Проект рокитненська сільська рада кременчуцького району полтавської області рішення ( сесії шостого скликання)

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз регуляторного впливу
1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом регулювання господарських відносин
2. Цілі державного регулювання
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного сп
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акт
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта.
8. Показники результативності
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта.
Рокитненська сільська рада
Рокитненської сільської ради
Напрями та умови використання коштів з резервного фонду бюджету
Подання та розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Аналіз регуляторного впливу

проекту рішення Рокитненської сільської ради Кременчуцького району

Про затвердження Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку на території Рокитненської сільради»


1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом регулювання господарських відносин.

Загальна проблема підтримки благоустрою населених пунктів Рокитненської сільської ради, покращення їх санітарного стану є актуальною. Даним регуляторним актом пропонується розв’язати такі проблеми як:

1.1. відсутність чітко встановлених правил та норм поведінки юридичних та фізичних осіб у сфері благоустрою;

1.2. неналежне утримання об'єктів благоустрою;

1.3. наявність стихійних сміттєзвалищ, розміщення будівельних матеріалів на прибудинковій території, території житлової та громадської забудови;

1.4. самовільне знищення дерев, кущів, інших зелених насаджень;

1.5. паркування транспорту на територіях зелених зон та майданчиках - об’єктах благоустрою зеленої зони в населених пунктах;

1.7. самостійне розриття твердого покриття доріг та тротуарів, невідновлення благоустрою після проведення земляних та інших ремонтних робіт.

Існуючі правила не забезпечують в повному обсязі виконання вимог Закону України “Про благоустрій населених пунктів”.


2. Цілі державного регулювання

Цілями регулювання Правил благоустрою території населених пунктів є створення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності як людини так і суб’єктів господарювання середовища, захисту довкілля, покращання санітарного стану та мікроклімату сіл, належне утримання та раціональне використання території населених пунктів, охорону об’єктів благоустрою населених пунктів, виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», вдосконалення нормативної бази, впровадження державної регуляторної політики у сфері благоустрою територій сіл, врегулювання правовідносин між суб’єктами, на яких розповсюджується дія регуляторного акта.


3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу.

Альтернативними способами досягнення мети регуляторного акту є:

3.1. Здійснення контролю за санітарним станом населених пунктів, зеленими насадженнями, іншими об’єктами та елементами благоустрою на підставі санітарних норм та інших правил по утриманню населених пунктів.

3.2. Залучення юридичних та фізичних осіб до добровільного вчинення дій, направлених на утримання села у належному санітарному стані, збереження елементів благоустрою.

Залучення до вказаних дій на добровільній основі не є методом, що забезпечує постійне докладання зусиль до збереження благоустрою міста, оскільки такі дії можуть вчинюватися виключно на добровільній основі. Дія такого способу є неефективною;

3.3. Постійне приведення території села у належний стан за рахунок коштів місцевого бюджету.

Вказаний спосіб не може бути прийнятим, оскільки він не забезпечує відповідальне ставлення мешканців села та суб’єктів господарювання до питань з благоустрою.

Місцевий бюджет не може забезпечити постійне відновлення елементів благоустрою населених пунктів власними силами та за власний рахунок.

Таким чином, перевага віддається закріпленню норм та правил поведінки у сфері благоустрою територій населених пунктів сільської ради, а саме затвердженням Рокитненською сільською радою “Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку на території Рокитненської сільради”. Перевагою обраного способу є форма вимог проведення в населених пунктах сільської ради єдиної політики з підтримки благоустрою, формування сприятливого для життєдіяльності людини середовища, раціонального використання природних ресурсів територіальної громади, захист довкілля.


4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта.

Для розв’язання викладених у цьому аналізі проблем пропонується застосувати наступний механізм та реалізацію відповідних заходів.

За загальними правилами, встановленими Законом України «Про благоустрій населених пунктів», утримання у належному стані об’єктів благоустрою власними силами або шляхом залучення на конкурсних засадах інших установ, організацій, здійснює балансоутримувач.


Власники будівель та споруд торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення, розташованих на території об’єкта благоустрою, зобов’язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку ділянки території, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об’єкта благоустрою. Межі закріпленої території, обсяги пайової участі визначає власник об’єкта благоустрою.

Порядок розподілу обов’язків між підприємствами, установами та організаціями і громадянами щодо організації утримання належних їм, закріплених та прилеглих територій у належному санітарно-технічному стані базується на принципі коли кожна особа зобов’язана утримувати у належному стані територію, право користування якої їй надано законним правочином (договором). Утримання може здійснюватися спільно на підставі договору.

На суб’єктів господарювання покладається обов’язок по прибиранню тротуарів та територій, прилеглих до об’єктів благоустрою та виносної торгівлі, громадського харчування.

Регуляторним актом встановлюються заборони щодо вчинення певних дій, що негативно впливають на благоустрій селі: забороняється використовувати не за призначенням контейнери та урни для збору відходів; самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами; засмічувати водні об’єкти та забруднювати водні ресурси; виконувати земляні, будівельні роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру будівель і споруд; вивозити і звалювати у несанкціонованих місцях відходи та влаштовувати звалища; інші заборони.

За порушення правил благоустрою винні особи притягатимуться до відповідальності, встановленої КУпАП, відшкодовуватимуть збитки та суми заподіяної шкоди у порядку та в розмірі, які визначаються чинним законодавством України.


5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта.

Можливість досягнення цілей регуляторного акта забезпечується у разі добросовісного виконання суб’єктами господарювання та громадянами його вимог.

Зовнішніми факторами, що впливають на дію акта, можуть бути наступні:

5.1. позитивні:

- відповідальне ставлення суб’єктів господарювання та громадян до збереження об’єктів та елементів благоустрою;

- здійснення будь-якої діяльності з додержанням санітарних та будівельних норм і правил;

5.2. негативні:

- не здійснення (недотримання) обов’язків та правил благоустрою власником (балансоутримувачем) з утримання об’єктів благоустрою у санітарно-технічному стані;

- відсутність коштів для фінансування робіт з утримання та відновлення об’єктів та елементів благоустрою.

На органи місцевого самоврядування та уповноважених ним осіб покладається вчинення дій, пов’язаних з охороною об’єктів та елементів благоустрою, які є в комунальній власності: здійснення постійного контролю за додержанням правил благоустрою та притягненням до відповідальності осіб, винних у порушені правил благоустрою.


6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта.

До очікуваних позитивних факторів прийняття регуляторного акта відносяться:

- упорядкування відносин між суб’єктами сільської громади та окремими громадянами у сфері благоустрою;

- створення умов для реалізації прав та виконання обов’язків громадян, суб’єктів господарювання та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері благоустрою населених пунктів;

- ефективне використання та збереження об’єктів та елементів благоустрою села, зелених насаджень;

- покращання санітарного стану населених пунктів;

- покращання та підтримка належного санітарно-технічного стану земельних ділянок, збереження і утримання вулиць, споруд, будівель, парків, скверів, рекламоносіїв, об’єктів виносної вуличної торгівлі, малих архітектурних форм;

- користування суспільними благами за рахунок покращення санітарного та технічного стану доріг, вулиць, скверів, інших об’єктів та елементів благоустрою загального користування;

- дотримання вимог чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища, запобігання забруднення земель побутовими відходами, покращення мікроклімату;

- покращення рівня благоустрою територій та санітарного стану населених пунктів;

- створення умов сталого розвитку сіл;

- додаткове находження у сільського бюджету коштів від фінансових санкцій за порушення правил благоустрою;

До очікуваних негативних факторів прийняття регуляторного акта можна віднести необхідність витрачання суб’єктами господарювання коштів:

- на оплату вивезення твердих побутових у санкціоновані місця;

- витрати на утримання в належному санітарному стані власних або орендованих земельних ділянок, прилеглих територій, зелених насаджень, будівель тощо;

- витрати на встановлення урн та контейнерів для відходів, підтримання у належному санітарному стані територій.

Однак, застосовуючи принцип соціальної справедливості, враховуючи, що мешканці села несуть витрати по упорядкуванню прибудинкових територій, сплачуючи відповідні кошти за утримання будинків та прибудинкових територій, покладення на суб’єктів господарювання обов’язків з утримання прилеглих територій вважається допустимим.

Суб’єкти господарювання, громадяни в межах чинного законодавства будуть самостійно обирати шляхи утримання в належному санітарному стані власних або орендованих земельних ділянок та прилеглих до них територій, зелених насаджень, об’єктів благоустрою з найменшими фінансовими витратами.

7. Строк дії акта

Строк дії запропонованого регуляторного акта встановлюється довгостроковим або до моменту внесення змін до Законів України, які можуть суттєво змінювати норми даного регуляторного акту.

До акта можуть вноситися зміни за підсумками відстеження його результативності.

При виникненні змін у чинному законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акта, до регуляторного акта будуть внесені зміни.

8. Показники результативності

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом одно року з дня набрання чинності актом та базуються на:

- кількості порушень правил благоустрою, які обчислюються відповідно до кількості протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 152 КУпАП;

- розміри витрачених коштів на утримання об'єктів благоустрою комунальними службами та підприємствами за рахунок коштів місцевого бюджету та за власний рахунок;

- розміри витрачених коштів на відновлення благоустрою особами, які погіршують його стан у процесі діяльності (будівництво, прокладання підземних та наземних інженерних споруд) або у разі аварій;

- розміри компенсацій від шкоди, заподіяної порушенням правил благоустрою.

Суб’єктами господарювання та фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта будуть витрачатися кошти на утримання у належному санітарному стані належних їм територій, територій, прилеглих до їх будівель та споруд. Вказане утримання включає ручне або механічне прибирання, збір сміття, витрати на вивезення сміття, збір власними силами або шляхом оплати послуг спеціалізованим організаціям за видалення сміття здійснення протиожеледних заходів.


9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися на підставі статистичних даних щодо:

- кількості складених адміністративних протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, за порушення у сфері благоустрою;

- кількості укладених договорів про вивезення сміття, відходів;

- кількості наданих до суду позовів про стягнення коштів внаслідок порушення правил благоустрою;

- кількості коштів, направлених на відновлення або утримання об'єктів благоустрою;

- кількості вимог (приписів) про відновлення порушеного благоустрою;

- кількості приписів про припинення або усунення наслідків порушення правил благоустрою;

Повне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня вступу даного регуляторного акта в силу, повторне – через три роки з моменту проведення та публікування повного відстеження результативності регуляторного акта.


ПРОЕКТ



РОКИТНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

(__________________сесії шостого скликання)


Від _____________ 2012 р.

с.Рокитне


Про затвердження Положення про

резервний фонд сільського бюджету

Рокитненської сільської ради


Керуючись ст. 24 Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету" та з метою проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру, сільська рада

в и р і ш и л а:


1. Положення про резервний фонд сільського бюджету Рокитненської сільської ради – затвердити (додається).

2. Установити обсяг резервного фонду на 2012 рік в сумі 1000.0 грн. (одна тисяча гривень).

3. Секретарю сільської ради (Панфіловій С.С.) оприлюднити дані

Правила на офіційному сайті Кременчуцької районної ради.

4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань бюджету, приватизації та підприємницької діяльності .

Сільський голова О.В.Лагай


ДОДАТОК

до рішення ___ сесії

Рокитненської сільської ради шостого скликання

від ______ 2012 року


Положення

про резервний фонд сільського бюджету

Рокитненської сільської ради


Загальні положення


1. Резервний фонд сільського бюджету утворюється відповідно до ст. 24 Бюджетного кодексу України, використовується згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету".


2. Резервний фонд сільського бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.


3. Резервний фонд сільського бюджету не може перевищувати 1 відсотка обсягу видатків загального фонду сільського бюджету.


4. Резервний фонд бюджету встановлюється рішенням про сільський бюджет загальною сумою.


5. Розподіл бюджетного призначення резервного фонду сільського бюджету провадиться за рішенням сільської ради.


Напрями та умови використання коштів з резервного фонду бюджету


6. Кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення:


а) заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру;


а-1) заходів, пов’язаних із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу , експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом’якшення її можливих наслідків;


б) інших непередбачених заходів, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту сільського бюджету.


7. До непередбачених заходів, визначених у підпункті "б" пункту 6 цього Положення, не можуть бути віднесені:


- обслуговування та погашення боргу місцевого самоврядування;


- додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті;


- капітальний ремонт або реконструкція, крім випадків, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій та проведення заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;


- придбання житла, крім випадків відселення мешканців з аварійних будинків унаслідок надзвичайної ситуації ;


- надання гуманітарної чи іншої допомоги, крім випадків, коли рішення про надання такої допомоги прийнято сільською радою.


8. За рахунок коштів резервного фонду бюджету можуть відшкодовуватися витрати на здійснення заходів на суму фактичної кредиторської заборгованості станом на 1 січня поточного бюджетного періоду, щодо фінансування яких прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету в минулому бюджетному періоді, але платежі з бюджету не були проведені або були проведені частково, про що приймається відповідне рішення.


9. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.


11. Кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету.


Кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб’єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.


Подання та розгляд звернень про виділення коштів з резервного фонду бюджету


12 Звернення про виділення коштів з резервного фонду подаються:


щодо видатків місцевих бюджетів – підприємствами, установами, організаціями( далі заявники) до виконавчого органу сільської ради


13. У зверненні зазначається:


напрям використання коштів резервного фонду бюджету;


- головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету;


- обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;


- підстави для здійснення заходів за рахунок бюджету;


інформація щодо можливості ( неможливості) фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел та наслідки у разі, коли кошти з резервного фонду не будуть виділені..


15. До звернення обов’язково додаються:


- розрахунки обсягу коштів з резервного фонду бюджету;


- перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та інших заходів;


- документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування - пояснення заявника про причини не проведення страхування);


- інша інформація, що підтверджує необхідність виділення коштів з резервного фонду бюджету на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з урахуванням факторів їх поширення, розміру завданих збитків та людських втрат і класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, проведення заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також інших заходів..


У разі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету за напрямами, передбаченими у підпункті "а" пункту 6 цього Положення, до звернення також обов’язково додаються:


акти обстеження та дефектні акти, що підтверджують розміри завданих збитків, затвердженні в установленому порядку;


узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно – відбудовних та інших невідкладних робіт.


17. У разі необхідності виділення коштів з резервного фонду бюджету на цілі, передбачені у пункті 8 , до звернення додаються документи, що підтверджують здійснення зазначених заходів та наявність фактичної кредиторської заборгованості.


18. У разі недотримання заявником вимог, установлених пунктами 6-9 та 11, або невідповідності матеріалів звернення вимогам, зазначеним у п. 13-15, відповідальний виконавець визначений в дорученні щодо розгляду звернення та підготовки пропозиції для прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету , повертає подані матеріали заявникові для доопрацювання, зазначивши причини їх повернення.


У разі коли загальний обсяг асигнувань, виділених з резервного фонду бюджету відповідно до прийнятих рішень, досягне обсягу призначення, затвердженого у бюджеті для резервного фонду виконавчий орган повідомляє про це сільську раду.


19. Сільська рада є відповідальна за підготовку та подання проектів рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету.


У разі визнання доцільності та можливості виділення коштів з резервного фонду бюджету сільська рада готує відповідний проект рішення, в якому повинно бути визначено:


- головного розпорядника бюджетних коштів, якому надаються асигнування з резервного фонду бюджету;


- напрям використання коштів з резервного фонду бюджету ;


- обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;


умови повернення коштів, виділених з резервного фонду бюджету.


20. У разі потреби міська рада може скоротити термін розгляду звернення, підготовки та прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету.