Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Погоджено голова Старокостянтинівської райдержадміністрації Міхняк, 95.77kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
5.4.3. Історико-культурна спадщина
Об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність на Хмельниччині нараховується 245. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам’янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 27 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки.
5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця.
В області станом на 1 січня 2009 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 53.
Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, яких відвідали Хмельниччину у 2008 році понад 83 тисячі. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами.
Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2010 роки”.
Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об’єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші.
6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ
Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході –Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями.
Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1415 сільських населених пунктів.
Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу – 82,6% і 17,4% – зона полісся.
За звітний період площа земель населених пунктів не змінилась, і на 1 січня 2010 року становить 295,9 тис. га.
Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю.
В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних грунтоутворюючих („карбонатний лес”) та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%.
6.1 Структура та стан земельних ресурсів
6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
Земельний фонд області складає 2062,9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%,інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) – 1,2%, під водою 2,0% (Рис 6.1.1.)
Рис. 6.1.1.
За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися незначні зміни.
Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,1 тис. га, в свою чергу відбулося збільшення забудованих земель.
Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів; виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів.
В області нараховується 2,1 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116.1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь.
Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. га.
Структура земельного фонду області свідчить, що майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, багаторічних насаджень 2,0%, сіножатей і пасовищ 13,1 %.
Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,2%, під водою 2,0%.
У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 32,7% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 39,08 % від загальної площі земель, в тому числі наданих для:
- ведення фермерського господарства – 6,78%
- ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 15,98%
- особистого селянського господарства – 7,25%
- будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,81%
- ведення садівництва – 0,22%
- дачного і гаражного будівництва – 0,02%
- городництва – 0,34%
- сінокосіння і випасання худоби – 4,59%
- здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,09%
Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 11,48%.
На 01.01.2010 р., в результаті перерозподілу земель, в державній власності залишилось 817,30 тис. га (39,62%) земель, решта знаходиться у приватній – 1242,7 тис. га (60,37%) та колективній 0,2 тис. га (0,01%) власності.
Динаміка структури земельного фонду області
| Основні види угідь | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |||||
| Всього, тис.га | % до загальної площі території | Всього, тис.га | % до загальної площі території | Всього, тис.га | % до загальної площі території | Всього, тис.га | % до загальної площі території | Всього, тис.га | % до загальної площі території | |
| Загальна територія | 2062,9 | 100,0 | 2062,9 | 100,0 | 2062,9 | 100,0 | 2062,9 | 100,0 | 2062,9 | 100,0 |
| у тому числі: | х | х | х | х | х | х | х | х | х | х |
| 1. Сільськогосподарські угіддя | 1570,9 | 76,2 | 1569,6 | 76,1 | 1568,7 | 76,0 | 1568,4 | 76,0 | 1568,3 | 76,0 |
| 2. Ліси і інші лісовкриті площі | 284,2 | 13,8 | 285,8 | 13,9 | 286,6 | 13,9 | 286,8 | 13,9 | 287,2 | 13,9 |
| 3. Забудовані землі | 86,2 | 4,2 | 86,1 | 4,2 | 84,5 | 4,1 | 84,6 | 4,1 | 84,4 | 4,1 |
| 4. Відкриті заболочені землі | 21,4 | 1,0 | 20,6 | 1,0 | 20,4 | 1,0 | 20,4 | 1,0 | 20,2 | 1,0 |
| 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) | 24,7 | 1,2 | 24,2 | 1,1 | 24,3 | 1,2 | 24,2 | 1,2 | 24,2 | 1,2 |
| 6. Інші землі | 36,1 | 1,7 | 36,2 | 1,8 | 36,3 | 1,8 | 36,3 | 1,8 | 36,4 | 1,8 |
| Усього земель (суша) | 2023,5 | 98,1 | 2022,5 | 98,1 | 2020,8 | 98,0 | 2020,7 | 98,0 | 2020,7 | 98,0 |
| Території, що покриті поверхневими водами | 39,4 | 1,9 | 40,4 | 1,9 | 42,1 | 2,0 | 42,2 | 2,0 | 42,2 | 2,0 |
| | | | | | | |||||
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
6.1.2. Деградація земель
Райони, які зазнають ерозії ґрунтів
| | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Площа земель, які піддаються деградації, тис. га | 664,2 | 664,2 | 664,2 | 664,2 | 664,2 |
| % до загальної площі території | 32,2 | 32,2 | 32,2 | 32,2 | 32,2 |
| Деградація земель, у тому числі: | х | х | х | х | х |
| вітрова ерозія, тис. га | х | х | х | х | х |
| водна ерозія, тис. га | 664,2 | 664,2 | 664,2 | 664,2 | 664,2 |
| сукупна ерозія, тис. га | х | х | х | х | х |
| підкислення грунтів, тис. га | 635,4 | 635,4 | 635,4 | 635,4 | 635,4 |
| засолення грунтів, тис. га | х | х | х | х | х |
| Залуження грунтів, тис. га | 0,5 | - | - | - | - |
| Зсуви землі, тис. га | х | х | х | х | х |
Примітка: в державній статистичній звітності, облік земель, які піддаються зсувам не ведеться.
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова.
Порушення та рекультивація земель
| Землі | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Порушені, тис. га | 2,80 | 2,84 | 2,80 | 2,81 | 2,81 |
| % до загальної площі території | 0,14 | 0,14 | 0,14 | 0,14 | 0,14 |
| Відпрацьовані, тис. га | 1,5 | 0,64 | 0,64 | 0,64 | 0,64 |
| % до загальної площі території | 0,07 | 0,03 | 0,03 | 0,03 | 0,03 |
| Рекультивовані, тис. га | 0,01 | 0,006 | 0,037 | 0,002 | х |
| % до загальної площі території | х | х | х | х | х |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
| | | | | | |
6.3. Якість грунтів
За даними Хмельницької обласної санітарно-епідеміологічної станції на санітарно-хімічні показники досліджено 166 проб грунтів, в тому числі 116 проб на пестициди, відхилення виявлені у 1-му випадку, що становить 0,6% (по Україні). На бактеріологічні показники досліджено 364 проби грунтів, відхилення від санітарних норм встановлено у 2 пробах, що становить 0,54%. На гельмінтологічні показники досліджено 6855 проб грунтів, відхилення виявлені у 139 пробах, що становить 2,0% (по Україні -5,0%).
6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість грунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою при охороні природи і благополучного життя людей. Оцінку родючості грунтів періодично проводить Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість», здійснюючи агрохімічні дослідження грунтів області на вміст рухомих форм фосфору, обмінного калію, кислотності рН, гідролітичної кислотності, легко гідролізованого азоту, гумусу, сум ввібраних основ, обмінного кальцію, магнію, сірки, мікроелементів (бору, марганцю, кобальту, міді), а також визначаючи забруднення грунтів цезієм-137 та стронцієм - 90.Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість грунту гумусом. В цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом складає 2,17%.
6.3.2. Забруднення грунтів
Протягом 2009 року проводився контроль за впливом полігонів твердих побутових відходів комунальних підприємств на прилеглі земельні ділянки.
За результатами проведених досліджень не встановлено негативного впливу полігонів твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище.
Проте, встановлено негативний вплив на навколишнє природне середовище КНС ДПДГ «Зоря», с.Пирогівці, Хмельницького р-ну, ТОВ «Білогір’молокопродукт», ДП «Довжоцький спиртовий завод». В результаті перевірок зафіксовано забруднення території в/ч 3053, м.Хмельницький.
Спеціалісти відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області здійснювали виїзди на аварійні ситуації. В результаті лабораторних досліджень були виявлені перевищення по нафтопродуктах, які потрапили на грунт в результаті аварії автомашин.
6.4. Охорона земель
На території області загальна площа деградованих земель, які підлягають залуженню становить 373,7 тис. га. На реалізацію Програми розвитку земельних відносин Хмельницької області на 2001-2010 роки передбачено 616,710 тис.грн., а саме на проведення в 2009 році вишукувальних робіт, розроблення проектної документації та здійснення на їх основі консервації деградованих та малопродуктивних угідь (схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності).
Розроблені схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності на території 20 районів на загальну площу 7542,39 га (під заліснення) та 1234,6 га (під залуження).
На даний час з обласного бюджету на фінансування вищезазначених робіт кошти поступили не в повному обсязі, а саме 557,264 тис.грн.
В 2009 році з Державного бюджету кошти на проведення заходів з охорони земель не виділялись.
На основі зазначених схем у 2010 році розроблятимуться проекти землеустрою щодо консервації земель (шляхом заліснення) з подальшою передачею цих земель до державних лісогосподарських підприємств.
За 2009 рік створено 32 га - полезахисних лісових смуг, 183 га - створено захисних лісових насаджень, в тому числі 48,7 га – в прибережних смугах річок і водойм та 134,3 га – на виключених із сільськогосподарського виробництва малопродуктивних землях.
6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
Багатоплановість експлуатації землі як об'єкта господарської діяльності людини, її обмеженість у просторі, незамінність, невідтворюваність висувають на перший план проблему раціонального її використання та охорони. Актуальність цієї проблеми все більш зростає у зв'язку з науково-технічним прогресом, ростом виробничих сил, які потребують залучення в господарське користування нових земельних ресурсів.
Тому концепція сучасної земельної реформи в Україні грунтується, в першу чергу, на принципах раціонального, високоефективного і екологобезпечного використання земельних ресурсів, підвищення родючості та охорони ґрунтів.
Право має своїм завданням забезпечити охорону природи і раціональне використання природних ресурсів правовими засобами.
Природоохоронні норми визначають правовий режим природних ресурсів, регулюють відносини щодо збереження, раціонального використання, відтворення та розвитку всіх природних ресурсів, встановлюють відповідальність за порушення цих норм.
Серед таких нормативних актів важливе місце посідає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Він визначає мету, зміст, принципи охорони природи, об'єкти, що підлягають охороні, та ін.
Земельний кодекс України, Закон України „Про охорону земель”, регулюють раціональне використання земельних ресурсів і охорону грунтів, передусім у сільському господарстві, передбачають обов'язки землекористувачів. Особлива увага приділяється здійсненню комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, гідротехнічних заходів щодо попередження ерозії грунтів, їх засмічення, заболочування, забруднення тощо.
Проблема правового забезпечення раціонального використання природних ресурсів надто багатогранна. Відносини раціонального природокористування, що мають важливе суспільне значення, регулюються, крім екологічного, адміністративним, цивільним, фінансовим, кримінальним правом.
Для регулювання раціонального використання і охорони природних ресурсів велике значення мають відігравати локальні нормативні акти, а саме — бізнес-плани суб’єктів господарювання, у яких передбачаються розділи щодо впливу господарської діяльності на природне середовище та застосування природоохоронних заходів.
Раціональне використання природних ресурсів вимагає, щоб кожне підприємство, кожен природокористувач орієнтувався на дбайливе господарське використання ресурсів природи з найбільшою вигодою. Вимоги раціонального використання виражені в правових формах, набувають характеру приписів, обов'язковість яких при невиконанні забезпечується можливістю державного примусу (адміністративного, кримінального).
Раціональне та ефективне використання землі означає не тільки отримання максимуму необхідної сільськогосподарської продукції, а й підвищення її родючості. В разі неправильного використання землі, порушень правил агротехніки якість земель знижується, а родючість зменшується, тому землекористувачами повинні застосовувати певні організаційно-господарські, агротехнічні, меліоративні та гідротехнічні заходи щодо землі.
Стаття 206 Земельного кодексу України передбачає заходи економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, до яких, зокрема, належать: 1) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель; 2) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини.
Господарська та інша діяльність, пов’язана з використанням земельних ресурсів, не повинна призводити до забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, а тому протидіяти цьому повинна визначена Земельним кодексом України та Законом України „Про охорону земель” система організаційно-правових заходів, яка включає в себе: державну комплексну систему спостережень; розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; створення екологічної мережі; здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; стандартизацію і нормування.
7 Надра
7.1. Мінерально-сировинна база
7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
На території області за даними ДНВП «Геоінформ України» розвідано 337 родовищ корисних копалин (вапняки для потреб цукрової промисловості, вапняки для виробництва цементу, щебеню та вапна, гіпсу, кременю, а також глауконітовий пісок, пісок будівельний, суглинок і глина, цегельно-черепична сировина, сапоніт, фосфорит, апатит, графіт, вода підземна прісна та мінеральна) та 58 родовищ підземних прісних, мінеральних та столових вод.
Мінерально - сировинна база
| Види корисних копалин | Загальна кількість родовищ | Родовища, що розробляються | Одиниця виміру | Видобуток сировини в 2009 р. | Балансові запаси станом на 01.01.10 | ||
| 2008 р. | 2009 р. | 2008 р. | 2009 р. | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Неметалічні корисні копалини | |||||||
| Будівельні корисні копалини | |||||||
| І.Камінь будівельний | тис. м3 | | | ||||
| 1. Граніт, чарнокіт, гранодіорит,.., гнейс, мигматит | 20 | 20 | 11 | 12 | -“- | 702,46 | 244817,72 |
| 2. Вапняк | 22 | 21 | 8 | 8 | -“- | 74,23 | 95234,41 |
| ІІ.Камінь пиляний | | | | ||||
| вапняк | 3 | 3 | 0 | 0 | -“- | 0 | 30580 |
| ІІІ.Камінь облицювальний | | | | ||||
| травертин | 1 | 1 | 0 | 0 | -“- | 0 | 3 |
| ІV.Сировина цегельно-черепична | | | | ||||
| 1. Суглинок, глина, пісок, каолін | 126 | 125 | 26 | 26 | -“- | 197,56 | 93775,12 |
| V.Глина тугоплавка | 1 | 1 | 0 | 0 | тис.т | 0 | 167 |
| VI.Сировина керамзитова | 2 | 2 | 2 | 2 | тис. м3 | 10,5 | 6735,4 |
| VII.Сировина піщано-гравійна | | | | ||||
| 1. Пісок будівельний | 23 | 28 | 10 | 14 | -“- | 374,38 | 73855,16 |
| 2. Піщано-гравійна суміш (включаючи піщано-гравійний баласт) | 3 | 4 | 1 | 3 | -“- | 20,52 | 6742,43 |
| VIII.Сировина скляна | | | | ||||
| Кварцовий пісок | 1 | 1 | 0 | 0 | тис.т | 0 | 337 |
| IX. Крейда будівельна | 2 | 2 | 0 | 0 | -“- | 0 | 1436 |
| Х.Вапняк для випалювання на вапно | 13 | 13 | 4 | 5 | -“- | 242 | 29917,6 |
| ХІ.Гіпс та ангідрит | 3 | 3 | 1 | 1 | -“- | 42,6 | 19095,9 |
| ХІІ. Сировина цементна | | | | ||||
| Вапняк, глина, мергель, суглинок | 2 | 2 | 2 | 2 | тис.т | 2059 | 166174,5 |
| Гірничохімічні корисні копалини | |||||||
| ХІІІ.Сапоніт | 1 | 1 | 1 | 1 | -“- | 0 | 22663 |
| ХIV.Сировина для вапнування кислих грунтів вапняк | 10 | 9 | 1 | 2 | -“- | 0 | 10571 |
| XV. Сировина карбонатна для кормових домішок | 2 | 2 | 1 | 1 | -“- | 0,27 | крейда 2215,73 вапняк 2115 |
| XVI.Сировина карбонатна для цукрової промисловості | | | | ||||
| Вапняк | 7 | 6 | 3 | 2 | -“- | 69,3 | 135132,15 |
| ХVІI. Сировина агрохімічна | | | | ||||
| Фосфорит | 1 | 1 | 1 | 0 | -“- | 0 | 0 |
| ХVII. Електро- та радіотехнічна сировина | | | | ||||
| Графіт | 1 | 1 | 0 | 0 | -“- | 0 | 119975,6 |
| Гірничорудні корисні копалини | |||||||
| XVIII.Каолін первинний | 9 | 9 | 6 | 6 | -“- | 52,93 | 8068,17 |
| XIX.Сировина ювелірно-виробна | | | | ||||
| Онікс мармуровий | 1 | 1 | 0 | 0 | т | 0 | 213 |
| ХX. Сировина абразивна | | | | ||||
| Кремінь | 1 | 1 | 1 | 1 | тис.т | 2,01 | 2808,271 |
| XXI.Глини бентонітові | 1 | 1 | 0 | 0 | -“- | 0 | 113 |
| ХXIІ.Сировина для мінеральних пігментів | | | | ||||
| Глауконіт | 3 | 3 | 1 | 1 | -“- | 0,5 | 6337,3 |
| Горючі корисні копалини | |||||||
| Торф | 82 | 76 | 0 | 0 | -“- | 0 | 35258 |
| Води підземні | |||||||
| Вода мінеральна | 13 | 13 | 6 | 6 | тис.м3 | 62,584 м3/добу | 3,721 тис.м3/добу |
| Вода прісна | 45 | 45 | 24 | 24 | -“- | 101,343 тис.м3/добу | 425,92 тис.м3/добу |