис. га на території Слов'яносербського і Новоайдарського районів. Для подальшого вирішення питання проект створення четвертого відділення Луганського природного заповідника направлений до Державної заповідної справи Мінприроди.

Основні проблеми розвитку заповідної справи в області пов’язані, в першу чергу, з низькою екологічною свідомістю місцевих районних адміністрацій, керівників господарств і населення; низьким рівнем фінансування та матеріально-технічного забезпечення; недостатньою правовою відповідальністю за знищення природних об’єктів, порушення режиму заповідних територій та об’єктів. У сучасних умовах переходу на переважно ринкові відносини господарювання, зміни форм власності на землю становище ще більше загострюється.

Основні пріоритети розбудови ПЗФ області. Реалізація заходів з питань формування та збереження мережі ПХФ області базуватиметься на таких основних принципах:

1. Збільшення (до загальнодержавного рівня – 5,0 %, в перспективі до 2015 року) площі природно-заповідного фонду як єдиного ефективного заходу збереження біорізноманіття в системі екологічної мережі області.
   
2. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про природно-заповідний фонд, рослинний світ і тваринний світ.
   
3. Подальше зростання суспільного значення заповідної справи.
   
4. Публічність у вирішенні питань розбудови природно-заповідного фонду.
   
5. Підготовка кваліфікованих кадрів з питань природно-заповідної справи.
   

8.4 Формування регіональної схеми екологічної мережі

Стратегічною метою формування регіональної схеми екологічної мережі області є збереження, покращання стану та відновлення природних і порушених екосистем, середовищ існування окремих видів, збереження ландшафтного різноманіття області шляхом створення регіональної екологічної мережі та ефективного управління нею з урахуванням еколого-господарських особливостей районування області.

Основні пріоритети формування регіональної схеми екологічної мережі області. Поліпшення екологічної ситуації через формування екологічної мережі області можливе за умови:

1. Формування екологічної мережі області на основі загальнодержавної як складової частини європейської екомережі.
   
2. Врахування регіональних особливостей природокористування, еколого-господарського районування при формуванні регіональної моделі екомережі.
   
3. Публічність у вирішенні питань формування екомережі області.
   

РОЗДІЛ 9 МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ