Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Погоджено голова Старокостянтинівської райдержадміністрації Міхняк, 95.77kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
| | | | | | | ||
| | | | |||||
| | | | | | | | |
| | | | | | | | |
7.2. Система моніторингу геологічного середовища
7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
Мінеральні підземні води розвідані на 13 ділянках з запасами 3721,0 м3/добу за категоріями А+В+С1, з яких експлуатується 6 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу.
Питні та технічні підземні води в області для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках з запасами 425,92 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, але на даний момент експлуатується 24 ділянки.
Загальні прогнозні ресурси підземних вод Хмельницької області складають близько 1963,7 тис.м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 425,92 тис.м3/добу. З розвіданих запасів в 2009 році використано лише 101,343 тис.м3/добу або 24 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод.
Моніторинг грунтових та міжпластових вод підземних вод в 2009 році проводився по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована із свердловин та колодязів, облаштованих на четвертинні, неогенові, сеноманські, силурійські і нижньо-верхньопротерозойські водоносні горизонти.
В 2009 році в природних та слабопорушених умовах по всій території області відбулося зниження середньорічних рівнів грунтових вод четвертинних відкладів до 0,57 м. Виняток становить пост № 18 (Городок) – свд. № 63, в якій середньорічний рівень води підвищівся на 0,35 м, в порівнянні з 2008 роком.
В природних умовах, на постах, свердловинах які облаштовані на сарматський (N1S) водоносний горизонт також відбулося зниження середньорічних рівнів до 0,35 м. Виняток становить пост № 36 (Круті Броди) – свд. № 62, в якій середньорічний рівень, навпаки підвищівся на 0,5 м проти 2008 року.
Середньорічний рівень сеноманського (K2S) водоносного горизонту в 2009 році в порівнянні з 2008 роком практично не змінився. Різниця склала всього від +0,03 до -0,01 м.
Середньорічні рівні силурійського (S) водоносного горизонту незначно підвищилися від 0,04 до 0,16 м.
На постах, де спостерігається верхньопротерозойський (PR3) водоносний горизонт в природних умовах, середньорічний рівень піднявся на 0,22 м.
На посту №11 (Червоний Цвіт) в свд. № 252, яка облаштована на нижньопротерозойський (PR1) водоносний горизонт зафіксовано в 2009 році зниження середньорічного рівня на 0,21 м.
На постах в порушеному режимі: Південний, Кудринка, Копистин, Кам’янка, Городок відбулося підвищення середньорічних рівнів. Пояснюється це зниженням водовідбору або повністю припинення його.
На водозаборі «Дубовий Гай» (Шепетівка) свд. № 1 відбулося зниження середньорічного рівня на 0,38 м.
На водозаборі «Чернелівка» в четвертинних відкладах відбулося зниження середньорічних рівнів від 0,17 до 0,32 м., а середньорічний рівень експлуатуємого сеноманського (K2S) водоносного горизонту дещо підвищівся на 0,31 м.
В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. Незначний виняток становлять пости, на яких свердловини облаштавані на водоносні горизонти четвертинних відкладів, де відсутня природна захищеність даних водоносних горизонтів, в т.ч. і на Чернелівському водозаборі (свд. № 54).
На Чернелівському водозаборі по хімічному складу води гідрокарбонатні кальцієво-магнієво-натрієві. Мінералізація в 2009 році збільшилася і становила 729 мг/дм3 при загальній жорсткості 7,8 мг-екв. Вміст азоту амонійних сполук перевищує норму ГДК (N4 - 2,2 мг/дм3; NO2-1,2 мг/дм3).
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
Загальна кількість зсувів на території Хмельницької області станом на 01.01.2010 р. становить 420. Загальна площа зсувів – 2096 га.
В 2009 році Подільська ГГП продовжувала роботи з ведення моніторингу зсувних процесів, який включав в себе наступні напрямки роботи:
- вивчення регіонального режиму ЕГП на ділянках другої категорії;
- Заваллівська, Кам’янець-Подільська, Покутинська і Радівецька. На цих ділянках відповідно було обстежено 15, 21, 6, 3 зсувів;
- стаціонарне вивчення зсувів на Кам’янець-Подільському і Заваллівсько-Мілівецькому стаціонарах, які включають в себе режимні спостереження за рівнем ґрунтових вод;
- спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти – м. Городок, с. Верхні Панівці і с. Цибулівка Кам’янець-Подільського р-ну, с. Каскада Новоушицького р-ну, смт. Віньківці.
За результатами виконаних робіт з ведення моніторингу та розвитку зсувів в 2009 році встановлено, що зсуви знаходились в фазі тимчасової стабілізації. Розвитку нових зсувних форм не спостерігалось. Впливу зсувів на народно-господарські об’єкти не виявлено.
Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)
| № з/п | Вид (ЕГП) | Площа поширення, км2 | Кількість проявів, од. | % ураженості регіону |
| 1 | Зсуви | 20,98 | 420 | 0,1 |
| 2 | Карстові процеси: відкрита стадія розвитку карсту напівпокрита стадія розвитку карсту покрита стадія розвитку карсту | 5900 3000 7100 | 566 н.в. н.в. | 28,64 14,56 34,47 |
| 3 | Підтоплення | 13,37 | 20 | - |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
Державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр на території Хмельницької області здійснюється Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, а державний контроль за використанням і охороною надр - Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області.
Згідно ст.60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Органи, що здійснюють державний геологічний контроль, відповідно до покладених на них повноважень, перевіряють: виконання рішень з питань методичного забезпечення по геологічному вивченню надр, своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов, дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення тощо.
Північна територіальна інспекція державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області. Ця співпраця має на меті проведення ефективних перевірок дотримання норм законодавства України про надра, запобігання вчиненню правопорушень при вивченні, розробці, використанні та охороні надр, а у разі виявлення порушень нормативів і вимог законодавства України про надра – накладення адміністративних стягнень та здійснення заходів щодо припинення таких правопорушень.
У 2009 році Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області з метою додержання вимог природоохоронного законодавства при використанні і охороні надр було здійснено 347 перевірок підприємств різної форми власності, з яких 288 – по використанню підземних вод. За результатами перевірок складено 282 протоколи про адміністративне правопорушення на загальну суму 46,24 тис. грн., з яких по використанню підземних вод на суму 38,131 тис. грн. Сума сплачених штрафних санкцій складає 33,915 тис. грн., що становить 73% до накладених.
В ході проведених перевірок виявлено 36 самовільних надрокористувачів, 22 з яких використовують підземні води без спеціального дозволу на користування надрами. З метою відшкодування збитків завданих за самовільне користування надрами пред’явлено 62 претензії та позови на суму 661,783 тис. грн., з них 56 претензій та позовів сплачено добровільно та стягнуто за рішенням суду на суму 261,242 тис. грн.
Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області тимчасово заборонено (зупинено) господарську діяльність 11 суб’єктів господарювання, з них 4 по використанню підземних вод.
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
Держуправлінням у 2009 році видано 10 погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та відповідно до Порядку проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2009 № 609 надано 11 погоджень продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами.
За даними Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» Мінприроди України видано:
- 113 спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування корисних копалин;
- 19 спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр;
- 8 спеціальних дозволів на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
- 1 на використання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – вирощування грибів.
8. Відходи
| | | | | | |
| | | ||||
| | | | | | |
| | | | | | |
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
За даними обласного статистичного управління, станом на 01.01.2010р. в області накопичено 593,441 т відходів першого класу небезпеки, з них – 589,313 т складають непридатні та заборонені до подальшого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 86,865 т – другого, 1853,57 т – третього класів.
За 2009 рік утворено 53,468 т відходів першого класу небезпеки, 303,800 т – другого, 737,438 т – третього класу.
Накопичення відходів (станом на 01.01.10 р.)
| № з/п | Показник | Одиниця виміру | Кількість | Примітка |
| 1 | Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів | од. | 421 | |
| 2 | Накопичено небезпечних відходів, усього | т | 2533,876 | |
| | у тому числі: | | | |
| 3 | відходи 1 класу небезпеки | т | 593,441 | В т.ч. 589,313 т. непридатні ХЗЗР |
| 4 | відходи 2 класу небезпеки | т | 86,865 | |
| 5 | відходи 3 класу небезпеки | т | 1853,57 | |
Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки
| № з/п | Показник | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
| 1 | Обсяги утворення відходів: | | | |
| | Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т | -- | -- | -- |
| | Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т | 1500523 | 870559 | 1011364 |
| | Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т | 1750,9 | 1719,5 | 1094,7 |
| | Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ | 747,2 | 573,9 | 486,96 |
| | Загальна кількість відходів, т | 1502273,9 | 872278,5 | 1114720,7 |
| 2 | Інтенсивність утворення відходів: | | | |
| | Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн | 121750,05 | -- | -- |
| | Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн | 141,9 | -- | -- |
| | Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол. | 0,555 | 0,428 | 0,365 |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |