Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни харківський національний економічний університет на правах рукопису норік лариса олексіївна

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8


Становлення рівнів конкурентоспроможності підприємства є результатом досягнення та реалізації відповідних рівнів її основних складових.

У табл. 3.7 подано структуру можливих варіантів сполучення оцінок рівнів складових конкурентоспроможності підприємства, що вказує на теоретичне існування 27 варіантів. Слід відзначити, що варіанти № 1–4, 7, 10, 19 є найбільш критичними за структурою (в більшості випадків спостерігаються низькі оцінки рівнів складових, які відображують низький рівень конкурентоспроможності підприємства), що пропонується встановити орієнтиром для визначення аутсайдерів галузевого ринку; варіанти № 5, 6, 8, 9, 11–17, 20–23, 25 відтворюють зародження передумов відхилення рівня конкурентоспроможності підприємства від галузевого еталона і відповідають характеристикам послідовників за лідером; варіанти № 18, 24, 26, 27 визначають лідерів у галузі (в результаті сполучення оцінок формується високий рівень конкурентоспроможності підприємства).

Таблиця 3.7

Структура варіантів сполучення оцінок рівнів складових для формування відповідного рівня конкурентоспроможності підприємства
























№1
Н

Н
Н
№10
Н
С
Н
№19
Н
В
Н

№2
Н
Н
С
№11
Н
С
С
№20
Н
В
С

№3
Н
Н
В
№12
Н
С
В
№21
Н
В
В

№4
С
Н
Н
№13
С
С
Н
№22
С
В
Н

№5
С
Н
С
№14
С
С
С
№23
С
В
С

№6
С
Н
В
№15
С
С
В
№24
С
В
В

№7
В
Н
Н
№16
В
С
Н
№25
В
В
Н

№8
В
Н
С
№17
В
С
С
№26
В
В
С

№9
В
Н
В
№18
В
С
В
№27
В
В
В

Примітка. У табл. 3.7 прийнято такі умовні позначення: – конкурентоспроможність продукції, – потенціал підприємства, – ринкова активність, Н – низький рівень; С – середній рівень; В – високий рівень.


На рис. 3.8 зображено тривимірну ілюстрацію оцінок рівнів складових конкурентоспроможності коксохімічних підприємств, що дозволяє встановити їх конкурентоспроможність, яка відображає стан функціонування підприємства на ринку. Згідно з схемою рис. 3.8 існують три основні типи становищ підприємства на ринку відповідно до рівня їх конкурентоспроможності. Низький рівень конкурентоспроможності визначає підприємство – аутсайдер ринку (слабкий розвиток потенціалу, внаслідок чого низькі конкурентоспроможність продукції та ринкова активність, незначна частка на ринку, величини значень показників основних складових конкурентоспроможності підприємства в межах параметрів найменшого багатогранника).

Рис. 3.8. Межі ідентифікації якісних рівнів за оцінками складових конкурентоспроможності коксохімічних підприємств


Середній рівень – це підприємство послідовник за лідером, (існування на ринку потребує додаткового комплексу заходів щодо підтримки умов функціонування, величини значень показників основних складових конкурентоспроможності підприємства в межах параметрів середнього багатогранника). Високий рівень – це підприємство лідер на ринку (здатність до відновлення й розвитку потенціалу та дієвість щодо його використання забезпечують стійкість і міцність на галузевому ринку, величини значень показників основних складових конкурентоспроможності підприємства в межах параметрів найбільшого багатогранника). Оцінку “низький рівень” конкурентоспроможності або тенденцію до зміни від оцінки вищої якості до нижчої можна визначити ознаками виявлених відхилень рівня конкурентоспроможності від бажаного результату (галузевого еталона), що потребує визначення їх причин і варіантів локалізації дії негативних чинників.

Змістовну інтерпретацію рівнів за отриманими кількісними оцінками можна вважати встановленням діагнозу щодо стану функціонування підприємств на галузевому ринку. На основі аналізу оцінок рівнів конкурентоспроможності за даними 2007 р. ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” визначається як підприємство–лідер на внутрішньому ринку коксохімічної промисловості; Маріупольське косохімічне підприємство, ВАТ “Дніпрококс”, ВАТ “Алчевськкокс”, ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод”, ВАТ “Дніпродзержинський коксохімічний завод”, ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” та АТЗТ “Харківський коксовий завод” – послідовники за лідером; ВАТ “Баглійкокс”, ВАТ “Запоріжкокс”, ЗАТ “Макіївкокс” та ВАТ “Донецьккокс” – аутсайдери ринку.

Таким чином, за результатами діагностики конкурентоспроможності підприємства можна зробити висновок про стан існування та функціонування підприємства на ринку й оцінити якість управлінських рішень.

Узагальнюючи вищевикладене, можна запропонувати методику діагностики конкурентоспроможності підприємства, яка включає декілька основних етапів:

загальний аналіз особливостей галузевого розвитку: розмір ринку; кількість ринкових суб’єктів; споживачі; принципова технологія; рентабельність галузі; рівень економічної, технологічної та соціально-політичної стабільності; визначення сукупності підприємств;

визначення системи показників кількісно-якісних ознак конкуренто- спроможності обраних підприємств мікро- й макроекономічного характеру: зовнішніх і внутрішніх компетенцій та ознак їх існування на галузевому ринку; систематизація інформації;

кластеризація на основі методу багатовимірного шкалювання підприємств за складовими їх конкурентоспроможності: конкурентоспро-можність продукції, потенціал підприємства, ринкова активність, аналіз щодо змін складу кластерів;

виявлення визначальних факторів, що впливають на формування конкурентоспроможності підприємств кожного кластера за методом факторного аналізу; встановлення взаємозв’язків між показниками та інтерпретація результатів;

оцінка та порівняльний аналіз показників визначальних факторів впливу для підприємств відповідного кластера; попередня експрес-діагностика; встановлення галузевого еталона та наявності відхилень значень факторів від еталона;

розрахунок узагальнюючих показників складових конкуренто-спроможності підприємств за методом побудови таксономічного показника розвитку; порівняльний аналіз змін; оцінка показника конкурентоспроможності підприємства за формулою ; встановлення галузевого еталона та кількісної відповідності до еталона;

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте ссылка скрыта

Основні результати, отримані в процесі проведення діагностики конкурентоспроможності підприємства, дають систематизовану змістовну інформацію для прийняття управлінських рішень, розробки управлінських заходів та контролю за їх реалізацією. Подані результати обґрунтовані використанням розроблених методичних положень щодо проведення діагностики на окремих коксохімічних підприємствах. З використанням методичного забезпечення діагностики, поданого в дисертації, розроблено рекомендації щодо поліпшення якості інформаційно-комунікаційного зв’язку та маркетингової сфери діяльності ВАТ “Алчевськкокс”. Пропозиції щодо розробки стратегії розвитку підприємства на основі діагностики основних складових конкурентного статусу підприємства, який визначається на підставі досягнення відповідного рівня конкурентоспроможності, прийнято до використання при стратегічному плануванні господарської діяльності означеного підприємства (довідка № 01-8850 від 26.11.2007 р., Додаток Е). На основі практичних і методичних рекомендацій, поданих у дисертації, побудовано прогноз моделі розвитку АТЗТ “Харківський коксовий завод” та проведено комплексну діагностику характеристик конкурентного розвитку, що дозволило встановити сприятливі чинники умов формування конкурентного статусу підприємства й обґрунтувати основні заходи щодо його підтримки в сучасних умовах (довідка № 1402 від 07.12.2007 р., додаток Е).

Таким чином, в результаті дослідження розроблено науково-методичне забезпечення діагностики конкурентоспроможності підприємства, практичне використання якого дозволяє отримати уявлення про стан функціонування підприємства в умовах ринку і створити інформаційну базу для прийняття адекватного та науково-обґрунтованого управлінського рішення.


Висновки до розділу 3


1. Існування системи значної кількості показників ознак конкуренто- спроможності підприємства та їх аналіз, виявлення визначальних факторів, що впливають на формування її складових, потребують переходу до агрегування отриманих даних, тобто постає питання про побудову узагальнюючих показників, які запропоновано обчислити за методом побудови таксономічного показника розвитку. Формалізація показника конкурентоспроможності підприємств має за основу існуючі теоретично-методичні розробки вчених. На підставі врахування ефекту мультиплікації та з метою зведення узагальнюючого показника конкурентоспроможності до єдиної із частковими показниками її складових шкали оцінок узагальнюючий показник конкурентоспроможності підприємств слід представити як середнє геометричне таксономічних показників розвитку основних складових: , де – показник конкурентоспроможності продукції підприємства, – показник потенціалу, – показник ринкової активності. Співставлення та порівняння отриманих узагальнюючих показників конкурентоспроможності та основних складових між коксохімічними підприємствами окремих кластерів дає можливість зробити аналітичні висновки про загальну якісну характеристику стану функціонування на ринку окремого кластера підприємств.

2. З метою оцінки впливу факторів на рівень конкурентоспроможності підприємства та прогнозування його значень запропоновано концептуальну схему побудови економетричної динамічної моделі. Для процесу формування конкурентоспроможності підприємства, як і для багатьох економічних процесів типовим є те, що ефект від впливу деякого фактора на показник, який характеризує процес, виявляється не одразу, а поступово, через деякий період часу, тобто з деяким лагом, що зумовлює використання лагових змінних. В економетричних моделях конкурентоспроможності коксохімічних підприємств-репрезантів однорідних кластерів разом з факторами, які набувають кількісних значень, слід враховувати індикаторні фактори – dummy-змінні. Статистична значущість рівнянь отриманих моделей та їх адекватність дають можливість визначити короткострокові прогнози, що стає орієнтиром для розробки управлінських рішень щодо розвитку перспективних напрямів діяльності.

3. Рівень конкурентоспроможності підприємства на ринку є поняттям відносним, тобто виявляється за умови його порівняння серед групи підприємств, які належать до однієї галузі. Надати змістовну інтерпретацію цьому явищу пропонується на основі ідентифікації та аналізу змін рівнів за оцінками показників конкурентоспроможності підприємства й основних її складових. Розроблена автором шкала інтервалів градацій оцінок якісних рівнів використовує положення правила “трьох сигм” теорії ймовірностей та статистичного аналізу. Ідентифікацію якісних рівнів за отриманими значеннями узагальнюючих показників конкурентоспроможності коксохімічних підприємств запропоновано вважати встановленням діагнозу, що відображає стан функціонування підприємства на галузевому ринку. ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” визнане підприємством–лідером на внутрішньому галузевому ринку; ВАТ “Алчевськкокс”, ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод”, Маріупольське коксохімічне підприємство, ВАТ “Дніпрококс”, ВАТ “Дніпродзержинський коксохімічний завод”, АТЗТ “Харківський коксовий завод” та ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” – послідовники за лідером; ВАТ “Баглійкокс”, ЗАТ “Макіївкокс”, ВАТ “Запоріжкокс” та ВАТ “Донецьккокс” – аутсайдери ринку.

4. Зміст етапів проведення діагностики конкурентоспроможності підприємства узагальнено в методиці, визначено структуру завдань та методи їх вирішення. Перевагами запропонованої методики є такі: кількісно-якісна структура показників ознак, що враховує весь реальний спектр проблеми та використовується як в процесі поточного оперативного управління, так і в процесі прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень; раціональне використання аналітичного забезпечення; врахування динаміки і темпів змін стану функціонування підприємства на ринку; можливість своєчасно визначити та зосередити увагу на окремих напрямах діяльності підприємств; можливість змістовної кількісно-якісної оцінки й порівняльного аналізу значень показників конкурентоспроможності та її основних складових; забезпечення концептуального підходу до управління конкурентоспроможністю підприємства на галузевому ринку. Автором виділено види діагностики конкурентоспроможності підприємства, використання яких дає можливість комплексно дослідити процес формування конкурентоспроможності підприємства за часом (минулий період, поточне становище, майбутній прогноз) та за характеристиками рівнів її основних складових.

5. Оцінки діагностики конкурентоспроможності підприємства стають інформаційним підґрунтям для розробки і прийняття управлінських рішень щодо забезпечення умов підвищення конкурентоспроможності підприємства. Аналіз у процесі проведення діагностики тенденцій змін основних складових конкурентоспроможності коксохімічних підприємств дає можливість визначити ознаки відхилень або порушень та їх причини. Визначення причин вважається орієнтацією управлінських заходів, які в найближчій перспективі забезпечать підприємствам умови їх стійкості та дієвості на ринку. Реалізація запропонованого методичного підходу до діагностики конкурентоспроможності підприємства на прикладі вітчизняних коксохімічних підприємств дозволила одержати змістовні інформаційно-аналітичні результати, що підвищують обґрунтованість і забезпечують адекватність управлінських рішень, які спрямовані на організацію дійових заходів підтримки та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

Основні наукові результати розділу 3 опубліковані в працях [168; 170; 174].