Міста Нікополя Матеріали до Стратегічного плану економічного розвитку
| Вид материала | Документы |
- Що таке стратегічний план 12 > Алгоритм створення стратегічного плану. 13 Опис стадій, 1457.88kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Чернівців на 2010 рік Вступ, 1866.11kb.
- Програма соціально економічного та культурного розвитку, 1213.86kb.
- Затвердити «Концепцію стратегічного плану розвитку міста на період 2011-2020 років», 437.64kb.
- Стратегічний план розвитку міста коростеня житомирської області на 2006-2014 роки затверджений, 1717.99kb.
- Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності, 860.99kb.
- Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності, 861.44kb.
- Про затвердження програми Про основні напрямки соціально- економічного розвитку міста, 80.16kb.
- Програма економічного І соціального розвитку м. Нововолинська, 480.1kb.
- Програма економічного І соціального розвитку м. Охтирка, 1356.45kb.
1.3. Історична довідка
Нікополь – одне з давніх і славних міст Дніпропетровщини. Про перші поселення на його території свідчити достовірними історичними матеріалами надзвичайно важко. Перші письмові згадки про місцевість чи поселення, де сьогодні знаходиться м. Нікополь, відносяться до XVI століття. Під час археологічних досліджень на території сучасного міста Нікополь були знайдені залишки поселень та поховань доби неоліту (IV тисячоліття до н.е.), міді-бронзи (ІІІ - початок І-го тисячоліття до н.е.), скіфської (V-IV століття до н.е.) та сарматської (ІІ століття до н.е.) культур.
У кінці V століття до н.е. - ІІ століття до н.е. на лівому березі Дніпра знаходився адміністративний і торгово-ремісничий центр першої на території України держави - Скіфії, відомий в науковій літературі як Кам’янське городище (тепер знаходиться на території смт Кам’янка-Дніпровська Запорізької області у 8-ми кілометрах на південь напроти Нікополя).
У другій половині І тисячоліття нашої ери по правому березі Дніпра через наш край проходив знаменитий шлях «з варягів у греки», який поєднував країни Північної Європи, Київську Русь з Візантійською імперією.
Протягом середини ІХ - середини ХІ століть територія краю входила до володінь печенігів, з середини ХІ століття до 1240 року - половців, з 1240 до 1395 року - монголо-татар. Наприкінці XIV століття ці землі були захоплені військами Великого Князя Литовського Вітовта.
Перше документальне свідчення про місцевість, де знаходиться сучасне місто Нікополь - Микитин Ріг та Лиса Гора, відноситься до 1594 року. У 1639 році на Микитиному Розі була збудована запорозькими козаками Запорозька Січ.
У січні 1648 року повстанський загін козаків на чолі з Богданом Хмельницьким звільнив Микитинську Січ від польської окупації і перетворив її у центр підготовки Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої. У квітні 1648 року на козацькій раді у Січі Богдан Хмельницький був обраний гетьманом і отримав клейноди Війська Запорозького.
У кінці XVII - на початку XVIII століть на основі Микитинської Січі, що називалась тоді «Старою», утворилось поселення Микитин Перевіз. Він був важливим прикордонним постом Війська Запорозького Низового до 1775 року. Тут були розташовані військова залога, митниця, поштова станція, церква Святої Покрови Богородиці, близько 40 хат сімейних запорожців.
З 1775 року Микитин Перевіз у складі Новоросійської губернії. У 1780 році у зв’язку із запланованим будівництвом фортеці він перейменований на Нікополь. Проте фортеця не була збудована, і Нікополь увійшов до складу Катеринославського повіту однойменної губернії як позаштатне містечко.
У кінці XVIII-на початку ХІХ століть Нікополь розвивався як торгово-ремісниче поселення. У другій половині ХІХ століття в ньому з’явились перші промислові підприємства. У 1897 році населення містечка досягло 8100 чоловік.
На розвиток містечка мали великий вплив видобуток марганцю поблизу Нікополя на річці Солоній з 1886 року та введення в експлуатацію залізниці Кривий Ріг – Нікополь - Олександрівськ у 1903 році.
У кінці XVIII - на початку ХХ століть Нікополь відвідували видатні діячі науки, культури і мистецтва - В. Жуковський, Т. Шевченко, О. Афанасьєв - Чужбинський, І. Рєпін, Д. Яворницький, С. Прокоф’єв.
Під час української революції та громадянської війни 1917-1921 років внаслідок бойових дій, епідемії, голоду населення Нікополя скоротилось з 34950 до 10545 чоловік.
У 1921 році Нікополь став центром однойменного повіту, з 1923 року - райцентром Криворізької округи. У 1926 році йому надано статус міста і утворено міську раду. Існуючий статус – місто обласного підпорядкування закріплено за Нікополем рішенням Президії ВУЦВК УСРР від 16.03.1934 року
У 30-ті роки у Нікополі збудовано найпотужніший в СРСР Південно-трубний завод, значно розширили виробництво інші 23 промислові підприємства. На 1 січня 1941 року у місті проживало 70 тисяч мешканців.
Під час німецької окупації міста з 17.08.1941 року по 7 лютого 1944 року загинуло близько 8000 мешканців та радянських військовополонених, нанесено збитків народному господарству до 1 млрд. карбованців. У ніч з 7-го на 8 лютого 1944 року Нікополь було звільнено військами 3-го та 4-го Українських фронтів.
У 50-80 роки Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили підприємства металургії (Південно-трубний завод та з 1966 року завод феросплавів), машинобудування, будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості.
Постановою Кабінету Міністрів України №878 від 26 липня 2001 року місто Нікополь занесене до Списку історичних населених місць України.
У 2001 р. на підставі наукових досліджень фахівців Інституту Історії України, Інституту Археології НАН України, Нікопольського краєзнавчого музею було встановлено рік заснування м. Нікополя від часу заснування на його території Микитинської Запорозької Січі – 1639 рік. Ця дата рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 24 квітня 2002 року № 203 визнана офіційною датою заснування міста.
1.4. Коротка характеристика області
Д
ніпропетровська область розташована в Південно-центральній частині країни.Утворена 27 лютого 1932 року.
Площа області становить 31,9 тис. км² (5,3% площі території України).
Населення — 3336,5 тис. осіб (7,3% до загальної чисельності населення України станом на 1.01.2011 р.).
Центр області - місто Дніпропетровськ.
Населення
Щільність населення - 105 осіб на 1 кв. км (середня по Україні – 77).Високий рівень урбанізації (83% мешканців проживають в 66 міських поселеннях) визначає найвищу в Україні щільність населення. На території області проживають представники більш ніж 80 національностей, найбільшу частку після українців (79,3%) складають росіяни – 18%.
Чисельність осіб, які мають статус безробітного станом на 1 січня 2011 року склала 33,4 тис. осіб, рівень зареєстрованого безробіття – 1,7%.
Адміністративно-територіальний поділ. До складу області входять 13 міст обласного значення, 22 райони, 7 міст районного значення, 46 селищ міського типу, 1369 сіл, та 69 селищ. Загалом 1504 населених пункти. Адміністративний центр місто Дніпропетровськ.
Протяжність області з півночі на південь — 130 км, із заходу на схід — 300 км. Дніпропетровська область на півночі межує із Полтавською та Харківською, на сході із Донецькою, на півдні із Запорізькою, на заході із Миколаївською та Кіровоградською областями.
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками та ярами.
Клімат — помірно континентальний. Середня температура січня становить від −5°C в південно-західній частині до −6,5°C на північному сході; липня - відповідно +23,5°C та +22C. Опадів за рік випадає від 450 мм на півдні до 400 мм - на півночі. Термін вегетаційного період - 210 днів.
В області протікають 217 річок, з них 55 довжиною понад 25 км. Головна водна артерія - Дніпро — перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки - Оріль, Самара з Вовчою (ліві), Базавлук, Мокра Сура, Інгулуць із Саксаганню. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ. Побудовано 100 невеликих водосховищ і 1400 ставків. На території області споруджено канал «Дніпро - Кривий Ріг», проходить траса каналу «Дніпро - Донбас».
Мережа природно-заповідного фонду області становить 116 об'єктів загальною площею 26167 га, що становить 0,8% від її площі.
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини – вугілля, нафти, газу і газоконденсату, а також талько-манезитової, каолінової,уранової, будівельної та ін. Родовища заліза (м. Кривій Ріг) ї та марганцевої руди (м. Марганець та м. Орджонікідзе) мають світове значення. У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено золоторудні родовища в Солонянському та Нікопольському районах, П'ятихатське родовище вогнетривких глин.
Економіка
Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України. Область має потужний промисловий потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств двадцяти основних видів економічної діяльності, на яких працюють 340,6 тис. осіб. На Дніпропетровщині виробляється 17,7% (більше ніж 157,4 млрд. грн.) усієї реалізованої промислової продукції України. За цим показником область посідає друге місце по Україні. Область володіє значними запасами кам’яного та бурого вугілля і має всі можливості для подальшого розвитку вугільної галузі. Балансові запаси вугілля, що зосереджені в області, складають більше 21 млрд. тонн. Область добуває 20,0% від загального обсягу вугілля по Україні.
До складу гірничорудного комплексу області входять 28 підприємств. Серед них 10 – з видобування металевих руд. Питома вага області у загальному обсязі виробництва неенергетичних матеріалів України складає майже 68%. На ВАТ «Марганецький ГЗК», ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» добувається 100,0% марганцевої руди в Україні. Гірничо-збагачувальні комбінати та шахти Кривбасу видобувають майже 80% усієї залізної руди в Україні.
Основа промисловості області – металургія. На підприємствах цього виду діяльності зайнято 96,2 тис. осіб. В області виробляється 58,4% труб, 32,5% чавуну, 48,7% сталі, 24,2% коксу від загального обсягу по Україні. Більша частина продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості.
У металургії впроваджена технологія виробництва сталі, яка дозволяє одержувати сталь з місткістю сірки та фосфору не більше 0,025%, проводити додаткове легування молібденом, ванадієм, титаном. Це дозволяє виготовляти прокат, який за хімічним складом і механічними властивостями відповідає вимогам стандартів DIN, EN, ASTM, API та іншим. На трубних підприємствах області (ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», ВАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» та інші) виготовляються труби більш ніж 140 тис. типорозмірів з 400 марок сталей різними способами гарячої і холодної деформації, центробіжного литва, методом зварювання. Освоєна технологія виробництва сталевих труб широкого асортименту з емалевим покриттям, а також труб з латуні, алюмінію, титану, цирконію. Виробляються цільнокатані залізничні колеса і осі, бандажі, кільцеві вироби, експортуються більш ніж у 35 країн світу.
Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято 134 основних підприємства (без урахування підсобних і малих підприємств), на яких працює 25,5 тис. осіб. Обсяг реалізованої промислової продукції по галузі складає 5,7% від загального обсягу реалізованої промислової продукції в області. Виробляється 7,7% молока обробленого від виробництва його в Україні, 10,4% – хліба та хлібобулочних виробів, 6,5% – олії нерафінованої, 15,9% – ковбасних виробів та 12,0% – свинини. Підприємствами харчової промисловості постійно розробляють нові види продукції. Відомі в Україні і за її межами такі сучасні підприємства, як ЗАТ «Дніпропетровський олієекстракційний завод», ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ», Павлоградське ВАТ «Молкомбінат», ВАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат», ЗАТ «Комбінат харчових концентратів». Розширюються внутрішній і міжнародний ринки збуту продукції в країни СНД, ЄС та інші.
Хімічна та нафтохімічна промисловість – це 47 підприємств, обсяг реалізованої продукції складає 5,2% обсягу промислового виробництва в області. Чисельність працюючих – 10,5 тис. осіб. Відомі в Україні та за її межами лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, шини. На ВАТ «Дніпрошина» виробляється 7% загальнодержавного виробництва шин. Тут освоєно понад 130 типорозмірів шин, у тому числі великогабаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки. Вони експортуються у більш ніж у 30 країн світу.
Лакофарбове виробництво є одним з найбільших по Україні. З урахуванням екологічно чистих нових технологій на ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод», ВАТ «Завод «Спектр», ТОВ ПП «ЗІП» освоєно понад 120 видів лакофарбової продукції. На ВАТ «Дніпроазот» виробляється близько 15% загальноукраїнського випуску мінеральних добрив і 17,6% – кислоти сірчаної. В регіоні також виробляються нові синтетичні матеріали, конструкції, гумотехнічні вироби для багатьох галузей – космосу, повітряного транспорту, науки та ін.
У машинобудуванні, монтажі та ремонті машин й устаткування нараховується 155 підприємств основної діяльності, на них працює майже 51,1 тис. осіб. Обсяг реалізованої продукції машинобудівного комплексу становить 6,4% обсягу промислової продукції області. Продукція машинобудування широко відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами. По ряду основних видів продукції вона займає провідне місце в Україні. Тут виробляється 10,1% загальнодержавного виробництва верстатів деревообробних, 11% електродвигунів. За останні роки на підприємствах області (ВО «Південмаш», КП «Дніпропетровський завод гірничошахтного устаткування», КП «Дніпропетровський комбайновий завод», ВАТ «Дніпроважмаш», ВАТ «Завод “Продмаш» та інших) освоєно ряд нових видів продукції - тролейбусів, автобусів, магнітних сепараторів і великої низки обладнання для гірничо-металургійного комплексу, вугільної промисловості, сільського господарства, легкої та переробної промисловості.
Дніпропетровщина – один із світових центрів ракетно-космічного будування. Високе технічне оснащення та кваліфікація інженерного і робітничого персоналу ВО «Південмаш» та КБ «Південне» дозволили розробити і виготовляти екологічно чисті ракетоносії «Зеніт», «Циклон-2», «Дніпро», космічні апарати, які не мають аналогів у світовій практиці.
Сільське господарство. Більш ніж 80% площі області зайнято під сільськогосподарське виробництво (більш ніж 25 тис. кв. км (6,0% сільгоспугідь України). Природно-кліматичні умови області сприяють вирощуванню усіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно. Загальна кількість сільськогосподарських суб’єктів господарювання – 3684, у тому числі: фермерські господарства – 3010, господарські товариства – 449, приватні підприємства – 153, колективні підприємства – 12, інші суб’єкти господарювання – 60. Чисельність працюючих – 32,9 тис. осіб.
Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність
Дніпропетровська область входить до числа регіонів-лідерів України у сфері зовнішньої торгівлі та стабільно займає 2 місце за обсягами експорту товарів. Зовнішньоторговельні товарні операції область здійснювала з партнерами зі 155 країн світу. Обсяги експорту товарів та імпорту складають відповідно 8021,9 млн. дол. США та 5387,7 млн. дол. США. Найбільші обсяги товарів експортуються до Росії – 22,5% (загального обсягу експорту), Китаю – 9,5%, Туреччини – 6,7%, Польщі – 5,8%, Іраку – 3,8%, Ірану – 3,6%. Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури складають чорні метали (44,0% загального обсягу експорту); руди, шлаки та зола (21,4%); вироби з чорних металів (12,3%); транспортні засоби (5,9%); продукція хімічної промисловості (2,8%).
Значні обсяги товарів імпортуються до області з Росії – 24,9% (загального обсягу імпорту), Китаю – 8,0%, Азербайджану – 7,7%, США – 6,7%, Німеччини – 5,6%. У товарній структурі імпортних надходжень значними є обсяги енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки (23,7% загального обсягу імпорту); механічного та електричного обладнання, машин та механізмів (12,4%); чорних металів (11,2%); руд, шлаків та золи (10,4%); полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку (10,3%); фармацевтичної продукції (7,2%); паперу та картону (3,7%).
Обсяг інвестицій в основний капітал складає 12569,5 млн. грн. (перше місце серед областей України). На одного мешканця області обсяг інвестицій в основний капітал становить 3760,3 грн. Область впевнено посідає перше місце серед областей України і за обсягами прямих іноземних інвестицій. Станом на 01.01.2011 обсяг залучених прямих іноземних інвестицій в економіку області склав 7486,7 млн. дол. США. На одного мешканця області обсяг прямих іноземних інвестицій становить 2239,7 дол. США, що майже у 2,5 разів більше загальнодержавного показника.
В економіку області прямі інвестиції залучено з 62 країн світу. На сьогодні в області працює 1102 підприємства з іноземними інвестиціями в 12 містах та 17 сільських районах. Найбільша питома вага іноземних інвестицій спрямована в розвиток промисловості – 78,0%, торгівлю – 10,6%, операції з нерухомістю – 6,0%, фінансову діяльність – 2,4% та в інші галузі. Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли з Німеччини – 62,1%, Кіпру – 23,3%, Нідерландів – 2,3%, Віргінських Островів, Британських – 2,1%, Сполученого Королівства – 1,8%, Австрії – 1,7%, Російської федерації – 1,0%, Люксембург – 0,8%, Сполучених Штатів Америки – 0,6%.