Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році

Вид материала

Документы

Содержание 2.5. Використання озоноруйнуючих речовин та їх вплив на довкілля 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3.Зміна клімату 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 4. Стан водних ресурсів Основні показники використання і відведення води Забір, використання та відведення води

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Погоджено голова Старокостянтинівської райдержадміністрації Міхняк, 95.77kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
• Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.

2.5. Використання озоноруйнуючих речовин та їх вплив на довкілля


На виконання положень Віденської Конвенції про охорону озонового шару (Відень, вересень, 1985 р.) в області проводились заходи по регулюванню використання речовин, що руйнують озоновий шар. Митне оформлення вантажів здійснювалось на підставі листів-роз’яснень про те, що дана продукція (обладнання) не містить озоноруйнуючі речовини.








2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря


З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2009 році було заплановано виконання 10-ти заходів кошторисною вартістю 3,968 млн. грн. Фактично затрачено на виконання цих заходів 3,969 млн. грн. Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становило 24,6 тонн.


3.Зміна клімату


3.1.Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів


Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. За викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату.


3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів


Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. За викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату.


3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату


На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», здійснює один із головних заходів в області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства.


4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ


4.1. Водні ресурси та їх використання


Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км² або 37,6% території ), Південного Бугу (4,59 т.км² або 22,4%) і Дніпра (8,25 т.км2 або 40% території області).

Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км.

Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м³/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,6 тис.м³ при середній по державі 1,1 тис.м³, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води.

Проект по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблений тільки для р.П.Буг, для інших річок і водойм області документація потребує доробки і корегування та винесення меж в натуру потребує коштів, яких в місцевих бюджетах недостатньо. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища, місцевих бюджетів щорічно впроваджуються заходи по відновленню прибережних смуг, посадка дерев у водоохоронних зонах. Розробляються щоквартальні спільні з облводгоспом плани і проводяться перевірки по дотриманню режиму в межах водоохоронних зон водних обєктів області.

Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 54 водосховища загальною площею 116,245 км² і об’ємом 267,8 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2009 році склала 2428 при загальній площі 19900 га. Площа під штучними каналами, колекторами, канавами складає 5637 га. Дозволи на спецводокористування отримані на 337 ставків. Вирощування риби справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства.

В області нараховується 3986 артезіанських свердловин та 512 каптованих і шахтних колодязів. У 2009 році, у відповідності до статзвітності 2-ТП (водгосп), забрано всього підземних вод – 51,02 млн.м³, що склало 32,5% від загальної кількості.


Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 20 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії в 67 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р.Косецька, яка помірно забруднена.


Станом на 31.12.2009р. обліком водокористування в області охоплено 994 водокористувачів, в тому числі 450 сільськогосподарських формування, 544 промислових підприємств, організацій та установ.

За даними статистичної звітності за формою 2 ТП - "водгосп" забір води у 2009 р. становив 157,0 млн.м³, що на 3 млн.м³ менше ніж у 2008 році.

З поверхневих водних об’єктів забрано 105,98 млн м³ (у 2008 р. – 105,42 млн.м³), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 53,78 млн.м³, Дністровського басейну – 21,13 млн.м³, Південно Бузького басейну – 31,04 млн.м³ води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 51,02 млн.м³ (у 2008 р. – 54,58 млн.м³). Зменшення забору води зумовлено, очевидно, впливом економічних чинників на водокористування.

Загальні обсяги використаної води склали 89,09 млн.м³, що на 16,51 млн.м³ менше ніж минулого року (2008 р. – 105,6). Зменшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим роком з 47,77 млн.м³ до 32,25 млн.м³, що пояснюється зменшенням обсягів виробництва, комунальні господарства зменшили використання води з 32,25 млн.м³ до 30,37 млн.м³, сільськогосподарськими формуваннями використано 25,7 млн.м³ в тому числі на риборозведення 17,74 млн.м³, іншими галузями – 18,543 млн.м³.


Основні показники використання і відведення води

млн. м³

Показники	1990	2000	2006	2007	2008	2009
Забрано води з природних вод­них об'єктів - всього	365,82	193,1	144,4	176,2	160,0	157,0
у тому числі для використання
Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на	362,93	155,86	107,0	126,7	105,6	89,09
виробничі потреби	162,02	48,58	47,0	41,72	45,62	30,16
побутово-питні потреби	75,49	56,26	38,20	35,80	35,33	33,19
зрошення	2,04	-	0,032	0,043	0,021	0,026
сільськогосподарські потреби	43,49	28,98	3,662	3,326	3,321	3,046
ставково-рибне господарство	25,6	22,04	16,90	16,83	17,89	22,68
Втрати води при транспортуванні	18,3		11,03	12,79	13,53	13,75
Загальне водовідведення з нього	236,19	67,46	55,69	54,59	57,43	53,81
у поверхневі водні об'єкти	188,22	67,46	49,59	48,31	52,36	49,42
у тому числі
забруднених зворотних вод	6,9	7,362	6,98	3,908	2,887	2,851
з них без очищення	0,05	0,002	-	0,042	0,074	0,291
нормативно очищених	67,12	39,71	25,71	25,30	26,56	23,64
нормативно чистих без очистки	114,2	20,384	16,90	19,06	22,84	22,64
Обсяг оборотної та послі­довно використаної води	1271,49	1156,3	2986,0	3150,0	2574,1	25,34
Частка оборотної та послідовно використаної води, %	347,6	599,0	2067,9	1787,7	1608,8	1614,0
Потужність очисних споруд	117,77	121,7	92,51	90,49	98,32	98,16

Забір, використання та відведення води

млн. м³

Назва водного об’єкту	Забрано води із природних водних об’єктів - всього	Використано води	Водовідведення у поверхневі водні об’єкти
всього	з них забруднених зворотних вод
Дністер	29,74	16,18	10,09	0,86
Дніпро	92,18	60,20	17,67	1,95
Південний Буг	35,04	12,68	21,66	0,33