Geum.ru

Дипломна робота

Вид материалаДиплом

Содержание


6. Економіка регіонів
Таблиця 7 Рейтинг видатків місцевих бюджетів по регіонах на 1999 р.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

6. Економіка регіонів


6.1. За даними досліджень, проведених Українським фондом підтримки підприємництва, в Україні є група областей, в яких склалися сприятливі умови для розвитку підприємництва. Це Донецька, Одеська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Львівська області та м. Київ. В цих регіонах високі показники розвитку трудових та матеріальних ресурсів, стану економіки, рівня управління нею, стану соціально-психологічного клімату. Ці показники також є досить високими в Київській, Запорізькій та Луганській областях.

Існування ядра регіонів з високим підприємницьким потенціалом складає об’єктивну основу для розгортання інвестиційного процесу, підйому економіки держави та підвищення добробуту її населення.

6.2. Разом з тим, в країні зберігаються і істотні регіональні диспропорції. Зворотним боком гіперконцентрації продуктивних сил у Донбасі, Придніпров’ї та Прикарпатті є недостатня розвиненість таких областей, як Волинська, Кіровоградська, Івано-Франківська, Рівненська, Херсонська, Чернівецька та Закарпатська. Так, максимальне значення вартості основних фондів у Донецькій області переважає мінімальне у Закарпатській в 8,4 рази, а співвідношення максимального і мінімального обсягів капіталовкладень різниться у 10,9 рази.

Звідси випливає і ризниця у місцевих бюджетах за видатками на душу населення в цілому, в тому числі на освіту, охорону здоров’я соціальний захист, житлово-комунальне господарство (див.табл.7).


Таблиця 7

Рейтинг видатків місцевих бюджетів по регіонах на 1999 р.

(в розрахунку на душу населення)

Області
Всього видатків
Освіта
Охорона здоров’я
Соціальний захист
Житлово-комунальне господарство

Середнє
289,33
67,44
64,15
49,25
26,65

м. Київ
561,21
119,30
103,49
64,78
82,82

Полтавська
466,16
88,85
81,81
94,78
29,58

Харківська
367,83
62,02
65,98
75,6
31,08

м. Севастополь
326,78
79,93
71,02
19,54
78,45

Запорізька
322,57
72,31
76,78
40,68
28,08

Київська
322,24
70,50
57,70
31,37
14,54

Миколаївська
313,86
61,40
49,50
46,22
21,49

Донецька
298,10
67,23
73,89
51,73
35,46

Житомирська
297,58
83,55
70,20
65,58
16,21

Дніпропетровська
294,45
64,62
65,51
39,10
35,10

Черкаська
269,46
69,59
65,48
60,42
26,83

Хмельницька
258,18
70,82
64,01
53,82
12,08

Сумська
253,47
54,50
58,35
65,64
13,59

Одеська
249,83
54,89
54,93
26,60
35,52

Рівненська
249,29
71,39
71,05
41,38
21,59

Івано-Франківська
244,10
64,35
57,94
59,80
11,95

Волинська
241,28
67,31
53,17
41,17
21,07

АР Крим
240,82
70,16
65,97
39,39
18,89

Херсонська
235,35
67,21
59,41
29,88
14,01

Львівська
229,97
54,96
51,90
53,54
21,84

Закарпатська
229,94
65,08
47,00
56,58
13,88

Кіровоградська
223,98
63,55
54,91
45,35
16,94

Чернівецька
220,61
74,73
58,29
39,42
7,94

Тернопільська
218,20
62,95
56,51
41,23
10,19

Чернігівська
214,98
58,09
58,32
42,20
8,53

Луганська
212,96
42,93
50,19
33,21
25,39

Вінницька
197,51
53,63
48,99
41,48
8,98


Як видно з наведених даних, різниця між показниками найбільш розвинених та відсталих регіонів складає декілька разів.

Регіональні диспропорції позначаються на криміногенній ситуації в країні, сприяючи утворенню областей з підвищеною концентрацією злочинності, міграції кримінально-активних елементів.

Як свідчить аналіз, до криміногенних факторів в економічній сфері можна віднести:
  • технічна відсталість основних фондів, зниження рівня науково-технічного потенціалу;
  • недостатність інвестицій;
  • повільне реформування інституційних відносин;
  • значні диспропорції в структурі економіки;
  • виникнення нових форм господарювання, різке зростання кількості господарюючих суб’єктів;
  • функціонування потужного тіньового сектору, перш за все підпільної економіки;
  • скорочення обсягу ВВП;
  • існування паралельного неконтрольованого грошового обігу;
  • бартерізація фінансової системи;
  • значний зовнішній борг;
  • складність та неефективність податкової системи;
  • істотні регіональні диспропорції в розвитку економіки.
  • До чинників антикриміногенного характеру належать:
  • розширення форм залучення інвестицій в країну;
  • зростання обсягів промислового виробництва;
  • відносна стабільність курсу національної грошової одиниці, невисокі темпи зростання та відсутність різких коливань рівня інфляції та цін;
  • нормалізація ситуації з внутрішнім державним боргом, зростання обсягу державних надходжень та зменшення рівня дефіциту державного бюджету;
  • наявність ядра областей з високим потенціалом економічного розвитку.